Про це пише АНТИРЕЙД з посиланням на телеграм-канал адвоката Ростислава Кравця.

☄️Приєднатись можна завтра о 10:00 за посиланням – https://us06web.zoom.us/j/88433347038?pwd=fLi9NjLQYDtbukj736egMgefOJs1hB.1

Не зовсім розумію яким чином НАЗК до реформи адвокатури. Схоже, що голова НАЗК ексдетектив НАБУ Павлущик В.В,, який досі не притягнутий до кримінальної відповідальності завдяки бездіяльності ДБР та Офісу Генпрокурора вирішив замість відновлення довіри після повного провалу у справі Мідас, де до НАЗК за його керівництва, ймовірно носили від Міндіча хабарі по 20 тис доларів США вирішив в синхрон з шнурками та ФОПами Жернакова зайнятись реформою адвокатури.

З точки зору фахівців НАЗК з сумнівною експертністю, про що я нещодавно писав після заходу з темою: Корупційні ризики в сфері правосуддя твердо прослідковується підтримка активістів не адвокатів, що хочуть зайнятись реформою заради реформи.

Яким чином озвучені в антикорупційній стратегії реформи взагалі стосуються НАЗК не зрозуміло від слова зовсім. НАЗК в свій час вже займалось не своєю справою з визначення спонсорів російської агресії, що закінчилось міжнародним скандалом та так званими консультаціями аби якось вийти з ситуації.

Схоже попередній досвід нічому не навчив і намагання втрутитись в конституційну інституцію заради відмивання через купку ФОПів мільйонів євро іноземних платників податків переважає здоровий глузд та повагу до незалежності адвокатури.

І так питання, які НАЗК чомусь вважає їй потрібно регулювати, а не адвокатам, перетворюючи адвокатуру на повністю залежну й неспроможну до захисту прав людини в Україні:

Проблема 2.3.1. Недостатній рівень прозорості, обмежена технологічна модернізація, низька конкурентність системи обрання органів адвокатського самоврядування та незбалансована інституційна архітектура зумовлюють концентрацію, централізацію влади та порушення балансу в системі стримувань і противаг.

Проблема 2.3.2. Процедура складання кваліфікаційного іспиту на здобуття права на заняття адвокатською діяльністю характеризується недостатнім рівнем прозорості та технологічної адаптованості та актуальності, що зумовлює збереження підвищених ризиків недоброчесних практикі негативно впливає на рівень суспільної довіри до інституту адвокатури.

Проблема 2.3.3. Система підвищення професійного рівня адвокатів характеризується наявністю суттєвих структурних недоліків, що призводить до її фактичної монополізації та зниження якості професійного розвитку адвокатів.

Проблема 2.3.4. Дисциплінарна процедура щодо адвокатів характеризується відсутністю прозорості, нечітким визначенням дисциплінарних проступків та обмеженим, жорстким переліком санкцій, що звужує спектр можливих реакцій на неетичну поведінку, створює ризики зловживання цим інструментом і продукує інші негативні наслідки.

Проблема 2.3.5. Система фінансового управління в органах адвокатського самоврядування характеризується відсутністю прозорості та підзвітності перед спільнотою, що спричиняє зниження ефективності використання коштів, підвищені ризики неконтрольованого використання внесків адвокатів і потенційні фінансові зловживання.

☄️Приєднатись можна завтра о 10:00 за посиланням – https://us06web.zoom.us/j/88433347038?pwd=fLi9NjLQYDtbukj736egMgefOJs1hB.1

Аби не бути голослівним щодо намагання просто заробити на реформах треба ж розуміти кого запросило НАЗК для обговорення реформи адвокатури, окрім самих співробітників НАЗК, які невідомо яке відношення мають до адвокатури взагалі:

Дар’я Писаренко – не адвокат, директорка ГО «Адвокат майбутнього», що отримує гранти від іноземців та одна з авторок так званого Тіньового звіту, оцінку якому професійною спільнотою надано.

Анна Клименко – адвокатка, експертка Вестмінстерської фундації за демократію, Дата видачі свідоцтва: 16/9/2024. Про її діяльність як адвоката я інформації не знайшов. Щодо фундації, яку вона представляє – то вона заснована у 1992 році, зареєстрована як компанія з обмеженими гарантіями. Фонд отримує фінансування від Міністерства закордонних справ та у справах Співдружності та Міністерства міжнародного розвитку Великої Британії.

