🔸Постанова КМУ від 27 січня 2023 р. № 76 Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#Text

🔸Постанова КМУ від 8 березня 2024 р. № 262 Деякі питання забезпечення розвитку інновацій та технологій для потреб оборони – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/262-2024-%D0%BF#Text

🔸електронна пошту МО для прийому документів: admou@post.mil.gov.ua

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Хто належить до критично важливих підприємств, перелік та критерії зарахування – про це повідомляє адвокат Ростислав Кравець у матеріалі Фактів ICTV.

Очільник Адвокатського об’єднання Кравець і партнери адвокат Ростислав Кравець у коментарі Фактам ICTV розповів, що критично важливими вважаються, наприклад, підприємства енергетичної галузі, банківських установ, підприємства, які забезпечують безпосередньо виробництво озброєнь.

Окрім того, до критично важливих належать і ті установи, що забезпечують діяльність місцевої інфраструктури, наприклад, комунальні підприємства.

Повний перелік об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, є у постанові №83 від 4 березня 2015 року.

Окрім підприємств у переліку, до критично важливих можуть бути зараховані й інші підприємства, вказує адвокат.

– Чи визнають підприємство критично важливим, буде залежати від того, які завдання покладені на нього та чи пов’язані вони з безпосереднім підвищенням обороноздатності держави чи діяльністю місцевої інфраструктури, – наголошує Кравець.

Які підприємства вважаються стратегічно необхідними

Зокрема юрист зазначив, що критерії визначення підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період визначені у постанові Кабінету міністрів №76 від 27 січня 2023 року.

Так, щоб підприємство вважалося критично важливим, воно має відповідати таким пунктам:

1. загальна сума зборів, податків, платежів, сплачених до державного та місцевих бюджетів, а також сума ЄСВ має перевищувати еквівалент 1,5 млн євро протягом звітного податкового року (це не стосується митних платежів);
2. сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за рік перевищує еквівалент 32 млн євро (рахується за курсом НБУ);
3. підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку, затвердженого постановою Кабміну від 4 березня 2015 р. №83;
4. підприємство має важливе значення для галузі нацекономіки чи задоволення потреб територіальної громади. Критерії визначають органи виконавчої влади, інші держоргани чи органами державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю Україну;
5. відсутність заборгованості із сплати ЄСВ. Має бути підтверджено довідкою чи витягом з інформаційної системи органів ДПС;
6. розмір середньої зарплати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше
7. розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (за даними Держстату);
8. підприємство є резидентом Дія Сіті.

Підставою для прийняття рішення про визначення установи критично важливою (окрім підприємств, зазначених в абзацах другому – пʼятому), є відповідність трьом або більше критеріям.

Водночас двом або більше критеріям мають відповідати:

1. підприємства, що входять до паливно-енергетичного комплексу;
2. підприємства, які займаються охороною здоров’я, освітою та наукою, фізкультурою та спортом, соцзахистом, підприємства житлово-комунального господарства (мають належати до державної чи комунальної форми власності, бути включеними до Реєстру неприбуткових установ, надавати населенню безоплатні послуги);
3. медіа, які здійснюють ефірне наземне багатоканальне телемовлення з використанням радіочастотного ресурсу. Програмне наповнення має складатися переважно з інформаційних та інформаційно-аналітичних передач, або такі установи мають бути
4. залучені до системи оповіщення;
5. державні та комунальні заклади культури.

Окрім того, до критично важливих підприємств в особливий період уряд відносить:

• спеціалізовані установи ООН,
• закордонні дипломатичні установи в Україні,
• представництва донорських установ,
• виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги,
• представництва міжнародних організацій,
• міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, згідно з переліком, затвердженим МЗС або секретаріатом Кабміну.

Зазначимо, що критично важливі підприємства мають змогу бронювати своїх співробітників від мобілізації.

Бронь від мобілізації для футбольних клубів, медіа та цирків: що відомо

Раніше Міністерство молоді та спорту України визнало критично важливими Українську асоціацію футболу, а також низку футбольних клубів (Кривбас, Дніпро-1, Динамо Київ, Оболонь, Шахтар). Зазначений статус дозволяє не мобілізувати військовозобов’язаних працівників УАФ і клубів.

Станом на лютий у Мінспорту повідомляли про визначення критично важливими 36 підприємств, установ та організацій.

Окрім того, Міністерство культури підтвердило статус критично важливих каналам, які беруть участь у телемарафоні Єдині новини. Такий статус отримали й деякі цирки, музеї, заповідники й ансамблі.

