Национальный банк Украины пытается вернуть кредиты рефинансирования, выданные неплатежеспособным банкам. Кроме прямой продажи залогов НБУ судится с владельцами банков, которые выступали поручителями по кредитам рефинансирования. В конце прошлого года Нацбанк подал иски против акционера банка Финансы и кредит Константина Жеваго , VAB и Финансовая инициатива — Олега Бахматюка, Дельта Банка — Николая Лагуна, Имексбанка — Леонида Климова. Общая сумма выданных кредитов — 11,46 млрд грн.

ЛІГА.net выяснила, на каком этапе находятся разбирательства, и есть ли у него шансы вернуть деньги.

НБУ против Бахматюка

Максимальные претензии НБУ выдвинул к Олегу Бахматюку, собственнику VAB Банка и банка Финансовая Инициатива. В общей сложности бизннесмен дал личное поручитльство по кредитам на 8,55 млрд грн.

По одному из исков НБУ требует вернуть 1,22 млрд грн, которые остался должен VAB. В качестве обеспечительной меры суд наложил арест на движимое и недвижимое имущество бизнесмена. Но окончательное решение будет нескоро. Бахматюк обжаловал арест в апелляционном суде, и в конце прошлого года производство по делу было остановлено до окончания другого судебного разбирательства (иск от компании Quickom Limited к Нацбанку и Всеукраинскому акционерному банку о расторжении кредитного договора).

В конце прошлого года НБУ подал в Печерский райсуд еще три иска против бизнесмена. Поводом стал договор поручительства на 4 млрд грн, которые занял у регулятора банк Финансовая Инициатива.

По данным НБУ, с момента подачи исков никаких заседаний не было. Рассмотреть первые два дела суд планирует 11 и 26 мая.

Сам Бахматюк уже подтверждал, что по искам НБУ на его личное движимое и недвижимое имущество наложен арест. «Пусть судятся. Если хотят вернуть деньги, так не поступают. Так делают, если хотят уничтожить компанию», — сказал он в недавнем интервью ЛІГА.net. В будущем бизнесмен планирует полностью рассчитаться с Нацбанком. «Как получится и когда — не скажу сейчас», — сказал Бахматюк.

НБУ против Жеваго

Сумма претензий НБУ к Константину Жеваго, собственнику банка Финансы и Кредит, составляет 1,45 млрд грн. Предмет иска — невыполнение заемщиком обязательств по банковским кредитам. Ответчиком выступает сам Жеваго, который выступил финансовым поручителем по займам.

Для обеспечения иска Национальный банк попросил суд наложить арест на все движимое и недвижимое имущество Жеваго, а также на его активы. НБУ мотивировал свое заявление тем, что Жеваго не выполняет обязательства в добровольном порядке.

Суд первой инстанци отказал НБУ. Во второй инстанции Нацбанк празновал пиррову победу. «По результатам обжалования Апелляционный суд Киева в апреле частично удовлетворил жалобу НБУ и вынес решение о запрете отчуждения доли Константина Жеваго в компании Ворскла Сталь», — сообщили в пресс-службе НБУ. Ворскла Сталь — название компании, которая занималась строительством завода прямого восстановления железа в Полтавской области. Проект был заморожен еще в 2012 году.

НБУ против Лагуна

Граздо менее продуктивно Нацбанк возвращает долги Николая Лагуна. Подконтрольный ему Дельта Банк взял у НБУ кредит рефинансирования 766 млн грн под поручительство акционера, обеспечением по кредиту стал земельный участок.

В ноябре суд открыл производство о взыскании предмета ипотеки. Заседание было назначено на март. Но в Едином государственном реестре судебных решений до сих пор нет данных о его проведении или переносе. В НБУ не уточнили реультатов процесса.

По данным Нацбанка, к Лагуну — имущественному поручителю Дельта Банка — было направлено три требования о необходимости выполнения обязательств. Все три Укрпошта вернула отправителю из-за невозможности вручить их адресату. Сейчас идет подготовка иска о взыскании предмета ипотеки.

