— Як грантоїди послабили Україну за 30 років? Та чи не свідчить це, що Україна знаходиться під зовнішнім впливом?

— На жаль, Україна вчасно не звернула уваги на ці організації. Вони розросталися та їх діяльність набирала обертів. Зокрема, поступово вносили зміну в чинне законодавство. Виводили з під контролю Мін’юст, податкову, СБУ, врешті решт виникла ситуація, що організації, які фінансують за кордоном, жодним чином в Україні не контролюються. Хоча в інших країнах світу, наприклад, Франції, Японії, встановлені жорсткі обмеження для діяльності таких організацій та контроль, щодо неможливості їх втручання в діяльність виконавчої та законодавчої гілки влади. В Україні навпаки пишаються, що завдяки тим чи інших грантожерським організаціям були прийняті або не прийняті ті чи інші закони. Тобто відбувається пряме втручання у діяльність України, що заборонено законом. Зокрема, через недобросовісні організації, які отримують мільйонні бюджети та знаходяться по за зоною контролю. Замість того, щоб вводити закон про лобізм та контролювати ці організації. На жаль, контролю за організаціями немає і ми бачимо всі наслідки цих подій відсутності такого контролю. Про це повідомляє адвокат Ростислав Кравець.

А в Грузії, де зараз відбуваються протести через законопроєкт про іноагентів, вирішили навести лад з цим питанням. Наразі не можуть пояснити, а що ж такого поганого в цьому грузинському законі, що він викликав ніби то такий супротив у громади. Адже дуже багатьом організаціям, які отримують гранти, після прийняття цього закону доведеться не тільки отримувати кошти, а й працювати та сплачувати відповідні податки в своїй країні. Мабуть, небажання працювати впливає на їх небажання працювати. А постійне фінансування з закордону направлені відповідні акції, які проплачуються з закордону. Тому в Україні потрібно з цим давним-давно навести лад. Треба прийняти закон про іноагентів та закон про лобізм.

— Як агенти рф послаблювали Україну понад 30 років та чи можна очиститися від їх впливу?

— Після повномасштабного вторгнення ми бачили, скільки було незрозумілих дій з Чонгаром, зняттям Нацгвардії з Гостомельського аеропорту… Врешті решт українці дізнаються, хто за цим стоїть та давав вказівки розмінувати. А також вказівки відходити та готуватися для здачі України під рашистських окупантів. Також ми бачимо їх діяльність у знищенні ВПК. І до речі, останні роки військово-промисловий комплекс останні роки очолювали іноземці. Зокрема, Абромавичус, активісти, як Мустафа Найєм. Чомусь в них не питають, що стало з Укроборонпромом. А зараз ми зброю не виробляємо, а купуємо за кордоном. А щодо рф, то велика кількість агентів росії є при владі. Ми бачимо це за наслідками російської агресії. Тому їх потрібно вичищати з влади. Однак не можна переходити під крило інших країн та організацій. Адже Україна це незалежна та суверенна країна. Тому мають дотримуватися інтереси України. В Укравтодорі та Укрзалізниці були поляки та словаки. А де ж кримінальні справи? А наслідки в Нафтогазі та інших держпідприємствах. А що доброго зробили ці іноземні наглядові ради? Що позитивного вони зробили для економіки України? Чи збільшився прибуток? Немає ніякого розквіту. Те ж саме стосується судової реформи. Адже іноземці вирішують, кого призначати, а кого не призначати. Вирішальний голос за ними. Тому з цим потрібно закінчувати. Адже згідно з Конституцією єдиним носієм влади є народ України. Тому влада не може бути узурпована. Тому треба вводити закони про лобізм та іноагентів одночасно. Однак олігархи та влада побоюються, бо не зможуть втручатися у діяльність виконавчої та законодавчої й судової гілки влади. Органи держвлади треба вичистити від агентурних, іноземних підлабузників.

— Як за так званим громадським сектором може ховається злочинне угрупування?

