Кількість мікрофінансових організацій (МФО) в Україні під час війни постійно скорочується. У відповідь на запит Фокусу в Національному банку України повідомили, що у серпні 2022 року за недотримання вимог законодавства анулювали ліцензії 22 фінансовим компаніям та 13 ломбардам. Раніше в НБУ повідомили про такі санкції стосовно трьох ломбардів і 14 МФО і опублікували список компаній.

У НБУ уточнили, що гравці ринку, до яких застосовані вищезазначені заходи, практично не ведуть діяльності, не спілкуються з регулятором та не надають звітності. Саме тому їм тимчасово зупинили ліцензії, але надали можливість усунути порушення та відновити діяльність.

Складні часи. Чи варто чекати на розквіт ломбардів під час кризи

Фінансовий стан українців під час війни суттєво погіршується — про це свідчать напівофіційні дані та статистика ринку праці (нагадаємо, Держстат дані про зарплати не публікує із січня 2022 року). Однак НБУ поки не констатує зростання попиту та пропозиції на ринку мікрокредитів, де, власне, і працюють ломбарди, пропонуючи швидкі кредити під заставу техніки чи ювелірних виробів.

“Під час війни ми спостерігаємо суттєве зменшення як попиту споживачів на послуги небанківських фінансових установ, так і припинення діяльності останніх“, — коментують у Нацбанку. У НБУ зазначають, що споживачі зараз схильні користуватися банківськими послугами, які забезпечують першочергові потреби в розрахунках.

“Загальний спад економіки відбився і на фінансовому ринку. Кількість необхідних фінансових інструментів значно зменшилася, тому і попит на послуги впав, — вважає Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер АК “Кравець і партнери”. — Але ломбарди, попри загальне зменшення обсягів роботи, почуваються непогано”.

Як уже писав Фокус, у 2021 році в Україні відкривалися нові МФО і ринок інтенсивно розвивався. Можливо, почасти нинішнє падіння попиту пов’язане зі згортанням роботи в гарячих точках та зниженням рекламної активності фінкомпаній, які до війни досить агресивно просували свої послуги.

Тимчасове призупинення через війну діяльності низки МФО призвело до зниження кількості скарг на такі компанії, які надходять до НБУ. Проте 91% скарг, надісланих регулятору протягом другого кварталу 2022 року, стосуються таких проблем:

• врегулювання простроченої заборгованості — 49%
• надання кредитних канікул — 38%
• надання кредитів шахраям — 4%

Про діяльність ломбардів під час війни в НБУ було лише кілька звернень: вони стосувалися повернення закладеного майна в установах, які фізично перебувають на тимчасово окупованій території або поблизу зони активних бойових дій.

Деякі ломбарди просто пограбували. Зокрема, ЗМІ з посиланням на повідомлення голови поліції Київської області Андрія Нєбитова розповідали, як пара мародерів вкрала з ломбардів цінності на суму 800 тис. грн. Під час бойових дій на Київщині вітрини закладів виявилися розбитими через ворожі обстріли, вищезгадані зловмисники проникали у приміщення та розкрадали готівку, техніку та коштовності.

Проте ситуація змінюється. У НБУ зазначили, що до кінця літа 2022 року більшість небанківських фінустанов вже перевели бізнес у спокійніші регіони, налаштували роботу дистанційно, зокрема, з-за кордону, поступово відновлюють обсяги фінпослуг та шукають нові канали збуту. Тому не можна відкидати нову хвилю зростання ринку мікрофінансових структур (ломбардів, кредитних організацій) на тлі падіння доходів українців.

“Фактор війни та подорожчання товарів та послуг, як мінімум, сприятиме збереженню довоєнного рівня користування послугами таких організацій, за винятком регіонів, де ведуть активні бойові дії. Попит на послуги таких компаній може навіть рости, і, зокрема, з цієї причини НБУ застосовує суворіші заходи контролю“, — коментує Ігор Чудовський, керівний партнер Адвокатського об’єднання “Чудовський та партнери”.

Ідуть, не прощаючись. Чи варто очікувати “зачистки” ринку ломбардів

У перспективі цілком ймовірне подальше скорочення кількості МФО (зокрема, ломбардів) в Україні.

У НБУ зазначають, що виклики війни та зниження обсягів діяльності насамперед не витримують ті компанії, у яких і раніше були проблеми з платоспроможністю, виконанням нормативів та вимог законодавства.

“Рішенням для таких компаній є або добровільне звільнення з ринку, або дотримання вимог законодавства. Бо його порушення є підставою для регулятора до застосування заходів впливу, включаючи анулювання ліцензій”, — пояснюють у НБУ.

НБУ може анулювати ліцензії ломбардам у таких випадках:

• отримавши ліцензію, фінустанова не приступила до діяльності та не надала жодної фінансової послуги протягом року
• фінкомпанія не привела свою структуру власності у відповідність до вимог щодо її прозорості.

