Ми вже писали, що, наприклад, у Харкові щонайменше 30 жінок опинилися в розшуку як “ухилянтки”. 

Їх нібито “по помилці” внесли до баз ТЦК як військовозобов’язаних, після чого їм почали приходити повістки, а частина автоматично потрапила до розшуку.

Серед постраждалих виявилася зокрема математик Галина Цехмістро.

“Я думала, це шахрайська схема. Виявилось – розшук. Я відправила свій диплом математика, щоб довести, що я не медик. Мені відповіли: “Ми віримо, але з обліку не знімемо. Ідіть до суду”, – розповіла вона.

У ТЦК визнають, що підстав для розшуку не було.

“На даному етапі встановлено, що законних підстав для розшуку цих жінок не було. Це виправляється. Ми розглядаємо скарги і зніматимемо їх з обліку. Ми виправляємо помилки”, – заявив заступник начальника обласного ТЦК Олексій Шапка.

При цьому насторожує, що таких “помилок” стає дедалі більше. З’явилися прецеденти і на кордоні, коли жінок просто не випускали із країни.

Голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець каже, що всю цю “епопею” з жінками-“ухилянтками” слід розглядати не лише у суто юридичній площині.

“Не виключено, що влада перевіряє реакцію суспільства на саме питання можливої мобілізації жінок. І якщо вона буде не дуже “вибухонебезпечною”, цілком можливе внесення змін до мобілізаційного законодавства і в результаті обов’язкова (а не добровільна, як зараз) мобілізація, як мінімум, окремих категорій українок”, – зазначив Кравець.

До речі, останнім часом на вулицях українських міст з’явилося багато зовнішньої реклами зі слоганом “Захист України – це жіноча справа”.

Розповідаємо про підґрунтя “справ ухилянток”.

Від математиків до художників. Як жінок масово ставлять на облік і оголошують у розшук

Останнім часом в українських ЗМІ та в соцмережах описують масу випадків, коли жінок, які не є військовозобов’язаними, ставлять на військовий облік та оголошують у розшук як “ухилянток”.

Харків’янин Єгор Логінов описує на своїй сторінці у Фейсбуці, що його дружину Ірину, філолога за освітою, зробили “ухилянткою”.

Її розшукувала Нацполіція, дзвонив дільничний, хоча вона навіть не мала програми “Резерв+”, медичної чи фармацевтичної освіти.

“На облік її поставили без згоди, приписали неправдиві дані про проходження ВЛК, яку вона не проходила. Дані до “Оберігу” потрапили з ТЦК”, – пише Логінов.

Він зазначає, що після публікації цієї історії до ФБ до них звернулися кілька жінок зі схожими історіями, з чого Логвінов робить висновок, що “можна говорити про тенденцію”.

“Та ж історія у моєї доньки, яка не має жодного відношення ні до медичної, ні до якоїсь іншої стратегічної спеціальності. Їй про це (розшук – Ред.) повідомив керівник відділу кадрів компанії, в якій вона працює, і тепер не зовсім зрозуміло, що з цим усім робити”, – пише в коментарях до посту Логінова киянин Ігор.

Оксана Тищенко пише, що її також зробили військовозобов’язаною.

“У “Резерв+” внесли дані, що я фармацевт із Рубіжного Луганської області, отримала за місцем роботи два повістки. Хоча я не маю фармацевтичної освіти”, – скаржиться жінка.

“Маю художню освіту та прописку у Хмельницькому, яку ніколи не змінювала. Сєвєродонецький ТЦК поставив мене на облік без моєї згоди та документів”, – пише Наталія Єрьоменко з Хмельницького.

І таких історій – маса.

Ми вже писали, що, наприклад, у Харкові щонайменше 30 жінок опинилися в розшуку як “ухилянтки”.

Їх нібито “по помилці” внесли до баз ТЦК як військовозобов’язаних, після чого їм почали приходити повістки, а частина автоматично потрапила до розшуку.

Серед постраждалих виявилася зокрема математик Галина Цехмістро.

“Я думала, це шахрайська схема. Виявилось – розшук. Я відправила свій диплом математика, щоб довести, що я не медик. Мені відповіли: “Ми віримо, але з обліку не знімемо. Ідіть до суду”, – розповіла вона.

У ТЦК визнають, що підстав для розшуку не було.