НБУ против Климова

Минимальная сумма требований у регулятора к владельцу Имексбанка Леониду Климову — 694,85 млн грн. Обеспечением по части кредита выступал одесский спортивно-оздоровительный комплекс Люстдорф.

В марте 2016 года Приморский районный суд Одессы удовлетворил иск Нацбанка и взыскал с Климова в пользу Нацбанка 309,85 млн грн с учетом пени. Но бизнесмен подал апелляцию, ее будут рассматривать 24 мая.

Суд также наложил арест на движимое и недвижимое имущество банкира: дом, квартиру, парковочное место в Одессе, четыре автомобиля марки Mercedes, акции футбольного клуба Черноморец, страховой компании Приморье и Черноморской транспортной компании.

Кроме того, НБУ подал в суд обращение о взыскании залога — СК Люстдорф. Рассмотрение дела назначено на 17 мая.

Сложности возврата

Опрошенные юристы говорят, что украинская фемида, скорее всего, примет сторону НБУ. «Если Нацбанк предоставит весомые доказательства нарушений обязательств по кредитам, то с удовлетворением требований не будет особых сложностей», — говорит Владислав Резников, партнер юрфирмы Trusted Advisors.

«Я думаю, что в течении одного-полутора лет, даже если будут сопротивляется учредители банков, будет получено окончательное решение. Скорее всего, в пользу Нацбанка», — предполагает старший партнер адвокатской компании Кравец и партнеры Ростислав Кравец.

Но доказать свою правоту в суде еще не означает вернуть деньги. Куда сложнее выполнить судебное решение. Зачастую, обратившись в исполнительную службу, стороны сталкиваются со множеством препятствий. Поручитель может перерегистрировать имущество и обнулить счета. Либо же имущество окажется предметом другого залога и тогда взыскать его будет невозможно. «Такую практику широко используют в Украине, и даже если какое-либо имущество будет найдено, оно не покроет выданные НБУ кредиты», — уверен Резников.

Скорее всего, Нацбанк столкнется с этими проблемами. «НБУ затянул с подачей исков. Все собственники банков, которые выступали поручителями по кредитам рефинансирования, могли уже избавиться от имущества. Все, чего добьется НБУ в таком случае — это запрет на выезд этих граждан за границу до исполнения решения суда» — допускает Кравец.

«Активность НБУ является хорошим информационным поводом, сигнализирующим о попытке воернуть выданные кредиты, однако, к фактическому результату эти действия не приведут», — считает Резников.

Татьяна Писаная, ЛIГАБiзнесIнформ

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

За останні два роки в Україні ліквідували 64 банки. З їхніми боргами тепер розраховується Фонд гарантування вкладів. Та чи всі борги, які сформували банки перед своїм банкрутством, є справжніми? Ми почали аналізувати і стало очевидно, що деякі власники банків могли навмисно виводити гроші зі своїх же фінустанов перед їх ліквідацією. Адже щойно визнаний неплатоспроможним – банк переходить у руки Фонду гарантування вкладів, який і буде розбиратися з накопиченими боргами та оплачувати рахунки. Ошукані вкладники, що залишаються ні з чим, розбалансована банківська система та падіння гривні – це все в тому числі наслідки цих злочинних схем самих банкірів. Програма «Схеми», спільний проект Радіо Свобода та «UA:Першого», починає серію розслідувань про умисне банкрутство українських банків.

«Банкір із шостим відчуттям» та «покупець банків номер один» – так називали Миколу Лагуна ще два-три роки тому. За часів президентства Януковича Лагун активно скуповував фінансові установи та, окрім «Дельта Банку», став також власником банків «Омега», «Астра» та «Кредитпром».

Але під час банківської кризи фінансова імперія Лагуна луснула наче мильна бульбашка. Один за одним банки було визнано проблемними, згодом туди зайшли тимчасові адміністратори, і тепер три з чотирьох фінансових установ у стані ліквідації.

