📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Рішення Дніпровського райсуду Києва про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв’язку з порушенням порядку – https://forum.antiraid.com.ua/topic/16148-rishennja-dniprovskogo-rajsudu-kijeva-pro-skasuvannja-postanovi-u-spravi-pro-administrativne-pravoporushennja-za-ch-3-st-210-1-kupap-u-zvjazku-z-porushennjam-porjadku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Не рідкість і випадки, коли мешканцям приватних будинків продовжують надходити платіжки за газ, хоча самі будинки можуть бути взагалі зруйновані. Третій масовий варіант — так звані «помилкові» платіжки.

Йдеться про нарахування з «космічними» цифрами. «Наприклад, нещодавно ми отримали скаргу від мешканця Кременчука, якому нарахували за місяць 32 тисячі гривень, хоча за лічильником він спожив електрики всього на 1,5 тисячі. А мешканець Черкаської області отримав платіжки відразу від двох постачальників газу», — каже голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

Як показує практика, розгляди таких платіжок можуть вимагати чимало часу і сил, і при цьому далеко не завжди гарантують позитивний результат.

«Мінфін» розбирався, що робити, якщо прийшла «дивна» платіжка і чи можна убезпечити себе від її отримання у майбутньому.

Мешканці роз’їхалися — лічильники крутяться

Тема різноманітних спірних платіжок для нашої країни — не нова. «Дивні», на думку споживачів, нарахування були і раніше. Але останнім часом кількість таких платіжок помітно збільшилася, що в тому числі пов’язане з реаліями воєнного часу — великою кількістю НП по житловому фонду і дефіцитом фахівців у постачальників послуг.

Найпоширеніші скарги, за словами Олега Попенка, на нарахування за комунальні послуги, які продовжують надходити, навіть якщо людина у квартирі не живе.

Причому нерідко платіжки можуть навіть перевищувати ті, які людина отримувала раніше, мешкаючи у квартирі.

Як розповіла «Мінфіну» киянка Тетяна, яка зараз мешкає в Німеччині, її квартира на Оболоні порожня. Але під кінець опалювального сезону вона отримала платіжку за тепло майже 3 тисячі гривень, що на тисячу більше, ніж раніше.

«З такими скаргами люди звертаються дуже часто», — каже голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери» адвокат Ростислав Кравець.

Якою може бути причина?

За словами Попенка, навіть якщо людина у квартирі не проживає, їй продовжують нараховувати платежі за більшість комунальних послуг — воду, опалення, обслуговування мереж, вивіз сміття та прибирання прибудинкової території тощо.

«Це цілком законно — комунальники не повинні самостійно з’ясовувати, чи живе споживач у квартирі, чи ні. Послуга надається, отже, за неї треба платити», — пояснив експерт.

Отримання платіжок із цифрами «більше звичайного» він пояснює тим, що, поїхавши, багато громадян забувають вчасно передавати показники лічильників (а деякі не передають їх, вважаючи, що якщо показання нульові, то й повідомляти про них не потрібно). Але в цьому випадку житловий калькулятор спрацьовує з точністю до навпаки.

«Якщо показники лічильника не отримані, споживачеві нараховують плату за нормами, які враховують максимальне споживання», — пояснив Попенко.

Керівник КП «Тепловик» Олександр Душенко каже, що, навіть якщо у квартирі споживача встановлено автономне опалення і він його на час своєї відсутності відключив, платіжки все одно будуть.

«Квартира в багатоповерховому будинку все одно, так чи інакше, опалюється. Якщо в ній відключено автономне опалення, підігрів йде за рахунок теплих стін сусідніх квартир, і в приміщенні зберігається плюсова температура, труби не розмерзаються і не псується майно.

У таких випадках ми нараховуємо плату за методикою 315. Наприклад, якщо йдеться про п’ятиповерхівку, 20% загального рахунку за опалення порівну розподіляється між усіма власниками квартир, а 80% — між тими, хто підключений до централізованого опалення. Плюс — усі платять абонплату, до якої входять перевірка чи заміна лічильників, зарплати спеціалістів абонентського відділу тощо”, — пояснив Душенко.

За словами керівника спеціальних проєктів НТЦ «Психея» Геннадія Рябцева, у випадку з комунальними послугами в Україні не діє «індивідуальний підхід». «У нас близько 12 млн споживачів, і постачальники послуг не зобов’язані знати, чи хтось проживає в квартирі і що взагалі з цим будинком. Про всі нюанси їм потрібно повідомляти», — каже Рябцев.