“На даному етапі встановлено, що законних підстав для розшуку цих жінок не було. Це виправляється. Ми розглядаємо скарги і зніматимемо їх з обліку. Ми виправляємо помилки”, – заявив заступник начальника обласного ТЦК Олексій Шапка.

“Жінок вносять у розшук ТЦК навіть без їхнього відома. Сьогодні все частіше жінки дізнаються, що вони стоять на військовому обліку або навіть перебувають у розшуку. І це – без заяв, без ВЛК та без їхньої згоди”, – констатує військовий адвокат Тетяна Козян.

Вона також додала, що найчастіше, щоб “знятися з розшуку” доводиться подавати до суду, а вже він зобов’язує ТЦК видалити дані із системи, скасовує “порушення” та “розшук”.

Але на практиці не все так просто.

“Повертають на облік слухачок вузівських військових кафедр”

Кравець каже, що історію з жінками-“ухилянтками” слід розглядати у двох площинах.

Перша – юридична.

“Справді, дуже велика кількість жінок у нас є військовозобов’язаними і стоять на військовому обліку. І це не тільки українки, які мають певні професії (медики, фармацевти та інші), а й ті, хто свого часу проходив кафедри військової підготовки у вузах, отримав військове звання і таким чином “потрапив у запас”. Формально, ті, кому станом на 2023 рік виповнилося 45 років, мають бути виключені із запасу за віком. Але, як свідчить практика, масове “списання” чомусь не провели. Ті, кому виповнилося 45 років пізніше за 2023 рік або хто не досяг цього віку, продовжують значитися на військовому обліку. А декого спочатку “списали”, а потім відновили на військовому обліку. Справа в тому, що закон про мобілізацію за фактом дає змогу маніпулювати питанням обліку, оскільки в ньому прописано, що на військовий облік ставлять усіх, крім тих, кого не мають права ставити, але повного списку таких винятків немає”, – пояснив Кравець.

Тетяна Козян також каже, що якщо у жінки є старе військове посвідчення, то “ситуація стає складною”, тому що це посвідчення потрібно окремо оскаржити та визнавати недійсним через суд. Що, зрозуміло, потребує часу та грошей.

При цьому, як зазначає Кравець, якщо жінку поставили на військовий облік (навіть без підстав для цього), а вона, наприклад, звернеться за поясненнями до ТЦК, її можуть одразу надіслати на ВЛК, оскільки, згідно з наказом Міноборони №402, всі військовозобов’язані повинні раз на рік обов’язково проходити ВЛК.

Також можуть надати статус “у розшуку”, що загрожує стягненням штрафу у розмірі 17 тисяч гривень.

“Крім того, якщо жінка перебуває в розшуку, у неї можуть бути проблеми при переоформленні закордонного паспорта або отриманні консульських послуг за кордоном”, – каже Кравець.

При цьому він звертає увагу, що, згідно із законодавством, навіть військовозобов’язані жінки не можуть бути призвані на службу без їхньої добровільної на це згоди, принаймні поки що.

“Так само навіть військовозобов’язану жінку не можуть не випустити за межі країни. Виняток у цьому плані – тільки для чиновниць або тих, хто має або мав доступ до держтаємниці”, – зазначає Кравець.

При цьому є випадки, і вони, зважаючи на все, не така вже й рідкість останнім часом, коли жінок дійсно ставлять на облік “по помилці” – тобто вони не мають військово-облікової спеціальності і не проходили навчання на вузівській військовій кафедрі.

Такі випадки деякі експерти списують на “підступи цифровізації”, коли дані з різних реєстрів просто “плутаються”, і до вашого прізвища випадково підтягуються чужі дипломи, місце проживання та ін.

Є також версія, що ТЦК навмисно оголошують жінок у розшук, щоб у такий спосіб “виконати план зі штрафів”, проте юристи вважають її малоймовірною, оскільки черг “ухилянток”, які бажають заплатити 17 тисяч, поки що не спостерігається. Навіть якщо жінці “по помилці” виставили штраф, то вона, скоріше, піде розбиратися, ніж платити, бо на відміну від чоловіків призовного віку не боїться, що в ТЦК її мобілізують, кажуть юристи.

“Ми вам віримо, але йдіть до суду”

Що робити, якщо ви виявили, що стали військовозобов’язаними і навіть потрапили в розшук, хоча не є військовозобов’язаними?

