Читайте в матеріалі:

1. Людей атакують посиленим фінмоніторингом
2. Які банки найчастіше блокують рахунки
3. Нові обмеження банків з фінмону
4. За що банки блокують рахунки
5. Що робити при блокуванні рахунку
6. Вимагайте готівку з закритого рахунку
7. Люди частіше виграють суди проти банків

При цьому поширеним явищем стає відмова видавати людині її гроші готівкою чи запровадження лімітів на такі операції. Як, приміром, у випадку Райффайзен Банку — на рівні 30 тис. грн. Фінансисти роблять все, щоб накопичення клієнтів перерахувати безготівковим переказом і наразити їх на нові блокування коштів, а люди дедалі частіше подають судові позови на банки. Що робити громадянину після блокування рахунку та як повернути свої гроші, “Телеграф” з’ясовував у профільних юристів. 

Людей атакують посиленим фінмоніторингом

Ключова причина активізації блокувань банківських рахунків українців, їх примусового закриття та замороження грошей людей — посилення фінансового моніторингу банків через відповідний тиск на них з боку Нацбанку. Юристи визнають, що цьогоріч відчувається новий пік таких дій, орієнтуючись на збільшення звернень до них.

“Два пікових моменти звернень щодо блокувань рахунків, їх блокування та відмови видачі грошей готівкою припали на два часових проміжки. Це середина 2023 року та весна-літо 2025-го. У відсотковому співвідношенні ми б сміливо казали, що попит в ці проміжки збільшився на 70-80%. Це прямо пов’язано із внесенням відповідних змін до правил фінансового моніторингу та фактичними посиленнями контролю”, — повідомив “Телеграфу” юрист адвокатського об’єднання Mitrax Федір Колосов.

Його колеги підтверджують тенденцію та пояснюють все тиском Нацбанку: регулятор активніше штрафує банки, а ті починають активніше прискіпуватися до людей.

“У 2025 році кількість звернень громадян щодо блокування/закриття рахунків чи відмов у видачі готівки зросла приблизно на 50-70% у порівнянні з кількістю звернень у 2023 році. Пік фіксувався навесні – початку літа 2025 року, коли банки масово оновили політику фінмоніторингу, адаптувавшись до нових вимог НБУ. Головна причина: посилення контролю з боку банків під тиском регулятора, жорсткі “автоматичні” блокування невідповідних/неверифікованих операцій та зменшення готівкового ринку. Плюс Україна підтримує тренд в бік розвинутих країн, щодо зменшення обігу готівки”, — зазначив “Телеграфу” керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько.

Зазвичай власників рахунків мало заспокоюють пояснення банків після таких блокувань, коли їх лишають без власних грошей. Особливо коли жорсткі вимоги застосовують тільки до пересічних громадян, а привілейованим (зі зв’язками у владі, Нацбанку чи на фінансовому ринку) дозволяється робити що завгодно, про що пишуть ЗМІ. “Клієнту ж з вулиці” ніколи не вдається зворушити банк історіями про те, що в нього немає інших коштів для існування, аніж заблоковані на рахунку.

Ігор Ясько перелічив нам юридичні послуги, найпопулярніші у постраждалих від банківського фінмоніторингу:

• перше місце — консультації та супровід пояснень до банку;
• друге місце — підготовка письмових відповідей/апеляцій;
• третє місце — подача судових позовів: менша частка звернень, але значний зріст у 2024—2025 роки.

“Найбільше звернень (понад 60%) стосується блокувань рахунків і вимог до роз’яснення джерел походження коштів. Часто запитують про незаконне закриття рахунку, особливо якщо у клієнта залишалися власні кошти чи виникає відмова у видачі готівки через касу”, — уточнив він.

Якщо простим людям ще вдається якось викручуватися без рахунків, переходячи на готівку, то фізособи-підприємці без них як без рук, тож намагаються вирішити проблему максимально оперативно.

“ФОПи замовляють юридичний супровід стосовно розблокування банківських рахунків частіше за звичайних фізичних осіб. Це пов’язано із прямою залежністю фізичної особи-підприємця від конкретного відкритого банківського рахунку”, — підтвердив Федір Колосов.

Які банки найчастіше блокують рахунки

Найчастіше рахунки блокують великі роздрібні банки.

“Лідерами серед банків, на які скаржаться клієнти за фінмоніторинг, стабільно залишаються, звичайно, великі банки: як приватні, наприклад Райффайзен Банк, так і з державним капіталом, серед яких Приват, Ощадбанк. Це пов’язано не з тим, що фінмоніторинг в цих установах є жорсткішим, ніж в інших, а з тим, що ці банки обслуговують найбільшу кількість клієнтів”, — запевнив “Телеграф” керуючий партнер адвокатського об’єднання Eternix Олександр Ромасєв.

З числа фінустанов з найбільшим числом блокувань і примусового закриття рахунків юристи виокремлюють такі:

Приватбанк;
Райффайзен Банк;
А-Банк;
Ощадбанк;
Універсал Банк (monobank);
Сенс Банк;
ПУМБ;
Укрсиббанк.

“У 2024—2025 роках найбільше звернень на юридичні послуги (щодо фінмоніторингу) надходить на Приватбанк, Ощадбанк, monobank (Універсал Банк) та Райффайзен Банк. Причина: найбільша частка клієнтів і широке охоплення фізосіб. З початку 2025 до списку долучились приватні середні банки — А-Банк, ПУМБ. Приватбанк — абсолютний лідер за кількістю скарг всі роки, останніми місяцями наростає частка скарг на Райффайзен Банк і Ощадбанк”, — навів приклади Ігор Ясько.

Нові обмеження банків з фінмону

Федір Колосов з Mitrax перелічив “Телеграфу” такі нові практики фінмоніторингу щодо українців:

• Посилення ідентифікації та верифікації клієнтів, регулярне оновлення їх даних. Зниження лімітів операцій без підтвердження доходів чи джерел коштів.
• Більше уваги до ознак ризику: транскордонні перекази, часті дрібні перекази, зміна місця проживання чи контактів, нерегулярне джерело доходу тощо.
• Автоматизація і алгоритми ризику в банках: використовують програмні рішення, щоб виявляти потенційно підозрілі операції.
  Ідентифікація переказів як “дропів”.

Після того, як Національний банк оголосив тотальну боротьбу проти дропів і подав у Верховну Раду законопроект про створення реєстру дропів, у банків розпочалась справжня манія з цього приводу.

Попервах дропами називали людей, які передали свої картки стороннім, порушуючи банківський договір (на законодавчому рівні це не заборонено у разі відсутності подальших злочинів — відмивання коштів, фінансування тероризму тощо). Утім згодом в цю категорію почали потраплять й інші порушники правил, в тому числі податкових. Поняттям “дроп” вже розкидаються зовсім вільно, так називають і дрібних торгівців з ринків, яким покупці картоплі чи сала закидають гроші на картку.