У регулятора підтверджують, що заяви від гравців ринку на добровільне анулювання ліцензій та виняток із Держреєстру фінансових установ вже надходять, і Нацбанк на їх підставі прийматиме відповідні рішення.

“Є всі підстави чекати на нові факти призупинення ліцензій фінансових небанківських організацій. Деякі з них, нарешті, взагалі залишаться без ліцензії, деякі усунуть допущені порушення”, — вважає Чудовський. На думку співрозмовника Фокусу, такі заходи мають позитивно впливати на діяльність компаній у розрізі законності та дотримання прав клієнтів.

“З одного боку, це [призупинення ліцензій фінкомпаній] говорить про спробу нарешті навести лад на цьому ринку, — продовжує Ростислав Кравець. — Однак є деякі побоювання, що те, що відбувається, більше схоже на знищення фінансового ринку та його очищення для кількох фінансових установ, підконтрольних керівникам НБУ та уряду”.

На що чекати клієнтам мікрофінансових компаній, які залишилися без ліцензії

Як пояснюють опитані Фокусом експерти, наслідком призупинення ліцензії для фінкомпаній стає неможливість надавати послуги новим клієнтам. Проте фінансові зобов’язання старих клієнтів нікуди не діваються. Тобто не варто сподіватися, що борг випарується у разі припинення діяльності кредитора. Водночас ломбард з анульованою ліцензією зобов’язаний повернути заставне майно, але тільки у разі виплати боргу.

“Фінансовим компаніям не потрібна ліцензія, щоб мати право вимагати від клієнтів виконання їхніх зобов’язань та стягувати борги, зокрема в порядку цивільного судочинства”, — уточнює Ігор Чудовський.

У НБУ додають, що у разі анулювання ліцензії та припинення діяльності фінансова компанія має право переуступити права вимоги щодо портфеля споживчих кредитів будь-якому іншому гравцеві ринку з відповідною активною ліцензією. У такому разі у позичальників з’явиться новий кредитор, і з ним не доведеться підписувати новий договір, але саме він може наполягати на поверненні боргу. Хороша новина, втім, у тому, що кредитор не має права нараховувати пеню та штрафи через прострочену виплату кредиту.

Також клієнт мікрофінансової організації нарівні з банківськими позичальниками має право на надання кредитних канікул. Це все забезпечує ухвалений парламентом ще 15 березня закон №2120-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану”.

Цей закон передбачає, що на час дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення чи скасування споживач не нестиме відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов’язань за споживчим кредитом. Крім того, у разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов’язку виплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит у зв’язку з простроченими зобов’язаннями.

ФОКУС

АО «Кравец и Партнеры»

Деталі і коментарі: Нові повноваження НБУ отримає згідно із законом про “спліт”, який парламент ухвалив ще восени минулого року. Нацбанк повідомляє, що регулюватиме роботу не тільки банків, а й страхових компаній, кредитних спілок, ломбардів, фінансових компаній замість Нацкомфінпослуг. Сьогодні їх на ринку близько 2 тисяч. НБУ контролюватиме надання компаніями правдивої та достовірної інформації у рекламі, відповідність договорів чинному законодавству тощо.

“Регулятор буде взаємодіяти не лише із надавачами небанківських фінпослуг, а й їхніми споживачами. Ми починаємо приймати та опрацьовувати звернення громадян стосовно роботи фінансових, страхових, лізингових, факторингових компаній, ломбардів та кредитних спілок”, — йдеться у повідомленні. НБУ зазначив, що клієнтам фінансових установ у випадку порушення їхніх прав насамперед варто звертатися з письмовою скаргою на ім’я керівника відповідної фінансової установи. Якщо фінустанова не реагує навіть після скарги, варто звертатися до НБУ — електронною поштою чи у контакт-центр. Нацбанк зауважив, що не розглядає анонімні звернення без імені автора та зазначення місця його проживання.

Відповідь на письмове звернення НБУ обіцяє надавати впродовж 30 днів. Водночас, якщо звернення не потребує додаткового вивчення та перевірки, відповідь надається впродовж 15 днів. В окремих складних випадках строк розгляду може бути продовжено до 45 днів.

До речі, минулого року всіма українськими мікрофінансовими організаціями було видано близько 10 мільйонів швидких позик приблизно на 65 мільярдів гривен. Юрист Ростислав Кравець каже, що беручи такі позики, треба звертати увагу на кілька моментів. “На суму кредиту, строки його повернення, штрафні санкції. Бо часто реклама про “безвідсотковий” кредит чи під “0,01% річних” в реальності перетворюється на 100, 200 та навіть 700% (2% на день) річних! Візьмете 3 тисячі гривень, а зі штрафними санкціями вимагатимуть повернути 20-30 тисяч гривень. Такі випадки непоодинокі”, — розповів юрист Експресу.

Експрес

АО «Кравец и Партнеры»