Автори ініціативи пояснюють це потребою закрити кадрові прогалини, але адвокати наголошують — механізм не гарантує захисту від зловживань ТЦК.

Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт, який дозволяє бронювати чоловіків на критично важливих підприємствах, навіть якщо вони не стоять на обліку в ТЦК або перебувають у розшуку.

Документ №13335 дає підприємствам оборонно-промислового комплексу право на 45 днів бронювати працівників, у яких відсутні або неналежно оформлені військово-облікові документи. Це стосується також тих, хто не уточнив персональні дані чи взагалі не перебуває на військовому обліку.

Законопроєкт підтримали 283 депутати, при цьому строк подання правок для другого читання скоротили. Бронювання для таких працівників обмежується 45 календарними днями з моменту укладання трудового договору і надається лише раз на рік.

Раніше Міністерство оборони України виступило проти законопроєкту, зазначаючи, що надання переваг порушникам мобілізаційного законодавства неприпустиме, пише “Судово-юридична газета”. Однак комітет Верховної Ради з питань національної безпеки рекомендував ухвалити документ у першому читанні, подавши свій висновок пізніше за зауваження Міноборони.

Генеральний директор АО “Українська оборонна промисловість” Герман Сметанін підтримав прийняття законопроєкту у першому читанні. За його словами, законопроєкт спрощує офіційне працевлаштування, даючи змогу врегулювати питання з військово-обліковими документами. Бронювання надається один раз на рік для однієї особи, а у разі невиконання умов воно скасовується, що забезпечує прозорість і справедливість механізму. Також, на його думку, ухвалення законопроєкту №13335 сприятиме швидшому заповненню кадрового резерву, зокрема шляхом залучення українців, які перебувають за кордоном.

Бронювання порушників мобілізації: ризики законопроєкту №13335

За словами адвоката і старшого партнера адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець, потреба у такому законі виникла через проблеми з бронюванням працівників, які не оновили свої дані в територіальних центрах комплектування або вважали себе виключеними з військового обліку. Часто траплялися випадки, коли таких осіб несподівано поновлювали на обліку, оголошували в розшук, що фактично робило їх порушниками. Це створювало перешкоди для роботи в реальному секторі економіки, адже підприємства не могли офіційно бронювати таких фахівців.

Законопроєкт пропонує рішення: підприємства можуть бронювати працівників на 45 календарних днів, протягом яких вони повинні врегулювати питання з військовим обліком, пройти військово-лікарську комісію (ВЛК) або вирішити проблеми, пов’язані з розшуком. Після цього працівник може продовжити роботу з чинним бронюванням. Бронювання надається лише один раз на рік, що забезпечує прозорість і контроль.

Однак Кравець звертає увагу на ризики, пов’язані з недобросовісною роботою ТЦК.

«Існує ймовірність, що 45 днів буде недостатньо через затримки чи навмисне невнесення даних представниками ТЦК. У такому разі працівник може втратити бронювання, бути звільненим і негайно мобілізованим. Щоб запобігти цьому, необхідно, щоб Генеральний штаб і командування Сухопутних військ посилити контроль за діяльністю ТЦК, забезпечуючи своєчасне внесення даних осіб, які усунули порушення”, — каже Фокусу адвокат.

Військовий адвокат Олег Леонтьєв вважає, що законопроєкт не передбачає чітких гарантій для працівників, яких бронюють на критично важливих підприємствах.

“ТЦК та СП активно працюють над призовом усіх можливих осіб, нерідко ігноруючи бронювання. Навіть заброньованих працівників можуть призвати, що призводить до численних судових позовів”, — розповідає Фокусу адвокат.

Нагадаємо, що відеофіксація ТЦК набрала чинності з 1 вересня. Міністерство оборони України запровадило обов’язкову відеофіксацію ТЦК для всіх своїх працівників, які взаємодіють з громадянами.

Також Фокус писав, що 1 вересня Верховна Рада України зареєструвала законопроєкт № 13634-1, який може забрати відстрочку у частини студентів, старше 25 років.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

🔸Рішення Деснянського районного суду міста Києва про скасування постанови ТЦК щодо притягнення до адмінвідповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП й штрафу у 17 000 грн у зв’язку з нез’явленням на ВЛК при наявності відстрочки – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15793-rishennja-desnjanskogo-rajonnogo-sudu-mista-kijeva-pro-skasuvannja-postanovi-tck-shhodo-pritjagnennja-do-adminvidpovidalnosti-za-ch-3-st210-1-kupap-j-shtrafu-u-17-000-grn-u-zvjazku-z-nezjavlennjam-na-vlk-pri-najavnosti-vidstrochki/

✔️Не забудьте підписати петицію про мобілізацію активістів, що ховаються за іноземцями – https://t.me/rkravetsUA/15749

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

У грудні Фокус розповідав, що представники ТЦК та СП можуть зловживати своїм становищем і порушувати права людей. Зокрема, вони мобілізували військовозобовʼязаних працівників, які мають при собі документи.

