Огляд &#8211; Третейський суд

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про незаконність відмови у відстроченні сплати судового збору і порушенням Верховним судом (без України) права на доступ до суду

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 27 червня по 03 липня 2026 року

Max — Mon, 06 Jul 2026 18:01:03 +0000

Бумеранги від ЄСПЛ випадковим людям почали повертатись з досить великою швидкістю. Непрофесійні судді, що досі не розуміють ні принципів правосуддя, ні його завдання, як і наслідків своєї безвідповідальної поведінки дивуються чому так відбувається. Схоже вони просто нездатні це осягнути в силу своїх фізіологічних здібностей та відсутності практичного й життєвого досвіду. Все це вчергове доводить хибність судової реформи і потребу в очищенні суду касаційної інстанції від судових активіЗтів та випадкових людей.

До огляду увійшло чергове рішення після ЄСПЛ що незаконної відмови у відстроченні сплати судового збору, відновлення виплат додаткової винагороди та оскарженню штрафів ТЦК й багато іншого.

🔷 Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

💥 Постанова Третього ААС про протиправну відмову у виплаті додаткової винагороди та зобов’язанні здійснити виплату в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях

💥 Рішення Подільського райсуду міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови ТЦК про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 25500 грн та стягненні витрат на правову допомогу

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про незаконність відмови у відстроченні сплати судового збору і порушенням Верховним судом (без України) права на доступ до суду

Справа № 917/1219/24

Ця справа демонструє як непрофесійні судді з одного боку, звільняють від сплати судового збору активістів, що їх набирали на посади на кшталт міліонерів з ВГО Автомайдан, а з іншого боку незаконно відмовляють у відстроченні зі сплати судового збору юридичним особам, які не вели господарської діяльності і не мають прибутків на відміну від грантососів. Вже нові судді відібрані іноземцями у складі Зуєва В.А. – головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С. порушили Конвенцію, що встановив ЄСПЛ.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Постанова Третього ААС про протиправну відмову у виплаті додаткової винагороди та зобов’язанні здійснити виплату в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях

Справа № 160/10898/25

Чергова наша справа що стосується виплат військовослужбовцям на посаді оперативного чергового командного пункту за виконання бойових завдань. Шкода, що військовим приходиться звертатись до суду за захистом своїх прав для отримання передбачених законодавством виплат.

Рішення Подільського райсуду міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови ТЦК про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 25500 грн та стягненні витрат на правову допомогу

Справа № 758/5891/26

Чергова наша справа і в чергове ТЦК проігнорувало вимогу про необхідність повідомлення про час та місце розгляду адмінматеріалу для винесення відповідної постанови, що прямо протирічить Закону.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
в Viber: Правники, адвокати, судді
в Telegram:
в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
в Reddit: Правники, адвокати, судді
та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про відмову у перегляді у зв’язку з встановленням надмірної тривалості та відсутності ефективного способу захисту

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 20 по 26 червня 2026 року

Max — Mon, 29 Jun 2026 07:43:32 +0000

Велика палата вчергове вразила своєю непослідовністю і неповагою до рішень ЄСПЛ підірвала довіру до всієї судової влади. Крім того, доволі своєрідне трактування положення про пом’якшення кримінальної відповідальності може призвести до дуже негативних наслідків та зростання рівня корупції черед судді, прокурорів і в першу чергу детективів НАБУ, на моє переконання.

До огляду увійшли чергові постанови після ЄСПЛ, практика ККС ВС, два останніх рішення КСУ та постанова Верховного суду щодо незаконного притягнення до відповідальності за ухилення від мобілізації й багато іншого.

🔷 Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Постанова ВП ВС про застосування ч.1 ст. 69-1 КК України щодо пом’якшення покарання і обставин які повинні бути дотримані

🔸 Завідомо незаконна постанова ВП ВС після ЄСПЛ і не виконання рішення ЄСПЛ в частині незаконного перегляду остаточного рішення суду щодо компенсації при незаконному звільненні

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

🔸 Огляд судової практики ВС-ККС за травень 2026 року

🔸 Рішення КСУ 4-р(ІІ)/2026 щодо неконституційності безальтернативного тримання під вартою

🔸 Рішення КСУ 5-р(ІІ)/2026 щодо неконституційних меж зворотної дії закону в часі стосовно пенсій

🔸 Постанова ВС-ККС про закриття КП за ст. 336 ККУ (ухилення від мобілізації) у зв’язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення пов’язаного з скасованим ВЛК та звільнення з місця позбавлення волі

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про відмову у перегляді у зв’язку з встановленням надмірної тривалості та відсутності ефективного способу захисту

Справа № 826/10658/17

Велика палата зазначила:

21. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що порушення «розумних строків» розгляду справи, встановлене ЄСПЛ, не можна усунути шляхом скасування рішення національного суду, оскільки ЄСПЛ зробив висновки лише щодо часу, протягом якого суди вирішували цей спір, а не стосовно висновків по суті спору.

Таким чином, враховуючи встановлене у згаданому вище рішенні ЄСПЛ порушення положень Конвенції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для застосування додаткових заходів індивідуального характеру у вигляді відновлення провадження в адміністративній справі шляхом скасування судового рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, оскільки можливість його перегляду обумовлюється змістом констатованих ЄСПЛ порушень. Повторний же розгляд справи цим судом не відновить порушеного права заявника на розгляд справи протягом розумного строку, а також права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

До того ж ЄСПЛ, констатуючи порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції, присудив ТОВ «Рост Агро» достатню і справедливу сатисфакцію у зв’язку з надмірною тривалістю розгляду справи та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.

Постанова ВП ВС про застосування ч.1 ст. 69-1 КК України щодо пом’якшення покарання і обставин які повинні бути дотримані

Справа № 214/2983/24

Велика палата зробила висновок:

50. Частина перша статті 69-1 КК України застосовується за обов’язкової наявності таких підстав:

а) наявність не менше як по одній обставині, що пом’якшує покарання, з пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 66 цього Кодексу;

б) відсутність обставин, які обтяжують покарання;

в) визнання обвинуваченим своєї вини.

Але в цій конкретній справі його застосували не вірно. Відсутність практичного та життєвого досвіду та перетворення палати на незрозуміло що, призводить до негативних наслідків і порушення прав людини, на моє переконання.

Завідомо незаконна постанова ВП ВС після ЄСПЛ і не виконання рішення ЄСПЛ в частині незаконного перегляду остаточного рішення суду щодо компенсації при незаконному звільненні

Справа № 205/3280/14-ц

Схоже Україну чекає ще одне рішення ЄСПЛ, як це вже було, після судової реформи іноземців, про скасування і цього явно незаконного рішення. Замість врахування висновків ЄСПЛ щодо незаконності перегляду остаточного рішення, ВП ВС його все одно переглянула. ЄСПЛ зазначив:

55. ЄСПЛ повторив, що право на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції під час його тлумачення у контексті принципів верховенства права та юридичної визначеності охоплює вимогу про те, що коли суди остаточно вирішили спір між відповідними сторонами, їхнє рішення не повинно ставитися під сумнів. Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень, згідно з яким жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов’язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи і її нового вирішення. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами, а відповідне рішення може бути скасовано винятково для виправлення помилки, яка має дійсно основоположне значення для судової системи.

56. ЄСПЛ нагадав, що у своїй ухвалі щодо прийнятності у справі «ПП «Вестра» та інші проти України» (Vestra, PP and Others v. Ukraine), заява № 60680/16 та 6 інших заяв, від 02 вересня 2025 року, він уже оцінив зазначений порядок перегляду у Верховному Суді України, постановивши, що він не був ефективним національним засобом юридичного захисту, оскільки сам характер підстав, на яких він міг бути застосований, породжував невизначеність: вони повністю залежали від фактора, що перебував поза контролем сторін, а саме від майбутніх гіпотетичних подій у практиці, які могли виникнути в будь-який момент протягом одного року з дати ухвалення оскаржуваного рішення касаційного суду.

Але все це випадкові люди не врахували.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-ККС за травень 2026 року

У сфері кримінального права акцентовано, що:

– у разі встановлення винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, строк давності якого на час ухвалення вироку сплив, суд вироком призначає засудженій особі покарання згідно із загальними засадами, передбаченими ст. 65 КК України, і одночасно звільняє її від цього покарання. Якщо строки давності спливли на стадії апеляційного розгляду, апеляційний суд, у разі залишення в силі вироку в частині засудження, має змінити вирок і звільнити засуджену особу від покарання, визначеного судом першої інстанції;

– встановлення придатності військовозобов’язаного до військової служби шляхом належно проведеної ВЛК є обов’язковою передумовою подальших дій ТЦК та СП, пов’язаних із врученням повістки та організацією відправлення особи до військової частини. Вказане має істотне значення для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України. Якщо обсяг медичного огляду особи неправомірно звужений, а оформлення результатів ВЛК про придатність до військової служби здійснено з порушенням встановленої процедури, це свідчить про відсутність у діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 ККУкраїни;

– користувач забороненої на території України соціальної мережі «Однокласники», який за місцем свого проживання в Україні в особистому профілі поширює матеріали проросійського характеру, стає частиною російської інформаційної пропаганди, спрямованої проти України, а тому його дії підлягають кваліфікації за ст. 436-2 КК України як такі, що вчинені на території України. Місцем вчинення цього кримінального правопорушення є не інформаційний простір, а територія, де воно було вчинене. Відсутність законодавчого визначення терміна «глорифікація» у КК України не впливає на можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 436-2 КК України.

