Створення реєстру має визначити орієнтири щодо виплати росією компенсацій Україні за моральну та матеріальну шкоду, завдану війною. Одним з основних джерел таких виплат логічно можуть стати кошти рф, заморожені в західних державах. Для початку йдеться про гроші, які вже знаходяться на рахунках у західних партнерів України. Решту компенсацій доведеться стягувати з росії завдяки механізмам, які на сьогодні ще остаточно не пропрацьовані.

Згідно з повідомленнями українського Мін’юсту, обсяг державних коштів рф, що заморожені на Заході, становлять понад $ 350 млрд.

Разом із тим у західних ЗМІ почали з’являтися публікації про те, що після закінчення війни заморожені російські активи, ймовірно, доведеться повернути рф.

Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посилання на Mind, який розбирався, які проблеми проглядаються навколо компенсацій Україні на цьому етапі війни та чи можна їх подолати, а також як у майбутньому скористатися правом на репарації від країни-агресора.

Чому питання виплат Україні вкотре актуалізувалося? У травні відбудуться дві події, які мають глобальне значення для отримання Україною реституцій від рф. По-перше, 16 та 17 травня на Саміті Ради Європи буде представлений міжнародний Реєстр збитків. Попередньо офіс, який адмініструватиме його ведення, має бути розташований у Гаазі.

Згідно з даними Мінюсту, ще 17 лютого уряд Нідерландів офіційно надав принципову згоду на пропозицію України про створення в Гаазі міжнародної організації – Реєстру збитків, яких зазнала Україна через російську агресію. Реєстр міститиме інформацію про шкоду, завдану війною громадянам, бізнесу та державі.

По-друге, 22 травня набере чинності Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».

Отже, буде «активовано» подібний реєстр у самій Україні.

Це нова практика для міжнародної спільноти? Ні. Після великих і руйнівних війн традиційно стягуються компенсації з країни-агресора на користь постраждалих держав.

Найвідоміші «кейси» – виплати з боку Німеччини після Першої та Другої Світових війн. Частину цих грошей досі отримують постраждалі євреї, в’язні німецьких концтаборів, Праведники народів світу.

Є і свіжіші в історичному контексті приклади, як-то виплати Іраку на користь Кувейту. «Приклад, який, мабуть, найбільше підходить до нашої ситуації – це наслідки вторгнення Іраку до Кувейту в 1990 році. Тоді у справу втрутилася Рада Безпеки ООН, яка, серед іншого, створила Компенсаційну Комісію ООН (UN Compensation Commission, UNCC), що розглядала вимоги про компенсацію, яку вимагали постраждалі громадяни та компанії з Кувейту, а також сама держава. Комісія працювала понад 30 років та здійснила виплати  постраждалим у цій війні на $ 52,4 млрд», – розповідає юрист Маркіян Ключковський.

Останній платіж за репараціями Кувейту за війну в Перській затоці Ірак зробив 2021 року.

Чи можна застосувати цей досвід в Україні «під копірку»? За словами Ключковського, принципова відмінність історії з Кувейтом від нашої ситуації полягала в тому, що тоді був знайдений спосіб, як змусити Ірак сплачувати компенсації. ООН розробила механізм, за яким Ірак спрямовував 35% від своїх нафтових доходів у компенсаційний фонд, який був створений при UNCC.

Наразі не йдеться про такі складні, але очевидні механізми, як передача Україні відсотків із продажу російської нафти чи газу. Юристи вважають, що треба віддати Україні російські гроші, заморожені на рахунках у ЄС та США.

«На мою думку, у першу чергу це мають бути суверенні активи рф, які знаходяться за кордоном. Як золотовалютний запас, так і кошти Центробанку, кошти фонду національного добробуту росії тощо. Поруч із тим ще в лютому – березні 2022 року було заарештовано велику кількість активів агентів рф. Усі ці кошти та гроші, виручені від продажу майна, мають становити фінансовий пул для відшкодування збитків, завданих війною Україні», – каже Анатолій Рибачок, керівник практики вирішення спорів Juscutum.

Хто розраховує розмір шкоди, завданої Україні, та хто збирає докази щодо збитків? За словами Маркіяна Ключковського, доказову базу для оцінки збитків сьогодні збирає багато організацій – це і держава, державні та муніципальні структури, і міжнародні організації, і неурядові організації та різні приватні ініціативи.

У травні 2022 року було створено Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок російської агресії. А в травні 2023 року набере чинності відповідний закон, про що йшлося вище.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

У листопаді 2022 року було ухвалено резолюцію Генеральної асамблеї ООН «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України». У цьому документі є три основні тези: засудження факту агресії рф проти України, розроблення ООН спільно з Україною механізму виплати репарацій та створення реєстру завданих збитків як майнового, так і немайнового характеру.

