Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону — адвокат — фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Серед професійних обов’язків адвоката є: підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування (п. п. 7, 8 ч. 1 ст. 21 Закону).

Підвищення професійного рівня адвоката є підвищенням кваліфікації адвоката. Підвищення кваліфікації здійснюється відповідно до порядку, який затверджується рішенням Ради адвокатів України. Так, рішенням РАУ №20 від 14 лютого 2019 року було затверджено «Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) (далі – «Порядок»). В подальшому до даного Порядку вносилися зміни, наразі, діє «Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція)», затверджений рішенням №111 від 20 вересня 2019 року Ради адвокатів України. У даній статті будемо використовувати положення саме даного Порядку від 20.09.2019 р.

Згідно Порядку виділяється два суб’єкта, які здійснюють підвищення кваліфікації адвокатів: оператори підвищення кваліфікації та адміністратор процесу підвищення кваліфікації адвокатів.

При цьому, адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні є Вища школа адвокатури НААУ (п. 6 Порядку). Операторами процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні є всі органи адвокатського самоврядування згідно Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у тому числі Національна асоціація адвокатів України, а також Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України. Організації, що бажають стати операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні підлягають акредитації Експертною радою НААУ, в передбаченому нею Порядку, як сторонні оператори (п. 7 Порядку).

Отже, можна виділити операторів підвищення кваліфікації, які потребують акредитації (сторонні оператори) та операторів, які не потребують акредитації  Експертною радою НААУ, в передбаченому нею Порядку, якими згідно Порядку є: Вища школа адвокатури НААУ, Національна асоціація адвокатів України, ради адвокатів регіону (здійснюють підвищення кваліфікації адвокатів у своєму регіоні), кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури (здійснюють підвищення кваліфікації адвокатів у своєму регіоні), Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.

Окремими операторами слід виділити: Координаційний центр з надання правової допомоги, Регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (здійснюють підвищення кваліфікації адвокатів, які залучені для надання безоплатної вторинної правової допомоги). Дані Центри мають «спрощений» порядок акредитації  — подають для акредитації виключно заяву Центрів про акредитацію та документи про їх державну реєстрацію (створення) Центрів.

З переліком акредитованих операторів можна ознайомитися на сайті Центру акредитації Вищої школи адвокатури НААУ.

Види підвищення кваліфікації

Видами підвищення кваліфікації згідно п. 15 Порядку є:

• навчання або викладання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатів у вищих навчальних закладах ІІІ та IV рівня акредитації, якщо вони є акредитованими операторами підвищення кваліфікації адвокатів. Кількість залікових балів в межах акредитації;
• участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах, програмах тощо, які організовані та проводяться операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні та за кордоном. Кількість залікових балів в межах акредитації;
• участь у будь-яких акредитованих заходах з підвищення кваліфікації адвокатів (в тому числі в форматі онлайн), які організовані операторами підвищення кваліфікації адвокатів після проходження тестування (за наявності) на онлайн-платформі адміністратора з підвищення кваліфікації адвокатів ВША НААУ. Кількість залікових балів в межах акредитації;
• виступ у якості сертифікованого лектора з доповіддю, презентацією або науковим повідомленням на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, майстер-класах, тренінгах тощо. Застосовується подвоєна кількість балів в рамках акредитованого заходу;
• наукові або науково-практичні статті, які пройшли рецензування Вченою радою Вищої школи адвокатури НААУ, 5000 знаків дорівнює одному заліковому балу;
• видання монографій, підручників, посібників (у тому числі у співавторстві) 1 видання — 12 залікових балів;
• здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі права при здійсненні адвокатської діяльності — 30 залікових балів;
• здобуття наукового ступеня доктора наук в галузі права (або доктора права в разі отримання ступеня за кордоном) при здійсненні адвокатської діяльності — 45 залікових балів;
• робота в органах адвокатського самоврядування (в тому числі на виборних позиціях без оформлення трудових відносин згідно Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») — 2 залікових бали на рік;
• участь в роботі секцій та комітетів (голова та заступники голови комітету, секції НААУ — 10 балів на рік; член ради комітету, секції НААУ – 5 балів на рік);
• інша діяльність, визначена Експертною радою НААУ.

