В свою чергу, адвокат Ростислав Кравець, заявляє, що подібне передбачено у Кодексі цивільного захисту України, але схема не працює. По-перше, людям потрібно платити мінімальну ЗП, на що у бюджетах міст і України не закладено коштів, по-друге, НІХТО і НІЯК не може зобовʼязати людину працювати примусово.

І по-третє, відповідно Постанові Кабінету Міністрів №753, яка діє ще з (!) 2022 року, до таких робіт можуть теоретично долучати лише:

▪️Зареєстрованих безробітних.
▪️Працівників підприємств (за погодженням з керівництвом). І все за умови оплати праці.

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Поки не побачили сам законопроєкт, нічого сказати не можна. А розмови, що з вулиць приберуть ТЦК — чергове намагання зняти соціальну напругу. Адже щоденно бачимо купу „згенерованих“ відосіків про ТЦК, як говорять народні депутати. Тільки їх в такій кількості генерують, що всі розуміють — це перевищення повноважень з боку працівників ТЦК. Крім того, велика кількість питань до представників Нацполіції», — каже адвокат.

На його думку, не варто очікувати, що після нового закону, з вулиць зникнуть працівники ТЦК. Це маніпуляції.

«Він підкреслив, що у ТЦК є доступ до всіх можливих реєстрів. Сподіваюся що це не призведе до витоку даних та отримання їх ворогом. Якщо це буде так, то конкретних осіб треба буде притягати до кримінальної відповідальності. І при чому негайно, якщо частина з цієї інформації кудись буде передана»,-зазначає адвокат.

За його словами, українців треба не лякати, а мотивувати та заохочувати йти на фронт.

«Можна посилити покарання за СЗЧ, переглянути бронювання, однак від цього більше мобілізованих не стане. Насправді ж цей законопроєкт підкреслює повну нездатність депутатів та осіб, що відповідають за мобілізацію та військового обліку до налагодження цих галузей. Адже суспільство бачить, що є випадки, коли держава не виплачує кошти за загибель військового. А якщо нардепи вважають, що 20 тисяч це гарна зарплата для військових, то нехай тоді сидять за 3 кілометру від лінії фронту та працюють там за таку суму. А може треба зменшити зарплату голові Укрпошті, щоб він менше матюкався в інтернеті, прибрати іноземців з наглядових рад, які отримують захмарні зарплати, а краще їх взагалі розпустити. Тобто є ресурси на яких можна зекономити», — зазначає адвокат.

Також за його словами, має бути вирішено питання ротацій. Люди втомилися бути 4 роки на фронті.

«На жаль, немає на кого міняти. Вирішить питання з ротаціями і одразу зменшиться СЗЧ. Ще раз наголошу залякування не до чого не приводить. Замість цього нардепи б показали власним прикладом, що йдуть захищати Батьківщину. Навіть Юзік з 95 кварталу, Арахамія та Мустафа Найєм.

Нагадаємо, в ЗМІ вийшла новина, що за словами депутатів, Міноборони розробило нові механізми пошуку порушників військового обліку.

Концепція законодавчих змін стосовно мобілізації, яку було доручено розробити міністру оборони Михайлу Федорову, за інформацією «Телеграфа», вже була представлена депутатам. У Міноборони планують відстежити ухилянтів, змінити бронювання та реформувати ТЦК.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Дізнайтеся більше про останні новини з цього приводу.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Зрозуміло, що за цей час я перезнайомився практично з усіма бодай трохи помітними інженерами людських душ – з кимсь очно, з кимсь заочно, та знав поіменно не тільки столичних, але багатьох регіональних журналістів. Але до 14 липня 2025 року я ніколи не чув про існування такої «видатної журналістки» як Катерина Коберник, яка, як тепер з’ясувалось, на гроші Коломойського та, одночасно, з щедрот дідуся Сороса, редагує мало кому відоме інтернет-видання «Бабель». Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «Хроніки Українських Йолопів».

Я знав хто така Іванна Коберник (навіть якось разом з Іванною та Віталієм Портніковим брав участь у передачі радіо «Свобода»), але про існування Катерини Коберник не здогадувався. Уявляєте, що це за нікчемна мандавошка, якщо про її існування не знала людина, яка пропрацювала в журналістиці понад три десятки років?

Так ось, про цю мандавошку (перепрошую, про цю нікчемну мандавошку) я вперше довідався напередодні обрання слідчим суддею Печерського районного суду Києва запобіжного заходу моєму, так би мовити, бойовому побратиму Шабуніну, який півтора року, з 25 лютого 2022 року по 2 листопада 2023 року, фіктивно рахувався на військовій службі в моїй 241 окремій бригаді ТрО (точніше – у 207 окремому батальйоні ТрО 241 окремої бригади ТрО), але жодного разу в своєму підрозділі не з’явися, обов’язків військової служби не виконував, військову присягу не складав, курс базової загальновійськової підготовки не проходив і, взагалі, проживав удома в той час, як його батальйон знаходився в зоні бойових дій.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Втім, це не заважало Шабуніну шахрайським шляхом щомісяця отримувати на свою банківську картку грошове забезпечення солдата (23 тисяч грн) та додаткову винагороду за виконання бойових/спеціальних завдань (30 тисяч грн), а за квітень 2022 року – навіть «бойові» в розмірі 100 тисяч грн на місяць за, начебто, участь у боях по звільненню Київської області. Ба більш того, колишній командир батальйону підполковник Юшко продав… перепрошую, подарував солдату Шабуніну довідку форми №6 про безпосередню участь у бойових діях, необхідну для отримання посвідчення ветерана війни – учасника бойових дій.