Здавалося б людям не дуже важливо, як їх кваліфікують банкіри у внутрішній кухні. Та коли буде прийнятий відповідний законопроект Нацбанку й запрацює реєстр дропів, є ризик того що в нього потраплятимуть не тільки злочинці/терористи чи справжні дропери/шахраї, а й будь-які порушники фінансового моніторингу, яким колись блокували рахунки з різних причин. Тексту нацбанківського законопроєкту ще не публікували, та НБУ заздалегідь анонсував, що порушників суттєво обмежуватимуть у фінансових послугах і це дійсно може стати проблемою.

“Торік головними причинами блокувань рахунків були підозри у незаконному бізнесі, “дропінг” (мул-рахунки), неузгоджені великі перекази, недоведений статус походження грошей. У 2025 році частіше блокують і при невеликих обсягах операцій: регулярні надходження без підтвердження, операції з p2p понад 30—50 тис. грн/міс., нестандартна активність для профілю клієнта та неактуалізовані документи”, — відзначив ключові тенденції Ігор Ясько.

Ще одною популярною практикою банків з фінмоніторингу стало застосування додаткових комісій при перерахуванні грошей на інші рахунки чи знятті готівкою після примусового закриття рахунку. Не звична комісія в 1% чи 2% суми, а 15—30 разів більше, що банки застосовують, не питаючі клієнтів.

“Найбільш резонансна ситуація — це з А-Банком, де відома публічна комісія 30% суми. Час від часу тимчасово запроваджували певні утримання і деякі інші банки (у межах 5-30%), пік припав на осінь 2023 — весну 2024 років. Під суспільним тиском більшість приватних банків відмовились від такої практики на початку 2025 року. Якщо банк наполягає на комісії — варто вимагати договір та письмове роз’яснення її розміру й підстав (часто це суперечить закону/регуляторці, і суди стають на бік клієнта)”, — підкреслив Ігор Ясько.

“Фактично, це залежить від внутрішньої політики банку. З подібними позиціями ми стикались в А-Банку та Банку “Південний”. Подібні великі відсотки — це не штрафи, а частина тарифної політики. Нацбанк з цього питання висловлює досить стриману позицію, зазначаючи, що до них як до регулятора було всього пару звернень з питань застосування подібних великих відсотків”, — додав Федір Колосов.

Інша практика — це категорична відмова банку видати людині її кошти готівкою в повному обсязі після примусового закриття рахунку, попри наявність такої можливості в постанові Нацбанку №65 від 19 травня 2020 року. По соцмережах розійшовся відповідний лист Райффайзен Банку, який відмовлявся видати кешем понад 30 тис. грн і в якості альтернативи пропонував безготівковий переказ в інший банк на власний рахунок чи на благодійність. А коли клієнт погодився на ці 30 тис. грн і з’ясувалось, що на рахунку більше грошей, то в Райффайзені відмовили навіть у цій сумі. Хоча логіка дуже дивна: якби на рахунку було лише 30 тис. грн чи менше, то віддали б все, а якщо більше — не дамо нічого. Що підтвердив “Телеграфу” постраждалий клієнт.

Є й додаткові неприємні моменти: приміром, треба бути готовим, що банк запитає та підніме не тільки ваші податкові/зарплатні довідки, але й виписки по рахунках, причому в ретроспективі за 2— 5 років. Приміром, маєте білу зарплатню на картку в 500 тис. грн, чи 1 млн грн на рік, і все чудово — документи всі під це маєте. Та коли забажаєте розмістити депозит, скажімо, на 300—800 тис. грн, то банк подивиться не тільки на довідки, але й на виписки по рахунках і побачить, скільки вами було витрачено й скільки лишилось по витраті грошей. Часто-густо лишаються крихти, бо поточні зарплати уходять на життя. Тоді банк може заявити, що насправді у вас вже не має тих грошей, бо ви все витратили, й депозит не відкриє. Розповіді про те, що ви збирали гроші роками й це довгі накопичення, не спрацюють.

За що банки блокують рахунки

Вищезгадана постанова НБУ №65 з фінмоніторингу надає банкам широкі можливості щодо перевірки операцій клієнтів, блокувань рахунків і примусового закриття. Та, за словами юристів, на практиці вони роблять це з таких причин:

Невідповідність операцій профілю клієнта. Наприклад, під час відкриття рахунку ви повідомили про середньомісячний дохід на рівні 50 тис. грн, й тривалий час стільки в середньому й отримували на карту. Та раптом з часом почали надходити вже по 80-100 тис. грн, а ви не попередили банк про збільшення вашого доходу й не принесли відповідну довідку.
Підозрілі, на думку банку, операції. Поширений нині варіант — це на рахунок починають надходити регулярні чи численні перекази від різних осіб. Вони можуть бути навіть невеликими, скажімо, в районі 500-1000 грн. Та банк одразу підозрює, що ви отримали халтурку, десь підробляєте і його основна версія — підприємницька діяльність. А коли гроші надходять на приватний рахунок (рахунок фізособи), а не на рахунок фізособи-підприємця, то це незаконна підприємницька діяльність.
Будь-які операції, де банк може запідозрити торгівлю криптовалютою (з біржею, брокерами тощо), яку досі остаточно не легалізували в Україні. Не прийнятий законопроєкт щодо оподаткування, регулювання й інших моментів, хоча відповідні зобов’язання є в Меморандумі МВФ.
Нетипові для фізосіб операції чи активний обнал: коли маленькі суми потрапляють на рахунок щодня (по 100-200 грн) чи взагалі пачками, де банк відразу підозрюють незаконну підприємницьку діяльність, шахрайство чи залучення дропів. Або коли на рахунок часто (чи не через день) заходять, чи знімаються великі суми готівки. Поняття “великих” може відрізнятися в різних банках — від 10-20 тис. грн до 50 тис. грн і більше.
Призначення платежів, які вказують клієнти при переказах, які банки сприймають як підозрілі. Слова тригери можуть бути такими: “за крипту”, “обмін валют”, “за товар/послугу”, якщо надходження не на рахунок ФОПа, а на приватний, чи “повернення боргу”, коли перекази регулярні — щодня чи 1—2 разів на тиждень.
Неможливість офіційно підтвердити доходи на суму операцій по картці. Передусім банки вимагають податкові декларації, довідки з податкової (ОК-5, ОК-7), також приймають зарплатні довідки з місця роботи. Ще підходять документи про отримання спадщини, про продаж майна — квартири, машини тощо.
Ігнорування інформаційних запитів банків чи подання їм неправдивої/неповної інформації. Для ФОПів ще дуже важливо два рази на рік завантажувати у свій профіль (через інтернет-банкінг, мобільний застосунок) податкову декларацію, без якої може відбутися автоматичне блокування рахунку.

Це ключові моменти, та можуть виникати й додаткові.

