Також до огляду увійшла позиція щодо поділу незавершеного будівництва подружжям, чергова відмова після ЄСПЛ, практика КГС-ВС та ККС-ВС, позиції щодо незаконності повного арешту рахунків, поважності пропуску строку на прийняття спадщини й багато іншого.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Текстовый вариант обзора со ссылками на все решения – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-25-kvitnya-po-01-travnya-2026-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

До огляду увійшло декілька тематичних оглядів практики спорів з ФГВФО, цивільного позову у кримінальному проваджені, практики ВС-КАС та ВС-КЦС, зведений огляд практики ЄСПЛ, постанова щодо застосування ч.2 ст. 625 ЦК України, практика захисту честі та ділової репутації, оскарження штрафів ТЦК, оскарження ППР щодо додаткового блага й багато іншого.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Текстовый вариант обзора со ссылками на все решения – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-04-po-24-kvitnya-2026-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

До огляду увійшло декілька тематичних оглядів практики спорів з ФГВФО, цивільного позову у кримінальному проваджені, практики ВС-КАС та ВС-КЦС, зведений огляд практики ЄСПЛ, постанова щодо застосування ч.2 ст. 625 ЦК України, практика захисту честі та ділової репутації, оскарження штрафів ТЦК, оскарження ППР щодо додаткового блага й багато іншого.

Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Огляд судової практики Верховного Суду у справах за позовами ФГВФО до пов’язаних з банком осіб про відшкодування шкоди з 01.2018 по 02.2026 року

🔸Огляд ВС-ККС щодо цивільного позову в кримінальному провадженні

🔸Дайджест судової практики ВП ВС за березень 2026 року

🔸Огляд судової практики ВС-КЦС за березень 2026 року

🔸Огляд судової практики ВС-КАС за березень 2026 року

🔸Зведений огляд практики Європейського суду з прав людини за 2025 рік

💥 Постанова ВС-КЦС про відсутність підстав для застосування ч.2 ст. 625 ЦК України до невиконаного судового рішення при відсутності відкритого виконавчого провадження

💥Постанова Київського апеляційного суду про встановлення факту розповсюдження брехні Дмитром Тузовим, Радіо Свобода та Українська правда

💥 Рішення Дніпровського районного суду міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адмінвідповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП

💥Рішення Сумського ОАС про скасування ППР щодо доходу як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеного (анульованого) кредитором АТ “УКРСИББАНК”

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики Верховного Суду у справах за позовами ФГВФО до пов’язаних з банком осіб про відшкодування шкоди з 01.2018 по 02.2026 року

Актуальність цього огляду зумовлена особливою роллю Фонду в механізмі виведення неплатоспроможних банків з ринку, захисті прав вкладників та інших кредиторів, а також у забезпеченні балансу між інтересами фінансової стабільності та принципами приватного права. В умовах значної кількості банків, що були виведені з ринку, питання притягнення пов’язаних з банком осіб до відповідальності за завдання шкоди набуло не лише правового, а й суттєвого економічного значення.

В огляді узагальнено правові позиції Великої Палати Верховного Суду і Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, сформовані протягом 2018 року – лютого 2026 року.

Документ систематизує підходи до вирішення ключових питань, що виникають під час розгляду спорів цієї категорії, зокрема щодо:

▪️юрисдикції відповідних спорів;

▪️визначення належного суб’єктного складу сторін;

▪️предмета доказування у справах про відшкодування шкоди;

▪️умов цивільно-правової відповідальності пов’язаних з банком осіб;

▪️застосування позовної давності;

▪️підстав солідарної відповідальності.

Також у документі відображено підходи Верховного Суду до визначення процесуальної ролі Фонду, стандартів доказування та оцінки поведінки керівників банку й інших пов’язаних осіб з огляду на їхні фідуціарні обов’язки.

Огляд дає орієнтири для забезпечення єдності судової практики та правильного застосування норм матеріального і процесуального права у спорах відповідної категорії.

Огляд ВС-ККС щодо цивільного позову в кримінальному провадженні

В огляді висвітлено правові позиції стосовно сторін цивільного позову, зокрема роз’яснено про суб’єкта відшкодування шкоди, акцентовано на застосуванні положень законодавства про страхування, проаналізовано питання солідарної відповідальності кількох осіб за шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням, а також відшкодування окремих видів шкоди.

Крім того, в огляді відображено співвідношення матеріальної шкоди і складу кримінального правопорушення. Звернено увагу й на інші процесуальні питання, які виникають під час розгляду цивільного позову.

Видання стане в пригоді фахівцям у сфері кримінального права та процесу, а також тим, хто цікавиться зазначеною проблематикою.

Дайджест судової практики ВП ВС за березень 2026 року

У дайджесті містяться правові висновки з питань застосування як матеріального, так і процесуального права, зокрема щодо:

▪️належного способу захисту прав держави на землі історико-культурного призначення;

▪️можливості забезпечення виконання рішення суду шляхом накладення арешту як на частку, так і на корпоративні права члена фермерського господарства в межах виконавчого провадження;

▪️відповідальності споживача у разі будь-якого прихованого втручання в роботу лічильника газу, що призвело до викривлення даних обліку споживання газу;

▪️нарахування та виплати державним службовцям надбавки за вислугу років у 2024 році;

▪️права покупця вимагати передання оплаченого товару в разі прийняття ним поверненої з ініціативи продавця суми попередньої оплати за товар без заперечень;

▪️застосування положень ст. 625 ЦК України до грошового зобов’язання, можливість примусового стягнення якого за судовим рішенням остаточно втрачена;

▪️повноваження суду касаційної інстанції скасовувати рішення суду нижчої інстанції про права, інтереси та (або) обов’язки осіб, що не були залучені до участі у справі;

▪️належного суб’єкта продовження строків досудового розслідування в об’єднаних кримінальних провадженнях, у яких перше розпочате до 16 березня 2018 року (до початку дії Закону № 2147-VIII);

▪️наслідків відсутності на повному тексті судового рішення підпису судді з об’єктивних, непереборних причин, якщо скорочене рішення підписане всім складом суду;

▪️юрисдикції справ про встановлення факту перебування особи на утриманні загиблого військовослужбовця з метою отримання одноразової грошової допомоги, у яких заінтересованою особою є орган військового управління;

▪️ефективного механізму реалізації передбаченого п. 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії права споживача на електропостачання на час вирішення судового спору з електропостачальником.

Огляд судової практики ВС-КЦС за березень 2026 року

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:

– у спорах, що виникають із питань захисту права власності, констатовано, що ч. 2 ст. 756 ЦК України не передбачає можливості звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно окремо від вимоги про розірвання договору довічного утримання. Визнання права власності після розірвання договору порушує принцип обов’язковості судового рішення;

– у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, зауважено, що: зобов’язання іпотекодержателя відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 % вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених вимог виникає в момент набуття права власності на майно. Вартість майна визначається на підставі оцінки суб’єктом оціночної діяльності з обов’язковим особистим оглядом об’єкта, а сума відшкодування розраховується у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату такої реєстрації. Майнові інтереси іпотекодавця у разі прострочення виконання зобов’язання можуть бути захищені шляхом застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України;

замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати повернення авансу, якщо підрядник не виконав роботи в погоджені строки без поважних причин;

– у спорах, що виникають із трудових правовідносин, зазначено, що при оскарженні звільнення за систематичне невиконання трудових обов’язків (п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України) суд зобов’язаний перевірити законність усіх попередніх дисциплінарних стягнень, що стали підставою для кваліфікації «систематичності», незалежно від того, чи оскаржувалися вони окремо. Перебування працівника на лікуванні (зокрема амбулаторному) після звільнення є поважною причиною для поновлення місячного строку звернення до суду;