Дмитро Остапенко – адвокат, ексчлен Громадської ради доброчесності на та що шнурки Жернакова, Дата видачі свідоцтва: 28/3/2017, Відповідно до декларацій, ще і кандидат на посаду судді антиконституційного Вищого антикорупційного суду.

Андрій Слюсар – адвокат. Таких є два адвокати – Слюсар Андрій Миколайович Дата видачі свідоцтва: 24/12/2019 та Слюсар Андрій Адамович Дата видачі свідоцтва: 15/2/2018 експрокурор, Керував антикорупційним проєктом Transparency International Ukraine, зараз працює в АО Назар Кульчицький і партнери. Скоріше всього це другий, з огляду на те, що його ще запрошують міжнародні ГО на кшталт корупційного проекту ЄС Право Justice.

Едуард Трегубов –адвокат, кандидат юридичних наук. Дата видачі свідоцтва: 10/4/2017 Керуючий партнер ЮФ САЛКОМ.

Тобто від адвокатури презентацію здійснюють чотири адвоката зі стажем від 1 року до 8 років. Більшість з яких пов’язана з грантососними організаціями з досить сумнівною репутацією в Україні, діяльність яких вже призвела до кризи в прокуратурі та судах, як на мене.

Думаю, варто всім пригадати ст. 131-2 Конституції України – Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Зверніть увагу ні слова про НАЗК та якісь там стратегії від грантососів, що неспроможні нічого робити окрім як красти гроші у іноземних платників податків.

До речі, жодних вимог Євросоюзу щодо адвокатури немає, навпаки є вимоги щодо її незалежності та припинення тиску державних органів та псевдогромадських організацій.

Тому, всім адвокатам варто не пропустити цей захід і ще раз нагадую:

☄️Приєднатись можна завтра о 10:00 за посиланням – https://us06web.zoom.us/j/88433347038?pwd=fLi9NjLQYDtbukj736egMgefOJs1hB.1

А адвокатам зі стажем від 1 року до 8 років, експрокурорам та іншим учасникам варто, як на мене, подумати про майбутнє суверенної та незалежної України й про незалежність адвокатури від іноземців та професійних громадських активістів.

Адвокат АО Кравець і партнери

Ростислав Кравець

АО «Кравець І Партнери»

Подивимось що ж відбулось.

22.07.2025 було прийнято Закон України № 4555-ІХ Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин під час дії воєнного стану (законопроект 12414 від 16.01.2025).

А після тиску агентів хаосу та картоньєрів зі своїми спонсорами іноземцями, Верховною радою України вже 31.07.2025 прийнято Закон України № 4560-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (законопроект 13533 від 24.07.2025).

Ініціатори першого законопроекту три депутати зі Слуги народу та один мажоритарник, член депутатської групи «Довіра», другого Президент України.

Цікаво тепер порівняти, які зміни після прийняття президентського законопроекту про посилення повноважень і незалежність від України НАБУ і САП врешті залишились в законодавстві.

Зміни були внесені в Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК) та Закону України “Про прокуратуру”.

Почнемо, з КПК, що додалось відносно того, що було до цих всіх змін у КПК (наводимо виключно зміни):

Що стосується змін до Закону України «Про прокуратуру», то там все повернуто в стан на момент до перших змін.

Окремо варто звернути увагу і на прикінцеві та перехідні положення де зазначено, що:

Підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Офісу Генерального прокурора, Державного бюро розслідувань, Національної поліції України за методологією, узгодженою із Службою безпеки України, не менше одного разу на два роки проводить поліграфологічні дослідження працівників Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Офісу Генерального прокурора, Державного бюро розслідувань, Національної поліції України, які мають допуск до державної таємниці, на предмет вчинення дій на користь держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом Служба безпеки України проводить перевірку працівників Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Офісу Генерального прокурора, Державного бюро розслідувань, Національної поліції України, які мають допуск до державної таємниці, на предмет вчинення дій на користь держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

Цікавою є і норми в Законі де зазначено, що:

Офісу Генерального прокурора та Міністерству юстиції України посилити роботу щодо розшуку та видачі іноземними державами (екстрадиції) осіб, які ухиляються від досудового розслідування, судового розгляду чи відбування покарання. У разі необхідності протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом спільно з Кабінетом Міністрів України розробити та подати до Верховної Ради України проект змін до законодавства у цій частині.

