Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Згідно з міжнародним правом ви повинні відмовити США у поверненні коштів. Адже це був не кредит, а допомога, яка не підлягає поверненню. По- друге, якщо ми говоримо з юридичної точки зору, то Україна має провести інвентаризацію від того, що США отримали від співпраці з Україною. Думаю, що баланс буде не на користь США. Якщо відверто порахувати, хто кому винен, то насправді США винні Україні мільярди доларів. По-друге, що стосується гарантій безпеки у зв’язку з примушуванням України відмовитися від ядерної зброї, це також свідчить про односторонній тиск з боку США на Україну», — каже адвокат.

На його думку, Україні треба більш чіткіше висловлювати свої позиції, щодо співпраці та партнерства.

«Партнерство має бути взаємовигідним. Тому всі заяви, які на сьогоднішній день є з боку США, є абсолютно безпідставними. І про це треба заявити офіційно та публічно, а не замовчувати це, щоб якимось чином укладати договори. Особи, які до них причетні будуть нести відповідальність за державну зраду. Адже відповідно до Конституції Україна є суверенною та незалежної країною. А ресурси України належать виключно українцям, а не іноземцям. Щодо компенсацій від США, то ніхто не примушував їх надавати Україні. Це виключно особисте бажання адміністрації Трампа. Крім того, є всі підстави стягувати з США компенсації на користь України за ті реформи, які вони тут проводили. Тобто США мають нести за це відповідальність, як політичну, так і матеріальну», — підкреслює адвокат.

За його словами, з огляду на міжнародне право Україна може і має всі можливості притягнути США до відповідальності.

«Ми маємо для цього всі інструменти. Це буде тривалий процес у міжнародних судах. Вважаю, що у України будуть всі шанси довести свою незалежність. І з точки зору міжнародного права вимагати компенсацію від всіх країн, які були підписантами цього меморандуму. Адже вони разом з рф несуть відповідальність за всі пошкодження та знищення в Україні», — резюмує Р. Кравець.

Нагадаємо, що Сполучені Штати Америки та Україна відновили переговори щодо угоди про видобуток природних ресурсів, яка може дати США значну частку в українських корисних копалинах. Оновлений проєкт угоди повертається до вимоги Дональда Трампа, щоб Україна повернула мільярди доларів, отримані як військову та фінансову допомогу після початку російського вторгнення. Про це повідомляє The New York Times.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

АО «Кравец и Партнеры»

Що робити тим, хто, за законами України, має право на підвищену пенсію, надбавку, інші соціальні виплати, але роками їх не отримує? Судитися, скажете ви. Правильно. Але що робити далі, коли суд постановив виплатити заборговане, а цих виплат і далі ніхто не робить?

Приміром, Лідія Бурмич, Григорій Яремчук та Олег Варава відстоювали в українських судах «чорнобильські» субсидії за роботу у зоні з підвищеною радіацією. Рішення прийняли на їхню користь, але компенсації вони так і не отримали. Тому подалися до Європейського суду з прав людини.

І так вчинили не лише вони. За останні двадцять років громадяни України подали до Європейського суду з прав людини близько 29 тисяч звернень, вимагаючи перерахунку пенсій, надбавок та інших соціальних виплат. Бо отримати своє, гарантоване законом, не можуть роками.

Тож звернення до ЄСПЛ на невиконання рішень українських судів стало таким масовим, що восени минулого року він уперше в історії передав понад 12 тисяч нерозглянутих справ на виконання до Комітету міністрів Ради Європи, щоб той разом із українським урядом знайшов розв’язання цієї системної проблеми. У подальшому всі нові такі скарги від українських громадян одразу передаватимуть до Комітету міністрів.

Чому в Україні масово не виконують рішень судів? Чи можливо сьогодні домогтися, наприклад, перерахунку пенсії?

Про це говоримо з юристом, головою ГО «Діти війни столиці України» Валентином Сміхуном та адвокатом Ростиславом Кравцем.

— Щороку через суди сотні українців виборюють собі надбавки до пенсії, але так і не отримують їх. Чому?

В. Сміхун: — Наведу приклад. У 2006 році був ухвалений закон «Про соціальні гарантії дітей війни», який встановлював доплату до пенсії на рівні 30% мінімальної пенсії. Нагадаю, що дитиною війни є особа, якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менш як 18 років.

В. Сміхун: — Проте тоді в бюджеті коштів на цю надбавку не знайшли, тому в 2006 році вона не виплачувалася. Потім Кабмін зменшив надбавку, встановивши фіксований розмір (10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність). Але рішенням Конституційного Суду ці зміни пізніше було визнано неконституційними, і «діти війни» знову повинні були отримати 30% надбавки до пенсії.

Та в 2011 році Кабмін ухвалив постанову, якою встановив надбавку «дітям війни» — 49,8 гривні, а з 2012 року — 7% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Тоді пенсіонери-«діти війни» масово стали звертатися до судів, відстоюючи своє право на 30% надбавку, гарантовану Законом від 2006 року. Бо це була доволі солідна сума до пенсії.

