Військовозобов’язаним громадянам та резервістам для виїзду за межі місця проживання необхідно отримати спеціальний дозвіл від військкомату. Довідка буде дійсна від 30 днів до року, залежно від категорії суб’єкта, якому вона видана. Фокус в одному матеріалі зібрав інформацію про те, як функціонуватиме заборона на виїзд із міста для військовозобов’язаних громадян та кому дозволять залишати межі місця проживання.

Заборона на виїзд із міста — хронологія подій

1 червня агентство УНІАН опублікувало колонку юриста Дмитра Воронцова, який повідомив, що в Україні розробляється нормативний акт, який забороняє військовозобов’язаним громадянам та резервістам виїжджати за межі місця проживання без відповідного дозволу військкомату.

За словами фахівця, такі документи можуть видавати українцям на строк від 30 днів до одного року. У своїй колонці Дмитро Воронцов не навів жодних посилань на джерела інформації, а також не послався на будь-які офіційні документи чи заяву офіційних осіб. Публікацію агентства УНІАН через якийсь час спростувала низка українських ЗМІ.

4 липня пресслужба Запорізької ОВА повідомила про обмеження виїзду військовозобов’язаних громадян до інших регіонів країни. У заяві сказано, що місце проживання деяким категоріям українців дозволено залишати лише зі схвалення голови районного чи міського військкомату. Отримати такий документ зможуть не всі військовозобов’язані громадяни та резервісти, які підлягають мобілізації.

У Запорізькій області обмежили виїзд військовозобов’язаних чоловіків до інших регіонів України

Увечері, 4 липня, нардеп від фракції “Слуга народу” Олександр Федієнко опублікував документ від Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, яким вводиться заборона на виїзд із міста для військовозобов’язаних громадян та резервістів без дозволу військкомату. Нардеп зазначив, що всі юридичні процедури відбуваються строго відповідно до чинного законодавства. У зв’язку з цим, за словами Федієнка, Генштаб ЗСУ затвердив порядок видачі дозволу громадянам України, які перебувають на військовому обліку до ТЦК на виїзд із місця проживання/перебування.

В Україні запровадили заборону на виїзд із міста без дозволу військкомату

Заборона на виїзд із міста — офіційна позиція Генштабу ЗСУ

Пресслужба Генерального штабу Збройних Сил України повідомила, що чинна норма Закону “Про військовий обов’язок та військову службу” передбачає заборону на виїзд із міста без дозволу військкомату для військовозобов’язаних громадян та резервістів. За даними відомства, для систематизації обліку переміщених осіб розроблено порядок надання таких документів, за допомогою яких деякі категорії українців можуть тимчасово залишити місце проживання/місце перебування.

“Дозвіл видається від 30 днів до року залежно від категорії суб’єкта. Розглядається додаткове нормування питань переміщення осіб, які систематично перетинають адміністративні кордони у зв’язку зі службовою чи особистою необхідністю”, — продовжили в Генштабі і висловили сподівання, що суспільство з розумінням поставиться до нововведень.

Генштаб підтвердив, що в Україні запровадили заборону на виїзд із міста без дозволу військкомату

Речник Запорізької військової адміністрації Володимир Марчук у коментарі “Сьогодні” підтвердив, що порядок надання дозволів на виїзд за межі місця проживання/перебування затверджено Генеральним штабом 28 червня і додав, що документ посилається на три закони України, прийняті у 2015 та 90-их роках :

• Закон України “Про правовий режим воєнного стану”;
• Закон України “Про військовий обов’язок та військову службу”;
• Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

“Якщо всі військовозобов’язані, які бажають виїхати, звернуться — утворюється черга в десятки тисяч людей. А хто контролюватиме, стоятиме на блокпостах і цікавитиметься, чи є ця довідка чи ні? Механізму зараз немає. Єдине місце, де це можна проконтролювати, — це наш логістичний центр при виїзді на непідконтрольні нам території. Там представники військкомату присутні. Там можуть перевірити. У всіх інших місцях на практиці це не застосовується”, — продовжив Марчук і припустив, що заборону на виїзд з міста без дозволу військкомату можуть змінити через Верховну Раду.

Видання “Країна”, зі свого боку, опублікувало копію затвердженого Генштабом ЗСУ порядку видачі дозволів військовозобов’язаним на виїзд за межі місця перебування від 28 червня 2022 року. У документі сказано, що підставою для виїзду за межі місця перебування/проживання є згода керівника районного чи міського центру комплектування та соціальної підтримки.

Заборона на виїзд із міста — що прописано в законі

Пункт 4 статті 37 закону “Про військовий обов’язок та військову службу”, на який посилається Генштаб ЗСУ, говорить: “У воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов’язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплект (військовозобов’язаних та резервістів СБУ, Служби зовнішньої розвідки України — без дозволу відповідного керівника)”.

У частині 1 пункту 16 статті 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” прописано таке: “Забороняти громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ або Службі зовнішньої розвідки України, міняти місце проживання (місце перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу СБУ чи СЗР; обмежувати проходження альтернативної (невійськової) служби”.

Частина 6 статті 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, на який також посилається Генштаб, сказано: “Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи”.

Заборона на виїзд із міста — що кажуть нардепи та юристи

Нардеп від фракції “Слуга народу” Роман Грищук підтвердив інформацію про введення заборони на виїзд із міста та повідомив, що Генштаб ввів його в дію відповідно до двох законів України. Водночас, як зазначає парламентарій, ініціатива військового командування може призвести до соціального бунту та порушення логістики між областями.

“Мінятимуть законодавство, щоб не було речей, коли для виїзду з Києва чи області потрібно брати дозвіл у військкоматі. Верховна Рада має внести зміни, щоб порядок не був у такому вигляді. Одна справа проживання, коли людина змінює місце проживання або виїжджає за кордон. Тоді йому потрібно отримувати дозвіл. Але історія з переміщенням між областями… Це зупинить волонтерський рух та бізнес… Незабаром будуть офіційні заяви щодо цієї ситуації”, — додав Грищук у відеозверненні від 5 липня і не відкинув, що така норма може призвести до корупції в військкомати.

Нардеп від “Слуги народу” Роман Грищук розкритикував заборону на виїзд із міста без дозволу

Документ також розкритикувала інша народна депутатка від фракції “Слуга народу” Роксолана Підласа. За її словами, заборона на виїзд із міста без дозволу військкомату є дурістю, яка може спровокувати бунт у суспільстві та крах економіки України.

“Як повноправна та дієздатна громадянка, я особисто не бачу необхідності отримувати дозвіл у когось на пересування в межах моєї країни. Я б взагалі хотіла, щоб держава ніколи про мене не згадувала, а наша взаємодія обмежувалася кліками в Дії”, — продовжила Підласа та анонсувала внесення змін до чинного законодавства.

Юрист Ростислав Кравець припустив, що введення такої заборони від Генштабу породить корупцію в регіонах і обвалить економіку через юридичні та логічні нестикування в розпорядженні Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. За його словами, закон, на який посилаються у відомстві, регулює лише зміну постійного місця проживання.

Кравець також звернув увагу, що в чинному законодавстві прописано, що заборона на виїзд із міста для зміни місця проживання запроваджується у період воєнного часу, а не воєнного стану.

“Незрозуміло, який перелік причин для відмови у видачі дозволу. На практиці це може закінчитися тим, що людині, яка працює на хлібному заводі, як співробітнику інфраструктури життєзабезпечення, дозволять перетинати райони, а охоронцеві хлібозаводу — ні. За законом такі заходи можна вжити лише до осіб, які змінюють місце проживання, і в цьому нічого нового немає, адже й раніше, коли особа переїжджала жити в іншу місцевість, треба було знятись з обліку та стати на облік за новим місцем проживання, але ці випадки не стосувалися необхідності їздити до інших регіони. Наприклад, ті ж сільгоспвиробники — живуть в одному районі, сіють в іншому”, — додав Кравець, коментуючи заборону на виїзд з міста для військовозобов’язаних чоловіків і резервістів.

ФОКУС

АО «Кравец и Партнеры»

Роль держави на концертному ринку зазвичай скромно залишається в тіні. Проте, з держскарбниці щороку виділяється чимало коштів на фінансування публічних масових заходів. При цьому число нахлібників, які прагнуть заробити за рахунок бюджету і глядачів, весь час зростає. Особливо активізуються бажаючі в період великих урочистостей, на зразок днів міста, великих професійних свят (типу дня залізничника) і міжнародно-культурних заходів. Нерідко чиновники йдуть у них на поводу, створюючи штучні монополії організаторів культурних заходів і реалізаторів квитків на них.

Топ-3 схеми заробітку на артистах

Фінансування щорічних загальноміських свят – одна з найпоширеніших схем. Нерідко різниця між істинною вартістю заходів і тими грошима, які виділяє на ці цілі місто, – досить значна.

Так, на держпідтримку регіональних культурних ініціатив, аматорського мистецтва та проведення загальнодержавних концертних заходів Мінкульт обіцяв виділити в 2017 році 12,3 млн. грн. За фактом, за підсумками року міністерство перевиконало заявлений план, збільшивши бюджет «на видовища» вдвічі – до 24,8 млн. грн.

Не варто забувати і про підтримку мистецтва з місцевих бюджетів. За інформацією системи Prozorro, серед прикладів організації концертних заходів до днях міста в рамках допорогових тендерів (до 200 тис. грн.) багато маленьких міст (Ірпінь, Маріуполь, Лиман, Мукачеве), які проводять по кілька тендерів до одного і того ж свята. Через що встановити його точну вартість досить проблематично.

Інший приклад, про який розповіла музичний критик Любов Морозова, – це грантові програми та мікрогранти окремим виконавцям і творчим колективам, кошти на які протягом двох останніх років виділялися на так званих експертних комісіях. Тобто, фактично «вручну». Причина впровадження ручного режиму – в реформуванні структури, яка є формальним розпорядником цих коштів.

За підсумками 2017 року грантів було видано близько 16 млн. грн. У цьому році «під свою» опіку цей фінансовий потік повинен взяти новий Український культурний фонд, який з січня 2018 року очолює дружина Президента Марина Порошенко.

Третій – найбільш цікавий приклад «концертного навару» в минулому році – Євробачення-2017. Саме його постаралися по максимуму використовувати комерційні компанії та артисти для свого додаткового заробітку. Якщо відкинути у бік технічні аспекти, пов’язані з підготовкою до проведення міжнародного пісенного конкурсу в Україні, то, мабуть, найбільш резонансною подією з яскраво вираженим негативним відтінком стали розміри гонорарів українських виконавців (Джамала – 985 тис. грн., Руслана – 372 тис. грн .) і ведучих (по 190 тис. грн.). А також – створення штучної монополії з продажу квитків на концерти пісенного конкурсу. Понад 9 млн. грн. заробив на завищених цінах на тікети Concert.ua і його структура «В Тікет».

Квиткові махінації на Євробаченні-2017

Непрозорість офіційного продажу при повній бездіяльності організаторів і виконавців спровокувала масові спекуляції на євроквитках. При цінах Concert.ua від 199 грн. до 9999 грн., на вторинному ринку спекулянти пропонували квитки на Гранд-фінал- по 70-100 тис. грн.

Цей процес з самого початку був покритий таємницями і інтригами. Спочатку – незрозуміла ситуація з відкритим тендером на Prozorro, коли переможцем несподівано стала компанія «В Тікет» (засновником якої є Дмитро Феліксов, співвласник Concert.ua), яка запропонувала найвищу ціну. Звісно, конкуренти бурхливо відреагували на це. Відразу два учасники тендера – «Маестро тікет системс» та «Укртікет» – опротестували результати аукціону, звернувшись зі скаргами на рішення замовника до Антимонопольного комітету України.

Поки інші учасники в законному порядку оскаржували правомірність переможця, платформа Prozorro воліла самоусунутися від даного процесу і скасувала тендер взагалі.

Як повідомив генеральний директор ДП «Прозорро» Василь Задворний, в 2017 році жодна з компаній не відповідала умовам тендеру, тому закупівля була скасована.

Але це вже нікого не цікавило. Засновник «В Тікет» і співзасновник сервісу Concert.ua Дмитро Феліксов скасування торгів оскаржувати не став: квитки пішли у продаж.

Їх продаж через «В Тікет» ніхто не збирався зупиняти, хоча організаторам довелося приблизно місяць ще повозитися, щоб придумати, як це зробити. Втім, як і допустити сюди інші квиткові сервіси. В очах громадськості формально ця компанія так і залишилася єдиним переможцем, так само, як і Concert.ua – офіційним квиткових партнером конкурсу.

Тут почалося вже найцікавіше. Глядачі побачили, що їм пропонують придбати квитки на Євробачення по завищеній вартості – з серйозною додатковою комісією і платними послугами. Наприклад, при миттєвому викупі квитків через сайт сервісний збір оператора становив понад 12%, при бронюванні з викупом через термінал глядачам було потрібно доплатити ще 6%.

Пояснити такі високі сервісні збори оператор не спромігся. А навіщо? На хвилі ажіотажного попиту глядачі з України та інших країн розкуповували квитки, немов гарячі пиріжки, без зайвих питань до даного сервісу, не надто вдаючись до технічних і фінансових нюансів.

Питання журналістів керівництво сервісу також проігнорувало.

Українські координатори пісенного конкурсу, пославшись на ринковий попит на тікети, крамоли в цьому ціноутворенні також не побачили.

Дивує інше. Чому на тлі боротьби з корупцією ситуацію з квитками на Євробачення в Україні не помітили ні представники правоохоронних органів, ні НАБУ, ні інші контролюючі інстанції, ні уряд. Хоча прем’єр особисто обіцяв розібратися з реалізацією і доступністю «квиткової кампанії». По факту – весь цей штучно створений хаос з тікетами спеціально був спущений на гальмах.

За підсумками проведення міжнародного пісенного конкурсу керівництво Національного громадського телебачення України (НГТУ) відзвітувало про загальні доходи від реалізації квитків на Євробачення-2017. При плані в 44 млн. грн. реальні цифри виявилися на 65% більше – 72,5 мільйонів. Однак про розміри додаткової комісії, яку переплатили глядачі, ніхто у звіті навіть не заїкнувся.

При цьому поведінка координатора Євробачення-2017 від НГТУ Павла Грицака виявилася куди красномовнішою за будь-які цифри. Буквально наступного дня після свого публічного звіту про витрати і доходи під час проведення конкурсу виконавчий продюсер написав заяву про звільнення «за власним бажанням». Запитувати, що і як було насправді – вже нема в кого. Наші запити в НГТУ і АМКУ залишилися без уваги.

Показовою, в найгіршому сенсі цього слова, є і поведінка Антимонопольного комітету України, який міг допомогти розібратися у цій «квитковій справі».

Підставою для розглядів АМКУ стали заяви від відомого українського юриста Ростислава Кравця про неправомірні дії ТОВ «В Тікет», якого ПАТ «Національна громадська телерадіокомпанія України» визначила як єдиного агента з реалізації квитків на пісенний конкурс Євробачення-2017. Основні претензії до компанії-реалізатора пов’язані з нав’язуванням споживачам необов’язкових платних послуг і включенням до вартості квитка додаткових коштів (сервісного збору).

На жаль, зрушити справу з мертвої точки не вдалося навіть через рік. Як повідомив керуючий партнер ЮФ «Кравець і партнери» Ростислав Кравець, АМКУ відмовив у відкритті провадження, але він має намір оскаржити це питання в суді.

«Настільки цинічні порушення антимонопольного законодавства, які полягають у встановленні плати за послуги, відмовитися від яких при монопольному продажу квитків просто неможливо, не може залишатися непоміченими», – вважає юрист.

Антон Дуб, ВИКРИВАЧ

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

На конференції були присутні 142 делегата і більше 600 адвокатів міста Києва. Результатом проведення конференції було прийняття після відкритого обговорення низки рішень. Зокрема:

Визнано такою що не відбулася 08 жовтня 2016 року конференція адвокатів міста Києва. Відкликано з установ, організацій, державних органів, інформацію про прийняті рішення (у тому числі оформлені протоколом /витягом з протоколу) від імені конференції адвокатів міста Києва 08 жовтня 2016 року.

Визнано такими, що не відбулися вибори 08 жовтня 2016 року до складу Ради адвокатів міста Києва, до складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, до складу Ревізійної комісії адвокатів міста Києва, до складу Ради адвокатів України, до складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Визнано таким, що на не набув повноважень в наслідок обрання до складу 08 жовтня 2016 року Голови Ради адвокатів міста Києва – Рябенко Петро Константинович.

Визнано такими, що на не набули повноважень в наслідок обрання до складу 08 жовтня 2016 року члена ради адвокатів міста Києва: Ростислав Богданович Пукало, Микола Володимирович Голодняк, Олександр Григорович Вознюк, Микола Дмитрович Солдатенко, Армен Сабірович Нерсесян, Олексадр Леонідович Дульський, Анна Олександрівна Литвин, Ярослав Миколайович Бондаренко, Валерій Вінцентасович Джяутов, Ганюна Кравчук, Зоя Володимирівна Ярош, Андрій Ігорович Циганков, Діана Леонідівна Назаренко, Тетяна Володимирівна Мироненко, Олег Валерійович Березюк, Олена Олександрівна Жогіна, Владислав Валерійович Білоцький, Євгеній Іванович Якима, Юрій Палович Борисов, Володимир Володимирович Клочков, Надія Миколаївна Корінна, Андрій Володимирович Мамалига, Сергій Ілліч Афіндуліді, Владислав Вадимович Ситюк, Дмитро Олександрович Піліпенко.

Визнано такими, що не набули повноважень в наслідок обрання 08 жовтня 2016 року Голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (м.Києва) Орлов Ігор Олександрович

Визнано такими, що не набули повноважень внаслідок обрання до складу 08 жовтня 2016 року: члена Кваліфікаційно-дисциплінарної адвокатури міста Києва: Бєгунова Ольга Олексіївна, Дерев’янчук Володимир Анатолійович, Покотило Ігор Миколайович, Просянюк Ольга Вікторівна, Розметов Ровшанбек Назарович, Сухомлинова Наталія Іванівна, Титикало Роман Сергійович, Угрінчук Едуард Романович, Дрюк Олексій Миколайович, Гнатюк Тетяна Віталіївна, Риков Вадим Володимирович, Дубчак Леся Сергіївна, Заруцький Олександр Вадимович, Мостовенко Сергій Вікторович, Рибачковський Костянтин Едуардович, Нагорний Олександр Віталійович, Солодко Євген Вікторович, Тимченко Тетяна Анатоліївна, Волощук Володимир Вікторович, Нікітюк Катерина Олександрівна.

Визнано таким що не набув повноважень представника адвокатів міста Києва у Раді адвокатів України внаслідок обрання 08 жовтня 2016 року Черезов Ігор Юрійович.

Визнано таким що не набув повноважень представника адвокатів міста Києва у Вищий Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури в наслідок обрання 08 жовтня 2016 року Кострюков Валерій Івановича.

Вирішено Раді адвокатів міста Києва продовжити роботу у складі: Голова Ради адвокатів міста Києва – Рафальська Інна Владиславівна, обрана конференцією адвокатів міста Києва від 12.10.2012

Члени Ради адвокатів міста Києва:

Афіндуліді Сергій Ілліч, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Бойко Ігор Григорович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Брицька Анна Миколаївна, обрана на конференції адвокатів міста Києва від 24.01.2015
Гревцова Радмила Юріївна, обрана на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Дідовець Юрій Вікторович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Дробязко Микола Миколайович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Іванов Ігор Олександрович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Кілічава Тетяна Михайлівна, обрана на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Клочков Володимир Володимирович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 24.01.2015
Корінна Надія Миколаївна, обрана на конференції адвокатів міста Києва від 24.01.2015
Кравець Ростислав Юрійович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 24.01.2015
Лошаков Дмитро Сергійович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Мамалига Андрій Володимирович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Рябенко Петро Костянтинович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Савінова Наталія Андріївна, обрана на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Сафронов Валерій Аркадійович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Сірий Микола Іванович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Степ’юк Валентин Сергійович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Турський Володимир Миколайович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012

Вирішено Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури міста Києва продовжити роботу у складі: Голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів міста Києва –Рудакова Валентина Володимирівна, обрана конференцією адвокатів міста Києва 12.10.2012 року

Атестаційна палата:

Волинець Валентин Тодосійович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Дубчак Леся Сергіївна, обрана на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Заруцький Олександр Вадимович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Кириченко Микола Олексійович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Левков Сергій Андрійович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Мостовенко Сергій Вікторович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Рибачковський Костянтин Едуардович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Федоренко Ігор Люсикович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Яновська Олександра Григорівна, обрана на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012

Дисциплінарна палата:

Бєгунова Ольга Олексіївна, обрана на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Дерев‘янчук Володимир Анатолійович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Захаркевич Тимофій Сергійович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Коваль Микола Миколайович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Покотило Ігор Миколайович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Просянюк Ольга Вікторівна, обрана на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Розметов Ровшанбек Назарович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Санченко Роман Григорович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 24.01.2015
Сухомлинова Наталія Іванівна, обрана на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Титикало Роман Сергійович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012
Угрінчук Едуард Романович, обраний на конференції адвокатів міста Києва від 12.10.2012

Вирішено Ревізійній комісії адвокатів міста Києва продовжити роботу у складі: Дрібнич Володимир Віталійович, Назарець Дмитро Анатолійович, Скрипачов Володимир Вікторович, Філонова Вікторія Юріївна, Цикалевич Володимир Миколайович

Вирішено представнику адвокатів міста Києва у Вищий кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури, члену Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх Ірині Борисівні продовжити роботу у складі Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Вирішено представнику адвокатів міста Києва у Раді адвокатів України, члену Ради адвокатів України Петровій Наталії Іванівні продовжити роботу у складі Ради адвокатів України.

Вирішено створити комісію по перевірці обставин захоплення органів адвокатського самоврядування.

Покласти на члена Ради адвокатів міста Києва Рябенка Петра Константиновича забезпечення безперебійної роботи Єдиного реєстру адвокатів України в частині виконання обов’язків адміністратора першого рівня ведення ЄРАУ. З метою виконання покладених функцій встановити Члену ради адвокатів міста Києва Рябенку П.К. час постійного прийому та обробки заяв/документів про внесення інформації до ЄРАУ з 10-00 до 18-00 щоденно, з понеділка по четвер включно.

Голові Ради адвокатів міста Києва Рафальській Інні Владиславівні забезпечити члена Ради адвокатів міста Києва Рябенка П.К., для виконання, покладених на нього конференцією адвокатів міста Києва обов’язків, технічним обладнанням, робочим місцем за адресою: м. Київ, вул. Білоруська 30, приміщення Ради адвокатів міста Києва.

Призначити проведення чергової щорічної звітної Конференції адвокатів міста Києва на січень 2016 року. Дозволити Раді адвокатів міста Києва включити до порядку денного звітної Конференції кадрових питань, у випадку необхідності.

Встановити, що при внесенні в порядок денний конференції питань, пов’язаних з відкликанням, обранням, переобранням членів органів адвокатського самоврядування, інформація щодо цих питань повинна бути розміщена на сайті Ради адвокатів міста Києва/Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів міста Києва (kmkdka.com), не менше ніж за 45 днів до дати проведення конференції. Одночасно розміщується інформація з пропозицією про висування кандидатур до складу органів адвокатського самоврядування. Рада адвокатів міста Києва зобов’язана розмістити інформацію про кожного кандидата на обрання до складу органів адвокатського самоврядування в порядку надходження, але не пізніше 15 днів до дати розгляду цього питання конференцією.

Організаційному комітету по скликанню позачергового з’їзду адвокатів України, створеному відповідно до рішення конференції адвокатів міста Києва розпочати збір підписів адвокатів.

Прийняти нову редакцію положення про Раду адвокатів міста Києва.

Прийняти нову редакцію положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури міста Києва.

Довідково: відповідно до ст. 47 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» Вищим органом адвокатського самоврядування в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є конференція адвокатів регіону, адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі та відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокатская компания Кравец и Партнеры