У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про підвищення мінімальної зарплатні, яким пропонується поетапно підняти мінімалку вже від квітня 2023 року.

Факти ICTV дізнавалися, чи зросте розмір мінімальної заробітної платні в Україні з 1 квітня 2023 року, та на скільки.

Чи підвищать в Україні розмір мінімальної зарплати з 1 квітня 2023 року

Наразі розмір мінімальної заробітної плати в Україні становить 6 700 грн, а в погодинному розмірі – це 40,46 грн.

Втім законопроєкт №8431 пропонує підвищити мінімалку до 7 370 грн з 1 квітня 2023 року (в погодинному розмірі – це 44,51 грн).

Зараз законопроєкт перебуває на опрацюванні в комітеті та в майбутньому має пройти два читання у залі парламенту. Також законопроєкт має підписати президент України Володимир Зеленський.

– Відповідно до ситуації, яка зараз відбувається в країні, дійсно потрібно підвищувати мінімальну зарплатню. Але варто розуміти, що разом з цим підвищенням, зростуть ціни в магазинах, розмір штрафів, інші обовʼязкові платежі, – зазначає юрист та адвокат Ростислав Кравець.

На думку адвоката, теоретично законопроєкт може бути прийнято, але виконати його буде дуже важко.

– Зростання мінімалки призведе до підвищення рівня інфляції, тому насправді такі зміни зроблять лише гірше для українців. На мою думку, прийняття законопроєкту №8431 – малоймовірна перспектива, – додає Кравець.

Станом на 3 квітня 2023 року законопроєкт №8431 не прийнятий Верховною Радою, відповідно не набуває законної сили. Тобто поки на підвищення мінімальної зарплати українці можуть не розраховувати! Проте усе може змінитися дуже швидко.

З 1 квітня 2023 року громадяни продовжують отримувати мінімалку на рівні 6 700 грн на місяць. Проте якщо парламентарі все ж приймуть проєкт закону, на українців чекає поетапне підвищення зарплати:

• з 1 квітня 2023 року — до 7 370 грн;
• з 1 липня — до 8 107 грн;
• з 1 жовтня — до 8 918 грн.

ФАКТИ

АО «Кравець І Партнери»

Оновлена інформація про військовий облік та мобілізацію може з’являтися чи не щодня. Це змушує українців шукати відповіді на хвилюючі питання, які стосуються отримання повісток, відвідування військкоматів, штрафів за неявку тощо.

Сайт Pro Гроші розповідає про п’ять особливостей військового обліку, які варто знати громадянам у квітні.

Повістки в телефоні

Неодноразово в інформаційному просторі виникали меседжі про запровадження повісток в додатку “Дія”. Вкотре про таку можливість заговорив член Комітету Верховної Ради з національної оборони Федір Веніславський. За його словами, в майбутньому призовникам надсилатимуть документи не в паперовому вигляді, а в електронному. І хоч наразі це неможливо втілити у життя з технічної точки зору, проте через кілька років – цілком.

Водночас цифровізацію військового обліку заперечує очільник Міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров. Він запевняє, що влада не розроблює план видачі повісток через “Дію”.

Перетин кордону для знятих з обліку

Військовозобов’язані особи не мають права виїжджати з України, окрім деяких визначених законодавством випадків. Проте ті, хто не перебувають на обліку, перепон для перетину кордону не мають. За словами адвоката Ростислава Кравця, військово-лікарська комісія повинна видати висновок про непридатність людини для служби, що автоматично знімає з обліку.

Але на кордоні, аби без перешкод виїхати, треба показати певні підтверджувальні документи, серед яких – закордонний паспорт, військовий квиток і висновок ВЛК про непридатність для служби. Зауважимо, прикордонники не можуть видавати повістки, оскільки це не входить у їх безпосередні посадові обов’язки.

Штраф підприємствам за працевлаштування

Взяти на роботу військовозобов’язану особу можна тільки за наявності у кандидата військово-облікового документа. Державні органи, підприємства, установи та організації, заклади освіти, заклади охорони здоров’я повинні вести персональний облік і протягом семи днів після успішного працевлаштування повідомляти ТЦК про зміну облікових даних призовників, військовозобов’язаних і резервістів.

Невиконання норм постанови Кабміну від 30.12.2022 № 1487 передбачає адміністративну відповідальність за статтею 210-1 КУпАП (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію). Відповідно на керівництво накладається штраф у розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3 400 до 5 100 грн). За повторне притягнення сума штрафу становитиме від 5 100 до 8 500 грн.

Штраф за неявку до військкомату

Ігнорування повістки загрожує українцям покаранням. Якщо вони не відвідали територіальний центр комплектування та соціальної підтримки в період, вказаний у документі, то будуть змушені заплатити штраф. Його розмір залежить від періодичності порушень та типу повістки.

Якщо особа проігнорувала отримання вперше, сума стягнення дорівнюватиму від 1 700 до 3 400 грн (для посадовців – від 3 400 грн до 5 100 грн). Це стосується повістки для уточнення облікових даних і проходження медичної комісії. За друге порушення протягом року штраф збільшується до значення 3 400-5 100 грн та 5 100-8 500 грн – для посадовців.

Бронювання від мобілізації

Нові правила дозволяють підприємствам бронювати максимум 50% персоналу. Але право клопотати про відстрочку надається не всім організаціям. Керівники можуть подати списки співробітників у випадку, якщо підпадають під одну з вказаних категорій:

• виробляють товари чи надають послуги, необхідні для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
• виконують мобілізаційні завдання;
• мають статус критично важливих об’єктів, що забезпечують функціонування економіки в особливий період.

Відстрочка надається працівникам лише на пів року, після закінчення терміну варто продовжити бронювання, заново подавши списки в Міністерство економіки та узгодивши імена з Міністерством оборони.

Pro Гроші

АО «Кравець І Партнери»