— Цим користуються всі. І недолугі законотворці, які ховають за цими реформами повну неспроможність керувати країною. Цим користуються іноземні агенти, а також всі ті, хто на цьому намагається наживатися та заробляти мільярди гривень. Як зараз з закупівлями та іншими тендерними процедурами. Замість того, щоб купувати в Україні, все купується за валюту за кордоном. А нам кажуть, що це міжнародні практики. Однак що ж це такі за практики шкодять власній країні?

— Чи допоможе закон про лобізм боротися з зовнішнім управлінням України?

— В першу чергу з зовнішнім управлінням допоможе боротися закон про іноземних агентів. А що стосується закону про лобізм, то візьме під контроль будь-які лобізм та прийняття законів в Україні. Кожен громадянин країни буде розуміти, що за конкретним законом та змінами до закону стоять конкретні нардепи та групи. Щоб всі знали осіб, які винні в тому, що в країні стало жити гірше. Якщо вони заходять за межі, то відразу за це несуть відповідальність. Тобто закон про лобізм буде контролювати будь-яке втручання фінансових груп в законотворчу діяльність в Україні. Одразу буде видно, хто є замовником та звідки здійснюється фінансування, як у всіх розвинених країнах. Кожен українець може побачити, що за конкретним законом стоїть конкретна людина, яка вклала в нього конкретну суму. А лобісти сплатять з цього податки. Найголовніше кожен буде знати, хто є вигодоздобувачем. Тоді відразу все стане прозорим і перестануть відбуватися шалені реформи і безглузді закони, які нищать економіку України. Адже відразу буде видно хто за цим стоїть та який зиск отримує. І просто так красти олігархам буде неможливо. Для цього потрібна політична воля. Однак Рада втратила свою функцію парламенту. Тобто представляти народ. Нардепи відкрито кажуть, що вони вже нічого в країні не вирішують. Адже все вирішує перша людина в Україні. Тому парламентаризм у нас втрачено.

— Чи допоможе люстрація?

— Інститут люстрацію сьогодні не буде ефективним. Ми втратили час. Її треба було запроваджувати після розпаду радянського союзу, щоб прибрати комуністичні елементи. Зараз же для того, щоб обмежити людину у правах, має бути встановлена її провина. Без індивідуальної відповідальності може статися побудова тоталітарної країни та узурпація влади. Ми бачимо до цього призвела люстрація у правоохоронних органах, які тепер повністю розвалені.

Відповідальність має бути невідворотна. Інакше ми і далі шукатимемо господарів, які будуть нами керувати.

— Як зробити так, щоб в керування Україною перестали втручатися агенти рф та лобісти?

— Треба якнайшвидше прийняти закон про лобізм та закон про іноземних агентів. При чому за прикладом США, де ці закони відпрацьовані десятиріччями. Тоді ми матимемо шанс на наведення ладу всередині країни. Також треба припинити розмови про подвійне громадянство. І провести аудит на подвійне громадянство, в першу чергу осіб, які знаходяться в органах державної влади. Після чого назавжди заборонити займати будь-які посади, які пов’язані з виконанням державних функцій. Тоді ми матимемо шанс на майбутнє. Якщо ми цього не зробимо, то можемо перетворитися на колонію та втратити власну країну. Тоді ми залишимося найманцями та кріпаками у власній країні. Цього не можна допустити. Потрібно боротися за власну незалежність та відстоювати суверенітет, який ми втрачаємо через вплив іноагентів. Тому суспільству потрібно бути трохи активнішими. Треба об’єднуватися та захищати наші права. Адже українці — вільний народ та нація. Тому незалежність треба відстоювати, а не віддавати в руки чужинцям.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

А традиційний український лобізм, коли депутатам просто заносять гроші під обіцянку “голосувати як треба”, має відійти в минуле. Та як буде насправді — питання поки відкрите.

“Над законом про лобізм добре попрацювали самі лобісти. Тож шпарини залишилися”, — каже голова адвокатського обʼєднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

“Бізнес- Телеграф” розбирався, як новий закон змінить лобізм в Україні.