Таких мертвих душ у 207 окремому батальйоні ТрО 241 окремої бригади ТрО було понад 20 осіб, зокрема, разом з Шабуніним фіктивно рахувався на службі призваний за мобілізацією «активіст» Шерембей, тричі засуджений за квартирні крадіжки, який також купив… перепрошую, отримав у Юшка довідку про безпосередню участь у бойових діях і також жодного разу за півтора року не з’явився в своєму підрозділі. Довідавшись про це, я домігся реєстрації низки кримінальних проваджень стосовно Шабуніна, Шерембея та їхнього командира Юшка.

Цей процес розтягнувся надовго – з грудня 2023 року й до вересня 2025 року. Зрозуміло, що вносити мої повідомлення про злочин у Єдиний реєстр досудових розслідувань у Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань у м.Києві відмовлялись, тому кожного разу доводилось звертатись зі скаргою до суду, за що я вдячний адвокатові Ростиславу Кравцю, який погодився безкоштовно представляти в судах справжнього учасника бойових дій, доки я був на фронті.

Але навіть після реєстрації кримінальних проваджень ніякі слідчі дії не проводились – бо заборонив Офіс Президента. Не допомагали ані мої скарги в суд на слідчого, ані скарги в Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів на процесуального керівника.

Більш того: одного разу, коли процесуальний керівник спробував був дати вказівки слідчому, трапилась істерика в тодішнього заступника генерального прокурора Антона Войтенка, який, посилаючись на Вищі Інстанції (себто на заступника керівника Офісу Президента Олега Татарова), верещав, що закатає прокурора в асфальт. І це не дивно, бо Шабунін своїм ротом обслуговував найбрудніші корупційні оборудки попсуй-міністра Умєрова (власне, за це Шабуніну й давали можливість фіктивно «служити»).

Тим не менш, за півтора року цю справу мені таки вдалось зрушити з місця й Шабунін з Юшком опинились на лаві підсудних.

До речі, на обвинуваченого Юшка можна подитивись ось на цьому відео. Оскільки колишньому командиру 207 окремого батальйону ТрО (а нині – заступникові командира 162 окремої механізованої бригади) підполковнику Юшку обраний запобіжний захід у вигляді застави, Віктор Васильович за давньою звичкою ганяє п’яним за кермом свого автомобіля. 8 грудня 2025 року обвинувачений Юшко знову був зупинений поліцією в м.Фастів у вигляді, що ображає людську гідність, а відео з колишнім командиром Шабуніна широко розійшлось у соціальних мережах.

Полюбуйтесь на цю п’яну мерзоту, яка 8 грудня 2025 року, упившись до втрати людської подоби, знову сіла за кермо автомобіля. Це – підполковник Юшко Віктор Васильович, колишній командир 207 окремого батальйону ТрО (військова частина А7376), якого зараз судять разом з колишнім солдатом цього батальйону Шабуніним:

19 лютого 2025 року військовослужбовець, призваний за мобілізацією, Шабунін після трьох років фіктивної «служби» у Києві був несподівано для нього «висланий» зі столиці та призначений командиром відділення польового механізованого хлібозаводу продовольчого складу 218 об’єднаного центру забезпечення Сил логістики ЗСУ (військова частина А1361) у м.Харків. А наступного дня слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, повідомив про підозру в зловживанні службовим становищем колишньому командиру 207 окремого батальйону ТрО підполковнику Віктору Юшку.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Хлібопекарним виробництвом Шабунін завідував недовго: 10 липня 2025 року він був переміщений на посаду головного сержанта взводу забезпечення 43 окремої механізованої бригади (військова частина А4698) з місцем дислокації в с.Коробчиному Чугуївського району Харківської області. Наступного дня Шабуніну було повідомлено про підозру в ухиленні від військової служби (у подальшому Шабунін ще й отримав підозру в шахрайстві).

На цій історичній фотографії зафіксований процес вручення Шабуніну письмового повідомлення про підозру. Найбільше мені сподобався антикорупційний календар, який прикрашав оселю нашого сонечка.

І тоді 14 липня 2025 року на арені з’явилась «видатна журналістка» К.Коберник, про існування якої я раніше не знав. Вона провела ціле «розслідування», у ході якого встановила, що заявник у «справі Шабуніна» – зовсім не старший сержант Збройних Сил України (на момент написання цих рядків – вже колишній: за два місяці до врученню Шабуніну підозри я був звільнений у відставку в зв’язку з досягненням граничного віку після 3 років 2 місяців і 5 днів служби в тих місцях, про які К.Коберник, хіба, читала в зведеннях Генштабу) Володимир Бойко, а «проросійський блогер» Володимир Бойко, найнятий ледь не особисто Путіним, який виконує політичне завдання по переслідуванню так званих «борців з корупцією». 14 липня 2025 року К.Коберник написала про це в своєму «Бабелі», а з 17 липня почала розганяти брехню в соцмережах.

