Мазепу підозрюють у махінаціях із землями водного фонду. Зокрема, за версією слідства, внаслідок махінацій було незаконно відчужено території Київської ГЕС між селами Хотянівка та Лебедівка Вишгородського району, на яких компанія Мазепи збудувала котеджне містечко Goodlife Park.  

Обшуки минулого тижня відбувалися у компанії Concorde Capital і, за даними джерела “СТРАНИ”, у інвесторів Goodlife Park. 

Під кінець тижня силовики навідалися в ще одне котеджне містечко, розташоване неподалік Goodlife Park, – “Балатон” у Нових Петрівцях під Вишгородом. Там також були затримання, які дозволяють зрозуміти, хто ще потрапляє до кола підозрюваних у цій гучній справі.

Причому не виключено, що найближчим часом він ще більше розшириться. Адже землі водного фонду, на яких звели Goodlife Park, насправді вже досить щільно забудовані. І котеджний бум біля Київського моря продовжується.

“Країна” розбиралася в подробицях цієї справи.

Схема зі студентами та котеджний бум на греблі

Ми вже повідомляли подробиці затримання Ігоря Мазепи та першого судового засідання у його справі.

19 січня на сайті Нацполіції з’явилася інформація, яка проливає світло на те, що відбувається. Як повідомили в Нацполіції, Мазепу підозрюють у створенні організованого злочинного угруповання, до якого входило “більше двох десятків осіб, у кожного з яких була своя чітко визначена роль”.

За версією слідства (воно триває з листопада минулого року, 8 осіб вже отримали підозри), учасники групи провернули махінацію із землею водного фонду та незаконно заволоділи територією лівобережної захисної дамби каскаду Київських ГЕС та ГАЕС. У результаті понад 7 гектарів землі між селами Хотянівка та Лебедівка перейшли з державної власності до приватної. Спочатку ділянки безкоштовно виділили приватним особам, нібито для ведення садового господарства. Більшість із “садівників” — студенти столичних навчальних закладів, яким, як стверджує слідство, “зробили цікаву пропозицію” люди Мазепи: попросили оформити він ділянки за певну плату. І ті “через складне матеріальне становище” погодилися.

Надалі “садові ділянки” було за документами перепродано забудовникам, і там почали зводити котеджні містечка. Причому, як зазначають у Нацполіції, щоб прискорити оформлення будівельної документації, котеджі видавали за старі споруди, зведені “господарським способом” ще 1991 року. Тобто за дачний самобуд, який потрібно легалізувати.

Зазначимо, що землі вздовж Київського водосховища сьогодні міцно забудовані. Окрім Goodlife Park, там знаходиться готельний комплекс Shelest із більш ніж 40 котеджами на 8 гектарах, до якого теж має відношення Мазепа. Ще в комплекс входить 4 гектари прибережної зони, є ліс, ресторан, басейн та SPA.

У проект пропонують вкластися інвесторам.

“Ми зводимо 41 великий будинок, які складаються з 88 юнітів. Кожен юніт – це 75 квадратів зі спальнею, дитячою та ванною кімнатами, вітальнею-кухнею, терасою та зоною-гриль. Ви купуєте та отримуєте у власність земельну ділянку та юніт з ремонтом та меблями. Як використовувати нерухомість, вирішуєте ви: як особисту заміську дачу або ж під короткострокову оренду. Shelest бере на себе всі зобов’язання, пов’язані з управлінням та залученням гостей. Прибутковість проекту – 9% річних. Але спочатку потрібно вкласти 200 тисяч доларів”, – говорить реклама проекту.

Інвесторам обіцяють виплачувати від 640 тисяч гривень першого року. 

Цікаво, що у справі Мазепи фігурує лише котеджне містечко Goodlife Park, а Shelest спокійно працює – принаймні поки що.

Сусідить з цими комплексами ще одне котеджне містечко преміум-класу — Riviera Village, де ціни на нерухомість стартують з 13 млн. гривень і доходять до 61 млн. Це містечко активно розширюється, крім вже заселеної частини зводяться нові черги.

Але повернемося до цього проекту та його власників трохи пізніше. Як і ще до одного котеджного містечка біля Київського моря Golden Fish, яке може мати безпосереднє відношення до справи Мазепи.