Чому можуть мобілізувати заброньованого працівника?

Народний депутат, член комітету Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко заявив, що отримав відповідь щодо мобілізації заброньованого працівника. Згідно з відповіддю начальника Миколаївського ТЦК, тепер можна анулювати відстрочку працівнику критично важливого підприємства, навіть якщо той був заброньований.

“Проблематика всієї цієї історії, що тепер таку людину демобілізувати неможливо. Підприємство втрачає критично важливого працівника. А вся система бронювання довіру від підприємств, які в межах чинного законодавства бронюють критично важливих працівників”, — сказав Олександр Федієнко.

Також він зазначив, що військовозобовʼязаний може мати законно оформлене бронювання, проте працівники ТЦК не внесли це до системи “Оберіг”.

“А я так розумію що накази Міністерства економіки звісно для них не накази. І таким чином фахівця оператора зв’язку мобілізували”, — пояснив він.

У розмові з Фокусом він зауважив, що може йтися про те, що заброньована особа повинна стати на спецоблік, це робиться через ТЦК та СП.

“Зараз враховуючи, що все через “Дію”, я сподіваюсь що ця інформація потрапить в “Оберіг”, і це буде світитися в “Резерві”, — сказав нардеп.

Анулювання бронювання: коли це можливо

Адвокатка юридичної компанії “Riyako&Partners” Катерина Аніщенко повідомила Фокусу, що анулювання бронювання можливе у декількох випадках, а саме:

коли працівник уже не працевлаштований на критично важливому підприємстві;
якщо підприємство, яке видало бронювання, не пройшло перевірку, яка триватиме до 28 лютого.

Вона наголосила, що бронювання видається через “Дія.City” чи Мінсоцполітики, в результаті інформацію з підтвердженням факту бронювання ТЦК вносить у базу “Оберіг”, якщо це не було зроблено раніше. Проте якщо особа звільнилася з підприємства, і відповідний звіт подає роботодавець, то ТЦК на підставі звірки звітів вносить зміни до реєстру “Оберіг” про те, що бронювання відсутнє.

“Аналогічна ситуація, коли підприємство не підтвердило свій статус критичності, тоді ТЦК знімає інформацію про наявність бронювання у працівника”, — пояснила адвокат.

За словами Катерини Аніщенко, є непоодинокі випадки, коли ТЦК мобілізую людину з бронюванням. Зокрема, є відповідна судова практика з приводу цього. Вона зауважила, що призов особи з бронюванням є протиправним. Проте якщо подібний випадок відбувся з військовозобовʼязаним чоловіком, який перебуває на стадії оформлення документів на бронювання, то дії ТЦК вважаються законними, адже оформлення бронювання — це не бронювання в класичному розумінні.

Натомість людині з бронюванням, яку представники ТЦК мобілізували до армії, Аніщенко радить звернутися до суду.

Адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець підтвердив Фокусу, що в Україні дозволено анульовувати бронювання.

“Підстави для анулювання чітко передбачені у 560-й постанові Кабміну. Наприклад, якщо особа припинила працювати, чи підприємство втратило статус критично важливого”, — сказав Ростислав Кравець.

Він радить людині, яка втратила бронювання, звернутися до уповноважених осіб на підприємстві, які займаються бронюванням, та зʼясувати обставини, які стали підставою для цього. Після чого варто розвʼязувати питання з огляду на те, що саме буде підставою. Також можна повторно звернутися щодо надання бронювання через “Дію” або піти до суду, якщо ТЦК перевищив свої повноваження.

За словами адвоката, якщо особу з бронюванням мобілізували, то такі дії можна оскаржити.

Нагадаємо, 26 грудня віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, голова Міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив про відновлення бронювання від мобілізації через “Дію” після атаки РФ на державні реєстри Мін’юсту. Він наголосив, що портал “Дія” сам підтягуватиме дані про військовозобовʼязаних осіб, яких можна забронювати, та перевірятиме, чи відповідають вони вимогам.

Раніше повідомлялося, що в Мінмолодьспорт змінили критерії бронювання від мобілізації. Також було оновлено вимоги до підприємств і установ, які мають важливе значення для національної економіки.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

Рішення ЧОАС про необхідність розглянути заяву про відстрочку надіслану поштою навіть у разі порушення військовозобов’язаним правил військового обліку – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15658-rishennja-choas-pro-neobhidnist-rozgljanuti-zajavu-pro-vidstrochku-nadislanu-poshtoju-navit-u-razi-porushennja-vijskovozobovjazanim-pravil-vijskovogo-obliku/ 

Важлива та перевірена інформація від адвоката

Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»