Власникам нерухомості, чиї права на квадратні метри були оформлені до 2013 року, необхідно самостійно внести ці дані до Державного реєстру прав. — Про це повідомляє Міністерство юстиції.

«Мінфін» розбирався, як зареєструвати свої майнові права у Держреєстрі, та чи варто це робити.

Традиційно, необхідність внести дані про свою нерухомість до Державного реєстру прав у міністерстві пояснили турботою про інтереси українців. Це, мовляв, є додатковим захистом для власників, особливо з огляду на воєнний час, — якщо паперові документи чи архіви БТІ, наприклад, будуть загублені чи знищені.

На перший погляд, нічого складного в реєстрації немає — потрібно просто звернутися до держреєстратора у центрі надання адміністративних послуг, до нотаріуса за місцезнаходженням майна чи подати електронну заявку в «Дії».

Але для деяких громадян, наприклад, пенсіонерів, процедура може виявитися досить обтяжливою.

Теоретично, можна взагалі не займатися реєстрацією. У Мін’юсті зазначили, що вона необов’язкова. Але при цьому додали, що це «необхідність в умовах воєнного стану».

Чи варто все ж таки реєструвати свої права на нерухомість знову?

Є важливий нюанс — скажімо, для тих, хто претендуватиме на компенсації за зруйноване чи пошкоджене житло за програмою «єВідновлення», реєстрація прав у держреєстрі — одна з необхідних умов. А оскільки йде війна, і від «прильоту», по суті, не застрахований жоден об’єкт у країні, виходить, що реєстрація все ж таки необхідна.

При цьому, як пояснив «Мінфіну» голова адвокатського об’єднання «Кравець і партнери» адвокат Ростислав Кравець, «щойно інформація про нерухомість з’явиться в держреєстрі, об’єкт відразу потрапить до поля зору податкових органів, і про вас точно „згадають“, нараховуючи податки на нерухомість».

Велика перереєстрація

Мін’юст розгорнув інформаційну кампанію, закликаючи громадян, які стали власниками нерухомості до 2013 року, реєструвати свої права власності у Державному реєстрі прав.

Цей держреєстр запрацював із 1 січня 2013 року, тобто пізніші угоди в ньому вже відображені. А ось ті, хто купував житло чи комерційні об’єкти до 2013 року, реєструвалися у паперових книгах БТІ.

Відповідно до Закону «Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», реєстрація у держреєстрі здійснюється лише на підставі заяви та поданих заявником документів, що підтверджують його права на нерухомість.

Тобто самостійно перенести інформацію із паперових архівів БТІ до Державного реєстру Мін’юст не може. Тому закликає громадян активізуватись — звертатися до держреєстраторів у ЦНАПи, до нотаріусів за місцем знаходження нерухомості або подавати електронні заявки в «Дії» (послуга доступна у 22 областях — усіх, крім Донецької та Луганської). Як додатковий стимул, Мін’юст обіцяє не стягувати за реєстрацію адміністративний збір.

Зазначимо, що, звертаючись до Держреєстру чи нотаріуса, необхідно надати всі документи, що засвідчують право власності на об’єкт, у тому числі витяг із БТІ. Тобто фактично доведеться пройти таку саму процедуру, як під час підготовки до продажу нерухомості, зареєстрованої до появи Держреєстру.

Навіщо взагалі потрібно реєструвати свої права власності у держреєстрі?

У Міністерстві юстиції наводять такі аргументи:

Інформація у Державному реєстрі є надійним способом захисту прав власності.

Після реєстрації для підтвердження прав власності достатньо просто замовити інформаційну довідку з держреєстру на конкретний об’єкт нерухомості. Тобто, наприклад, під час продажу нерухомості не потрібно йти в БТІ за випискою з архіву.