Пішли містечками

Що стосується справи Мазепи, то, як повідомила Нацполіція, 18 січня було затримано самого інвестбанку: його взяли на прикордонному пункті при спробі виїхати з країни. Також затримали брата Мазепи та “ще двох спільників”. Їх підозрюють одразу за декількома статтями КК, які можуть потягнути на 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Втім, це був лише початок. 19 січня ГБР нагрянуло в ще одне котеджне містечко – “Балатон”. Він знаходиться неподалік Goodlife Park, в селі Нові Петрівці під Вишгородом.

На відміну від Goodlife Park, у “Балатоні” немає прибережної зони, та й до земель водного фонду його територію можна зарахувати досить умовно – навколо одні болота.

Але правоохоронців зацікавили не вони. Силовики нагрянули з обшуком до мешканця котеджного містечка “Балатон” Максима Прищепчука. Того ж дня на евакуаторі відвезли два його авто, що потрапили під арешт: Nissan Qashqai та нову Tesla.

Максим свого часу був довіреною особою Віталія Ясана. Раніше той очолював управління Держгеокадарстру в Житомирській області, де потрапив у скандал із виділенням земельних ділянок для ветеранів АТО (ті скаржилися, що не могли отримати належні їм за законом наділи по 2 гектари).

Також Ясан перевірив ту саму схему зі студентами, в якій підозрюють Мазепу: роздав сорока двом львівським студентам по 2 гектари землі у Володарськ-Волинському районі на Житомирщині. У результаті під тиском активістів та атошників Ясана зняли з посади. Після чого той зайнявся бізнесом.

За даними Charity Project, Ясан вважається співвласником обслуговуючого кооперативу “Балатон Вілідж”, а також розташованого на території котеджного містечка кінно-спортивного клубу. Крім того, його зареєстровано як засновника обслуговуючого кооперативу “Садове товариство Голден Фіш”. Golden Fish – це ще одне котеджне містечко на греблі Київського водосховища.

Згідно з Charity Project, керівником та підписантом “садового товариства” є Максим Прищепчук, до якого і прийшли з обшуками правоохоронці.

До слова, за адресою цього “садового товариства” зареєстровано більше сотні структур, у тому числі релігійна громада пророка Іллі, ОСББ співвласників багатоповерхівки “Перспектива Лебедівка”, навчальний заклад “Клевер Кідс Рів’єра Вілас”, розташований на території однойменного котеджного містечка на тій самій дамі , садові кооперативи “Рублівка” та “Лебедине-2” та ін.

Сам Ясан ще до війни виїхав за кордон. Щодо Прищепчука, то, як розповіло нам джерело з його оточення, раніше він проходив у справі Ясана як свідок.

“У нього вже був обшук, тоді знайшли 10 тисяч доларів, які потім “загубилися”. І його дали спокій. Але, очевидно, ненадовго”, — каже наше джерело.

Як розповів “Країні” один із місцевих бізнесменів, які працюють у сфері нерухомості, звільнившись із житомирського Держгеокадастру, Ясан “зберіг добрі зв’язки на найвищому рівні – в центральному апараті відомства”. І це нібито дозволяло йому й надалі успішно вирішувати питання із землею. А як винагороду він просив у забудовників частку у бізнесі.

Не виключено, що Ясан проходить і у справі виділення землі під Goodlife Park.

“Переділ власності”

Як каже експерт з держуправління та містобудування Національної академії державного управління Віктор Гліба, на захисних землях Київської дамби будувати капітальні житлові приміщення справді не можна. Але останніми роками це правило масово порушувалося, і в результаті прибережна зона вже порядно забудована.

При цьому він називає Мазепу “інструментом”, а насправді інтерес до дорогої нерухомості “біля моря” свого часу виявляли представники влади та її оточення.

Тобто, якщо почнуть копати у земельних справах, коло “скандальних забудовників дамби” може розширитися.

Чому поки що “взяли тільки Мазепу”? Гліба пов’язує це зі спробою однієї з компаній, яку вважають за інвестбанкір, будувати новий об’єкт на Оболоні, на території в межах газопроводу високого тиску, що нібито стало останньою краплею.

“На греблі екологи всіх мастей та голови райдержадміністрацій усі проекти пропускали, а тепер раптом схаменулися, бо йдеться про об’єкт стратегічного значення”, – говорить Гліба.

