Даним законом в процесуальні кодекси України внесено значна кількість  правок. Щодо змін в КПК України правники виокремлюють найбільш значущі, які стосуються обчислення строку досудового розслідування, допуску адвоката під час обшуку, призначення експертиз та закриття кримінального провадження якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування (п. 10 ч.1 ст. 284 КПК).

Найбільше згадок в медіа просторі з приводу даних поправок почало з’являтись після закриття гучних справ, таких як «Ротердам +», «Приватбанку» та інших. Все більше з’являлось заголовків про скасування правок, з підтекстом ніби-то саме через ці норми КПК України, особи уникають відповідальності за корупцію у найбільш гучних справах.

 В ЗМІ дедалі частіше виникають статті, що дані правки заважають працювати органам досудового розслідування. Рада громадського контролю НАБУ навіть проводила “експертне” дослідження та дійшла висновку, що «такі зміни до Кримінального процесуального кодексу вкрай негативно вплинули на досудове розслідування».

 В подальшому, Верховна Рада приймає Закон якими вносить зміни та лише частково скасовує ці поправки. З 01 січня 2024 року вступила в дію норма, якою повністю скасовано строки досудового розслідування до повідомлення особі про підозру, а правила обчислення строків застосовуються до всіх проваджень, де досудове розслідування чи розгляд не завершено до 1 січня 2024 року.

Що змінилось?

Під час дії «Правок Лозового» строки досудового розслідування обчислювались з моменту реєстрації кримінального правопорушення та становили до моменту повідомлення особі про підозру 12 місяців – у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину та 18 місяців – у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину. Тобто, орган досудового розслідування протягом вказаного часу мав або повідомити особі про  підозру або закрити кримінальне провадження. Але у випадку складності та неможливості закінчити досудове розслідування  протягом вказаного часу, слідчий чи прокурор міг звернутись до слідчого судді та неодноразово продовжувати строк досудового розслідування на вказаний період  (ч. 1 ст. 294 КПК)  З 01.01.2024 ця норма вже не діє, а кримінальні провадження розслідуються допоки орган досудового розслідування не вирішить інакше.

Отже, скасували судовий контроль, який до повідомлення особі про підозру продовжував строки досудового розслідування, за зверненням слідчого чи детектива. Тобто,  провадження будуть розслідуватись протягом  невизначеного строку, а суд не контролюватиме ці строки. 

Однак, залишається норма, що регулює обчислення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру, продовження строків досудового розслідування слідчим суддею та підстава для закриття кримінального провадження у випадку закінчення такого строку (п. 10 ч.1 ст. 284 КПК).

Так, ч. 3 ст. 294 КПК передбачає, якщо з дня повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк 12/18 місяців, такий строк може бути продовжений у межах строків:1) до трьох місяців – керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора; 2) до шести місяців – слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; 3) до дванадцяти місяців – слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.

Саме дані норми давали підстави для закриття  гучних кримінальних справ. Але чи проблема саме в нормі, яка відома правоохоронним органам? Чи можливо орган досудового розслідування так швидко та активно здійснював досудове розслідування кримінального провадження, що дані строки спливли. Аргументи на кшталт того, що досудове розслідування неможливо закінчити у 12/18 місяців залежно від тяжкості злочину не беремо до уваги, оскільки як вже зазначалось вище суд вправі продовжувати строки досудового розслідування за зверненням правоохоронного органу та наявності відповідних підстав. Або ж у випадку проведення необхідних експертних досліджень, їх можна проводити до повідомлення особі про підозру.

Постає питання, якщо законом передбачені відповідні норми, які врегульовують питання пов’язані зі складністю кримінального провадження та необхідністю значного часу для проведення слідчих дій, можливо необхідно більше приділити увагу роботі органу досудового розслідування та процесуальному керівництву, а не скасуванні норм КПК України, які закріплюють важливі гарантії контролю.