Прочитавши цю срань, опубліковану К.Коберник (ставлю крізь її ініціал, щоби ніхто не подумав, що я маю на увазі Іванну Коберник) на Фейсбуці та в її осоружному виданні «Бабель», я, звісно, поцікавився в знайомих журналістів: а хто це така? На що обізнані люди мені розповіли, що К.Коберник – це медіа-шалава, яка в 2009-2014 роках дописувала в російських виданнях, але була змушена залишити журналістську роботу через профнепридатність і пішла працювати адміністратором до олігарха Ігоря Коломойського. Упродовж 2014-2019 років К.Коберник була заступницею департаменту новин у належній Коломойському телерадіокомпанії «1+1» і займалась тим, що вела табель обліку робочого часу для видачі зарплатні «у конвертах». А також керувала сайтом ТСН.ua, на якому технічні працівники розміщували нарізки телевізійних передач.

Показавши себе вправним адміністратором, «видатна журналістка» вирішила очолити якийсь самостійний медіа-проєкт і випросила в Коломойського грошей на сайт «theБабель», власником якого був Ігор Валерійович, а шеф-редактором – К.Коберник, що продовжувала працювати на «плюсах».

З щедрот Коломойського 10 травня 2018 року було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальність «Бабель», код ЄДРПОУ 42125532, з розміром статутного фонду 200 000,00 грн. У засновники ТОВ «Бабель» увійшли два представники редакції, що мали по 25% – Гліб Гусєв і Катерина Коберник, та два представники Коломойського – Олександр Ткаченко (генеральний директор телерадіокомпанії «1+1» і майбутній міністр культури) та Ярослав Пахольчук (виконавчий директор телерадіокомпанії «1+1»).

Технічне створення сайту «theБабель» було доручено ТОВ «Ідейл» (код ЄРДРПОУ 39361616), зареєстрованому в м.Луцьк у будинку №30 на проспекті Перемоги, яке раніше для телерадіокомпанії «1+1» створило сайт ТСН.ua. Чому «плюси» залучили для створення своїх сайтів провінційну компанію здогадатись нескладно. Власником ТОВ «Ідейл» є Вадим Михайлович Махомед 1981 року народження, який у дитинстві мешкав у Луцьку в будинку №1 по бульвару Дружби Народів. А виконавчий директор телерадіокомпанії «1+1» Ярослав Пахольчук, усе того ж 1981 року народження, проживав на відстані кількох будинків від Вадима Махомеда, по все тому ж бульвару Дружби Народів у Луцьку в будинку №8А, і вчився з Махомедом у одному класі середньої школи.

Директором ТОВ «Бабель» був призначений Дмитро Новак, який має таке ж відношення до журналістики, як і К.Коберник, зокрема з 2016 року він займається торгівлею автомобілями та є власником Приватного підприємства «АйДжі» (код ЄДРПОУ 40434891) – запам’ятаймо назву цього підприємства, вона нам ще знадобиться. Втім, люди, які мають ділові контакти з п.Новаком, кілька разів записували його номер телефону як «Укргаздобича» і один раз – «від Ткаченка».

І знову дивовижний збіг: своє дитинство Дмитро Володимирович Новак, який також народився в 1981 році, провів у Луцьку в тому самому будинку №8А, у якому проживав майбутній директор телерадіокомпанії «1+1» Ярослав Валерійович Пахольчук.

Як нескладно здогадатись, і розробник сайту «theБабель» Вадим Махомед, і директор ТОВ «Бабель» Дмитро Новак були однокласниками довіреної особи й медіа-менеджера Коломойського Ярослава Пахольчука, з яким проживали на одній вулиці, а у випадку Новака – навіть у одному будинку.

20 травня 2019 року відбулось те, що Коломойський назвав «нашою з Аваковим спільною перемогою» – у кабінет Президента України на вулиці Банковій в’їхав артист розмовного жанру, повністю зобов’язаний своєю політичною кар’єрою Коломойському й телерадіокомпанії «1+1». У зв’язку з обранням Олександра Ткаченка народним депутатом України його частка в ТОВ «Бабель» перейшла в серпні 2019-го Пахольчуку, який став одноосібним представником Коломойського.

Але в тому ж таки серпні 2019 року в нашої героїні трапилась неприємність: К.Коберник, яка ніколи в житті не мала відношення до справжньої журналістики, прийняла за чисту монету розіграш, вчинений заступником керівника Офісу президента Кирилом Тимошенком. Тимошенко жартома надіслав у кілька видань з орбіти Коломойського заяву тодішнього глави держави Андрія Богдана (адвокат Коломойського, якого Ігор Валерійович призначив регентом при неосудному монарху) про звільнення з посади керівника Офісу Президента. Заява була без дати (згідно з українськими традиціями, такі заяви чиновники пишуть при призначенні на посаду), але К.Коберник не тільки здуру цю заяву опублікувала, але ще й оприлюднила джерело інформації. А коли Тимошенко спробував був спростувати свою причетність до розіграшу, К.Коберник опублікувала своє з ним листування.