Йдеться про землю поряд із затокою Собаче гирло, доля якої довго вирішувалася в судах. Але у 2020 році Окружний адмінсуд Києва дозволив ТОВ “Дженерейшн” будівництво житлово-адміністративного комплексу. Власниками цієї компанії на той момент були Ілля Страх та ТОВ “Конкорд Консалтинг”, кінцевим бенефіціаром якої через кіпрську “Авалію Інвестмент Лімітед” був Ігор Мазепа.

Ще одна версія, чому взяли в обіг Мазепу, спроба переділу сфер впливу на ринку елітної нерухомості. Ніби частку в деяких котеджних містечках хочуть отримати люди з оточення Зеленського. Як заявило джерело “Країни”, цією темою, зокрема, цікавиться Давид Арахамія.

“Ситуація із забудовою дамби дуже серйозна. Суд цілком може ухвалити рішення про знесення всіх незаконних споруд у природоохоронній зоні. А власників котеджів пошлють вимагати компенсації у продавців. Але для цього потрібне політичне рішення, і я сумніваюся, що воно буде. Швидше за все, почнеться”. шантаж власників котеджних містечок із проханнями поділитися бізнесом чи відкупитися”, – підсумував голова адвокатського об’єднання “Кравець та партнери” Ростислав Кравець.

Водночас у політичних колах популярніша інша версія – про те, що кримінальна справа проти Мазепи – це ще один “дзвіночок” іншому бізнесменові – Томашу Фіалі, власнику інвесткомпанії “Драгон Капітал” та медіамагнату (володіє виданнями “Українська правда” та NV ). Як ми вже писали, ще з грудня ходять чутки, що проти Фіали можуть запровадити санкції РНБО за те, що він є власником компанії, яка, за даними ЗМІ, продовжує вести бізнес у Криму (сам Фіала це заперечує). Мазепа бизок до Фіали.

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»

Діяльність в аграрному виробництві має надзвичайно багато ризиків і законодавча врегульованість страхування врожаю фактично відсутня і це теж є додатковим ризиком, який негативно впливає на функціонування аграрного сектору в цілому.

Цей вид страхування передбачає обов’язок страховика за встановлену договором страхування плату здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування шляхом відшкодування страхувальнику збитку, понесеного ними у зв’язку з пошкодженням, загибеллю чи втратою урожаю.

Отже, головна мета страхування сільськогосподарських ризиків – компенсація страхувальнику часткової або повної втрати врожаю.

Наскільки цей вид страхування в Україні виконує свою основну мету, як працює страхування врожаю та яка участь держави в цьому процесі? Спробуємо проаналізувати дані питання та дати на них відповідь.

Умови договорів страхування

Предметом договору страхування врожаю є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов’язані з відшкодуванням фінансових збитків, понесених страхувальником при вирощуванні та збиранні врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень.

Відповідно до п. 22 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», страхування сільськогосподарської продукції віднесено до добровільних видів страхування.

Істотними умовами договору страхування є: предмет договору, розмір страхового платежу (вартість страхування) та страхової суми (очікувана вартість урожаю), застраховані ризики, страховий випадок, строк дії договору та порядок виплати страхового відшкодування.

Договори страхування сільськогосподарської продукції укладаються на один сезон вирощування сільськогосподарської культури і строк дії договору не може бути довшим терміну збирання застрахованого врожаю.

Відразу слід наголосити на тому, що при укладенні договору страхування врожаю землевласник бере на себе, додаткові зобов’язання перед страховиком. Ці зобов’язання зазвичай полягають в більш високих вимогах до догляду за посівами та зобов’язують страховика періодично обстежувати посіви і своєчасно повідомляти страховика про зміни, які можуть вплинути на врожай, своєчасно вносити необхідні пестициди та добриво, вчасно здійснювати меліорацію земель (цілеспрямоване покращення властивостей ґрунту з метою оптимального використання його потенціалу, наприклад, осушення, зрошування, закріплення ярів, регулювання стоків вод і т.д.), виконувати норми/, стандарти та правила вирощування врожаю. Крім того, страхувальник бере на себе обов’язок при зміні обставин, які впливають на ступінь ризиків страхування своєчасно повідомляти страховика про таку зміну (тут також, як правило, передбачається необхідність проведення додаткових оглядів і фіксація стану землі та посівів відповідними актами)

Строки страхування, зазвичай, розділяють на три групи: на весь період вирощування; на період перезимівлі; на весняно-літній період.

