<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>обман &#8211; Третейський суд</title>
	<atom:link href="https://tretsud.com.ua/tag/obman/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://tretsud.com.ua</link>
	<description>Постійно діючий третейський суд при Асоціації «Захист корпоративних прав «АТТОРНЕЙ»</description>
	<lastBuildDate>Wed, 18 Jan 2023 00:10:14 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	

<image>
	<url>https://tretsud.com.ua/wp-content/uploads/2020/06/cropped-favicon-32x32.png</url>
	<title>обман &#8211; Третейський суд</title>
	<link>https://tretsud.com.ua</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Черговий обман інвесторів яким за безцінь продають державне та комунальне майно під час війни</title>
		<link>https://tretsud.com.ua/cherhovyj-obman-investoriv-iakym-za-beztsin-prodaiut-derzhavne-ta-komunalne-majno-pid-chas-vijny/</link>
					<comments>https://tretsud.com.ua/cherhovyj-obman-investoriv-iakym-za-beztsin-prodaiut-derzhavne-ta-komunalne-majno-pid-chas-vijny/#disqus_thread</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Max]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 18 Jan 2023 00:10:14 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[безцінь]]></category>
		<category><![CDATA[війни]]></category>
		<category><![CDATA[державне]]></category>
		<category><![CDATA[за]]></category>
		<category><![CDATA[інвесторів]]></category>
		<category><![CDATA[Комунальне]]></category>
		<category><![CDATA[майно]]></category>
		<category><![CDATA[обман]]></category>
		<category><![CDATA[під]]></category>
		<category><![CDATA[продають]]></category>
		<category><![CDATA[та]]></category>
		<category><![CDATA[час]]></category>
		<category><![CDATA[черговий]]></category>
		<category><![CDATA[Яким]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://tretsud.com.ua/cherhovyj-obman-investoriv-iakym-za-beztsin-prodaiut-derzhavne-ta-komunalne-majno-pid-chas-vijny/</guid>

					<description><![CDATA[‼️🇺🇦 В уряді придумали схему як надурити інвесторів при приватизації державного та комунального майна, щоб його можна було повернути після приватизації за безцінь, а відповідальність покласти на суди. Докладніше про це Ви дізнаєтесь із відео. Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів: https://bit.ly/2G12dHy 🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація &#8230;<p class="read-more"> <a class="ast-button" href="https://tretsud.com.ua/cherhovyj-obman-investoriv-iakym-za-beztsin-prodaiut-derzhavne-ta-komunalne-majno-pid-chas-vijny/"> <span class="screen-reader-text">Черговий обман інвесторів яким за безцінь продають державне та комунальне майно під час війни</span> Читати далі »</a></p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>‼️🇺🇦 В уряді придумали схему як надурити інвесторів при приватизації державного та комунального майна, щоб його можна було повернути після приватизації за безцінь, а відповідальність покласти на суди. Докладніше про це Ви дізнаєтесь із відео.</strong><span id="more-20512"></span></p>
<div class="ast-oembed-container"><iframe loading="lazy" title="Черговий обман інвесторів яким за безцінь продають державне та комунальне майно під час війни" width="1300" height="731" src="https://www.youtube.com/embed/mK3p34tH4g8?feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture; web-share" allowfullscreen></iframe></div>
<p>Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:<br /> <a href="https://bit.ly/2G12dHy" rel="nofollow noopener noreferrer" target="_blank">https://bit.ly/2G12dHy</a></p>
<p>🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️</p>
<p>➡️ Підписатись <a href="https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU" rel="nofollow noopener noreferrer" target="_blank">https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU</a></p>
