Про це в коментарі заявив адвокат Ростислав Кравець.

«З огляду на те, що державні інституції не повідомляють прозоро про те, що відбулося, можна тільки здогадуватися, що ж насправді відбулося. Під кінець дня в Мін’юсті з’явилося повідомлення з якого можна зробити висновок, що там дійсно під час тестування виникла ситуація, коли реєстрі довіреності, заповітів та спадщини, виявилися доступними одночасно всім нотаріусам. А з огляду на повідомлення про те, що нотаріуси мають зберігати нотаріальну таємницю, то теоретично з одного боку нічого страшного не відбулося. І іншого боку, дуже скоро, побачимо, чи відповідає ця версія дійсності. Якщо інформація з цих реєстрів з’явиться в так званому Даркнеті, і буде пропонуватися для продажу, тоді звичайно, можемо зробити висновок, що відбувся витік інформації назовні. Тобто хтось з нотаріусів, або хакерів цю інформацію зміг отримати», — каже Р. Кравець.

Він нагадав ситуацію з Дією, коли 13 млн записів персональних даних перед повномасштабним вторгненням були вкрадені. До цього часу немає інформації, хто саме поніс за це відповідальність.

«Тому в ситуації з тестуванням е-нотаріатом, скоріш за все, також ніхто не понесе покарання та відповідальності. Це не правильно. Адже в черговий раз ситуація з витоком персональних даних свідчить про те, що діджиталізація повинна бути розумною, а не дикою, як відбувається у нас. Добре, що за допомогою е-реєстрів спрощуються певні процедури. Однак, настільки глибока диджатилізація суспільства веде к дуже великим загрозам Нацбезпеки. До речі, інші країни дуже обережно відносяться до діджиталізації. Крім того, у нас є рішення Європейського суду з прав людини, коли особа має право прибрати по себе інформацію з різних реєстрів та не давати її розповсюджувати»,-підкреслив Р. Кравець.

Він підкреслив, що в Україні працює Єдиний державний реєстр, який збирає данні з інших реєстрів та при цьому не потребує жодного дозволу суб’єктів персональних даних.

«Таке рішення було прийнято декілька років назад нардепами. Це жахлива ситуація. Зокрема, те, що наші персональні дані зберігаються на серверах іншої країни, яка може у будь-який момент припинити доступ до цих серверів. Тому за такі рішення винні мають нести відповідальність. Адже з одного боку можна говорити про підрив національної безпеки, а з іншого, про певні корупційні ризики. А все тому що сервера, на якій зберігається інформація належать комерційним структурам. І може бути таке, що ці комерційні структури це якраз і лобіюють. А це сотні мільйонів доларів за адміністрування та підтримку серверів», — резюмує експерт.

Нагадаємо, що Нотаріальна палата України (НПУ) звернулася до Першого віцепрем’єр-міністра — Міністра цифрової трансформації Михайла Федорова та Міністра юстиції Германа Галущенка з вимогою захистити нотаріальну таємницю та зупинити тестування системи е-нотаріату. Відповідний лист № 41/3 датований 18 вересня 2025 року.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Але тільки у випадку, якщо це житло (як і інше майно) було придбано після одруження.

“За законом, майно, нажите у шлюбі, належить в рівних частинах подружжю. Тобто виконавча служба може претендувати на 50% вартості квартири боржника, навіть якщо та буде оформлена на дружину. Якщо сума штрафів менша, хоч від 1 гривні, за такому ж принципу можуть накласти стягнення на будь-яке інше майно подружньої пари, наприклад автомобіль», – заявив адвокат Ростислав Кравець.

При цьому він зазначив, що на практиці процедура такої конфіскації є дуже складною. За словами юриста, виконавчій службі доведеться додатково звертатися до суду, потім продавати майно та компенсувати дружині боржника її частину вартості майна.

“Дружина боржника, у свою чергу, може оскаржити вартість, за якою продадуть майно – скажімо, на тій підставі, що вона занижена”, – додав Кравець.

Крім того, є лазівка, яка дозволить уникнути арешту спільно нажитого майна. Кравець каже, що щоб уникнути стягнення на житло за штрафи, чоловік може подарувати квартиру дружині, оформивши дарчу. Або, скажімо, взагалі продати нерухомість дружині.Про такий варіант говорить і київський ріелтор та юрист Ірина Луханіна.

“Можна оформити договір купівлі продажу з дружиною, або, приміром, з мамою. Щоправда, при цьому потрібно буде сплатити податки – 1% з першої, 7,5% – з другої, 19,5% – з третього продажу, оформленого на вас. нерухомості цього року”, – пояснила вона.

Втім, дарування чи продаж майна дружині чи близьким родичам теж не гарантують на 100%, що ту саму квартиру не конфіскують. Однак для цього держорганам потрібно буде звертатися окремо до суду для скасування дарчого.

“Договори дарування – одні з найлегше оспорюваних у судах. Суд може вирішити, що мало місце умисне переоформлення майна, і “скасувати” дарчу”, – каже Луханіна.

Кравець також підтвердив, що дарчу можна оскаржити у судовому порядку, як і договір купівлі-продажу.

“Останній анулюватиме складніше, але це теж можливо. Дружині доведеться довести, що вона витратила на “купівлю” нерухомості саме особисті кошти, а не заощадження, нажиті в шлюбі, а це не завжди легко”, – говорить Кравець.

При цьому, не факт, що, з урахуванням великого потоку, позови до суду про скасування дарчих та договорів купівлі-продажу будуть масовими.

Джерело: ura-inform.com

АО «Кравець І Партнери»