Це не лише мало вплив на стабільність фінансової системи країни, але й стало додатковим тягарем для державного бюджету.

Та банкрутству деяких банків передувала низка цікавих подій, що мають гучне відлуння зараз.

Ось що трапилось 31 грудня 2014 року – за місяць до визнання проблемним «Омега Банку» Миколи Лагуна.

У день, коли вся країна накривала новорічний стіл та наряджала ялинку, «Омега Банк» уклав дуже дивний договір, який стосувався понад 70 кредитних угод.

Свого часу цей банк видав кредити низці клієнтів, і станом на грудень 2014-го вони мали повернути «Омега Банку» близько 1,3 мільярда гривень позичених коштів. Аби зменшити ризик того, що позичальники не повернуть ці гроші, банк убезпечив себе шляхом застави цінного майна, наприклад, будівель або земельних ділянок.

Загалом балансова вартість заставного майна за виданими «Омегою» кредитами становила близько 3,6 мільярда гривень. Тож якби позичальники не повертали вчасно гроші, заставлене майно могло б перейти у власність банку. Але «Омега Банк» продав права вимоги за цими кредитами фірмі «Іпотека кредит». Тобто виявилося, що позичальники повинні повертати кошти вже не банку, а компанії, яка такі права придбала. І саме ця компанія могла б отримати заставне майно боржників, якби виплати по кредиту не відбувались.

За право отримати більше мільярда гривень від позичальників «Іпотека кредит» заплатила банку незрівнянно малу суму – лише 5 мільйонів гривень. Тобто замість виданих кредитів на більш ніж мільярд гривень «Омега Банк» отримав всього-на-всього 5 мільйонів. При цьому ще й залишився без великої частини своїх активів – заставного майна.

Тепер з тим, що залишилося в банку, розбирається Артем Караченцев – уповноважена особа Фонду гарантування вкладів на ліквідацію «Омега Банку».

«Усі ці кредити були з дуже гарними заставами, в основному з іпотекою – тобто це будівлі, споруди, квартири. І загальна вартість цих застав за оцінкою, яку банк проводив, коли оцінював ці кредити або коли брав це в заставу, становила більше 3 мільярдів гривень, яку за 5 мільйонів гривень продали», – каже ліквідатор банку.

5 мільйонів гривень, які отримав «Омега Банк» – це у 724 рази менше, ніж так звана балансова вартість об’єктів, під які клієнти банку отримували кредити. Вигідна угода стала можливою за допомогою іще одного учасника схеми – компанії «Правий берег». Ця фірма оцінила майнові права за кредитами позичальників всього в 4,9 мільйона гривень.

Для прикладу, серед інших, банк продав право вимоги за кредитами фірми «Патріа-Баланс», яка лишила банку в заставу будівлю «Дитячого світу» в Житомирі. Через фінансові труднощі фірм кредити стали проблемними та зрештою були перепродані за безцінь компанії «Іпотека кредит».

«Загальна наша сума грошових вимог – приблизно 48 мільйонів гривень (залежно від курсу) – була відступлена всього за 100 тисяч гривень. Тобто фактично це складає менше чверті відсотка від, власне, номінальної вартості вказаних прав вимоги за кредитними договорами», – пояснює представник боржника «Патріа-Баланс» Сергій Панасюк.

Хто ж і чому так неспівмірно оцінив активи банку? «Схеми» спробували знайти директора та власника фірми-оцінника «Правий берег» Єгора Устюгова. Однак його телефон виявився відключеним, а за місцем реєстрації фірми його також не виявилося.

Тим часом висновок фірми-оцінника «Правий берег» перевірили в Українському товаристві оцінювачів, яке об’єднує фахівців у цій галузі. Експерти визнали: звіт компанії не відповідає нормативно-правовим актам та є неякісним.

Хто ж зміг отримати такий кредитний портфель «Омега Банку» за приємними новорічними цінами?