Лобізм по-чесному

Ухвалення закону про лобізм — одна з рекомендацій Єврокомісії, яку Україна мала виконати до березня. Формально терміну дотрималися. Документ ухвалили в кінці лютого. Та спочатку закон хотіли прийняти ще до кінця 2023 року. Загальмували процес, як підозрюють експерти, з якими поспілкувався “Бізнес- Телеграф” самі лобісти. Вони до останнього намагалися переписати окремі норми “під себе”.

В результаті в закон вносили багато змін, тож, що потрапило в фінальну версію, залишалося загадкою навіть для багатьох лобістів. “Ще вивчаємо його”, — відповів “Бізнес Телеграфу” президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко на прохання прокоментувати новий закон. А згодом сказав, що поки не може поділитися враженнями, тож візьме паузу.

Схоже, паузу взяв і президент. Бо поки що він не підписав новий закон.

На перший погляд, у законі про лобізм немає ніяких підводних каменів. Він фактично легалізує процес відстоювання своїх інтересів для бізнесу чи громадськості.

Ті зможуть укладати контракти з професійними лобістами, а вже вони будуть займатися просуванням ініціатив, потрібних клієнтам. Звісно, за гроші.

Лобіювати зможуть не всі. Як прописано в законі, це заборонено представникам влади, фізособам, що мають непогашену судимість чи притягалися до відповідальності за корупцію, резиденти країни-агресора та ін.

Лобісти зможуть брати участь у підготовці та написанні законопроектів. Це не український винахід. За схожими схемами працюють лобісти, наприклад, у США чи Європі.

Щоб контролювати грошовий потік, а головне — схеми та зв`язки лобістів — НАЗК має створити Реєстр прозорості. І лише через два місяці після цього (але не пізніше 1 січня 2025 року) закон має запрацювати на повну силу.

“Український реєстр відповідатиме тим, які діють у Європі. Зокрема, має містити базу лобістських організацій, що взаємодіють з владними інституціям, долучаються до роботи над законодавчими актами. Це повинно забезпечити прозорість та етичність при відстоюванні інтересів тих чи інших бізнес-структур чи інших зацікавлених груп”, — каже голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

Ознайомитися з Реєстром прозорості зможе кожен бажаючий. Він буде відкритим. А лобісти мають регулярно звітувати про свою роботу (один з елементів звіту — повне розкриття інформації про клієнтів). Та головне, і лобісти, і ті, з ким вони будуть працювати, “мають уникати матеріально-фінансової залежності і конфлікту інтересів”. Якщо лобіста впіймають на порушенні, його виключать з реєстру. Моніторити ситуацію буде НАЗК.

Тож, здавалось би, новий закон має закрити старі схеми з лобіювання, коли в хід йшли потрібні звʼязки, а з чиновниками чи депутатами просто “домовлялися” про потрібні рішення. Не випадково законодавче регулювання лобізму передбачене не лише рекомендаціями Єврокомісії, а й Державною антикорупційною програмою та рекомендаціями Групи держав проти корупції GRECO. Бо традиційний український лобізм довгі роки суттєво підживлював корупціонерів.

Чи зміниться щось насправді?

Сюрприз для бізнесу

Організації, що задовго до появи нового закону займалися “офіційним” лобізмом (наприклад, бізнес-асоціації, профільні групи та ін), не випадково все ще “не можуть сформувати враження” від нового закону.

Бо знайшли в ньому доволі неприємний для себе нюанс.

“Буквально перед прийняттям проєкту, його текст суттєво змінили. Зокрема, переписали норму щодо бізнес-асоціацій. Вони тепер теж стали субʼєктами лобізму, а не субʼєктами адвокації (як це передбачалося однією з попередніх версій проєкту). Це означає, що бізнес-асоціації (а також співробітники певних департаментів окремо) теж повинні будуть реєструватись у Реєстрі (як асоціації загалом, так і співробітникам відповідного департаменту)”, — зазначили у Європейській бізнес-асоціації.