Тетяна Козян радить зробити скрін з “Резерв+”, подати заяву до ТЦК та диплом, що підтверджує вашу спеціальність. Після цього ТЦК мають виключити вас із розшуку та списку військовозобов’язаних, додав Кравець.

Але юристи визнають, що нерідко у ТЦК відмовляються це робити, незважаючи на всі надані документи. Що доводить і випадок харківського математика Галини Цехмістро, яка відправила до ТЦК свій диплом та отримала відповідь, що, мовляв, “ми вам віримо, але з обліку не знімемо. Ідіть до суду”.

У таких випадках Тетяна Козян справді радить не зволікати зі зверненням до суду.

“Суди стають на бік жінок, зобов’язують ТЦК видаляти дані та скасовують “порушення” та “розшук”, – зазначає вона.

Інша річ, що, повторимося, історія із судом може вимагати недешевих послуг адвоката, до того ж – затягтися у часі.

“Тестують” суспільство на ідею мобілізації жінок?

Кравець каже, що друга площина “справ ухилянток” – громадська.

На його думку, таким чином влада “тестує” в українському суспільстві саму ідею мобілізації жінок. І якщо не побачать відсічі”, можуть запустити процес примусової мобілізації жінок – як мінімум тих, хто має військово-облікову спеціальність.

“Зараз жінки, навіть військовозобов’язані, можуть бути покликані на службу суто добровільно. Це прописано окремим пунктом у законі про мобілізацію. Але, якщо цей пункт із закону прибрати, наприклад, при внесенні до нього чергових правок, що робиться регулярно, картина кардинально змінюється. І тоді вже й ті самі медики, фармацевти, та представники інших професій – від юристів до бухгалтерів та кухарів – можуть виявитися військовозобов’язаними “по-справжньому” – із закриттям для них кордонів та видачею повісток. Інша річ, що уявити, що наших жінок “бусифікують” або повертають з кордону, коли вони їдуть до Європи до дітей, дуже складно. Але хто знає, до чого може призвести провал щодо мобілізації чоловіків та погіршення ситуації на фронті у разі затягування термінів війни”, – підсумував Кравець.

Нардеп від “Слуги народу” Юрій Здебський у недавньому інтерв’ю виданню “Телеграф” сказав, що питання з мобілізацією жінок “постійно у полі зору депутатів”. Поки, за його словами, ця тема гостро не стоїть, але “ми відслідковуємо ситуацію і, коли буде актуально, швидко прийматимемо рішення”.

Джерело: strana.news

АО «Кравець І Партнери»

По-перше, за перевірками. Ще з листопада минулого року соціальні служби почали активно перевіряти чи справді переселенці мають право на виплати (з бюджету їм виробляють по 2 тисячі гривень на місяць на дорослу та по 3 тисячі на дитину).

Як заявив тоді заступник міністра соціальної політики Володимир Музиченко в ефірі телемарафону, надходить багато “сигналів”, у тому числі від правоохоронців про шахрайські схеми. Нібито деякі громадяни, отримавши статус ВПО, потім їдуть додому, при цьому продовжують отримувати виплати від держави. А дехто навіть нікуди не переселявся — просто зареєструвався через “Дію” як внутрішньо переміщені особи, щоб отримувати допомогу.

І, як заявив Музиченко, вже є навіть кримінальні справи щодо таких фактів — за шахрайство. Плюс — “несправжнім” переселенцям доведеться повернути кошти, отримані з бюджету.

Нещодавно у Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій повідомили подробиці щодо перевірок тимчасово переміщених осіб. Як заявила віце-прем’єр-міністр та голова відомства Ірина Верещук, перевірятимуть переселенців лише за підозри на неправомірне отримання допомоги. При цьому, як зазначили у міністерстві, перевіряльники мають попереджати переселенців про свій візит.

Якщо людини на момент перевірки, наприклад, не опиниться за місцем проживання, вона матиме 10 днів, щоб з’явитися до соцслужби та пройти ідентифікацію. Якщо він цього не зробить, виплати знімуть. Також виплати можуть зняти, якщо переселенець виїхав за кордон, повернувся додому (за місцем проживання на момент евакуації) або вчасно не повідомив про зміну місця проживання.