<div id="gtx-trans" style="position: absolute; left: 294px; top: 834.375px;">
<div class="gtx-trans-icon"></div>
</p></div>
<p><a rel="nofollow noopener" href="https://knpartners.com.ua/chergovij-obman-investoriv-jakim-za-bezcin-prodajut-derzhavne-ta-komunalne-majno-pid-chas-vijni/" target="_blank">АО «Кравец и Партнеры»</a></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://tretsud.com.ua/cherhovyj-obman-investoriv-iakym-za-beztsin-prodaiut-derzhavne-ta-komunalne-majno-pid-chas-vijny/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Банки штрафуватимуть за обман клієнтів</title>
		<link>https://tretsud.com.ua/banki-shtrafuvatimut-za-obman-kliientiv/</link>
					<comments>https://tretsud.com.ua/banki-shtrafuvatimut-za-obman-kliientiv/#disqus_thread</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Max]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 03 Mar 2020 06:18:26 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[банки]]></category>
		<category><![CDATA[за]]></category>
		<category><![CDATA[клієнтів]]></category>
		<category><![CDATA[обман]]></category>
		<category><![CDATA[штрафуватимуть]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://tretsud.com.ua/banki-shtrafuvatimut-za-obman-kli%d1%94ntiv/</guid>

					<description><![CDATA[Із 20 січня набув чинності закон про захист прав споживачів фінансових послуг. Його Верховна Рада ухвалила у вересні 2019‑го. Тепер банки зобов&#8217;язані розкривати повну й актуальну інформацію про умови надання послуг. Зокрема, вартість позик, включаючи комісії та платежі за додаткові послуги, умови дострокового повернення кредиту, можливі штрафи. До березня діятиме перехідний період, щоб банки мали &#8230;<p class="read-more"> <a class="ast-button" href="https://tretsud.com.ua/banki-shtrafuvatimut-za-obman-kliientiv/"> <span class="screen-reader-text">Банки штрафуватимуть за обман клієнтів</span> Читати далі »</a></p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Із 20 січня набув чинності закон про захист прав споживачів фінансових послуг. Його Верховна Рада ухвалила у вересні 2019‑го.</p>
<p>Тепер банки зобов&#8217;язані розкривати повну й актуальну інформацію про умови надання послуг. Зокрема, вартість позик, включаючи комісії та платежі за додаткові послуги, умови дострокового повернення кредиту, можливі штрафи. До березня діятиме перехідний період, щоб банки мали час пристосуватися до нових умов роботи. У червні на сайтах фінустанов з&#8217;являться калькулятори для розрахунку витрат і доходів клієнтів від операцій. Зміниться реклама фінансових послуг. Має містити детальну інформацію про вартість, умови послуг і ризики. За порушення прав споживачів доведеться сплатити штраф у розмірі від 300 до 800 мінімумів доходів громадян. Це 5100–13 600 грн.</p>
<p>— Сьогодні банки масово порушують права клієнтів, — каже <strong><a href="https://t.me/joinchat/AAAAAFIOXCJh_Q3scb07VA" rel="nofollow" target="_blank">адвокат 46-річний Ростислав Кравець</a></strong>. — Найчастіше не надають повної інформації. У більшості випадків людина, яка бере споживчий кредит, не читає умов договору. Просто заповнює стандартну анкету. Текст договору їй радять знайти на сайті фінустанови. По-перше, це зробити не так просто. По-друге, документи надруковано і сформовано таким чином, що навіть фахівцям важко розібратися в них. Не вперше чуємо про вимоги законодавства, що забороняють приховані комісії, платежі. Все одно трапляються випадки, коли банки пакет документів формують так, що споживач не розуміє, за що платить. Наприклад, клієнтам нав&#8217;язують послуги страхових компаній. Погрожують, що без цього не вдасться отримати гроші. Насправді страховка не є обов&#8217;язковою умовою видачі кредиту.</p>