– у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, звернено увагу на те, що: наявність затвердженої судом мирової угоди про утримання дитини не є абсолютною перешкодою для звернення з позовом про стягнення аліментів у разі зміни матеріального стану, сімейних обставин чи інших істотних умов, що відповідає найкращим інтересам дитини;

суд не може примушувати особу до збереження шлюбу проти її волі, а надання оцінки почуттям та емоційному стану одного з подружжя при розгляді справи про розірвання шлюбу не належить до повноважень суду;

– у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, констатовано, що близькими родичами, які не можуть бути свідками при посвідченні заповіту, є батьки, діти, брати та сестри відповідно до ст. 68 ЦК України. Рідні дядько чи тітка спадкоємця не є близькими родичами в розумінні п. 3 ч. 4 ст. 1253 ЦК України;

– щодо застосування норм процесуального права звернено увагу на те, що:

у разі відступлення права вимоги за основним зобов’язанням автоматично відступається право вимоги до поручителя, якщо порука не припинилася та договором цесії не встановлено інше;

позов про встановлення земельного сервітуту може бути забезпечений шляхом накладення арешту на земельну ділянку, щодо якої заявляються такі вимоги. За наявності обґрунтованого припущення про можливість відчуження майна під час розгляду справи такий захід забезпечення є співмірним і адекватним, оскільки він спрямований на недопущення недобросовісної поведінки відповідача та забезпечення ефективного захисту прав позивача;

правонаступництво юридичної особи настає лише при її припиненні шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення). Скасування учасником рішення про припинення юридичної особи шляхом приєднання не тягне правових наслідків для вже здійсненої заміни боржника у виконавчому провадженні. Цивільне законодавство не передбачає правових наслідків такого скасування, а принцип стабільності цивільного обороту виключає автоматичне відновлення первісного боржника;

Огляд судової практики ВС-КАС за березень 2026 року

В огляді відображено правові позиції колегій суддів КАС ВС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема щодо:

✅ умов для виплати додаткової винагороди військовослужбовцю внаслідок поранення, пов’язаного із захистом Батьківщини;

✅ правомірності прийняття Центральною медико-соціальною експертною комісією рішення заочно в умовах воєнного стану в разі очевидної невідповідності медичної документації критеріям встановлення інвалідності;

✅ обов’язку попереднього постачальника природного газу компенсувати недотримання мінімальних стандартів якості після припинення договору із побутовим споживачем;

✅ порядку призначення надбавки за інтенсивність праці керівнику освіти області;

✅ звільнення від оподаткування суми прощеного (анульованого) основного боргу за іпотечним кредитом в іноземній валюті.

Заслуговують на увагу також правові висновки з питань застосування процесуального закону, зокрема про:

✅ строки звернення до суду у спорах щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Зведений огляд практики Європейського суду з прав людини за 2025 рік

Верховний Суд підготував зведений огляд практики Європейського суду з прав людини за 2025 рік, до якого увійшли рішення та ухвали, опубліковані в періодичних оглядах.

У ньому міститься перелік справ із гіперпосиланнями на відповідні періодичні огляди, у яких подано переклад витягів рішень у цих справах.

Для зручності користування справи згруповано за статтями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Постанова ВС-КЦС про відсутність підстав для застосування ч.2 ст. 625 ЦК України до невиконаного судового рішення при відсутності відкритого виконавчого провадження

Справа № 753/1527/22

Це наша справа. Під час її розгляду я неодноразово заявляв про те, що не може існувати нескінченні зобов’язання, врешті Велика палата це і зазначила та Верховний суд прийняв остаточне рішення і зазначив:

Докази відновлення виконавчого провадження з примусового виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 січня 2011 року та поновлення строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин основна вимога позивача про примусове виконання грошового зобов’язання, підтверджена судовим рішенням, не може бути реалізована у примусовому порядку, а можливість стягнення за виконавчим документом є вичерпаною.

Неперебування виконавчого листа на виконанні в органах державної виконавчої служби у поєднанні з відсутністю судового рішення про поновлення строку для його пред’явлення до виконання виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 625 ЦК України, оскільки ця норма підлягає застосуванню у разі наявності грошового зобов’язання, яке підлягає виконанню.

З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення трьох процентів річних, однак не може погодитися з мотивами такої відмови, у зв’язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають зміні шляхом викладення їх мотивувальних частин у редакції цієї постанови.

Доводи касаційної скарги щодо недослідження апеляційним судом наданих позивачем виписок з особового рахунку позичальника як доказів залишкової заборгованості не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки зі спливом установленого законом строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання відсутнє грошове зобов’язання, яке може бути примусово виконане, а отже, відсутні й правові підстави для стягнення похідного (акцесорного) зобов’язання, передбаченого статтею 625 ЦК України.

Постанова Київського апеляційного суду про встановлення факту розповсюдження брехні Дмитром Тузовим, Радіо Свобода та Українська правда

Справа № 757/48604/20-ц

Фактично суд надав можливість безкарно журнашлюшкам поширювати недостовірну інформацію і видаляти її тільки після встановлення цього факту, але без жодної компенсації особі, яка постраждала від брехні. Позивач не винен, що суд розділив відповідачів і розіслав позови по всій країні, у зв’язку з чим, рішення по деякім з них було раніше прийнято, а інші фактично залишились просто безкарними.

Журнашлюшки в демократичному суспільстві повинні нести відповідальність за свої дії й брехню, яку вони розповсюджують.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адмінвідповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП

Справа №:755/2834/25

Це чергова наша справа про скасування незаконного штрафу ТЦК у зв’язку з відсутністю самого повідомлення про необхідність з’явитись в ТЦК й розгляд справи без повідомлення особи, яка притягається до відповідальності.

Рішення Сумського ОАС про скасування ППР щодо доходу як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеного (анульованого) кредитором АТ “УКРСИББАНК”

Справа № 640/11191/19

Це наша справа. Завдяки активістам справа розглядалась 7 років (!!!). Підставами скасування ППР стало відсутність розрахунку прощеного боргу та неврахування курсової різниці, а також порушення при проведенні перевірки у вигляді відсутності інформації про її місце проведення.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2026

АО «Кравець І Партнери»

Це підтверджують і нові рішення ЄСПЛ, про які я до речі говорив, що вони знову будуть, коли випадкові люди приймали абсолютно незаконні постанови після ЄСПЛ і тепер ЄСПЛ знову вказує цим випадковим людям про незаконність їх висновків при перегляді рішень, які вже були визнання ЄСПЛ такими, що порушують норми конвенції. Тепер Великій палаті прийшлось вже дотримуватись Закону, можу, тому що в складі зараз відсутні такі судді як В. І. Данішевська, Н. О. Антонюк, О. Г. Яновська, Д. А. Гудима, В. В. Пророк та О. Р. Кібенко.

Крім того, до огляду увійшла чергова постанова після ЄСПЛ щодо обов’язку суддів апеляційної інстанції враховувати час виготовлення рішення, яке оскаржується для поновлення строків на оскарження, рішення КСУ, що немає жодного сенсу, практика стягнення відсотків з Приватбанку за несвоєчасне повернення вкладу та практика оскарження незаконного поновлення на військовому обліку й багато іншого.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Текстовый вариант обзора со ссылками на все решения – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-28-bereznya-po-03-kvitnya-2026-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Крім того, до огляду увійшла чергова постанова після ЄСПЛ щодо обов’язку суддів апеляційної інстанції враховувати час виготовлення рішення, яке оскаржується для поновлення строків на оскарження, рішення КСУ, що немає жодного сенсу, практика стягнення відсотків з Приватбанку за несвоєчасне повернення вкладу та практика оскарження незаконного поновлення на військовому обліку й багато іншого.

Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо незаконності не поновлення строку на апеляційне оскарження у зв’язку з відсутністю своєчасно виготовленого повного тексту рішення

🔸 Постанова ВП ВС після повторного ЄСПЛ у справі щодо умисного вбивства і зізнання отриманого без захисника

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

🔸 Рішення КСУ 3-р(ІІ)/2026 щодо невідповідності Конституції України (конституційності) частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України

🔸 Постанова ВС-КЦС про стягнення з Приватбанку депозиту та відсотків за ч. 2 ст. 625 ЦК України

💥 Рішення Одеського ОАС про зобов’язання ТЦК розглянути питання виключення його з військового обліку у зв’язку із непридатністю до військової служби

💥 Рішення Дніпровського районного суду міста Києва про скасування постанови про адмінправопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та стягненні витрат на правову допомогу у зв’язку з відсутністю доказів повідомлення ТЦК

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо незаконності не поновлення строку на апеляційне оскарження у зв’язку з відсутністю своєчасно виготовленого повного тексту рішення

Справа № 761/42070/23

Чергова справа яка демонструє нехтування деякими суддями правом на захист, що призводить до стягнення з держави завданні такою поведінкою шкоди.Суд зазначив:

29. 03 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва надіслав копію постанови від 16 січня 2024 року на поштову адресу ОСОБА 18 (т. 2, а. с. 20), а вже 10 квітня 2024 року вказану постанову було надіслано місцевим судом до ЄДРСР.

30. 24 квітня 2024 року захисник ОСОБА 17 подав апеляційну скаргу на вказану постанову місцевого суду, в якій клопотав про поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки копія постанови Шевченківського районного суду м. Києва не вручалась ні ОСОБА 18 , ні захиснику ОСОБА 17 , а зі змістом цієї постанови захисник ознайомився із сайту ЄДРСР лише 16 квітня 2024 року.

31. Вказане також підтверджується матеріалами провадження, а саме повернутою кореспонденцією Шевченківського районного суду м. Києва, що міститься в матеріалах справи, яка надсилалась ОСОБА 18 проте так і не була отримана останньою (т. 2, а. с. 55).

32. При цьому інші докази, які б підтверджували дату отримання захисником ОСОБА 17 або ОСОБА 18 постанови суду першої інстанції, у матеріалах справи відсутні.

33. Наведені обставини залишились поза увагою суду апеляційної інстанції.

34. У справі «Кірєєв та Ліман проти України» ЄСПЛ установив порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у зв?язку з відмовою в доступі до суду вищої інстанції, оскільки суд апеляційної інстанції безпідставно не поновив строку на апеляційне оскарження.

35. Ураховуючи наведене вище, Велика Палата дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції, якою відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернуто апеляційну скаргу, суперечить вимогам закону, оскільки ухвалена з порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції у зв?язку з відмовою в доступі до суду вищої інстанції.

36. Враховуючи викладене Велика Палата, керуючись положеннями ст. 297-10 КУпАП, дійшла висновку, що заява ОСОБА 17 підлягає задоволенню, а постанова апеляційного суду – скасуванню з направленням справи про адміністративне правопорушення на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова ВП ВС після повторного ЄСПЛ у справі щодо умисного вбивства і зізнання отриманого без захисника

Справа № 1-07/07

Ця справа вчергове доводить хибність формування Верховного суду з науковців та осіб без практичного досвіду представництва в судах, а головне роботи суддею. з цього і починалась кібенківщина.

В свій час я писав по цій справі свій коментар і зазначав про помилку яку допустили випадкові люди і ймовірне повторне рішення ЄСПЛ, так і сталось. І це рішення вже стосується помилки допущенної у Великій палаті та ігнорування рішення ЄСПЛ. В той час суддями були:

Головуючий суддя В. С. Князєв

Суддя-доповідач Л. М. Лобойко

Судді: Н. О. Антонюк Т. О. Анцупова С. В. Бакуліна В. В. Британчук Ю. Л. Власов М. І. Гриців Д. А. Гудима В. І. Данішевська Ж. М. Єленіна О. С. Золотніков О. Р. Кібенко Н. П. Лященко О. Б. Прокопенко В. В. Пророк Л. І. Рогач О. М. Ситнік О. С. Ткачук В. Ю. Уркевич О. Г. Яновська

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Рішення КСУ 3-р(ІІ)/2026 щодо невідповідності Конституції України (конституційності) частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України

На основі комплексного аналізу приписів Кодексу Суд дійшов висновку, що продовження застосування щодо особи такого запобіжного заходу, як тримання під вартою на підставі частини п’ятої статті 615 Кодексу ґрунтується не на доказах обставин, які є необхідними для продовження застосування цього виняткового запобіжного заходу, а на обставинах, що унеможливлюють проведення підготовчого судового засідання. Тому подальше тримання особи під вартою має ознаки свавільного обмеження її свободи та особистої недоторканності.

Суд також вказав, що припис „у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання“ частини пʼятої статті 615 Кодексу є нечітким та незрозумілим за своїм змістом, непередбачним за юридичними наслідками застосування, оскільки у цьому приписі Кодексу відсутні вказівки на обставини, що обʼєктивно унеможливлюють проведення підготовчого судового засідання, або на критерії за наявності яких суд встановить факт неможливості проведення підготовчого судового засідання у конкретному випадку.

Суд підкреслив, що законодавче врегулювання продовження строку тримання особи під вартою через обʼєктивну неможливість здійснення відповідного судового розгляду можливе у виняткових випадках, безпосередньо спричинених умовами воєнного стану. Водночас законодавець, установлюючи таке нормативне регулювання, не має широкого простору обдумування і повинен запровадити таке законодавче регулювання, щоб забезпечити належний судовий розгляд питання щодо тримання особи під вартою невідкладно з моменту усунення обставин, які його унеможливлювали, але в будь-якому разі в строк, що не перевищує 72 години.

Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд виснував, що частина п’ята статті 615 Кодексу не відповідає Конституції України.

Для забезпечення юридичної визначеності у внормуванні кримінальних процесуальних відносин та надання Верховній Раді України строку для внесення змін до Кодексу, Суд вказав, що припис Кодексу, визнаний неконституційним, утрачає чинність через три місяці з дня ухвалення цього Рішення.

Постанова ВС-КЦС про стягнення з Приватбанку депозиту та відсотків за ч. 2 ст. 625 ЦК України

Справа № 757/23850/21-ц

Це наша справа. Суд зазначив:

З огляду на викладені обставини, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши, що АТ КБ «ПриватБанк», отримавши вимогу позивача про розірвання договорів та повернення вкладів, допустив прострочення виконання свого грошового зобов’язання, у зв’язку з чим у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення трьох процентів річних на підставі статті 625 ЦК України, дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на користь позивача трьох процентів річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України за договорами банківського вкладу за період з 11 березня 2019 року до 11 січня 2021 року.

Рішення Одеського ОАС про зобов’язання ТЦК розглянути питання виключення його з військового обліку у зв’язку із непридатністю до військової служби

Справа № 420/39577/25

Це наша справа. Суд зазначив:

При вирішенні цієї справи, суд враховує, що бездіяльність – це невчинення у встановлений законом строк дії, яку суб’єкт владних повноважень повинен вчинити, та в цьому випадку вказана бездіяльність стосується саме розгляду заяви позивача від 02.09.2025 року.