Після цього Тимошенко, цілком природно, зажадав від Коломойського «прибрати цю ідіотку» і олігарху нічого не залишалось, як звільнити К.Коберник з телерадіокомпанії «1+1» та офіційно відхреститись від ТОВ «Бабель», припинивши фінансування цієї медіа-помийки, про що К.Коберник розповіла волелюбному українському народові 27 грудня 2019 року на своїй фейсбук-сторінці.

Нехай читацьку громадськість не дивує, що К.Коберник публічно послуговується російською мовою й при цьому називає «проросійським блогером» людину, яка в 1989 році стала одним із засновників Донецького осередку Товариства української мови та в 1990-му – Донецької обласної організації Народного руху України, усе своє життя відстоювала незалежність нашої держави, займалась військово-патріотичним вихованням молоді та розвитком військово-прикладних видів спорту, а з перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем пішла на фронт. Це у них – у підстилок Коломойського – так прийнято.

Але свою улюбленицю Ігор Валерійович напризволяще не кинув: наприкінці 2019 року Пахольчук, щоби не дратувати Офіс Президента, вийшов з числа засновників ТОВ «Бабель», а його частка в березні 2020 року була оформлена на підставних осіб, які представляли інтереси все того ж Коломойського.

Що стосується К.Коберник, то вона поміняла назву сайту з «theБабель» на просто «Бабель» (пояснити цю назву може, хіба, досвідчений психіатр або сексопатолог), стала директором ТОВ «Бабель» замість Новака й оголосила, що тепер буде брати гроші лише в урядової американської агенції USAID та належного дідусю Соросу Міжнародного фонду «Відродження». Але, насправді, К.Коберник як смоктала в Коломойського, так і смокче донині за обидві щоки.

Новим засновником «Бабеля», якому від Пахольчука повністю перейшла частка Коломойського, стала словацька компанія «АйДжі», назва якої збігається з назвою українського приватного підприємства, що належить Дмитру Новаку. А наступного 2021 року цій словацькій компанії перейшла й частка Гусєва. Таким чином, «словаки» отримали 75% статутного фонду «Бабеля».

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Закономірне запитання – для чого словацькій фірми знадобилось мало кому відоме українське інтернет-видання «Бабель», яке очолює подруга скандального олігарха? Утримувати інтернет-видання, навіть таке паплюжне як «Бабель», коштує чималих грошей. Навіщо автодилерам з іншої країни витрачати кровно зароблені євро на якусь там К.Коберник, яка має таке ж відношення до журналістики, як нафталін до виробництва тістечок?

Відповідь очевидна й не містить жодних несподіванок. Власниками словацької компанії «АйДжі» в рівних частках є вже знайомі нам: попередній директор ТОВ «Бабель» Дмитро Новак, який проживав у Луцьку в одному будинку з топ-менеджером Коломойського Ярославом Пахольчуком та разом з ним ходив у один клас середньої школи,

розробник сайту «Бабеля» й, за сумісництвом, колишній однокласник Пахольчука Вадим Махомед, та їхні давні партнери з Луцька Сергій Мостенець і Дмитро Мельник.

Зокрема Новак, Махомед і Мостанець з давніх-давен були партнерами в словацькій компанії DiMel, s. r. o.

Решта 25% належить директору ТОВ «Бабель» К.Коберник.

Як розповіла на своїй Фейсбук-сторінці ця любителька великої мови Коломойського та Авакова, «Бабель» купили підприємці, які, бачте, «читали» це провідне видання та дізнались про закриття від спільних знайомих. При тому частка цих «читачів» мала б зменшитись. Насправді вона зросла з 50% до 75%, а, крім «читачів», бенефіціарами також стали друзі дитинства топ-менеджера Коломойського.

Будь-яке господарське товариство створюється з метою отримання прибутку, а частки засновників у статутному фонді, власне, і означають, у якій пропорції цей прибуток буде ділитись. Але який прибуток може приносити сайт, наповнений брехнею, наклепами на учасників бойових дій та оспівуванням шахраїв та ухилянтів від військової служби на кшталт того ж Шабуніна? Невже «словацькі» підприємці спокусились на гроші, які К.Коберник отримує за розміщення примітивної заказухи?

Відповідь очевидна: ніяких прибутків від діяльності ТОВ «Бабель» колишній директор ТОВ «Бабель» Новак не отримує та отримувати не може, тим більше, що розцінки «Бабеля» за публікацію джинси є мінімальними з огляду на репутацію цього, з дозволу сказати, видання. Новак виконує ту ж функцію, яку виконував і раніше, коли офіційно очолював ТОВ «Бабель» – він представляє реального власника «Бабеля» і передає гроші від Пахольчука (себто, від Коломойського) на утримання дружного колективу цього взірця чесної та непідкупної української журналістики.