По-друге, виплати багатьом переселенцям почали затримувати. І з цього приводу люди вже масово атакують соціальні служби та Мінреінтеграцію. Днями останнє вийшло з роз’ясненнями, чому переселенцям перестали платити. Виявилося, що вже недостатньо просто змінити адресу місця проживання через “Дію” (що можна було зробити ще нещодавно) — треба знову йти до органів соціального захисту.

Зазначимо, що останнім часом справді з’явилося багато схем, коли переселенці їдуть за кордон або повертаються додому, при цьому продовжуючи отримувати допомогу як ВПО. Дехто навіть платить орендодавцям (або людям людям, які прихистили їх безкоштовно), щоб ті на випадок перевірки підтвердили, що вони там живуть, просто “вийшли в магазин”. До речі, такі схеми використовують не лише внутрішні переселенці, а й наші біженці у Європі.

При цьому, як каже голова адвокатського об’єднання “Кравець та партнери” Ростислав Кравець, “закручування гайок” може торкнутися і чесних переселенців.

“Є складності з перереєстрацією у тих, хто переїжджає, приміром, в інше місто. Приватним підприємцям доводиться змінювати ще й податкову, а це дуже клопітно. А для чоловіків перереєстрація через військкомат, і там можуть бути свої сюрпризи, в тому числі, повістки. У результаті люди ризикують втратити гроші, ще й отримати звинувачення у шахрайстві”, – зазначив Кравець.

Розбиралися, яка зараз ситуація щодо ВПО, і що загрожує переселенцям, яких викриють у “шахрайстві”.

Можуть зняти виплати, змусити повернути вже отримані гроші та підвести під кримінальну справу

Як заявила Ірина Верещук, переселенців перевірятимуть вибірково — лише за підозри у неправомірному отриманні допомоги.

“Ми не можемо допустити дискримінації внутрішніх переселенців. Людей повинні попереджати. Вони не можуть цілодобово знаходитися вдома лише для того, щоб не втратити грошову допомогу від держави, яка їм дуже потрібна. Перевірки мають здійснюватись лише за підозри у неправомірному отриманні допомоги”, – сказала Верещук.

У березні в Кабміні відбулася нарада з питань перевірок переселенців. В уряді зазначили, що кількість перевірок порівняно з минулим роком знизилася у 12 разів. “Але водночас питання вибіркових перевірок ВПО щодо їх фактичної присутності на заявленому місці залишається актуальним. Мінреінтеграції тримає його під постійним контролем”, – йдеться на офіційному сайті Кабміну.

Там також розписано схему, за якою повинні йти перевірки .

1. Територіальні органи соціальних служб повинні попереджати переселенців про їхнє відвідування з метою перевірки.

2. Під час перевірки посадова особа Нацсоцслужби має скласти акт.

3. Якщо людина на момент перевірки не буде за місцем проживання, перевіряючі повинні залишити повідомлення про необхідність протягом 10 днів прийти до соцслужби для “проходження ідентифікації”.

4. Якщо у цей термін переселенець не з’явиться до соцслужби, його можуть позбавити статусу ВПО та припинити виплати.

5. Статус ВПО також може бути позбавлений при виїзді за кордон, поверненні за місцем постійного проживання або якщо вчасно не повідомити про зміну фактичного місця проживання.

Нагадаємо: масові перевірки переселенців розпочалися у листопаді минулого року. Тоді в ефірі телемарафону заступник міністра соціальної політики Віталій Музиченко заявив, що до “дати Ч” діяв лояльний режим для переселенців. Людина просто приходила до ЦНАПу або соцслужби, писала заяву і вказувала адресу, за якою переїхала. Реальних перевірок — чи він живе за вказаною адресою не було. Зареєструватися як ВПО можна було також через “Дію”, і все за тим самим декларативним принципом.

Але потім почали масово надходити “сигнали”, зокрема правоохоронців. Музиченко описав кілька ситуацій, коли українці шахраювали із виплатами. Скажімо, реєструвалися як ВПО, але насправді нікуди не виїжджали, тобто продовжували жити вдома. Або ж реєструвалися за новим місцем проживання, але там не жили, поверталися додому. Були навіть випадки, коли ВПО реєструвалися на конкретну адресу, а власник житла про це нічого не знав.

Музиченко також назвав факти, які можуть змусити перевіряльників “розкручувати” переселенця. Наприклад, якщо з’ясуватися, що той працює за місцем проживання, не проживає за новою адресою та ін.