З огляду на вищенаведене, суд, з урахуванням вимог частини 2 статті 9 КАС України, дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду заяви позивача щодо внесення відомостей про визнання ОСОБА 1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

При цьому, з огляду на те, що заява позивача не була розглянута по суті поставлених у ній питань та відповідачем не було надано оцінки доданим до неї документів, похідна позовна вимога підлягає задоволенню шляхом зобов’язання ІНФОРМАЦІЯ 14 розглянути по суті заяву ОСОБА 1 про виправлення недостовірних відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

З огляду на те, що відповідно до Порядку №559 зміни у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів щодо даних військовозобов’язаних вносяться за результатами розгляду звернення такого військовозобов’язаного, яке у даному випадку розглянуто не було, позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомості щодо ОСОБА 1 про визнання його непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку є передчасними.

Інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин, судом не встановлено.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2026

АО «Кравець І Партнери»

Так буває коли відсутній досвід, є великі та невиправдані амбіції, а знання грунтують на досить сумнівних теоретичних викладках та двотижневих трускавецьких курсах.

Крім того, до огляду увійшла практика ЄСПЛ, ВС-КЦС та ВС-ККС, позиції по захисту честі й ділової репутації та рішення з оскарження розірвання ділових стосунків з банком й багато іншого.

🔸Текстовий варіант огляду з посиланнями на всі рішення – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-26-kvitnya-po-02-travnya-2025-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Крім того, до огляду увійшла практика ЄСПЛ, ВС-КЦС та ВС-ККС, позиції по захисту честі й ділової репутації та рішення з оскарження розірвання ділових стосунків з банком й багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність перегляду рішень щодо позбавлення права власності на земельні ділянки, що знаходяться в межах земель залізничного транспорту

Справа № 723/3691/13-ц

Цікаве рішення, яке демонструє відсутність безумовного позбавлення права власності на земельні ділянки спеціального призначення у зв’язку з тривалим користуванням ними. Суд зазначив:

4. Основним висновком ЄСПЛ було те, що національні суди у цій справі, де відбулося втручання у право власності заявниці, не дослідили питання, зокрема, щодо пропорційності такого втручання у мирне володіння майном відповідачки.

5. ЄСПЛ як спосіб restitutio in integrum запропонував уряду України забезпечити належними засобами та протягом розумного строку повне повернення заявниці права власності на відчужені земельні ділянки (і навіть шляхом повторного відкриття провадження на національному рівні), або надання відшкодування у грошовій формі, або надання рівнозначного майна.

32. В оцінці питання законності ЄСПЛ зазначав, що хоча національні суди у своїх рішеннях посилалися на низку законодавчих приписів, одні і ті самі положення дозволили їм дійти різних висновків. Такі розбіжності у підходах зумовлені відсутністю чіткості та ясності у відповідному національному законодавстві.

33. Стосовно законної мети ЄСПЛ визнав, що в принципі, існує загальний інтерес у збереженні охоронних зон вздовж залізничних колій, оскільки вони є заходом безпеки, спрямованим на забезпечення безпечної та ефективної роботи залізничного транспорту та захисту населення. Тим не менш, спірні земельні ділянки розташовані у безпосередній близькості до залізничних колій протягом десятиліть. Більше того, щодо ОСОБА1 , то земля була виділена її чоловікові вже після того, як була побудована залізнична колія. Очевидно, що ОСОБА1 та її чоловікові ніколи не чинилися перешкоди у користуванні цією землею до 2014 року.

34. ЄСПЛ звернув увагу на інформацію органів земельної реєстрації, надану урядом, яка свідчить про те, що ОСОБА1 все ще була зареєстрована як власниця земельних ділянок, про які йде мова. На думку ЄСПЛ, це скоріше свідчить про те, що насправді не було нагальної потреби у визнанні недійсним її права власності.

130. Під час нового розгляду справи суд першої інстанції повинен врахувати висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 24 жовтня 2024 року у справі «Дроздик та Мікула проти України» (Case of Drozdyk and Mikula v. Ukraine), заяви № 27849/15, 33358/15, що набуло статусу остаточного 24 січня 2025 року, і дослідити питання законності та пропорційності втручання у право ОСОБА1 на мирне володіння майном і співвідношення такого втручання із суспільними інтересами. До того ж суд першої інстанції має вирішити питання про правонаступництво третьої особи – Сторожинецького відділу Державного комітету України по земельних ресурсах.

131. Додатково в оцінці неодмінності направлення справи на розгляд саме до суду першої інстанції Велика Палата Верховного Суду враховує, що ЄСПЛ як спосіб restitutio in integrum запропонував Україні забезпечити належними засобами та протягом розумного строку повне повернення заявниці права власності на відчужені земельні ділянки (у тому числі шляхом повторного відкриття провадження на національному рівні), або надання відшкодування у грошовій формі, або надання рівнозначного майна. Саме суд першої інстанції з урахуванням позиції обох сторін у цій справі та з’ясування нових обставин, визначених у рішенні міжнародної судової інституції, має вибрати найбільш прийнятний варіант restitutio in integrum, про здійснення якого наголосив ЄСПЛ у власному рішенні.

Постанова ВП ВС як суду апеляційної інстанції про відсутність можливості оскарження в адмінсуді незаконних перейменувань міст в Україні без дотримання процедури встановленої Законом

Справа № 990/72/25

Це наша справа і висновок, що був зроблений ВП ВС, як на мене, не відповідає Закону. Громадяни позбавлені можливості звертатись напряму до Конституційного суду України, тим більше в цій справі не оскаржується конституційність рішення, а лише порядок його прийняття. Крім того, інший склад суду по іншому місту відкрив провадження і відмовив у його закритті та розгляд продовжує. Суд зазначив:

36. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки позивачка оскаржує постанову Верховної Ради України з підстав, зокрема, регламентної процедури її прийняття, то перевірка Постанови № 3984-ІХ не може бути здійснена в порядку адміністративного судочинства.

37. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 800/400/16.

38. Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що цей позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, є правильним, оскільки, на переконання Великої Палати Верховного Суду, поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, слід тлумачити в контексті частини третьої статті 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підпадають під юрисдикцію саме адміністративних судів і які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-ККС за березень 2025 року

В огляді відображено важливі правові позиції та висновки з кримінального і кримінального процесуального права.

У сфері кримінального права акцентовано, що:

– передання інформації, відомостей, вчинення інших дій, які безпосередньо впливають на суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність, обороноздатність, державну, економічну чи інформаційну безпеку України в одній чи кількох формах, визначених диспозицією ст. 111 КК України, охоплюється складом державної зради. Суб’єктивні переконання особи щодо правильності надання допомоги державі-агресору через незгоду з політикою України як держави не виключають складу злочину державної зради;

– виконання законних вимог правоохоронців не є підставою для визнання порушення ПДР діянням, вчиненим у стані крайньої необхідності (ст. 39 ККУкраїни), оскільки нормативно-правові акти, які регулюють діяльність правоохоронних органів, не передбачають можливості порушення зазначених Правил водієм.

У сфері кримінального процесуального права вказано, що:

– положеннями ст. 335 КПК України передбачено зупинення судового провадження лише у випадках, коли для проходження військової служби під час мобілізації був призваний обвинувачений, однак це положення не поширюється на мобілізацію захисника;

– наданий потерпілою в ході дізнання відеозапис із камер спостереження, встановлених на фасаді будинку, розташованому неподалік від місця вчинення кримінального правопорушення, є допустимим доказом, якщо не встановлено, що він отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Упродовж березня 2025 року ККС ВС сформулював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.