У сфері кримінального процесуального права зазначено, що:

– автоматичний запис телефонних розмов, здійснений програмою, яку особа встановила на свій мобільний телефон, і наданий правоохоронним органам, не містить ознак зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж в розумінні НСРД та є допустимим доказом;

– проведення експертизи в установі, що належить до системи СБУ, слідчі якої проводили досудове розслідування у кримінальному провадженні, не може вказувати на упередженість експерта за відсутності інших конкретних даних про таке;

– ухвали, постановлені судом без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем в журнал судового засідання. КПК України не містить вимог щодо внесення у вирок суду клопотань учасників процесу, що були вирішені усно, без виходу в нарадчу кімнату.

Рішення КСУ 4-р(ІІ)/2026 щодо неконституційності безальтернативного тримання під вартою

Суд підкреслив, що стосовно кожного військовослужбовця, якого підозрюють чи обвинувачують у вчиненні окремих військових кримінальних правопорушень, і у зв’язку з цим обирають запобіжний захід, мають бути індивідуально оцінені обставини й ризики, передбачені КПК.

Суд зауважив, що оспорюваним приписом КПК виокремлено групу військовослужбовців, підозрюваних або обвинувачених у вчиненні окремих військових кримінальних правопорушень, стосовно яких законодавець установив безальтернативне застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою. Однак Суд констатував відсутність об’єктивного й розумного підґрунтя щодо проведеної законодавцем різниці у статусі для виокремлення відповідної групи військовослужбовців щодо застосування до них виключно найсуворішого запобіжного заходу.

Таке неправомірне унормування порядку обрання запобіжного заходу для військовослужбовців має наслідком посягання на їхню людську гідність, що, на думку Суду, не узгоджується з вимогами частин першої, другої статті 24 в її системному зв’язку з частиною першою статті 21, частиною першою статті 28 Конституції України. Дотримання конституційних гарантій людської гідності особливо важливо в ситуації, коли йдеться про військовослужбовців, які виконують високу конституційну роль в умовах воєнного стану, – наголосив Суд.

Ураховуючи викладене, Суд визнав неконституційною частину восьму статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, відтермінувавши втрату чинності цього припису на три місяці.

Рішення КСУ 5-р(ІІ)/2026 щодо неконституційних меж зворотної дії закону в часі стосовно пенсій

Ретроактивне застосування оспорюваного припису Закону № 1058 у редакції Закону № 2148 із 1 жовтня 2017 року, незважаючи на те, що Закон № 2148 ухвалено 3 жовтня 2017 року й опубліковано 10 жовтня 2017 року, є істотним та безсумнівним порушенням конституційних принципів добропорядного врядування та правовладдя і низки конституційних гарантій реалізації прав, визначених у частині першій статті 57, частині першій статті 58 та частині п’ятій статті 94 Основного Закону України.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що окремий припис абзацу першого пункту 131 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону № 1058 у редакції Закону № 2148, а саме „з 1 жовтня 2017 року“, суперечить частині другій статті 3, частині першій статті 8, частині першій статті 46, статті 57, частині першій статті 58, частині п’ятій статті 94 Конституції України, тому оспорюваний припис Закону № 1058 у редакції Закону № 2148 не може бути застосований для регулювання суспільних відносин раніше дня, наступного за днем опублікування Закону № 2148.

Ураховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що окремий припис абзацу першого пункту 131 розділу XV „Прикінцеві положення“ Закону № 1058 у редакції Закону № 2148, а саме „з 1 жовтня 2017 року“ є неконституційним.

Постанова ВС-ККС про закриття КП за ст. 336 ККУ (ухилення від мобілізації) у зв’язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення пов’язаного з скасованим ВЛК та звільнення з місця позбавлення волі

Справа № 537/2092/24

Чергове рішення ВС-ККС про скасування незаконного вироку у справі про ухилення від мобілізації на підставі порушення порядку самої мобілізації та незаконного висновку ВЛК. Суд зазначив:

З урахуванням цих вимог закону суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК, може бути лише громадянин України віком від 18 до 60 років визнаний придатним до військової служби за станом здоров’я, який не має права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених ст. 23 Закону.

Відсутність будь-якої з цих ознак виключає наявність суб’єктивної сторони складу цього злочину через відсутність його суб’єкта.

При ухваленні рішення суд адміністративної юрисдикції встановив, що під час медичного обстеження ОСОБА 7 військово-лікарською комісією при ТЦК та СП були порушені вимоги «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».

Таким чином, з огляду на зміст статей 3 та 19 Конституції України гарантоване законом право ОСОБА 7 на проведення медичного обстеження у встановлений спосіб під час проходження військово-лікарської комісії в державному органі виконавчої влади було порушено.

З урахуванням зазначеного рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року має преюдиціальне значення у справі.

При цьому, поза увагою апеляційного суду залишилося те, що скасувавши постанову ВЛК адміністративний суд фактично визнав недійсним її висновок про придатність ОСОБА 7 до військової служби, що вказує на відсутність у цьому провадженні суб’єктивної сторони складу злочину, а саме можливість сприйняття ОСОБА 7 як суб’єкта злочину.

Допущені судом апеляційної інстанції порушення є істотними у розумінні положень ст. 412 КПК, які перешкодили цьому суду ухвалити у справі законне та обґрунтоване судове рішення в частині правильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Оскільки рішенням адміністративного суду скасовано постанову військово-лікарської комісії № 6/4463 від 11 березня 2024 року з висновком про придатність ОСОБА 7 до військової служби, його не можна вважати особою, що підлягає мобілізації відповідно до положень ст. 22 Закону, а тому він не є суб’єктом злочину, передбаченого ст. 336 КК.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
в Viber: Правники, адвокати, судді
в Telegram:
в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
в Reddit: Правники, адвокати, судді
та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

🔸 Постанова ВП ВС про скасування рішення ВРП у справі про звільнення судді ОАСК з використанням незаконного і не дослідженого судом НСРД у зв’язку з пропуском строків

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 13 по 19 червня 2026 року

Max — Mon, 22 Jun 2026 07:55:12 +0000

Схоже, перед відпусткою, українців вирішили порадувати великою кількістю відписаних рішень, більшу частину яких складають перегляд рівень після ЄСПЛ, як наслідок безпрецендентної судової реформи, яка призвела до тотального порушення прав людини. Крім того, є постанови і щодо незаконності використання НСРД та констатації узурпації влади та порушення головою ВРП Закону.

Також до огляду включена практика КГС ВС і КЦС ВС, практика у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності у контексті практики Суду справедливості Європейського Союзу, рішення з оскарження штрафів за перевищення швидкості й оскарження штрафів ТЦК та багато іншого.

🔷 Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

💥 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо скасування рішення про незаконне звільнення судді

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність нового перегляду рішення про демонтаж об’єкта нерухомості, який КМДА всупереч даним реєстру нерухомості, самостійно кваліфікувала як тимчасову споруду

🔸 Постанова ВП ВС про узурпацію влади у ВРП та грубе порушення Закону головою ВРП Усиком Григорієм Івановичем у зв’язку з неналежним розглядом заяви суддів про допущення членами ВРП дисциплінарного проступку

🔸 Постанова ВП ВС про належного відповідача у справі про стягнення шкоди на користь цивільного позивача з держави за шкоду нанесену службовою особою, яка вчинила кримінальний злочин

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність поновлення строків на апеляційне оскарження у разі відсутності своєчасно виготовленого рішення суду, яке оскаржується

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність касаційного перегляду у зв’язку з неналежним повідомленням та позбавленням права участі у судовому засіданні засудженої особи

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність перегляду рішення щодо виплати заробітної плати на підприємстві, шо знаходилось на окупованій території у 2014 році

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо необхідності оцінки судом пропорційності втручання у права власності, добросовісності та строкам позовної давності при поверненні земельної ділянки державі

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

🔸 Огляд судової практики ВС-КГС у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності у контексті практики Суду справедливості Європейського Союзу

🔸 Огляд судової практики ВС-КГС за травень 2026 року

🔸 Огляд судової практики ВС-КЦС за травень 2026 року

💥 Рішення Солом’янського районного суду міста Києва щодо скасування постанови про адмінправопорушення за ч. 1 ст. 122 КпАП (перевищення швидкості)

💥 Рішення Подільського районного суду міста Києва про скасування постанови про адмівідповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та штрафу у 25 500 грн

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС про скасування рішення ВРП у справі про звільнення судді ОАСК з використанням незаконного і не дослідженого судом НСРД у зв’язку з пропуском строків

Справа № 990SCGC/28/25

Велика палата зазначила:

179. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає помилковими доводи Ради, що неповідомлення суддею ВРП та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя є правопорушенням, яке носить триваючий характер, оскільки пов’язане з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Розглядуване дисциплінарне правопорушення є закінченим після спливу встановленого Законом № 1402-VIII строку на подання відповідного повідомлення.