Що потрібно робити, щоб не отримувати «завищені платіжки» тим, хто не проживає у квартирі?

Олег Попенко радить написати заяву до обслуговуючої компанії (ЖЕК). «Таким чином можна зняти плату за деякі послуги, наприклад, вивезення сміття та прибирання прибудинкової території», — каже він. Але самої заяви може виявитися мало — знадобиться факт непроживання (для цього підійдуть довідки з консульства України за кордоном, копії квитків на транспорт тощо) і те, що житло, наприклад, не здається в оренду.

За словами Рябцева, людина також може звернутися до водоканалу та газової контори з проханням перекрити воду та газ. «Служби можуть поставити пломби на труби і перекрити подачу ресурсу. Але варто враховувати, що надалі, якщо буде потреба знову підключитися до цих послуг, доведеться побігати та додатково заплатити за підключення. Все це може коштувати не одну тисячу гривень», — попереджає він.

Але якщо написати заяву до ЖЕКу та відключитися від газу та води, є можливість скоротити платіжку приблизно вдвічі.

«При цьому в ній все одно залишаться нарахування за опалення та абонентську плату за обслуговування будинкових мереж», — уточнює Рябцев.

Платіжки за зруйновані будинки

Чимало випадків, коли люди отримують платіжки, хоча сам будинок може бути нежитловим (наприклад, постраждав внаслідок ворожих атак або зовсім зруйнований). Є прецеденти, коли нараховують за споживання у зруйнованих будинках чи будинках у прифронтових територіях, звідки всі мешканці вже поїхали.

Можуть надходити, наприклад, платіжки за газ у приватних будинках.

Як каже Попенко, для комунальників сам факт руйнування будинку чи його нежитловий стан «нічого не означає». Причому щодо таких об’єктів ситуація для колишніх мешканців може бути однією з найскладніших — люди не відразу дізнаються, що їм продовжують нараховувати платежі, формуються величезні борги, на які згодом можуть почати нараховувати пеню та штрафи.

Щоб зупинити нарахування, власнику квартири чи будинку потрібно повідомити про руйнування будинку місцевою владою та поліцією. «У цьому випадку спеціальні комісії, які формуються на місцях, мають виїхати на об’єкт, зафіксувати ушкодження та скласти відповідний акт. Копії такого акту варто надати всім постачальникам комунальних послуг, після чого нарахування мають припинити», — рекомендує Ростислав Кравець.

Якщо цього не зробити, платіжки й надалі можуть розсилати, причому навіть завищені. «Людина, виїхавши зі зруйнованого будинку, часто не передає свідчення лічильників, оскільки самих лічильників уже немає. Але для постачальників це може бути основою для нарахування плати за комунальні послуги за нормами», — каже Попенко.

Помилкові нарахування та подвійні платіжки

Ще одна категорія «дивних» платіжок — різноманітні помилкові нарахування. Наприклад, можуть нарахувати в рази більше за електроенергію чи воду, ніж реально спожито за лічильником. Попенко наводить, як приклад, платіжку на 32 000 грн, яку отримав нещодавно мешканець Кременчука за електроенергію, хоча насправді його лічильник накрутив електрики лише на 1 500 гривень.

Мешканцю Черкаської області декілька місяців надходили дві ідентичні платіжки за газ від двох місцевих постачальників (хоча реально він отримував ресурс лише від одного з них).

На перший погляд, із такими платіжками розібратися найпростіше. «Потрібно просто звернутися до постачальника, і вимагати провести звірку та провести перерахунок», — пояснив Кравець.

Але насправді можуть виникнути неприємні нюанси. «Наприклад, споживач із Кременчука, який пішов розбиратися щодо завищених нарахувань за світло, начебто всі питання зняв. Але через час виявив, що борг у 32 000 нікуди не подівся, і, як і раніше, „висить“ на його квартирі», — розповів Попенко.

Мешканець Київщини Юрій раз на декілька місяців отримує «дивні» платіжки за розподіл газу ще за довоєнний період.

«Тоді нас обслуговував Київоблгаз, усі платили через електронний кабінет, боргів не було. Але наразі цього постачальника вже немає, йому на зміну прийшов „Нафтогаз“. І він десь вишукує старі борги по 300−400 гривень, ще за 2018−2019 роки, просить їх сплатити і погрожує у разі відмови подати до суду. Електронний кабінет Київоблгазу давно не працює, паперові платіжки, зрозуміло, ніхто не зберігав. Виходить замкнене коло», — бідкається Юрій.