Офісу Генерального прокурора, Міністерству юстиції України, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Національному антикорупційному бюро України, Бюро економічної безпеки України, Державному бюро розслідувань, Службі безпеки України, Національній поліції України, Державній службі фінансового моніторингу України посилити роботу щодо виявлення, розшуку та повернення з іноземних держав активів, здобутих злочинним шляхом. У разі необхідності протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом спільно з Кабінетом Міністрів України розробити та подати до Верховної Ради України проект змін до законодавства у цій частині.

Складається враження, що без цього всі ці правоохоронні органи нічого не робили.

І на останок встановлено, що:

Кабінету Міністрів України та Національному антикорупційному бюро України протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом внести зміни до нормативно-правових актів щодо заборони на час дії воєнного стану виїзду працівників Національного антикорупційного бюро України за кордон, крім випадків службових відряджень.

Підсумовуючи весь цей “законотворчий” хаос можна зазначити, що НАБУ, як орган досудового слідства став повністю відокремленим від України та може робити будь-що під прикриттям прокурорів САП, які всупереч Конституції України випали з органів прокуратури та фактично непідпорядковані Генеральному прокурору, чого немає в жодній країні світу.

На справді просто утворена окрема структура поза законодавчим полем України. Тепер антикорупційна вертикаль, з одного боку робить все що завгодно, а з іншого нікому не підзвітна та непідпорядкована, от і результат перфомансу з картонками та зовнішнього втручання в діяльність Верховної ради України, що вже ніхто і не скриває.

Все що можна сказати наостанок, так це повторити слова царя Соломона – і це пройде. Єдине питання, якою ціною і скільки часу потім знадобиться на відновлення незалежності, суверенітету, національної та економічної безпеки України.

Адвокат, голова АО Кравець і партнери

Ростислав Кравець

АО «Кравець І Партнери»

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження каналу💙

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Коли постійно велику брехню змішують з маленькою правдою, це великої користі врешті решт не дає. Тому зі скасуванням 90% грантів USAID склалася та ж сама ситуація. Зокрема, коли на онкохворих за цією програмою виділяли мільйон гривень, а на ЗМІ — мільярди, щоб просувати свої ідеї. Так само на розвиток освіти та науки віділляли 2 млн доларів, а на підтримку пвсевдогромадських організацій для просування будь-яких незрозумілих ідей без будь-якого звітування коштів американських платників податків — 100 млрд доларів», — каже Р. Кравець.

За його словами, всі українські організації, які фінансувалися USAID мають прозвітувати про виконання грантів.

«Тобто про їх використання та кінцевий результат. Думаю, що ситуація буде вкрай жахливою. Зокрема, якщо буде 2−3% на користь країни, то це добре. Адже, скоріш за все, 98% піде фактично на знищення незалежності та суверенітету держави України», — резюмує Р. Кравець.

Нагадаємо, що адміністрація Дональда Трампа оголосила про скасування більше ніж 90% грантів Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) для надання зовнішньої допомоги.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Пояснюємо, що таке фінансовий моніторинг і хто такі РЕР.

АО «Кравець І Партнери»

НБУ запровадив нові критерії важливості учасників фінансового ринку, які унеможливлюють для деяких гравців отримання бронювання співробітників. Хоча фахівці фінансового сектору з 2014 року є як призовниками, так і добровольцями, які захищають Україну, частина фінансистів має залишатися на робочих місцях – від цього залежить життєздатність української економіки.

Нові правила Нацбанку створюють серйозні проблеми із бронюванням для банків, страхових компаній та інших учасників фінринку. Це ставить під загрозу виживання низки банків та страховиків. Профільні асоціації вже просять Нацбанк про терміновий перегляд критеріїв.

Хто тепер може підпасти під мобілізацію і чому не всі компанії готові погодитись із такими правилами, розбирався Mind.