Тобто, фактично прийнятий закон частково скасовує поправки щодо строків досудового розслідування, в частині скасовує судовий контроль, фактично даючи зелене світло правоохоронному органу щодо термінів розслідування,  але чинною залишає, на мою думку, найважливішу частину статті, а саме продовження строків досудового розслідування слідчим суддею, оскільки прокурор це сторона обвинувачення та не здійснює такого контролю як суд, та можливість закриття кримінального провадження, якщо строки все ж пропущено.           

Ірина Коваленко

Адвокат, керівник кримінальної практики АО “Кравець і партнери”

+380-44-229-6950

АО «Кравець І Партнери»

Вона набрала необхідні для розгляду 25 тис. підписів усього за одну годину.

Що відомо про правки Лозового та що вони передбачають – читайте в матеріалі Фактів ICTV.

Що таке правки Лозового 

Правки Лозового – низка змін у Законі №2147-VІІІ, що були запроваджені у жовтні 2017 року. Вони передбачають закриття кримінального провадження через закінчення строку досудового розслідування.

Правки запропонував народний депутат від партії Ляшка Андрій Лозовий. 

Правки Лозового до КПК України зумовили такі зміни:

• Ч. 1 ст. 284 цього Кодексу була доповнена п. 10, за яким підставою для закриття кримінального провадження стало закінчення строку досудового розслідування після повідомлення про підозру.
• Змінено порядок продовження строку досудового розслідування. Якщо раніше продовжити строк до 6 і 12 місяців міг керівник органу прокуратури, то відтепер ці повноваження перейшли до слідчого судді.

Простими словами, ці правки встановлювали чіткі правила проведення розслідування з дотримання прав людини.

Зокрема, передбачалася обовʼязкова відеофіксація обшуку та присутність адвоката підозрюваного під час обшуку тощо, не давали змогу слідчим затягувати процес від початку розслідування до передання справи в суд, пояснює адвокат Ростислав Кравець.

– Вони встановлювали судовий контроль над кримінальними провадженнями. Не так, наприклад, що відкрили кримінальне провадження – і воно лежить 10 років, а під нього беруть обшуки, прослуховування телефонів, обмежують волю людини, але при цьому нічого не роблять, просто знищуючи бізнес чи політичних опонентів на замовлення. І от якраз ці правки Лозового не давали можливості це робити, – сказав він.  

Що буде, якщо правки Лозового скасують 

Згідно з правками, після відкриття кримінального провадження та повідомлення про підозру прокурор може продовжити строк досудового розслідування лише на один місяць, надалі його продовження має відбуватися виключно під судовим контролем. 

З’ясувалося, що деякі структури, відкриваючи гучні справи, не дотримувалися закону проведення розслідування, і зараз десятки гучних справ можуть закрити просто через те, що сплив час. І, фактично, робота НАБУ та САП може зійти нанівець. 

– Зараз вийшла ситуація, що всі гучні справи, на яких піарилися НАБУ та САП, про затримання корупціонерів, крадіжки на мільярди гривень – виявилося, що це все “пустушки”. Нічого вони не робили, вони тільки відкривали справи, нічого роками не робили, зараз логічно завершені. До суду вони не зверталися за продовженням строків, відповідно, строки спливли, тож вони не можуть зараз передати справу до суду і зараз, завдяки громадським активістам, поправки Лозового хочуть скасувати, щоб зняти відповідальність з НАБУ та САП. Якщо їх скасують, то фактично ми перетворюємося на тоталітарну країну,  – зазначив адвокат. 

Факти ICTV

АО «Кравець І Партнери»

22 марта в ходе пленарного заседания Верховной Рады  парламентарии добрались до т.н. «поправок Лозового» — неоднозначных изменений в  Уголовно-процессуальный кодекс (УПК), — принятых депутатами еще в октябре 2017 года во время сложного голосования в рамках судебной реформы и вступивших в силу 15 марта.

Так, народные избранники вновь отредактировали УПК, частично отменив «поправки Лозового». Но, надо сказать, изменения еще не подписаны Президентом, а это значит, что они требуют исполнения.

Генеральный прокурор Юрий Луценко уже пожаловался, что из-за поправок формируются  очереди из силовиков на право подать в суды ходатайства. 