“Основними причинами блокування є непідтверджене джерело коштів, невідповідність операцій фінпрофілю клієнта, регулярні надходження від великої кількості різних платників, які банки розцінюють як підприємницьку діяльність без реєстрації. Ще можна додати операції, що мають ознаки криптоактивності (конвертація криптовалют у фіатні кошти через p2p або неідентифікованих посередників), а також великі разові надходження готівкових коштів без попередньої історії подібних операцій”, — узагальнив “Телеграфу” керівник практики податкового права юрфірми “Ілляшев та Партнери” Іван Маринюк.

При цьому варто розуміти, що банкіри не відстежують клієнтські операції вручну. Немає в банку людей за моніторами, які в онлайні стежать за вашим рахунком. Перелічені критерії внесені в налаштування програмних/комп’ютерних систем банків (роботів), які спрацьовують автоматично й людині відрубають доступ до рахунку. Це робить програма. Часто клієнтів про це не попереджають, і виходить неприємний сюрприз.

“Торік головними причинами блокувань були підозри у незаконному бізнесі, “дропінг” (мул-рахунки), неузгоджені великі перекази, недоведений статус походження грошей. У 2025 частіше блокують і при малих обсягах операцій: регулярні надходження без підтвердження, операції з p2p понад 30—50 тис. грн/міс., нестандартна активність для профілю клієнта та неактуалізовані документи”, — пояснив Ігор Ясько.

“Раніше в більшості випадків після надання пояснень та документів рахунки розблокувались і клієнти отримували доступ до грошей. З урахування жорсткого контролю зі сторони НБУ наприкінці минулого року на початку 2025 року позитивна тенденція розблокування пішла на спад, але ситуація поступово вирівнюється: банки відпрацювали внутрішні процедури фінмоніторингу, клієнти стали більш обізнаними і почали швидше реагувати на запити банку або готуватися до операцій завчасно”, — при цьому додав Маринюк.

Що робити при блокуванні рахунку

Юристи хором радять завчасно думати про фінмоніторинг, ще під час відкриття рахунку та під час користування (до блокувань). Приміром, Федір

Колосов дав такі поради:

При відкритті рахунку або при підозрі на блокування одразу питати в банку ризики/категорії фінмону, щоб розуміти, чи треба підтвердження доходів/джерел коштів.
Зберігати максимально можливий документообіг: копії договорів, платіжних доручень, виписок, контактів, підтвердження діяльності.
Не тримати всі кошти на одному рахунку чи в одному банку, якщо можливі ризики, коли ви не маєте великих офіційних доходів. Мати запасні, резервні рахунки, краще в декількох банках.
Якщо доходи невеликі, вести їх максимально прозоро, не використовувати складні схеми або серії переказів, які можуть виглядати підозріло.
Звертатись до адвоката чи фахівця одразу, якщо банк надсилає лист чи повідомлення про підозру або про блокування. Бо часто можна вирішити питання на стадії консультації чи пояснень, без суду.

Якщо маєте довідок (зарплатних, податкових тощо), скажімо, тільки на 30 тис. грн (решту доходів не можете довести офіційно), то по рахунку не варто проводити переказів більш ніж на 50-60 тис. грн. А ще краще мати два-три рахунки в різних банках і в кожному не тримати понад 30 тис. грн. За потреби зможете в кожний надати довідку на 30 тис. грн. Один банк не знає, на яку суму ви здійснюєте операції в іншому.

“Якщо фізична особа не має офіційних доходів, але отримує певні зарахування на банківську картку, то про це необхідно зазначити в своєму профілі, який надаєте банку. Наприклад, зазначити такі можливі виплати, як допомогу від родичів, стипендію тощо. Також треба бути готовим пояснити кожний платіж, тому необхідно зберігати відповідні документи, чеки, боргові розписки (якщо вам винні кошти) та інші виписки”, — підказав Олександр Ромасєв з Eternix.

Та все ж юристи під різноманітні підробітки радять оформляти ФОП (фізособу-підприємця), і в рамках цієї діяльності отримувати кошти виключно на рахунок ФОПу. В жодному разі не на рахунки фізособи.

“Не використовувати особисті рахунки для ведення господарської діяльності. Касаційний цивільний суд Верховного суду чітко встановив, що у разі, якщо клієнт порушив банківське законодавство, зокрема використав рахунок фізичної особи для здійснення підприємницької діяльності, то дії банку щодо встановлення клієнту високого рівня ризику легалізації (відмивання) доходів та розірвання ділових відносин є правомірними. Отже, суди всіх інстанцій будуть дотримуватися цієї позиції Верховного суду при прийняті рішень”, — уточнив Ромасєв.

Коли ж блокування рахунку все ж відбулось, керуючий партнер юридичної компанії “Максим Боярчуков та Партнери” Максим Боярчуков порадив такий алгоритм дій:

Зв’яжіться з банком: негайно зателефонуйте на гарячу лінію або відвідайте відділення. Зберігайте спокій.
З’ясуйте точну причину: запитайте, що саме стало причиною блокування — фінансовий моніторинг, арешт виконавчою службою чи щось інше. Попросіть офіційне письмове пояснення.
Зберіть документи: підготуйте вичерпний пакет документів, що підтверджують законність операції та джерело походження коштів (довідки про доходи, договори, декларації тощо).
Надайте офіційні пояснення: подайте до банку зібрані документи разом із письмовим поясненням, де чітко і без емоцій опишіть суть операції.
Подайте скаргу до НБУ: якщо банк не реагує або його відповідь вас не влаштовує, подайте офіційну скаргу до Національного банку України. Це можна зробити онлайн на сайті Нацбанку, електронною поштою або телефоном.
Зверніться до суду: якщо всі попередні кроки не допомогли, звертайтеся до суду з позовом проти банку. На цьому етапі варто залучити юриста.

Звичайно, не факт, що Нацбанк стане на бік людини. Скоріше, навпаки: в останньому роз’ясненні (№14-0005/77674 від 9 жовтня 2025 року) він вказав, що банки можуть вигадувати власні правила фінмоніторингу й слідувати ним. Та для тих, хто планує судитися в майбутньому краще мати на руках офіційну відповідь НБУ.

Вимагайте готівку з закритого рахунку

Попри все, треба продовжувати відстоювати власні права. Найперше, якщо банк заблокує рахунок та примусово його закриє, треба вимагати видачу грошей з нього готівковою.

Загалом, за вищезгаданою постановою НБУ №65, в людини є дві можливості:

1. Безготівковий переказ на рахунок цієї людини (не іншої) в інший банк.
2. Видача готівкою через касу.

Перший варіант дуже небезпечний і його радять лише в крайньому разі, оскільки після такого переказу рахунок в іншому банку теж зазвичай блокують.

“Це “отруєний” переказ, який створює серйозні проблеми на майбутнє. Ставиться “чорна мітка” у призначенні платежу. Банк, що закриває рахунок, у призначенні платежу вкаже щось на кшталт: “Переказ залишку у зв’язку з розірванням відносин на підставі закону про фінмоніторинг”. Виникає миттєвий статус високоризикового клієнта: система моніторингу нового банку миттєво побачить, і розцінить вас як клієнта, від якого вже відмовилася інша фінансова установа через високі ризики. Новий банк одразу присвоїть вам високий рівень ризику. Це означає посилений контроль, низькі ліміти операцій та високу ймовірність повторних блокувань вже на новому місці”, — підтвердив Максим Боярчуков.