Слід відзначити, що порівняно з Порядком в редакції 14.02.2019 року, чинний Порядок містить більш розширений перелік видів підвищення кваліфікації, крім того, в даній редакції Порядку вже міститься посилання на кількість балів, які отримує адвокат в залежності від обраного виду підвищення кваліфікації, який був відсутній в попередній редакції.

Проблемні питання порядку підвищення кваліфікації адвокатів

Аналізуючи положення Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України можна виділити ряд питань, які є проблемними та створюють необґрунтований вплив на права адвокатів, зокрема, їх незалежність. Так, згідно ч. 1 ст. 4 Закону, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Основні проблеми, які, на мою думку, потребують особливої уваги, є наступні.

1. Щодо захисту персональних даних адвокатів.

У п. 33 Порядку, зокрема, вказується, у Вищій школі адвокатури за наказом директора створюється Центр акредитації ВША НААУ. Центр акредитації ВША не є юридичною особою, а є структурним підрозділом Вищої школи адвокатури НААУ. Центр акредитації ВША НААУ адмініструє процес підвищення кваліфікації адвокатів через відповідну централізовану онлайн-платформу, до якої підключаються оператори з підвищення кваліфікації адвокатів.

Алгоритм одержання балів для підвищення кваліфікації виглядає наступним чином:

— спочатку адвокату необхідно зареєструватися на сайті Центру акредитації ВША НААУ у розділі «Головна»/«Реєстрація». Для реєстрації необхідно ввести прізвище, ім’я, по-батькові адвоката, e-mail, телефон. За даними ЄРАУ створюється особистий кабінет, за допомогою якого здійснюється реєстрація на заходи з підвищення кваліфікації;

— обрання заходу, який бажає відвідати адвокат, зі списку та реєстрація на нього;

— після успішної реєстрації на захід, на електронну адресу надходить QR-код, який необхідно показати (у друкованому або електронному вигляді) під час реєстрації безпосередньо на заході при вході та виході;

— після закінчення заходу необхідно пройти тестування за результатами прослуханого матеріалу. Посилання на тест також має надійти на електронну адресу;

— після успішного проходження тестів надходить повідомлення про нарахування балів. Нараховані бали відображаються у особистому кабінеті.

Також, на сайті Вищої школи адвокатури розміщена інформація щодо заходів підвищення кваліфікації, на які можна записатися заповнивши онлайн-форму, де також за «Крок 2 (Замовлення)» необхідно вказати прізвище, ім’я, по-батькові особи, стать, e-mail, телефон.

Тобто, при реєстрації на заходи підвищення кваліфікації адвокати вказують свої персональні дані.

При цьому, 14.11.2019 р. на сайті НААУ з’явилася інформація, що: «4 листопада 2019 року Вища школа адвокатури отримала від Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Припис №20-20 про усунення порушень вимог законодавства у сфері захисту персональних даних, ніби то виявлених під час перевірки.»

Сама НААУ вказує на незгоду з «незаконною перевіркою Вищої школи адвокатури здійсненою уповноваженим омбудсмена» та про оскарження до суду результатів даної перевірки.

При цьому, в мережі Інтернет щодо цього питання також міститься наступна інформація: «Прес-служба офісу омбудсмана повідомили, що виявлено грубе порушення прав суб’єктів персональних даних з боку Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України.

Співробітники Департаменту у сфері захисту персональних даних Секретаріату Уповноваженого ВР з прав людини здійснили позапланову виїзну перевірку дотримання прав і свобод людини і громадянина у сфері захисту персональних даних Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України.

…Фактично, створена ситуація за якої персональні дані адвокатів, помічників адвокатів, стажистів адвокатів, а також інших осіб — користувачів освітніх послуг Вищої школи адвокатури, без їх відома та згоди передаються іноземним суб’єктам, які здійснюють свою діяльність на території Німеччини та Російської Федерації».

Тобто, наразі питання захищеності персональних даних адвокатів при підвищенні ними кваліфікації залишається відкритим.

2. Щодо співвідношення платних та безоплатних заходів підвищення кваліфікації.