Власником фінансової компанії «Іпотека кредит» нині значиться кіпрська Trumerg Holdings Limited, оформлена на двох громадян Кіпру. Однак ще на початку 2014 року в «Іпотеки кредит» були зовсім інші засновники – сам власник банку Микола Лагун та його сестра Антоніна. Окрім того, фірма зареєстрована у будівлі, де розташоване відділення «Дельта Банку» – тобто в ядрі бізнес-імперії банкіра Лагуна.

Станіслав Масло, який з кінця 2012 року очолює «Іпотеку кредит», також не чужий бізнесу Миколи Лагуна. Він визнає, що раніше працював в «Дельта Банку», однак не хоче говорити про вигідне придбання прав вимоги за кредитами, посилаючись на конфіденційність інформації.

«Якщо я вам десь не дав або дав в якомусь грубому вигляді інформацію, прошу мене також зрозуміти, бо на сьогоднішній момент є відповідальність керівника. Я краще перебільшу обережність, ніж буде у когось якась підозра, що з боку керівника чи управлінського персоналу був витік інформації», – зазначив він у телефонній розмові з журналістом «Схем».

Відступлений кредитний портфель «Омега Банку» лишався у «Іпотеки кредиту» недовго. Уже в липні 2015 року право вимоги за низкою договорів було знов перепродане – компанії з управління активами «Скай кепітал менеджмент». Тут теж простежуються зв’язки з Лагунами. Компанія зареєстрована у приміщенні «Дельта Банку», і до осені 2014-го називалась не «Скай кепітал менеджмент», а «Дельта Капітал». Співзасновницею до листопада 2014 року була вже згадана Антоніна Лагун, а потім фірма була переписана на кіпрську компанію Sperlog Investments. Проте за місцем реєстрації такої фірми немає, а на телефонні дзвінки ніхто не відповідає.

Згідно з даними реєстру прав на нерухоме майно, в заставі за кредитами у «Скай кепітал менеджмент» – офіси та торговельні центри, приміщення спортклубу, виробничі комплекси та земельні ділянки.

Попри те, що борги за кредитами формально перепродавали кілька разів, схоже, що представники «Іпотеки кредиту» та «Скай кепітал менеджменту» можуть бути пов’язані між собою. У фірмі «Патріа-Баланс», чиї кредити також були продані, кажуть: на суди від обох фірм приходили одні й ті самі представники.

Причому сьогодні приходили з довіреністю від ТОВ «Іпотека Кредит», то буквально через день в іншому засіданні та сама людина представляла інтереси «Скай кепітал менеджмент» і так далі. Тобто, дійсно, у них є штат людей, які займаються супроводом цієї проблеми, він є сталим і не змінювався принаймні років два, коли це все відбувалось», – розповів «Схемам» представник «Патріа-Баланс» Сергій Панасюк.

За словами представника «Патріа-Баланс», нові кредитори були зацікавлені у швидкому отриманні коштів і навіть пропонували списати частину боргу.

«Розмовляли про рівень дисконту, він починався від 30% і до, скажемо, до нескінченності – залежно від конкретного кредиту, від умов судових, тобто щодо яких ідуть справи. Тобто це зводилось до того, що давайте, якщо у вас є можливість, якомога швидше, – розповів представник «Патріа-Баланс». – У нас один кредит, який номінально в банку обліковувався на двох мільйонах гривень, вони викупили, здається, за 3,5 тисячі гривень. Тобто це маржа, яка дозволяє їм в принципі запропонувати будь-який дисконт».

Те, що відступлений кредитний портфель був значною мірою проблемним, не повинно збивати з пантелику, наголошує партнер адвокатської компанії «Кравець і Партнери» Ростислав Кравець.

Партнер адвокатської компанії «Кравець і Партнери» Ростислав Кравець

«Переуступка» заборгованості відбувається за ціною з дисконтом в 90-95, а в більшості випадків навіть 99 відсотків. Тому говорити про те, що якийсь кредит не обслуговується чи там погана застава – у будь-якому випадку компанії, які викуповують такі значні суми, вони надприбуткові», – зазначає юрист.

