У Міноборони заявили, що е-кабінет дасть змогу оновлювати дані без фізичного відвідування ТЦК та СП. Але у юристів є зауваження до таких новацій. Після запровадження електронного реєстру військовозобов’язаних до нього буде внесено відомості, які в автоматичному режимі сформовані на основі баз даних демографічної, податкової, міграційної та інших служб, зазначила у коментарі “Експресу” правознавиця Олеся Городецька.

Е-реєстр військовозобов’язаних: які переваги ухваленого законопроекту

До реєстру заноситимуть персональні, а також службові дані призовників, військовозобов’язаних і резервістів, дані про потребу в комплектуванні особовим складом ЗСУ та інших військових підрозділів.

Розпорядником такої узагальненої бази даних буде Міноборони та його структурні підрозділи, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтрим­ки (ТЦК та СП). Співробітники ТЦК матимуть можливість бачити всю інформацію про кожного військовозобов’язаного, яка на сьогодні й так перебуває у володінні держави. Тобто її фактично об’єднають в один реєстр.

“В ухваленому парламентом законопроекті прямо не вживається назва “Оберіг”. Але, ймовірно, мова саме про цю систему. Вона дуже допоможе упорядкувати інформацію про військовозобов’язаних, і її зможуть використати для того, щоб здійснювати повний облік. Якщо військовозобов’язаний сумлінно виконує свої обов’язки і своєчасно подає всі відомості про себе до ТЦК, то в нього не буде жодних проблем. Питання виникатимуть до тих, хто намагається уникнути мобілізації”, – зазначила Олеся Городецька.

Е-реєстр: недоліки системи

Адвокат Ростислав Кравець не вважає, що законопроект розв’яже проблеми із мобілізацією. А недоліком е-реєстру є те, що збиратиметься персональна інформація, яка буде містити не тільки паспортні дані, а й дані про освіту, стан здоров’я, перетин кордону, майновий стан, родичів, номери засобів зв’язку й адреси електронної пошти. І вона стосуватиметься не тільки військовозобов’язаних, а й кожного громадянина України віком від 18 до 60 років, включаючи жінок.

“Причому згода призовників, військовозобов’язаних і резервістів на обробку їхніх персональних даних для потреб реєстру не потрібна. Таким чином, громадян України без їхньої згоди, власне кажучи, позбавляють будь-якого захисту особистих персональних даних.

Внесення особистої інформації військовозобов’язаних до реєстру неконституційне. Це порушує низку українських та європейських законів, котрі регулюють ці питання. У жодній країні світу немає таких мегареєстрів”, – пояснив адвокат у коментарі “Експресу”.

Він додав, що у законі взагалі не прописано, як мають оберігати персональні дані українців і хто та яку відповідальність нестиме за це. “Як на мене, ухвалення цього законопроекту може нести загрозу національній безпеці України, бо в разі кібератаки дані з реєстру можуть потрапити до рук ворога”, – зазначив Ростислав Кравець.

ЕКСПРЕС

АО «Кравець І Партнери»