180. У справі, що розглядається, скарга НАБУ, з доводами якої погодився дисциплінарний орган, ґрунтувалася на тому, що 12 квітня 2019 року між суддею ОСОБА1 та головою Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА11 відбулася розмова, в ході якої останній здійснив вплив на суддю ОСОБА1 та надав їй вказівки щодо розгляду справ № 640/8292/19 і № 640/6011/19 (згідно з інформацією, що містилася в протоколі огляду від 07-08 березня 2021 року). Саме указані відомості дисциплінарний орган розглядав як такі, що об’єктивно свідчать про здійснення на суддю впливу іншою особою під час здійснення нею правосуддя. За таких обставин саме з 13 квітня 2019 року протягом п’яти днів (до 17 квітня 2019 року) у судді ОСОБА1 виник би обов’язок повідомити ВРП та Генерального прокурора про означені обставини впливу на неї, а тому вчиненим дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 6 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, вважається з 18 квітня 2019 року. Відповідно, саме із цієї дати (дати вчинення дисциплінарного проступку) слід обраховувати трирічний строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. З урахуванням днів перебування судді ОСОБА1 у відпустці та тимчасової непрацездатності (360 днів; не є спірним між сторонами) строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності сплинув 12 квітня 2023 року. Водночас дисциплінарна скарга НАБУ в цій частині була подана 08 вересня 2023 року, тобто поза межами трирічного строку, встановленого частиною одинадцятою статті 109 Закону № 1402-VIII.

181. Довід ВРП про те, що саме з ухваленням судових рішень у справах № 640/8292/19 та № 640/6011/19 слід вважати, що суддя ОСОБА1 піддалася впливу голови Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА11 , є незмістовним. Факт ухвалення судових рішень у справах не є елементом об’єктивної сторони складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII. У спірному випадку проявом впливу на суддю ОСОБА1 (за позицією дисциплінарного органу) є саме розмова між нею та головою суду, що відбулася 12 квітня 2019 року та зафіксована у відповідних матеріалах НСРД, в ході якої на адресу скаржника були висловлені вказівки щодо розгляду зазначених вище справ. Відповідно, безпосередньо втручання у здійснення правосуддя відбулося саме в указану дату. Із спливом п’ятиденного строку на подання повідомлення до відповідних органів подальші дії судді щодо формалізації такого впливу не мають значення для висновку про наявність / відсутність у її діях складу дисциплінарного проступку.

182. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду констатує, що Перша Дисциплінарна палата ВРП притягнула суддю ОСОБА1 до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 6 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII поза межами трирічного строку, визначеного частиною одинадцятою статті 109 Закону № 1402-VIII. ВРП означеної помилки, попри доводи скаржника, не виправила. За таких обставин спірне рішення Ради є таким, що не відповідає приписам частини другої статті 2 КАС України, зокрема ухвалене не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, а тому підлягає скасуванню на підставі пункту 4 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII.

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо скасування рішення про незаконне звільнення судді

Справа № П/9991/1182/12

Це наша справа щодо відновлення порушеного права судді, якого було звільнено свавільно і суд не надав захист про ЄСПЛ зазначив у своєму рішенні. Суд зазначив:

56. Однак постанова Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2013 року не демонструє того, що суд перевірив рішення суб’єкта владних повноважень у цій справі, а саме ВРЮ, на відповідність наведеним вище вимогам статті 2 КАС України (зокрема, пунктів 1, 3, 4 частини третьої). Так, за змістом означеного вище рішення судом не наведено будь-яких змістових аргументів у частині того, в чому саме проявилось порушення позивачем присяги судді і яким чином таке порушення кореспондує із приписами чинного на той час законодавства. Водночас ОСОБА1 протягом судового розгляду справи стверджував, що допущене ним порушення в частині кваліфікації дій підсудних у справі № 1-668/11 не підпадає під ознаки саме «порушення присяги судді».

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність нового перегляду рішення про демонтаж об’єкта нерухомості, який КМДА всупереч даним реєстру нерухомості, самостійно кваліфікувала як тимчасову споруду

Справа № 826/25177/15

В цій справі ЄСПЛ вказав на абсурдність позиції новопризначених випадкових людей щодо нехтування записами в державних реєстрах нерухомості, яким так пишаються випадкові люди і необхідність офіційного доведення неправомірності такої реєстрації, її скасування і лише тоді вирішення питання щодо такої нерухомості з врахуванням ступеня втручання у право власності.

Постанова ВП ВС про узурпацію влади у ВРП та грубе порушення Закону головою ВРП Усиком Григорієм Івановичем у зв’язку з неналежним розглядом заяви суддів про допущення членами ВРП дисциплінарного проступку

Справа № 990/392/24

Фактично це рішення ставить хрест на легітимності Вищої ради правосуддя і необхідність негайного відсторонення від посади голови ВРП Усика Григорія Івановича у зв’язку з порушенням вимог Закону та фактичною узурпацією влади. Суд зазначив:

79. Ураховуючи зміст повідомлення суддів, Велика Палата Верховного Суду вважає, що його розгляд слід було здійснити з урахуванням приписів статей 20, 24 Закону № 1798-VIII.

80. Це обґрунтовується тим, що повідомлення суддів стосувалося процедури, у якій саме ВРП є органом, уповноваженим на розгляд питання про наявність підстав для внесення подання про звільнення члена ВРП до органу, що його обрав (призначив), у тому числі на підставі пункту 3 частини першої статті 24 Закону № 1798-VIII, та питання про зупинення повноважень такого члена ВРП. Крім того, порядок, встановлений у статті 51 Закону № 1798-VIII, не передбачає, що під час перегляду рішень дисциплінарних палат за результатами розгляду дисциплінарних справ щодо суддів ВРП наділена повноваженнями оцінювати саме поведінку членів ВРП, які здійснювали процедуру дисциплінарного провадження у складі Дисциплінарної палати, в контексті вчинення ними в цій процедурі дій, які передбачені в пункті 3 частини першої статті 24 цього Закону.

81. З цих підстав Велика Палата Верховного Суду вимушена констатувати, що надані ВРП докази, а також зміст скерованої позивачам відповіді не дають підстав для висновку, що Рада дійсно вчинила необхідні дії для оцінки та перевірки обставин, викладених у повідомленні суддів, відповідно до вимог статей 20, 24 Закону № 1798-VIII.

82. Невчинення таких дій свідчить про наявність з боку ВРП бездіяльності, яку, за обставин цієї справи, слід вважати протиправною. Тому Велика Палата Верховного Суду вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Постанова ВП ВС про належного відповідача у справі про стягнення шкоди на користь цивільного позивача з держави за шкоду нанесену службовою особою, яка вчинила кримінальний злочин

Справа № 754/1519/22

Велика палата зробила наступний висновок:

148. Держава, будучи суб’єктом відповідальності в деліктному зобов’язанні, передбаченому статтею 1174 ЦК України, що виникло внаслідок вчинення посадовою або службовою особою органу державної влади кримінального правопорушення при здійсненні нею своїх повноважень, у разі пред’явлення потерпілим цивільного позову у кримінальному провадженні набуває процесуального статусу цивільного відповідача на підставі приписів частини третьої статті 127, частини п’ятої статті 128 КПК України та частини другої статті 48 ЦПК України.

149. У такому випадку держава як цивільний відповідач у кримінальному провадженні за приписами частини п’ятої статті 128 КПК України та частини другої статті 48, частини четвертої статті 58 ЦПК України здійснює передбачені кримінальним процесуальним законом права й обов’язки через відповідний орган державної влади у межах його компетенції.

150. Одночасне покладення спільної (солідарної або часткової) відповідальності і на посадову або службову особу, яка при здійсненні своїх повноважень безпосередньо вчинила кримінальне правопорушення та завдала потерпілому шкоди, і на державу як цивільного відповідача, яка бере участь у кримінальному провадженні через відповідний орган державної влади, діями посадової або службової особи якого завдано шкоду, суперечить приписам статей 1174 та 1190 ЦК України.

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність поновлення строків на апеляційне оскарження у разі відсутності своєчасно виготовленого рішення суду, яке оскаржується

Справа № 342/426/18

Черговий ляпас судовим реформаторам та всілякому зброду активістів-аферистів, які формували Верховний суд (без України). Починають вже приходити рішення ЄСПЛ щодо порушення прав людини вже новими суддями відразу після їх обрання. Суд зазначив:

38. Як установлено у Рішенні та підтверджується матеріалами справи, ухвалою від 30 листопада 2018 року Восьмий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заявника від 17 вересня 2018 року на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 04 вересня 2018 року, яким його було визнано винним у порушенні митних правил, як поданою після закінчення встановленого строку, а також визнав необґрунтованим його клопотання про поновлення встановленого десятиденного строку на оскарження, яке ґрунтувалося на тому, що він отримав повний текст оскаржуваного рішення 12 вересня 2018 року (що було підтверджено заявою заявника від 06 вересня 2018 року та відповідним повідомленням про вручення від 12 вересня 2018 року). Апеляційний суд постановив, що це не становило належну підставу для поновлення строку на оскарження до 17 вересня 2018 року, про яке клопотав заявник, зазначивши, що заявник був присутній у засіданні 04 вересня 2018 року, на якому було проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення. 19 березня 2019 року Верховний Суд ухвалу суду апеляційної інстанції залишив без змін.

39. Європейський суд вирішив, що ці обставини свідчать про обмеження, які підірвали саму суть права заявників на доступ до суду.

40. Наведена обставина в розумінні підпункту «b» підпункту «іі» пункту ІІ Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи державам-членам № R(2000)2 від 19 січня 2000 року «Щодо повторного розгляду або поновлення провадження у певних справах на національному рівні після прийняття рішень Європейським судом з прав людини» є передумовою для поновлення провадження у справі як найбільш ефективного, якщо й не єдиного засобу для відновлення попереднього правового становища, яке сторона мала до порушення Конвенції (restitutio in integrum).