Та якщо вже погодились на безготівковий переказ, постарайтеся оперативно зняти гроші в іншому банку. Краще навіть у банкоматі й того ж дня. Будьте готові до блокування й цього рахунку, одразу підшукуйте інший банк.

Отримати всі гроші готівкою з примусово закритого рахунку — справжня проблема останнім часом. Банки або навідріз відмовляють людям в цьому, або лімітують видачу готівки — віддають не всю суму, а лише частину. Як, приміром, вищезгаданий Райффайзен Банк в розмірі 30 тис. грн. Чи взагалі відмовляють у видачі будь-яких сум кеша. Тому, коли суми на рахунках значні, то варто звернутися до суду, й, як запевнюють юристи, цілком реально в банку виграти.

Люди частіше виграють суди проти банків

Юристи розповіли “Телеграфу” про щорічне збільшення судових позовів з фінмоніторингу, Ігор Ясько з Winner навів таку заокруглену динаміку:

2021 рік — 250 позовів;
2022 рік — 350 позовів;
2023 рік — 900 позовів;
2024 рік — 1300-1350 позовів;
2025 рік — вже понад 1500 позовів.

“Цьогоріч пік подачі позовів припав на травень-липень, коли йшлося про масові блокування дрібних рахунків. Що було спровоковано у тому числі й відсутністю діалогу з банками, зростанням компетентності громадян у захисті своїх прав, роботою юристів із мас-медіа”, — зазначив Ясько.

Юристи визнають, що звернення до суду — досить серйозний крок, що вартує додаткових витрат. Оформлення одного позову в юриста може коштувати 12-15 тис., а перший етап (районний суд) судового розгляду, з адвокатськими запитами та представництвом на засіданнях тощо, — не менше 50 тис. грн (залежно від обраної юрфірми).

Водночас правознавці визнають, що банки нерідко припускають помилки і провадять непрозорий фінмоніторинг, тож і виграти судовий процес цілком реально. Приміром Федір Колосов з Mitrax підкреслив, що фінустанови порушують такі процедурні моменти:

1. Порушення строків при проведені перевірок;
2. Неповідомлення клієнтів або ненадання можливості клієнту надати відповідь на відповідний запит;
3. Необґрунтованість самого блокування.

“Всі зазначені аспекти випливають через завантаженість банків та не чіткі правила фінансового моніторингу”, — сказав Колосов.

А Ігор Ясько дав таку оцінку щодо частки виграшів клієнтами банків судових справ з питань фінансового моніторингу:

2021 рік — близько 25%;
2023 рік — до 40%;
2025 рік — вже 45–50% (майже кожен другий).

“Найкраще рахунки відновлюють через суд із приватними та невеликими банками. Привілейоване положення у спорах з держбанками рідкісне, проте останнім часом суди часто стають на бік клієнта за умови “надмірно суворих” або недостатньо обґрунтованих дій банку”, — уточнив Ясько.

Та пояснив, що найчастіше судові справи проти банків виграють, коли:

Позов поданий за “безпідставне” блокування, бо клієнт має всі документи і підтвердження походження коштів.
Відбулось порушення процедури розірвання договору або не повідомлення про закриття рахунку.

А програють:

1. Справи, коли рахунки використовувались для підприємницької діяльності всупереч призначенню.
2. Якщо клієнт не зміг надати підтвердження джерел коштів.

Потроху формується судова практика, є конкретні приклади.

“Відновити примусово закритий банком рахунок через суд цілком реально. Й ми вже маємо відповідні кейси, зокрема, у справі проти ПУМБ (справа №758/7993/23), коли людині в 2024 році повернули рахунок й вона ним досі користується. Ми виграли апеляцію, до Верховного суду справа поки не дійшла, і рахунок працює (апеляційне провадження №22-ц/824/9822/2024). Коли пощастить, то судовий розгляд справ триватиме близько пів року, залежно від регіону. Хоча більшість судів завантажена й розгляди можуть затягуватися на роки”, — розповів “Телеграфу” старший партнер адвокатської компанії “Кравець та партнери” адвокат Ростислав Кравець.

Чого не варто робити — це опускати руки й лишати кошти банкам. Це ваші кошти, й якщо не доведені факти відмивання чи фінансування тероризму, їх мають повернути за 30 днів, попри всі перепони. Інколи навіть можна повернутися на обслуговування в конкретний банк, бо там належним чином не підтримують внутрішні бази даних і просто безлад.

“Бувають навіть курйозні випадки, коли одного року в конкретному банку людині примусово закривають рахунок, називаючи її злісним порушником фінансового моніторингу. А коли наступного року вона наче вперше приходить у відділення, то той же банк без проблем відкриває їй рахунок, а потім нормально обслуговує. Без зайвих питань і нарікань. По-різному буває”, — підкреслив Кравець.

Через постійне підвищення вимог банків з фінансового моніторингу юристи прогнозують подальше збільшення випадків блокувань рахунків українцям і судових спорів з цього приводу.

Джерело: news.telegraf.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

📱 Поширюйте та підписуйтесь на канал 🫶 заряджайте ⚡️

@rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Так, 30 грудня 2024 року за 502,3 тис. грн з молотка пішло її паркувальне місце в Києві за адресою вул. Волинська, 10.

Про це повідомила сама Рожкова 6 січня 2025 року у звіті НАЗК (Нацагентство з питань запобігання корупції). В інформації вказано, що продаж відбувся в межах виконавчого провадження 72392283. Загалом в держреєстрах у Катерини Рожкової вказано 16 судових справ і 5 виконавчих проваджень, та номер 72392283 присвоєний провадженню у гучній справі Фонду гарантування вкладів фізосіб проти колишніх керівників Платинум Банку, який ще перебуває в процесі ліквідації. Тобто фахівці ФГВФО ще розпродають майно цієї фінустанови та проводять різноманітні стягнення на користь постраждалих вкладників з депозитами понад 200 тис. грн (що вже відшкодовані потерпілим) та інших кредиторів.

Нацбанк прийняв рішення про відкликання ліцензії у Платинум Банку в лютому 2017 року, а ФГВФО майже одразу поставив його на ліквідацію. Позов до колишнього керівництва Платинуму Фонд гарантування скерував до суду лише в червні 2020-го, серед відповідачів були топ-менеджери: колишні члени наглядової ради банку, у тому числі Григорій Гуртовий, а також голова правління Костянтин Смольський і в.о. голови правління Катерина Рожкова, яка на той момент вже працювала в Нацбанку. Всього чиновники позивалися до 11 осіб, пов’язаних із банком, на загальну суму 1,48 млрд грн.

