Криптоіндустрія потребує розумних та раціональних законодавчих правил, оскільки, за  відсутності чітких правил біржові платформи не поспішали працювати з українським ринком, а інвестори не відчували себе захищеними.

Згідно з даними Global Crypto Adoption Index-2021, складеного компанією Chainalysis, Україна посідає четверте місце серед країн світу за обсягом торгівлі криптовалютами. Загалом крипторинок в Україні став популярним напрямом інвестицій, а в умовах війни в Україні – ще й потужним інструментом боротьби з російською агресією: з моменту окупації відомі блокчейн-компанії не просто долучилися до фандрейзингу, а й направили безповоротну фінансову допомогу напряму користувачам України. Крім того, криптовалюта активно використовується волонтерами, як способом оплати, дає можливість швидше та дешевше оплатити гуманітарну допомогу та спеціальну амуніцію.

Не дивлячись на таку популярність, питання регулювання операцій із криптовалютами в Україні довго залишалося невизначеним. Підписання Закону України «Про віртуальні активи» 15 березня Президентом України стало важливим кроком до визначення правового статусу й детінізації ринку криптовалют. Однак, Закон набере чинності лише з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами». Мінцифри активно працює над Змінами до Податкового та Цивільного кодексів, щоб забезпечити повноцінний запуск ринку віртуальних активів та набрання Законом чинності

Відповідно до Закону,  віртуальні активи – нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Для порівняння в Законі «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»  віртуальний актив – цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.

Закон «Про віртуальні активи»  визначає, що віртуальні активи можуть бути предметом судового розгляду, однак не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги), на відміну від визначення віртуального активу в Законі « Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів..» де в самому визначенні віртуального активу вказано можливість використання для платіжних цілей.

Право власності на віртуальний актив набувається за фактом створення віртуального активу, вчинення та виконання правочину щодо віртуального активу, на підставі норм закону або рішення суду і засвідчується володінням ключа такого віртуального активу, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. Однак, володіння ключем (набір технічних засобів, реалізованих у системі забезпечення обороту віртуальних активів, що надають змогу контролювати віртуальний актив) такого віртуального активу не гарантує право власності. Винятки передбачені Законом: 1) ключ віртуального активу або віртуальний актив знаходиться на зберіганні у третьої особи відповідно до умов правочину між зберігачем та власником цього віртуального активу; 2) віртуальний актив передано на зберігання будь-якій особі відповідно до закону або рішення суду, що набрало законної сили; 3) ключ до віртуального активу набуто особою неправомірно.

Стаття 23 Закону передбачає відповідальність постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів. Слід звернути увагу, що відповідальність стосується лише штрафів, не передбачається ні адміністративної, ні кримінальної відповідальності і зміни до відповідних кодексів теж не передбачені, що робить можливим зловживання з боку постачальників послуг.

В цілому, Закон «Про віртуальні активи» є правильним  напрямком створити основу правового регулювання криптоіндустрії та показати намір сприяння розвитку віртуальних активів, запроваджує нові можливості для розвитку економіки України, поповнення державного бюджету з податків в майбутньому, появи нових гравців на ринку послуг, хоч і потребує доповнень та доопрацювання.

Ірина Коваленко, адвокат, АО Кравець і партнери

АО «Кравец и Партнеры»