В ЄБА додали: “щиро сподіваємося, що нове регулювання дійсно працюватиме, а не стане перешкодою в роботі організацій, що ведуть доброчесну діяльність”.

Насправді, це дуже коректне формулювання. Бо деякі бізнес-асоціації, з якими поспілкувався “Бізнес-Телеграф”, в коментарях “не для преси” не стримують роздратування.

“Бізнес-асоціації від початку створюються для захисту інтересів своїх членів. Це адвокація, а не лобіювання, бо ми ж не стороння організація. Тепер нас внесуть до Реєстру й посадять “під ковпак”, доведеться працювати лише на звіти, або суттєво розширювати штат працівників. І ще не зрозуміло, чи не знайдуть контролюючі органи “конфлікту інтересів”, бо, за логікою закону, і лобісти (тобто ми), і наші клієнти будуть перебувати в “матеріально-фінансовій залежності”, бо ж асоціація існує на членські внески своїх учасників. Таким чином, дуже швидко можна “нейтралізувати” будь-яку профільну асоціацію. І як тоді компаніям відстоювати свої інтереси — йти до професійних лобістів, які, я впевнений, скоро з`являться в великій кількості й з великими прайсами, чи до “тіньових посередників”, а вони, скоріш за все, нікуди не зникнуть”, — каже керівник однієї з бізнес-асоціацій.

Шпарина для “своїх”

Головне питання — чи зможе новий закон побороти традиційну модель лобізму. Коли для того, аби протягнути потрібне рішення, не треба ніяких офіційних договорів з професійним лобі, варто лише знайти “потрібних людей” та домовиться з ними напряму, звісно, за “чорний” кеш.

У новому законі про такий тіньовий лобізм не має жодної згадки. Вказано, що представники влади не можуть ні пропонувати послуги з лобізму, ні замовляти їх самі. Та про моніторинг чи покарання для порушників — ані слова.

Більш того, різного роду “домовленості” навіть не підпадають під визначення лобізму, прописане в новому законі.

На це звернуло увагу Головне юридичне управління Ради. “Сфера дії закону про лобіювання охоплюватиме досить вузьку сферу суспільних відносин і стосуватиметься лише проєктів нормативно-правових актів і лише у випадку, якщо спроба впливу на субʼєкт правотворчої діяльності буде повʼязана з комерційним інтересом особи”, — зазначається у висновках Головного юридичного управління до проєкту.

А ось наприклад, спроби впливу на законотворців у розрізі надання (чи не надання) певних пільг під це визначення вже не підпадають. Не вважається лобізмом і, скажімо, утримання від якихось дій, а зиск від цього для зацікавлених осіб може бути не меншим, ніж від потрібного закону.

“Варто нагадати, що Венеційська комісія визначає лобіювання як “усну чи письмову комунікацію приватних осіб чи груп з державним посадовцем з метою впливу за законодавство, політику чи адміністративні рішення”, — нагадують у Головному юридичному управлінні.

Втім, депутати ці зауваження проігнорували.

Тому, як вважає Забловський, традиційних лобістських схем новий закон не зламає.

“Ті, хто лобіював легально, й далі будуть це робити, та для них умови навіть погіршаться. А от ті, хто практикував “тіньовий лобізм”, як і раніше, не потрапляють у сферу впливу законодавства, тож для них нічого не змінюється”, — каже Забловський.

Як зазначили в Центрі протидії корупції, посадовці, на відміну від зареєстрованих лобістів, не змушені будуть публічно звітувати про проведені зустрічі з зацікавленими сторонами. Ба більше, новий закон ніяк не стосується армії радників високопосадовців, які офіційно навіть не перебувають на держслужбі та не повинні заповнювати декларації, — каже Кравець. А якраз через різного роду “радників” та “консультантів” зараз і працюють лобісти.

ТЕЛЕГРАФ

АО «Кравець І Партнери»

Петиція щодо Паріматч на сайті Президента України – https://petition.president.gov.ua/petition/184294

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»