У Мінкульті зазначили, що забезпечення сталості сфери культури та медіа є одним з пріоритетних, а “відстрочка від мобілізації частини персоналу закладів культури і медіа надає можливість сфері зберегти свою хоча б мінімальну спроможність виробляти культурний та інформаційний продукт та надавати важливі сьогодні суспільству соціокультурні та інформаційні послуги”.

Джерело: Факти ICTV

АО «Кравець І Партнери»

Що належить до критично важливих підприємств, перелік та критерії віднесення – у матеріалі Фактів ICTV.

Очільник Адвокатського об’єднання Кравець і партнери адвокат Ростислав Кравець у коментарі Фактам ICTV розповів, що критично важливими вважаються, наприклад, підприємства енергетичної галузі, банківських установ, підприємства, які забезпечують безпосередньо виробництво озброєнь.

Окрім того, до критично важливих відносять і ті установи, що забезпечують діяльність місцевої інфраструктури, наприклад, комунальні підприємства. Повний перелік об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, є у постанові № 83 від 4 березня 2015 року.

Окрім підприємств у переліку, до критично важливих можуть бути віднесені й інші підприємства, вказує адвокат.

– Чи визнають підприємство критично важливим, буде залежати від того, які завдання покладені на нього та чи пов’язані вони з безпосереднім підвищенням обороноздатності держави чи діяльністю місцевої інфраструктури, – наголошує Кравець.

Які підприємства вважаються стратегічно необхідними

Зокрема юрист зазначив, що критерії визначення підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період визначені у постанові Кабінету міністрів №76 від 27 січня 2023 року.

Так, щоб підприємство вважалось критично важливим, воно має відповідати таким пунктам:

1. загальна сума зборів, податків, платежів, сплачених до державного та місцевих бюджетів, а також сума ЄСВ має перевищувати еквівалент 1,5 млн євро протягом звітного податкового року (це не стосується митних платежів);
2. сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за рік перевищує еквівалент 32 млн євро (рахується за курсом НБУ);
3. підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку, затвердженого постановою Кабміну від 4 березня 2015 р. № 83;
4. підприємство має важливе значення для галузі нацекономіки чи задоволення потреб територіальної громади. Критерії визначають органи виконавчої влади, інші держоргани чи органами державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю Україну;
5. відсутність заборгованості із сплати ЄСВ. Має бути підтверджено довідкою чи витягом з інформаційної системи органів ДПС;
6. розмір середньої зарплати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (за даними Держстату);
7. підприємство є резидентом Дія Сіті.

Підставою для прийняття рішення про визначення установи критично важливою (крім підприємств, зазначених в абзацах другому — пʼятому), є відповідність трьом або більше критеріям.

Водночас двом або більше критеріям мають відповідати:

• підприємства, що входять до паливно-енергетичного комплексу;
• підприємства, які займаються охороною здоров’я, освітою та наукою, фізкультурою та спортом, соцзахистом, підприємства житлово-комунального господарства (мають належати до державної чи комунальної форми власності, бути включеними до Реєстру неприбуткових установ, надавати населенню безоплатні послуги);
• медіа, які здійснюють ефірне наземне багатоканальне телемовлення з використанням радіочастотного ресурсу. Програмне наповнення має складатися переважно з інформаційних та інформаційно-аналітичних передач. Або такі установи мають бути залучені до системи оповіщення;
• державні та комунальні заклади культури.

Окрім того, до критично важливих підприємств в особливий період уряд відносить:

• спеціалізовані установи ООН,
• закордонні дипломатичні установи в Україні,
• представництва донорських установ,
• виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги,
• представництва міжнародних організацій,
• міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, згідно з переліком, затвердженим МЗС або Секретаріатом Кабміну.

Зазначимо, що критично важливі підприємства мають змогу бронювати своїх співробітників від мобілізації.

Бронь від мобілізації для футбольних клубів, медіа та цирків: що відомо

Раніше Міністерство молоді та спорту України визнало критично важливими Українську асоціацію футболу, а також низку футбольних клубів (Кривбас, Дніпро-1, Динамо Київ, Оболонь, Шахтар). Зазначений статус дозволяє не мобілізувати військовозобов’язаних працівників УАФ і клубів.

Станом на лютий у Мінспорту повідомляли про визначення критично важливими 36 підприємств, установ та організацій.

Окрім того, Міністерство культури підтвердило статус критично важливих каналам, які беруть участь у телемарафоні Єдині новини. Такий статус отримали й деякі цирки, музеї, заповідники й ансамблі.