<p>Щоб не стати жертвою нечесних банкірів, слід уважно читати умови договорів. Не слухайте працівників, які кваплять підписати угоду сьогодні. Цього не можна робити, доки не дізнаєтеся всі умови отримання кредиту.</p>
<p>Маргаріта ДИКАЛЮК, <a href="https://gazeta.ua/articles/money-newspaper/_banki-shtrafuvatimut-za-obman-kliyentiv/948267?fbclid=IwAR2NlFz8sxvP7LjjPmwAkthwL4DsijJ6oJfaZOLASCuiOsoXx08RNVHvLYw" target="_blank" rel="noopener noreferrer nofollow">ГазетаУА</a></p>
<p><a rel="nofollow noopener" href="https://knpartners.com.ua/banki-shtrafuvatimut-za-obman-kliyentiv/" target="_blank">Адвокатская компания Кравец и Партнеры</a></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://tretsud.com.ua/banki-shtrafuvatimut-za-obman-kliientiv/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Кадровий обман. Як українці потрапляють у трудове рабство за кордоном</title>
		<link>https://tretsud.com.ua/kadrovyj-obman-iak-ukraintsi-potrapliaiu/</link>
					<comments>https://tretsud.com.ua/kadrovyj-obman-iak-ukraintsi-potrapliaiu/#disqus_thread</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Max]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 17 Dec 2015 12:03:04 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[за]]></category>
		<category><![CDATA[Кадровий]]></category>
		<category><![CDATA[кордоном]]></category>
		<category><![CDATA[обман]]></category>
		<category><![CDATA[потрапляють]]></category>
		<category><![CDATA[рабство]]></category>
		<category><![CDATA[трудове]]></category>
		<category><![CDATA[українці]]></category>
		<category><![CDATA[Як]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://tretsud.com.ua/%d0%ba%d0%b0%d0%b4%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b8%d0%b9-%d0%be%d0%b1%d0%bc%d0%b0%d0%bd-%d1%8f%d0%ba-%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%86%d1%96-%d0%bf%d0%be%d1%82%d1%80%d0%b0%d0%bf%d0%bb%d1%8f%d1%8e/</guid>

					<description><![CDATA[Прагнучи заробити в теплих країнах й одночасно поніжитися на закордонних курортах, українці часто потрапляють у трудове рабство. На відміну від туристів, які привозять з Єгипту позитивні емоції, сувеніри та червономорську засмагу, Катерина Кудіна, жителька Запоріжжя, повернулася звідти з нервовим зривом, пише Юліана Скібіцька у №35 журналу Корреспондент від 4 вересня 2015 року. І добре, що &#8230;<p class="read-more"> <a class="ast-button" href="https://tretsud.com.ua/kadrovyj-obman-iak-ukraintsi-potrapliaiu/"> <span class="screen-reader-text">Кадровий обман. Як українці потрапляють у трудове рабство за кордоном</span> Читати далі »</a></p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Прагнучи заробити в теплих країнах й одночасно поніжитися на закордонних курортах, українці часто потрапляють у трудове рабство.</p>
<p>На відміну від туристів, які привозять з Єгипту позитивні емоції, сувеніри та червономорську засмагу, Катерина Кудіна, жителька Запоріжжя, повернулася звідти з нервовим зривом, пише Юліана Скібіцька у №35 журналу Корреспондент від 4 вересня 2015 року. І добре, що взагалі повернулася: Кудіній насилу вдалося вирватися на батьківщину, після того як вона пропрацювала місяць аніматором в одному з єгипетських готелів без платні і вихідних. Визволити відібраний роботодавцем паспорт Кудіна змогла лише завдяки посвідченню журналіста-міжнародника – менеджер аніматорської компанії злякався скандалу.</p>
<p>Історія цієї українки далеко не одинична. Співвітчизники, які вирушають на роботу в цивілізований з вигляду туристичний рай Єгипту, часто потрапляють у справжнє рабство до трудових шахраїв.</p>