Огляд судової практики ВС-КЦС за березень 2025 року

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:

– у спорах, що виникають із питань захисту права власності, звернено увагу, що майно не підлягає витребуванню від добросовісного набувача, якщо воно було реалізоване на електронних торгах у порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень, законність проведення яких встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили;

– у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, вказано, що передання майнових прав на торговельну марку за договором про передання виключних майнових прав потребує обов’язкової реєстрації в державному реєстрі для набуття юридичної сили. Відсутність реєстрації не скасовує дійсність договору, однак до моменту державної реєстрації майнові права інтелектуальної власності в набувача не виникають;

– у спорах, що виникають із трудових правовідносин, констатовано, що встановлення факту наявності трудових відносин можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення йому умов праці та виплати винагороди за виконану роботу;

– у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, зазначено, що перебування особи в зареєстрованому шлюбі унеможливлює встановлення судом факту її спільного проживання з іншою особою однією сім’єю без реєстрації шлюбу. Суди не вправі покладати в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставин справи;

при визначенні способів участі батька у вихованні дитини, яка перебуває за кордоном, суд може відстрочити виконання рішення в частині особистих зустрічей до закінчення воєнного стану, передбачивши спілкування в режимі відеозв’язку. Тимчасовий виїзд дитини за кордон не повинен використовуватися як спосіб обмеження прав батька на спілкування з дитиною, яке має реалізовуватися задля підтримки родинних зв’язків та емоційного контакту малолітньої дитини з батьком;

– у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, констатовано, що факт неотримання позивачем свідоцтва про право на спадщину та відсутність у законодавстві обмеження строку, протягом якого спадкоємець має оформити свої спадкові права, не свідчить про незастосування позовної давності до таких вимог. Видача свідоцтва про право на спадщину іншому спадкоємцю або особі, яка не є спадкоємцем, порушує права інших осіб, що мають право на спадщину;

якщо позивач не входить до кола спадкоємців, які прийняли спадщину, вона не є особою, за позовом якої можна надавати оцінку законності складеного заповіту, оскільки її права порушені не були;

– щодо застосування норм процесуального права звернено увагу на те, що відповідно до положень ЦПК України представники сторін не належать до складу учасників справи в позовному провадженні, проте наділені правом вчиняти процесуальні дії від імені особи, яку вони представляють. Процесуальні дії, зокрема подання апеляційної скарги, а також заяв щодо усунення її недоліків, можуть бути вчинені безпосередньо стороною у справі. Отже, подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги особисто стороною, а не її представником не є порушенням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, навіть у випадку, якщо саму скаргу було подано представником;

– щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС вказано, що приватний виконавець має право відкрити виконавче провадження за місцезнаходженням майна боржника, яке зазначене у виконавчому документі та знаходиться у виконавчому окрузі, де здійснює свою діяльність виконавець, незалежно від того, чи перебуває це майно у власності боржника на момент відкриття виконавчого провадження.

Огляд рішень ЄСПЛ за січень 2025 року

В огляді відображено низку рішень та ухвал ЄСПЛ щодо дотримання Державами-учасницями вимог, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Ідеться, зокрема, про:

– рішення ЄСПЛ у справі CANNAVACCIUOLO AND OTHERS v. Italy (№51567/14 та ін.). Справа стосувалася скарги мешканців і асоціацій з регіону Кампанія (Італія), які заявили, що Держава не захистила їх від незаконного скидання, захоронення та спалювання небезпечних відходів, зокрема у відомій зоні «Terra dei Fuochi». ЄСПЛ підтвердив наявність серйозного, справжнього і достовірного ризику для життя заявників, які мешкали на забруднених територіях, і встановив порушення ст. 2 Конвенції. ЄСПЛ зауважив, що італійська влада не вжила своєчасних, адекватних заходів для ідентифікації, моніторингу і ліквідації наслідків забруднення, зокрема не діяла з належною ретельністю, не захистила громадян, не забезпечила прозорої інформації та не гарантувала епідеміологічного нагляду. У рішенні наголошено, що Державі слід розробити комплексну стратегію реагування, створити незалежний моніторинговий орган і забезпечити доступ до єдиної інформаційної платформи;

Огляд рішень ЄСПЛ за лютий 2025 року

В огляді відображено низку рішень та ухвал ЄСПЛ щодо дотримання Державами-учасницями вимог, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Ідеться, зокрема, про:

– рішення ЄСПЛ у справі DENYSYUK AND OTHERS v. Ukraine (№ 22790/19, № 23896/20, № 25803/20 та № 31352/20). Справа стосувалася скарг щодо здійснення негласних слідчих (розшукових) дій за заявниками, а також порушення конфіденційності комунікацій адвоката та клієнтів. ЄСПЛ констатував порушення ст. 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя) та ст. 38 Конвенції (розгляд справи) через відмову Уряду надати запитувані документи, попри наявність обов’язку співпраці з ЄСПЛ. Зокрема, ЄСПЛ встановив, що не було доведено, що заходи спостереження вжиті на законних підставах, що комунікація заявників з їхніми адвокатами не була достатньо захищена від можливих зловживань, що гарантії були недостатніми, що заявники не мали доступу до достатньої інформації та документів для оскарження дозволів про проведення НСРД і що доступні засоби правового захисту в будь-якому разі були неефективними.

Рішення Подільського районного суду міста Києва про визнанн незаконним та скасувати рішення ПУМБ відносно клієнта про відмову від підтримання ділових відносин та проведення фінансових операцій

Справа № 758/8345/23

Це чергова наша справа про визнання незаконним розірвання ділових відносин з банком. Суд зазначив:

Повідомлення банку у листі від 24.05.2023 № КІЕ-50.5/133 про відмову від підтримання ділових відносин з ОСОБА1 та від проведення фінансових операцій, що здійснюються клієнтом чи на його користь у зв’язку з встановленням неприйнятно високого ризику ділових відносин за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є одностороннім правочином Банку про розірвання Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 09.11.2022, вчиненим АТ «ПУМБ», а тому позов в цій частині є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Разом із тим, право банку відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є абсолютним, а умовним, таким, що залежить від настання певних визначених законом обставин, тобто лише за умови встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки.

Право банку, як суб’єкта первинного фінансового моніторингу, відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору не є необмеженим, судам необхідно в кожному випадку, виходячи з встановлених обставин справи, досліджувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту такої категорії ризику.

Однак, витяг з розпорядження АТ «ПУМБ» від 25.04.2023 № 169-ФМ не містить зазначення підстав відмови в підтриманні ділових відносин із клієнтом – ОСОБА1 (із посиланням на конкретні абзаци, пункти та частини ст. 15 Закону та обставини, які слугували прийняттю такого рішення банком).

АТ «ПУМБ» не надав суду і внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу суб’єкта первинного фінансового моніторингу, на підставі яких банком застосовано ризик-орієнтований підхід для визначення ризиків фінансових операцій відносно клієнта ОСОБА1 .

При визначенні того, чи є підозрілою фінансова операція або діяльність, суб’єкт первинного фінансового моніторингу враховує типологічні дослідження, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, а також рекомендації суб’єктів державного фінансового моніторингу.

Усупереч вимогам зазначеної норми закону, відповідач не надав суду достатнього обґрунтування та належних доказів в частині, які саме фінансові операції позивача є підозрілими, в чому полягає така підозра та на яких доказах вона ґрунтується.

Відповідач не довів обґрунтованість встановлення позивачу неприйнятно високого ризику ділових відносин та підстав припинення ділових відносин з ним, що є порушенням прав позивача.

Свого обов’язку продемонструвати суть процесу застосування ризик-орієнтованого підходу щодо позивача, банк не виконав, оскільки не надав суду навіть внутрішніх документів з питань протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, у відповідності до яких було прийняте оскаржуване позивачем рішення (Пункт 61 Положення).