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність касаційного перегляду у зв’язку з неналежним повідомленням та позбавленням права участі у судовому засіданні засудженої особи

Справа № 0610/1-81/2011

Велика палата зазначила:

42. Вищий спеціалізований суд України 11 березня 2013 року направляв на адресу УВП № 8 повідомлення про розгляд 04 квітня 2013 року касаційної скарги ОСОБА_21 , однак остання отримала вказане повідомлення лише 17 квітня 2013 року, оскільки на той час вже перебувала у іншій виправній колонії.

43. У свою чергу, Вищий спеціалізований суд України не переконався, що ОСОБА_21 була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, та розглянув її касаційну скаргу лише за участі прокурора.

44. Таким чином, Велика Палата висновує, що неналежне повідомлення ОСОБА_21 про дату, час та місце касаційного розгляду кримінальної справи позбавило її права брати особисту участь у суді касаційної інстанції, наводити свої аргументи і спростувати твердження прокурора під час судового засідання.

45. З урахуванням наведеного Велика Палата вважає, що ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 04 квітня 2013 року щодо ОСОБА_21 підлягає скасуванню, оскільки ухвалена з порушенням принципу рівності сторін (п. 1 ст. 6 Конвенції), заявниця не була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання і, як наслідок, позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права.

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність перегляду рішення щодо виплати заробітної плати на підприємстві, шо знаходилось на окупованій території у 2014 році

Справа № 820/1945/15

ЄСПЛ зазначив про неналежну аргументацію рішень українських судів та фактичну їх свавільність. Велика палата врешті зазначила:

19. Оцінюючи стверджуване порушення статті 6 Конвенції, ЄСПЛ у пункті 17 Рішення зауважив, що застосовні положення Тимчасового порядку розрізняють два періоди, а саме: (і) період, коли орган державної влади перебував на непідконтрольній Уряду території до того, як його було переміщено на підконтрольну Уряду територію; та (іі) період після такого переміщення. Тимчасовий порядок передбачав, що заробітна плата за перший період мала сплачуватися у повному обсязі (без будь-яких умов), а заробітна плата за останній період підлягала сплаті за умови, що установа фактично працювала, а працівники виконували свої функціональні обов’язки.

20. У пункті 18 Рішення ЄСПЛ зазначив, що хоча національні суди цитували пункти 3 і 4 Тимчасового порядку, маючи цим на увазі, що вони були застосовні до ситуації заявниці, суди не змогли пояснити, чому вони застосували пункт 4 стосовно періоду після переміщення органу державної влади до позову заявниці, якщо позов фактично стосувався лише періоду до переміщення, тобто пункту 3 Тимчасового порядку, який регулював цей останній період.

21. До того ж суди не вказали, чому вони розглянули загальні положення КЗпП у контексті необов’язкових листів Міністерства соціальної політики України, обидва з яких стосувалися всіх працівників, у тому числі приватного сектору, а не у контексті обов’язкової постанови Уряду та пункту 3 Тимчасового порядку, які конкретно стосувалися ситуації державних службовців, таких як заявниця. Тому Суд вважає, що національні суди не виконали свого обов’язку наводити обґрунтування для своїх рішень. Отже, було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції (пункти 19-21 Рішення).

22. Щодо стверджуваного порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції Європейський суд у пункті 24 Рішення зазначив, що, беручи до уваги свій висновок за пунктом 1 статті 6 Конвенції, він розглянув основні юридичні питання, порушені в цій заяві, і тому немає потреби у винесенні окремого рішення у зв’язку зі скаргою за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення у справах «Центр юридичних ресурсів в інтересах Валентина Кимпеану проти Румунії» [ВП] (Centre for Legal Resources on behalf of Valentin Campeanu v. Romania) [GC], заява № 47848/08, пункт 156, ЄСПЛ, 2014, і «Бочан проти України (№ 2)»[ВП] (Bochan v. Ukraine (no. 2)) [GC], заява № 22251/08, пункт 68, ЄСПЛ, 2015).

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо необхідності оцінки судом пропорційності втручання у права власності, добросовісності та строкам позовної давності при поверненні земельної ділянки державі

Справа № 360/773/14-ц (№ 360/773/13-ц)

Чернове рішення щодо непропорційного втручання у право власності на земельні ділянки з боку держави в особі прокуратури. При цьому:

3. ЄСПЛ в результаті розгляду звернення заявниці встановив порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).

4. Основним висновком ЄСПЛ є те, що втручання у майнові права заявниці, крім того, що викликало сумніви стосовно його законності, поклало на неї непропорційний тягар.

5. ЄСПЛ як спосіб restitutio in integrum запропонував уряду України забезпечити належними засобами та протягом розумного терміну повне повернення заявниці права власності на витребувану земельну ділянку або надати відшкодування у грошовій формі чи право власності на рівнозначне майно.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-КГС у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності у контексті практики Суду справедливості Європейського Союзу

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду підготував актуальний огляд судової практики у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності у контексті практики Суду справедливості Європейського Союзу. Видання охоплює ключові рішення, внесені до ЄДРСР за 2023–2025 роки, та відображає сучасний етап гармонізації національного судочинства з правом ЄС.

Цей матеріал став важливим кроком у забезпеченні єдності судової практики, в ньому запропоновано правничій спільноті не просто систематизацію рішень, а фундаментальний інтерпретаційний орієнтир.

Унікальність огляду полягає в застосуванні формату case-based: європейський правовий стандарт не викладається абстрактно, а безпосередньо корелюється з конкретними категоріями українських господарських спорів та відповідними постановами Верховного Суду. Це дозволяє глибше зрозуміти, як практика Суду справедливості ЄС допомагає в тлумаченні гармонізованих норм щодо функцій прав інтелектуальної власності та меж їх судового захисту.

Видання серед інших аналітичних матеріалів вирізняють такі особливості:

✔️двомовність: огляд підготовлено двома мовами (українською та англійською), що не лише відкриває українську судову експертизу для міжнародної спільноти, а й сприяє наповненню глобальної бази даних WIPO Lex-Judgments;

✔️глибока спеціалізація: матеріал фокусується на найбільш складних аспектах, таких як статус добре відомих марок, дострокове припинення дії свідоцтв через невикористання, реєстрація кольору як торговельної марки, визнання знаків загальновживаними;

✔️інноваційність у патентах: окрему увагу приділено механізму додаткової охорони для фармацевтичних винаходів, що має стратегічне значення для виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань.

Огляд є прикладною працею, розрахованою на суддів, адвокатів, патентних повірених і науковців. Він слугує дієвим методичним інструментом для побудови правової аргументації та оцінки ведення спорів у суді у світлі стандартів Європейського Союзу.

Огляд судової практики ВС-КГС за травень 2026 року

В огляді висвітлено ключові правові позиції в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції.

✓ У постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки стосовно:

▪ правочинів, вчинених всупереч санкціям і з метою обходу блокування активів;

▪ умов визнання податкового боргу безнадійним та його списання у процедурі реструктуризації боргів фізичної особи у справі про неплатоспроможність;

▪ підстав для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури за відсутності схваленого плану санації.

✓ У постановах у справах, пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством, містяться висновки щодо:

▪ поширення на упаковці косметичного засобу відомостей про лікувальні властивості без належного підтвердження як прояву недобросовісної конкуренції;

▪ меж перевірки АМК заяви про недобросовісну конкуренцію на стадії відкриття справи.

✓ У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів містяться висновки про:

▪ належний спосіб захисту кредитора при позаконкурсному оспорюванні фраудаторного правочину боржника щодо частки у статутному капіталі ТОВ;

▪ визнання недійсним рішення загальних зборів про реорганізацію юридичної особи після державної реєстрації правонаступника як неналежного способу захисту;

▪ необхідність оформлення акта приймання-передачі для переходу корпоративних прав на частку у фермерському господарстві;

▪ позачергову оплату витрат на обслуговування рахунку в цінних паперах як витрат на збереження активів банку.

✓ У постановах у справах щодо земельних відносин та права власності викладено правові висновки стосовно:

▪ підтвердження розташування земельної ділянки в межах населеного пункту для цілей визначення комунальної власності;

▪ зменшення суми безпідставно збережених коштів на розмір сплаченого земельного податку при стягненні плати за фактичне користування земельною ділянкою, коли власник земельної ділянки не був визначений законом як належний розпорядник земель;

▪ звільнення самостійно зайнятої несформованої земельної ділянки комунальної власності від самочинно збудованого капітального об’єкта (павільйону).

Огляд судової практики ВС-КЦС за травень 2026 року

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики.

Рішення Солом’янського районного суду міста Києва щодо скасування постанови про адмінправопорушення за ч. 1 ст. 122 КпАП (перевищення швидкості)

Справа №760/6804/26

Це наша справа. Підстава скасування – неналежне оформлення протоколу та відсутність інформації про технічний засіб, яким здійснювалась фіксація порушення. Суд зазначив:

У разі відсутності ж в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеофіксацію, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі № 524/1113/17, від 13 лютого 2020 року у справі № 524/9716/16-а.

Встановлено, що суду не надано будь-яких належних доказів правомірності рішення про притягненню позивача до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, оцінивши надані докази, суд вважає, що відповідач не надав суду доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Рішення Подільського районного суду міста Києва про скасування постанови про адмівідповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та штрафу у 25 500 грн

Справа № 758/18324/25

Це чергова наша справа про скасування незаконного штрафу ТЦК. Суд зазначив:

Обов’язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов’язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

В позовній заяві позивач звертав увагу суду, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього відбувся без його належного повідомлення про такий розгляд 15.12.2024.