Держреєстр дає додаткові гарантії захисту інформації в умовах воєнного часу або у разі втрати, або знищення паперових архівів БТІ. «На жаль, з початку повномасштабного вторгнення багато таких архівів БТІ вже знищили або розікрали окупанти», — стверджують у Мін’юсті.

Реєстрація прав у держреєстрі дозволяє власнику безперешкодно розпоряджатися своєю нерухомістю, ефективно захищати права у судовому порядку, убезпечити себе від незаконних дій з нерухомістю (скажімо, від захоплення об’єкта третіми особами) та відстежувати усі реєстраційні дії з нерухомістю.

Рієлтори також не вважають зайвим послухати пораду Мін’юсту.

«Чому це важливо? До 2013 року право власності на нерухомість оформлялося через БТІ (технічні паспорти, реєстраційні справи, паперові реєстри). З 1 січня 2013 року в Україні діє Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРП), який замінив усі попередні форми обліку прав. І фактично лише реєстрація у цьому реєстрі визнається повним юридичним підтвердженням права власності», — пояснює столичний рієлтор та юрист Ірина Луханіна.

Що дає «парасолька» держреєстру

Формально реєстрація в Держреєстрі прав — справа суто добровільна. Як зазначає Мін’юст, громадяни не мають зобов’язань «перереєстрації» майнових прав. При цьому в міністерстві додають, що «це необхідність в умовах воєнного часу».

Факично влада м’яко підштовхує українців не зволікати з перереєстрацією.

Наприклад, для тих, хто претендує на компенсації за пошкоджену чи знищену нерухомість за держпрограмою «єВідновлення», реєстрація об’єкта у Державному реєстрі прав є обов’язковою умовою. Оскільки в країні йде війна, і від «прильоту» ніхто не застрахований, виходить, що похід до ЦНАПу чи до нотаріуса не такий вже й «необов’язковий».

Луханіна каже, що, якщо не перереєструвати нерухомість, можуть виникнути й інші ризики:

складнощі з підтвердженням права власності онлайн (наприклад, для угод, банків або того ж таки отримання компенсацій).

У разі втрати документів БТІ або їхнього знищення, довести право власності буде дуже важко.

Захист у суді, якщо до нього дійде справа, може бути ускладненим, оскільки запис у держреєстрі є головним доказом права власності.

Можуть виникнути проблеми під час продажу, дарування чи оформлення спадщини на нерухомість.

Водночас Ростислав Кравець вважає всі перелічені проблеми надто перебільшеними.

«Є постанова Великої палати Верховного суду, з якої випливає, що володіння нерухомим майном, засвідченим державною реєстрацією права власності, може бути як правомірним, так і неправомірним. Таке рішення було ухвалено ще у 2021 році у справі № 359/3373/16-ц про визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування держактів права власності на земельні ділянки.

Виходячи з висновків Великої палати Верховного суду, факт права власності підтверджують виключно правовстановлюючі документи (договір купівлі-продажу, документи на об’єкт тощо) та законність їх отримання, а зовсім не держреєстрація.

Таким чином, громадяни, які не хочуть перереєструвати своє право власності, можуть не робити цього, не побоюючись наслідків”, — вважає Кравець.

Податковий нюанс

Кравець також говорить про потенційні мінуси перереєстрації.

«Мін’юст замовчує, що щойно ви зареєструєте право власності у держреєстрі, ваша нерухомість автоматично стане «видимою» для податкових органів, зокрема, для нарахування податку на нерухомість. До сьогодні об’єкти, яких у держреєстрі немає, нерідко «губляться» та «листи щастя» багатьом власникам взагалі не надходять. Реєстрація позбавить власників такого «бонусу». Причому нарахувати податки їм можуть відразу за останні три роки, — пояснив «Мінфіну» Кравець.

Він також додав, що цей нюанс може бути важливим для українців, які володіють декількома об’єктами нерухомості та мають «зайві» квадратні метри (наприклад, квартиру понад 60 квадратних метрів, будинок більший за 120 квадратів).