Відсутність висновку з чітким зазначенням підстав відмови в підтриманні ділових відносин із клієнтом (із посиланням на конкретні абзаци, пункти та частини 15 статті Закону про ПВК/ФТ), як то передбачено Положенням, унеможливлює здійснення судом перевірки додержання відповідачем порядку прийняття рішення про припинення ділових відносин з позивачем.

Постанова Київського апеляційного суду про відмову спростування недостовірної інформації та захист ділової репутації щодо мережі АЗС «БРСМ-НАФТА»

Справа № 759/9966/22

Це чергова наша справ. Ця категорія справ є дуже складною. Разом з визначенням обсягу вимог, треба належним чином підготувати докази та визначитись з позивачем та порушеними правами. Якщо все це в сукупності не дотриматись, то відмова в позові буде найбільш ймовірною, як це сталось у цій справі.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2025

АО «Кравець І Партнери»

Для себе вони тепер вирішили, що це належне повідомлення. Також тепер і ЄСПЛ зазначив, що якщо Постанови Пленуму чи рішення тієї ж ВП ВС чи об’єднаних палат суперечать здоровому глузду, то їх застосування, як і малозначність справ є такими, що порушують право на захист.

Також до огляду увійшла практика ВС-КГС та тематичний огляд судових рішень з питань громадянства, низка рішень з оскарження штрафів ТЦК, практика зі стягнення коштів з МТСБУ, а також визнання договору поділу майна недійсним й рішення зі скасування рішення ДПСУ яким заборонено було Петру Порошенко виїхати за кордон та багато іншого.

🔸Текстовий варіант огляду з посиланнями на всі рішення – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-19-po-25-kvitnya-2025-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Також до огляду увійшла практика ВС-КГС та тематичний огляд судових рішень з питань громадянства, низка рішень з оскарження штрафів ТЦК, практика зі стягнення коштів з МТСБУ, а також визнання договору поділу майна недійсним й рішення зі скасування рішення ДПСУ яким заборонено було Петру Порошенко виїхати за кордон та багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність переглянути справу у зв’язку з неналежним повідомленням відповідачів апеляційним судом не дивлячись на повідомлення адвоката одного з відповідачів

Справа № 757/908/20-ц

Велика палата зазначила:

6.18. Загалом ЄСПЛ у рішенні від 28 березня 2024 року у справі «Батуров проти України» дійшов висновку, що національний суд, розглянувши подану у справі заявника апеляційну скаргу та не вживши спроб встановити, чи була вона вручена заявнику або чи був заявник повідомлений про апеляційну скаргу будь-яким іншим чином, позбавив його можливості надати зауваження щодо поданої у його справі апеляційної скарги та не виконав свого зобов’язання щодо дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін.

6.19. Перевіряючи встановлені ЄСПЛ порушення за матеріалами справи, Велика Палата Верховного Суду встановила, що місце проживання жодного з відповідачів не було зареєстроване за адресою, на яку апеляційний суд надсилав судові повістки та процесуальні документи.

6.20. Більше того, судові повістки апеляційний суд надсилав обом відповідачам в одному конверті та не звернув уваги на те, що конверт повернувся без вручення з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 2 а.с. 34-35).

6.21. Також слід наголосити, що адвокат Панченко А. В. була уповноважена представляти інтереси лише одного з відповідачів, а саме ОСОБА5 , тому її обізнаність про розгляд справи не може бути підставою стверджувати, що інший відповідач ( ОСОБА1 ) також був про неї обізнаний.

6.23. З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм цивільного процесуального законодавства, зокрема вимоги про розгляд справи з дотриманням принципів рівності сторін, змагальності сторін та відкритості інформації щодо справи, оскільки матеріали справи не містять підтвердження виконання судом апеляційної інстанції вимог статті 361 ЦПК України та повідомлення ОСОБА1 про розгляд справи, суд також не надав йому можливості висловити свою позицію з приводу доводів апеляційної скарги позивачів.

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ по справі щодо встановлення батьківства, належного розгляду доказів та зміни позиції ВП ВС в частині належного повідомлення й врахування висновків Пленуму

Справа № 2-856/12

Ця справа цікава у декількох аспектах. У ВП ВС нарешті зрозуміли та встановили, що поверхня повістки у зв’язку з закінченням терміну зберігання є належним доказом оповіщення про розгляд справи, крім того і ЄСПЛ зазначив, що обов’язкове врахування висновків Пленуму, як наразі і ВП ВС та об’єднаних палат касаційних судів це добре, тільки якщо не суперечить здоровому глузду.

Суд зазначив:

6.14. ЄСПЛ констатував, що під час провадження на національному рівні, яке розпочалося у 2012 році, суди дотримувалися постанови Пленуму Верховного Суду України 2006 року, яка передбачала застосування Кодексу про шлюб та сім’ю України 1969 року до справи заявника, роблячи доказ наявності спільного проживання необхідним для визнання батьківства.

6.15. Проте, на переконання ЄСПЛ, застосування такого підходу, подібного до підходу, який передбачає відсутність гнучких часових обмежень або наявність інших процесуальних обмежень, призвело до унеможливлення встановлення чи оскарження батьківства, зокрема, за допомогою нових методів експертизи. ЄСПЛ неодноразово встановлював, що такі обмеження суперечать важливості інтересів приватного життя (див. згадані рішення у справах «А. Л. проти Польщі» (A. L. v. Poland), пункт 71; «Тавлі проти Туреччини» (Tavl? v. Turkey), пункт 34, та в якості нещодавнього прикладу згадане рішення у справі «Больєвич проти Сербії» (Boljevic v. Serbia), пункт 55).

6.16. Отже, суди при розгляді справи за позовом ОСОБА1 мали не лише встановити факт проживання однією сім’єю матері позивача та особи, яку він вважає своїм батьком, а й дослідити інші докази, які могли б свідчити про наявність кровної спорідненості між позивачем та зазначеною вище особою, зокрема результати ДНК-експертизи.

6.17. Суд першої інстанції у цій справі, за висновком ЄСПЛ, взагалі не дав оцінки висновку судово-медичної експертизи (ДНК-експертизи). Натомість апеляційний суд вказав, що «висновок експертизи піддається сумніву, оскільки в порушення встановленого порядку експертний матеріал -клаптик бинта з кров’ю ОСОБА3 був переданий для доставки до експертної установи родині позивача ОСОБА1 , що не виключає заміну його кров’ю матері».

6.19. З огляду на зазначене ЄСПЛ виснував, що хоча апеляційний суд порушив питання про достовірність результатів ДНК-експертизи, він не дослідив його достатньо ретельно.

6.20. ЄСПЛ дійшов висновку, що зазначений підхід національних судів у поєднанні з розглядом доказу у вигляді результатів ДНК-експертизи з недостатньою ретельністю становив порушення їхніх позитивних зобов’язань за статтею 8 Конвенції щодо забезпечення права заявника на повагу до його приватного життя (пункт 53 рішення ЄСПЛ).

6.21. Велика Палата Верховного Суду погоджується з таким висновком Європейського суду та вважає за необхідне наголосити, що суди припустилися порушення процесуального законодавства, зокрема статей 150, 212-215 ЦПК України у чинній на той час редакції.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-КГС за березень 2025 року

В огляді висвітлено низку правових позицій в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції.

✔️Зокрема, у постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки щодо:

▪️безспірності вимог кредитора за аграрною розпискою як підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство;

▪️належного та ефективного способу захисту при зверненні із заявою про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності у справі про банкрутство;

▪️недостатності формального перебування у ЗСУ для зупинення провадження у справі.