Судове протистояння тривало майже чотири роки — до березня 2024 року, коли, як писав OBOZ, пані Рожкова разом із 10-ма колишніми колегами програли справу. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду визнав законними вимоги Фонду гарантування.

Утім Катерина Вікторівна після того теж продовжувала чинити опір, намагалася через суд оскаржити дії Державної виконавчої служби (Департаменту державної служби Міністерства юстиції) щодо стягнення її майна через процедурні моменти. Та 21 листопада 2024 року у Солом`янському районному суді м. Києва все ж програла справу по провадженню 2-а/760/1150/24.

Й тепер стало відомо, що вже за місяць відбулась продаж першого майна Катерини Рожкової в межах відповідного провадження. Інших звітів щодо розпродажів вона офіційно не декларувала.

За увесь 2024 рік Рожкова робила лише одне “повідомлення про суттєві зміни в майновому стані”. Це відбулося 10 липня та йшлося про оплату навчання в Україні на 348 тис. грн і ще виправляла свою декларацію за 2023 рік.

Та навіть після коригувань у цій декларації-2023 не з’явилось даних про продану тепер за 502,3 тис. грн нерухомість, тобто про вищезгадане паркомісце по вул. Волинська 10. Хоча державному реєстрі є інформація про те, що за цією адресою пані Катерині належить машиномісце та квартира.

У виправленій версії декларації за 2023 рік у власності Катерини Рожкової перелічені такі об’єкти нерухомості:

50% квартири в Києві загальною площею 99,5 кв.м., набуті в листопаді 2009 року, вказана вартість на цю дату 220,8 тис. грн;
гараж на 19,8 кв.м в Києві з грудня 2008 року за 24,6 тис. грн;
земельна ділянка в с.Мархалівка (Київська область) на 1505 кв.м. з травня 2007 року за 114,8 тис. грн;
земельна ділянка в с.Кожухівка (Київська область) на 1193 кв.м. з березня 2007 року без уточнення вартості;
садовій (дачний) будинок в с.Кожухівка (Київська область) на 87,7 кв.м. з грудня 2014 року без уточнення вартості.

Також банкір повідомила про один недобудований будинок в с.Мархалівка (Київська область) загальною площею 299,1 кв.м. Та ще перелічила численні ювелірні вироби (годинники) і про користування іномаркою Honda CR-V 2008 року випуску.

Юристи пояснили, що виконавці спробують продати все майно Рожкової та інших відповідачів, згідно заборгованості кожного. Хоча допоки достеменно невідомо, як саме розподілена виплата 1,48 млрд грн на 11 людей, які програли суд Фонду гарантування.

“Зазвичай судові виконавці намагаються стягнути всі активи на суму заборгованості для покриття боргу людини/людей, що програли суд. Боржнику лишають невеличкий перелік особистого майна. Навіть, якщо йдеться про неповне володіння, скажімо, 50% квартири – ця частка виділяється, а решта лишається іншим власникам. Більше того: виконавець може подати фраудаторний позов – скерований проти спроби ухилення від зобов’язань. Тобто, якщо людина ще до кінцевого рішення суду почала дарувати, передавати у спадок чи продавати якесь своє майно, всі ці дії можуть через суд визнати протизаконними та анулювати. Аби повернути майно боржнику та продати його в межах виконавчого провадження”, – пояснив OBOZ.UA процедуру старший партнер адвокатської компанії “Кравець та партнери” адвокат Ростислав Кравець.

Та уточнив, що виконавча служба також має право звернутися до роботодавця — в даному випадку Нацбанку — з вимогою регулярно (щомісяця) стягувати 20% поточної зарплатні/винагороди боржника.

“Не важливо, як саме людина отримує зарплатню – на банківську картку чи готівкою. Роботодавець (НБУ) після відповідного звернення судового виконавця має утримувати 20% суми та передавати в рахунок боргу. Та сама процедура, що й з утримання аліментів”, – додав Кравець.

OBOZ.UA скерував до Національного банку відповідний запит, аби дізнатися, як НБУ співпрацює з Державною виконавчою службою з цього питання.

Як раніше писав OBOZ.UA, проти Катерини Рожкової розпочали виконавче провадження ще в 2023-му. ФГВО виграв суд і тепер вимагає від Рожкової та 11 її колишніх колег із Платинум Банку заплатити 1,48 млрд грн.

Джерело: obozrevatel.com

АО «Кравець І Партнери»

Згідно з оголошенням ВАКС і повідомленням адвоката Ростислава Кравця у фейсбуці, зазначених осіб, а також колишніх на момент видачі кредиту директорку департаменту банківського нагляду НБУ Світлану Фабер, заступницю начальника Головного управління НБУ в Києві та Київській області Ірину Мєзєнцеву і директора юрдепартаменту НБУ Віктора Новікова звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку зі спливанням строків давності та закриттям кримінального провадження, з майна і коштів знято арешти.

Водночас, як зазначив Кравець, клопотання про звільнення ексвласника виведеного з ринку VAB Банку Олега Бахматюка від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності залишено без задоволення.

Згідно із судовим документом, Бахматюк і його сестра Наталія Василюк проходять за іншим кримінальним провадженням, яке було порушено в грудні 2019 року.

Рішення ВАКС від 20 грудня про закриття кримінального провадження наразі відсутнє в базі судових рішень.

Як повідомлялося, детективи НАБУ 11-12 листопада 2019 року повідомили про підозру експершому заступнику голови Нацбанку України Олександру Писаруку, який на той момент очолював правління Райффайзен Банку Аваль, члену ради НБУ Миколі Каленському та ексголові банківського нагляду НБУ Аллі Шульзі в заволодінні грошовими коштами стабілізаційного кредиту VAB Банку на 1,2 млрд грн у жовтні 2014 року. Крім них, про підозру було повідомлено ще п’ятьом особам: голові наглядової ради та заступнику голови правління VAB Банку, а також трьом посадовим особам приватних компаній, пов’язаних із власниками банку.

З 13 до 15 листопада ВАКС ухвалив рішення про домашній арешт Каленського і взяття під варту п’ятьох інших підозрюваних на 60 днів з альтернативою застави. Найбільшу суму застави було визначено для Шульги – 15,368 млн грн, для директора “Станіславської торговельної компанії” – 1,92 млн грн, ексзаступника голови правління VAB Банку – 1,15 млн грн, директора ТОВ “Бізнес-центр “Експертиза” – 0,38 млн грн і засновника одного з товариств – 0,58 млн грн. Писаруку ВАКС обрав запобіжний захід у вигляді застави 5 млн грн без тримання під вартою.

Наприкінці листопада 2019 року МВС України за заявою НАБУ оголосило в розшук у цій справі ексвласника VAB Банку Бахматюка та його сестру, гендиректорку”Авангарду” Василюк.

НБУ в листопаді 2014 року через 40 днів після надання стабкредиту визнав ВіЕйБі Банк неплатоспроможним, а 20 березня 2015 року вирішив відкликати його банківську ліцензію і ліквідувати.