Кравець не відкидає, що перереєстрацією нерухомості можуть скористатися і зловмисники. «Наприклад, спробують легалізувати об’єкти, що належать підсанкційним російським громадянам чи компаніям, переписавши їх на інших власників через „своїх“ нотаріусів», — припустив юрист.

Джерело: minfin.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Росія продовжує розгойдувати тему нібито не легітимності Зеленського як президента України після 20 травня. У свою чергу, в Офісі президента наголошують, що з цього питання (вибори неможливі у воєнний час, тому чинні парламент і президент продовжують виконувати свої обов’язки) суспільство має абсолютний консенсус. Чому РФ робить ставку на умовний Майдан-3? Чому ми не проводимо ІПСО щодо відносно умовної легітимності Путіна, враховуючи те, що в РФ котрий рік поспіль пройдуть вибори без вибору? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.

Росія намагається поставити Україну в ситуацію, коли будь-який варіант буде програшним

Політичний експерт, консультант з політичного та антикризового PR Тетяна Лупова поділилася такою думкою:

“Не має значення, подобається комусь президент чи ні, але є закон – вибори під час воєнного стану не проводяться. Тому всі громадяни, які обіймають виборні посади, залишаються на них як мінімум до наступних виборів. Це стосується не лише президента чи народних депутатів, це ж – і про мерів, і про депутатів усіх рівнів. Ця норма не просто так прописана, вона має на меті убезпечити країну від нелегітимних виборів, які б проводив ворог на захоплених територіях”.

У цій ситуації нам важливіше зберегти країну, ніж переобрати когось. Українці мають це розуміти, наголошує експерт.

За словами Тетяни Лупової, Росія намагається поставити Україну у ситуацію, коли будь-який варіант буде програшним.

“Тобто, – пояснює вона, – якщо ми, як і вимагає закон, не проводимо вибори, представники країни-агресора продовжуватимуть кричати, що всі раптом стали нелегітимними, що тепер в Україні немає влади, відповідно, всі рішення не законні. Це абсолютна брехня. Але кого це цікавить? Їм головне перемогти у війні, захопити нашу країну, винищити українців”.

Варіант другий, продовжує експерт, ось у чому. Влада каже – ок, давайте проведемо вибори, наприклад, скасувавши воєнний стан.

“Одразу ж оголошуються вибори на тимчасово окупованих територіях або навіть там, де окуповано лише частину області, як у Запорізькій, Херсонській. Якісь місцеві маргінали, що продалися ворогові, заявляють, що провели вибори і, згідно з результатами, 285% жителів області виявили бажання стати росіянами, полетіти на Марс, або стрибнути в Чорне море. Хто від цього програє? Усі ці організовані Росією інформаційні атаки – серйозне випробування українців на вміння користуватися логікою та критичним мисленням. Сподіваємось ми його пройдемо”, – констатує Тетяна Лупова.

Слід чекати серйозного розгойдування ситуації

Керівник політико-правових програм в Українському центрі суспільного розвитку Ігор Рейтерович вважає, що росіяни роблять очікувані речі.

“Інформаційній війні там приділяють багато уваги, особливо на тлі міжнародної ізоляції, що посилюється, і тому, що “бліцкриг” перейшов у третій рік повномасштабної війни. Отже – ставка все більше робиться на розгойдування ситуації в Україні. Причому, зважаючи на все, просуватиметься не лише тема нібито нелегітимності Зеленського (що не дасть жодного результату), а й вкидатимуться меседжі про загальну втому, апатію, депресію, невіру українця в перемогу. З акцентом на необхідність якнайшвидшого закінчення війни на умовах РФ. У це справді вкладені величезні гроші. А займаються цим люди, які просували схожий порядок денний ще з початку цього століття. І в них мало що змінилося, незважаючи на те, що ми повноцінно воюємо третій рік. Вони все ще мислять стереотипами “одного народу”, воліючи довбати стіну саме в цьому напрямку, сподіваючись, що одного разу вдасться досягти результату”, – пояснює експерт.