✔️У постанові у справі, пов’язаній з антимонопольним та конкурентним законодавством, міститься висновок про:

▪️оцінку рішення АМК, прийнятого на підставі правочину, визнаного судом недійсним.

✔️У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів сформульовано висновки стосовно:

▪️обмеження корпоративних прав акціонера при передачі акцій в управління АРМА та особливості реалізації прав за акціями;

▪️юрисдикції спорів про поновлення на посаді директора, звільненого за вчинення одноразового грубого порушення трудових обов’язків з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України;

▪️визнання недійсним акта приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ як фраудаторного правочину.

✔️У постановах у справах щодо земельних відносин та права власності викладено правові висновки щодо:

▪️неможливості відчуження з державної в комунальну або приватну власність земельної ділянки, на якій розташована пам’ятка археології місцевого значення;

▪️недопустимості вилучення об’єктів спільної власності територіальних громад без згоди відповідних громад або рішень їхніх рад, крім випадків, передбачених законом;

▪️оформлення права користування земельною ділянкою співвласниками багатоквартирного будинку в межах, необхідних для його обслуговування.

Тематичний дайджест судової практики ВС у спорах щодо громадянства за 2018 – 2024 роки

Тематичний дайджест судової практики Верховного Суду, в якому представлені судові рішення Великої Палати Верховного Суду та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у спорах щодо громадянства (судові рішення, внесені до ЄДРСР, за 2018–2024 роки)

У ньому вміщено низку важливих правових позицій Верховного Суду, сформульованих під час розгляду справ у порядку позовного, апеляційного та касаційного проваджень.

Ключовими питаннями спорів у таких справах стали, зокрема:

1) щодо набуття громадянства України:

✅ перебування особи в статусі претендента на громадянство як умова розгляду Президентом України питання про прийняття такої особи до громадянства України;

✅ процедура встановлення особи для визначення належності до громадянства;

✅ процедура оформлення органами міграційної служби набуття особами громадянства України;

✅ відмова від іноземного громадянства та набуття громадянства України;

✅ строки прийняття до громадянства України;

✅ розмежування понять «прийняття рішення» та «підписання рішення» при виданні Президентом України указу про надання громадянства України;

✅ належний суб’єкт звернення до суду з позовом про оформлення громадянства;

2) щодо припинення громадянства України:

✅ припинення громадянства України у зв’язку з добровільним набуттям громадянства іншої держави;

✅ підстави прийняття рішення про скасування набуття громадянства України;

✅ строки розгляду заяв про припинення громадянства України;

✅ припинення громадянства України на підставі електронної пропозиції (петиції);

✅ порядок отримання даних, які підтверджують наявність підстав для втрати громадянства України;

✅ джерела отримання Державною міграційною службою України інформації щодо підстав втрати особою громадянства України;

✅ доказування у справах про припинення громадянства України тощо.

Рішення Фастівського міськрайонного суду про скасування постанови про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП у зв’язку з відмовою від проходження ВЛК особою, що виключена раніше з військового обліку за вчинення тяжкого злочину

Справа № 381/1680/25

Це наша справа. Намагання незаконно поставити особу на облік та притягнути до адмінвідповідальності припинено. Суд зазначив:

За змістом цієї постанови, 19.03.2025 об 10 год. 00 хв. ОСОБА1 порушено вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме відмова від проходження медичного огляду та лікування, згідно рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ2 чим порушив ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3ст. 210-1 КУпАП.

Згідно Довідки ІНФОРМАЦІЯ3 від 11 червня 2002 року № 4/524 ОСОБА1 , 04 березня 1984 року визнаний 30.05.2002 року непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку ст. 37 п. 5 ппГ.

Згідно Облікової картки до військового квитка серії дов. № 524 ОСОБА1 , ІНФОРМАЦІЯ4 непридатний до військової служби зі зняттям з в/о ст.37 п.5 ппГ 30 травня 2002 року.

Оскільки, відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення відносно позивача.

Рішення Подільського райсуду Києва про скасування постанови про адмінвідповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв’язку з відсутністю доказів про спробу вручення такої повістки Укрпоштою

Справа № 758/2943/25

Це ще одна наша справа про скасування незаконного штрафу ТЦК. Законотворець замість примушування ТЦК виконувати належним чином свої обов’язки постійно намагається перекласти вину на громадян України, але і це не вдається. Суд зазначив:

Отже, після набрання чинності змінами до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, особа вважається належним чином повідомленою про необхідність явки до ТЦК, якщо повістка про виклик згенерована в електронному вигляді, підписана кваліфікованим підписом керівника ТЦК, направлена рекомендованим листом з описом вкладення за адресою, повідомленою військовозобов’язаним під час оновлення облікових даних, однак не була отримана військовозобов’язаним, про що працівниками Укрпошти проставлено відповідну відмітку: «відмова отримати поштове відправлення» чи «відсутність адресата за адресою».

У конкретному випадку не вбачається, що працівниками пошти здійснювалася спроба вручити судову повістку. Матеріали справи не містять доказів про те, що позивач був обізнаний про те, що на його адресу надійшла судова повістка взагалі.

Суд виходить з того, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов’язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов’язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.

Сам по собі той факт, що повістка пролежала у відділенні Київ 04208 у період з 4 жовтня по 18 жовтня 2024р. та повернулася відправнику, не дає підстав констатувати належність повідомлення відповідно до підпункту 2) пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.

Рішення Подільського райсуду Києва про скасування постанови про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв’язку з відсутністю доказів дати на яку виклав, спроби вручення повістки, фіксування факту неявки

Справа № 758/3058/25

Це чергова наша справа де судді, що давали присягу народу України та не є прихильниками політичних рішень або рішень в стиля як би чого не вийшло, захищають права громадян відповідно до існуючих, а не вигаданих чи висмоктаних з пальця норм Закону. Суд зазначив:

Як вбачається з трекінгу відстеження поштового відправлення за номером 0504060870860, судом під час перевірки статусу відстеження на сайті Укрпошти встановлено, що дані про відправлення за вищевказаним номером трекінгу починаються з відмітки працівників Укрпошти 18.10.2024 «повернення відправнику (закінчення встановленого терміну зберігання)». Таким чином, суд позбавлений можливості встановити чи робили спробу вручення поштового відправлення.

Так, після набрання чинності змінами до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, особа вважається належним чином повідомленою про необхідність явки до ТЦК, якщо повістка про виклик згенерована в електронному вигляді, підписана кваліфікованим підписом керівника ТЦК, направлена рекомендованим листом з описом вкладення за адресою, повідомленою військовозобов’язаним під час оновлення облікових даних, однак не була отримана військовозобов’язаним, про що працівниками Укрпошти проставлено відмітку “відсутність адресата за вказаною адресою”.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов’язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов’язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.

У конкретній справі відсутні докази того, що повістка з вимогою ОСОБА1 прибути до збірного пункту формувалась за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки та направлялася позивачу поштою чи вручалася в інший спосіб, визначений законодавцем.

Відповідач не надав суду копію повістки, яка б доводила, що ОСОБА1 викликався до ТЦК на конкретну дату та час; не надав доказів, що працівниками пошти була здійснена невдала спроба вручення повістки ОСОБА1 . Відповідач також не надав суду доказів, що факт неявки ОСОБА1 зафіксовано відповідним Актом.

Таким чином, відповідачем не доведено, що у позивача виник обов’язок з’явитися до ІНФОРМАЦІЯ1 у строк, зазначений у повістці, і що від виконання цього обов’язку ОСОБА1 ухилився.

