Кредити, оформлені під час шлюбу, зазвичай вважають спільними боргами, навіть якщо договір підписав лише один із подружжя. Проте є нюанси. Розуміння прав і обов’язків подружжя щодо кредитів допоможе знизити фінансовий тягар і уникнути додаткових стресових ситуацій. Окремо Фокус розібрав питання про те, хто сплачує кредит у разі смерті одного з подружжя, зокрема, бійця, який загинув на фронті, а також, як подати на розлучення під час війни.

Розлучення та спільні кредити: як поділити борги

Під час розлучення фінансові зобов’язання, взяті під час шлюбу, як правило, діляться між подружжям. Так, кредити, оформлені під час шлюбу, зазвичай є спільними боргами, навіть якщо договір підписав лише один із подружжя. Відповідальність за їхнє погашення несуть обидва партнери, за винятком випадків, коли один із них не давав згоди на отримання кредиту. У такому разі суд може визнати цей борг особистим”, — пояснює Фокусу юристка АО “Віннер Партнерс” Фатима Ровшан кзи Гюлалієва.

Кредити, оформлені під час шлюбу, зазвичай є спільними боргами, навіть якщо договір підписав лише один із подружжя. Відповідальність за їхнє погашення несуть обидва партнери, за винятком випадків, коли один із них не давав згоди на отримання кредиту. У такому разі суд може визнати цей борг особистим.

Водночас обов’язки та майно, набуте під час проживання у шлюбі, діляться, проте є винятки, а саме — подарунки, спадщина, а також придбання до шлюбу за власні заощадження.

Під час розлучення суд враховує фінансові можливості кожного з подружжя та інші обставини, розподіляючи борги, кажуть юристи.

Через суд чи РАГС: як можна подати на розлучення під час воєнного стану

Як зазначає голова адвокатського об’єднання “Кравець і Партнери” адвокат Ростислав Кравець, окремо стоїть питання процесу розірвання шлюбу під час дії воєнного стану.

Якщо один із подружжя взяв кредит до укладення шлюбу, зазвичай він самостійно відповідає за його погашення

“Шлюб можна розірвати, проте тут є певні правила. А саме, заяву через державні уповноважені органи можна подати навіть одноосібно, за довіреністю, де буде зазначено право на подання від імені іншої сторони такої заяви. Це відбувається у разі, якщо партнер проходить службу чи з якихось причин не може з’явитися до органів державної реєстрації. Робиться перевірка і в подальшому орган державної реєстрації складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви. Додам, що під час воєнного стану у країні відповідно до закону України “Про правовий режим воєнного стану”, державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника, тобто це можуть бути не лише РАГСи, а і місцеві адміністрації, яким надано відповідний доступ до реєстрів”, — зазначив Кравець.

Також юристи зауважують, що правилами під час воєнного стану передбачено, що особа під час розлучення повинна зазначити відношення до військової служби, тобто пред’явити військовий квиток чи свідоцтво. Без цього документу буде складно розірвати шлюб, тому що відповідний запис зробити буде неможливо. Та якщо подати заяву до суду, ніяких військових квитків не потрібно.

Кравець також нагадав: якщо родина виховує неповнолітніх дітей, розірвання шлюбу відбувається лише через суд.

“Зверну увагу на те, якщо дитині менше одного року, тоді шлюб не розірве ані суд, ані органи РАГСу. Після року дитини можна розірвати шлюб виключно через суд. А якщо немає дітей, то на розлучення подають як через суд, так і через державні уповноважені органи. Це є прямою нормою законодавства”, — зазначив Ростислав Кравець.

Кредити, взяті до шлюбу: що ділиться під час розлучення

Якщо один із подружжя взяв кредит до укладення шлюбу, зазвичай він самостійно відповідає за його погашення, стверджує Фатима Ровшан кзи Гюлалієва. Та якщо кошти кредиту були витрачені на потреби сім’ї, суд може визнати цей борг спільним. У такому разі потрібно надати докази того, що гроші були використані на спільні витрати.

Смерть одного з подружжя: хто відповідатиме за погашення боргу

У разі смерті одного з подружжя, особливо якщо це був військовослужбовець, який загинув під час виконання службових обов’язків, питання погашення кредиту стає дуже важливим. Юристи надають наступні суттєві деталі щодо таких позик і їх погашення.

Розлучення та фінансові зобов’язання є складними питаннями, які потребують уважного підходу та консультацій з фахівцями. Розуміння своїх прав та обов’язків допоможе мінімізувати ризики та забезпечити фінансову стабільність у будь-якій ситуації.

Спочатку потрібно перевірити умови кредитного договору. Деякі договори передбачають припинення зобов’язань у разі смерті позичальника або надають інші захисні механізми.
Якщо кредит був застрахований, страхова компанія може погасити залишок кредиту у разі смерті позичальника. Зверніться до страхової компанії, щоб уточнити умови виплат.
Спадкоємці, які приймають спадщину, беруть на себе зобов’язання щодо сплати кредиту. Це стосується як особистих кредитів, так і частини спільних боргів. Якщо спадкоємці відмовляються від спадщини, вони не зобов’язані погашати борги померлого.
Негайно повідомити банк про смерть позичальника та надайте необхідні документи, такі як свідоцтво про смерть і свідоцтво про спадщину. Банк може запропонувати варіанти реструктуризації боргу або інші рішення.

“Я раджу проконсультуватися з юристом, перш ніж діяти самостійно. Він допоможе оцінити правову ситуацію та скласти відповідні заяви або скарги. Можливо, слід обговорити з банком реструктуризацію боргу або відстрочки платежів, що може знизити фінансове навантаження”, — додала юристка.

Отже, розлучення та фінансові зобов’язання є складними питаннями, які потребують уважного підходу та консультацій із фахівцями. Розуміння своїх прав та обов’язків допоможе мінімізувати ризики та забезпечити фінансову стабільність у будь-якій ситуації.

“Планування фінансових зобов’язань перед укладанням шлюбу дуже важливо. Укладіть шлюбний договір, який регулює питання розподілу боргів у разі розлучення. Це допоможе уникнути непорозумінь і фінансових суперечок у майбутньому”, — радить юристка Ровшан кзи Гюлалієва.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

Які послаблення додали позичальникам

Новий закон — вже другий з початку війни, спрямований на підтримку позичальників. Перший (№ 2120-IX) запрацював 15 березня 2022 року. Цей документ ввів заборону на пеню та штрафи для людей, які прострочили платежі за споживчими кредитами. А також заборонив банкам продавати застави за проблемними позиками: навіть якщо людина не платить, її не можуть виселити з квартири/будинку та відібрати автомобіль, а після — все продати на сплату боргу. Це заборонено.

Досі кредиторам різних мастей не заборонялося й надалі нараховувати відсотки, а також вимагати погашення боргів. При цьому Нацбанк на початку війни наполегливо рекомендував банкам провести реструктуризації кредитів населенню, надати приватним позичальникам кредитні канікули, щоб їм було легше впоратися з виплатами. Що, до речі, було зроблено за більшістю кредитних заборгованостей фізосіб.

Однак, відразу постало питання кредитів, які видавалися на купівлю житла та автомобілів, що опинилися в окупації або пошкоджені (знищені) російськими загарбниками. Платити за пусте місце ніхто не хоче чи не може. Через це були потрібні нові кредитні пільги для позичальників, відшкодування для кредиторів.