<p>Наймачі відбирають у новоприбулих документи під наївним приводом – щоб ті не втратили їх у чужій країні. А за фактом просто беруть у заручники. Потім ідуть 14-16-годинні робочі дні на спеці з одним вихідним на тиждень, а то й зовсім без нього</p>
<p>Спочатку наймачі відбирають у новоприбулих документи під наївним приводом – щоб ті не втратили їх у чужій країні. А за фактом просто беруть у заручники. Потім ідуть 14-16-годинні робочі дні на спеці з одним вихідним на тиждень, а то й зовсім без нього. А після закінчення роботи аніматори, офіціанти та бармени ризикують бути виставленими менеджером з готелю без зарплати і паспорта.</p>
<p>Прагнення отримати хоч якусь роботу навіть за невелику зарплату – $   300-500 – позбавляє здобувачів пильності. Працювати в готелях Єгипту, Туреччини та інших східних країн мріє багато українців, однак вони рідко цікавляться репутацією майбутнього роботодавця, який приваблює високими доходами і можливістю все літо пробути за кордоном на морі.</p>
<p>Співвітчизники потрапляють у групу ризику, оскільки економічна криза і безробіття істотно знижують привабливість України як майданчика для найму персоналу, вважає Тетяна Пашкіна, контент-експерт порталу rabota.ua. Інші країни готові брати українців на непрестижні посади, і вони найчастіше стають жертвами роботодавців-шахраїв, яких особливо багато у східних країнах.</p>
<p>Найлегшою здобиччю для любителів використовувати рабську працю стають переселенці з окупованих територій, які не змогли влаштуватися в Україні і поїхали на пошуки кращої долі за кордон. Через те що роботу такі люди шукають поспіхом, вони частіше потрапляють у трудову експлуатацію.</p>
<p>«Незважаючи на те що вже стільки сказано про шахраїв за кордоном, люди все одно потрапляють на вудку в надії, що їм повезе», – нарікає Руслана Березовська, керівник експертно-аналітичного центру компанії HeadHanter.</p>
<p><em><strong>Тьма єгипетська</strong></em></p>
<p>Усі історії людей, які потрапили в трудове рабство в Єгипті, починаються однаково – спочатку вони приїжджають на відпочинок і знайомляться зі співвітчизниками, які вже працювали або працюють у місцевих готелях. Саме таким шляхом знайшла роботу Олена Кравцова з Дніпропетровська.</p>
<p>За рекомендацією знайомих Кравцова списалася по інтернету з шеф-аніматором одного з готелів в Хургаді, Алексом. За відгуками, він шанобливо ставився до спiвробiтникiв і ніколи нікого не «кидав». Поспілкувавшись з ним у соцмережі, Кравцова і її подруга настільки йому довірилися, що без жодного контракту та гарантій вирушили на берег Червоного моря в готель з романтичною назвою Coral Sun Beach.</p>
<p>Перший тиждень робота кипіла – нові співробітниці танцювали і готували шоу, а керівництво здавалося привітним і уважним. Але вже на другому тижні Алекс став чіплятися до роботи аніматорів і розширювати список обов&#8217;язків.</p>
<p>«Усі номери [анімації] потрібно було запам&#8217;ятати з першого разу, – згадує Кравцова. – Якщо ми хоч трохи «лажали», ввечері нам влаштовували жорсткий розбір польотів. А крики він списував на свою запальність: мовляв, східні чоловіки всі такі».</p>
<p>Після однієї з таких «планьорок» Кравцова злягла з нервовим зривом і перший вечір не вийшла на вечерю.</p>
<p>«Головний кухар прийшов дізнатися, чи все зі мною гаразд, а потім приніс мені вечерю нагору. Я так відвикла від людяності, що навіть розплакалася», – згадує вона.</p>
<p>Після закінчення двох місяців роботи на африканській спеці з правом зануритися в море у єдиний вихідний, а то й взагалі без нього, Кравцова з подругою вирішили зажадати належні їм гроші, $   500 за місяць, і виїхати. Коли вони звернулися зі своїми претензіями до адміністрації Coral Sun Beach, з&#8217;ясувалося, що згідно з їхнім неофіційним договором з Алексом перші два місяці аніматори повинні були відпрацювати безкоштовно, про що керівник просто «забув» попередити, і до того ж їхня зарплата становить тепер не обіцяні раніше $   500, а вже $   300.</p>