У Мінкульті зазначили, що забезпечення сталості сфери культури та медіа є одним з пріоритетних, а “відстрочка від мобілізації частини персоналу закладів культури і медіа надає можливість сфері зберегти свою хоча б мінімальну спроможність виробляти культурний та інформаційний продукт та надавати важливі сьогодні суспільству соціокультурні та інформаційні послуги”.

ФАКТИ

АО «Кравець І Партнери»

🔸Нові критерії для підприємств, які можуть бронювати працівників – https://antiraid.com.ua/news/novi-kryterii-dlia-pidpryiemstv-iaki-mozhut-broniuvaty-pratsivnykiv

🔸Постанова КМУ від 27 січня 2023 р. № 76 Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#Text

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

МОЗ уже готує законопроект, у якому пропишуть нову методологію визначення статусу українців із тим чи іншим захворюванням. Головна мета, за словами Ляшка, повернути людину в “економічний стан”, тобто зробити все, щоб вона знову стала працездатною.

Як зазначив міністр, зараз після встановлення інвалідності громадянин має право на певні пільги та компенсації. Але “ми не запитали, чого хоче людина, а говоримо лише, що ми їй можемо дати. Це пострадянська модель, від якої ми маємо опинитися”, – сказав Ляшко.

Ще в травні Кабмін затвердив програму реформування медико-санітарних комісій, до роботи яких останнім часом з’явилося чимало претензій, у тому числі через продаж білих квитків і роздачу “липових інвалідностей”.

Тобто все йде до того, що по інвалідах держава закручуватиме гайки. І головне тут не так турбота про людей, як два інші моменти.

По-перше, скоротити витрати держави на виплати інвалідам, кількість яких у ході війни різко побільшало.

По-друге, ліквідувати (або як мінімум ускладнити) схеми, коли лікарські комісії виписували “липові” інвалідності і, таким чином, давали людям право від звільнення від військового обов’язку.

Розбиралися, що чекає на українців з інвалідністю у світлі задуманих урядом змін.

План щодо інвалідів

Про велику реформу в системі медико-соціальної експертизи уряд заявив ще навесні.

У травні цього року розпорядженням Каміну № 483-р було затверджено План заходів щодо зміни оцінки потреб для “осіб з обмеженнями повсякденного функціонування” та реформування проведення медико-соціальної експертизи.

Перелік цих заходів досить великий, і включає, наприклад, вивчення міжнародного досвіду та законодавства з теми роботи з людьми з тими чи іншими тяжкими захворюваннями, створення робочої групи з розробки нової методології з людей з інвалідністю, їх реабілітації, перерозподіл функцій медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) та його реформування тощо.

МСЕК і до війни вважалися однією з найкорумпованіших ланок вітчизняної системи охорони здоров’я. На інвалідність в Україні давно діяла “такса” – від 200-300 до кількох тисяч доларів, залежно від того, чи має “претендент” взагалі на неї право.

Але з початку війни медико-соціальні експертні комісії взагалі “злетіли з котушок”.

Багато з них поставили продаж “білих” квитків по 10-15 тисяч доларів на потік. “Тому настрій такий, що медико-соціальні комісії взагалі хочуть ліквідувати”, – говорить Мірошниченко.

Як випливає з розпорядження Кабміну №483-р, реформування системи інвалідності включатиме:

– перехід від поняття “інвалідність” до поняття “обмеження повсякденного функціонування”

– перехід від медичного підходу до “біопсихосоціального” Тобто, братимуть до уваги не лише фізичний, а й моральний стан людини, та її готовність адаптуватися до “нового життя”

– визначення моменту, коли особа з “обмеженою функціональністю” має набувати права на отримання послуг – реабілітацію, соціальні послуги, виплати, працевлаштування

– формування системи, коли послуги надаються у момент, щоб запобігти “стійкого обмеження функціонування”. Іншими словами, людині, яка втратила кінцівки, відразу допоможуть поставити протез, щоб вона не сів у інвалідне крісло.

– перерозподіл функцій МСЕК з метою їхнього розформування, перегляд причин для проведення спеціальних експертиз, скасування частини експертиз.

У плані є також розробка законопроекту про нові підходи до оцінки “обмеження функціональності” – його МОЗ, Мінсоцполітики, Мінекономіки та інші відомства мали подати вже до 1 вересня.

Інвалідів поставлять на ноги, МСЕК – розженуть

Втім, станом на 7 жовтня є лише анонс від міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, в якому той наголосив на основних нововведеннях:

1. Відмова від поняття “інвалідність” та заміна його “оцінкою втрати функціональності”

2. Зміна підходів до оцінки “втрати функціональності”. Україна орієнтуватиметься на Міжнародну класифікацію обмежень функціональності, затверджену ВООЗ.