Суд встановив, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся не у належний спосіб та порядку повідомлення, встановленого процесуальним законодавством про розгляд адміністративної справи, а саме позивача не було своєчасно сповіщено про розгляд справи, що в силу приписів частини першої статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.

В цьому випадку позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Крім того, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчили б про роз’яснення позивачу його прав, визначених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України під час розгляду відповідачем безпосередньо справи про адміністративне правопорушення.

Процедурні порушення, а саме розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
в Viber: Правники, адвокати, судді
в Telegram:
в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
в Reddit: Правники, адвокати, судді
та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

🔸 Постанова ВП ВС про спосіб захисту у разі визнання договору оренди землі неукладеним та неможливість вважати укладеним навіть при отриманні орендної плати

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 06 по 12 червня 2026 року

Max — Mon, 15 Jun 2026 08:06:57 +0000

Трохи вагітність у судових рішеннях завжди призводить до зламу будь-якої логіки та постійної зміни судової практики, як вчергове продемонстрували випадкові люди у спорах щодо договорів оренди та їх виконання за неукладеними договорами. Добре, що хоч не згадали про односторонню реституцію.

До огляду увійшла і справа після ЄСПЛ щодо незаконного звільнення судді, практика ККС ВС щодо корупційних злочинів, практика ЄСПЛ, рішенні щодо незаконного поновлення на військовому обліку, виправдувальний вирок у справі про ухилення від мобілізації, скасування штрафу АМКУ й багато іншого.

Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

💥 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність перегляду справи про незаконне звільнення судді

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

🔸 Бюлетень «Верховенство права. Права людини» 1/2026

🔸 Тематичний огляд судової практики ВС-ККС у кримінальних провадженнях щодо корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень за 2025 рік

💥 Рішення КОАС про зобов’язання ТЦК внести до ЄДРПВР дані про виключення з військового обліку у зв’язку з непридатністю до військової служби про що зазначено у тимчасовому посвідченні в/з та стягнути витрати на правову допомогу

🔸 Виправдувальний вирок ВС-ККС за ухилення від мобілізації ст. 336 ККУ шляхом закриття КП у зв’язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення

💥 Рішення Господарського суду міста Києва про скасування рішення адмінколегії ПМОТВ АМКУ щодо застосування штрафу у зв’язку з несвоєчасним наданням відповіді

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС про спосіб захисту у разі визнання договору оренди землі неукладеним та неможливість вважати укладеним навіть при отриманні орендної плати

Справа № 456/252/22

Велика палата зробила важливі висновки, які ставлять крапку у питанні користування землею за непідписаними власниками договорами оренди землі не дивлячись навіть на отримання ними орендної плати. Суд зазначив:

76. Відповідно до сталої судової практики у випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення(постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16, від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19, від 27 листопада 2024 року у справі № 204/8017/17).

80. Конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі (пункт 7.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц).

81. Отже, враховуючи обов’язкову письмову форму для договору оренди землі, конкретні встановлені судами обставини справи, що розглядається, суд вважає, що саме по собі отримання позивачкою разової орендної плати за 2019 рік не можна трактувати як вчинення конклюдентних дій, та не вбачає підстав для застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) до правовідносин, що склалися між сторонами у цій справі.

116. Для ефективного захисту прав власника нерухомого майна, щодо якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно незаконно внесено запис про право користування іншої особи, з якою власник не перебував у зобов’язальних відносинах, власник може звернутись з негаторним позовом, зокрема, але не виключно, шляхом пред’явлення вимоги про повернення майна, визнання відсутнім права оренди чи скасування державної реєстрації права користування іншої особи, залежно від обставин кожної конкретної справи.

З огляду на позовні вимоги, характер порушених прав позивачки та фактичні обставини цієї справи, доводи відповідача про те, що єдиним ефективним способом захисту прав позивачки є визнання відсутнім права оренди, безпідставні.

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність перегляду справи про незаконне звільнення судді

Справа № П/800/376/13

Це наша справа. Суд з посиланням на ЄСПЛ зазначив, що є підстави для скасування необгрунтованого рішення ВАСУ те нового перегляду справи.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Бюлетень «Верховенство права. Права людини» 1/2026

В Бюлетені «Верховенство права. Права людини» 1/2026 ви знайдете інформацію:

стисло про рішення та ухвали ЄСПЛ у справах проти України з 01.012026 по 31.03.2026
стисло про актуальні рішення та ухвали ЄСПЛ у справах проти інших держав з 01.012026 по 31.03.2026
переклад ухвали у справі «Андрій Євгенович СКРИБКА проти України» про те, що пенсії як й інші соціальні виплати можуть бути скорочені в зв’язку з фінансовою кризою держави.

Крім того, у цьому випуску знайдеться й посилання на виступ про Процедурний підхід в здійсненні нагляду ЄСПЛ пані Оддні Мьйоль Арнардоттір, суддя ЄСПЛ (Ісландія), на ХІІІ Щорічний Міжнародний Форум з практики Європейського суду з прав людини (2026) «Європейська конвенція з прав людини у правовій системі та юридичній освіті в Україні: науковий та прикладний вимір».

Тематичний огляд судової практики ВС-ККС у кримінальних провадженнях щодо корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень за 2025 рік

Огляд містить ключові правові позиції ККС ВС, а також об’єднаної палати ККС ВС у сфері корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень. Серед них, зокрема, – такі висновки:

– період ознайомлення сторони обвинувачення з матеріалами, відкритими стороною захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не впливає на перебіг строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК України, і не зупиняє його;

– обов’язковою складовою злочину, передбаченого ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), є наявність в обвинуваченої особи спеціальних повноважень щодо розпорядження відповідним майном. У разі обвинувачення за цією нормою закону необхідно доводити, що обвинувачений мав такі повноваження або владні повноваження, які давали можливість впливати на осіб, яким майно ввірене чи у віданні яких воно перебуває.

Рішення КОАС про зобов’язання ТЦК внести до ЄДРПВР дані про виключення з військового обліку у зв’язку з непридатністю до військової служби про що зазначено у тимчасовому посвідченні в/з та стягнути витрати на правову допомогу

Справа №320/44343/25

Це наша справа. Чергова справа щодо незаконного поновлення на військовому обліку особи, яка була за станом здоров’я виключена ще у 2022 році. Суд зобов’язав внести дані про виключення не дивлячись на те, що матеріали ВЛК були вилучені ДБР у Голосіївському ТЦК та СП в рамках кримінального провадження.

Виправдувальний вирок ВС-ККС за ухилення від мобілізації ст. 336 ККУ шляхом закриття КП у зв’язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення

Справа № 446/407/24

Рішення Верховного суду, яке чітко і не двозначно вказує, що проходження ВЛК не є формальністю і підробка висновку чи підпис замість профільних лікарів головою ВЛК чи медсестрою є грубим порушенням і без окремого адміністративного оскарження суди повинні це враховувати, як порушення та підставу у визнанні відсутнім належного ВЛК для мобілізації.

Рішення Господарського суду міста Києва про скасування рішення адмінколегії ПМОТВ АМКУ щодо застосування штрафу у зв’язку з несвоєчасним наданням відповіді

Справа № 910/15278/25

Це наша справа. Суд врахував, що Укрпошта на день раніше повернули лист АМКУ і тому з вимогами ознайомитись було не можливо. З огляду на це судом було скасовано штраф.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
в Viber: Правники, адвокати, судді
в Telegram:
в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
в Reddit: Правники, адвокати, судді
та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

🔸 Завідомо неправосудна постанова ВП ВС якою Вищу раду правосуддя прирівняно до інквізиції та надано дозвіл використати матеріали НСРД всупереч нормам Закону

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 30 травня по 05 липня 2026 року

Max — Mon, 08 Jun 2026 08:18:49 +0000

Випадкові люди схоже взяли курс на остаточне знищення правової визначеності та прав людини в Україні під прапором нескінченних реформ та нових грантів на руйнування того залишку прав людини, що ще залишились.

В огляд увійшла завідомо незаконна постанова щодо використання НСРД, всупереч Закону, поза межами кримінального провадження, толерування беззаконня та затримки у виплаті одноразової грошової допомоги військовим, сумнівне рішення щодо договору оренди землі, вибіркова практика ЄСПЛ, постанова щодо відновлення прав незаконно відстороненого викладача у зв’язку з відмовою в участі у медичному експерименті, рішення щодо захисту честі та ділової репутації суддів й багато іншого.

Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Постанова ВП ВС щодо природи одноразової грошової допомоги військовослужбовцям за постановою КМУ 168 від 28.02.2022 та відсутності підстав для компенсації у разі її несвоєчасної виплати

🔸 Постанова ВП ВС щодо обов’язкової реєстрації договору оренди землі для набуття ним чинності до 01.01.2013 та відмінності в реєстрації права оренди

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

🔸 Огляд практики ЄСПЛ за квітень 2026 року

💥 Постанова Львівського апеляційного суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв’язку з незаконним відстороненням за відмову в участі у медичному експерименті

💥 Рішення Шевченківського районного суду Чернівців про захист честі, гідності та ділової репутації, стягненні моральної шкоди, та спростування недостовірної інформації розповсюдженої керівником апарату суду щодо судді

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Завідомо неправосудна постанова ВП ВС якою Вищу раду правосуддя прирівняно до інквізиції та надано дозвіл використати матеріали НСРД всупереч нормам Закону

Справа № 990SCGC/32/25

Це ганебне рішення є результатам та обличчям сучасної пригніченої та залежної судової системи, як на мене. Воно не може використовуватись як приклад чи зразок для інших справ не тільки у зв’язку з прямим порушенням норм КПК та Конвенції, а й з тим, що фактично на момент прийняття рішення про звільнення судді вже була угода про визнання винуватості.