<p>Втім, менеджери готелю умовили українок залишитися ще на місяць, пообіцявши все владнати і виплатити платню. Відпрацювавши ще й цей термін, але так нічого і не отримавши, Кравцова з подругою остаточно вирішили летіти чартером в Україну. Насилу визволивши свої паспорти лише перед самим вильотом, вони змогли повернутися додому.</p>
<p>На відміну від них, Кудіна в курортному пеклі витримала лише місяць. У сумлінності роботодавця вона засумнівалася вже під час першої зустрічі, коли шеф-аніматор відвів її в ресторан готелю і кинув там з речами до вечора. Розібратися з поселенням Кудіної допомогли колеги-співвітчизники, які приїхали вранці цього самого дня і вже влаштувалися.</p>
<p>Неприємні сюрпризи на цьому не закінчилися. The Three Corners Hotel виявився не п&#8217;ятизірковим, як обіцяв менеджер, а чотирьох. Кудіній довелося приступити до роботи «з коліс» – без репетицій номерів і підготовки. Кожен робочий день починався о десятій ранку і закінчувався о другій-третій ночі. Пару коротких перерв на день доводилося використовувати не на відпочинок від спеки, а на репетиції.</p>
<p>При цьому, як пояснив українці негласні правила роботи шеф-аніматор, новенькі працюють без вихідних і, якщо ввечері його підопічні не зібрали потрібну кількість людей на дискотеку, після роботи вони не можуть вийти з готелю на прогулянку.</p>
<p>Остаточно ілюзії Кудіної та її колег по нещастю розвіялися, коли одна з аніматорів отримала травму – туристка, наступивши їй шпилькою на великий палець ноги, зірвала ніготь. Через запалення піднялася температура, але медичної допомоги вона не отримала, а на наступний день змушена була вийти на роботу. Лише ввечері менеджер відвіз потерпілу до лікарні, де їй зробили перев&#8217;язку, а потім повідомив, що вартість проїзду та медичних послуг буде вирахувана з її зарплати.</p>
<p>«Я дуже боялася, що мені не віддадуть паспорт, – розповідає Кудіна. – Коли менеджер дізнався, що я звільняюся, він відразу став кричати: «Збирай шмотки і вали з готелю!». Я дістала посвідчення журналіста і сказала: «Спасибі вам за хорошу тему для матеріалу». Вони злякалися».</p>
<p>Перед від&#8217;їздом паспорти дівчатам повернули, але гроші так і не віддали. Кудіна визнає: винна сама, що поїхала співпрацювати з неперевіреною компанією. При цьому її зовсім не дивує, що більшість аніматорів навіть за таких умов залишаються там працювати.</p>
<p>«Вони знайомляться з арабами, крутять з ними, їздять на обов&#8217;язкові вечірні дискотеки для туристів і там чіпляють мужиків, – пояснює Кудіна. – Для них це головне, і їх усе влаштовує».</p>
<p><em><strong>Резюме роботодавця</strong></em></p>
<p>Робота за кордоном часто нагадує гру в лотерею, кажуть експерти. Влаштуватися офіційно через великі компанії для українців не так уже й просто через велику конкуренцію, і багато хто надає перевагу нелегальному шляху.</p>
<p>Солідні агентства, що спеціалізуються на працевлаштуванні українців у країнах Близького Сходу, працюють переважно з перевіреними партнерами, але відзначають, що останнім часом кількість шахраїв збільшилася. Як правило, це компанії-одноденки, які не розбираються в специфіці курортного бізнесу і не мають достатнього бюджету для забезпечення фінансових зобов&#8217;язань перед найманими працівниками.</p>
<p>При цьому вони заманюють аніматорів високими за вітчизняними мірками зарплатами, відсутністю вимог з фізичної підготовки та володіння іноземною мовою, пояснює Олександра Хаджинова, керуючий директор компанії Aventura Guide – HR Consultants &amp; Recruitment.</p>