Джерело: interfax.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

🔸Постанова НБУ від 09 липня 2024 року № 83 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18” – https://bank.gov.ua/ua/legislation/Resolution_06092024_108

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Постанова НБУ про заборону конвертувати валютні кредити для бізнесу протирічить нормам діючого законодавства, адже існує свобода договору. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив адвокат Ростислав Кравець.

Я вважаю, що ця постанова прямо протирічить нормам діючого законодавства з огляду на те, що відповідно до законодавства у нас існує свобода договору – зазначив Кравець.

Однак, через дію цієї заборони, навіть якщо клієнт і банк домовляться про конвертування валютного кредиту чи його частини у гривні, банк не може на це піти через заборону.

Адвокат також пояснив, що пробувати скасувати таку заборону можна через суд, однак таке оскарження може затягнутися на роки і не дасть ніякого ефекту.

Формально банківська система в Україні на сьогоднішній день потребує кардинального оздоровлення, і прибирання іноземного капіталу задля того, щоб Україна мала самостійність у виборі фінансових інструментів. Я вважаю, що іноземний капітал банківського сектору не може перевищувати 5% задля забезпечення національної безпеки, – вважає Ростислав Кравець.

Додамо

Як зазначають у коментарях УНН експерти, постанову про заборону конвертувати валютні кредити у гривні для бізнесу не обов’язково скасовувати, але варто пом’якшити. Зокрема, дозволити банку і клієнту в індивідуальному порядку вирішувати це питання.

Контекст

Український бізнес з початку повномасштабного вторгнення продемонстрував стійкість і готовність швидко підлаштовувати роботу під поточні виклики.

У випадку з забороною конвертувати валютні кредити у гривню український бізнес нерідко вдається до непопулярних кроків, щоб лишитися на плаву та не втратити все.

Одними з представників українського бізнесу, що мають валютний кредит, який тягнеться ще з 2006 року, є власники столичного ТРЦ “Гулівер”. До речі, на момент отримання кредиту компанія, що отримала позику, мала інших власників. Кризи 2008 та 2014 років завдали непоправного удару бізнесу, що кредитувався у валюті. Це призвело до того, що теперішні власники “Гуліверу” були змушені піти у 2020 році на реструктуризацію боргу. Однак, конвертувати кредит в гривні тоді не вдалося.

Джерело: unn.ua

АО «Кравець І Партнери»

Національний банк актуалізував низку валютних обмежень з метою, зокрема, приведення їх у відповідність до чинного законодавства. Технічні зміни внесені Постановою правління НБУ від 5 лютого 2024 року №17 «Про внесення змін до постанови Правління Нацбанку України від 24 лютого 2022 року №18,» яка набирає чинності з 7 лютого 2024 року. Про це повідомляє сайт головного фінансового регулятора.

АО «Кравець І Партнери»

Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на портал delo.ua.

Для порівняння, протягом 2021 року НБУ виписав банкам штрафів усього лише на 13,8 млн грн, наклавши такі санкції на вісім банківських установ. Протягом перших трьох місяців цього року таких санкцій встигли зазнати вже 20 банків (протягом усього 2022-го – 25 установ).

“Переважна кількість рішень про застосування заходів впливу до банків у 2022 році стосувалася порушень банківського законодавства та законодавства щодо фінансового моніторингу, протягом І кварталу 2023 року – порушень банківського законодавства”, – відповіли нам у Нацбанку на запит.

Штрафами банків займається саме Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків НБУ. Але схожі повноваження мають як Антимонопольний комітет (АМКУ), так і Державна податкова служба (ДПС).

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

“Якщо є відділення, яке невчасно сплатило податок на землю до місцевого бюджету, йому нараховуються штрафи. А якщо таких тисяча, можна уявити масштаби. Це для прикладу. Що ж до НБУ, то великих штрафів він нам не виписував”, – пояснив в коментарі delo.ua прессекретар Приватбанку Олег Серга.

Якщо повертатися до політики регулятора, то тут виникає запитання, чому він так жорстко взявся за банки від недавнього часу і невже самі установи почали настільки легковажно ставитись до його вимог.

На поверхні відповіді три: по-перше з початком війни для банків з’явилась низка нових правил. По-друге, Нацбанк справді після відносної стабілізації на фронті і в економічному житті держави загалом почав відновлювати колишні підходи до нагляду за системою, що й обумовило таке зростання штрафів.

По-третє, Нацбанк почав заробляти відчутно менше, тому, вірогідно, йому просто необхідно додатково насичувати свій бюджет. Якщо раніше на рефінансуванні (кредитуванні самих банків) НБУ мав непоганий заробіток, то – внаслідок підвищення вартості – банки ще в минулому році почали масово від цього інструменту відмовлятися.

Причини штрафів, про які офіційно ніхто не розповість

Попри причини, що лежать на поверхні, учасники ринку і юристи називають ще одну, а саме – вимоги міжнародних партнерів стосовно підвищення стандартів роботи банківського сектору. Хоча ця причина існує поки тільки на рівні чуток.

“Зараз на ринку справді багато чуток, що Нацбанк почав штрафувати банки на вимогу наших європейських і американських спонсорів”, – говорить керуючий партнер адвокатського об’єднання Suprema Lex Віктор Мороз.

З такою гіпотезою солідаризувався у розмові з delo.ua і керуючий партнер юридичної компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

“Так, я теж чув про те, що може йтися про тиск міжнародних партнерів, які вимагають посилення санкцій до системи. Але якщо це правда, в такому випадку може бути мова хіба що про тих партнерів, що бажають зробити Україну жебраком і повністю від них залежною”, – додав він.

Від себе додамо, що такі чутки були б вигідними і самому Нацбанку, який би вам в такому разі можливість перекласти відповідальність на інші плечі. Однак, Кравець також переконаний у наявності ще однієї причини – відчуття безкарності з боку НБУ.

“Зростання штрафів пов’язано з безкарністю. Нацбанк чудово розуміє, що на сьогоднішній день ліквідовано Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК). Київський міський адміністративний суд (КМАС) просто з позовами не справляється”, – підкреслює адвокат.

В кращому випадку позови, що стосуються оскарження штрафів регулятора, будуть розглянуті аж за кілька років. До того моменту ті посадові особи, які ухвалювали рішення про накладення штрафів, можуть уже давно залишити НБУ.

“Однак, на сьогоднішній день керівництво НБУ бажає показати, як воно очищує ринок і наводить на ньому лад. І поки йтимуть суди, деякі з оштрафованих установ, можливо, просто збанкрутують, тому питання відпадуть самі собою”, – додає Ростислав Кравець.

Чому за порушення етики найбільше перепало Сенс Банку

Наприкінці березня і всередині квітня Нацбанк опублікував на своєму сайті дві новини, якими ошелешив багатьох експертів і учасників ринку, а саме – про накладання штрафу на банк за порушення вимог етичної поведінки. Цим банком виявився Сенс Банк (колишній Альфа-Банк).