Що змінилося? Вчора, 29 березня 2023 року, набула чинності Постанова НБУ №32, яка визначає критерії важливості учасників фінансової галузі.

• системно важливі банки;
• страхові компанії, які мають ліцензію на страхування життя або ОСЦПВ та виконують нормативи платоспроможності;
• лізингодавці, що є учасниками банківської групи, в якій відповідальна особа – банк є системно важливим, а вартість її нових договорів фінансового лізингу, укладених протягом останнього звітного року, перевищує 1 млрд грн;
• учасники платіжного ринку, віднесені до системно важливих або важливих платіжних систем, важливих учасників платіжних систем та важливих технологічних операторів за результатами діяльності 2022 року.

Також у цю категорію потрапляють юрособи, що працюють із фінсектором та відповідають низці критеріїв. Наприклад, надають послуги системно важливим банкам, які є допоміжними до платіжних послуг, та їх діяльність безпосередньо пов’язана з обслуговуванням банкоматів, платіжних терміналів, виконанням міжбанківських платіжних операцій не менше 35% від кількості відповідних пристроїв/операцій системно важливого банку.

Також це стосується юросіб, які отримали ліцензію НБУ на надання банкам інкасаторських послуг та погодження Нацбанку на операції з обробки та зберігання готівки. Але за умови, що така компанія в середньому за квартал виконує інкасацію та перевезення готівки на суму понад 5 млрд грн (у тому числі – грошей держустанов), та здійснює інкасацію не менше 1000 торгових точок та не менше 1000 банківських автоматів та/або програмно-технічних комплексів самообслуговування.

1) загальна сума податків, зборів, платежів (окрім митних), сплачених до державного та місцевих бюджетів, протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро за офіційним курсом НБУ за той самий період (підтверджується довідкою контролюючого органу, де підприємство перебуває на обліку);

2) сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн євро за офіційним курсом НБУ за той самий період (підтверджується довідкою обслуговуючого банку);

3) підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до постановою Кабміну від 4 березня 2015 р. № 83;

4) підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади;

5) відсутність заборгованості із сплати ЄСВ (підтверджується довідкою відповідних контролюючих органів або витягом з інформаційної системи ДПС);

6) розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. відповідно до даних Держстату (підтверджується довідкою, наданою підприємством);

7) підприємство є резидентом ДіяСіті.

Важливість для економіки визначає право підприємства на бронювання співробітників, які відіграють ключову роль на підприємствах, а тому можуть бути звільнені від мобілізації. Йдеться про фахівців, без яких підприємства не зможуть працювати: керівників, головних бухгалтерів, юристів, вузькопрофільних фахівців, наприклад айтівців, тощо.

При цьому бронювання, що вже діють, наразі не скасовуватимуться – згідно з чинною постановою Кабміну.

Нагадаємо, наприкінці січня набув чинності новий Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану. Згідно з ним, бронювання діє у тому числі для співробітників держорганів та підприємств, які мають мобілізаційні завдання або забезпечують потреби ЗСУ. А також – на підприємствах, установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Що це означає для фінансового ринку? Перше, що привертає до себе увагу, – етична складова нововведень. Очевидно, що зміна формату та механізму бронювання працівників продиктована вимогами воєнного часу. «І якщо дивитися на це з погляду управління країною, що воює, ймовірно, сама система бронювання незалежно від конкретного формату в принципі не може бути справедливою. Так чи інакше вона викликатиме питання у суспільстві», – визнає Іван Світек, голова правління Юнекс Банку. За його словами, банк – складна система, яка потребує участі багатьох фахівців високої кваліфікації та різного профілю.

Як визначатиметься можливість/неможливість бронювання співробітника? Підставою для подання списків на бронювання військовозобов’язаних є не лише чинник важливості конкретного фахівця. «Крім нього є ще п’ять критеріїв, за винятком резидентства ДіяСіті, відповідаючи яким, підприємство має право звертатися із запитом на бронювання 50% від кількості працівників», – пояснює Юлія Ляшко, юрист компанії Juscutum. При цьому стверджувати, що можливість бронювання для установ, які не відповідають положенням Постанови НБУ, відсутня – некоректно. «Але меншим суб’єктам фінансового ринку набагато важче відповідати щонайменше трьом критеріям, які б дозволяли забронювати працівників», – додає вона.