«Обыски по делу об убийстве, аресты имущества по делам о хищении, экспертизы по делам об изнасиловании — все в трехмесячной очереди», — написал он в Facebook.

Но все по порядку. Собственно, в чем суть этих поправок, внесенных депутатом от «Радикальной партии» Андреем Лозовым» и вызвавших шквал критики со стороны профессиональной среды.

Во-первых, они вводят временные лимиты на раскрытие уголовных преступлений (18 месяцев – для тяжких злодеяний, 12 месяцев – для средних и полгода – для мелких). 

Во-вторых, они изменяют «территориальный»  принцип подачи силовиками ходатайств в суд (правоохранители лишаются возможности идти с документами в судебные инстанции по месту работы).

В-третьих, они предоставляют дополнительный иммунитет фигурантам (те получают право оспорить само подозрение).

В-четвертых, они внедряют монополию судов на назначение экспертиз, включая мероприятия по установлению причин смерти.

Так что поменялось в результате голосования 22 марта? Депутаты только рассмотрели вопрос территориальной подсудности ходатайств органов следствия, дав право следователям и прокурорам обращаться в местные суды, а не идти в инстанции, исходя из юридического адреса своего органа. Остальные положения из «поправок Лозового» остались нетронутыми. 

Политолог Кирилл Молчанов считает, что это частично должно разблокировать работу правоохранительных органов.

«Это сделали, чтобы не было коллизий,  чтобы было можно более оперативно работать в треугольнике «следователь – судья – прокурор». Чтобы дела не висели, потому что не хватает ни рук, ни судов», — пояснил он.

И правда, с учетом дефицита судей подача ходатайств стала бы настоящей пыткой для силовиков. К примеру, в случае сохранения прежней редакции УПК бумаги от 10 районных управлений полиции Киева, а также управлений в области шли в Шевченковский районный суд столицы, так как их главки юридически прописаны на улице Владимирской.  Но есть и другая сторона медали. По словам юриста Ростислава Кравца, нынешнее статус-кво создает поле для злоупотреблений.

«У представителей правоохранительных органов был не один день, чтобы подготовиться к этим изменениям. Правоохранителям оставили возможность манипулировать с подследственностью, как это происходит сейчас. Они понимают, что в судах по юридическому месту нахождения органов  следствия их ходатайства о доступе к документам, получения информации с каналов связи вряд ли удовлетворят в связи с необоснованностью, но в других районных судах могут это удовлетворить. Они привлекают следователя из другого города, который понятия не имеет в этом уголовном деле, и в своем ручном суде у ручного судьи получают соответствующие доступы», — пояснил Р. Кравец.

Эксперт убежден, что депутатам следовало бы урегулировать только вопрос, связанный с экспертизой, ведь следователь или прокурор лишились права назначать ее. Теперь они могут только подать ходатайство в суд, чтобы установить причину смерти, определить степень тяжести травмы, удостовериться в факте изнасилования, понять состояние психического здоровья подозреваемого и зафиксировать размер материального ущерба.  Причем само рассмотрение судом ходатайства может затянуться до нескольких суток.  Много шума было именно из-за этого положения, так как это новшество коснется каждого украинца, попавшего в беду.

Эксперт-криминолог Анна Маляр отмечает, что из-за изменений пострадают жертвы изнасилований.

«Закон дает пять дней на рассмотрение ходатайства. Что в течение всего этого времени должна делать жертва изнасилования? Извините за натурализм, но – не мыться. Но и это не гарантирует, что все следы преступления останутся на и в теле потерпевшего. Потому что есть такие природные процессы, которые уничтожают определенные следы половых преступлений. Кроме того, жертва нуждается в лечении. А какую информацию даст экспертиза после лечения?» – пишет эксперт в Facebook.

Также сбылись опасения, что норма создаст проблемы при захоронении. Так, с каждым днем катастрофически растет количество незакрытых ходатайств на выдачу тел для похорон. Об этом заявил в СМИ генерал-лейтенант милиции Михаил Цимбалюк.