Тож нам, попереджає він, слід очікувати серйозного розгойдування ситуації, хоч і без того ефекту, на який розраховують у Кремлі. Але певні сумніви у певної частини українського суспільства ці ІПСО можуть посіяти, вважає Ігор Рейтерович.

“Щодо кампанії з нелегітимності Путіна, а також його майбутніх перевиборів, то Україна ці теми періодично порушує, – зазначає він. – Зосереджуючись не так на донесенні цих тез до російського суспільства (як показали останні роки – це марно), скільки – на наших союзниках. Щоб ці країни не визнали вибори не просто на тимчасово окупованих РФ українських територіях, а й у масштабах Росії”.

Сьогодні про нелегітимність Путіна в Україні майже не говорять

На думку голови профспілки Українська незалежна фундація юристів, голови АО “Кравець і партнери”, адвоката Ростислава Кравця, розгойдування росіянами теми нібито нелегетимності президента Зеленського в Україні підтримки не знаходить.

“Так, – уточнює він, – є певні політологи, юристи, конституціоналісти, які сумніваються у прозорості ситуації, пов’язаної із продовженням повноважень глави держави після закінчення терміну, на який його було обрано. Але сьогодні, схоже, ОП вдалося переконати і суспільство, і наших міжнародних партнерів, що легітимність зберігається. І в цій ситуації подальші спекуляції на цьому ґрунті марні. Нікого не цікавить, що там визнає/не визнає РФ, яка постійно зневажає всі міжнародні норми”.

Щодо легітимності Путіна, ще в січні-лютому 2022 року були проєкти звернень Верховної Ради до міжнародної спільноти щодо недопущення чергового переобрання Путіна у 2024 році, зазначає експерт.

“На сьогодні в Україні про це майже не говорять, – наголошує Ростислав Кравець. – Але я думаю, що найближчим часом ця тема знову випливе. І наші правозахисники, науковці спробують обґрунтувати та донести до світової спільноти відомості щодо відсутності повноважень у Путіна бути вічним президентом”.

Коментарі

АО «Кравець І Партнери»

🔸ЗУ Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1951-19#n96

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Законопроект, під яким підписалися десятки депутатів із різних фракцій (на чолі з Давидом Арахамією, Петром Порошенком, Іриною Геращенко, Євгенією Кравчук та іншими), вже пройшов схвалення профільного комітету з нацбезпеки та оборони, і буде винесений до зали на розгляд найближчим часом.

Законопроект пропонує відкрити для Міноборони доступ до відомостей про всіх військовозобов’язаних громадян України у різних державних реєстрах та базах даних. А у кожного військовозобов’язаного у реєстрі з’явиться електронний кабінет.

Все це дуже нагадує шлях, яким пішли в Росії, де вже ввели електронний реєстр, а також, на його основі – і розсилку повісток в електронній формі. Причому врученими вони вважаються з моменту появи інформації про них у реєстрі. І з цього моменту починається звіт часу, протягом якого військовозобов’язаний має з’явитися до військкомату. Якщо він не з’явиться, настає відповідальність і різні санкції.

Власне, саме через податки з Росією ідея створення електронного реєстру в Україні вже викликала великий резонанс у суспільстві.

У той же час варто сказати, що в запропонованому законопроекті про електронні повістки нічого не сказано. Понад те, їх застосування необхідно змінити чимало нормативних актів. Однак, поява електронного реєстру створить технічну базу, на основі якої норма про електродні повістки може бути швидко впроваджена, у разі, якщо таке політичне рішення ухвалить владу.

Реєстр наповнять усіма персональними даними

Ще під час голосування щодо кандидатури нового міністра оборони України Рустема Умерова той заявив, що ставить перед собою завдання цифровізації військового обліку. “Завдання: цифровізувати всі процеси, запустити єдиний реєстр призовників, який виключить будь-які корупційні ризики. Все, що можна оцифрувати, має бути оцифроване., звіт для військових”, – сказав Умеров із трибуни парламенту.

