🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Під ці гроші було підписано меморандум, текст якого нещодавно з’явився на сайті Мінфіну.

Примітно, що документ опублікували вже після отримання Україною першого траншу 3 мільярди (його перерахували 17 січня). Про підписання меморандуму 16 січня повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, але без особливих подробиць.

Ми вже писали про меморандум з МВФ, який передбачає, зокрема, скасування практично всіх податкових пільг для бізнесу.

Меморандум з ЄС більш короткий, у ньому основну увагу приділено судовій системі та антикорупційним органам, наглядовим радам, держзакупівлям, банкам та енергетиці.

Але готуються нововведення і для людей та бізнесу, наприклад, прописано зобов’язання про зміну процедури банкрутства фізосіб (в Україні вона є, але практично не працює) та низка “спрощень” для підприємців.

Цікаво, що у меморандумі передбачено можливість ретельних перевірок виконання умови меморандуму кредиторами, і під результати цих перевірок фактично пов’язане виділення фінансування.

Розбиралися, що написано у новому меморандумі з ЄС і що це означає для України.

Мільярди з умовами

Новий меморандум про взаєморозуміння між Україною та ЄС передбачає виплату нашій країні макрофінансової допомоги у розмірі 18 млрд. євро.

Як зазначено у документі, перший транш можуть перерахувати до 31 березня, але все залежить від швидкості виконання ключових пунктів. Але на практиці все сталося набагато раніше – вже 17 січня, тобто наступного дня після підписання меморандуму.

Повідомлення про виплату першого траншу макрофінансової допомоги Україні з’явилось на сайті Єврокомісії.

“Комісія сьогодні виплатила перший транш у розмірі 3 млрд євро з пакету макрофінансової допомоги (MFA+) обсягом до 18 млрд євро для України. Це сталося після швидкого ухвалення та набуття Регламенту MFA+ у середині грудня 2022 року менш ніж через два місяці після запиту на засіданні Європейського ради 20-21 жовтня 2022 року”, – йдеться у повідомленні.

Фінансування йтиме в рамках рішення від 14 грудня минулого року, коли Європарламент та Рада ЄС ухвалили регламент щодо створення інструментарію надання підтримки нашій країні у вигляді позик, безповоротної допомоги та субсидій за процентною ставкою.

Кредит виділятимуть траншами (кожен із яких у свою чергу може бути поділений на частини). Рішення щодо кожного траншу та термінів окремо прийматиме Єврокомісія. Орієнтир – до 4,5 млрд євро на квартал.

Останній транш підв’язали до виконання умов меморандуму.

Єврокомісія перераховуватиме кошти на рахунки Держказначейства, потім вони надійдуть до бюджету.

Фінансування – цільове. Гроші мають піти на відновлення України, зокрема, енергетичних об’єктів, критичної інфраструктури, транспортної мережі, охорони здоров’я, житлового сектору, шкіл та ін.

Плюс – на реформи, зокрема, судових та антикорупційних органів. За процентною ставкою Україні доведеться щороку подавати запит на субсидію, яка може бути надана за умови дотримання політичних передумов.

Тобто “знижку” за відсотками можуть і не дати. Відсоткову ставку у відкритій версії кредитного договору не вказано, але раніше озвучувалася цифра у 3,5% річних. За рахунок субсидій (якщо їх надаватимуть, ставка може бути істотно знижена, аж до нуля). Як зазначав раніше в одному з інтерв’ю виконавчий віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс, “у програмі є грантова складова, яка покриває платежі за відсотками. Тобто для України це soft loan (пільговий кредит – Ред. )”.

“Цікаво, що в меморандумі прописаний дуже жорсткий контроль за витрачанням отриманих коштів з боку кредиторів. Наша влада буде зобов’язана регулярно звітувати Єврокомісії в процесі виконання умов. Це можна розцінити як свідчення того, що міжнародні кредитори по максимуму хочуть перестрахуватися від того, що Україна поступово “з’їде” з домовленостей, а також запобігти можливому нецільовому освоєнню коштів”, – каже голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

У самому меморандумі зазначено, що перед виділенням Єврокомісією другого та кожного наступного траншів українська влада має надати “заяву про відповідність виконання умов”.

Тобто відзвітувати про хід виконання меморандуму. Після чого комісія, консультуючись із “компетентними міжнародними організаціями” сама зробить оцінку виконання умов меморандуму.