З цією метою й ухвалювався згаданий закон № 7441−1, який, як очікується, незабаром має бути підписаний головою держави. Він передбачає впровадження нових послаблень для приватних позичальників:

• заморозка кредиту на час дії воєнного стану та 3-х наступних місяців;
• ануляція кредиту після завершення війни (плюс 90 днів) — тіла позики та всіх відсотків/комісій з 24 лютого 2022 року;
• виплата державою на користь банків відшкодувань за анульованими кредитами: компенсується лише тіло без відсотків/комісій.

Все це поширюється на два види споживчих позик — на купівлю житла (будинки/квартири) та автомобілів. Причому, лише в тому випадку, якщо нерухомість і машини знаходяться на окупованій території, постраждали в ході бойових дій/терористичних атак РФ (не піддаються капітальному ремонту, реконструкції) або повністю знищені.

У випадку з нерухомістю, на пільгу можуть розраховувати одержувачі різних видів кредитів:

• під купівлю житла;
• під будівництво та реконструкцію житла;
• під купівлю майнових прав на житло.

Ануляції кредитів мають проводити не лише банки, але й забудовники, які у борг зводили житлову нерухомість (оформляли кредити/розстрочки під майнові права). Усі пільги поширюються лише на те, що держава вважає соціальним об’єктом, — основне місце проживання позичальника. Підприємці, котрі купували нерухомість під господарську діяльність, на них можуть не розраховувати.

«Підставою для відмови може бути той факт, що іпотечний кредит було видано не для купівлі житла, а з іншою метою — наприклад, для ведення бізнесу», — пояснив адвокат юридичної компанії A.S.A. Group Валерій Єфремов.

Важливий момент: якщо людина після війни захоче отримати від держави компенсацію на відновлення житла чи машини, то їй доведеться повернутись до кредитних виплат за іпотекою та автокредитом. За тілом кредиту та за відсотками.

Ховатися від кредитора також не рекомендується. Якщо людина відновить закладене за кредитом майно за рахунок держави або отримає від неї компенсацію, але не повідомить кредитора, той має право стягнути відсотки у подвійному розмірі.

Що робити, щоб позбутися кредиту

Це не єдина вимога при отриманні пільг, які потрібно буде оформляти у суворій послідовності після набуття чинності нового закону.

Перший крок — подати до банку заяву з проханням заморозити кредит на час війни. Відразу анулювати кредит не можна, його спочатку треба заморозити. Це можна зробити в період дії в Україні військового стану та наступних 3 місяців. Коли банк схвалить заморозку, людина зможе припинити виплати за тілом кредиту та відсотків за ним аж до 90-го дня після зняття воєнного стану. Позичальнику відводять 90 днів на збір підтверджуючих документів (що майно в окупації або пошкоджене/знищене та ін.), які за законом дають йому право на пільгу.

Другий крок — подати заяву на ануляцію кредиту. Його можна буде зробити вже після перемоги України. Йдеться про списання всього кредиту — тіло + відсотки.

Не обов’язково робити обидва кроки, можна обійтися лише першим — лише заморозити виплати за кредитом на час війни, а після їх відновити. За бажанням позичальника. Але, якщо людина прагне ануляції, то доведеться пройти обидві процедури.

Дуже важливо спочатку оцінити свої шанси на отримання пільг. Адже якщо позичальнику заморозять кредит, і він зажадає ануляції, а потім він не зможе зібрати всіх підтверджуючих документів, то банк вимагатиме сплатити всі кредитні внески за період припинення виплат.

Згідно з законом, позичальники мають право на ануляцію кредиту за дотримання таких умов:

1. Забезпеченням за кредитом є нерухомість (позика оформлялася на її купівлю), сильно пошкоджена/знищена в ході збройної агресії PФ: квартира, житловий будинок або майнові права на них. Але тільки в тому випадку, якщо вони є єдиним місцем проживання позичальника з сім’єю (чоловік/дружина, діти, батьки та особи, особи під опікою, пов’язані загальним побутом).
2. Забезпеченням є знищений автомобіль, і він на 23 лютого 2022 року був єдиним у сім’ї. У кредитному договорі має бути зазначено, що позику оформляли для придбання машини.
3. Станом на 23 лютого 2022 року заборгованість за кредитом не може перевищувати 7 днів.

«Боржник у випадках, які підпадають під дію закону, має право звернутися до кредитора із заявою про тимчасове припинення кредитних платежів. Кредитор, зі свого боку, зобов’язаний припинити нарахування платежів за кредитом із 24.02.2022 р. та до дати закінчення військового стану. Доказом пошкодження чи знищення об’єкта нерухомого майна може бути звіт спеціалізованої організації, яка провела відповідне технічне обстеження», — загалом описав «Мінфіну» умови адвокат юридичної компанії Riyako&Partners Микола Максимов.

Чому у списанні кредиту можуть відмовити власникам зруйнованих приватних будинків

Головна проблема, яка може виникнути під час оформлення пільги, — це документи. Просто так поблажок позичальникам не нададуть, все потрібно буде підкріплювати документально. Точний перелік таких паперів у законі не зазначений: Кабмін та Нацбанк мають опрацювати це питання та надати відповідні доручення уповноваженим органам для їх оформлення.

Експертам зараз лише залишається гадати, що це може бути. Не виключається впровадження єдиного документа — акта чи висновку про пошкодження (знищення) майна.

«Його може видавати представник Військово-громадянської адміністрації чи органу місцевого самоврядування. Складанню та видачі такого документа передуватиме отримання документів чи інформації від низки компетентних органів, зокрема, Нацполіції, Держслужби з надзвичайних ситуацій, органів місцевого самоврядування та ЗСУ. Логічно було б покласти обов’язок збирати відомості на уповноважений орган, який видаватиме документ про пошкодження/знищення майна. Проте, не виключено, що від позичальника вимагатимуть надати низку відомостей, таких як дату та опис обставин, за яких відбулося пошкодження майна», — вважає Валерій Єфремов.

Усі деталі мають бути викладені у підзаконних актах — постановах. Тут експерти бояться найбільшої тяганини та проблем із документальним підтвердженням руйнувань.

«Наша практика показує, що можуть бути нюанси з документами, що підтверджують, якщо ця норма не буде чітко регламентованою», — каже директор департаменту зі збору та врегулювання кредитів ОТП Банку Олег Коробкін.

Найбільше складнощів може виникнути у людей з приватними будинками. Оскільки земля та побудований на ній житловий будинок — нерозривно пов’язані. Українське законодавство не дозволяє купівлю/продаж житлових будинків (крім багатоквартирних) окремо від земельної ділянки. Тому разом із будинками, як забезпечення за кредитними договорами в іпотеку передавалися і наділи, на яких вони розташовані.

«Особливістю земельної ділянки, у нашому випадку, є те, що вона не може бути повністю знищена через війну, а тому отримати відшкодування за її знищення неможливо. Передбачена законом процедура анулювання кредитів це не враховує, оскільки обумовлює отримання компенсації виключно за зруйновані будинки, а подальша доля земельної ділянки залишається поза процедурами. Тому остаточне рішення щодо таких кредитів залежатиме від волі кредитора та досягнутих домовленостей між ним та позичальником», — зауважив Валерій Єфремов.

На пошкоджені/знищені авто також буде непросто отримати документи:

• багато власників не можуть знайти свої машини, оскільки їх викрадали/знищували окупанти;
• багато авто після обстрілів перетворилися на металобрухт — їх неможливо навіть упізнати після отриманих пошкоджень, виникли цілі цвинтарі таких машин;
• місцева влада на деокупованих територіях евакуювала пошкоджені автомобілі або те, що від них залишилося. Це робилося без погодження, на власний розсуд, через що зараз важко знайти транспортний засіб та оцінити збитки.