І невідкладно під цю програмну заяву міністра депутати виписали законопроект, яким урегулюється питання створення та наповнення електронного реєстру призовників та військовозобов’язаних. Під проектом підписалися й інші фракції, включаючи “Євросолідарність” Порошенка.

Незважаючи на те, що основною суттю проекту є цифровизація військового обліку (читай, прискорення та спрощення мобілізації), в документ були додані норми про спрощення отримання статусу учасника бойових дій в умовах військового стану, які самі автори проекту і подали як його головну ідею та мотив для ухвалення такого закону.

Проте найважливіший момент викладено вже у першій статті законопроекту. Це створення в Україні електронного реєстру військовозобов’язаних.

Його власником буде Міноборони. Реєстр зможе отримувати інформацію в електронному вигляді про військовозобов’язаних, призовників та резервістів від цілої низки держвідомств, зокрема Податкової служби, МОЗ, Мін’юсту, МВС, ЦВК, Держміграційної служби та інших. Важливо, що цей список відомств не є вичерпним.
Тобто всі персональні дані про будь-якого громадянина будуть відкриті для реєстру. І синхронізуватимуться автоматично.

Міністерство охорони здоров’я зможе передавати до Реєстру номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти військовозобов’язаних та відомості про їхній стан здоров’я. Нагадаємо, що електронні пошти та номери телефонів збиралися під час підписання декларацій із сімейними лікарями, а також для вакцинації від коронавірусу. При чому Кабмін вже дозволив передачу даних про стан здоров’я з медичних баз, що зберігаються в системі E-Health, до військово-лікарських комісій.

МВС передасть дані про наявність або відсутність судимості, дозвіл на володіння зброєю, інформацію про посвідчення водія.

Мін’юст передасть дані про боржників та виконавчі рішення.

Податкова подасть дані про зайнятість військовозобов’язаного (включаючи місце роботи та посаду військовозобов’язаного, його дохід та інше).

Міносвіти передаватиме дані про дипломи, курси, сертифікати військовозобов’язаного, і навіть про володіння іноземними мовами.

Законопроект створює електронний кабінет військовозобов’язаного, де буде вся ця інформація.

Причому важливо оформлення документів військового обліку громадян України здійснюватиметься при використанні цього реєстру. Це означає, що отримати військово-обліковий документ можна буде лише на підставі даних із реєстру.

З’являться у реєстрі також документи, що дають право громадянину виїхати за кордон, а також документи про тимчасове або постійне проживання за кордоном або посвідку на проживання.

Також у цьому реєстрі буде інформація про статус ветерана війни. І, нагадаємо, саме це становище автори законопроекту вважають головною суттю всього цього документа.

Ось наприклад, як пояснили необхідність ухвалення закону в “Євросолідарності”: “Коли військовий намагається отримати статус УБД, ветерана війни або пройти військово-лікарську комісію і демобілізуватися з армії за станом здоров’я, то він чи члени сім’ї, якщо військовий загинув, змушені “оббивати пороги “Кабінетів і збирати паперові документи. Це призводить до довгих черг, в яких змушені стояти люди, перед якими держава в боргу. Це неправильно, з погляду моральності, адже далеко не кожному такі очікування дозволяють стан здоров’я або психологічний стан”.

Крок до електронних повісток

На даний момент (поки проект готують лише до 1 читання) у законопроекті немає чітко прописаної норми, що через цей електронний кабінет військовозобов’язаним розсилатимуть повістки.

Наразі в Україні діє норма, за якої повістка вважається врученою, якщо військовозобов’язаний її отримав особисто під розпис.