На сайті Центру акредитації ВША НАУУ міститься перелік акредитованих заходів з підвищення кваліфікації адвокатів. Дані заходи поділяються на платні та безоплатні. При цьому, станом на 25.11.2019 р. кількість безоплатних заходів значно менша, ніж платних: 13 та 60 відповідно, тобто, різниця є суттєвою. Аналізуючи вартість платних заходів наявних станом на 25.11.2019 р. на сайті НААУ можна побачити, що ціни варіюються від 199 грн (149 при ранній реєстрації) з можливістю отримання в середньому 1, 2 залікових бали до 3499 грн (1 999 грн при ранній реєстрації) за дводенний курс та можливість отримання 12 балів.

В той же час, необхідно зазначити, що згідно Порядку адвокати, які набули статусу адвоката більш як три роки зобов’язані підвищувати кваліфікацію на рівні 10 годин на рік (10 балів відповідно). Адвокати, які набули статусу адвоката протягом перших трьох років – зобов’язані підвищити свій професійних рівень на 48 годин, з яких не менше 16 годин – щороку.

Відповідно, слід сказати, що з урахуванням чисельності адвокатів в Україні та невеликою кількістю безоплатних заходів, не всі адвокати, мають змогу брати участь в платних заходах. Особливо це стосується так званих адвокатів «початківців», які тільки набули даного статусу, але разом з тим кількість щорічних балів у них є вищою, ніж у досвідчених адвокатів.

3. Щодо вибору заходів підвищення кваліфікації

З одного боку, п. 27 Порядку передбачається, що адвокати мають право вільно обирати види підвищення кваліфікації, брати участь у будь-яких заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що проводяться операторами підвищення кваліфікації незалежно від регіону його проведення за умови їх реєстрації на такий захід оператором, що його проводить.

Проте, п. 23 Порядку встановлює: не менше 50% залікових балів з підвищення кваліфікації повинні бути отримані адвокатом під час заходів організованих операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні.

Тобто, так званий «вільний» вибір адвоката заходів підвищення кваліфікації обмежується вказівкою на обов’язковість обрання половини саме заходів організованих операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні.

4. Щодо умов акредитації сторонніх операторів підвищення кваліфікації

Відповідно до п. 37 Порядку, акредитація сторонніх операторів надається строком на один рік. Щорічний внесок за акредитацію сторонніх операторів з підвищення кваліфікації складає 50 мінімальних заробітних плат станом на 01 січня кожного року в якому така плата вноситься. Внесок підлягає сплаті на рахунок Вищої школи адвокатури НААУ. Рішення про зміну щорічного внеску за акредитацію сторонніх операторів з підвищення кваліфікації може прийматись Головою НААУ, у тому числі за поданням Директора Вищої школи адвокатури НААУ.

Станом на 01.01.2019 року розмір мінімальної заробітної плати в Україні становить 4173 грн. Отже, на сьогодні розмір щорічного внеску для акредитації сторонніх операторів складає 208 650,00 грн. Крім того, п. 38 Порядку передбачено також адміністративний внесок для сторонніх операторів — за опрацювання та облік залікових балів та видачу відповідних сертифікатів, з розрахунку 1 (один) відсоток від розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня кожного року, в якому відбувається видача сертифікатів за кожен заліковий бал, тобто, на сьогодні це 41,73 грн за кожен заліковий бал.

Таким чином, очевидно, що такі суми не всі бажаючі можуть собі дозволити, відповідно, кількість сторонніх операторів на даний час є досить низькою. Згідно переліку акредитованих операторів на сайті Центру акредитації Вищої школи адвокатури НААУ можна виділити 4 організації, які відповідно до Порядку потребують акредитації та повинні сплачувати внески.

Такі умови щодо акредитації, передбачені Порядком значно звужують коло потенційних сторонніх операторів, що в свою чергу призводить до звуження варіантів заходів підвищення кваліфікації.

5. Щодо якості поданої інформації

Заходи підвищення кваліфікації представлені у вигляді семінарів, лекцій, курсів. Інколи можна почути від адвокатів, що деякі лекції є сугубо теоретичними, містять мало практичного аспекту, що є більш цікавим та ґрунтовнішим для підвищення професійного рівня адвокатів, які вже мають вище юридичну освіту, склали кваліфікаційний іспит, деякі особи також пройшли стажування, що також включало в себе теоретичний курс та відвідування лекцій, семінарів. Таким чином, якщо особа на сьогодні отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, отже, вона вже має відповідний рівень теоретичний знань і для підвищення якості своєї практичної діяльності бажає отримувати доступ до найновішої правозастосовної практики, обміну досвіду з колегами.