Саме навколо Сенс Банку зараз якраз і точиться основна боротьба на ринку. НБУ сприяє розробці законодавчих змін, які б уможливили націоналізацію установи, з огляду на наявність у ній російського коріння (бенефіціарами банку є громадяни РФ, зокрема Михайло Фрідман та Герман Хан).

“Національний банк застосував до АТ “Сенс Банк” заходи впливу у вигляді штрафів за порушення вимог щодо етичної поведінки за двома встановленими фактами порушення у розмірі 102 тис. грн за кожним порушенням”, – вказано на сайті регулятора.

Останній штраф так само склав 102 тис. грн. При цьому НБУ наприкінці свого офіційного повідомлення дорікнув установі, що та вчиняє такі порушення занадто часто – втретє протягом календарного року.

Як пояснили delo.ua в самому Сенсу Банку, там щиро здивувались, що, наприклад, у інших системних банків, які активно працюють на ринку споживчого кредитування, в тому числі державних, таких порушень НБУ не знайшов. Складається враження, що до банку зараз не просто підвищена увага, а упереджене ставлення.

“Перші штрафи ми отримали за порушення з приводу інформування клієнтів за їхніми зверненнями. За те, що їхні запити отримано і нарахування відсотків зі штрафами припинено. Нацбанк вважає, що такими смс-повідомленнями ми порушили права споживача, начебто ввели його в оману при врегулюванні простроченої заборгованості, хоча ці СМС не були направлені на це”, – кажуть у банку.

Другий штраф, як нам пояснили в установі, регулятор виписав банку за не здійснення запису розмови зі споживачем. “Відбувся технічний збій, про що ми повідомили регулятору”, – розказали фінансисти.

“Цікаво, що інформацію про штрафи Нацбанк публікує раніше, ніж ми отримуємо його рішення”, – дивуються в Сенс Банку. Що ж до планів оскаржувати штрафи НБУ в суді, то в Сенс Банку нам не надали чіткої відповіді, але зауважили, що для цього час ще є.

Реальний тиск чи показове покарання заради піару?

Як засвідчує практика, декому таки вдається успішно оскаржити штрафи НБУ в суді. Наприклад, наприкінці лютого Верховний Суд ухвалив постанову, якою залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій щодо скасування рішення НБУ про накладення штрафу на АТ “РВС Банк”.

Ще у березні 2020 року Нацбанк оштрафував РВС Банк на понад 3 млн грн за порушення у сфері фінансового моніторингу. Як видно, сума була вельми відчутною, аби змагатися з регулятором у судовому порядку.

Так само зараз Нацбанк добивається стягнення 204 тис. грн з ТОВ “БІЗНЕС РІТЕЙЛ ГРУП”. Справа дійшла до касації, бо перші дві судові інстанції стали на бік компанії. Ще на початку лютого 2022-го НБУ застосував щодо неї два заходи впливу: письмове застереження і той самий штраф.

У той же час, на запитання про ймовірність виграшу в суді Сенс Банку деякі юристи висловлюють глибокий скепсис, оскільки сьогодні жоден суд не прийме рішення на користь компанії, пов’язаної з країною-агресором.

“У Сенс Банку (а тоді ще в “Альфі”) колекторські служби справді працювали і працюють неадекватно. І, мабуть, за останні вісім років на Сенс було більше скарг, ніж на Приватбанк. Але Нацбанк закривав на це очі і ніяк не реагував. А тут вирішили відреагувати. І я переконаний, що це пов’язано з піаром. Ми, мовляв, ліцензію у них не забираємо, але показово караємо. Можливо, це все було навіть за домовленістю з самим банком”, – припускає адвокат.

Він також висловлює думку, що регулятор не забирає у Сенс Банку ліцензію якраз тому, що “насправді у нас в Україні є безліч впливових осіб, які мають з країною-агресором бізнесові стосунки”. Словом, нічого особистого, виключно бізнес. Але заради справедливості підкреслимо, що з огляду на показники діяльності Сенс Банку таких підстав сьогодні немає.

“Давно відомо, що НБУ і управлінці Сенс Банку завжди перебували і лишаються в чудових стосунках. Варто лише поглянути, з яким запалом чиновники Нацбанку завжди відвідували організований банком Jazz Fest у Львові. Всі все чудово розуміли”, – нагадує один із учасників з банківського ринку, який попросив не називати його ім’я. Довідково: засновником та головним спонсором фестивалю до 2017 року виступав “Альфа-Банк Україна”, тому фестиваль мав назву Alfa Jazz Fest.

Співрозмовник delo.ua також глибоко переконаний, що Нацбанк із Сенс Банком тримає контакт. Експерт вважає, що отримавши завдання від РНБО, НБУ намагається з установою боротись. Але ця боротьба, якщо поглянути пильніше, схожа більше на гру в імітацію.

ДЕЛО

АО «Кравець І Партнери»

НБУ запровадив нові критерії важливості учасників фінансового ринку, які унеможливлюють для деяких гравців отримання бронювання співробітників. Хоча фахівці фінансового сектору з 2014 року є як призовниками, так і добровольцями, які захищають Україну, частина фінансистів має залишатися на робочих місцях – від цього залежить життєздатність української економіки.

Нові правила Нацбанку створюють серйозні проблеми із бронюванням для банків, страхових компаній та інших учасників фінринку. Це ставить під загрозу виживання низки банків та страховиків. Профільні асоціації вже просять Нацбанк про терміновий перегляд критеріїв.

Хто тепер може підпасти під мобілізацію і чому не всі компанії готові погодитись із такими правилами, розбирався Mind.

Що змінилося? Вчора, 29 березня 2023 року, набула чинності Постанова НБУ №32, яка визначає критерії важливості учасників фінансової галузі.

• системно важливі банки;
• страхові компанії, які мають ліцензію на страхування життя або ОСЦПВ та виконують нормативи платоспроможності;
• лізингодавці, що є учасниками банківської групи, в якій відповідальна особа – банк є системно важливим, а вартість її нових договорів фінансового лізингу, укладених протягом останнього звітного року, перевищує 1 млрд грн;
• учасники платіжного ринку, віднесені до системно важливих або важливих платіжних систем, важливих учасників платіжних систем та важливих технологічних операторів за результатами діяльності 2022 року.

Також у цю категорію потрапляють юрособи, що працюють із фінсектором та відповідають низці критеріїв. Наприклад, надають послуги системно важливим банкам, які є допоміжними до платіжних послуг, та їх діяльність безпосередньо пов’язана з обслуговуванням банкоматів, платіжних терміналів, виконанням міжбанківських платіжних операцій не менше 35% від кількості відповідних пристроїв/операцій системно важливого банку.

Також це стосується юросіб, які отримали ліцензію НБУ на надання банкам інкасаторських послуг та погодження Нацбанку на операції з обробки та зберігання готівки. Але за умови, що така компанія в середньому за квартал виконує інкасацію та перевезення готівки на суму понад 5 млрд грн (у тому числі – грошей держустанов), та здійснює інкасацію не менше 1000 торгових точок та не менше 1000 банківських автоматів та/або програмно-технічних комплексів самообслуговування.