3. Максимальна реабілітація людей та повернення їх у “економічний стан”, тобто на роботу Тобто, як видно, глава МОЗ поки що озвучив не так багато подробиць

План від Кабміну більш змістовний. У ньому зазначено, що на першому етапі в Україні запроваджуватиметься нова система реабілітації (індивідуальні реабілітаційні послуги, впровадження електронного документообігу та ін.). Даватиме рекомендації щодо реабілітації якась “міждисциплінарна команда”, а орієнтуватиметься вона на Міжнародну класифікацію функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я.

Все це має стартувати вже цього року.

Другий етап реформи розпочнеться у міру підготовки законодавчої бази, але не пізніше 1 січня 2025 року

Він передбачає:

1. Впровадження інструментів щодо оцінки втрати функціональності у медичної, соціальної, освітньої, економічної сферах. “Тобто будуть по-новому визначати не лише медичний статус людини, а й особливості її навчання, працевлаштування, отримання допомоги тощо”, – пояснив “Країні” голова Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко.

2. Обмін інформацією між держорганами щодо надання послуг таким людям

3. Зміна підходу щодо виплат – відмова від допомоги по групах інвалідності та перехід на “оцінку потреб залежно від наявності стійкого обмеження функціонування”. “Таке формулювання означає, що платитимуть тільки тим, кого зараз називають важкими інвалідами, це третя група. А решта двох груп – перша і друга – можуть і зовсім злетіти з допомоги”, – припустив голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

4. Ліквідація МСЕК, передача їх функцій “іншим інституціям” (яким саме – не вказано) або автоматизація. “Повноваження МСЕК можуть передати, наприклад, “Гірпромнагляду” Держслужбі із захисту прав споживачів або створити нову структуру”, – каже Мірошниченко.

“Економія на виплатах та нюанси щодо мобілізації”

Що означає масштабна реформа за системою інвалідності, і чому влада починає її саме зараз, коли в країні йде війна?

“По-перше, українське законодавство на цю тему вже застаріло. Наприклад, у КЗпП прописано, що роботодавці повинні приймати на роботу людей з інвалідністю навіть без випробувального терміну. Їх також дуже складно звільнити, а це додаткове навантаження для підприємств. По-друге, у нас вже близько 3 млн інвалідів, з них працевлаштовано лише близько 430 тисяч, і всі претендують на виплати від держави, але війна ще не закінчилася, і, на жаль, армія людей з інвалідністю тільки зростатиме. навантаження, і, зважаючи на все, влада спробує змінити ідеологію виплат”, — каже Мірошниченко.

Нагадаємо: виплати за інвалідністю в Україні становлять: для першої групи — 100% від пенсії, яку людина мала б за віком (у прив’язці до її зарплати до отримання інвалідності), для другої групи — 90%, для третьої – 50%. При цьому претендувати на такі виплати людина може вже за наявності страхового стажу від одного року. Якщо стажу немає, то призначається соціальна допомога у розмірі прожиткового мінімуму. Середня пенсія в Україні зараз близько 5300 гривень, тобто виплати 3 млн інвалідів – це близько 15,9 млрд гривень на рік. І в міру збільшення кількості інвалідів ця, і так величезна сума, зросте ще більше.

“Зараз виплати прив’язані до групи інвалідності. Дають її за списком захворювань, без урахування того, як конкретна людина почувається, чи може вона працювати і т.д. Нова схема передбачає диференційований підхід – якщо ти “на ходу” і можеш заробляти, то тобі не стануть платити стільки ж, скільки людині зі схожою патологією, але в більш тяжкому стані.Розрахунок на те, що людину за рахунок реабілітації спробують швидко повернути в дію.Приміром, якщо інваліду без ноги поставити протез, то його “втрату функціональності” можуть оцінити як не таку вже велику і заявити, що він може працювати в офісі. А зараз із такою патологією дають серйозну групу інвалідності та, відповідно, пенсію”, – каже голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін.

На думку Кравця, після зміни законодавчої бази, в Україні можуть порушити питання про “перевірку” всіх інвалідів. І не факт, що багатьом із них не уріжуть виплати з інвалідності. Крім того, можуть переглянути критерії щодо мобілізації людей з “обмеженою функціональністю”, – вважає він.

“Думаю, що всі ці реформи затіяні, щоб заощадити на виплатах та розширити списки придатних для мобілізації”, – підсумував Кравець.

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»

🔸Постанова КМУ №10 від 21.01.2015 – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/10-2015-%D0%BF#Text

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA?boost

АО «Кравець І Партнери»