Всі вищезазначені проблеми, на мою думку, створюють негативний вплив на одну з основоположних гарантій діяльності адвоката як незалежність. Підвищення професійного рівня адвокатів все ж таки має базуватися не на «примусових» формальних положеннях, а на заохоченні до отримання нових знань та навичок, постійного пошуку нових шляхів удосконалення себе та свого професійного рівня. Надання можливості не просто отримувати інформацію в односторонньому порядку, а в довільній формі вести дискурс, обмінюватися власним досвідом, отримувати конкретні «живі» приклади, задачі та шукати шляхи їх вирішення. Створення таких умов має на меті спонукання адвокатів відвідувати заходи не просто за необхідності, обов’язку набрання необхідної кількості балів, а для здобуття нової інформації.

Яна Бабенко, адвокат, Адвокатське об’єднання «Кравець і партнери»

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Коментарі

Ростислав Кравець, адвокат, керуючий партнер «Кравець та партнери»

«Тепер адвокати зобов’язані щороку платити НААУ за 7 годин порожніх і в більшості випадків непотрібних семінарів.

При цьому НААУ ще збиратиме кошти з тих, хто хоче читати семінари.

Все це не підвищення рівня знань, а банальне вимагання коштів на утримання непотрібного і вічно стурбованого Міністерства адвокатури».

Савва Кузьменко, директор Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України

«Всі критикують новий Порядок підвищення кваліфікації адвокатів. З особливою завзятістю його критикують лобісти інтересів сторонніх організаторів підвищення кваліфікації, оскільки він позбавив їх можливості наживатися на адвокатах, а віддав перевагу на проведення заходів з підвищення кваліфікації адвокатів саме органам адвокатського самоврядування. Друга група тих, хто критикує, — це юристи, які тільки увійшли у професію та одразу почали критикувати необхідність підвищення кваліфікації, в тому числі проходження тестування за результатом кожного заходу. Варто зазначити, що наявність критики — це чудова можливість проінформувати адвоката, що нововведення у підвищенні кваліфікації адвокатів не такі «страшні, як їх малюють».

Переваги Нового порядку саме для адвоката: відсутність необхідності збирати сертифікати та подавати щорічну звітність у свою регіональну раду; єдиний сайт, на якому розміщуються абсолютно всі заходи по всій Україні, а якщо заходу немає на сайті, то це означає, що він неакредитований, а отже, бали за нього не зараховуються; вчасне інформування адвоката про кількість балів, які потрібно набрати до кінця року; підвищені вимоги до проведення та організації кожного заходу з підвищення кваліфікації; ведеться автоматичний облік залікових балів; реєстрація на захід після аутентифікації відбувається в один клік; кожен захід з підвищення кваліфікації акредитується Експертною радою НААУ; тестування відбувається онлайн у зручний для адвоката час; адвокат вільний у виборі видів підвищення кваліфікації; вільний вибір заходів як на платній, так і на безоплатній основі.

Ми отримали запрошення від Британської адвокатури для презентації нової системи підвищення кваліфікації восени, оскільки це унікальна система для усього світу, а поки до осені ми працюватимемо з нашими адвокатами, щоб почути кожен голос».

Оксана Бондаренко, практикуючий адвокат

«Як зазначає Національна асоціація адвокатів України, з 01.07.2019 р. набула чинності нова редакція Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України. Кожному адвокату НААУ направила повідомлення на адресу електронної пошти, яка міститься в Єдиному державному реєстрі адвокатів України, в якому зазначено про зміни в порядку реєстрації на заходи щодо підвищення кваліфікації адвокатами, а також що анонси всіх сертифікованих Експертною радою НААУ заходів з підвищення кваліфікації адвокатів розміщуватимуться на єдиному веб-ресурсі Центру акредитації Вищої школи адвокатури.

У повідомленні вказано про нововведення, а саме кожному адвокату, який відвідав захід з підвищення кваліфікації, після його проведення обов’язково повинен пройти тестування за результатами прослуханого матеріалу, після успішного проходження якого на електронну адресу надійде повідомлення про отримання балів.