Друга категорія документів для оформлення кредитної пільги — та, що підтверджує склад сім’ї та доводить, що житло єдине. Зазвичай, надається свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дітей. А також довідка з Державного реєстру прав на нерухоме майно. У ньому відображені будь-які нерухомі володіння, через які сім’я може залишитися без кредитної пільги.

«З досвіду: найпоширенішою основою відмови може стати наявність іншого житла у позичальника чи членів його сім’ї. Тобто наявність у когось із сім’ї позичальника у власності навіть незначної частки, наприклад, 1/8 кімнати у гуртожитку площею 12 квадратних метрів, може стати підставою для відмови в анулюванні кредиту, незважаючи на те, що фактично проживати у такій нерухомості неможливо з об’єктивних причин. Подібні кейси були після Революції гідності у сфері реструктуризації валютних кредитів», — каже Валерій Єфремов.

Збирати підтверджуючі документи можна після подання заяви до банку та заморожування кредиту. Здавалося б, на це надається нормальний термін — 90 днів. Але якщо щось піде не так і всі потрібні папери зібрати не вийде, то треба буде повернутися до кредитних виплат. А також повернути все, що не було сплачено під час заморожування.

Держава заплатить банкам компенсації

Законодавці доклали всіх зусиль, аби захистити позичальників, та заборонили банкам переуступати заморожені кредити третім особам. За новим законом, ці кредити не можна перепродати колекторам, фінкомпаніям та іншим банкам. Людина домовлятиметься зі своїм первісним кредитором, сподіваючись, що той перейметься її проблемами і захоче отримати відшкодування.

Ануляція кредитів компенсуватиметься банкам та забудовникам за державний рахунок — мабуть, із держбюджету (за рахунок платників податків). Держава готова погасити за людей тіла кредитів із пошкодженими/знищеними війною заставами, якщо їй буде надано повний пакет вищеописаних документів. Що банк не зможе собі повернути — це відсотки та комісії. Це держкомпенсацією не покриватиметься.

«Інші збитки кредитора, зокрема, неотримані відсотки, закон визначає як втрачену вигоду, яка може бути відшкодована, відповідно до законодавства за рахунок держави-агресора», — йдеться у коментарі юристів Укргазбанку для «Мінфіну».

Напевно, більшість банків подасть позови до PФ у міжнародні суди, але на такі стягнення знадобиться чимало часу.

Експерти дають різні оцінки щодо обсягу ануляції іпотек та автокредитів. За одними оцінками, він не перевищить 20% портфеля, за іншими — 30%.

«У момент (після завершення військового стану) банки зазнають збитків через подібні списання. Проте, всі банки повинні були створити підвищені резерви під дані ризики, щоб мінімізувати негативний вплив на роботу банку. Розмір самого збитку, за нашими оцінками, не повинен перевищувати 10−20% від кредитного портфеля фізичних осіб банку, оскільки йдеться про 20% від із самого початку окупованої території, яка переважно і постраждала, хоча нюанси можливі», — зазначив Олег Коробкін із ОТП Банку.

Очікується, що ануляції кредитів вимагатимуть переважно ті, хто купував машини чи квартири перед початком повномасштабної війни. За старими кредитами, виплаченими на 70−80%, претендентів на пільгу може бути небагато. Людям може виявитися вигідніше домогтися державної компенсації на відновлення житла та авто від влади та самостійно закрити свої позики.

Суди з банками та РФ

У всьому законі виписано тезу про те, що позичальники з сильно пошкодженим/знищеним майном (заставами) можуть анулювати свої кредити з 24 лютого 2022 року. Але чого немає у документі — це процедури повернення коштів, сплачених за кредитом із цієї дати.

Виникає суперечність: не платити за іпотеками та автокредитами з початку війни люди не можуть, оскільки втратять право на ануляцію, де умовою є прострочення не більше 7 днів. Але при проведенні ануляції немає процедури повернення всього того, що позичальник заплатив банку з 24 лютого до кінця війни. Хоча у новому законі і зазначено, що вона проводиться з першого дня повномасштабного вторгнення РФ.

Юристи вважають, що єдиною можливістю повернення цих коштів можуть стати судові суперечки.

«Законом не передбачено процедуру повернення кредитних платежів, які люди внесли з початку повномасштабного вторгнення PФ і до підписання угоди про ануляцію. Тому не вірю, що ці кошти вдасться повернути. Навряд чи банки самі захочуть щось повертати, а обов’язкової вимоги в законодавстві немає. Можливо, хтось захоче подавати судові позови і щось відсуджувати у банків, але не бачу тут реальної перспективи», — зазначив в інтерв’ю «Мінфіну» керуючий партнер адвокатського об’єднання «Suprema Lex» Віктор Мороз.

Його колеги також налаштовані скептично, хоча й не виключають позовів до ворога.

«Відшкодування вже сплачених кредитних платежів не передбачено новим законом. Є згадки про ануляції з 24 лютого 2022 року, але немає процедури та зобов’язання банків. Тому не думаю, що люди зможуть повернути свої гроші. Хоча не виключаю, що після війни постраждалі намагатимуться відсудити ці гроші у країни-агресора. Але на це можуть піти роки», — сказав «Мінфіну» старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець

Щоб щось змінити у цьому питанні, доведеться ухвалювати новий закон.

Мінфін

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Mind проаналізував тренди, які сформувались у вітчизняному банкінгу протягом 2022 року та які впливатимуть на його роботу в найближчому майбутньому. 

1. Масові проблеми з обслуговуванням кредитів усіх рівнів

Починаючи з ІІІ кварталу банки почали показувати зростання кредитної заборгованості. Цей тренд став очевидним лише зараз, оскільки щодо фізичних осіб до кінця ІІ кварталу діяли кредитні канікули.  Складна, а іноді критична ситуація для більшості підприємств також унеможливлює своєчасне погашення боргів юрособами.

Як відзначає фінансовий аналітик Олена Домуз, значне погіршення якості кредитів відбулося саме у ІІІ кварталі 2022 року. Непрацюючі активи банків за дев’ять місяців зросли у корпоративному секторі кредитування на майже 30 млрд грн. Станом на жовтень їх питома вага складала 37,54%, тоді як на початок року – 36,10% від всіх виданих кредитів.

«Тенденцією поточного року є погіршення якості кредитного портфеля банків, особливо в регіонах, що потерпають від зовнішньої агресії через руйнування і пошкодження активів позичальників чи унеможливлення їхньої операційної діяльності», – каже Олександр Печерицин, директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку.

За його словами, поточний рівень безнадійних кредитів менший за максимум у 56%, що спостерігався впродовж минулої банківської кризи у 2014-2015 роках. У той же час банки мають вищі рівні капіталізації і надійності. «Це дозволяє доволі оптимістично оцінювати шанси сектору на стабілізацію і відновлення у найближчому майбутньому», – вважає Печерицин.

Нові кредити, особливо на інвестиційні проєкти, українські банки майже не видають. Цей тренд сформувався в попередні роки, але повномасштабна війна посилила його. «На теперішній час працюють в основному кредитні програми під урядові гарантії та короткострокові споживчі кредити фізичних осіб», – розповідає фінансовий аналітик Анатолій Дробязко.

З ним погоджується  і фінансовий експерт Даніїл Монін: «Війна у 2022 році лише посилила тенденції останніх років. Кредитування реального сектора майже не працювало, крім державної програми «5-7-9», яку фінансує держбюджет».

Серед об’єктивних  причин скорочення кредитування – проблематичність оцінки якості бізнесу та клієнтів. Як раніше писав Mind, з 24 лютого 2022 року нові поліси міжнародного страхування від воєнних ризиків для України не продаються.