Якщо з’ясуватися, що людина шахрайувала зі статусом ВПО, вона не тільки втратить виплати. Можуть змусити повернути всю суму допомоги і навіть порушити кримінальну справу за статтею про шахрайство, — заявив Музиченко. І такі справи вже є, — натякнув заступник міністра.

За словами Кравця, ця стаття в КК передбачає від 5 до 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

“Але довести факт шахрайства не завжди просто. Потрібно отримати підтвердження злого наміру, тобто щоб людина сама зізналася. Як показує практика подібних справ, які вже порушувалися за фактами, нібито неправомірного отримання інших соціальних виплат, суди практично завжди стають на бік підозрюваного “, – зазначає Кравець.

Проте сам факт “кримінальниці” вже став загрозою для переселенців.

Платять за прописку заради виплат

Зазначимо, що схем зі статусом ВПО зараз справді чимало.

Найпоширеніша – ті, хто раніше виїжджав в інші регіони як переселенці, повертаються додому (скажімо, якщо дозволяє військова ситуація), але “забувають” повідомити про це соцслужби. І продовжують отримувати виплати. Скажімо, на сім’ю із двома дітьми це 10 тисяч гривень на місяць.

Власник оцінної компанії “Дельта Консалтинг” Роман Рябов навесні минулого року, коли у рідному Харкові залишатися стало просто небезпечно, а до його будинку був приліт, переїхав із родиною до Вінниці. Де вони зареєструвалися як ВПО, вказавши як нове місце проживання адресу орендованої квартири.

Потім Рябов переїхав до Києва і знову пройшов процес реєстрації з нуля, вистоявши у довгих чергах. “Я просто вказував місце проживання – адреси орендованих квартир. Соцпрацівники попереджали, що можуть прийти перевірити. Але на практиці ніхто навіть жодного разу не зателефонував”, – розповідає Рябов.

За кілька місяців сім’я вирішила повернутися до Харкова, де на той момент стало трохи спокійніше. “Іти до ЦНАПу, щоб повідомити про повернення додому, вже не стали – знялися через “Дію”, – розповідає Рябов. Але деякі, за його словами, повернення додому ніяк не фіксували. Що дозволяє досі отримувати виплати.

“Гроші насправді — мізерні. На людину після приїзду чекає квартира без вікон. Потрібно вкладатися в ремонт, і тут 2 тисячі від держави мало чим допоможуть”, — каже Рябов.

Деякі переселенці, їдучи додому, домовляються із власниками житла, яке вони знімали або жили безкоштовно, щоб ті їх “не здавали”, і, якщо раптом нагрянуть перевіряючі, казали, що постояльці “вийшли в магазин” або “поїхали на пару днів до родичів” “. Як правило, це не безплатно.

Наприклад, Оксана, яка кілька місяців жила у Львові, а потім повернулася до Запорізької області, продовжує платити господині по 2 тисячі гривень на місяць.

“Ми винаймали кімнату за 6 тисяч, виходить, “дах” перед перевіряльниками коштує 30% від орендної плати”, – іронізує жінка. При цьому вона розповідає, що господиня вже заговорила про підвищення такси. Каже, боїться, що сусіди можуть “здати” і просить платити хоча б 3 тисячі”, – каже Оксана.

У цьому випадку нотаріуси могли б вносити інформацію про такі договори оренди до Реєстру, що спростило б моніторинг. Крім того, сам факт реєстрації “дисциплінував” і господарів, і їх постояльців. Але для цього потрібно вносити зміни до низки законодавчих актів, оскільки за чинним законодавством договори оренди житла на строк менше 3 років не підлягають нотаріальному завіренню», – каже київський ріелтор та юрист Ірина Луханіна.

Зазначимо, що “фіктивні орендарі” є не лише серед внутрішніх переселенців, а й серед наших біженців у ЄС. Приміром, мешканка Київської області Тетяна мешкає із сім’єю у невеликому польському містечку біля кордону з Німеччиною. Тут вона винаймає житло у знайомого поляка, і неофіційно підробляє — прибирає квартири. Чоловік займається запчастинами, також без офіційної реєстрації. При цьому вони мають “прописку” в Німеччині, оформили там статус тимчасового захисту та отримують допомогу.