Кравець радить у разі неправильних, на думку споживача, нарахувань, насамперед звертатися до постачальника послуг із вимогою провести звірку та перерахунок. А якщо піде відмова або перерахують «неправильно», можна звертатися до суду.

При цьому, як каже Попенко, звертаючись до суду, потрібно максимально зібрати доказову базу — платіжки за спірні періоди, квитанції про оплату тощо.

Як показує практика, відстояти свої інтереси в суді споживачам комунальних послуг не так просто. На комунальників працює штат юристів, і суди нерідко ухвалюють рішення на користь монополістів.

Крім того, судова тяганина може тривати місяцями. Тому в ідеалі краще убезпечити себе наперед, і зробити все, щоб не отримувати «незрозумілих» платіжок, наприклад, у разі виїзду, написати відповідні заяви постачальникам послуг, не забувати передавати свідчення лічильників, навіть якщо вони нульові, а, помітивши борг, відразу ж почати розбиратися щодо нього, не чекаючи «накопичувального ефекту», — радить Попенко.

Джерело: minfin.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Таджик Парвіз, який давно живе в Україні та має українське громадянство, не зміг виїхати до Угорщини, звідки він планував вилетіти до Таджикистану, де з початку війни перебувають його дружина та четверо дітей.

“На кордоні мене розгорнули, сказали, свідоцтва про народження дітей не підходять, потрібна довідка з ТЦК. Тому, зрозуміло, на літак я не сів, втратив 500 доларів на квитках. Але найгірше те, що жодної довідки у військкоматі мені не дають, вимагають, щоб дружина взяла у таджицького нотаріуса довіреність, що ми справді сім’я, і я виховую своїх дітей”, – розповів він.

Мешканець Київської області Владислав теж не може взяти довідку у ТЦК.

“Кажуть, у тебе троє дітей, але від різних шлюбів. Одна дитина живе з колишньою дружиною, тому вона не рахується”, – скаржиться Владислав.

“Дійсно, для багатодітних батьків умови перетину кордону помітно ускладнилися. Що нерідко дозволяє працівникам ТЦК висувати абсолютно дикі вимоги до таких чоловіків, аж до того, що треба доводити батьківство. Створюється корупційна ситуація, а потім ми дивуємося, звідки у нас військовики доларові мільйонери”, – зазначає голова адвокатського об’єднання “Кравець та партнери” Ростислав Кравець.

Розбиралися, як багатодітні батьки тепер можуть виїхати за кордон.

“Виявляється, я вже й не батько зовсім”

“Страна” поспілкувалася з кількома чоловіками, у яких троє та більше неповнолітніх дітей.

Парвіз каже, що ще на початку війни відправив сім’ю до батьків до Таджикистану і з того часу регулярно її відвідує. Крім того, він багато разів виїжджав за кордон із бізнесу, оскільки відкрив магазин у Польщі.

“І ніколи проблем не було. Пред’являв свідоцтва про народження дітей та спокійно проїжджав”, – розповідає чоловік.

Він у перших рядах оновився у системі “Резерв+” і купив на липень квитки до Таджикистану. Але на угорському кордоні його розгорнули.

“Сказали, що свідоцтва про народження дітей вже не підходять, потрібно отримувати у ТЦК відстрочку. Я, звичайно, засмутився, але розраховував швидко залагодити проблему. Утім, пройшов уже місяць, а у ТЦК жодної довідки мені не дають. Кажуть, нехай дружина візьме”. у нотаріуса довіреність, що ви справді родина і ти береш участь у вихованні та утриманні дітей. Таджицькі нотаріуси таких довіреностей не дають”, – розповів Парвіз.

Мешканець Київської області Владислав став багатодітним батьком лише кілька місяців тому – у нього народився третій син. Але за кордон він виїхати так і не зміг. У ТЦК, куди Владислав звернувся після розвороту на кордоні, йому сказали, що оскільки шлюб у нього повторний і в ньому лише двоє дітей, а третя дитина живе з колишньою дружиною, то вона ні на що не може претендувати.

“Сказали, у тебе фактично тільки двоє дітей, третє ж не з тобою живе. То навіщо ти його використовуєш для виїзду за кордон? Але у нас із колишньою дружиною нормальні стосунки, я регулярно спілкуюся з сином, даю гроші. І раптом, виявляється, що я вже й не батько зовсім”, – обурюється Владислав.

При цьому мешканець Києва Олег, у якого троє дітей, каже, що без проблем узяв у ТЦК довідку та нещодавно з’їздив із сім’єю відпочити до Болгарії.