Випадкові люди прирівняли ВРП до органу інквізиції й зазначили, що ВРЮ та ВРП це не одне й те саме і тому рішення ЄСПЛ можна не застосовувати, що є не тільки абсурдом, а й прямим порушенням Закону, зокрема ці люди написали:

248. Особливістю процесу притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є те, що дисциплінарний орган фактично діє на підставі та засадах так званого «інквізиційного процесу», оскільки не тільки вирішує юридичний спір, а й має право збирати докази за власною ініціативою. Даючи відповідь щодо можливості використання певних доказів, зокрема інформації, зафіксованої в протоколах НСРД, Дисциплінарна палата та ВРП не мають права покладатися на результати оцінки інших органів, а здійснюють таку оцінку самостійно та врешті відповідають на питання, чи є надані докази чіткими і достатньо переконливими, щоб об’єктивно стверджувати про вчинення суддею певного дисциплінарного правопорушення.

292. Справа «Олександр Волков проти України» стала поштовхом до системної судової реформи, що призвела до конституційних змін та прийняття Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у 2016 році. Однією з ключових змін стало реформування ВРЮ, а саме її реорганізація шляхом утворення ВРП, а також докорінно змінилася процедура дисциплінарних проваджень.

293. Отже, чинна ВРП сформована відповідно до докорінно зміненого законодавства, є незалежним професійним органом із гарантіями незалежності та політичної нейтральності. Отже, діюча ВРП не має таких встановлених ЄСПЛ вад, які мала колишня ВРЮ, а тому не можна беззастережно поширювати висновки ЄСПЛ, зроблені у справі «Олександр Волков проти України», на рішення ВРП як повноважного органу у разі, якщо воно містить належне та достатнє мотивування, й це рішення не можна вважати явно нерозумним, довільним чи свавільним.

Постанова ВП ВС щодо природи одноразової грошової допомоги військовослужбовцям за постановою КМУ 168 від 28.02.2022 та відсутності підстав для компенсації у разі її несвоєчасної виплати

Справа № 280/8933/24

Велика палата з досить сумнівними аргументами фактично узаконила бездіяльність та свавілля стосовно військовослужбовців, в рішені зазначено:

59. Додаткова винагорода, встановлена Постановою № 168 на період дії воєнного стану у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров’я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, є різновидом одноразового додаткового грошового забезпечення військовослужбовця, тобто є доходом, що має разовий характер, у зв’язку із чим приписи Закону № 2050-III на спірні правовідносини не поширюються, а компенсація втрати частини таких доходів у разі затримки їх виплати стягненню не підлягає.

Постанова ВП ВС щодо обов’язкової реєстрації договору оренди землі для набуття ним чинності до 01.01.2013 та відмінності в реєстрації права оренди

Справа № 925/632/19

М’яко кажучи, ситуація у цій справі абсурдна. Поки випадкові люди формували судову практику, договір оренди землі скінчився, але сторона продовжила користуватись землею на підставі реєстрації оренди землі. Загалом рішення містить наступний висновок:

111. Отже, практика Великої Палати Верховного Суду щодо значення державної реєстрації договору оренди землі, підписаного до 01.01.2013, та моменту набрання таким договором чинності є усталеною. Саме з державною реєстрацією такого договору пов’язується набрання ним чинності.

112. З 01.01.2013 набрали чинності зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» були виключені статті 18 та 20 про обов’язковість державної реєстрації договорів оренди землі. Із цього моменту законодавством встановлено необхідність здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

113. Разом з тим державна реєстрація речового права та державна реєстрація договору оренди землі є різними процедурами, які мають різний механізм реалізації та правові наслідки.

114. Проведення державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

115. Отже, за загальним правилом договори оренди землі, підписані до 01.01.2013, набирають чинності з моменту їх державної реєстрації, якщо інший порядок набрання ними чинності не передбачений самими договорами. Лише після державної реєстрації договору (якщо така реєстрація передбачена законом чи договором) сторони набувають права та обов’язки за договором.

147. Як зазначалось, з 01.01.2013 було запроваджено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державна реєстрація договорів оренди землі з цього моменту не здійснювалась.

148. Якщо в подібній ситуації між сторонами був підписаний договір оренди землі, який містив всі істотні умови, належним чином виконувався, але державна реєстрація договору стала неможливою після 01.01.2013 внаслідок змін у законодавстві, суд відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України має враховувати загальні засади цивільного законодавства, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, а також принцип заборони суперечливої поведінки та захистити права та правомірні очікування добросовісної сторони.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд практики ЄСПЛ за квітень 2026 року

В огляді висвітлено низку рішень ЄСПЛ щодо дотримання Державами-учасницями вимог, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Постанова Львівського апеляційного суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв’язку з незаконним відстороненням за відмову в участі у медичному експерименті

Справа № 451/1745/21

Це чергова наша справа щодо захисту прав незаконно відсторонених осіб за відмову в участі у медичному експерименті де встановлено, що кошти треба стягувати саме з навчального закладу.

Рішення Шевченківського районного суду Чернівців про захист честі, гідності та ділової репутації, стягненні моральної шкоди, та спростування недостовірної інформації розповсюдженої керівником апарату суду щодо судді

Справа № 727/9422/24

Це наша справа. Зазначена категорія справ досить складна, а ця має ще і дуже неприємні наслідки для всієї судової системи та демонструє негативний вплив активістів та грантових організацій на суспільну довіру до суду, як на мене.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
в Viber: Правники, адвокати, судді
в Telegram:
в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
в Reddit: Правники, адвокати, судді
та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

🔸 Постанова ВП ВС щодо розгляду справи у разі смерті сторони справи та обов’язковості скасування рішення навіть у разі залучення апеляцією правонаступника

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 23 по 29 травня 2026 року

Max — Mon, 01 Jun 2026 08:30:26 +0000

На цьому тижні Велика палата оприлюднила досить сумнівне за якістю та по суті рішення з відчуттям якоїсь домовленості часів Данішевської, коли замість рішення по суті, вигадували якусь дику підставу для скасування і направлення на новий розгляд.

Також до огляду увійшла практика ККС-ВС та КГС-ВС, практика застосування процесуальних строків в адміністративному судочинстві, рішення щодо незаконного обмеження на час карантину суддівської винагороди та багато іншого.

Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

🔸 Огляд судової практики ВС-ККС за квітень 2026 року

🔸 Огляд судової практики ВС-КГС за квітень 2026 року

🔸 Огляд судової практики ВС-КАС щодо застосування процесуальних строків в адміністративному судочинстві з 01.2018 по 03.2026 року

💥 Рішення КОАС про визнання протиправним дій ВАСУ та стягнення з ВАСУ суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (незаконні обмеження COVID-19)

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС щодо розгляду справи у разі смерті сторони справи та обов’язковості скасування рішення навіть у разі залучення апеляцією правонаступника

Справа № 367/8835/16

Досить дивне рішення і це ще дуже м’яко сказано. Самою підставою для розгляду випадковими людьми була необхідність визначення способу захисту, а саме негаторний чи віндикаційний позов у разі визнання незаконним рішення про відчудження земельної ділянки лісового фонду.

Натомість суд дивним чином, не зазначаючи, які саме права були порушені у відповідача і якими правами він реально не зміг скористуватись, вигадуючи ці порушення, направив справу на новий розгляд чим зробив процес максимально неефективним.

Сподіваюсь ми не будемо читати плівки НАБУ по цьому рішенню.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-ККС за квітень 2026 року

Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за квітень 2026 року

У сфері кримінального права акцентовано, що:

– звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, є правом, а не обов’язком суду. Для застосування ст. 79 КК України суд має встановити формально-юридичні (що містяться безпосередньо у ст. 79 КК України і стосуються певних ознак особи) та оціночні підстави (індивідуальні особливості конкретного кримінального провадження, характер дій винної особи, її спосіб життя тощо), виходячи з пріоритету інтересів дитини та її виховання в сімейному оточенні;

– відсутність у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, та в матеріалах кримінального провадження даних про використання мобільного телефона під час або для вчинення кримінального правопорушення унеможливлює його спеціальну конфіскацію, а тому телефон підлягає поверненню власнику;

– використання приведеної в бойову готовність ручної осколкової гранати на подвір’ї будинку у приватному секторі серед помешкань інших людей свідчить про спрямованість умислу на позбавлення життя потерпілого способом, небезпечним для життя багатьох осіб.

У сфері кримінального процесуального права зазначено, що:

– у разі необхідності матеріали кримінального провадження щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, можуть бути об’єднані судом в одному провадженні, що є правом, а не обов’язком суду;

– ухвала слідчого судді, якою відмовлено в задоволенні скарги особи на відмову прокурора у внесенні відомостей до ЄРДР в порядку ст. 214 КПК України, підлягає апеляційному оскарженню;

– час тримання особи під вартою на території іноземної держави на виконання доручення України про її екстрадицію зараховується до загального строку відбування покарання, призначеного вироком суду України в цьому кримінальному провадженні.

Огляд судової практики ВС-КГС за квітень 2026 року

✓ У постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки щодо:

▪ нарахування пені за прострочення сплати штрафу АМКУ у процедурах банкрутства;

▪ визнання недійсним правочину боржника без вимоги про застосування наслідків недійсності;

▪ підвідомчості заяви про розкриття банківської таємниці щодо боржника у справі про банкрутство;

▪ недопустимості повторного розгляду питання про достовірність декларації боржника після набрання законної сили постановою про визнання боржника банкрутом.