Як правило, договір страхування набирає чинності з дня внесення страхового платежу на поточний рахунок страховика, і, наприклад, при страхуванні посівів на період перезимівлі діє до 20 квітня наступного року, але не пізніше дозрівання рослин застрахованої сільгоспкультури у відповідному регіоні навесні.

Страхові ризики

Як вже зазначалось, страхування врожаю є дуже ризиковим і здійснюється від таких ризиків, як:

• надлишкові опади;
• град;
• вогонь;
• удар блискавки;
• буря, ураган;
• землетрус, зсув;
• заморозки;
• крижана кірка, вимерзання;
• посуха чи зневоднення на землях, що підлягають зрошенню;
• розвиток хвороб рослин, розмноження шкідників;
• земельні чи земельно-водні селеві потоки;
• злива, повінь, паводки;
• протиправні дії третіх осіб.

Цей перелік є орієнтовним, оскільки існують різні види програм страхування. Наприклад, при страхуванні посівів на період перезимівлі врожай страхують на випадок загибелі внаслідок вимерзання, випрівання, випирання, льодової кірки, вимокання, зимової посухи, протиправних дій третіх осіб тощо.

Існують навіть програми страхування, за якими страхують від ризику зниження цін на врожай після його збирання. Звичайно, кількість ризиків прямо впливає і на вартість страхування (розмір страхового платежу), тому це потрібно враховувати при укладенні договору.

Страховий платіж та страхова сума

Розмір страхового платежу при страхуванні сільськогосподарських культур залежить від наявності багатьох факторів, що впливають на ступінь ризиків: розміру страхової суми, кількості застрахованих ризиків, стану посівів, виду сільськогосподарської культури, розміру франшизи, середньої врожайності за останні роки, сертифікатів якості посівного матеріалу, результатів оглядів та аналізів стану земель та інших факторів.

Наразі в мережі Інтернет існують сайти, де можна порахувати розмір страхового платежу для конкретного випадку. Зручний калькулятор знаходиться, наприклад, за посиланням: http://grainsurance.com/uk/отримати-ціну-на-страхування/. Крім того, на даному сайті є хороший шаблон договору, зручно подана інформація про погодні умови для врожаю.

Розміри франшизи можуть коливатись в діапазоні 20% – 50% від страхової суми (та близько 10% при страхуванні багаторічних насаджень).

Страхова сума при страхуванні врожаїв встановлюється у розмірі вартості майбутнього врожаю і визначається шляхом проведення таких розрахунків: середня врожайність за останні 3-5 років в даному господарстві або районі множиться на площу посівного поля, яке буде страхуватися і множиться на вартість одиниці врожаю.

Страховий випадок і сума страхового відшкодування

Збитками при страхуванні врожаю є втрати землевласника від недобору врожаю у результаті його повної або часткової загибелі, або від втрати врожаю при настанні страхового випадку внаслідок застрахованих договором ризиків.

При цьому недобором вважається різниця між застрахованою вартістю врожаю, яка зазначена в договорі страхування та вартістю фактично отриманого врожаю після настання страхового випадку.

Як правило, повною загибеллю врожаю вважається пошкодження або знищення більше ніж 70% рослин на застрахованій площі. При страхуванні посівів на час перезимівлі, загибеллю вважаються зменшення густоти стояння рослин, які не можуть відновити вегетацію навесні, більше ніж на 50 %.

Загибель врожаю фіксується після здійснення його огляду сторонами договору страхування шляхом підписання акту.

Якщо відбулась часткова чи повна загибель врожаю на ранньому періоді його дозрівання і є можливість здійснити підсів або пересівання, то землевласник зобов’язаний це зробити за власний рахунок і лише після складення відповідного акту обстеження, який підписується обома сторонами договору страхування страхова компанія буде здійснювати пов’язані з підсівом чи пересіванням витрати. Якщо страхувальник цього не виконає, то при настанні страхового випадку страховик відніме від загальної суми збитку вартість врожаю, який міг би додатково вирости.

