Рассматривая жалобы на судей, принимавших решения в отношении участников событий на майдане, Высший совет юстиции продолжает анализировать, как судьи мотивировали свои вердикты. И именно отсутствие обоснованных объяснений может стать причиной потери должности.

Між самовираженням і здоров’ям

Члени ВРЮ під час засідань 17—18 грудня продовжили розгляд матеріалів Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції. Запрошення прибути до колегіального органу отримала й Алла Домарацька із Святошинського райсуду м.Києва.

Законницю звинувачували в тому, що вона порушила права кількох громадян, застосувавши до них запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Всі ці справи були подібні між собою: затримали підозрюваних у січні минулого року, під час протистояння учасників акцій протесту із правоохоронцями. А звинувачували їх в «організації масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд», відповідальність за що передбачена ч.2 ст.294 Кримінального кодексу. У клопотанні обвинувачення вказувалось, що затримані чинили опір представникам влади, застосовуючи проти них «заздалегідь приготовлені предмети».

Сама суддя на засідання Ради не з’явилась, але її інтереси спробував відстояти адвокат Ростислав Кравець. Він нагадав членам ВРЮ, що відповідно до ч.2 ст.177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний переховуватиметься, заважатиме провадженню або продовжить скоювати злочини.

Адвокат переконаний, що в судді були документи, які свідчили про ймовірність вчинення громадянами правопорушень. До того ж затримали їх саме в епіцентрі подій.

Також представник судді звернув увагу на постанову пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 №4. Відповідно до неї «при розгляді подання про взяття під варту суддя не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини підозрюваного, обвинуваченого, розглядати й вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті».

До того ж, наголошував адвокат, суддя мала зіставити інтереси потерпілих та підозрюваних. «На жаль, під час акцій протесту спостерігались непоодинокі випадки, коли дехто з мітингувальників уважав, що його право на висловлення власної позиції вище, ніж право правоохоронців на збереження здоров’я», — зазначив Р.Кравець. Тому, на його думку, обмежуючи права громадян, суддя тим самим забезпечувала права потерпілих.

Доказова недостатність

Разом з тим, готуючи свій висновок, члени ТСК побачили низку недоліків у рішеннях судді. Зокрема, одне з клопотань про застосування запобіжного заходу було подане неуповноваженим слідчим та погоджене неуповноваженим прокурором. Адже вони відповідно до витягу з реєстру не були такими, що здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво в цій справі. Крім цього, доводи клопотання обгрунтовувалися протоколами слідчих дій, які проводилися в межах інших кримінальних проваджень. Тому, підкреслювали у ТСК, такі докази є недопустимими. До того ж у протоколі не було зафіксовано фактичного часу затримання, як того вимагає ч.5 ст.208 КПК.

Члени ВРЮ поцікавились у Р.Кравця, які були підстави вважати, що підозрювані можуть і надалі скоювати злочини. «Самі події того часу вказували, що затримані, якщо до них застосувати більш м’який запобіжний захід, не виконуватимуть його», — відповів захисник. Однак коли представники колегіального органу поцікавились, де про це сказано в ухвалі судді, адвокат визнав, що це його власне пояснення, а законниця «керувалася внутрішнім переконанням».

Таку відповідь Рада, напевне, сприйняла не на користь служительки Феміди. Зрештою, за результатами таємного голосування ВРЮ вирішила внести подання про звільнення А.Домарацької за порушення присяги.

Загалом за 2 дні засідань ВРЮ виявила ознаки порушення присяги в діях 4 суддів, щодо яких підготовлено висновки ТСК.

Натомість уважати позитивним для себе засідання колегіального органу може Володимир Бугіль із Шевченківського райсуду м.Києва: ВРЮ вирішила направити матеріали до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, аби притягнути В.Бугеля до дисциплінарної відповідальності. Хоча, зважаючи на долю окремих його колег, навряд чи такий вердикт його засмутить.

АЛЕКСЕЙ ПИСАРЕВ, Закон и Бизнес

Адвокатская компания Кравец и Партнеры