Однак за час з моменту обрання його Президентом та початку роботи нової Верховної ради, дії провладної партії нагадують, особисто мені, пригоди ще з радянського мультфільму «Так сойдёт!».

Повністю неузгоджені дії, відсутність стратегії та розуміння використання інвестицій, що надійдуть, відсутність запобіжників та контролю за використанням сільськогосподарських земель в Україні підштовхують до думки, що це не ринковий підхід, а реальна державна зрада, як би це не звучало пафосно.

З огляду на ситуацію, що зараз відбувається на фінансовому ринку, ревальвацію курсу гривні, валютних послаблень, продажем ОВДП під 18-20% річних, що вже не прикрито виглядає як зухвале ошукування українців, потрібно очікувати не надходження інвестицій, а чергову фінансову кризу, яку будуть вирішувати коштом української землі.

Зараз, намагаючись зіграти на довготривалих очікуваннях громадян, які отримали сподівання швидко та за будь-яку ціну продати те, що їм безоплатно передала держава в користування, провідники земельної реформи не думають про майбутнє країни.

Якщо ми все ж таки звернемо хоча б невеличку увагу на Конституцію України, стане зрозуміло, що запропоновані механізми продажу, а скоріше просто розрахунку за отриманні й не зрозуміло на що витрачені кошти, є повністю незаконними та такими, що протирічать національним інтересам.

Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу.

Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону.

Тобто, головний закон прямо зазначає, що земля — це власність всього Українського народу, а не конкретно визначеної особи і кожен громадянин має право саме користуватись нею.

Стаття 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Законодавець прямо передбачив, що земля є основним НАЦІОНАЛЬНИМ багатством!!!!! А не багатством окремої особи.

Стаття 41. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Стаття 142. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об’єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Земля — це основа громади та держави, та всіх громадян, а не окремих осіб, які не готові володіти землею та зберігати землю.

Давайте разом зупинимо цю небезпечну для майбутнього України та українців схему безконтрольного розпродажу української землі.

Це треба робити зараз — потім буде пізно і ці так звані «інвестори» будуть потім розповідати про інвестиції, які виявились звичайнісінькими спекуляціями, що призведуть до повної втрати незалежності України.

Саме наявність сільськогосподарських земель в українців дають останні сили залишатись незалежними, всі інші механізми МВФ, такі як тарифи, знищення освіти та охорони здоров’я виявились неспроможними нас знищити. Останнє, що залишилось в українців це земля.

Адвокат, голова профспілки — Українська незалежна фундація правників, ГО «Правова держава», Віце-президент Світового конгресу українських юристів і Всесвітнього юридичної альянсу, старший партнер Адвокатської компанії «Кравець і партнери»

Ростислав Кравец для Цензор.нет

Адвокатская компания Кравец и Партнеры