За словами голови Асоціації «Страховий бізнес» В’ячеслава Черняховського, якщо СК не входить до категорії критично важливих, то їй не вистачить лише розміру середньої зарплати чи податкових виплат для того, щоб набрати необхідні три критерії.

Кого торкнеться нововведення? Як заявив Черняховський, майже 70 невеликих страхових компаній, тобто кожна друга на ринку, не зможуть забронювати навіть своїх ключових співробітників.

«Рішення НБУ щодо СК повністю суперечить загальному підходу, про який публічно заявляють представники парламенту та уряду (зокрема, перший віцепрем’єр-міністр України – міністр економіки Юлія Свириденко), що зараз Україні критично важливо забезпечити функціонування економіки, зберегти робочі місця та наповнювати бюджет податками та зборами. Адже основний тягар фінансування Сил оборони лягає на держбюджет», – каже Черняховський.

«Якщо цих людей, не кажучи вже про керівництво головного офісу та філій, буде призвано до армії, компанія буде змушена припинити роботу. У більшості компаній частина співробітників і так вже пішли на війну добровільно або за призовом. У страхуванні традиційно працює багато жінок. Тобто йдеться про дуже невелику кількість – 5–20 осіб на компанію, яких потрібно «забронювати», щоб бізнеси могли нормально функціонувати та виконувати свої зобов’язання перед клієнтами», – пояснює В’ячеслав Черняховський.

Чим це загрожує? Не системно важливі банки, як і неосновні страховики, почасти є або регіональними гравцями, або значущими у своїх галузях. Наприклад, страхові компанії, що спеціалізуються на воєнних ризиках, авіастрахування чи страхуванні кораблів/вантажоперевезень, входять до критично важливих для країни об’єднань – Ядерного страхового пулу тощо. Вони не працюють ні зі страхуванням життя, ні з ОСЦПВ, але тепер можуть бути поставлені на межу виживання, якщо через рішення НБУ їхніх ключових співробітників мобілізують.

У сегменті середніх і невеликих банків також є гравці, значущі для регіону чи галузі, наприклад фінтеху. І якщо раніше банк визначав список ключових осіб, важливих для банку, і направляв цей список на бронювання, то без відповідності критеріям отримати бронювання буде проблематично.

Що пропонують учасники фінансового ринку? Михайло Комісарук, акціонер банку «Фамільний», вважає, що умови бронювання мають бути ідентичними для індустрії, з індивідуальними коригуваннями критеріїв: «Це можуть бути репутаційні показники, такі як відсутність зв’язків із країною-агресором, відсутність порушень у галузі фінмоніторингу та економічні показники – наприклад, середня зарплата, прибуток/сплачені податки на одного співробітника тощо».

Голова правління СК «Еталон» – однієї із найстаріших компаній ринку, Олег Кравченко впевнений, що критерії бронювання потрібно пом’якшити, бо безліч страховиків не підпадає під них. Наприклад, право на бронювання отримають СК, які мають або ліцензію на страхування життя – а таких компаній лише дев’ять, або ліцензію на ОСЦПВ – а таких страховиків близько 40.

«Ми сподіваємось, що підпадаємо під критерії бронювання. Є низка процесів, які потрібно завершити, щоб сказати це точно», – наголошує Олег Кравченко.

«У нас і так усі співробітники-чоловіки пішли на фронт добровольцями», – каже голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери» Ростислав Кравець. Він вважає, що пропозиції Нацбанку суперечать Конституції України. «Раніше Кабмін ухвалив критерії, за якими право на бронювання мають стратегічні підприємства. Враховуючи стан економіки, до таких можна віднести всі підприємства фінансового сектора, які сплачують податки та створюють робочі місця. Я не вважаю, що вузькопрофільні спеціалісти банків мають підлягати мобілізації. Чому у великому банку програмісти та бухгалтери звільнені від мобілізації, а у маленькому – ні?» – риторично запитує Кравець.

При цьому члени профільних асоціацій сподіваються, що влада почує їхні аргументи та зуміє врахувати інтереси працівників фінансової системи на період війни.