«Резолюції Генасамблеї ООН мають рекомендаційний характер. Наскільки мені відомо, зараз Україна працює над створенням Реєстру збитків, завданих збройною агресією рф як фізичним особам, так і юридичним особам, інфраструктурі, екології тощо. Йдеться не тільки про матеріальну, а й про моральну шкоду», – каже юрист Катерина Гутгарц.

Саме тому Україна запропонувала створити міжнародний Реєстр збитків. «Документ вже на фінальному етапі підготовки, і про його створення Україною та нашими партнерами має бути оголошено найближчими тижнями. Це стане важливим першим кроком до відновлення справедливості та компенсації завданих агресором збитків» – каже Маркіян Ключковський.

Якщо людина постраждала від дій рф, чи може вона отримати компенсації в майбутньому та що робити зараз? Юристи, з якими поспілкувався Mind, рекомендують постраждалим від дій рф уже зараз починати юридично оформлювати свої претензії – писати заяви до відповідних органів, зберігаючи засвідчені копії звернень. «У першу чергу цим займаються правоохоронні органи, уповноважений з прав людини при Верховній раді України, а також Міністерство юстиції України. Щодо судів, то звичайно це може бути і ЄСПЛ, а також інші міжнародні суди, що визнають юрисдикцію такого спору», – пояснює Ростислав Кравець, юрист компанії «Кравець та партнери».

За її словами, у майбутньому це може бути підставою для включення до реєстру та отримання репарацій. Нагадаємо: у березні 2023 року прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що спеціальний механізм виплат репарацій уже розробляється. Він має бути затверджений міжнародним договором із державами – партнерами України.

Чи вигравала вже Україна міжнародні суди проти росії? Так, і прикладів таких декілька. Одна з найвідоміших перемог – рішення Стокгольмського арбітражу по газових контрактах 2010 року, винесене 2019-го.  Відповідно до нього рф мала виплатити Україні компенсацію в розмірі майже $ 3 млрд.

Також значущою є перемога Ощадбанку в судах проти росії стосовно збитків, отриманих через анексію Криму. 7 грудня 2022 року Касаційний суд Франції підтримав український «Ощад», залишивши в силі рішення Арбітражного суду в Парижі від 26 листопада 2018 року. Сума компенсації відповідно до рішення арбітражу становить $ 1,5 млрд.

«Справа розглядалась у судах понад шість років. Ощадбанк є першою держкомпанією та першою банківською установою, яка виграла справу проти російської федерації щодо збитків, отриманих внаслідок анексії українського Криму. Це вдалося завдяки плідній співпраці команди юристів «Ощаду» та задіяних юридичних радників із ретельного документування завданої шкоди, розробці юридичної позиції тощо. Зараз банк працює над тим, щоб перетворити це рішення на конкретні суми компенсацій. Так, нещодавно «Ощад» подав заяву про визнання рішення арбітражу на території США», – розповів Mind Арсен Мілютін, заступник голови правління, відповідальний за роботу з NPL Ощадбанку.

Окрім цього, 8 грудня 2022 року «Ощад» завершив складну експертно-юридичну роботу та подав скаргу проти рф до Європейського суду з прав людини.

Наприкінці квітня у західних ЗМІ з’явилася інформація про те, що заморожені ЄС активи центробанку рф будуть повернуті москві. Наскільки такий сценарій є загрозливим для України? Хоча найпростіший і найочевидніший шлях – передати Україні ті російські активи, які вже заморожені на рахунках у західних банках –  – складне завдання з юридичного погляду.

«Не існує механізму, який би подолав наявні в західному світі гарантії власності на майно, а також такі міжнародно-правові категорії, як суверенний імунітет, що захищає суверенні активи самої росії», – пояснює Маркіян Ключковський. Проте пошук такого механізму ведеться з 2022 року.

«Єврокомісія ще в листопаді минулого року опублікувала так званий Options Paper, у якому виклала своє бачення того, як може виглядати цей процес. Він містить цікаві ідеї про те, як використовувати активи рф ще до їх конфіскації – наприклад, активно ними управляти та спрямовувати отриманий прибуток на виплату репарацій Україні, – розповідає Ключковський, – Відгуком цього документу є заголовки, які нещодавно розійшлись у ЗМІ про те, що начебто ЄС вважає, що активи рф рано чи пізно мають бути повернуті росії»

За словами юриста, ця теза справді міститься в Options Paper, але вона випливає із суті санкційного режиму замороження цих активів, який за визначенням є тимчасовим. «Однак у документі міститься ключова фраза про те, що повернення активів росії може відбуватися у формі «взаємозаліку» проти російського зобов’язання про виплату репарацій. Інакше кажучи – усі опції залишаються на столі, і країни ЄС перебувають у пошуку варіантів, які зрештою спрацюють», – резюмує Маркіян Ключковський.