А оскільки К.Коберник не подобається, коли її називають медіа-шалавою та натякають на особливі відносини з Ігорем Валерійовичем, вона 10 лютого 2023 року зареєструвала ще й громадську організацію «Бабель» (код ЄДРПОУ 45061440), на рахунок якої отримує за допомогою все того ж Шабуніна гроші від іноземних грантодавців «на розвиток вільної журналістики».

Але гранти, ясна річ, не можуть забезпечити безбідне життя К.Коберник, а гроші, отримувані від Коломойського, треба якось легалізувати. І тут К.Коберник згадала, звідкіля ввійшов в ужиток вислів «відмивання грошей».

У 30-х роках минулого століття американський мафіозі Аль Капоне мав величезні прибутки від нелегальної торгівлі спиртним, але не міг ці гроші витратити на, наприклад, придбання нерухомості чи інші операції, які перебували під контролем поліції та податкової служби. І тоді Аль Капоне створив величезну мережу пралень з низькими цінами, які працювали цілодобово. Через касу цих пралень у нічний час вносились готівкою гроші, отримані злочинним шляхом, які після сплати податків становили легальний дохід власника мережі. Маючи такий приклад, К.Коберник розмістила на сайті «Бабеля» оголошення про збір грошей на підтримку, так би мовити, вільної журналістики.

Закономірне запитання: а з якою метою, у такому разі, до складу засновників ТОВ «Бабель» увійшли так звані словацькі підприємці, якщо вони не дають грошей на існування цього проєкту і директорка їхньої фірми змушена жебракувати?

Зрозуміло, що ніхто з читачів платити цій медіа-помийці не буде, сенс збору грошей «на підтримку вільної журналістики» – це примітивна легалізація коштів, отриманих від Коломойського, а сайт «Бабель» виконує для К.Коберник ту ж роль, що й нічні пральні для Аль Капоне.

Щоправда, у 2023 році ГО «Бабель», маючи одного співробітника, отримала лише 1 млн. 315 тис грн «безповоротної фінансової допомоги на здійснення статутної діяльності», але в 2024 році – вже 8 млн. 335 тис грн.

А ще й Новак передає від Коломойського «на булавки». Жити можна.

Громадська організація «Бабель», він імені якої К.Коберник збирає гроші, має чотирьох засновників – саму Катерину Василівну, співробітницю ТОВ «Бабель» Марину Колесниченко, співробітницю ТОВ «Бабель» Галину Гордієнко і такого собі Попова Євгена Андрійовича, який, напевно, є уособленням чесної та непідкупної української журналістики. Принаймні, цей Попов не заперечував, коли К.Коберник називала учасника бойових дій проросійським блогером і людиною Медведчука, найнятою для дискредитації Шабуніна.

Напевно, присутність Попова, що контролює гроші, які К.Коберник кладе на рахунок під виглядом безповоротної фінансової допомоги від «читачів», виявилась обтяжливою для Катерини Василівни, і вона (точніше – все та ж сама співробітниця ТОВ «Бабель» Галина Гордієнко, яка очолює ГО «Бабель») 15 травня 2025 року зареєструвала ще одну псевдо-громадську організацію – ГО «Бабель медіа фундейшн» (код ЄДРПОУ 45691937) за тією ж самою адресою на Старонавдоницькій вулиці в Києві, за якою зареєстровані ТОВ «Бабель» і ГО «Бабель». Тож слід очікувати, що тепер саме на рахунок цієї ГОшки надходитимуть кошти для утримання медіа-проєкту Коломойського-Пахольчука.

От тільки цікаво – а чи знають правоохоронні органи США, що дідусь Сорос видає гранти інтернет-виданню, яке фактично належить Ігорю Коломойському через підставних осіб? І чи входять ті суми, які К.Коберник отримує від Ігоря Валерійовича, у ліміт видатків, встановлений для олігарха Високим судом Лондона?

Не менш цікавою є також та обставина, що «ПриватБанк», який розшукує активи підсанкційного Коломойського по всьому світу, не бачить, що коїться під носом.

Ну і, головне: відмивання коштів особи, яка перебуває під санкціями, це злочин з точки зору українського законодавства. Тож не здивуюсь, якщо К.Коберник пройде шляхом Шабуніна – від наклепів у Фейсбуці до лави підсудних.

Джерело: volodymyrboyko.wordpress.com

АО «Кравець І Партнери»

Ми вже писали, що, наприклад, у Харкові щонайменше 30 жінок опинилися в розшуку як “ухилянтки”. 

Їх нібито “по помилці” внесли до баз ТЦК як військовозобов’язаних, після чого їм почали приходити повістки, а частина автоматично потрапила до розшуку.

Серед постраждалих виявилася зокрема математик Галина Цехмістро.

“Я думала, це шахрайська схема. Виявилось – розшук. Я відправила свій диплом математика, щоб довести, що я не медик. Мені відповіли: “Ми віримо, але з обліку не знімемо. Ідіть до суду”, – розповіла вона.

У ТЦК визнають, що підстав для розшуку не було.

“На даному етапі встановлено, що законних підстав для розшуку цих жінок не було. Це виправляється. Ми розглядаємо скарги і зніматимемо їх з обліку. Ми виправляємо помилки”, – заявив заступник начальника обласного ТЦК Олексій Шапка.