«Банкам складно оцінити якість клієнтів, тому у своїй основній діяльності – фінансуванні економіки – банки знаходяться у замороженому стані. Є багато втрат, наслідки яких поки що неможливо осягнути. Ми як аудитор зараз оцінюємо стан клієнтів, ідентифікуємо їх втрати від військових дій  з метою реструктуризації боргів та створення рекавері-плану», – каже Олександр Почкун, засновник і керуючий партнер компанії Baker Tilly в Україні.

Активи українських банків з 1 січня по 1 листопада 2022 року збільшилися – з 2 трлн грн до 2,227 трлн грн. Але ця позитивна динаміка перестає такою бути, якщо провести корекцію на рівень девальвації, в ході якої    гривня подешевшала по відношенню до долара США з 27,27 грн/$ до 36,56 грн/$ .

Анатолій Дробязко зазначає, що юрособи мінімізують – там, де це можливо – і кошти на рахунках, і кредитну заборгованість. Причина не лише у війні та зупинці кредитування. Але і в застосуванні  норм нового закону «Про Фонд гарантування», через що значно скоротилися обсяги міжбанківських зустрічних кредитних операцій і кредитування під заставу депозиту юридичних та фізичних осіб.

«Якщо є зустрічні однорідні активи, депозит є заставою за кредитом. Проте тепер при введенні тимчасової адміністрації у банк депозит у вкладника-юрособи поставлять у сьому чергу задоволення (на яку нечасто вистачає активів). А за кредитом юрособа лишиться винною із всіма юридичними наслідками», – пояснює поведінку бізнесу Дробязко.

За його словами, зменшення кредитного портфеля логічне і пов’язане з тим, що якісний кредитний портфель погашається, а обсяги нового кредитування в 2022 році не можуть компенсувати зменшення діючого портфеля. Крім того, після збільшення до 25% ставки рефінансування НБУ банком було прийнято рішення погасити всі кредити рефінансування за рахунок вільних коштів та погашених ОВДП.

«У корпоративному бізнесі ми маємо рівень обслуговування кредитів на рівні 85-90%. Кредити погашаються, нові практично не видаються, тому активи скорочуються. Але під час кризових ситуацій в економіці скорочення активів через повернення кредитів – це радше добрі вісті, аніж погані», –  додає Роман Шпек, голова Наглядової ради Альфа Банку Україна.

Топ-5 банків за скороченням активів, млрд грн /$ млрд

Топ-5 банків за збільшенням активів, млрд грн/$ млрд

«Зростання активів зумовлене міграцією, коли клієнти з різних причин переходять до інших банків. Також, зростання активів можуть показувати установи, через які проходять державні інтервенції, кредити за програмою «5-7-9», чи виплати військовим», – пояснює Олександр Почкун.

Пройшовши майже безболісно локдауни COVID-19, банки підтвердили свою суперздатність до виживання протягом усіх місяців війни. «Головна тенденція банківського сектору – це те, що він вистояв в умовах початку бойових дій і зміг зберегти відносну стабільність впродовж цього року», –  вважає Олександр Печерицин з Райффайзен банку.

Ще один чинник, який дозволив вистояти – оперативне реагування Нацбанком на нові ризики з початку війни – додаткові регуляторні обмеження, надання  своєчасного фінансування для підтримки ліквідності банківської системи, тощо.

Банківські установи поки що оцінюють збитки, проте очевидно: багато з них потребуватимуть докапіталізації. Держава гарантовано підтримає чотири державні банки: ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк. Міністерство фінансів України вже обережно заявляло про можливу необхідність докапіталізації декількох державних банків.

За словами Романа Шпека, у Альфа Банку Україна сформовано понад 3,8 млрд грн резервів за кредитами, які не обслуговуються. «Десь зруйновано підприємства – і більше не існує застави, десь актуальний фінансовий стан позичальника не дає можливості обслуговувати кредити. Ми в цьому не унікальні. Вся країна має такі проблеми», – каже Роман Шпек. За його словами, попередньо банк бачить потребу в резервах до кінця наступного року розміром $ 600-700 млн.

Експерт Василь Невмержицький вважає, що наступний рік стане випробуванням для невеликих фінустанов. «Це питання до моделі бізнесу банків та до акціонерів – чи будуть вони готові підтримувати свої банки», –  констатує Невмержицький.

Весь рік банки намагаються покращувати якість активів і в деяких випадках домоглися значних успіхів. «Якість активів у нас найвища – понад 90% становлять залишки на рахунку в НБУ, депозитні сертифікати НБУ та ОВДП з погашенням у січні-лютому 2023 року», – зазначає власник банку «Фамільний» Михайло Комісарук.

Володимир Пономарьов, директор департаменту ризик-менеджменту Укргазбанку розповідає, що в  активах та зобов’язаннях банку є значна частка валютної складової, відповідно девальвація на понад 25% призвела до зростання валюти балансу. «Водночас, із початку активної фази війни банк активно здійснював кредитування підприємств критичної інфраструктури та сільгоспвиробників, а також фінансування критичного імпорту, що призвело до зростання кредитного портфеля», – ділиться він.

«У нас є валюта в активах у межах дозволеної довгої позиції. На початку лютого ми повернули субборг близько 49 млн грн в гривневому еквіваленті. Зробили його через непотрібність, оскільки заробили достатньо, щоб виконувати вимоги щодо регулятивного капіталу без субборгу. І, відповідно, потреба у платних ресурсах для виконання нормативів відпала. І до лютого, і після розмір  активів у нас був стабільний або  зростав», – зазначає Михайло Комісарук.

І додає, що зменшення внаслідок повернення субборгу на 49 млн скоротилося на 3/4 за рахунок приросту активів. «І це не переоцінка валюти, якою у нас в активах приблизно на 7 млн грн в еквіваленті. Це приріст гривневих активів за рахунок прибутку та коштів клієнтів», – говорить він.

Те, що для банківської системи не до кінця зробила епідемія COVID-19, закінчила повномасштабна війна. Усі без винятку установи доопрацювали свої мобільні та інтернет-застосунки, були вирішені всі питання з електронно-цифровими підписами, роботою частини державних сервісів онлайн тощо.

Енергетичні проблеми лише підсилюють цей тренд. «З причин безпеки діяльність банків досить сильно змістилась у сегмент онлайн-банкінгу для всіх груп клієнтів», – каже Олександр Печерицин.

Майже всі найбільші гравці забезпечили безпеку транзакцій через роботу з дата-центрами, які мають запасні потужності за кордоном.

Попит на банківські послуги поступово відновлюється. Проте їх прибутковість для фінустанов суттєво знижується.

«Чистий комісійний дохід за перші дев’ять місяців 2022 року скоротився на 16% у порівнянні із зростанням на 28% за аналогічний період минулого року. Клієнти поступово відновлюють попит на банківські послуги, але обсяги комісійних операцій ще набагато нижчі, ніж довоєнні», – каже директор ТОВ «ПроФін консалтинг» Вадим Березовик.

Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери»,  пояснює: скорочення пропозиції банківських послуг компенсується збільшенням вартості обслуговування. «Це робиться через введення нових непотрібних послуг, якими клієнт фактично не користується. Але завдяки так званому розширенню пакета з доступом до нових послуг буде збільшено розмір обслуговування. Це стосується і карткових рахунків, і юридичних, і фізичних осіб», – каже Кравець.

«Є величезна кількість транзакцій фізичних осіб з України за кордон, причому здебільшого у форматі відтоку грошей. Гроші з України йдуть на підтримку людей, які перебувають за кордоном», – погоджується  Олександр Почкун. Нагадаємо: за даними ООН з України від 24 лютого виїхали майже 12 млн громадян, з них майже 7 млн осіб пройшли реєстрацію в Європі.