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Вона була давно вже подана до Європейського суду з прав людини. Фактично ще в 2020 році з моменту окупації Криму — лютий 2014 року. Тепер справа визнана Європейським судом з прав людини, який призначив дату слухання у міждержавній справі „Україна проти росії“, яка стосується порушення прав людини окупаційною владою Криму. В даному випадку суд встановив, що росія має ефективний контроль над територією Криму. З огляду на ті репресії, які відбуваються на території Криму, зокрема, там немає свободи слова, люди позбавлені можливості проводити мирні демонстрації, висловлювати свої думки, думаю, що Європейський суд з прав людини може встановити відповідні порушення з боку рф. Зокрема, щодо окупації Криму та порушення прав людини на території окупованого півострову», — каже адвокат.

За його словами, після деокупації Криму винних мають притягти до відповідальності.

«Одночасно можуть бути підняті питання стосовно політичних репресій, які відбуваються на території Криму над громадськими активістами, що виступають проти присутності там рф. Питання до притягнення винних до відповідальності буде розглядатися комплексно в Міжнародному кримінальному суді. Проте — те, що ЄСПЛ призначив дату слухань у справі щодо Криму це вже перший крок до цього. Далі всі ці висновки будуть використовуватися у МКС. Після цього у Міжнародного кримінального суду будуть підстави видати ордер на арешт тих осіб, які причетні до порушення прав людини на території Криму. Якщо ці люди виїдуть за межі рф, то вони можуть бути притягнуті до відповідальності за свої злочини», — резюмує експерт.

Джерело

АО «Кравець І Партнери»

Все б нічого, хоче Президент свою комісію замість раніше сфоромованої та й ладно. Але на наступний день Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак провів зустріч з послами G7 де зробив певні заяви.

У прес-релізі з приводу цієї зустрічі, зокрема зазначено: «Керівник Офісу Глави держави зазначив, що Президент України Володимир Зеленський і його команда рішуче налаштовані на перезавантаження Конституційного Суду. З цією метою 20 квітня Глава держави підписав указ про утворення конкурсної комісії для відбору кандидатур на посади суддів КСУ за квотою Президента. У зв’язку з цим Андрій Єрмак звернувся до послів G7 з проханням запропонувати фахівців з конституційного права зі світовим ім’ям зі своїх країн, які могли б узяти участь у роботі цієї комісії».

В цьому аспекті тоді стає не зрозумілим дві речі. По-перше, яке відношення іноземці мають до формування Конституційного суду України. Й по-друге, як можна відбирати, коли в Конституційному суді відсутні вакантні посади.

Щодо першого питання, то посилання на Венеційську комісію, яка продемонструвала всьому світу непрофесійність та необізнаність з ситуацією в Україні взагалі не доречно. На п’ятий рік реформ вони так і не змогли відрізнити Верховний суд України від незаконно створеного під контролем тих же послів G7 Верховного суду (без України).

Зрозуміло, що вони користуються неперевіреною інформацією з дуже сумнівних джерел і свої висновки ніяк не перевіряють. Про “соціальні дослідження” на які вони спираються взагалі окрема річ.

Щодо другого питання, то участь у роботі такої комісії може в подальшому буде розцінена як співучасть у повалені державної влади й втручання в діяльність Конституційного суду України. Й зрозуміло, що навряд чи хтось при розумі прийме участь у її роботі. Тому й шукають “безстрашних” іноземців.

Що ж стосується кандидатів, то в цьому випадку, всі вони повинні розуміти, що їх ніхто не примушує приймати участь у конкурсі.

Але ігнорування ними загальновідомого та очевидного факту порушення Президентом законодавства та перевищення своїх повноважень, не дає їм права в подальшому, розраховувати на гарантії, що передбачені для суддів Конституційного суду України.

У свою чергу, лише сама обставина подання таким кандидатом заяви на участь у конкурсі на заняття вакантних посад, на мій погляд, свідчить про відсутність у нього високих моральних якостей та рівня компетентності, який є підставою для призначення на посуда судді Конституційного суду України.

Й в черговий раз окремо варто всім нагадати, що відповідно до Конституції України – Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Й, на превеликий жаль, саме це ми бачимо, на мій погляд, з боку найвищих посадових осіб держави та їх оточення.

Ростислав Кравець, адвокат, голова профспілки Українська незалежна фундація правників, член Керівної Ради Світового конгресу українських юристів, голова АО Кравець і партнери

Джерело

АО «Кравец и Партнеры»