«По информации полиции, за 10 дней действия поправки от судей получено разрешений на выдачу тел для захоронения в течение суток – 41% от общего количества предоставленных ходатайств, в течение двух суток – 39%, на третьи сутки – только 13%! И с каждым днем количество незакрытых ходатайств катастрофически растет. Как результат, за хранение тела семье нужно платить до 350 гривен в сутки и это только сейчас. Убежден, что цена будет больше, собственно из-за того, что мест для хранения тел становится все меньше. Кроме того, тело будут перевозить из одной инстанции в другую, и это еще дополнительные расходы – за четыре-пять суток до 6 тыс. гривен», — написал он. 

Что касается другого положения из «поправок Лозового», касающегося  права людей оспорить подозрение, то, со слов экспертов, это выглядит обоснованным шагом, учитывая высокую степень коррумпированности и карательные привычки силовиков, которым, кажется, нет дела до реформ в системе.         

В то же время норма о временных ограничениях для раскрытия уголовных дел также не вызывает нареканий. Она призвана бороться с явлением т.н. «висяков», но  в случае обоснованной проволочки или особых обстоятельств  правоохранители, по закону, могут через суда продлить сроки расследования.

Golos.UA

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Об этом в комментарии корреспонденту ГолосUA сообщил юрист Ростислав Кравец.

«Из «поправок Лозового» нужно было урегулировать только один вопрос, связанный с экспертизой. Вопросы, связанные с юрисдикцией и подачей ходатайства только по месту регистрации юридических лиц – эта отмена была лишней. Тем более, у представителей правоохранительных органов, депутатов, был не один день с момента вступления поправок в силу, а было целых 3 месяца, для того, чтобы подготовиться к тому, что эти изменения вступают в силу», — рассказал Р. Кравец.

Между тем, изменения в «поправки Лозового» открывают правоохранителям поле для манипуляций.

«Сотрудникам правоохранительных органов оставили возможность манипулировать с подследственностью, как это происходит сейчас. Они понимают, что в судах по месту нахождения органов досудебного следствия их ходатайства о доступе к документам, получения информации с каналов связи вряд ли удовлетворят в связи с необоснованностью, но в других, районных судах могут это удовлетворить. Они привлекают следователя из другого города, который понятия не имеет в этом уголовном деле, и в своем ручном суде у ручного судьи получают соответствующие доступы. При этом, правоохранители, советники «министра Фэйсбука» об этом молчат», — рассказал Р. Кравец.

Эксперт подчеркнул, что эта норма не давала правоохранителям злоупотреблять полномочиями.

«Что касается нормы о том, что следователям нужно ездить за 200-300 км, то никто не мешал за 3 месяца «министру Фэйсбука» вместо того, чтобы сидеть в Facebook и ездить отдыхать на Мальдивах, раздавать направо-налево оружие, наладить работу своих подразделений. Это касается всех правоохранительных органов, того же НАБУ. Но им это невыгодно, и проще было поднять эту волну в СМИ для того, чтобы эти поправки отменить», — рассказал Р. Кравец.

Эксперт подчеркнул, что в «поправках Лозового» есть и позитивные меры, вроде неограниченного доступа адвоката к клиенту и запись обысков на видео.

«Один момент, который надо было отрегулировать – это вопрос с экспертизами. Остальные моменты трогать было нельзя, потому что они обеспечивали более-менее равные права граждан и правоохранительных органов. Вся эта шумиха поднята абсолютно непрофессиональными грантоедами, которые кроме того, что в Fecebook что-то писать и получать гранты больше ничего не умеют. Вот и последствия: опять будут продолжаться злоупотребления», — резюмировал Р. Кравец.

Напомним, Верховная Рада на заседании 22 марта частично ограничила действие «поправки Лозового». Теперь следователи смогут обращаться в местные суды с ходатайствами об обысках, уголовных делах и избрании мер пресечения не обязательно по месту регистрации своего юридического лица.

Golos.UA

Адвокатская компания Кравец и Партнеры