Про факт настання страхового ризику аграрій зобов’язаний невідкладно повідомити страхову компанію шляхом направлення заяви про настання страхового випадку, після отримання якої сторони договору здійснюють огляд посівів і страховик виносить акт про настання страхового випадку, який є підставою для виплати страхового відшкодування. Сам факт настання страхового випадку може бути підтверджений компетентними органами, наприклад, Українським Гідрометцентром, підрозділом Міністерства з надзвичайних ситуацій, Державною службою рятування, Службою захисту рослин.

Не вважається страховим випадком загибель врожаю, яка настала у разі:

• подій, які не передбачені договором страхування.
• грубих порушень страхувальником агротехнічних, санітарних чи інших вимог, дотримання яких передбачено договором страхування.
• навмисних дій або бездіяльності страхувальника, що призвели до втрати чи загибелі культур.

Державна підтримка в агрострахуванні

Страхувати агарні ризики складно та часто не вигідно, тому в жодній з розвинених країнах цей вид страхування не розвивається без підтримки держави, яка найчастіше полягає у частковому відшкодуванні (до 90%) аграріям витрат на страхування. Така форма підтримки все частіше замінює звичні форми прямих субсидій аграріям.

Однак механізм надання державної підтримки в страхуванні сільськогосподарської продукції  має бути прозорим та дієвим і з метою запровадження цієї підтримки у 2012 році було прийнято Закон України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», який був спрямований на забезпечення стабільності виробництва в сільському господарстві.

Цей закон передбачав, що державна підтримка полягає в наданні сільськогосподарському товаровиробнику з державного бюджету грошових коштів у вигляді субсидій для оплати частини страхового платежу. Однак встановлювався ряд передумов, які мали бути дотримані сторонами договору страхування. Наприклад, передбачалось, що вони повинні використовувати тільки стандартні договори страхування, тобто договори, які за своїм змістом відповідають всім критеріям, що встановлені цим законом.

Страховиків, які здійснюють страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, законом зобов’язано вести облік договорів страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою в порядку та на умовах, визначених законодавством.

Також закон передбачав граничні розміри, структуру, порядок застосування страхових тарифів; порядок визначення збитку у разі настання страхового випадку; порядок повідомлення про страховий випадок та оформлення страхового акту; порядок виплати страхового відшкодування і загалом встановлював жорстке централізоване державне регулювання (в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України) умов страхових договорів та взаємовідносин страховика і страхувальника. Передбачалось, що страховики, які мають ліцензію на здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, зобов’язані утворити Аграрний страховий пул, що є юридичною особою, неприбутковою організацією та утримується за рахунок коштів страховиків.

Закон було прийнято, Аграрний страховий пул було створено, однак схема державної підтримки так і не запрацювала. По-перше, в державному бюджеті не передбачалось виділення коштів на компенсацію сплачених аграріями страхових внесків; по-друге, Кабміном так і не було затверджено перелік культур та види страхових ризиків, на які поширюється дія державної підтримки.

Отже, доводиться констатувати, що отримати компенсацію за страхування врожаю на даний момент не вдасться. За таких умов аграрії продовжують страхувати урожай, як правило, на вимогу банків чи інших фінансових установ, які надають їм доступ до фінансових ресурсів і не часто роблять це за власною ініціативою.

Отже, з викладеного можна зробити висновок про те, що в Україні аграрне страхування перебуває на стадії становлення і функціонує в умовах відсутності належного нормативно-правового регулювання. Хоча загалом сільськогосподарська галузь розвивається швидкими темпами, проте обсяги застрахованого врожаю лишаються мізерними – близько 5%.

Створення системи та відслідковування усіх ризиків агрострахування є масштабним та складним завданням.

Страхування врожаю має розвиватись шляхом вдосконалення чинного законодавства України, яке регулює даний вид страхування та обов’язкового надання сільськогосподарським виробникам державної підтримки при страхуванні; покращення спроможності держави здійснювати свої функції у сфера агрострахування (зокрема, шляхом передбачення в державному бюджеті витрат на компенсацію витрат на страхування); розробка дієвих механізмів та правил державної підтримки страхування; стимулювання сільгоспвиробників до участі у страхуванні; затвердження типових форм договорів страхування та інших потрібних нормативно-правових документів; встановлення ефективної системи моніторингу застрахованого врожаю. Без здійснення цих завдань система ефективного страхування в Україні буде відсутня.

Юрій Бабенко

Адвокатське об`єднання Кравець і партнери для Юридичної газети

Адвокатская компания Кравец и Партнеры