“Все оформив у ТЦК за кілька годин, з мінусів тільки те, що довелося в черзі посидіти. Але жодних причіпок щодо дітей взагалі не було”, – розповів Олег.

Ростислав Кравець каже, що на проблеми скаржаться переважно чоловіки, у яких у сімейному становищі “є нюанси”.

“Якщо у чоловіка в нинішньому шлюбі троє і більше дітей, всі живуть з ним, то, як правило, жодних питань у ТЦК не виникає. Але якщо, скажімо, йдеться про дітей від різних дружин, розлучення, проживання сім’ї в іншій країні, то тут дійсно часто виникають проблеми. Наприклад, якщо чоловік у розлученні, його можуть попросити надати докази, що він виховує та містить дітей: принести “пояснювальну” від дружини та документи про виплату аліментів. Ситуація ускладнюється, якщо чоловік офіційно аліментів не платить (хоча при цьому і дає гроші на дітей). Якщо пара живе разом, але не перебуває в офіційному шлюбі, у ТЦК можуть вимагати навіть докази, що діти ваші”, – розповів Кравець.

Тест на батьківство

За словами Ростислава Кравця, багатодітні батьки стають невиїзними через зміни у законодавстві.

“Якщо раніше достатньо було показати прикордоннику свідоцтво про народження дітей, то зараз чоловік повинен оформити відстрочку до ТЦК. Територіальний центр комплектації вносить дані такого військовозобов’язаного в єдину базу із зазначенням, на якій підставі йому дано відстрочку. Також чоловік отримує на руки витяг з реєстру, яку вимагають прикордонники. Без отримання відстрочки чоловік не виїде з країни, скільки б дітей у нього не було. військкомів як незаконні. Фактично створюється штучна проблема, яку багато чоловіків, напевно, захочуть вирішити», — каже Кравець.

Те, що у ТЦК справді створюють багатодітним батькам проблеми на рівному місці, нам підтвердила й адвокат Анжела Василевська. Вона порадила чоловікам одразу звертатися до юристів.

За її словами, під час звернень до ТЦК виникає багато проблем, що пов’язано із недосконалістю нормативного регулювання процедури надання відстрочки. Відповідно до закону про мобілізацію, не підлягають заклику жінки та чоловіки, на утриманні яких є троє та більше дітей віком до 18 років, за винятком тих, хто має заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

У доповненні №5 до порядку проведення призову громадян на військову службу (постанова Кабміну №560) прописано чіткий перелік документів, які має подати багатодітний батько для отримання відстрочки:

• заяву про відстрочку;
• копії свідоцтв про народження дітей до 18 років;
• копію свідоцтва про шлюб або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, рішення органів опіки, письмовий договір між батьками про те, з ким житимуть діти та хто їх утримуватиме, рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов’язаного.

“Як правило, проблеми виникають у чоловіків, які мають дітей від різних шлюбів. Але, як видно з перерахованих документів, різні шлюби не є приводом для відмови в оформленні відстрочки. У ТЦК також нерідко вимагають довідки з виконавчої служби про відсутність заборгованості за аліментами та інші Але такі вимоги в більшості випадків необґрунтовані”, – говорить юрист АТ EvrikaLaw Андрій Шелих.

Адвокат Наталія Павловська заявляє, що постанова №560, ухвалена у травні 2024 року, фактично обмежила право на відстрочку для багатодітних батьків, у яких хоча б одна дитина не є біологічною.

“Такі зміни є незаконними, оскільки норми постанови №560 суперечать закону про мобілізацію. Якщо є протиріччя, має застосовуватися акт найвищої юридичної сили, тобто закон. Але зараз усі протиріччя вирішуються після відмови у наданні відстрочки шляхом оскарження в суді”, – каже Павлівська.

Наступний етап – вручення повісток?

Поки що багатодітні батьки скаржаться лише на те, що не можуть виїхати за кордон. Але фактично, якщо вони не зможуть отримати відстрочку, наступним етапом теорії може бути і вручення їм повісток.

“Зрозуміло, що повістки – це вже зовсім інший рівень. І якщо багатодітних батьків спробують мобілізувати, будуть скандали. Та й суди такі повістки масово скасовуватимуть. Поки ТЦК “розробляють” тему виїзду за кордон. Людям прямо начебто і не відмовляють, але й Відстрочку не оформлюють. Думаю, просто хочуть, щоб їм запропонували вирішити питання полюбовно.