Ліквідатор «Омега Банку» Артем Караченцев наголошує: «Ми бачимо, що через такі речі, переуступки таких кредитів, як і в інших банках, які збанкрутували, ми бачимо завжди шахрайські дії когось із адміністрації або власників банку. І вже внаслідок цих дій банк стає неплатоспроможним».

На основі активів, які все ж залишились в «Омега Банку», було створено перехідний «РВС Банк», який влітку 2015-го було продано новому інвестору. Це врятувало кошти клієнтів, які мали рахунки в банку. Однак виплата коштів кредиторам, серед яких є, наприклад, податкова, лишилась на ліквідаторах «Омега Банку» – тобто і на державі також.

Однак ліквідатори «Омега Банку» зіткнулися з незвичайною ситуацією. За словами уповноваженого фонду, одним з найбільших кредиторів «Омеги» є сам Лагун. І якщо сумнівний перепродаж за безцінь мільярдного кредитного портфелю буде скасовано, отримані кошти будуть повернуті, зокрема, й самому скандальному банкіру.

«З тієї самої кишені повернеться в ту саму кишеню. Але законним шляхом», – пояснює Артем Караченцев.

Артем Караченцев, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів на ліквідацію «Омега Банку», каже, що у разі скасування сумнівного перепродажу за безцінь мільярдного кредитного портфелю, отримані кошти будуть повернуті, зокрема, й самому банкіру Лагуну
​
Як з’ясували «Схеми», компаніям «Іпотека кредит» та «Скай кепітал менеджмент» було продано кредитні портфелі не лише з «Омега Банку», а й із «Дельта Банку» – основного фінансового активу Лагуна.

У Фонді гарантування вкладів «Схемам» повідомили, що у «2014-2015 роках до введення тимчасової адміністрації керівництвом АТ «Дельта Банк» були укладені договори відступлення прав вимоги з вказаними компаніями на загальну суму понад 400 мільйонів гривень».

Серед постраждалих від цієї ситуації – велике державне підприємство «Укрспирт», яке у 2013 році взяло кредит у «Дельта Банку». Право вимоги за кредитом восени 2014 року було перевідступлено на користь «Скай кепітал менеджмент», а згодом – на дві фірми з бенефіціарами з Львівщини. Борг «Укрспирту» в понад 90 мільйонів гривень було списано з рахунків держпідприємства в примусовому порядку.

Ми спробували поговорити з колишнім власником «Омега Банку» Миколою Лагуном про ситуацію, що склалася, проте у відповідь на запитання почули лише: «Без коментарів».

Одна з адрес прописки Миколи Лагуна – розкішний маєток в елітному селищі Козин під Києвом.

Маєток в елітному селищі Козин під Києвом, де прописаний банкір Микола Лагун

Землю біля будинку він орендував у місцевої сільради на 25 років. Сам же будинок нині записаний на офшори.

«Схеми» спробували знайти Миколу Лагуна за місцем його прописки, проте охоронець сказав, що його немає

Цікаво, що реєстрацією прав на землю та будинок у Козині займався той самий нотаріус Артем Літвінов, який перед новим роком зареєстрував продаж кредитного портфелю «Омега Банку».

Схоже на те, що у Миколи Лагуна навіть після краху банків все склалось досить непогано. Чого не скажеш про частину клієнтів банків з його колись могутньої імперії.

Катерина Каплюк

Журналіст-розслідувач. Вивчала журналістику в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Під час навчання отримувала стипендію імені В. Чорновола для кращих студентів факультетів журналістики України.

У 2010-2015 працювала в різних виданнях, таких як «Українська правда», «Forbes Україна», Kyiv Post, агентство журналістських розслідувань «Слідство.Інфо», Deutsche Welle. Переможець низки конкурсів журналістських розслідувань. Володіє англійською та німецькою мовами.