При цьому насторожує, що таких “помилок” стає дедалі більше. З’явилися прецеденти і на кордоні, коли жінок просто не випускали із країни.

Голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець каже, що всю цю “епопею” з жінками-“ухилянтками” слід розглядати не лише у суто юридичній площині.

“Не виключено, що влада перевіряє реакцію суспільства на саме питання можливої мобілізації жінок. І якщо вона буде не дуже “вибухонебезпечною”, цілком можливе внесення змін до мобілізаційного законодавства і в результаті обов’язкова (а не добровільна, як зараз) мобілізація, як мінімум, окремих категорій українок”, – зазначив Кравець.

До речі, останнім часом на вулицях українських міст з’явилося багато зовнішньої реклами зі слоганом “Захист України – це жіноча справа”.

Розповідаємо про підґрунтя “справ ухилянток”.

Від математиків до художників. Як жінок масово ставлять на облік і оголошують у розшук

Останнім часом в українських ЗМІ та в соцмережах описують масу випадків, коли жінок, які не є військовозобов’язаними, ставлять на військовий облік та оголошують у розшук як “ухилянток”.

Харків’янин Єгор Логінов описує на своїй сторінці у Фейсбуці, що його дружину Ірину, філолога за освітою, зробили “ухилянткою”.

Її розшукувала Нацполіція, дзвонив дільничний, хоча вона навіть не мала програми “Резерв+”, медичної чи фармацевтичної освіти.

“На облік її поставили без згоди, приписали неправдиві дані про проходження ВЛК, яку вона не проходила. Дані до “Оберігу” потрапили з ТЦК”, – пише Логінов.

Він зазначає, що після публікації цієї історії до ФБ до них звернулися кілька жінок зі схожими історіями, з чого Логвінов робить висновок, що “можна говорити про тенденцію”.

“Та ж історія у моєї доньки, яка не має жодного відношення ні до медичної, ні до якоїсь іншої стратегічної спеціальності. Їй про це (розшук – Ред.) повідомив керівник відділу кадрів компанії, в якій вона працює, і тепер не зовсім зрозуміло, що з цим усім робити”, – пише в коментарях до посту Логінова киянин Ігор.

Оксана Тищенко пише, що її також зробили військовозобов’язаною.

“У “Резерв+” внесли дані, що я фармацевт із Рубіжного Луганської області, отримала за місцем роботи два повістки. Хоча я не маю фармацевтичної освіти”, – скаржиться жінка.

“Маю художню освіту та прописку у Хмельницькому, яку ніколи не змінювала. Сєвєродонецький ТЦК поставив мене на облік без моєї згоди та документів”, – пише Наталія Єрьоменко з Хмельницького.

І таких історій – маса.

Ми вже писали, що, наприклад, у Харкові щонайменше 30 жінок опинилися в розшуку як “ухилянтки”.

Їх нібито “по помилці” внесли до баз ТЦК як військовозобов’язаних, після чого їм почали приходити повістки, а частина автоматично потрапила до розшуку.

Серед постраждалих виявилася зокрема математик Галина Цехмістро.

“Я думала, це шахрайська схема. Виявилось – розшук. Я відправила свій диплом математика, щоб довести, що я не медик. Мені відповіли: “Ми віримо, але з обліку не знімемо. Ідіть до суду”, – розповіла вона.

У ТЦК визнають, що підстав для розшуку не було.

“На даному етапі встановлено, що законних підстав для розшуку цих жінок не було. Це виправляється. Ми розглядаємо скарги і зніматимемо їх з обліку. Ми виправляємо помилки”, – заявив заступник начальника обласного ТЦК Олексій Шапка.

“Жінок вносять у розшук ТЦК навіть без їхнього відома. Сьогодні все частіше жінки дізнаються, що вони стоять на військовому обліку або навіть перебувають у розшуку. І це – без заяв, без ВЛК та без їхньої згоди”, – констатує військовий адвокат Тетяна Козян.

Вона також додала, що найчастіше, щоб “знятися з розшуку” доводиться подавати до суду, а вже він зобов’язує ТЦК видалити дані із системи, скасовує “порушення” та “розшук”.

Але на практиці не все так просто.

“Повертають на облік слухачок вузівських військових кафедр”

Кравець каже, що історію з жінками-“ухилянтками” слід розглядати у двох площинах.

Перша – юридична.

“Справді, дуже велика кількість жінок у нас є військовозобов’язаними і стоять на військовому обліку. І це не тільки українки, які мають певні професії (медики, фармацевти та інші), а й ті, хто свого часу проходив кафедри військової підготовки у вузах, отримав військове звання і таким чином “потрапив у запас”. Формально, ті, кому станом на 2023 рік виповнилося 45 років, мають бути виключені із запасу за віком. Але, як свідчить практика, масове “списання” чомусь не провели. Ті, кому виповнилося 45 років пізніше за 2023 рік або хто не досяг цього віку, продовжують значитися на військовому обліку. А декого спочатку “списали”, а потім відновили на військовому обліку. Справа в тому, що закон про мобілізацію за фактом дає змогу маніпулювати питанням обліку, оскільки в ньому прописано, що на військовий облік ставлять усіх, крім тих, кого не мають права ставити, але повного списку таких винятків немає”, – пояснив Кравець.