1) загальна сума податків, зборів, платежів (окрім митних), сплачених до державного та місцевих бюджетів, протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро за офіційним курсом НБУ за той самий період (підтверджується довідкою контролюючого органу, де підприємство перебуває на обліку);

2) сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн євро за офіційним курсом НБУ за той самий період (підтверджується довідкою обслуговуючого банку);

3) підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до постановою Кабміну від 4 березня 2015 р. № 83;

4) підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади;

5) відсутність заборгованості із сплати ЄСВ (підтверджується довідкою відповідних контролюючих органів або витягом з інформаційної системи ДПС);

6) розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. відповідно до даних Держстату (підтверджується довідкою, наданою підприємством);

7) підприємство є резидентом ДіяСіті.

Важливість для економіки визначає право підприємства на бронювання співробітників, які відіграють ключову роль на підприємствах, а тому можуть бути звільнені від мобілізації. Йдеться про фахівців, без яких підприємства не зможуть працювати: керівників, головних бухгалтерів, юристів, вузькопрофільних фахівців, наприклад айтівців, тощо.

При цьому бронювання, що вже діють, наразі не скасовуватимуться – згідно з чинною постановою Кабміну.

Нагадаємо, наприкінці січня набув чинності новий Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану. Згідно з ним, бронювання діє у тому числі для співробітників держорганів та підприємств, які мають мобілізаційні завдання або забезпечують потреби ЗСУ. А також – на підприємствах, установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Що це означає для фінансового ринку? Перше, що привертає до себе увагу, – етична складова нововведень. Очевидно, що зміна формату та механізму бронювання працівників продиктована вимогами воєнного часу. «І якщо дивитися на це з погляду управління країною, що воює, ймовірно, сама система бронювання незалежно від конкретного формату в принципі не може бути справедливою. Так чи інакше вона викликатиме питання у суспільстві», – визнає Іван Світек, голова правління Юнекс Банку. За його словами, банк – складна система, яка потребує участі багатьох фахівців високої кваліфікації та різного профілю.

Як визначатиметься можливість/неможливість бронювання співробітника? Підставою для подання списків на бронювання військовозобов’язаних є не лише чинник важливості конкретного фахівця. «Крім нього є ще п’ять критеріїв, за винятком резидентства ДіяСіті, відповідаючи яким, підприємство має право звертатися із запитом на бронювання 50% від кількості працівників», – пояснює Юлія Ляшко, юрист компанії Juscutum. При цьому стверджувати, що можливість бронювання для установ, які не відповідають положенням Постанови НБУ, відсутня – некоректно. «Але меншим суб’єктам фінансового ринку набагато важче відповідати щонайменше трьом критеріям, які б дозволяли забронювати працівників», – додає вона.

За словами голови Асоціації «Страховий бізнес» В’ячеслава Черняховського, якщо СК не входить до категорії критично важливих, то їй не вистачить лише розміру середньої зарплати чи податкових виплат для того, щоб набрати необхідні три критерії.

Кого торкнеться нововведення? Як заявив Черняховський, майже 70 невеликих страхових компаній, тобто кожна друга на ринку, не зможуть забронювати навіть своїх ключових співробітників.

«Рішення НБУ щодо СК повністю суперечить загальному підходу, про який публічно заявляють представники парламенту та уряду (зокрема, перший віцепрем’єр-міністр України – міністр економіки Юлія Свириденко), що зараз Україні критично важливо забезпечити функціонування економіки, зберегти робочі місця та наповнювати бюджет податками та зборами. Адже основний тягар фінансування Сил оборони лягає на держбюджет», – каже Черняховський.

«Якщо цих людей, не кажучи вже про керівництво головного офісу та філій, буде призвано до армії, компанія буде змушена припинити роботу. У більшості компаній частина співробітників і так вже пішли на війну добровільно або за призовом. У страхуванні традиційно працює багато жінок. Тобто йдеться про дуже невелику кількість – 5–20 осіб на компанію, яких потрібно «забронювати», щоб бізнеси могли нормально функціонувати та виконувати свої зобов’язання перед клієнтами», – пояснює В’ячеслав Черняховський.

Чим це загрожує? Не системно важливі банки, як і неосновні страховики, почасти є або регіональними гравцями, або значущими у своїх галузях. Наприклад, страхові компанії, що спеціалізуються на воєнних ризиках, авіастрахування чи страхуванні кораблів/вантажоперевезень, входять до критично важливих для країни об’єднань – Ядерного страхового пулу тощо. Вони не працюють ні зі страхуванням життя, ні з ОСЦПВ, але тепер можуть бути поставлені на межу виживання, якщо через рішення НБУ їхніх ключових співробітників мобілізують.

У сегменті середніх і невеликих банків також є гравці, значущі для регіону чи галузі, наприклад фінтеху. І якщо раніше банк визначав список ключових осіб, важливих для банку, і направляв цей список на бронювання, то без відповідності критеріям отримати бронювання буде проблематично.

Що пропонують учасники фінансового ринку? Михайло Комісарук, акціонер банку «Фамільний», вважає, що умови бронювання мають бути ідентичними для індустрії, з індивідуальними коригуваннями критеріїв: «Це можуть бути репутаційні показники, такі як відсутність зв’язків із країною-агресором, відсутність порушень у галузі фінмоніторингу та економічні показники – наприклад, середня зарплата, прибуток/сплачені податки на одного співробітника тощо».

Голова правління СК «Еталон» – однієї із найстаріших компаній ринку, Олег Кравченко впевнений, що критерії бронювання потрібно пом’якшити, бо безліч страховиків не підпадає під них. Наприклад, право на бронювання отримають СК, які мають або ліцензію на страхування життя – а таких компаній лише дев’ять, або ліцензію на ОСЦПВ – а таких страховиків близько 40.

«Ми сподіваємось, що підпадаємо під критерії бронювання. Є низка процесів, які потрібно завершити, щоб сказати це точно», – наголошує Олег Кравченко.

«У нас і так усі співробітники-чоловіки пішли на фронт добровольцями», – каже голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери» Ростислав Кравець. Він вважає, що пропозиції Нацбанку суперечать Конституції України. «Раніше Кабмін ухвалив критерії, за якими право на бронювання мають стратегічні підприємства. Враховуючи стан економіки, до таких можна віднести всі підприємства фінансового сектора, які сплачують податки та створюють робочі місця. Я не вважаю, що вузькопрофільні спеціалісти банків мають підлягати мобілізації. Чому у великому банку програмісти та бухгалтери звільнені від мобілізації, а у маленькому – ні?» – риторично запитує Кравець.

При цьому члени профільних асоціацій сподіваються, що влада почує їхні аргументи та зуміє врахувати інтереси працівників фінансової системи на період війни.

АО «Кравець І Партнери»