<p>«Такі компанії не тільки не виконують свої обіцянки, але й не дозволяють працівнику розірвати контракт (якщо він взагалі був укладений) і полетіти додому», – каже експерт.</p>
<p>Зважаючи на кількість звернень до міжнародної правозахисної організації Ла Страда, найчастіше співвітчизники потрапляють у трудове рабство в Росії, Польщі та Чехії – країнах з найбільшим потоком трудових мігрантів з України. Приміром, у РФ гастарбайтерів експлуатують більше в будівельній сфері. Лідерство Росії пояснюється просто: поїхати туди для українців найпростіше – не потрібна віза і немає проблем з мовою. Однак ЄС майже не відстає від РФ.</p>
<p>«Нещодавно дзвонила дівчина, яка в Польщі влаштувалася на роботу офіціанткою, – розповідає Марина Легенька, голова юридичного департаменту Ла Стради. – На місці її ще змусили виконувати роботу прибиральниці, робочий день становив 14-16 годин на добу. А заплатили тільки частину зарплати – 30%».</p>
<p>У країнах Азії та Африки ймовірність потрапити в кабалу виростає за рахунок недосконалості місцевого законодавства. Якщо в Європі умови прийому іноземних співробітників суворо регулюються, то в Єгипті, Туреччині або ОАЕ влада дивиться на це крізь пальці.</p>
<p>Оцінити тіньову частку ринку найму співробітників у курортній індустрії експерти не беруться. За словами Березовської, здобувачі виходять на «каламутні» компанії, як правило, самостійно. Це й використовують шахраї: наймаючи людей нелегально, вони можуть не виконувати свої зобов&#8217;язання.</p>
<p>У разі обману шансів отримати гроші і компенсувати збиток практично немає, попереджають юристи. Але якщо роботодавець загрожує свободі співробітника або утримує його документи, вони радять одразу звертатися в українське консульство.</p>
<p>«Там повинні захищати українських громадян, – упевнений Ростислав Кравець, старший партнер <a href="http://knpartners.com.ua/" target="_blank" rel="nofollow noopener">адвокатської контори Кравець і партнери</a>. – Але при цьому всі витрати щодо суду позивачеві доведеться брати на себе».</p>
<p>Краще убезпечити себе від таких інцидентів на етапі пошуку роботи – хоча б мінімально цікавитися історією компанії. Навіть якщо про наймача немає негативних відгуків, але він на ринку новачок, то з ним краще не зв&#8217;язуватися</p>
<p>Тому краще убезпечити себе від таких інцидентів на етапі пошуку роботи – хоча б мінімально цікавитися історією компанії. Навіть якщо про наймача немає негативних відгуків, але він на ринку новачок, то з ним краще не зв&#8217;язуватися. Навіть відомі агентства і перевірені сайти з працевлаштування не гарантують, що роботодавець виявиться порядним, – шахраям вдається обдурити і їх. Важливо також ретельно вивчити умови праці та контракт.</p>
<p>«Ми всім радимо, щоб хоча б один примірник контракту був російською або українською мовою, – каже Легенька. – Так люди зможуть точно зрозуміти, що їх чекає».</p>
<p>Але часом українці з власної недбалості обмежуються прочитанням опису вакансії і вирішують, що умови скрізь однакові, хоча часто це не так. Здобувачі стикаються з неприємними сюрпризами, вже приїхавши на місце. Причому ненормований робочий день і проживання за власний рахунок – найшкідливіші з них.</p>
<p>Співвітчизники, обпалившись на досвіді роботи з шахраями, тепер їхати працювати за кордон не квапляться. Кравцова шлях у східні країни в ролі найманого працівника для себе закрила остаточно, влаштувавшись в українське турагентство.</p>
<p>А Кудіна хоч і не виключає, що в майбутньому знову спробує працевлаштуватися за кордоном, але в Єгипет більше ні ногою.</p>
<p>«Офіційно в Єгипті можна влаштуватися тільки через великі компанії. І все одно невідомо, як до тебе будуть ставитися, – міркує вона. – На кожному кроці хочуть обдурити, ніхто нічого не підкаже і не допоможе. Думаю, навіть просто відпочивати я там не захочу».</p>