ТОП банків за комісійними доходами, млрд грн

Фінмоніторинг підвищує свої вимоги до банків. На практиці це означає, що установи дуже прискіпливо вивчають кожну транзакцію, чим дратують бізнес. «Є випадки, коли банки блокують транзакції, які підприємці здійснювали роками. Мотивують це підозрою у фінансуванні тероризму та відмиванні грошей, і вимагають додаткові документи», – каже Ростислав Кравець.

За його словами, у деяких випадках це робиться для того, щоб утримати ліквідність фінустанов, тому що вимоги додаткових документів та довідок дозволяють зберігати гроші на рахунках. «Я вважаю, що певні вимоги фінмону не мають нічого спільного з тією метою, з якою вони запроваджуються. В Україні за 30 років не було жодної транзакції з фінансування тероризму чи зброї масового знищення», – каже Ростислав Кравець.

На 1 січня 2022 року майже всі банки отримали прибуток, який загалом по системі складав 77,5 млрд грн. Збитки показували п’ять установ. Це Альпарі Банк (-6 млн грн), Український банк реконструкції та розвитку (-28 млн грн), Юнекс Банк (-50 млн грн), БТА (-32 млн грн), Правекс Банк (-266 млн грн). Зауважимо, що останній входить до значної міжнародної групи Intesa Sanpaolo, яка належить до 30 найбільших банків світу.

Основним джерелом прибутку для банків стали цінні папери – депозитні сертифікати НБУ. «Ми бачимо рекордні обсяги розміщення коштів у депозитні сертифікати Національного банку», – каже Вадим Березовик.

За словами Даніїла Моніна, основна стратегія банків у війну – вкладати всі доступні кошти в депозитні сертифікати НБУ, які дають прибутковість 23% річних і не вимагають резервів. У результаті обсяг депозитних сертифікатів, випущених НБУ, досяг рекордних розмірів у 325 млрд грн. Експерти попереджають, що це дуже ризикова стратегія – проте на сьогодні вона дає банкам прибутки.

Доходи та прибуток/збиток банків, на 1 листопада 2022 року

Заміть висновку: довіра до банків залишається високою

Добра новина – це фактично незначне скорочення коштів фізичних осіб на рахунках громадян. У національній валюті цей показник взагалі зріс. Причина, зокрема, у виплатах військовим та їх родинам.

Так, кошти українців на рахунках банків збільшилися з 727 млрд грн на початок 2022 року до 869 млрд грн на 1 листопада. У доларах цей показник зменшився з $ 26,6 млрд на 1 січня до $ 23,8 млрд на 1 листопада.

ТОП-5 банків за коштами фізичних осіб, млрд грн /$ млрд

Mind 

АО «Кравец и Партнеры»

Сьогодні дедалі рідше зустрічається настирлива реклама швидких кредитів без довідок, а обсяг наданих небанківськими установами мікропозик впевнено скорочується. Фокус з’ясував, що відбувається з мікрокредитами в Україні і які компанії ще видають такі позики.

Під час війни в Україні помітно зменшилася активність мікрофінансових організацій (МФО). Згідно з нещодавнім дослідженням Опендатабот, протягом другого кварталу 2022 року сума позик, наданих МФО, впала до 1,3 млрд грн, що більш ніж у 12 разів менше, ніж за той самий період минулого року (16,2 млрд грн).

Не секрет, що під час криз громадяни втрачають значну частину доходів, і тому послуги ломбардів та мікрокредитних організацій стають більш затребуваними. Але в Україні під час повномасштабного вторгнення РФ склалася інша ситуація. З одного боку, як доводить дослідження кадрового порталу grc.ua, із раптовою бідністю в Україні під час війни іноді стикається навіть середній клас, а кожному третьому українцю грошей до зарплати не вистачає щомісяця. Але фінансові труднощі громадян не призвели до буму мікрокредитування та розквіту ломбардів в Україні.

Не до боргів. Чому зменшилися попит та пропозиція на ринку мікрокредитів

До війни мікрокредитування в Україні переживало справжній бум. Алла Сав’юк, президентка Всеукраїнської Асоціації Фінансових Компаній (ВАФК), пов’язує злет ринку у 2021 році з активним розвитком фінтеху та вдалою трансформацією після коронакризи. За словами співрозмовниці Фокусу, до війни на початку 2022 року ринок продовжував зростати. Але після 24 лютого ситуація змінилася.

Активні бойові дії спричинили міграцію наших громадян як усередині країни, так і за її кордони. Також через падіння економіки багато українців частково або повністю втратили дохід, що знизило рівень платоспроможності та можливість отримання нових позик. Тобто ризики неповернення позик значно зросли, і мікрофінансові компанії, незважаючи на поступове відновлення кредитування, підвищили свої вимоги до позичальників”, — у відповідь на запит Фокусу пояснили тенденцію в НБУ.

Алла Сав’юк упевнена, що падіння обсягу виданих мікрокредитів викликане виключно війною, оскільки з 24 лютого фінкомпанії призупинили видачу нових позик та роботу щодо стягнення проблемної заборгованості. Також у другому кварталі 2022 року, про який йдеться у вищезгаданому дослідженні, оператори ринку здебільшого аналізували ситуацію, намагалися коригувати свої скорингові моделі, переглядали управління ризиками, але активно послуги клієнтам не надавали.

Особливо постраждали МФО, які працювали на тимчасово окупованій території. Деякі з них стали жертвами мародерів. Наприклад, ЗМІ з посиланням на повідомлення голови поліції Київської області Андрія Небітова розповідали, як пара зловмисників під час бойових дій викрала з ломбардів у Бучі цінності на суму 800 тис. грн.

” Окупована територія та її мешканці випали з можливого пулу для надання фінансових послуг. А фінансові компанії та ломбарди, які надають послуги офлайн, втратили свої відокремлені підрозділи та їх майно, – коментує ситуацію Алла Сав’юк. — У таких умовах кредитувати у звичному режимі було неможливо, та компанії максимально оптимізували витрати, щоб зберегти робочі місця та хоча б якусь ліквідність для відновлення діяльності в майбутньому”.

З іншого боку, адвокат, партнер Pavlenko Legal Group Григорій Павленко пояснює суттєве зменшення обсягу мікрокредитування факторами, які виникли ще у 2021 році, коли було змінено закон “Про споживче кредитування”. Тоді в законі встановили обмеження щодо штрафних санкцій до боржника та заборонили змінювати ставки після виникнення боргу. На думку співрозмовника Фокусу, через такі обмеження мікрокредитування ще тоді частково втратило привабливість для фінансових установ, а пізніше з’явився чинник війни.

У НБУ зазначають, що споживачі останнім часом стали усвідомленіше приймати фінансові рішення. Якщо раніше кредитні договори підписували, навіть не прочитавши, і тим самим погоджувалися на ставки у тисячі та більше відсотків річних, то зараз громадяни стали більш уважними та відповідальними.

“Раніше ми постійно стикалися з проблемою нерозуміння клієнтами фінустанов своїх зобов’язань, особливо при оформленні позик онлайн. Але сприйняття кредитів як безповоротної фінансової допомоги потроху змінюється. Не останню роль тут відіграли досвід використання послуг мікрокредитування і тривалі зусилля Нацбанку з підвищення рівня фінансової грамотності і захисту прав споживачів фінпослуг”, — коментують у НБУ.