— І які рішення виносили наші суди?

В. Сміхун: — Переважно позитивні. До 2011 року гроші за рішеннями судів, що були у 2008 — 2009 роках, виплачувалися. Так, через силу, бо були апеляції управлінь Пенсійного фонду, але виплачувалися.

Але з вересня 2011 року виплати «дітям війни» згідно з рішенням судів було припинено по всій Україні. Бо гроші на них мали виділятися з держбюджету, але не виділялися. Ці гарантії так і залишилися на папері. Ми підрахували, що заборгованість лише перед «дітьми війни» становить приблизно 7 млрд гривень.

Зрозуміло, що «діти війни» подалися до Європейського суду з прав людини. Деяким присудили моральну сатисфакцію — від 1 до 2 тисяч євро в еквіваленті. Пам’ятаю навіть випадок, коли пенсіонер помер, а компенсацію ЄСПЛ отримала його дочка після оформлення спадщини.

— Чому багатьом людям досі не виплатили належні кошти?

В. Сміхун: — Причина банальна — не вистачає грошей. У бюджеті на цей рік закладено лише півмільярда гривень на виплати за усіма судовими рішеннями. Цих коштів занадто мало. Так, можна звернутися до суду й зобов’язати казначейство виконати ці судові рішення. Але поки що жодного такого позову нам не задовільнили.

Р. Кравець: — Приймаючи подібні закони, як-от про 30% надбавку «дітям війни», парламентарі прекрасно розуміли, що Пенсійний фонд чи інші органи не будуть виконувати норм законодавства. Сьогодні це масове явище. Людям не виплачують надбавки, пенсії, усіляко намагаються затягнути виплати, направляючи їх до суду.

— Тобто «дітям війни» вже немає сенсу домагатися перерахунку пенсії, вимагаючи 30% надбавку?

В. Сміхун: — Сенс відстоювати своє право завжди є. Але якщо ті рішення, які накопичувалися роками, не виконуються, то нові теж не виконуватимуться. Ну й варто пам’ятати, що треба заплатити судовий збір, який достатньо великий (704 гривні), оплатити послуги адвоката. Судитися — недешево.

— Чи буде тепер ЄСПЛ розглядати позови від українців щодо перерахунку пенсій, надбавок та інших соціальних виплат? І що буде з тими 12 тисячами скарг? Люди отримають додаткову компенсацію від ЄСПЛ?

В. Сміхун: — Теоретично це мало би відбутися. Адже ЄСПЛ фактично визнав ці скарги такими, що підлягають задоволенню, за аналогією зі «справою Іванова» від 15 жовтня 2009 року. З практики ЄСПЛ, сума додаткових відшкодувань становить від однієї до двох тисяч євро за кожною конкретною справою.

Леся ЯСИНЧУК, Експрес

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

«Це означає, що суд заборонив аудит Приватбанку, заборонив розслідувати діяльність його колишніх акціонерів, — пояснює у «Фейсбуку» інвестиційний банкір 35-річний Сергій Фурса. — Спочатку виводиш із країни мільярди доларів. Потім забороняєш комусь розслідувати, як ти це зробив.

Здавалося, у влади вистачить почуття гідності не допустити таких рішень. Але, схоже, «випадкові» зустрічі в Амстердамі — не випадкові (генпрокурор Юрій Луценко зустрівся з Ігорем Коломойським у столиці Нідерландів наприкінці листопада. — Країна).

Уявляєте, ви вбиваєте людину. А потім забороняєте поліції вас ловити за цей злочин. І якщо українські платники податків змушені витратити на націоналізацію Приватбанку понад 150 мільярдів гривень, то це — злочин. За нього хтось повинен заплатити».

— Це свідчить про те, що ніхто не намагається притягнути Коломойського до відповідальності за доведення Приватбанку до неплатоспроможності, — каже адвокат 44-річний Ростислав Кравець. — Хочуть компенсувати йому так звані збитки від націоналізації за рахунок громадян України. Хоча насправді всі платники податків уже тричі постраждали від цього. Спочатку — з банку вивели кошти за кордон. Потім — із державного бюджету внесли десятки мільярдів, аби уберегти від банкрутства. А тепер стягнуть із людей гроші ще й для компенсації. Ці дії свідчать про змову між владою та Коломойським.

20 грудня стало відомо, що Високий Суд Англії видав наказ про всесвітній арешт активів Ігоря Коломойського і його партнера Геннадія Боголюбова. Постанова також стосується шести компаній, що, ймовірно, належать їм. Судовий розгляд проти своїх колишніх власників почав Приватбанк.

«Наказ про арешт активів виданий на підставі детальних доказів. Із них випливає, що Коломойський і Боголюбов незаконно вивели з банку майже 2 мільярди доларів. Кошти йшли компаніям, що таємно належали їм або перебували під їхнім контролем», — йдеться в повідомленні прес-служби Приватбанку.

За допомогою цього судового розгляду він збирається повернути понад $ 2,5 млрд з урахуванням відсотків.