<p><a href="http://ua.korrespondent.net/ukraine/events/3561183-kadrovyi-obman-yak-ukraintsi-potrapliauit-u-trudove-rabstvo-za-kordonom" target="_blank" rel="nofollow noopener">Корреспондент.net</a></p>
<p><a rel="nofollow noopener" href="http://knpartners.com.ua/kadroviy-obman-yak-ukrayintsi-potraplyayut-u-trudove-rabstvo-za-kordonom/" target="_blank">Адвокатская компания Кравец и Партнеры</a></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://tretsud.com.ua/kadrovyj-obman-iak-ukraintsi-potrapliaiu/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Меморандум относительно урегулирования вопроса реструктуризации потребительских кредитов в иностранной валюте – новый обман банками потребителей</title>
		<link>https://tretsud.com.ua/memorandum-otnosytelno-urehulyrova/</link>
					<comments>https://tretsud.com.ua/memorandum-otnosytelno-urehulyrova/#disqus_thread</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Max]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 09 Jul 2015 11:22:14 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[банками]]></category>
		<category><![CDATA[валюте]]></category>
		<category><![CDATA[вопроса]]></category>
		<category><![CDATA[иностранной]]></category>
		<category><![CDATA[кредитов]]></category>
		<category><![CDATA[Меморандум]]></category>
		<category><![CDATA[новый]]></category>
		<category><![CDATA[обман]]></category>
		<category><![CDATA[относительно]]></category>
		<category><![CDATA[потребителей]]></category>
		<category><![CDATA[потребительских]]></category>
		<category><![CDATA[реструктуризации]]></category>
		<category><![CDATA[урегулирования]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://tretsud.com.ua/%d0%bc%d0%b5%d0%bc%d0%be%d1%80%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d1%83%d0%bc-%d0%be%d1%82%d0%bd%d0%be%d1%81%d0%b8%d1%82%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%be-%d1%83%d1%80%d0%b5%d0%b3%d1%83%d0%bb%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b0/</guid>

					<description><![CDATA[В марте 2015 года НБУ вместе с рядом банковских ассоциаций под давлением общественности обнародовал так называемый меморандум относительно урегулирования вопроса реструктуризации потребительских кредитов в иностранной валюте. Как и в предыдущие года целью Меморандума стало не решение вопроса, а снятие напряженности и фактический обман заемщиков. До последнего времени они исполняли взятые на себя обязательства, однако в &#8230;<p class="read-more"> <a class="ast-button" href="https://tretsud.com.ua/memorandum-otnosytelno-urehulyrova/"> <span class="screen-reader-text">Меморандум относительно урегулирования вопроса реструктуризации потребительских кредитов в иностранной валюте – новый обман банками потребителей</span> Читати далі »</a></p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>В марте 2015 года НБУ вместе с рядом банковских ассоциаций под давлением общественности обнародовал так называемый меморандум относительно урегулирования вопроса реструктуризации потребительских кредитов в иностранной валюте.</p>
<p>Как и в предыдущие года целью Меморандума стало не решение вопроса, а снятие напряженности и фактический обман заемщиков. До последнего времени они исполняли взятые на себя обязательства, однако в связи с непрофессиональной деятельностью руководства НБУ приведшим к очередной девальвации гривны в 3 (!!!) раза потеряли возможность и фактически смысл дальнейшего погашения валютных кредитов.</p>
<p>Даже НБУ на своем сайте официально разъяснил, что данный меморандум не носит обязательный для банков характер. Кроме того и в переходных заключениях меморандума указано о том, что он вступает в действие с момента вступления в силу изменений в Налоговый кодекс Украины относительно освобождения от налогообложения банковских учреждений и физических лиц-заемщиков по операциям реструктуризации (прощения) валютных кредитов и / или прощение (аннулирования) части долга.</p>