Де гроші. Хто під час війни ще продовжує видавати мікропозики українцям

За спостереженнями Нацбанку склад лідерів сфери мікрокредитування під час війни здебільшого не змінився. Проте ринок зміцнюється. У регулятора зазначають, що частка ринку 20 найбільших фінансових компаній збільшилася з 82% (станом на 4 квартал 2021 року) до 91% за 2 квартал 2022 року, а частка ТОП 20 ломбардів – з 82% до 86% відповідно.

Алла Сав’юк також підтверджує тенденцію до більшої концентрації ринку, оскільки саме великі компанії зберегли можливість надавати послуги, раніше відновили кредитування та запропонували споживачеві нові кредитні продукти.

Поступово багато фінансових компаній “виходять з анабіозу”, починаючи активніше залучати клієнтів. Наприклад, деякі співробітники Фокусу в останні пару місяців отримують СМС розсилку з пропозицією оформити 20 тисяч під 0,01% на 30 днів.

Вже зрозуміло, що розташування сил на ринку мікропозик, загалом, відповідає довоєнному. А напередодні війни аналітики YouControl склали наступний ренкінг топових фінкомпаній*:

• Міолан — 2985,8 **
• Манівео швидка фінансова допомога — 2417,9
• Укр кредит фінанс (бренд CreditKasa) — 2227,3
• Споживчий центр (бренд “Швидко Гроші”) — 2222,8
• 1 безпечна агенція необхідних кредитів (бренд MyCredit) — 1907,8
• Авентус Україна (бренд CreditPlus) — 1831,2
• ФК “Є гроші ком” — 1410,1
• Смартівей Укрейн — 880,2
• СС Лоун — 781,4
• Лайм Кепітал (бренд “Ваша готівочка”) — 753,8
• Інстафінанс (бренд Dinero) — 633,4
• ФК Фін2го — 610,5

* Зі списку Фокус виключив компанії, для яких надання мікрокредитів не є основним видом діяльності.

** Офіційні доходи на 01.10.2021 року, млн грн

Кількість гравців на ринку під час війни продовжує скорочуватись. “Як і до війни, ринок залишають учасники, які не надають жодних послуг і не комунікують із регулятором — так звані “сплячі” компанії, які де-юре мають ліцензії, але де-факто не працюють “, — пояснюють тенденцію в НБУ. У регулятора уточнюють, що анулюванню ліцензій та виключенню компаній із реєстрів завжди передує тимчасова зупинка ліцензій з наданням можливості усунути порушення у встановлені терміни та відновити діяльність.

Зокрема, у серпні 2022 року за недотримання вимог законодавства НБУ анулював ліцензії 22 фінансовим компаніям та 13 ломбардам. Восени на сайті регулятора продовжують з’являтися аналогічні повідомлення.

“Складніша ситуація у невеликих гравців ринку, які не можуть швидко адаптуватися до реалій війни та знайти додатковий грошовий ресурс для видачі нових кредитів. Також, Нацбанк запровадив додаткові регуляції для виконання вимог для яких теж потрібні ресурси”, — коментує ситуацію Алла Сав’юк. Співрозмовниця Фокусу додає, що наприкінці року стане зрозуміліше, хто з учасників залишить ринок, а хто зможе відновитися та пристосуватися до нових правил гри.

“Діяльність НБУ з монополізації ринку МФО призвела до того, що ринок мікрокредитування та кредитування під заставу потрапив у тінь. Цьому сприяли й висновки Верховного суду України щодо дозволу приватного кредитування без ліцензій та навіть без реєстрації підприємницької діяльності”, — вважає Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер адвокатської компанії “Кравець та Партнери”. Співрозмовник Фокусу повідомляє, що під час війни в Україні з’явилися приватні кредитори, які надають кредити, зокрема в інвалюті, як фізичні особи, не отримуючи при цьому жодних ліцензій.

Дорого і мало. Якими стали умови мікропозик під час війни

Як зазначають у НБУ, мікрокредити як були до війни, так і залишилися дорогими, що є головним ризиком цих фінансових продуктів. Припустимо, якщо в одній із великих МФО позичити до зарплати 3 тис. грн на тиждень, доведеться повертати 3411 грн. Тобто номінальна ставка (без комісій та додаткових платежів) становить 1,96% на день або 714% річних. Водночас комісії за видачу та обслуговування кредиту можуть збільшити рівень ставки в рази. І це далеко не гранична ціна швидкого кредиту на ринку.

Скільки насправді коштують мікрокредити

* З урахуванням відсотків, комісій та всіх додаткових платежів

** Сума, яку потрібно повернути з урахуванням відсотків та всіх додаткових платежів від мінімальної до максимальної

Джерело: інформація про суттєві характеристики послуги з надання мікрокредиту, оприлюднення якої вимагає НБУ, кредитні калькулятори

“В умовах війни та значної невизначеності, коли фінансовий стан є досить крихким і нестабільним, висока вартість мікрокредитів стає головною причиною для прийняття усвідомленого рішення користуватися такою послугою чи ні”, — попереджають споживачів у Нацбанку.

Однак МФО, як і раніше, виступають кредитором останньої надії і у клієнтів, які не відповідають критеріям банків, не залишається іншого вибору. Тобто, якщо немає офіційного працевлаштування та підтвердженого стабільного доходу, а торік мали місце прострочення платежів за кредитами та кредитна історія зіпсована — дорога лише до МФО.

За спостереженнями Григорія Павленка, зараз при видачі мікрокредитів перевага надається клієнтам, які можуть повернути кошти швидко – через 1-2 тижні, оскільки довші позики сприймаються фінустановами як ризикові. Те саме стосується й максимальної суми, яка у провідних компаніях значно зменшилась.

ФОКУС

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

“У меня карты заблокированы исполнительной службой из-за неуплаты штрафов. Банки не дают заем из-за просроченного кредита. Нужны 5 тыс. грн наличными”, — с такой легендой обозреватель Фокуса обратилась к нескольким микрофинансовым организациям (МФО). Кроме возраста заемщика менеджеры интересовались трудоустройством и получили ответ, что занятость неофициальная. В итоге предложили заполнить заявку, заверив, что положительный ответ получают более 90% клиентов, а плохая кредитная история не проблема. Зато плата за такой заем огромная — около 1000% годовых и более.

Деятельность МФО с 1 июля 2020 года вместо упраздненной Нацкомфинуслуг регулирует Национальный банк. По его данным, на рынке работают 755 таких компаний. За шесть месяцев 2021 года они заключили с гражданами более 7,15 млн кредитных договоров, что на 27% больше, чем за аналогичный период 2020-­го. Объем выданных кредитов за этот период вырос на 43% — до 31,3 млрд грн, задолженность сократилась на 17% — с 57 млрд грн до 49 млрд.

“Активная фаза развития рынка микрокредитования связана с ростом спроса на эту услугу среди населения и увеличением предложения. Только за последние три месяца количество финансовых компаний, предоставляющих онлайн-кредиты, увеличилось с 77 до 97. Число операторов офлайн-кредитования выросло со 107 до 128”, — рассказывают Фокусу в Нацбанке.

Рынок микрокредитования: кто стоит у руля

По данным регулятора, на топ-20 МФО приходится 81% портфеля микрозаймов. Долю рынка обычно увеличивают компании, которые проводят агрессивную политику привлечения клиентов. Масштабы бизнеса крупнейших МФО сопоставимы с банками средней руки. Собственниками выступают как граждане Украины, так и нерезиденты. Например, Наталья Киселева, жена нардепа Андрея Киселева, владеет долей в нескольких МФО. В их числе “Укр Кредит Финанс” (ТМ “КредитКасса”), которая в 2020 году заработала 136 млн грн чистой прибыли, и ООО “Споживчий центр” (ТМ “ШвидкоГроші”) с прибылью 317,9 млн грн. Бенефициаром этих компаний также выступает гражданин Мальты Амир Айсаутов. Под вывеской “ШвидкоГроші” в Украине работает 288 отделений, где за 10 минут обещают оформить кредит наличными на сумму до 10 тыс. грн.