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Нещодавно стало відомо, що трьох організаторів масштабного угруповання затримали у США. Всі вони виявилися нашими земляками. А що стосується банків, то на українських фінустановах зломщики не зупинилися. Їм вдалося зламати комірки і у декількох закордонних банках. В Україні від їхніх дій постраждав 51 орендар банківських комірок. І якщо за кордоном постраждалим вдавалося хоча б домогтися компенсацій від банківських установ, що не змогли зберегти їхнє майно, то в Україні пограбовані клієнти залишилися ні з чим.

«ФАКТИ» з’ясували подробиці цієї та інших подібних історій, які дуже часто відбуваються у нашій країні. А також те, чому українські банки, які, здавалося б, повинні відповідати за збереження майна клієнтів, цього не роблять і відмовляють у бодай яких-небудь компенсаціях у разі надзвичайної ситуації.

Бандит заходив у банк під виглядом іноземного клієнта, який хоче орендувати комірку

Банда, про яку зараз активно пишуть американські ЗМІ, орудувала з березня 2015 по жовтень 2019 року. Злочинці обирали банки з певними прогалинами у системі безпеки. Їх цікавили відділення, в яких відеокамери не охоплювали деякі ділянки у кімнатах з персональними комірками-сейфами. Жертвами ставали клієнти, комірки яких знаходилися у таких «сліпих» зонах. Серія пограбувань прокотилася Україною, Росією, Молдовою, Латвією, Азербайджаном, Узбекистаном, а також Північною Македонією і навіть Францією.

Стояли за всім цим, як повідомила американським ЗМІ Бруклінська федеральна прокуратура у Нью-Йорку, 56-річний Вел Купер (він же Вел Конон або Валерій Кононенко), 52-річний Алекс Левін і 49-річний Гаррі Сміт (він же Ігор Берк або Ігор Беркович). Усі вони вже є громадянами США. Кожному з них тепер загрожує до 20 років позбавлення волі та конфіскація майна.

Американські видання пишуть, що діяльність цієї трійці нагадує голлівудські кримінальні фільми. Часом здається, що подібні злочини могли народитися лише у фантазіях сценаристів.

Купер, Левін і Сміт ніколи не зламували сейфи. Вони працювали в ногу з часом. Сміт заходив в уподобаний банк під виглядом іноземного клієнта, який хоче орендувати комірку. Залишився у приміщенні з сейфами один і фотографував замки чужих сейфів, що знаходилися у «сліпий» зоні для відеокамер. Використовував при цьому дорогу суперсучасну апаратуру, наприклад, бороскоп. Цей прилад використовується у медицині для дослідження закритих порожнин. Отримані знімки Сміт передавав Левіну, у якого був чудо-майстер, що виготовляв по фотографіям копії ключів.

Далі все було просто. Сміт повертався в банк як орендар комірки, відкривав чужі сейфи отриманими ключами, забирав готівкові гроші, золоті злитки, коштовності — і спокійно йшов. Жодних слідів злому не залишалося. Жертви таких пограбувань потім розбиралися з банками, намагаючись повернути вкрадене або отримати компенсацію.

Гаррі повертався з уловом до Брукліну. Потім у гру вступали Левін і Купер. Вони збували крадене і відмивали гроші через свої банківські рахунки. До речі, купівлею бороскопа та іншого обладнання займався Левін, а Купер орендував склад у Брукліні, де зберігав частину вкрадених цінностей, які не встиг продати.

Американська поліція знайшла під час обшуку апаратуру, а також копії ключів від банківських сейфів. Прокуратура Брукліна подякувала за сприяння у розслідуванні правоохоронним органам України та інших країн. Надані ними докази, зокрема записи відеокамер, встановлених у банках, допоможуть довести, що Гаррі Сміт відвідував їх напередодні пограбувань. Активну участь у розслідуванні брав також Європол.

Що стосується затриманих, то відомо, що всі троє жили у Брукліні. У Вела Купера є ще дорогий будинок на Стейтен-Айленді. Американський сайт Daily Beast з’ясував, що Валерій Кононенко (Вел Купер) у молодості також займався крадіжками. Саме за це його засудили у 1986 році у колишньому СРСР. У 2001 році його намагалися притягнути до відповідальності в Росії, але тоді йому вдалося уникнути покарання.

Алекс Левін у 1999 році проходив у США як підозрюваний у гучній справі про махінації з цінними паперами. У справі були замішані колишні радянські емігранти і члени італійської мафії. Левін тоді визнав провину, тому отримав м’яке покарання — два роки за ґратами. Його захищав відомий серед емігрантів з колишнього СРСР адвокат Семюел Рейсер. Цей уродженець Чернівців довго працював на В’ячеслава Іванькова на прізвисько Япончик, а до цього представляв інтереси Веніаміна Найфельда, одного з перших ватажків «російської мафії» у США.