✔️У постанові у справі, пов’язаній з антимонопольним та конкурентним законодавством, міститься висновок про те, що поняття «зупинення дії рішення АМКУ» та «зупинення виконання рішення АМКУ» не є тотожними, що обумовлюється їхньою різною правовою суттю та відмінними правовими наслідками.

✓ У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав містяться висновки про:

▪ відсутність в учасника товариства права на самостійне скликання загальних зборів у разі невключення запропонованих ним питань до порядку денного;

▪ відсутність у директора юридичної особи права на оскарження рішення про виключення юридичної особи зі складу членів РТПП з підстав порушення його корпоративних прав;

▪ обов’язок ОСББ в особі правління надавати співвласникам інформацію про діяльність об’єднання;

▪ недопустимість забезпечення позову у спорі про поновлення повноважень члена наглядової ради шляхом заборони АТ укладати договори з її новими членами.

✔️У постанові у справі щодо земельних відносин викладено правовий висновок про належність та ефективність позовної вимоги про повернення земельної ділянки як наслідку нікчемності договору оренди землі та застосування позовної давності.

Огляд судової практики ВС-КАС щодо застосування процесуальних строків в адміністративному судочинстві з 01.2018 по 03.2026 року

В огляді систематизовано правові позиції Верховного Суду за такими основними блоками:

• загальні положення про процесуальні строки в адміністративному судочинстві;

• обчислення, поновлення та продовження строків звернення до адміністративного суду (першої, апеляційної та касаційної інстанцій);

• особливості застосування процесуальних строків у різних категоріях адміністративних справ (у сферах публічних фінансів, захисту соціальних прав, публічної служби).

Перше видання тематичного огляду охоплює правові позиції Верховного Суду з ключових питань, що виникали в адміністративному судочинстві із січня 2018 року до березня 2026 року. Огляд планується періодично оновлювати, розширюючи коло питань застосування процесуальних строків в адміністративному судочинстві, у тому числі з урахуванням законодавчих змін, а також актуалізуючи усталені підходи та звертаючи увагу на відступи від попередньої практики.

Рішення КОАС про визнання протиправним дій ВАСУ та стягнення з ВАСУ суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (незаконні обмеження COVID-19)

Справа №640/17786/22

Це наша справа щодо суддівської винагороди. Суд в цій справі послався на визнання Конституційним судом України неконституційними норм, якими зменшувалась суддівська винагорода, окрім цього суд вирішив, що більш ефективним буде стягнення саме з Вищого адміністративного суду України, а не з ДСА невиплаченої винагороди з огляду на практику самого Верховного суду.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
в Viber: Правники, адвокати, судді
в Telegram:
в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
в Reddit: Правники, адвокати, судді
та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Штрафи від ТЦК: як оскаржити незаконні дії? Огляд практики ВС

Max — Tue, 26 May 2026 10:55:22 +0000

На цьому тижні випадкові люди порадували українців тишею та відсутністю виснувань безглуздя й його уточнення з використанням заклинань з Гаррі Поттера. Чи пов’язано це з новими підозрами, чи просто ще не готово щось цікаве, поки не зрозуміло.

Сам огляд містить практику ВС-КГС з земельних спорів, ВС-КЦС та цілу низку рішень щодо виключення з військового обліку та звільнення з військової служби у зв’язку з незаконною мобілізацією, оскарження штрафів ТЦК й багато іншого.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Текстовый вариант обзора со ссылками на все решения – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-16-po-22-travnya-2026-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

🔸 Огляд судової практики ВС-КГС у спорах, пов’язаних із земельними правовідносинами та правом власності

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 16 по 22 травня 2026 року

Max — Mon, 25 May 2026 08:42:11 +0000

Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Огляд судової практики ВС-КЦС за квітень 2026 року

🔸 Рішення КСУ 3-р(ІІ)/2026 щодо права на відпустки під час дії воєнного стану

💥 Рішення Вишгородського районного суду Київської області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та стягнені витрат на правову допомогуу

💥 Рішення Львівського ОАС про зобов’язання ТЦК розглянути заяву та прийняти рішення про виключення офіцера запасу з військового обліку у зв’язку із непридатністю до військової служби за станом здоров’я

💥 Постанова Сьомого ААС про визнання незаконною мобілізації особи яка була виключена за граничним віком, незаконно затриманої та доставленої в частину без проведення належного ВЛК

💥 Рішення КОАС про зобов’язання ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області оформити та видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року та витрати на правову допомогу

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-КГС у спорах, пов’язаних із земельними правовідносинами та правом власності

Це видання узагальнює актуальні підходи Верховного Суду до вирішення спорів у сфері земельних правовідносин та захисту права власності, а також відображає розвиток судової практики в цій категорії справ за 2018–2025 роки.

Огляд має зручну тематичну структуру, що дозволяє швидко орієнтуватися у ключових правових позиціях Верховного Суду і знаходити відповіді на практичні питання правозастосування. Матеріал систематизовано за основними категоріями спорів у сфері земельних правовідносин та права власності.

У центрі уваги – усталені підходи Верховного Суду щодо:

• оформлення прав на земельні ділянки та переходу права оренди;

• поновлення договорів оренди землі;

• ефективних способів захисту прав на землю;

• правонаступництва у земельних правовідносинах;

• застосування сервітуту як допустимого обмеження права власності;

• набуття та підтвердження права власності;

• застосування негаторного позову;

• правового режиму самочинного будівництва;

• державної реєстрації речових прав;

• набувальної давності та витребування майна;

• приватизації об’єктів державної та комунальної власності.

Окремий акцент зроблено на застосуванні стандартів Європейського суду з прав людини у спорах щодо права власності, забезпеченні балансу між приватними та публічними інтересами, а також реалізації принципу верховенства права у сфері земельних правовідносин.

Огляд містить аналіз статистичних даних за 2018–2025 роки, що дає змогу оцінити динаміку розгляду земельних спорів і спорів щодо права власності, рівень стабільності судових рішень та роль касаційної інстанції в забезпеченні єдності судової практики.

Видання також висвітлює діяльність судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин і права власності КГС ВС у формуванні сучасних правових підходів, забезпеченні однакового застосування норм права та розвитку професійного діалогу між суддями, науковцями, адвокатами, представниками органів державної влади й бізнесу.

Огляд судової практики ВС-КЦС за квітень 2026 року

Рішення КСУ 3-р(ІІ)/2026 щодо права на відпустки під час дії воєнного стану

Суд зауважив, що законодавець, унормовуючи умови здійснення конституційного права на відпочинок, має гарантувати мінімальну тривалість оплачуваної щорічної відпустки для всіх осіб, які працюють, і забезпечувати посилені мінімальні гарантії реалізації цього права, які охоплюють збільшену тривалість оплачуваного часу відпочинку для уразливих категорій осіб, зокрема дітей та осіб з інвалідністю, що сприяє забезпеченню принципів балансу між працею та відпочинком, рівності та недискримінації працівників, що набуває в умовах воєнного стану особливої ваги.

Обмеження конституційного права на відпочинок може бути запроваджене лише домірно, із визначенням чітких строків. У період дії воєнного стану держава має забезпечити принаймні мінімальні гарантії відпочинку для відновлення сил працівників, щоб повністю не позбавити їх відпочинку.

Проаналізувавши приписи другого речення абзацу другого, абзацу третього частини першої статті 12, абзацу другого пункту 3 розділу „Прикінцеві положення“ Закону, Суд виснував, що ці приписи зберігають сутність права на відпочинок, що полягає в гарантуванні кожному працівникові оплачуваної щорічної основної відпустки, тривалість якої становить 24 календарних дні, а також встановлюють потрібні заходи, які раціонально пов’язані з досягненням легітимної мети цих приписів Закону.

Водночас приписи другого речення абзацу другого частини першої статті 12 Закону не забезпечують у сфері праці та зайнятості для осіб віком до вісімнадцяти років та осіб з інвалідністю мінімальних гарантій права на відпочинок у вигляді щорічної основної відпустки, мінімальна тривалість якої більше 24 календарних днів, що порушує принципи рівності, домірності та людську гідність, нівелюючи сутність конституційного права на відпочинок.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та стягнені витрат на правову допомогу

Справа № 363/1929/26

Це чергова наша справа про скасування незаконної постанови ТЦК про накладення штрафу за ніби нез’явлення за повісткою для уточнення даних. Суд дослідив матеріали й зазначив, що окрім того, що матеріали не містять інформації та належних доказів про вручення чи відмови від отримання повістки, а також відсутня інформація, що саме хотів уточнити ТЦК та якої інформації у нього не було з державних реєстрів.

Рішення Львівського ОАС про зобов’язання ТЦК розглянути заяву та прийняти рішення про виключення офіцера запасу з військового обліку у зв’язку із непридатністю до військової служби за станом здоров’я

Справа № 380/5166/26

Це наша справа. Не дивлячись на те, що суд в самому рішенні встановив, що ТЦК фактично визнав позов, але все одно його було задоволено частково і хоч відмова у внесені відомостей визнана незаконною, але замість зобов’язання внести зміни, зобов’язано повторно розглянути заяву про виключення з військового обліку за станом здоров’я.