АО «Кравець І Партнери»

З моменту створення і проведення установчого з’їзду адвокатуру переслідували скандали. Причиною стало бажання за всяку ціну отримати владу над адвокатурою. Один з ключових моментів у збереженні влади – це підпорядкування найчисленнішого регіону, київського. Київське самоврядування – одне з небагатьох, яке не втратило незалежності, активно займалося захистом прав адвокатів та збереженням гарантій адвокатської діяльності.

Однак подібна розстановка речей, звичайно, не влаштовувала керівництво НААУ. Усі проведені адвокатами з’їзди проходили зі скандалами і недопуском десятків київських делегатів. Таким чином, близькі до керівництва НААУ адвокати потрапили і до Вищої ради юстиції. Тому всі спроби у судовому порядку відстояти порушені права і визнати незаконними результати з’їздів наштовхуються на суцільну стіну страху суддів.

Розуміючи, що рано чи пізно київські адвокати все одно доб’ються свого, керівництво НААУ задумало за будь-яку ціну поміняти керівництво київського самоврядування. Законність подібної дії не мала значення. Так і сталося. Рада адвокатів України у Києві вирішила провести конференцію адвокатів для переобрання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Але особи, уповноважені НААУ на проведення конференції, пішли далі. Без відповідного рішення та з порушенням прямих норм законодавства вони повністю переобрали органи адвокатського самоврядування.

Для проведення цієї псевдоконференції у Київ навіть перевели лояльних до керівництва НААУ адвокатів з інших регіонів. Протокол самої ж конференції, проведеної у 2016 році, до цього часу відсутній. Адвокати, які були присутні на цій «конференції», зафіксували лише до 40 учасників, яких було недостатньо для кворуму. Але керівництву НААУ цього вистачило для блокування ключів доступу до реєстру адвокатів і передачі їх «фейковій» раді адвокатів Києва.

Ця операція дозволила зберегти керівництву НААУ свої посади і у черговий раз не допустити київських адвокатів до проведення з’їзду, на якому повторно обиралося керівництво НААУ на черговий термін.

У той же час київські адвокати самостійно провели конференцію, у повній відповідності з законодавством. При цьому на конференції були присутні більше 600 адвокатів. Ця конференція визнала нікчемною фактично призначену НААУ раду адвокатів Києва і представників від Києва в органах адвокатського самоврядування.

На відміну від самоврядування інших регіонів, у столиці адвокатів не залучали до дисциплінарної відповідальності за несплату внесків і не позбавляли прав на заняття адвокатською діяльністю.

Все це не давало спокою керівництву НААУ і, мабуть, з метою залякування та повного знищення київського самоврядування, керівниця НААУ особисто подала скаргу у спеціально зареєстровану для цього так звану Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Києва.

Сама заява від керівниці НААУ як під копірку подана майже на 50 київських адвокатів, які увійшли до органів самоврядування. При цьому підставою для притягнення до відповідальності зазначено те, що адвокати посміли без згоди керівництва НААУ висунути свої кандидатури до органів адвокатського самоврядування, і за них проголосувало більше 600 колег.

Вся ця історія з самоврядуванням і бажанням покарати непокірних на прикладі адвокатури демонструє ті глибинні руйнівні процеси, які відбуваються в країні. Аналогічна ситуація вже сталася і з судовою реформою, позбавивши суди навіть тієї малої незалежності, яка існувала.

Тільки новий закон може розрубати цей гордіїв вузол і дати можливість відновити незалежність адвокатури. А поки київські адвокати будуть боротися в першу чергу за незалежність громадян і за можливість захищати порушені права.

PS Вочевидь, призначене на 27 серпня засідання, на якому планувалося позбавити незгодних з діями НААУ київських адвокатів права на заняття адвокатською діяльністю, було відкладено на невизначений термін. «Гроші» готові надати можливість висловитися всім сторонам конфлікту.

Корреспондент

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Всі ми стали свідками так званої «судової реформи». Чому так званої, та ще і в лапках, тому що насправді під гаслами незалежність, справедливість, очищення відбувається повна узурпація влади як в цілому в Україні, так і безпосередньо у судовій гільці влади.

Громадськість, яка з одного боку зловтішалась знущаннями над суддями, вітала мусорну люстрацію, зловтішалась масовим звільненням, з іншого вже на собі відчула повну незахищеність від свавілля та беззаконня в Україні, які за останні три роки набули катастрофічних розмірів.