Що стосується їхніх спільників, то деякі з них уже затримані в Україні.

— Під час досудового розслідування на території України поліцейські направили до суду обвинувальні акти щодо шістьох, — повідомили у пресслужбі Нацполіціі України. — Ще п’ятьох затримали на території Латвії, Узбекистану та Азербайджану. При цьому четверо з них були затримані на підставі інформації, яку передали українські поліцейські.

«Про пограбування потерпілі дізналися лише через два дні»

Чому більшість пограбованих банків українські? ЗМІ припускають, що причина не лише в українському корінні організаторів банди. А в першу чергу в тому, що у системах безпеки саме наших банків найбільше прогалин, які дозволяють підготовленим злочинцям майже безперешкодно розкривати комірки. І для цього навіть не обов’язково бути Гаррі Смітом або мати бороскоп. Спрацьовують простіші схеми. Наприклад, у травні 2020 року у київському VIP-відділенні «УкрСиббанку» на Голосіївському проспекті було пограбовано депозитарій — забрали гроші і коштовності з 17 сейфів. І в тому випадку підроблені ключі не використовувалися — комірки було зламано.

Як це могло статися? З матеріалів справи, що опинилися у розпорядженні «ФАКТІВ», стало відомо, що в ніч пограбування у відділенні банку зникло світло. 24 травня о 2:12 на пульт диспетчера охоронної фірми перестав надходити GPS-сигнал охоронної сигналізації з банківського відділення. О 2:36 відключилися цифрові камери відеоспостереження, відділення було знеструмлено. Але співробітники охоронної фірми приїхали на об’єкт лише о 3:41. Приїхали та… поїхали і навіть не викликали поліцію! У звіті охоронної фірми йдеться про те, що співробітники охорони нібито не побачили на дверях банку слідів злому — і диспетчер сказав їм їхати. Світло у відділенні банку так і не з”явилося. І коли о 5:50 ранку співробітники охоронної фірми повернулися на об’єкт, вони побачили, що двері чорного ходу відкриті. У самому відділенні вже нікого не було, а 17 комірок, в яких клієнти банку зберігали гроші та коштовності, були порожніми. Виклик поліції було здійснено лише о 7:50.

—Клієнти дізналися про те, що трапилося, лише через два дні, — розповіла «ФАКТАМ» адвокат потерпілих клієнтів банку Тетяна Жуковська. — Їм зателефонували з банку і повідомили, що «виникли неприємності». Після чого начальник відділення банку, який нічого не пояснив, просив їх підписати документ про те, що вони погоджуються на розголошення своїх персональних даних. Про те, що були пограбовані комірки, мої клієнти в результаті дізналися не від банку, а з власних джерел. Вони зберігали в комірках 140 тисяч доларів. Ці люди — переселенці, збирали гроші на власне житло у Києві та були клієнтами цього банку останні двадцять років. Не добившись жодних пояснень від начальника відділення, ми поїхали до головного офісу банку, але там до нас навіть ніхто не вийшов. А коли я все ж домоглася зустрічі з правлінням банку, моїм клієнтам просто висловили співчуття і дали зрозуміти, що на компенсації можна навіть не розраховувати.

— Чому? Хіба банк, в якому клієнт орендує сейф, не відповідає за збереження майна?

— Відповідно до договору банк несе відповідальність за забезпечення збереження майна. Але опис цього майна не проводиться. Тому, коли відбувається подібна НП, клієнт ніяк не може довести, що в його комірці було 140 тисяч доларів, а не 40 гривень. Оскільки опис не проводився, неможливо навіть заявити відповідний позов — людина нічим не може підтвердити суму збитку. І це стосується не лише «УкрСиббанку». На опис майна не погоджуються більшість українських банків, їм це вкрай невигідно. Особливо якщо система безпеки банку далека від ідеальної. Наприклад, умови у пограбованому відділенні «УкрСиббанку» мене шокували. Це VIP-відділення (!) знаходиться на першому поверху житлового будинку, там кволі вхідні двері з одним замком. Сховище з комірками знаходиться на цокольному поверсі. Пізніше з’ясувалося, що співробітниці, які відповідають за зберігання ключів від комірок, навіть не тримали їх у касі! На відеозапису видно, як ключі від сейфа співробітниця кладе у звичайний ящик столу — туди ж, де лежить її косметичка!