<p>Уже прошло практически два месяца с момента его подписания финансистами, однако до сих пор ни один депутат не внес соответствующий законопроект в Верховную раду.</p>
<p>Поэтому все изложенные в нем предложения не имеют для заемщиков воплощения в реальный результат.</p>
<p>Глобальным решением вопроса по валютным кредитам будет признание государством и банками незаконности их выдачи. Вероятнее всего именно так в скором времени и произойдет. Любые полумеры не дадут результат и время прошедшее с первого кризиса 2008 года это уже подствердило.</p>
<p>Поэтому еще раз хочу обратить внимание валютных заемщиков не имеющих возможность погашать кредиты на их действия.</p>
<p>Если Вы не можете оплачивать полную сумму кредита лучше прекратить оплаты полностью. Банковские учреждения и все их внутренние программы написаны таким образом, чтобы вытянуть из заемщиков все возможные средства. Фактически сегодня для банкиров не стоит вопрос возврата валютного кредита, большинство кредитов уже давно погашено. Сегодня банки уже просто получают сверхприбыль от потребительских кредитов. Даже списав и простив их полностью банки не понесут убытки, они просто не получат запланированную прибыль в 500%.</p>
<p>Также необходимо помнить, пока Вы хоть что-то платите, банкиры Вам ничего предлагать не будут.</p>
<p>В дальнейшем все общение с банками необходимо осуществлять в письменной форме. Никакого устного общения, все предложения только письменно.</p>
<p>Само предложения необходимо формулировать довольно четко. Не стоит просить от банка предоставить Вам программу реструктуризации. Все программы банков направлены лишь на получение дополнительной прибыли, а не решения вопроса погашения валютного кредита.</p>
<p>В предложении обязательно необходимо сформулировать сумму ежемесячного платежа в гривнах, которую Вы можете вносить для погашения кредита. Также было бы желательно рассчитать и предоставить свой график погашения. В интернете есть довольно много так называемых кредитных калькуляторов помогающих составить подобный расчет.</p>
<p>Еще одним важным моментом является схема погашения. При этом не должно быть никаких аннуитетных платежей. Все схемы должны основываться на стандартной схеме погашения кредита.</p>
<p>Предоставив подобное предложение в банк и настаивая на нем Вы значительно увеличиваете свои шансы добиться от финучреждения тех условий на которых кредит погасить абсолютно для Вас реально и при этом не стоит рассчитывать на мораторий и соблюдение банком его условий.</p>
<p>Также стоит помнить, что подписывая любые дополнительные соглашения необходимо обратить внимание на попытки банков включит в них подконтрольный себе третейский суд. От этих условий Вы вправе отказаться.</p>
<p>Соблюдая предложенный вариант действий шансы погасить валютный кредит значительно возрастают.</p>
<p><em><strong>Ростислав Кравец</strong></em></p>
<p><em><strong>Адвокат, старший партнер</strong></em></p>
<p><em><strong><a href="http://knpartners.com.ua/" target="_blank" rel="nofollow noopener">Адвокатской компании «Кравец и партнеры»</a> для журнала Личный счет</strong></em></p>
<p><a rel="nofollow noopener" href="http://knpartners.com.ua/memorandum-otnositelno-uregulirovaniya-voprosa-restrukturizatsii-potrebitelskih-kreditov-v-inostrannoy-valyute-novyiy-obman-bankami-potrebiteley/" target="_blank">Адвокатская компания Кравец и Партнеры</a></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://tretsud.com.ua/memorandum-otnosytelno-urehulyrova/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
