Як заявив прем’єр міністр Денис Шмигаль, українська влада забере усе, чим володіє країна-агресор в Україні, а кошти направить на посилення української армії, підтримку громадян та відновлення країни. Рішення Уряду ухвалено на виконання закону, прийнятого Радою ще 3 березня (№2116-IX).

І забирати активи будуть як у громадян Росії та Білорусі, так і у власників паспортів інших країн, якщо ті підсобили в агресії РФ. Як окремо підкреслив у коментарі Delo.ua керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько, вилучено може бути будь-яке майно.

“Йдеться про грошові кошти, валютні цінності, вклади у банках, рухоме та нерухоме майно, майнові права, корпоративні права, цінні папери, криптовалюта. Конфіскація здійснюється з мотивів суспільної необхідності в рахунок майбутніх репарацій РФ на користь України”, – уточнює він.

Шлях закону був плутаним, але лишились останні акорди

Майже за місяць опісля прийняття закону №2116-IX, 1 квітня, парламент спробував внести до нього зміни (проєкт закону №7169), поширивши його дію на майно не лише юр-, а й фізичних осіб, а також осіб, які не є громадянами РФ, але мають з нею найбільш тісний зв’язок.

Цей документ президент так і не підписав. І навряд це станеться взагалі, зазначає у коментарі Delo.ua голова аналітичного центру Інституту законодавчих ідей Тетяна Хутор. Натомість, найвірогідніше, президент підпише інший проєкт закону, де буде враховано його ж пропозиції.

“Ухвалений Радою законопроєкт №7169 президент не підписав. Натомість парламент прийняв інший проєкт закону (№7194), який був “конкуруючим” першому. І саме він запровадив конфіскацію активів пов’язаних з РФ фізосіб, якщо ті навіть не є її громадянами”, – пояснює вона.

Зараз документ вже направлено на підпис президенту після вето. Найвірогідніше, перший законопроєкт №7169 президенту не сподобався, оскільки автори пропонували запровадити у ньому конфіскацію активів без судового рішення. А згідно з Конституцією, така конфіскація цього вимагає.

По-друге, додає Тетяна Хутор, у цьому проєкті закону не були забезпечені процесуальні права якраз власників активів, що в майбутньому могло б стати підставою для оскарження конфіскації в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ).

Справедливість її слів підтверджує у розмові з нами і старший партнер АО “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

“У супротивному випадку власники такого майна підуть у суди, бажаючи його повернути. І ймовірність виграти справу буде високою, оскільки йдеться про націоналізацію не тільки російської державної власності, а й власності приватних осіб”, – стверджує він.

У другому законопроєкті суд гратиме основну роль, оскільки саме за його рішенням буде відбуватися ця конфіскація. Цим займатиметься Вищий антикорупційний суд (ВАС), а позов до нього подаватиме, найвірогідніше, Мінюст (у законі цей орган прямо не зазначено, але рішення буде за урядом).

Як виглядатиме механізм конфіскації майна

Тетяна Хутор докладно пояснює, що механізм конфіскації пов’язаних з РФ осіб виглядатиме наступним чином.

“РНБО накладає санкції на власників такого майна і блокує активи, а вже потім Мінюст має право після блокування активів подавати позов до ВАС про їх конфіскацію. РНБО накладає основні санкції, а Мінюст продовжує справу”, – говорить експерт.

Такий суворий захід застосовуватиметься лише на час дії воєнного стану і стосуватиметься лише тих осіб, до яких були попередньо застосовані санкції РНБО у вигляді блокування активів.

Втім, повноцінна націоналізація активів, про яку говорив Денис Шмигаль, не змогла б розпочатися без ухвалення Кабміном ряду необхідних документів, серед яких – рішення про ту саму передачу відібраних активів до “Національного інвестфонду”.

До слова, тиждень тому Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК) надіслало до Офісу Генпрокурора та МЗС списки з більше 11 тис. фізичних та майже 3 тис. юридичних осіб, які так чи інакше допомогли РФ у війні проти України.

Але конфіскація буде стосуватися лише тих фізичних осіб, чиї дії суттєво загрожували національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України, а також значно сприяли таким діям.

До таких належать керівництво країни агресора, військові, що беруть участь у нападі на Україну, пропагандисти, благодійники, що робили пожертви держорганам РФ та представники крупного бізнесу, які за останній рік сплатили до держбюджету податків більше як на 3 млн рублів.

Для юридичних осіб загроза розпрощатися з активами в Україні постає, якщо за минулий рік вони сплатили до російського держбюджету понад 170 млн рублів.

Конфіскацією російських активів займається не одна РНБО

Як відомо, 11 травня РНБО вже прийняла рішення про подібне вилучення активів, яке було введено в дію указом президента. Йдеться про націоналізацію корпоративних прав і фінансових активів українських “дочок” російського “Сбєрбанку” і “ВЕБ.РФ”.

Як підкреслив у коментарі нам виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін, конфіскацією активів банків з російським корінням справа не завершиться: будуть забирати усе, що є в реєстрах власності.

“Росіяни як власники ще замішані у нашій металургійній промисловості. Були навіть питання про запорізькому алюмінію. Росіяни також володіли вагонами на нашій залізниці, але їх вже передали до державної власності”, – каже Пендзін.

Експерт має на увазі те, що Бюро економічної безпеки (БЕБ) встановило 17,8 тис. вагонів з РФ та Білорусі, які оцінюються у 15 млрд грн – їх заарештували та передали в користування “Укрзалізниці”. Але, за його словами, відчуження активів може торкнутися навіть торгівельної сфери.

“Не знаю, як це зараз відображено у реєстрах, оскільки право власності переоформлювалось дуже швидко, але відомо, що росіяни володіли в Україні помітною кількістю торгівельно-розважальних центрів. Якщо це має місце і зараз, ТРЦ у них просто відберуть”, – припускає Пендзін.

Втім, як акцентує Тетяна Хутор, не варто плутати конфіскацію російського майна БЕБ та РНБО.

“БЕБ все одно працює у межах ряду процедур, проваджень. БЕБ розслідує склад певних правопорушень. Що ж до РНБО, то тут йдеться про конфіскацію активів не на підставі правопорушень, а з огляду на дані, що підтверджують наявність загрози національній безпеці”, – додає вона.

Російський слід, між іншим, нещодавно знайшло і Державне бюро розслідувань (ДБР) у будівельному комплексі, як з’ясувалось, російського олігарха Андрія Молчанова, наближеного до Кремля. Йдеться про українське підприємство з виготовлення будівельних матеріалів.

Як уточнили в ДБР, сам Молчанов є колишнім членом Ради Федерації та сплачує великі податки до бюджету країни-агресора. В ДБР вже провели обшуки за місцями проживання директора та бухгалтерів, офісних приміщень та промислових об’єктів підприємства, пов’язаного із російським капіталом.

Наостанок відмітимо, що сьогодні в Україні кожен охочий може повідомили про компанію, що, на його думку, має російське коріння або власників, наближених до керманичів РФ, написавши на чат бот ВЕБ. Займається виявленням таких компаній і YouControl.

Остання створила міжнародний інструмент для виявлення прихованих російських та білоруських активів – RuAssets.

ДЕЛО

АО «Кравец и Партнеры»