Некоторые участники рынка позиционируются как финтех-стартапы. Они предлагают онлайн-займы на карты банков. В их числе — Moneyveo (юрлицо ООО “Манівео швидка фінансова допомога”), основанная в 2013 году Михаилом Лизанцом. В 2020-м эта компания получила 194,4 млн грн чистой прибыли. В Moneyveo утверждают, что их сервисом регулярно пользуются около 1 млн украинцев, которым выдали займов на сумму 20 млрд грн. Средний возраст клиента — 28 лет. Из них 60% — мужчины. Также как финтех-компанию представляет себя сервис CCloan, основанный гражданином Кипра, выходцем из Грузии Рати Тчелидзе. В 2020 году компания заработала 73 млн грн чистой прибыли.

В собственности у владельца группы ТАС Сергея Тигипко находится финкомпания “Центр фінансових рішень” (ТМ “КредитМаркет”), прибыль компании за прошлый год — около 14 млн грн. Кроме того, бизнесмен контролирует 20% в компании “1 безпечне агентство необхідних кредитів” (прибыль 33,2 млн грн), которая развивает сервис MyCredit. Гражданину Литвы Андреюсу Трофимовасу принадлежит ООО “Авентус Украина” (ТМ Creditplus и Credit7). Прибыль этих сервисов, выдающих онлайн-займы на карты, в 2020 году составила 290 млн грн.

Долги по кредитам: дорогая “помощь”

По информации НБУ, средняя сумма онлайн-кредита составляет 4,2 тыс. грн, а офлайн-кредита наличными — 6,4 тыс. грн. Наиболее популярные сроки составляют до 30 дней или от 32 до 92 дней. Займы не обеспечены залогом и выдаются по упрощенной процедуре. Реальная ставка по микрокредитам высока, что обусловлено рисками их невозврата.

“Был случай, когда фактическая ставка по кредиту составила 376 000% годовых и заемщик с ней согласился. Это подтверждает факт, что кредитные договоры почти никто не изучает перед заключением”, — приводит пример Евгений Гилин, старший партнер АО “Жованник и партнеры”.

В соответствии с постановлением правления НБУ №16 от 11.02.2021 года небанковские финучреждения обязаны информировать потребителей об общей стоимости кредита и реальной годовой процентной ставке. Анализ соблюдения этих требований Нацбанком свидетельствует, что отнюдь не все учреждения играют по правилам. К нарушителям НБУ применяет меры воздействия. Однако проблема не только в сокрытии информации.

“Когда типичный заемщик находится в шаге от получения денег, он не читает ни условий договора, ни публичной оферты, ни индивидуальной. Фактически это психологическая манипуляция, к которой часто прибегают финучреждения“, — говорит Гилин.

“Обычно кредиты в МФО берут малообеспеченные граждане, попавшие в сложные жизненные условия, а также лица, вынужденные под давлением коллекторов брать новые кредиты, чтобы вернуть старые”, — поясняет Ростислав Кравец, адвокат, старший партнер АК “Кравец и Партнеры”. По наблюдениям НБУ, услугами онлайн-кредитования пользуются и те, кто имеет доступ к банковским кредитам. Видимо, клиентов привлекает легкость получения денег. Сервисы популярны и у людей с плохой кредитной историей, ведь, по словам Евгения Гилина, МФО отличаются почти полным отсутствием проверки реальной платежеспособности заемщиков — есть клиенты, которые смогли набрать больше 40 кредитов в разных учреждениях и ни один не вернули.

В НБУ со ссылкой на информацию профильных ассоциаций и участников рынка сообщают, что доля проблемной задолженности по микрокредитам иногда достигает 60% от всего портфеля потребительских кредитов компании. Многие заемщики берут кредиты без понимания, что их необходимо вернуть в срок, или сознательно не хотят этого делать. Впрочем, назойливая реклама МФО, пестрящая элементами роскошной жизни и довольными лицами поп-кумиров, похоже, и апеллирует к персонажам, жаждущим легких денег.

Попавшись на удочку МФО, украинцы рискуют стать вечными должниками. Не имея возможности вернуть кредит, они выплачивают проценты и продлевают договоры, а долг нарастает, словно снежный ком. По мнению Кравца, деятельность МФО направлена на то, чтобы проблемных кредитов было как можно больше, чтобы начать телефонный терроризм и психологическое давление.

Жалобы в Нацбанк

“Взяла я у одних “джентльменов удачи” кредит, отдала вовремя до копейки, что подтверждает квитанция. Однако после этого мне полгода названивали их представители, выбивая несуществующий долг. Никаких объяснений не слушали”, — рассказывает киевлянка Наталия. Чтобы избавиться от прессинга, она сменила мобильный номер.

Жалуются на МФО и в Нацбанк. С июля 2020 года до августа 2021-го включительно туда поступило более 20 тыс. таких обращений. Это почти 60% от всех полученных жалоб. Из них 10 тыс. касаются правоотношений по кредитам, около 9 тыс. — поведения во время урегулирования просроченной задолженности.

В числе основных нарушений — начисление процентов на просрочку, пени и штрафа во время карантина или маскировку таких санкций под проценты с целью начисления в карантин. Напомним, в соответствии с законом №691-IX, на период карантина заемщики освобождаются от уплаты в пользу банка или другого кредитодателя неустойки, штрафа или пени. Также потребители жалуются на несовершенную верификацию личности при онлайн-кредитовании и в итоге выдачу кредитов мошенникам на украденные или поддельные документы, перевыпуск сим-карт и взлом личных кабинетов.

Выйти из конфликта

Для решения конфликтных ситуаций с МФО в НБУ рекомендуют связываться с компаниями по официальным каналам и только письменно. Елена Шевчук, президент Ассоциации финансовых компаний “Финансовый омбудсмен”, советует отправить письмо на почтовый адрес руководителю финучреждения, а в случае отсутствия такой возможности обратиться по номеру телефона, указанному на сайте.

“Наиболее распространенная проблема — ухудшение финансового состояния заемщика в связи с потерей работы, серьезной болезнью. В этом случае нужно предоставить компании подтверждающие документы и попросить реструктуризировать долг. В случае полного несогласия с условиями договора ситуацию следует решать в судебном порядке”, — советуют в НБУ.

Если потребитель не смог связаться с МФО или проблема не решена, Елена Шевчук советует обратиться к регулятору — НБУ, в его структуре есть подразделение, в задачи которого входит надзор над соблюдением законодательства о защите прав потребителей финуслуг.

Нужны правила

Опрошенные Фокусом эксперты сходятся во мнении, что рынок микрокредитов требует более тщательного регулирования. “В Украине давно надо ввести ответственное кредитование — правила и требования к кредитодателям, которые рекомендованы глобальным Советом финансовой стабильности в 2012–2013 годах после анализа причин кризиса 2008 года”, — считает Анна Мурина, финансовый эксперт. По ее словам, в ЕC такие правила долго существовали в разных интерпретациях на национальных уровнях отдельных стран, а с 2020 года стали обязательными и унифицированными. Эти правила обязывают кредитора перед выдачей кредита убедиться в платежеспособности заемщика и том, что возврат кредита не повлечет для него финансовых трудностей.

В развитых странах также следят за рекламой МФО и требуют полноты раскрытия информации. По словам Муриной, во многих странах действуют законодательные ограничения максимальной стоимости кредитов.