“Знайшли через польських знайомих німкеню в одному із сіл Саксонії, недалеко від польського кордону. Їй платимо по 200 євро на місяць за прописку та адресу – туди приходять листи з Джобцентру або соцслужби. Отримуємо німецьку допомогу – на сім’ю виходить близько 1,7 тисячі в місяць Відразу знімаємо все з карти, і непогано живемо на ці гроші в Польщі, де все дешевше, ніж у Німеччині, плюс ще є підробіток.Курси німецької у нас онлайн, так як містечко, де ми офіційно зареєстровані, невелика і група для офлайн -навчання не набралася. якщо раптом якісь НП, то ми за пару годин можемо під’їхати по дзвінку господині”, – розповіла Тетяна.

Такі випадки, зрозуміло, не є масовими. Але, як свідчить практика, вони є.

ЖЕКи та небайдужі громадяни

Але повернемось до внутрішніх переселенців. Заявлена ​​Мінреінтеграції процедура перевірок, як каже Кравець, вимагатиме чималих витрат на адміністрування, і, відповідно, бюджетних видатків.

Крім того, незрозумілим залишається, що перевіряльники розцінюватимуть як “підозру” у неправомірному отриманні виплат. Ані у профільному відомстві, ані в Кабміні цей момент не пояснили.

Втім, насправді вже працює “дві лінії” перевірок.

Перша – низова, яка ніде особливо не афішується. Переселенці розповідають, що у деяких містах ЖЕКи з появою “чужих” з’ясовують, що це за люди, а дізнавшись, що переселенці, вимагають показати договір оренди. І потім починають таких мешканців відстежувати. Такі прецеденти є, зокрема, на Запоріжжі, де багато переселенців.

ЖЕКи працюють у зв’язці з поліцією, і, якщо людину “давно не видно”, ті можуть розпочати цю справу розкручувати. Нещодавно людей, які ставили питання про квартиронаймачів, зафіксували також в одному з київських ЖК.

У невеликих містах та селах долею переселенців, які раптово “зникають” (наприклад, поїхали додому), дуже активно цікавляться місцеві жителі. І в громадах такі “сигнали” збирають і передають “куди слід”.

І вже тоді запускається “друга лінія” — тобто “сигналом” вже за конкретною адресою йдуть перевіряючі із соцслужб.

При цьому, як каже Кравець, насправді постраждати можуть не лише шахраї.

“Переселенці час від часу переїжджають — в іншу квартиру чи сусіднє місто. Але не всі можуть оперативно перереєструватися за новою адресою. Наприклад, якщо йдеться про приватних підприємців, то для них перереєстрація може бути пов’язана ще й із необхідністю змінювати облік у податковій, а це довго і клопітно.Крім того, всі “прописки” для чоловіків йдуть через військкомати, а ті нерідко диктують свої правила.Скажімо, не дають людині дозволу на зміну місця проживання або просто вручають повістку.Тому багато чоловіків просто бояться йти у військкомати “, – каже Кравець.

“Дія” не підходить

У багатьох переселенців з недавніх пір постала ще одна проблема — їм просто перестали платити допомогу, не знімаючи при цьому статусу. Люди скаржаться, що не отримали грошей за два місяці.

З цього питання переселенці вже атакують місцеві соцслужби та профільне відомство. Нещодавно Мінреінтеграції вийшло з поясненнями з цього приводу. У міністерстві повідомили, що до них справді звертаються громадяни, яким затримують виплати. І пояснили, що такі випадки трапляються, коли люди повідомляють про зміну місця проживання через “Дію” (хоча сама влада ще недавно пропонувала і реєструватися, і міняти адресу, і повідомляти про повернення додому в тому числі через “Дію”).

Але зараз, як виявилось, такий варіант не підходить.

“ВПО слід звернутися до Управління соціального захисту за новим місцем фактичного проживання. Органи соцзахисту не повинні вимагати оформлення повторної заяви на отримання допомоги. Виплати мають продовжити на підставі вже зареєстрованої заяви за місцем попереднього проживання”, – зазначили в Мінреінтеграції.

Там також запевнили, що допомога буде нарахована за всі місяці з моменту зміни місця проживання.

Але потрібен особистий візит за місцем нової реєстрації . Поки що неясно, чи надовго ця зміна. У Мінсоцполітики стверджують, що “питання автоматичного перепризначення допомоги буде вирішено до кінця квітня”. Поки що обов’язковий похід із соцслужби стане ще одним “фільтром” для тих, хто поїхав додому, але продовжує отримувати виплати.

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»