Також на сайті НААУ був опублікований План-графік проведення семінарів, тренінгів та практикумів з підвищення кваліфікації адвокатів на 2019 р., більшість з яких є платними, а вартість є об’єктивно зависокою. Якщо враховувати, що кожен адвокат щорічно сплачує внески до НААУ та РАУ (в якій адвокат перебуває на обліку) у відповідному співвідношенні 30% і 70%, то вартість платних заходів має бути нижчою.

Яким чином і на підставі якого нормативно-правового акту має відбуватися тестування та його оцінювання — для адвокатів залишається під питанням. Кому і що дає це тестування, окрім витрачання на нього часу адвокатами? Адже щоб стати адвокатом, тобто отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, особа складає кваліфікаційний іспит, відповідно до вимог профільного Закону.

Кожен практикуючий адвокат намагається підвищувати свій професійний рівень і кваліфікацію, відвідуючи різні навчальні заходи (семінари, тренінги, професійні дискусійні заходи), при цьому обираючи для себе особисто, які теми для нього є актуальними й цікавими, важливими в напрямку його діяльності. Про професійний рівень мають говорити виграні справи, якісно надані послуги, а не тестування, яке по факту нікому нічого не дасть.

На мою думку, заходи з підвищення кваліфікації необхідно проводити та їх потрібно відвідувати, обираючи самостійно актуальність у професійній діяльності за обраним напрямком теми заходу, але дещо знизити ціни на платні заходи та скасувати тестування, не забираючи дорогоцінний час в адвокатів».

Ілона Милостива, юрист EQUITY

«З 01.07.2019 р. набирає чинності новий порядок підвищення кваліфікації адвокатів, що викликав багато запитань та суперечок серед адвокатської спільноти. Порядок передбачає обов’язок адвокатів та їхніх помічників системно підвищувати свою кваліфікацію шляхом відвідування акредитованих навчальних заходів та науково-публіцистичної діяльності. При цьому до адвокатів, які не підвищують свій професійний рівень, будуть застосовуватися дисциплінарні заходи.

Адвокатська спільнота розгортає пекельні дискусії навколо нового порядку. Незважаючи на логічний супротив адвокатів до покладення на них нових вимог та обов’язків, система покликана покращити умови для професійного росту, потребує розуміння та уваги.

Новий порядок більш вимогливий до молодих спеціалістів. Юристи, які набули статусу адвоката, в перший рік зобов’язані пройти модульну програму «Молодий адвокат». Також адвокати, які отримали свідоцтво в перші три роки, зобов’язані підвищувати свою кваліфікацію на рівні 16 балів на рік. Досвідченим спеціалістам достатньо буде отримати 10 балів на рік. Слід зазначити, що 1 бал прирівнюється до 1 години навчання.

При цьому 50% річного обсягу балів можна отримати шляхом участі в акредитованих заходах в Україні, а інші 50% балів — шляхом написання наукових публікацій як в Україні, так і за кордоном. Окрім того, обов’язкові дві години на рік адвокати мають вивчати адвокатську етику та стандарти професійної діяльності. Достатньо зручною є можливість самостійно обирати форму та місце підвищення кваліфікації, що може проходити дистанційно у формі вебінарів.

Також адвокату зараховуються залікові бали, отримані на міжнародних заходах, визнаних організацією-підписантом Меморандуму ССВЕ «Про взаємне визнання транскордонного підвищення кваліфікації адвокатів». Таким чином, адвокати мають можливість отримати не лише бали, але і якісні професійні знання та досвід від колег з міжнародної спільноти.

Варто зазначити, що новий порядок звільняє адвокатів від обов’язку постійно звітувати про підвищення кваліфікації, а нараховані за участь у заходах бали будуть зберігатися в електронному вигляді та вноситися автоматично до Єдиного реєстру адвокатів України.

Якщо адвокат не отримає необхідної кількості балів, Вища школа адвокатури зобов’язана проінформувати Раду адвокатів регіону та Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення ним порядку та внести відповідні дані про адвоката до Реєстру. В майбутньому під час розгляду дисциплінарних справ щодо такого адвоката дані з Реєстру будуть враховуватися не на його користь.