Постанова Сьомого ААС про визнання незаконною мобілізації особи яка була виключена за граничним віком, незаконно затриманої та доставленої в частину без проведення належного ВЛК

Справа № 560/20373/25

Це наша справа і це дуже важливе рішення, яке доводить можливість звільнення з військової служби осіб, які раніше були виключені з військового обліку у зв’язку з досягненням граничного віку перебування в запасі, доставленого примусово в ТЦК без повістки та складання протоколу про адмінзатримання, а також на підставі формально проведеного ВЛК, проведеного з порушенням Закону.

Рішення КОАС про зобов’язання ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області оформити та видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року та витрати на правову допомогу

Справа №320/56254/25

Це чергова наша справа у цій категорії. Практика вже склалась доволі стала і суди задовільняють цю категорію спорів щодо зобов’язання видати паспорт у вигляді книжечки з огляду на позицію Верховного суду.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
в Viber: Правники, адвокати, судді
в Telegram:
в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
в Reddit: Правники, адвокати, судді
та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо необхідності перегляду вироку у зв’язку з наданням викривальних показань без участі захисника та незаконного тримання без відповідної ухвали

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 09 по 15 травня 2026 року

Max — Mon, 18 May 2026 14:08:32 +0000

Бумеранги потрохи починають повертатись у вигляді рішень ЄСПЛ, які встановлюють порушення прав людини та норм Конвенції особами не тільки відібраними на конкурсі за вказівками іноземців та міжнародних аферистів з їх посіпаками, а й тих хто сам добирає членів Вищої ради правосуддя.

До огляду увійшла низка рішень ВП ВС після ЄСПЛ, практика КАС-ВС, рішення щодо скасування штрафів ТЦК, чергове важливе рішення апеляційного суду щодо незаконності автоматичного повалення на військовому обліку та зобов’язання з нього виключити й багато іншого.

Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо порушення права на захист пов’язаного з відмовою ВС-ККС відкрити провадження у зв’язку з пропуском строку, який помилково разували від дати проголошення, а не виготовлення рішення

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

🔸 Огляд судової практики ВС-КАС за квітень 2026 року

💥 Рішення Дніпровського районного суду міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП і стягнення витрат на правову допомогу

💥 Постанова Сьомого ААС про зобов’язання ТЦК внести дані про виключення з військового обліку на підставі інформації у тимчасовому посвідчені за наказом №342 та стягнені витрат на правову допомогу

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо необхідності перегляду вироку у зв’язку з наданням викривальних показань без участі захисника та незаконного тримання без відповідної ухвали

Справа № 1-1099/11

Ймовірно, у зв’язку з відсутністю у складі ВП ВС непрофесійних суддів Яновської, Антоненко та судової активіЗтки Кібенко, та нещодавнього рішення ЄСПЛ, нарешті судді почали звертати увагу на дотримання Закону, а не вигадування можливих обставин дій правоохоронців. Суд зазначив:

35. Зміст пояснень заявника, наданих 15 жовтня 2009 року, як зазначив ЄСПЛ, вказує на те, що вони були надані у відповідь на питання працівників міліції. Ніщо не свідчить, що до допиту заявнику роз’яснили його право на правову допомогу і він належним чином відмовився від цього права. З цього випливає, що право заявника на захисника було обмежене. Суд не вбачає жодних вагомих підстав для такого обмеження.

36. Суд наголосив, що важливим є те, що заявника незадокументовано тримали під вартою протягом декількох днів, перш ніж він надав свої показання. Хоча питання про можливе порушення прав за статтею 5 Конвенції виходить за межі розгляду цієї справи, таке незадокументоване тримання може становити порушення цього положення. Це є фактором, який треба врахувати (див. рішення у справі «Бьоз проти Бельгії» від 09 листопада 2018 року, пункт 150).

37. До того ж ЄСПЛ зауважив, що зазначені показання були однозначно викривальними. Вони були надані на початку розслідування і сформували підхід органів влади до нього. Заявник стверджував, що апеляційний суд посилався на його пояснення, надані за відсутності захисника. Текст ухвали апеляційного суду є дещо двозначним. У будь-якому випадку Суд постановив, що шкода, завдана справедливості провадження обмеженням права на доступ до захисника, не може бути усунена лише шляхом підтвердження заявником показань, наданих за відсутності захисника, на пізнішому етапі та у присутності захисника, якщо тільки цей недолік не буде належним чином розглянутий та виправлений судами, зокрема шляхом виключення показань, наданих за відсутності захисника (див. рішення у справі «Мехмет Зекі Челебі проти Туреччини» від 28 січня 2020 року, пункт 66).

38. Крім того,у рішенні «Панкратьєв проти України» від 06 листопада 2025 року ЄСПЛ встановив, що суди не виключили пояснення, надані заявником за відсутності захисника. Більше того, ці показання дозволили органам влади отримати додаткові докази проти заявника і, зокрема, призвели до затримання С. Надавши ці показання, заявник міг вважати нерозумним змінювати їх пізніше.

39. Європейський суд наголосив, що хоча проти заявника були інші докази, ніщо не свідчить, що будь-який із них був отриманий інакше ніж опираючись на інформацію, отриману з початкових пояснень заявника. Таким чином, було порушено пункт 1 та підпункт «с» пункту 3 статті 6 Конвенції у зв’язку з порушенням права заявника на правову допомогу.

79. З огляду на наведене вище факт визнання Європейським судом у справі «Панкратьєв проти України» від 06 листопада 2025 року порушення загальної справедливості судового розгляду у зв’язку з обмеженням права заявника на правову допомогу ставить під сумнів результати розгляду кримінальної справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій.

80. Таким чином, суди апеляційної та касаційної інстанцій допустили порушення вимог кримінально-процесуального закону, які є істотними, оскільки перешкодили їм ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення.

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо порушення права на захист пов’язаного з відмовою ВС-ККС відкрити провадження у зв’язку з пропуском строку, який помилково разували від дати проголошення, а не виготовлення рішення

Справа № 760/12094/13

В цьому рішенні, вчергове встановлено, що строк на оскарження треба відраховувати не з моменту проголошення рішення, а з моменту виготовлення повного тексту рішення. Інакше це буде порушенням права на захист.

Найбільш неприємним в цій історії є те, що права людини було порушено вже новим складом Верховного суду (без України) відібраним іноземцями з USAID та їх активістами-аферистами й посіпаками. І до складу цих суддів входив Кишакевич Лев Юрійович, якого зараз рекомендують призначити у Міжнародний кримінальний суд від України.

Як тепер визначити, чи доброчесний він, чи ні. Чи може та вигадана доброчесність взагалі існує виключно з метою тиску на суддів аферистами-активістами?

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-КАС за квітень 2026 року

✅ умови виплати додаткової винагороди у зв’язку з пораненням військовослужбовця;

✅ правомірність повторного взяття на військовий облік особи, раніше виключеної з нього у зв’язку зі зміною граничного віку перебування в запасі;

✅ умови оплати простою працівнику після закінчення відпустки та необхідність підтвердження готовності до роботи;

✅ неможливість реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації за наявності судових заборон щодо забудови земельної ділянки;

✅ стягнення податковим органом простроченої заборгованості суб’єкта господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими під державні гарантії;

✅ правомірність відмови в поверненні надміру сплачених митних платежів суб’єкту, зареєстрованому на тимчасово окупованій території;

✅ правомірність відмови в митному оформленні товару у зв’язку з його примусовим відчуженням для потреб держави в умовах воєнного стану;

✅ відповідальність за видачу фіскальних чеків невстановлених форми та змісту.

Заслуговують на увагу також правові висновки з питань застосування процесуального закону, зокрема про:

✅ віднесення спорів щодо дій уповноваженого органу при підготовці та укладенні тристороннього договору про надання соціальних послуг з догляду на професійній основі до адміністративної юрисдикції;

✅ недопустимість виходу суду апеляційної інстанції за межі позову та доводів апеляційної скарги.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП і стягнення витрат на правову допомогу

Справа №:755/951/26

Це чергова наша справа про оскарження незаконної постанови ТЦК. Суд вчергове звернув увагу на необхідність повідомлення особи, яку притягають до адмінвідповідальності про час та місце розгляду протоколу про адмінправопорушення, чого зроблено не було у зв’язку з чим, сама постанова скасована.

Постанова Сьомого ААС про зобов’язання ТЦК внести дані про виключення з військового обліку на підставі інформації у тимчасовому посвідчені за наказом №342 та стягнені витрат на правову допомогу

Справа № 240/21504/25

Це наша справа де суд прямо зазначив про незаконність автоматичного поновлення на військовому обліку осіб, які раніше були виключені з військового обліку. Суд зазначив:

Стосовно доводів відповідача про автоматичне взяття позивача на військовий облік військовозобов’язаних через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів, то колегія суддів звертає увагу, що таке взяття відносно позивача було неможливим через втрату позивачем статусу військовозобов’язаного ще у 2013 році, що знайшло своє підтвердження і у відмітці військово-облікового документу №424018 від 10.01.2013.

Крім того, суд зауважує, що автоматичне взяття на облік не легітимізує взяття на військовий облік особи, виключеної з військового обліку, за умови, що законодавство не передбачає такої можливості.

Окрім того, наказ МО України № 402 скасував лише чинність наказу МО України №2, однак не скасував чинність прийнятого рішення, згідно якого особа була визнана непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку, а тому необгрунтованими є і посилання відповідача на те, що внесення даних до реєстру “Оберіг” про виключення з військового обліку на підставі наказу МОУ №342-06 від 09.06.2006 є неможливим.

Апеляційний суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
в Viber: Правники, адвокати, судді
в Telegram:
в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
в Reddit: Правники, адвокати, судді
та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку