Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Наглядова рада може проводити внутрішній аудит. Однак, як показує досвід, його результати залежать від обставин оцінки аудиторських компаній. Проте згодом нерідко виявляється, що все не так, як написали аудитори. Тому все зводиться до того: які документи надали — такий висновок і отримали. А чи дійсно наглядова рада банку здійснювала незалежний аудит його діяльності, чи самостійно збирала документи, невідомо. У наглядовій раді кажуть: нам надали документи, ми їх перевірили, і з ними все гаразд. Однак чи перевірялися активи, а також перекази та виведення коштів за кордон — невідомо. Адже частину документів могли просто не надати. Саме так сьогодні часто виглядає будь-який аудит», — каже адвокат.

За його словами, ситуація з аудитом Сенс Банку є спробою створити гарне обличчя при поганій грі.

На запитання, хто має перевірити Сенс Банк, адвокат відповів:

«Якщо є підстави для відповідних звинувачень, це можуть зробити фахівці Національного банку України. Зокрема, провести відповідну перевірку та запросити інформацію щодо переказу коштів. Адже в „плівках Міндіча“ йдеться про те, що кошти виводилися за кордон. Покажіть ці контракти, щоб зрозуміти, чи належним чином було проведено фінансовий моніторинг. Якщо перекази через банк підтвердяться, держава має запровадити тимчасову адміністрацію або ліквідувати цей банк. Водночас це виглядає абсурдно, адже існує закон про гарантування вкладів. Наразі ж немає повного гарантування вкладів, а також ефективної системи контролю за діяльністю банків», — резюмував адвокат.

Нагадаємо, що наглядова рада Сенс Банку завершила внутрішній аудит, який було розпочато рішенням від 12 травня для перевірки інформації, що стала відома з розслідування НАБУ, відомого як «плівки Міндіча». Аудит не встановив фактів надання преференцій, застосування нестандартних умов обслуговування чи порушень внутрішніх процедур банку щодо осіб і компаній, які згадувалися у розслідуванні.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Скоріш за все Міндіча в Ізраїлі знайшли не журналісти, а правоохоронці. Адже журналісти у своїї розслідуваннях зазначають, що дізналися про інформацію з власних джерел. Насправді ж це правоохоронні органи. В багатьох випадках вони не можуть про це заявити. Як в справі Міндіча, адже це буде діяльність на території іншої країни», — каже адвокат.

Він підкреслив, що у разі позбавлення Тимура Міндіча громадянства України, то реально покарати його, або ж вимагати екстрадиції — майже неможливо.

«Його можна лише заочно засудити в Україні. А також конфіскувати його майно на території України, якщо у покаранні за злочин це передбачено. А що стосується екстрадиції, то Ізраїль не видасть громадянина власної країни. Зокрема, якщо в нього буде відсутнє громадянство України», — резюмує адвокат.

Нагадаємо, що українські журналісти вийшли на слід бізнесмена Тимура Міндіча, підозрюваного в організації масштабної корупційної схеми довкола «Енергоатому». Зазначається, що журналісти знайшли бізнесмена в Ізраїлі.

Раніше повідомлялося, що проти фігуранта антикорупційної операції «Мідас» Тимура Міндіча відкрили справу про державну зраду.

Як повідомив у Фейсбуці народний депутат Олексій Гончаренко, про це йдеться у відповіді Служби безпеки України на його звернення.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Про це у своєму коментарі заявив адвокат Ростислав Кравець.

За словами Кравця, складається враження, що сьогоднішні розслідування Тимчасової слідчої комісії ВРУ по “Мідасу” проводяться з єдиною метою – відвести увагу суспільства і відтермінувати максимально час, щоб люди просто забули про саме питання виїзду Міндіча за кордон. 

“Пан Железняк мав можливість звернутися із заявою, коли з’ясувалось, що Міндіч виїхав за кордон, ніби безпідставно, не чекати оці розслідування. Це наводить на думку, що він був обізнаний щодо і виїзду, і зараз просто допомагає Міндічу уникнути відповідальності.”, – зауважив Кравець.

Коментуючи загалом ситуацію зі втечею Міндіча, Кравець зазначив, що в ній основні запитання до НАБУ і САП, тому що було оперативне супроводження цієї справи.

“Як показує досвід, коли особа знаходиться під таким пильним контролем представників правоохоронних органів, то існують відповідні розпорядження, негласні на кордоні, щоб цю особу під будь-яким приводом не випускали за кордон. Таких звернень на НАБУ і САП до прикордонників не було, як, наприклад, це було у справі адвоката Ємельянова, коли його не випустили безпідставно, повернули назад в Україну і тільки під Києвом ДБР його зустріла, навіть не їхала туди затримувати. Що стосується Міндіча, то це говорить про одне, що пан Железняк разом з НАБУ і САП обізнаний в ситуації, яким чином його випустили за кордон, і я не виключаю, що він з цього має певні в тому числі і особисті зацікавленості”, – пояснює юрист.

Водночас, на думку Кравця, свідчення прикордонників у справі, які не знали про дії НАБУ і САП стосовно Міндіча, тільки посилюють підозри стосовно умисної бездіяльності антикорупційних структур.

“Питання є до Железняка, який досить плідно співпрацює і постійно висвітлює якісь інсайти НАБУ і САП. І питання безпосередньо до самих НАБУ і САП, яким чином особа, якій готувалося вручення підозри, фактично в цей та на наступний день, мав можливість відірватися від оперативного спостереження, не мати жодних так званих карток на кордоні і спокійно перетнути кордон. Тобто до прикордонників питання немає і не може бути за законом”, – резюмує Кравець.

Учора, у засіданні ТСК з розслідування “плівок Міндіча” ДПСУ не взяло участі, аргументуючи тим, що мають діяти у межах законодавства, а порушені у листі-запрошенні на ТСК питання виходять за межі енергетичного розсліування.

Попри це, не прихід саме прикордонників Железняк страктував, як нібито відмову пояснити “виїзд Міндіча”. Водночас, ДПСУ раніше офіційно заявило, що не отримувало від НАБУ чи САП вказівок стосовно заборони виїзду Міндіча, а той на момент перетину кордону мав законні підстави перетинати кордон.

Сьогодні ж, коли представники і НАБУ і САП були присутні за засіданні ТСК, жодних запитань стосовно втечі Міндіча їм не було адресовано.

Нагадаємо, що директор НАБУ Семен Кривонос раніше визнав відсутність комунікації з боку САП та НАБУ із прикордонниками стосовно заборон Міндічу покидати України через кримінальне пересдіування. Він пояснив це побоюванням витоків. Однак, як запевнив колишній прокурор САП Станіслав Броневицький, НАБУ мало достатньо важелів “зупинити” Міндіча навіть без залучення чи то прикордонників, чи інших правоохоронних органів.

Джерело: enovosty.com

АО «Кравець І Партнери»

У той час, коли Україна продовжує голосно декларувати боротьбу з корупцією, одна з найбільш резонансних підозр року – проти бізнесмена Тимура Міндіча – стрімко перетворюється на демонстрацію того, якими тендітними можуть бути інституції, коли вони стикаються з великим масивом даних, політичною вагою та слабкою юридичною конструкцією. 

Упродовж тижня країна жила новинами про “злочинну організацію”, “відмиті сотні мільйонів доларів” та спецоперацію, яку, за словами антикорупціонерів, готували не один рік. Але коли текст підозри опинився у відкритому доступі, реальність виявилася куди менш героїчною й набагато більш незручною.

Документ, який мав би стати демонстративним ударом по корупції найвищого рівня, натомість приголомшив правничу спільноту, і не лише географічними ляпами на кшталт Женеви, “перенесеної” в Австрію. Для юристів ця деталь стала не анекдотом, а символом усього тону підозри: неточного, суперечливого й вражаюче недбалого.

І йдеться зовсім не про бажання захистити Міндіча. Навпаки, фахівці попереджають: із такими матеріалами він, найімовірніше, уникне будь-якого покарання не тому, що невинний, а тому, що антикорупційні органи знову виходять у бій із порожніми руками. Окрім аудіозаписів, які навряд чи витримають судовий контроль, у слідства, схоже, нічого немає. І саме це, а не підозрюваний, стає головною проблемою.

“Юридичний нігілізм”: реакція правової спільноти

Юристи, які проаналізували підозру, вживають формулювання, що рідко звучать у публічному просторі.

“Абсолютний юридичний нігілізм”, – пише адвокат Юрій Сухов, додаючи, що документ не містить ключових елементів складу злочину. Інші фахівці називають підозру “фантазією, вільною від будь-яких доказів”, та зазначають, що жодного первинного злочину, який би пояснював походження “брудних коштів”, слідство не показало.

Проблема, яка може обвалити справу: невідомо, що саме вкрали

У підозрі немає статті 191 – розтрати державних коштів. Це означає, що слідство на цьому етапі не може довести, що бодай долар був украдений з державних структур, зокрема з “Енергоатому”. Шум про “100 мільйонів” виявився інформаційною хвилею, яка не закріплена в тексті підозри. Оскільки там мова лише про 311 млн грн або приблизно 6 млн доларів, походження яких не встановлено, але які слідство пропонує вважати “злочинними”.

Підозра, зібрана з підслуханих розмов

Ключові “докази” – це розмови, записані у квартирі в центрі Києва, яку детективи назвали “офісом злочинної організації”. На думку критиків, це виглядає більше як атмосфера детективного роману, ніж справжнє розслідування.

“Цікаво, але по тексту підозри мова йде виключно про якесь переміщення коштів, але джерела цих коштів не зазначаються. Тому, що само вони цій групі без джерел і без самих коштів будуть в суді доводити, взагалі не зрозуміло”, – аналізує юрист, адвокат Ростислав Кравець.

А ще бізнесмен виїхав за кордон у день підготовки підозри, попри постійне спостереження НАБУ. Як йому це вдалося – питання, яке нині обговорюють голосніше, ніж зміст кримінальних статей. В державній прикордонній службі заявили, що команди затримати Міндича на кордоні від НАБУ не надходило.

Занадто маленькі цифри для занадто великого вибуху

Мабуть, найнеприємніший для влади висновок зробив журналіст Влад Сидоренко: залізобетонну політичну вертикаль президента Зеленського похитнула справа у 6 мільйонів доларів, причому з надзвичайно туманними підставами.

Справа, яка може розсипатися ще до суду

Якщо НАБУ не доведе джерело походження коштів, бюро може втратити підслідність, а справа, що вже встигла стати політичним землетрусом, може зникнути, не дійшовши до суду або залишитися без вироку – як це 10 років відбувається зі справою екс-нардепа Миколи Мартиненко. Ще 10 років тому його звинуватили у фінансових махінаціях на тому ж самому “Енергоатомі”. Що також свідчить про те, що десять років роботи антикорупціонрів довкола “Енергоатому” жодним чином не зупинило корупційні схеми на стратегічному державному підприємстві.

На сьогодні експерти погоджуються в одному: підозра Міндичу стала маркером системної проблеми в антикорупційній вертикалі. Справи, які повинні зміцнювати довіру суспільства, натомість демонструють тріщини у фундаменті.

І саме ці тріщини, а не “злочинна організація” з підозри, стали головною загрозою для держави, зокрема і на міжнародній арені.

Цим вакуумом довіри вже користуються міжнародні гравці, які просувають ідею “швидкого завершення війни” шляхом політичного компромісу з Кремлем. Тепер, коли українська влада виглядає ослабленою, тиск зростає. Від Зеленського вимагають відставки його ключової людини, зокрема і в міжнародних переговорах – Андрія Єрмака.

Закулісні дискусії в європейських столицях та за океаном невпинно повертаються до питання: чи може президент Зеленський дозволити собі відмовити, якщо союзники скажуть: “час сідати за стіл”, навіть якщо цей стіл накритий на чужих умовах?

Під виглядом “мирного врегулювання” Київ дедалі настирливіше схиляють до формули, яка передбачає фактичну втрату частини територій і різке скорочення армії – умови, що десятиліттями визначатимуть безпеку країни.

У західних столицях це подають як “раціональний компроміс”. У такій атмосфері крихка, юридично сумнівна справа проти Міндича стає не просто внутрішньою помилкою. Вона перетворюється на інструмент – небажаний, але ефективний – у руках тих, хто хоче показати світові: Україна нестабільна, влада похитнулася, і момент тиску настав.

Для країни, що воює за власне існування, цей сигнал не менш небезпечний, ніж будь-яка військова загроза. Бо коли союзники починають сумніватися – ворог, навпаки, починає діяти.

Джерело: unn.ua

АО «Кравець І Партнери»

Підтримай канал, придбай мерч – https://merch.knpartners.com.ua/shop/

АО «Кравець І Партнери»

Підтримай канал, придбай мерч – https://merch.knpartners.com.ua/shop/

АО «Кравець І Партнери»

Підтримай канал, придбай мерч – https://merch.knpartners.com.ua/shop/

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Справа Міндича, як майже всі інші справи НАБУ, закінчиться нічим. Якщо суддя взяв хабар, то його можуть притягнути до відповідальності. Якщо ж мова йде про мільярди та загрозу нацбезпеці, то НАБУ, чомусь на стоні осіб, які підозрюються у вчинені таких злочинів. Чим закінчилася справа Роттердам + або Центренерго — нічим. Думаю, що зі справою Міндича буде те ж саме. Адже років через 5 навіть не побачимо згадування прізвища Міндича на сайті НАБУ», — каже Р. Кравець.

На його думку, не варто очікувати, що справу Міндича доведуть до логічного завершення.

«Справа Міндича нічим не завершиться», — резюмує адвокат.

Нагадаємо, що Детективи Національного антикорупційного бюро прийшли з обшуками до бізнесмена та співвласника студії «Квартал 95», соратник президента Володимира Зеленського Тимура Міндіча вранці 10 листопада. За даними ЗМІ Міндич втік за кордон.

Скандал з плівками Міндіча вибухнув у липні 2025 року, коли з’явилися перші повідомлення про таємні записи в квартирі Тимура Міндіча — співвласника студії «Квартал 95» та близького друга президента Зеленського. Ці плівки, за даними медіа, фіксували обговорення корупційних схем, бізнесових угод та політичних інтриг, можливо, за участю самого президента та його оточення. Детектив НАБУ Руслан Магамед Расулов став ключовою фігурою в цій історії, оскільки саме він, за інформацією джерел, керував документуванням діяльності Міндіча. Його затримання СБУ 21 липня 2025 року за підозрою у зв’язках з росією, а згодом нова підозра в корупційних махінаціях, сприймаються багатьма як політична помста.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Підтримай канал, придбай мерч – https://merch.knpartners.com.ua/shop/

АО «Кравець І Партнери»