Рішення ВінОАС про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перетинанні державного кордону Петру Порошенко

Справа № 120/683/25

Фактично всі рішення про відмову у перетині кордону з посиланням на непідтвердження мети поїздки чи загальною фразою “не надано всіх документів” є незаконними. Суд зазанчив:

Повертаючись до обставин цієї справи, суд констатує, що в оскаржуваному рішенні про відмову позивачу в перетинанні державного кордону відповідач лише здійснив посилання на Закон України «Про правовий режим воєнного стану», Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року» та на постанову Кабінету міністрів України №57 (зі змінами), проте не зазначив конкретну норму законодавства, на підставі якої позивачеві було обмежено виїзд з України.

Крім того, спірне рішення не визначає, які документи позивач повинен був надати і не надав на паспортний контроль для дотримання умови, за якої реалізується наявне в позивача право виїзду за кордон, у зв’язку з чим було відмовлено в перетинанні державного кордону.

Слід наголосити й на тому, що в оскаржуваному рішенні не міститься жодних посилань на ті обставини, на які відповідач здійснює посилання у своєму відзиві. Таким чином, відповідач у відзиві на позовну заяву фактично намагається додатково конструювати підстави відмови, яких не було зазначено в самому рішенні від 16.01.2025. Наведене прямо суперечить вимогам ч. 1 ст. 14 Закону України “Про прикордонний контроль”, яка зобов’язує уповноважену особу мотивувати рішення про відмову у перетинанні державного кордону, чітко зазначаючи конкретні причини такого рішення та положення нормативно-правових актів, що стали підставою для цього. Відсутність у рішенні від 16.01.2025 згадки про закінчення відрядження або ненадання позивачем посвідчення народного депутата свідчить про те, що ці обставини не стали фактичною підставою для прийняття рішення на момент відмови, а тому не можуть використовуватись як виправдання правомірності дій відповідача вже після факту цієї відмови.

Більше того, судова практика неодноразово підкреслювала неприпустимість обґрунтування правомірності рішення державного органу з посиланням на обставини, які не відображені у самому рішенні та не були доведені до відома особи на момент його прийняття.

До того ж використане відповідачем формулювання «відсутність підстав на право перетинання державного кордону» спотворює суть цього права, оскільки приписи ст. 14 Закону №1710-VI відмову у пропуску через державний кордон при виїзді з України пов’язують з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження громадянина України у праві виїзду за кордон, а не з необхідністю набуття такого права перед виїздом.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що рішення відповідача №113 від 16.01.2025 не відповідає критеріям обґрунтованості, вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування, що протиправно втручається на можливість реалізації конституційного права позивача вільно залишати територію України.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва про відмову у визнанні договору про поділ спільного майна подружжя недійсним

Справа № 753/17833/24

Це наша справа. Суд ретельно розібрався з обставинами справи і показами свідків та зробив обґрунтовані висновки. Суд зазначив:

Суд вважає, що надані позивачем докази на підтвердження заявлених вимог не вказують на те, що оспорюваний правочин вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Доказів, які б переконливо свідчили про обґрунтований страх позивача про притягнення його до кримінальної відповідальності, матеріали справи не містять.

Юридичні наслідки після укладення оспорюваного договору про поділ нерухомого майна досягнуті, оскільки після його укладення нерухомість, а також транспортні засоби були зареєстровані за власниками відповідно до поділу згідно оспорюваного правочину.

Матеріали справи не містять даних про те, що сторони оспорюваного правочину діяли лише для вигляду та не намагалися досягти правового результату.

Разом з тим, суд вважає спроможними доводи відповідача щодо мети та правомірності укладення оспорюваного правочину, а саме що відповідний поділ майна було запропоновано позивачем з метою залагодження вини перед відповідачем за подружні зради та уникнення в подальшому претензій позашлюбних дітей на майно здобуте сторонами під час зареєстрованого шлюбу.

Та обставина, що сторони користувалися автомобілями таким чином як і до їх поділу жодним чином не підтверджують доводів позивача та не спростовують висновків суду, з правових обґрунтувань, адже як зазначено вище сторони намагалися зберегти сім’ю і після укладення оспорюваного правочину, оскільки фактично мета укладення такого правочину була досягнута і питання матеріального характеру, що спонукали сторін укласти правочин були вирішені.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимог не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, у зв’язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Рішення Господарського суду міста Києва про стягнення страховою компанією з МТСБУ частини сплачених гарантійних внесків у зв’язку з анулюванням НБУ ліцензії

Справа № 910/16012/24

Це наше рішення і воно є дуже важливим для страхових компаній, яких НБУ незаконно позбавило ліцензії, а МТСБУ відмовляється здійснювати передбачене Законом повернення коштів. Суд зазначив:

Суд звертає увагу, що відмова Відповідача у виплаті Позивачу частки сплачених гарантійних внесків оформлена листом від 18.11.2024 № 4-03/492114, в обґрунтування якої Відповідач послався лише на існування мораторію, введеного пунктом 9 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 3720-IX.

Натомість у відзиві Відповідач також посилається про недотримання Позивачем вказаних вище вимог пункту 3.3 Порядку.

Суд зауважує та погоджується з аргументами Позивача в частині розмежування термінів «залишок сплачених гарантійних внесків» та «частка коштів, що підлягає поверненню» згідно доводів, викладених у відповіді на відзив.

Наразі предметом даного спору є вирішення правомірності вимог Позивача на повернення саме частки сплачених гарантійних внесків, яка є складовою поняття «залишок сплачених гарантійних внесків» та становить 50 % від його розміру, право на отримання якої виникає через 1 рік після припинення членства.

В силу досліджених доказів, суд зазначає, що Позивачем належним чином реалізовано надане йому право в частині повернення коштів шляхом звернення із заявою від 01.11.2024 № 03-17/6681/7831, яке в свою чергу виникло 19.05.2024.

З огляду на відсутність доказів існування на розгляді у Відповідача трьох скарг щодо діяльності ПрАТ «СК «Провідна» та існування у Позивача кредиторської заборгованості в розмірі 5 011 440, 61 станом на дату звернення до суду з позовом, заперечення Відповідача в цій частині є необґрунтованими, та такими, що не спростовують обов’язок відшкодувати Позивачу частку сплачених гарантійних платежів.

Що стосується посилань Відповідача на неможливість задоволення вимоги Позивача з огляду на дію мораторію на підставі пункту 9 Розділу VI Прикінцевих та Перехідних положень Закону №3720-IX, то суд зазначає, що дія останнього поширюється виключно на стягнення саме залишку базового та додаткового гарантійних внесків, що не є предметом даного спору та виключає можливість застосування такої норми до вимоги Позивача із врахуванням того, що така вимоги у нього виникла ще до набрання чинності вказаного законодавчого акта.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок, заявлених до стягнення сум, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості, а відтак і правомірності заявлених вимог.

При цьому суд звертає увагу, що згідно наданої Відповідачем інформаційної довідки від 05.02.2025 № 5-31/3726 МТСБУ зазначено, що сума, яка підлягала б повернення у випадку відсутності мораторію є більшою ніж заявлена, а заперечення Відповідача в частині правильності здійснених Позивачем розрахунків відсутні оскільки доводи сторони фактично гуртуються на відсутності у Позивача права на її отримання.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2025

АО «Кравець І Партнери»

Також до огляду увійшли практика ВС-КАС, Суду справедливості ЄС, оскарження штрафів ТЦК за неотримання повістки й багато іншого.

🔸Текстовий варіант огляду з посиланнями на всі рішення – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-12-po-18-kvitnya-2025-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження каналу💙

АО «Кравець І Партнери»