Про виявлені грубі порушення у системі безпеки банку начальник Голосіївського райуправління поліції письмово поставив до відома Департамент безпеки НБУ та вказав на необхідність проведення Нацбанком перевірки. У документі сказано, що перелік порушень істотний:

«Відеокамери у приміщенні встановлені неналежним чином. У деяких місцях, де вони повинні бути, вони відсутні. Ключі від депозитарію перебували у письмовому столі працівника банку. Замки та двері не відповідають рівню безпеки для збереження майна клієнтів. Не відповідає вимогам і система сигналізації».

«Не виключено, що мала місце змова — або з охоронною фірмою, або з кимось зі співробітників»

— Тут було не інтелектуальне розкриття сейфу (як у випадку з затриманим у США угрупованням. — Авт.), це був звичайний злом, — каже Тетяна Жуковська. — Саме сейфове сховище відкрито рідним ключем, а комірки, які знаходяться всередині, вже розкривали механічно шляхом віджиму. Не виключено, що злочинці залишалися у будівлі банку з 23 травня і в ніч на 24-е здійснили пограбування. Відомо, що вони покинули будівлю банку через чорний хід, а пошкодження на дверях чорного ходу були лише зсередини. Зовні на дверях не було жодної подряпини.

Не менш дивним виглядає поведінка співробітників охоронної фірми, які приїхали на виклик з великим запізненням і в результаті просто поїхали, навіть не викликали поліцію. Вони нібито телефонували начальнику відділення, з яким за дивним збігом обставин не було зв’язку до восьмої години ранку. Не можна виключати, що мала місце змова — або з охоронною фірмою, або з кимось зі співробітників банку. Розслідування, на жаль, не просувається, і складається враження, що сам банк у ньому теж не зацікавлений.

Що стосується поліції, то я подавала численні клопотання і зверталася зі скаргами з приводу бездіяльності слідства. Доходило до того, що я сама розписувала план слідчих дій — що оглянути, що витребувати, кого допитати. На якомусь етапі вдалося добитися, щоб справу передали з Голосіївського райуправління поліції до Головного управління Нацполіції у місті Києві, після чого розслідування трохи просунулося вперед, було повторно оглянуто місце злочину, допитані працівники банку, склад злочину перекваліфіковано на «Крадіжку в особливо великому розмірі або організованою групою» і було додано кваліфікація за статтею «Зловживання повноваженнями службовою особою». Але потім справу знов повернули у Голосіївський район — і жодних результатів немає. З моменту пограбування минув майже рік, а у справі досі немає жодного підозрюваного.

«ФАКТИ» відправили з цього приводу одразу кілька офіційних запитів. У поліцію Києва — з приводу розслідування справи, і у банк — з питаннями про те, чому у VIP-відділенні у центрі Києва не було вжито елементарних заходів для збереження майна клієнтів. На момент виходу матеріалу ми не отримали відповідей.

Тим часом з’ясувалося, що розслідування пограбувань банківських сейфів, про які ми повідомляли раніше, для постраждалих клієнтів теж нічим не закінчилися — жодних компенсацій люди не дочекалися. Йдеться, наприклад, про клієнтів одного з банків на вулиці Княжий Затон, де ще у 2016-му вкрали з комірок понад сім мільйонів гривень. Причина відмови у компенсації така сама — не було опису майна клієнтів. Саме тому юристи, які неодноразово стикалися з подібними історіями, дають одну-єдину пораду, як уберегти свої кошти: не зберігати їх у банку.

— У нинішній ситуації це дійсно єдина слушна порада, — прокоментував «ФАКТАМ» ситуацію старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець. — Що стосується законодавства, то зобов’язати банки робити опис майна клієнта, звичайно ж, неможливо. Але постановою НБУ можна встановити вимоги до приміщень, у яких знаходяться комірки. Наприклад, щоб там обов’язково були камери відеоспостереження. Якщо клієнт не хоче, щоб хтось бачив його заощадження, він може піти з вмістом своєї комірки до кімнати, де камер не буде. Але у приміщенні, де знаходяться комірки інших людей, камери повинні бути обов’язково. Інакше подібні випадки будуть повторюватися.

ФАКТИ

АО «Кравец и Партнеры»

Банки «лускають» один за одним. Нині вже 37 фінустанов перебувають у стадії ліквідації або там введено тимчасову адміністрацію.

Такий стрімкий банкопад відродив торгівлю депозитами, які зависли у проблемних фінустановах. Вкладники збанкрутілих банків дедалі частіше розміщують оголошення про продаж своїх депозитів (із великою знижкою) чи їх обмін на позику в банку або ж на нерухомість, придбану там у кредит. Таких оголошень — десятки.