Дуже добре для цієї ситуації підходить висловлювання сатирика Ігоря Губермана: «Конечно, в жизни слишком часты мерзавцы, воры и пропойцы, но всех страшней энтузиасты, романтики и добровольцы.»

Завдяки «громадськім активістам» що з’явились невідома від куди, судова система паралізована. Як паралізується і будь-яка гілка влади, та цілі галузі, після того як туди приходять ці «ентузіасти».

Повертаючись до повного контролю над судами варто відмітити, що у своїх висновках Венеціанська комісія зазначила, що склад головного органу, що займається формування суддівського корпусу та його професійністю, не відповідає міжнародним стандартам та сформований зі значними порушеннями.

Однак не дивлячись на це «мудрі» очільники, що лобіювали судову реформу, надали цьому органу, що утворений з порушеннями міжнародних стандартів, та фактично сформований з представників виконавчої та законодавчої гілок влади, замість судової, повноваження до 2019 року.

Цей орган, Вища рада правосуддя, фактично перейменований з некомпетентної  Вищої ради юстиції, продовжив займатись тим, що замість формування суддівського корпусу він активно розпочав репресії і свавільне притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Навіть три нових члена, що нещодавно обрані з’їздом суддів відразу здалися і без будь-якого спротиву приєдналися до знищення і узурпації влади в Україні.

Державні мужі, дуже добре вираховували. Щоб жоден з членів органів що відповідають за формування професійного суддівського корпусу не мав бажання сперечатись для членів цих інквізиційних команд призначили просто космічні, як для України заробітні плати по 220 000 грн в місяць. Такі ж призначили і для суддів Верховного суду, щоб фактично ніхто в Україні не міг оскаржити незаконні рішення що приймаються цими органами.

На практиці виявилось, що влада просто купила собі певну індульгенцію на час свого правління та певного часу після закінчення повноважень. Не може заробітна плата районного судді відрізнятись від заробітної плати судді Верховного суду, членів ВРП та ВККСУ в десятки разів, та не може бути у 75 разів більше прожиткового мінімуму.

Всі розуміють що поки ці рішення будуть оскаржені в ЕСПЛ очільники держави та члени цих «розстрільних» команд зможуть уникнути відповідальності. Наразі, завдяки неймовірним зусиллям Мінюсту в ЕСПЛ було відмовлено в пріоритетному розгляді цих скарг на протиправні та свавільні рішення Вищої ради правосуддя. Тому остаточні рішення, що підтвердять порушення конвенційних норм прийдеться очікувати декілька років.

Окрім того, варто відзначити, що саме цим органам було доручено сформувати новий Верховний суд. Конкурс до якого перетворився на пародію, яку вже почали критикувати навіть ті іноземні уряди, що надавали грошову та методичну допомогу для його здійснення.

Сталося так, що люди які не мають жодного авторитету у суспільстві, про їх «доброчесність» вже можна складати легенди, чого варто тільки історія з пістолетом голови Вищої ради правосуддя, та деклараціями членів ВККСУ та ВРП, стали маріонетками у руках не менш «доброчесних» представників влади, що прямо впливають на формування суддівського корпусу.

Ця ситуація найяскравіше продемонструвала фактичну відсутність громадянського суспільства, яке розуміє всю небезпеку узурпації влади через фактичне підпорядкування судової гілки влади виконавчій владі. На відміну від поляків, де зараз проходять багатотисячні акції протесту щодо судової реформи яка призведе до аналогічних наслідків, в Україні всі мовчать і нічого не помічають.

Вже сьогодні можна констатувати відсутність незалежності судової гілки влади та вибіркового формування судів, що призвело до практичної відсутності суддів в десятках регіонів України та неможливості захистити порушене право в правовому полі, що у свою чергу підштовхує до втрати незалежності і формування на рівні місцевих громад «своєї» влади.

І ця ситуаціє лише погіршується з огляду на «ефективну» роботу по формуванню професійного суддівського корпусу. Може саме це і є головною метою «судової реформи» — знищення незалежності та втрата Україною територіальної цілісності?

Адвокатская компания Кравец и Партнеры