Таким чином, новий порядок підвищення кваліфікації адвокатів сприяє покращенню професійного рівня адвокатів, розвитку конкуренції та інтеграції до міжнародних стандартів якості адвокатури. Подальше впровадження цієї системи потребує часу та терпіння, але остаточний результат вартий зусиль.

Важко в навчанні, легко в бою!».

Ян Білоголовий, адвокат

«Як зазначено на сайті НААУ, з 01.07.2019 р. набуває чинності нова редакція Порядку підвищення кваліфікації адвокатів. Оскільки Порядок відсутній у вільному доступі, а деякі повідомлення в мережі Facebook та на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ викликають подив, хотілося б звернути увагу на наступне.

Відтепер анонси всіх сертифікованих Експертною радою НААУ заходів з підвищення кваліфікації адвокатів розміщуються на одному веб-ресурсі — у Центрі акредитації Вищої школи адвокатури. Зазначається, що після заходу обов’язково потрібно буде пройти тестування за результатами прослуханого матеріалу, яке надійде на електронну пошту.

Після успішного проходження тестів надійде повідомлення про отримання балів.

Частина заходів, як зазначається, буде безкоштовною, а інша — платною. Зрозуміло, що особа, яка сплатила за такий захід чималі кошти, не зможе отримати свої бали без проходження тестування. До того ж для проходження тестування потрібно буде ще витратити додатковий час, якого у працюючих адвокатів не так багато.

Цікавим моментом є види підвищення кваліфікації. Незрозуміло, чому не враховується самостійне навчання, участь у судових справах, в яких створюється нова судова практика; відвідування міжнародних заходів; видання книжок, написання монографій; публікація статей у фахових виданнях; отримання вченого звання тощо.

Для порівняння, Порядок підвищення кваліфікації нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, помічників приватних нотаріусів передбачає, що самостійне навчання (самоосвіта) як вид підвищення кваліфікації може здійснюватися, зокрема, шляхом публікацій науково-практичних статей з питань нотаріату у фахових друкованих виданнях та електронних фахових виданнях в Україні; участі в семінарах, організованих шляхом проведення дистанційного навчання, вебінарів тощо; участі в роботі постійно діючих комісій та робочих груп Нотаріальної палати України; участі в міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях з питань нотаріату; навчання з метою здобуття наукових ступенів за професійно спрямованими напрямками підготовки у сфері нотаріату. При підвищенні кваліфікації за цим видом можуть надаватися підтверджувальні документи (зокрема, копії опублікованих науково-практичних статей, дипломів, сертифікатів, довідок тощо).

Також не зовсім зрозуміло, що дає адвокатом (які гарантії) акредитація того чи іншого оператора підвищення кваліфікаціїв НААУ, а також чому не можна підвищувати кваліфікацію в інших навчальних закладах чи організаціях, які проводять такі заходи. Як зазначалося раніше, з метою підвищення кваліфікації адвокати повинні отримувати щорічно 10 балів, а ті, що отримали свідоцтво нещодавно, — 16 балів на рік впродовж перших 3-х років.

Проте особливістю підвищення кваліфікації є те, що слухачі вже володіють певними знаннями та практичними навичками виконання своєї роботи, можуть критично ставитися до навчального матеріалу. Деяким категоріям фахівців, які є загальновизнаними «гуру» в адвокатських колах, взагалі недоцільно проходити підвищення кваліфікації на рівні з іншими, враховуючи особливості їхньої діяльності (участь у судових процесах ЄСПЛ, робота в комітетах, комісіях з розробки нормативно-правових актів, заняття науковою діяльністю та ін.). Вважаю, що такі особи повинні бути виключенні з переліку тих, хто має проходити підвищення кваліфікації за професійними програмами або за програмами тематичних короткострокових семінарів.

Кожен адвокат розуміє, що клієнт не прийде за допомогою до будь-кого, а лише до того, хто матиме відповідний фах, досвід та кваліфікацію. Отже, перед тим, як приймати новий порядок підвищення кваліфікації адвокатів, НААУ доцільно було б обговорити його проект публічно в адвокатських колах».

Юридична Газета

Адвокатская компания Кравец и Партнеры