«Продам депозит 30 000 $ , VAB Банк, дисконт 15%». Або ж — «Продам депозит у VAB Банку в м. Київ. Сума 17 000 $ + 2000 $ = 19 000 $ . Закінчується 11.12.14. Ціна — 260 000 гривень».

«Продам депозит у банку «Фінансова ініціатива» у м. Київ — 20 000 USD з 15% дисконтом».

Фігурують і більші суми: «Продам депозит (4 млн. гривень) у Брокбізнесбанку» чи «Продам депозит 66 000 $ у Форум-Банку в м. Львів з 50% дисконтом».

На електронній біржі депозитів можна натрапити й на оголошення про придбання депозитів у проблемних банках. «Куплю депозит в Альфа-Банку, 45 000 у.о. з дисконтом 25%», «Викуплю валютний депозит у банку «Даніель» у розмірі 25 — 30 тисяч доларів зі знижкою».

«Куплю депозит у розмірі 110 тисяч доларів США, розміщений у ПАТ «КБ «Надра» (Надра-банк), дисконт — 25%».

Востаннє таку активну торгівлю проблемними вкладами спостерігали у 2008 — 2009 роках, коли також збанкрутіло чимало банків.

– Ринок депозитів виникає через обмеження компенсацій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, — розповідає юрист, генеральний директор компанії «Гранд Іншур» Андрій Степаненко. — На

сьогодні максимальна сума компенсації, яку може отримати вкладник банку, що ліквідується, — 200 тисяч гривень. У багатьох ж громадян суми на депозитних й поточних рахунках набагато більші, але отримати залишок коштів (понад 200 тисяч гривень) — майже нереально.

– Хто купує проблемні депозити?

– Як на мене, це — менеджмент банків, а також банки, що мають заборгованість перед фінустановами, чиї депозити купуються, — стверджує адвокат Ростислав Кравець. — Також це можуть бути посередники від НБУ та Фонду гарантування вкладів, які мають можливість вільно обходити будь-які обмеження. Таким чином вони заробляють.

Нині продають свої депозити не обов’язково вкладники проблемних банків, але й фінустанов, які більш-менш нормально працюють. Просто менеджмент таких банків, використовуючи незаконні обмеження НБУ, намагається заробити на неможливості отримати вклад відразу та повністю. Звідси й виникають різноманітні схеми.

– Класичний випадок — купівля депозиту в проблемному банку для погашення свого кредиту, — додає Денис Дрозд, організатор Української депозитної біржі. — Скажімо, якщо у мене кредит 500 тисяч гривень у банку, то я можу купити депозит на цю суму за 300 — 350 тисяч гривень і погасити свій кредит та ще й зекономити. Звичайно, не все так просто, є ряд юридичних нюансів, слід вирішувати питання з банком. Хоч для нього ця операція — майже нейтральна. Але на стадіях тимчасової адміністрації та ліквідації є свої обмеження. У порівнянні із 2009 роком змінилися деякі правові моменти. Наразі шукаємо модель, при якій зможемо робити такі взаємозаліки. Основне зараз — знайти прозорі методи цих операцій, тоді врятуємо чимало вкладів і водночас допоможемо власникам кредитів.

– Як виглядає обмін кредитів на проблемні депозити?

А. Степаненко: — У будь-якого проблемного банку є позичальники — особи, що отримували кредити й мають перед банком зобов’язання. Саме вони найчастіше і cтають покупцями прав на депозити задля погашення своїх боргів. Це називається зарахуванням однорідних зустрічних вимог. Звісно, позичальники набувають права на депозити не за реальну вартість вкладу, а з істотною знижкою.

Вона може сягати 50 — 90% суми, яку мав повернути банк.

Позичальник, який винен банку певну суму грошей, заявляє свою пропозицію про придбання прав на депозит, вказуючи суму, яка йому потрібна, вкладники пропонують свої вклади, з певним дисконтом. У разі, якщо сторони дійшли згоди, вони звертаються до банку з пропозицією зарахування однорідних зустрічних вимог. Узгодивши, укладають відповідні договори. Якщо банк відмовляє, вони мають право звернутися до суду і в примусовому порядку реалізувати свої домовленості.

Ця діяльність — абсолютно законна і дозволяє істотно прискорити врегулювання відносин із банком, а також зменшити шкоду, спричинену халатними, безграмотними, а нерідко й злочинними діями банківського керівництва, які призвели до неплатоспроможності фінансової установи.

Леся ЯСИНЧУК, газета «Експрес«

Адвокатская компания Кравец и Партнеры