Радио свобода

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

С дня на день состоится суд по иску американских инвесторов, которые ранее вложили деньги в «Кредитпромбанк» через КУА «Практика». Впервые в истории Украины по этой причине против нашей страны был подан иск в Международный центр по урегулированию инвестиционных споров (International Centre for Settlement of Investment Disputes, ICSID). Выяснилось, что Украина не имеет механизмов, способных заставить «Дельта Банк» выполнить свои обязательства перед клиентом.

Инвесторы, сотрудничающие с КУА «Практика», до последнего момента надеялись на порядочность и обещания нового собственника «Кредитпромбанка» – Николая Лагуна, который купил это финучреждение как актив для своего «Дельта Банка». Однако ответ Лагуна шокировал: «Я готов выплатить только 20% ваших вкладов!»

Для юристов ситуация очевидная – владелец «Дельта Банка» (он же – новый собственник «Кредитпромбанка») должен нести полную ответственность перед инвесторами. Без вариантов!

«Ситуация невиданная, – говорит Ростислав Кравец, адвокат КУА «Практика». – В свое время собственник «Дельта Банка» Николай Лагун купил «Кредипромбанк» за $ 1 – подчеркну, за один (!) доллар США. И при любых ситуациях должен отвечать за действия приобретенного банка! Однако Лагун подал в суд о признании договоров недействительными. Так не бывает! Банк пользовался деньгами, получал проценты с депозитов – а потом вдруг забыл о них!»

Что дальше? «Ситуация однозначная! – говорит Кравец. – Мы еще в марте сделали заявление о том, что Лагун использовал подконтрольный ему «Дельта Банка» для вероятной легализации 241,8 миллиона долларов. Мы раскрыли всю схему отмывания денег. В любой цивилизованной стране при такой ситуации поднялся бы невероятный скандал. А что у нас?! Национальный банк Украины попросту «закрыл глаза» на проблему. Мы подали ходатайство в НБУ, чтобы они расследовали нарушения. Однако получили «отписку» – дескать «Дельта Банк» закон не нарушал! То есть, Украина просто заплатит деньги за долги частного банка – и сделает вид, что ничего не случилось».

Почему НБУ готов отдавать государственные деньги за частный банк? «Для меня все очевидно, – отмечает Кравец. – Мне кажется, глава НБУ Валерия Гонтарева связана бизнес-обязательствами с Николаем Лагуном, потому и не реагирует на наши запросы. Более того! Нацбанк помогает «Дельта Банку» скупать проблемне финучреждения. Все логично: чем больше у Лагуна будет банковских активов, тем меньше шанс, что государство Украина «обанкротит» его учреждения».

«Обозреватель» сейчас не будет «пошагово» расписывать, как Лагун и его «Дельта Банк» уничтожали «Кредитпромбанк» и отказывались от возврата депозитов. Эти документы есть в распоряжении редакции, и, изучив их, даже студент первого курса юридического факультета смело подтвердит, что упомянутые выше деятели и банки нарушили закон.

Отметим лишь, что на сегодня сумма депозита только КУА «Практика» к «Кредитпромбанку» (читайте – «Дельта Банку») составляет 211 млн грн, но ICSID может обязать Украину выплатить намного больше. Дело в том, что истец имеет право требовать компенсировать утраченную выгоду и возместить прямые убытки. И общая сумма иска может быть в полтора-два раза больше суммы вклада. К недополученной прибыли можно отнести проценты по вкладу, пеню и курсовую разницу, которая возникла в результате девальвации гривны более чем на 40% с начала 2014 года. С учетом этих и будущих потенциальных начислений сумма компенсации может достичь 500 млн грн. Дополнительно Украине придется оплатить расходы на ведение дела.

«Обозреватель» будет следить за развитием событий в деле Лагуна и «Дельта Банка».

Сергей Коляда, Обозреватель

Адвокатская компания Кравец и Партнеры