Це прописано у постанові Кабміну №1487 “Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів”. Там йдеться, що “оповіщення зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов’язаних та резервістів за місцем їх проживання шляхом вручення під їх особистий підпис повісток”.

Крім того, суди, які розглядають справи про неявку на порядок денний, на даний момент посилаються на постанову Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 759/5435/16-к, в якій йдеться, що “за відсутності даних про вручення особі повістки (…) – відсутні дані щодо доведеності винності особи”. Верховний суд вважає, що “порядок денний повинен бути вручений військовозобов’язаному особисто”.

Втім, не виключено, що у разі ухвалення закону про електронний реєстр військовозобов’язаних у нинішньому вигляді Кабмін надалі може змінити свою ж ухвалу, скасувавши необхідність “особистого підпису” при врученні повістки.

Тобто, для того, щоб запровадити норму про електронні повістки, а також про те, що вони вважатимуть врученими після появи відомостей про них в електронному кабінеті військовозобов’язаного, потрібно змінити як мінімум зазначену вище постанову Кабміну. Або навіть з огляду на позицію Верховного суду прописати цю норму в законі (як це, до речі, зробили в Росії).

Поки що, повторимося, у законопроекті про електронний реєстр про електронні повістки нічого не йдеться.

Але він створює технічну базу, необхідну для їхнього запуску, якщо таке рішення буде прийнято владою. А про те, що воно може бути прийняте, чутки ходять вже давно.

Тим більше на тлі затягування війни, втрат на фронті та проблем з мобілізацією через ухилення від неї багатьох військовозобов’язаних (минулого тижня, наприклад, полтавський облвоєннком заявив, що план мобілізації по Полтаві виконано лише на 13%).

Щоправда, офіційно, наміри запустити електронні повістки влада не підтверджує.

Кого занесуть до реєстру

Важливе питання, кого занесуть до цього реєстру. За текстом проекту всіх громадян України віком від 17 до 60 років. Щоправда, згідно з висновком профільного комітету з нацбезпеки, нижній поріг все ж таки піднімуть до 18 років. Таким чином, електронні кабінети військовозобов’язаних будуть у всіх осіб від 18 до 60 років.

Цікаво, що у законопроекті немає поділу за статтю. Тобто, можна припустити, що до реєстру потраплять і жінки. Як мінімум ті, які здобули медичну чи фармацевтичну освіту – адже вже з 1 жовтня вони повинні (в обов’язковому порядку) стати на військовий облік.

Зазначимо, що Головне наукове експертне управління Ради, проаналізувавши цей проект, зазначило, що передача даних із усіх державних реєстрів до нового електронного реєстру призовників та військовозобов’язаних ставить під загрозу захист персональних даних осіб.

Цілком очевидно, що людина, звертаючись до сімейного лікаря, явно не розраховує, що його діагноз та особисті дані з’являться автоматично в іншому реєстрі.

“Відомості, які збиралися повноважними на те органами державної влади у фізичних осіб (суб’єктів персональних даних) на певні законні цілі (зрозумілі та очікувані для самих осіб), будуть вільно оброблятися іншими органами державної влади для реалізації інших цілей, несумісних з цілями, для яких їх спочатку збирали”, – пише у своєму висновку ДНЕУ.

Тим часом адвокат Ростислав Кравець вважає, що вкрай небезпечно створювати такий реєстр, у якому буде зібрано всю інформацію про людину.

“Сам закон, на мій погляд, веде до встановлення тоталітарного режиму. Вся інформація про людину, її здоров’я, доходи, родичі будуть зібрані в одній базі. А що якщо ця база потрапить до рук зловмисників? Інші країни, які мають сильніший захист” персональних даних, і то не створюють такі реєстри, де буде абсолютно вся інформація про людину.Робити таке під час війни вкрай небезпечно.Особи, які лобіюють ухвалення такого закону, посилаються на те, що цей закон потрібен суспільству, але це фікція, вони намагаються маніпулювати громадською думкою”, – вважає він.

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»