— Англійський суд заморозив кошти. Далі розглядатимуть справи по суті, — каже Сергій Фурса. — Скільки він триватиме — сказати важко. Нещодавно Коломойський програв у лондонському суді іншому українському олігарху Вікторові Пінчуку і втратив майже мільярд доларів. Та справа тривала понад рік. І ця не закінчиться за місяць чи два. У нас великі шанси виграти цей суд. Інша сторона всіляко затягуватиме процес.

Автор: Таїсія АЛЕКСЄЄВА, Gazeta.UA

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

«Ці гроші з банку не йшли. У рамках реструктуризації кредитного портфеля їх видали компаніям, які погасили кредити попередніх позичальників. Тобто, гроші залишилися в банку», – зазначив Ігор Коломойський у коментарі сайту ТСН.uа.

Коломойський запевняє, що всі операції проходили під повним контролем і «чутливим керівництвом» заступника голови Нацбанку Катерини Рожкової.

«І ще один важливий нюанс, 3 жовтня до «Приватбанку» прийшли 30 співробітників НБУ, на додачу до куратора, який там був і до цього, і компанії, про які йдеться у розслідуванні, обирав Нацбанк. Тобто, другий етап докапіталізації «Привату» проходив за участю, контролем і «чуйним» керівництвом НБУ і особисто пані Рожкової. Тоді ж у «Приватбанку» були і представники Ernst&Yong, які готували документ, на який посилаються журналісти», – заявив він.

Ігор Коломойський прокоментував розслідування лише після його оприлюднення, хоча журналісти «Схем» звертались до нього до моменту публікації матеріалу, але той не захотів давати коментарі.

Наразі Рожкова заяв Коломойського не коментувала, щодо оформлення кредитів напередодні націоналізації «Приватбанку» у коментарі журналістам програми «Схеми» вона заявила, що у позичальників ще є час, щоб повернути кошти, до 1 липня.

«Якщо ж цього не відбудеться, то, звичайно ж, власник нинішній «ПриватБанку» – Міністерство фінансів, менеджмент «ПриватБанку», його незалежна наглядова рада повинні почати ті процеси, які роблять усі банки, коли позичальники не погашають кредити. Це претензійна робота, це суди з метою повернути активи, які були виведені з банку», – сказала Рожкова.

Втім, юрист Ростислав Кравець, який вивчав схеми виведення грошей зі збанкрутілих банків України, пояснює, що фізично ці гроші з «Приватбанку» у вигляді кредитів таки були виведені на фірми, пов’язані з акціонерами банку, а переоформлення цих боргів на фірми-бульбашки перед націоналізацією – це «спроба кинути кінці в воду».

«Протягом тривалого часу «ПриватБанк» надавав мільярдні позики компаніям, пов’язаним з акціонерами. Потім заборгованість цих фірм була переведена на нових позичальників. Тобто гроші були виведені давно. А на нові фірми лише «повісили» ці борги. Таким чином, фактично дали можливість уникнути відповідальності безпосереднім отримувачам кредитів, дали їм можливість сховати певним чином активи», – сказав старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець.

У своєму розслідуванні журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») показали, що напередодні націоналізації «ПриватБанк» оформив 110 мільярдів гривень кредитів на понад 30 фірм, більшість із яких мають ознаки фіктивності. Такого висновку автори дійшли, отримавши доступ і проаналізувавши аудиторський звіт про фінансово-господарську діяльність банку, складений аудиторською фірмою Ernst&Young.

Проаналізувавши список фірм-боржників, кожна з яких винна тепер уже державному «ПриватБанку» від півмільйона до майже п’яти мільярдів гривень, журналісти виявили, що ці юрособи не ведуть реальної господарської діяльності, мають у статутному капіталі в середньому не більше ніж 1000 гривень, а їхні засновники та директори – це люди, що не мають стосунку до бізнесу.

За допомогою Єдиного держреєстру юридичних осіб журналісти дізналися адреси реєстрації нових фірм, їхніх засновників та директорів і вирушили до них, щоб запитати, як їм вдалося отримати мільярдні кредити в «ПриватБанку» і як вони планують розраховуватися.

За адресами реєстрації цих фірм, їхніх засновників та керівників або нікого немає, або там перебувають зовсім інші люди. Деякі компанії оформлені за адресою масової реєстрації, на автозаправних станціях, станціях техобслуговування або в квартирах житлових багатоповерхівок. За реєстрацією інших фірм розташовані вже нові компанії.

За вказаними в реєстраційних документах номерами телефонів або ніхто не відповідає, або вони вже не обслуговуються.

Матеріали аудиту Ernst&Young, до якого вдалось отримати доступ «Схемам», – це останній перед націоналізацією «ПриватБанку» незалежний звіт, документ датований 22 листопада 2016 року.

Журналісти звернулися до Ernst&Young з проханням підтвердити або спростувати справжність документу і повідомити, чи вносились у нього ще якісь зміни. У компанії відмовились від коментарів, посилаючись на внутрішню політику організації.

Радио Свобода

Адвокатская компания Кравец и Партнеры