“В Украине тоже не помешало бы ограничить ставку, — считает собеседница Фокуса. — Такое изменение быстро сокращает высокорисковое кредитование, где высоко вероятна несостоятельность заемщика выплатить кредит в срок в полном объеме”.

К слову, после перехода МФО под крыло надзора НБУ ситуация начала улучшаться. “Рынок получил сильный толчок в направлении прозрачности и цивилизованности, — говорит Евгений Гилин. — Новый регулятор предпринял меры для приведения структуры собственности финучреждений к стандартам прозрачности, усилил надзор по соблюдению законодательства в сфере защиты прав потребителей финуслуг, проводит проверки, особенно тех МФО, которые не отчитывались перед регулятором”.

Чтобы обеспечить прозрачность и достоверность данных о кредитах МФО, НБУ планирует принять отдельные требования к раскрытию на сайтах и в рекламе всех условий и рисков потребительских кредитов для потенциального заемщика. Также Нацбанк анализирует практику кредитования в МФО лиц с плохой кредитной историей и настаивает, что небанковские финучреждения должны проводить надлежащую оценку кредитоспособности заемщиков. При этом и самим гражданам стоит c умом подходить к взятию денег взаймы и их выплате, чтобы не оказаться в состоянии вечного должника, затянув узел неплатежеспособности на собственной жизни.

ФОКУС

АО «Кравец и Партнеры»

На сегодняшний день в Украине законодательно так и не разобрались с ситуациями, когда вкладчик банка, признанного неплатежеспособным, может встретиться со второй волной проблем.

Фонд гарантирования вкладов физлиц (ФГВФЛ) продает права требования по кредитам клиента “левым” субъектам, для которых закон во многих случаях не писан.

Факторинг или нет – вот в чем вопрос

На самом деле речь идет о споре насчет того, являются ли такие операции ФГВФЛ факторингом, ведь тогда, согласно законодательству, фонд должен был бы продавать такие права только банкам и компаниям, уполномоченным на такие операции. Иными словами, субъектам, контролируемым Нацбанком.

Но, как рассказал UBR.ua старший партнер АО “Кравец и партнеры” Ростислав Кравец, в Фонде гарантирования такие операции не расценивают как факторинг, поэтому считают вправе распродавать кредиты клиентов обанкротившихся банков “направо и налево” – учреждениям, неподконтрольным НБУ, что чревато рядом проблем.

Большая палата Верховного суда недавно приняла решение, согласно которому речь идет не о факторинге, хотя многие юристы придерживаются противоположной позиции и отмечают, что на данный момент банковские должники в стране никак не защищены – хотя бы потому, что в Украине все еще допустима нелегальная скупка их долгов.

“Большая палата не считает такие операции факторингом. Я предполагаю, что в Фонде гарантирования на Верховный суд просто надавили. Сегодня у должника прав нет, а брать кредит очень опасно. Например, “левая” компания, купившая его кредит, может игнорировать законодательство”, – отмечает Кравец.

Такое игнорирование чревато теми же незаконными коллекторскими приемами, когда должнику чуть ли не выламывают двери из-за безосновательного увеличения процентов по взятому и перепроданному ФГВФЛ кредиту, сопровождая это шантажом, давлением, угрозами и пр. И жалоба в НБУ не поможет, поскольку, как было сказано, регулятор тут бессилен.

“Сами выводы судьи вообще основываются на историческом понимании факторинга. Не на том, что написано в законе, а откуда он вообще возник, что это была сначала комиссия… Судья предоставил какое-то вольное литературное изложение, к которому сложно серьезно относиться”, – полагает Кравец.

Долги украинцев выгодно скупают

Более детально и на примере о такой схеме рассказал UBR.ua юрист, управляющий партнер “Наказ” Филипп Орлов.

“Человек берет кредит. Задолженность перед банком – 4 млн грн. Банк ликвидируют, нужно искать деньги, чтобы со всеми рассчитаться. ФГВФЛ, который теперь управляет банком, продает (переуступает) право требования на этих 4 млн грн новому кредитору. Последний платит банку за это право требования какую-то сумму”, – говорит он.

Эта сумма, конечно же, ниже, чем размер долга. Например, платит банку 1 млн грн. В итоге банк получает всего лишь 1 млн грн, зато “здесь и сейчас”, а новый кредитор получает возможность взыскать с должника 4 млн, заплатив при этом за такую возможность только малую часть. И все остаются довольны, кроме должника.

“Но дело в том, что по сути это договор факторинга. Новый кредитор получает право получить выгоду в размере разницы между размером долга (4 млн грн) и размером его затрат на выкуп этого долга (1 млн грн). А фактором в договоре факторинга (новый кредитор) может быть только финучреждение”, – поясняет юрист.

Иными словами, такое финучреждение должно быть включено в специальный Реестр финансовых учреждений. Проблема в том, подмечает Орлов, что это противоречит Хозяйственному кодексу, поскольку фактором может быть далеко не каждый.

Чтобы избежать этого ограничения, ФГВФЛ продает право требования не по договору факторинга, а по договору отступления имущественных прав по кредитному договору.

“Потом новый кредитор приходит к должнику и предъявляет ему требование, забирает имущество в порядке реализации ипотеки, если она была, а обычно такие долги у банков обеспечены ипотекой. И вместе с правом требования по кредиту, новый кредитор получил и право по договору ипотеки”, – рассказал Орлов.

Банк, который ликвидируется, имеет долги перед вкладчиками, он должен выплатить депозиты. Денег у него, естественно, нет, поэтому он, собственно, и банкрот. В тоже время банк имеет активы в виде кредитов. Но банк продает эти активы “за 3 копейки” каким-то “левым” субъектам.

Итог: у банка нет денег, чтобы расплатиться с вкладчиками, а свои возможности взыскать где-то деньги он распродал за бесценок.

“Важно подчеркнуть, что Фонд гарантирования имеет право переуступать право требования физлицам, но он не может заключать договора факторинга с субъектами, которые не являются финучреждениями. Суть проблемы в разграничении того, что такое “переуступить право требования” и что такое “факторинг”, – резюмировал юрист.

Дело может дойти до ЕСПЧ

В беседе с UBR.ua адвокат, старший партнер АО Legal House Алексей Гнатенко также подметил относительно продажи долгов физлицам, что такая процедура определена законом, но фактически применяется редко.

“Финансовые компании, ломбарды и юрлица-лизингодатели имеют право предоставлять финансовые услуги (заключение договоров о предоставлении таких услуг) исключительно на основании соответствующих лицензий. Это же касается услуг факторинга и доверительного управления финансовыми активами”, – говорит Гнатенко.

Банк на стадии ликвидации не может осуществлять характерной для него финансовой деятельности и быть стороной такого договора, так как он не имеет соответствующей лицензии и находится в управлении ФГВФЛ. Для клиента это очевидная проблема – переход права требования на его имущество происходит без его согласия и участия, что является нарушением его прав.

Сегодня подобные дела являются предметом рассмотрения в суде, но практику трудно назвать положительной для клиента и стабильной для этого вида правоотношений.

“Конечно, государство в лице ФГВФЛ и судебной ветви власти имеют общую точку зрения на решение этой проблемы. Но единственным источником беспристрастного и справедливого судебного решения может быть Европейский суд по правам человека (ЕСПЧ)”, – подчеркнул юрист.

Но вместе с тем он признает, что на момент получения такого решения через несколько лет клиентам банков от этого будет не легче. Единственное что, возможно, жалобщики смогут получить адекватные компенсации от государства.

UBR

АО «Кравец и Партнеры»