Тетяна Козян також каже, що якщо у жінки є старе військове посвідчення, то “ситуація стає складною”, тому що це посвідчення потрібно окремо оскаржити та визнавати недійсним через суд. Що, зрозуміло, потребує часу та грошей.

При цьому, як зазначає Кравець, якщо жінку поставили на військовий облік (навіть без підстав для цього), а вона, наприклад, звернеться за поясненнями до ТЦК, її можуть одразу надіслати на ВЛК, оскільки, згідно з наказом Міноборони №402, всі військовозобов’язані повинні раз на рік обов’язково проходити ВЛК.

Також можуть надати статус “у розшуку”, що загрожує стягненням штрафу у розмірі 17 тисяч гривень.

“Крім того, якщо жінка перебуває в розшуку, у неї можуть бути проблеми при переоформленні закордонного паспорта або отриманні консульських послуг за кордоном”, – каже Кравець.

При цьому він звертає увагу, що, згідно із законодавством, навіть військовозобов’язані жінки не можуть бути призвані на службу без їхньої добровільної на це згоди, принаймні поки що.

“Так само навіть військовозобов’язану жінку не можуть не випустити за межі країни. Виняток у цьому плані – тільки для чиновниць або тих, хто має або мав доступ до держтаємниці”, – зазначає Кравець.

При цьому є випадки, і вони, зважаючи на все, не така вже й рідкість останнім часом, коли жінок дійсно ставлять на облік “по помилці” – тобто вони не мають військово-облікової спеціальності і не проходили навчання на вузівській військовій кафедрі.

Такі випадки деякі експерти списують на “підступи цифровізації”, коли дані з різних реєстрів просто “плутаються”, і до вашого прізвища випадково підтягуються чужі дипломи, місце проживання та ін.

Є також версія, що ТЦК навмисно оголошують жінок у розшук, щоб у такий спосіб “виконати план зі штрафів”, проте юристи вважають її малоймовірною, оскільки черг “ухилянток”, які бажають заплатити 17 тисяч, поки що не спостерігається. Навіть якщо жінці “по помилці” виставили штраф, то вона, скоріше, піде розбиратися, ніж платити, бо на відміну від чоловіків призовного віку не боїться, що в ТЦК її мобілізують, кажуть юристи.

“Ми вам віримо, але йдіть до суду”

Що робити, якщо ви виявили, що стали військовозобов’язаними і навіть потрапили в розшук, хоча не є військовозобов’язаними?

Тетяна Козян радить зробити скрін з “Резерв+”, подати заяву до ТЦК та диплом, що підтверджує вашу спеціальність. Після цього ТЦК мають виключити вас із розшуку та списку військовозобов’язаних, додав Кравець.

Але юристи визнають, що нерідко у ТЦК відмовляються це робити, незважаючи на всі надані документи. Що доводить і випадок харківського математика Галини Цехмістро, яка відправила до ТЦК свій диплом та отримала відповідь, що, мовляв, “ми вам віримо, але з обліку не знімемо. Ідіть до суду”.

У таких випадках Тетяна Козян справді радить не зволікати зі зверненням до суду.

“Суди стають на бік жінок, зобов’язують ТЦК видаляти дані та скасовують “порушення” та “розшук”, – зазначає вона.

Інша річ, що, повторимося, історія із судом може вимагати недешевих послуг адвоката, до того ж – затягтися у часі.

“Тестують” суспільство на ідею мобілізації жінок?

Кравець каже, що друга площина “справ ухилянток” – громадська.

На його думку, таким чином влада “тестує” в українському суспільстві саму ідею мобілізації жінок. І якщо не побачать відсічі”, можуть запустити процес примусової мобілізації жінок – як мінімум тих, хто має військово-облікову спеціальність.

“Зараз жінки, навіть військовозобов’язані, можуть бути покликані на службу суто добровільно. Це прописано окремим пунктом у законі про мобілізацію. Але, якщо цей пункт із закону прибрати, наприклад, при внесенні до нього чергових правок, що робиться регулярно, картина кардинально змінюється. І тоді вже й ті самі медики, фармацевти, та представники інших професій – від юристів до бухгалтерів та кухарів – можуть виявитися військовозобов’язаними “по-справжньому” – із закриттям для них кордонів та видачею повісток. Інша річ, що уявити, що наших жінок “бусифікують” або повертають з кордону, коли вони їдуть до Європи до дітей, дуже складно. Але хто знає, до чого може призвести провал щодо мобілізації чоловіків та погіршення ситуації на фронті у разі затягування термінів війни”, – підсумував Кравець.

Нардеп від “Слуги народу” Юрій Здебський у недавньому інтерв’ю виданню “Телеграф” сказав, що питання з мобілізацією жінок “постійно у полі зору депутатів”. Поки, за його словами, ця тема гостро не стоїть, але “ми відслідковуємо ситуацію і, коли буде актуально, швидко прийматимемо рішення”.

Джерело: strana.news

АО «Кравець І Партнери»

Про це повідомив на форумі у Києві заступник голови представництва ЄС в Україні Гедімінас Навіцкас.

Він сказав, що Брюссель продовжить виділяти українським активістам гроші, зокрема на підготовку до виборів.

Нагадаємо, що американський президент Дональд Трамп закрив фонд Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), через який США виділяли гроші громадським організаціям у всьому світі, зокрема, і в Україні. З того часу багато хто з них перейшов на фінансування Євросоюзу.

Також повідомлялося, що після припинення програм USAID Євросоюз виділяє додатково €10 млн для фінансування медіа в Україні.

Тим часом днями перевірка роботи USAID виявила порушення щодо звітності про надання Україні грошової допомоги. Йдеться про суму близько 26 мільярдів доларів. Витрачання цих коштів перевіряли дистанційно, без виїзду “у поля”.

Джерело: ctrana.one

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець. 

«Насправді, що стосується парламентської кризи, то Верховна Рада, вичерпала свої функції. Вона не є представником народу. Рада перетворилася у найгіршу копію парламенту за часів експрезидента Януковича. Закони приймаються аби як. Саме тому криза в парламенті має бути вирішена максимально жорстко. Адже нардепи, як представники українського народу повинні давати приклад своєю поведінкою та поведінкою близьких, що вони стоять та боронять Україну», — каже Р. Кравець.

На його думку, кожному парламентарю завжди знайдеться місце на фронті. Наприклад, рубити дрова чи варити кашу.

«Якщо вони не захочуть цього робити, то їх можна відправити у Третю штурмову. Там в учбових центрах поясняють, як це швидко треба робити. Адже це прямий обов’язок народних обранців. Адже громадяни України утримували їх майже 7 років. Саме тому люди зневірені, бо не бачать, що еліта воює. Адже вона відпочиває в тилу під час війни», — підкреслив адвокат.

Він закликав переглянути виборчу систему в Україні.

«Ми бачимо, що на жаль, на сьогодні, партійна система абсолютно себе не виправдала. Адже виборці голосують за списки з повним нерозумінням кого туди включають. На жаль, немає жодної політичної відповідальності. Приходять одні і ті ж самі люди, які нічого не роблять, а навпаки роблять тільки гірше», — підкреслив Р. Кравець.

На його думку, Україна давно потребує проведення виборів. Однак, вони мають бути поміркованими.

«Щоб люди розуміли, за кого вони будуть голосувати. А щодо депутатської недоторканості, то саме парламент має давати згоду на притягнення депутата до відповідальності. Тоді НАБУ відчує повну відповідальність за те, що вони роблять перед українцями», — резюмує Р. Кравець.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Такі питання включені до порядку денного засідання ПДП ВРП, що заплановане на 10:00.

Так, на суддю Чугуївського міського суду Харківської області Оксани Золотоверху направив дві скарги її колега Олег Кирильчук з Миколаєва. Він зазначає, що суддя незаконно зупинила провадження у справах про адміністративне правопорушення — за стст.124 та 130 КпАП. Обидві скарги об’єднали в одне провадження та передали на розгляд ПДП.

Дві скарги Романа Маселка стосуються «змови на зрив кваліфоцінювання» в Окружному адміністративному суді м.Києва. Цього разу в цьому він звинувачує Тетяну Скочок та Сергія Каракашьяна. Справу щодо останнього почали слухати ще у грудні минулого року, але оголосили перерву — до отримання відповідей на запити від Офісу Генпрокурора та НАБУ. Оскільки, як пояснив представник судді адвокат Ростислав Кравець (на фото ліворуч), розмова, що нібито відбувалася в кабінеті голови ОАСК і на яку посилається дисінспектор, мала місце на три години пізніше, ніж зазначено на носії.

На суддю Подільського районного суду м.Києва Світлану Захарчук поскаржився мер столиці Віталій Кличко. Він звинуватив суддю в «систематичному безпідставному затягуванні розгляду справи» за його позовом до «ТРК «Студія 1+1» про захист честі, гідності та ділової репутації, що перебувала в її провадженні із вересня 2020 року.

В поясненнях С.Захарчук наголосила, що недотримання строків розгляду пов’язане із надмірним навантаженням на суд, де на момент надходження позову працювала лише третина суддів від штату. До речі, у вересні 2025 року суддя завершила розгляд цього позову, відмовивши в його задоволенні.

Місяць тому справу почали розглядати, але оголосили перерву для додаткового дослідження матеріалів.

До судді Шевченківського районного суду м.Києва Ольги Юзькової виникли претензії через безпідставне, на думку скаржника, повернення позовної заяви, в оскаржувалася постанова про накладання стягнення за порушення правил паркування. Втім, місяць тому суддя вийшла у відставку, тож палаті доведеться лише виконати формальності та закрити провадження.

Крім цього, перша ДП має визначитися із відкриттям справи за скаргою активістки щодо судді Якимівського районного суду Запорізької області Тетяни Нестеренко (відряджена до Самарського районного суду м.Дніпра), а також затвердити 19 висновків дисінспекторів про відмову у відкритті провадження, а ще 42 скарги — повернути без розгляду.

Джерело: zib.com.ua

АО «Кравець І Партнери»