“У разі загальної незадовільної оцінки, якщо не було досягнуто прогресу в реалізації умов політики, комісія може призупинити виплату траншу доти, доки країна не доведе задовільного виконання відповідних вимог звітності. У будь-якому випадку комісія перевірятиме виконання всіх умов політики до того, як буде виплачено максимальну суму підтримки в рамках інструменту”, – йдеться у меморандумі.

Також Єврокомісія відстежуватиме фінансові потреби країни і, якщо вони знизяться, то зменшити, зупинити чи зовсім скасувати кредитну допомогу.

Перевірки по кредиту будуть тривати ще п’ять років після закінчення виплат. Терміни погашення кредиту, як зазначено у кредитному договорі, не повинні перевищувати 35 років з амортизованим погашенням основної суми, що починається після пільгового періоду 10 років.

“Ці домовленості – свого роду підготовка до масштабного фінансування України за участю міжнародних фінансових організацій, у тому числі МВФ. Тобто хочуть на практиці обкатати процедуру виділення коштів і контролю. Запуск такої масштабної програми під відновлення країни можливий вже після війни або, як мінімум, припинення активних військових дій. На мою думку, таке широке кредитування піде не раніше 2024 року, і на той час механізм обкатають на макрофінансовій допомозі ЄС”, – каже аналітик АЦ “Об’єднана Україна” Олексій Кущ.

Скасування пільг, суди, газ, контрабанда

На які умови підписалася Україна заради 18 млрд євро?

На додаток до меморандуму є дві частини. Перша – вимоги щодо звітності. У ній зазначено, що відповідні органи державної влади нашої країни мають надавати Єврокомісії дані щодо потреб, основних напрямів та статей витрат коштів із зазначенням частки держзакупівель.

Друга – так звані “Умови політики”. Ті самі, якими потрібно “продемонструвати прогрес”, щоб отримати другий і наступні транші.

Тут прописано кілька блоків.

1. Макрофінансова стабільність. Передбачено реалізацію дорожньої карти щодо поступового скасування тимчасових надзвичайних заходів, вжитих на початку війни. Йдеться насамперед про відміну податкових пільг, які отримав бізнес, зокрема, можливість переходу на податок у 2% від обороту. Терміни – вже 1-2 квартал цього року. Нагадаємо, що ці ж умови прописані і в меморандумі з МВФ, а Мінфін уже готує законопроект про скасування 2% податку з 1 липня.

Також розписано заходи щодо підтримки стабільності банківської системи: запровадження методології спадкоємності наглядової ради держбанків (перший квартал 2023 року), підготовка до запуску оцінки активів комерційних банків (3 квартал 2023 року), удосконалення механізмів банкрутства юридичних осіб та неплатоспроможних фізосіб. За останніми планується підготовка законодавчої бази, яка дозволить людям погашати борги за принципом Директиви ЄС 2019/1023 та запустити в Україні кодекс банкрутства (3 квартал 2023 року).

“Це розворот колишньої політики надмірного захисту прав кредиторів, яка впроваджувалась ще за Порошенка, і теж під тиском західних структур. У результаті все призвело до того, що кредитування в Україні різко пішло на спад, і це стало гальмувати економіку і сприяти ще більшій її тінізації. Наприклад, щоб українця визнали банкрутом, йому потрібно протягом місяця подати відповідну заяву, заплатити судовий збір у 6-8 тисяч гривень, плюс ще близько 30 тисяч за процедурою банкрутства, гонорари юристам та ін. Зрозуміло, що це мало хто робив: де людині взяти “зайві” гроші, якщо вона і так банкрут. У результаті, хоча кодекс банкрутства у нас прийняли ще в 2017 році, у реєстрі банкрутів фізосіб лічена кількість боржників. Хоч насправді, за найскромнішими оцінками, банкрутів у нас – мільйони. Якщо процедуру змінять, люди можуть розраховувати на списання боргів за простою схемою, аж до того, що заяву про банкрутство можна буде подати через ЦНАП. Процедура буде непростою, оскільки у нас досить сильне фінансове лобі – компанії свого часу масово скуповували прострочені борги українців та хочуть заробити на них свої відсотки”, – каже Кравець.

Також є пункт про страхування – Нацбанк повинен буде перевірити структуру власності страховиків та виконання ними законодавчих норм (3 квартал 2023 року).

2. Структурні реформи та ефективне управління. Йдеться про бізнес-клімат.

У меморандумі зазначено, що Україні потрібно розпочати реалізацію плану заходів щодо дерегуляції економіки та покращення бізнес-клімату, включаючи дерегуляцію та цифровізацію ліцензування та дозвільної системи (до кінця лютого 2023 року), спростити розміщення тимчасових споруд для бізнесу (другий квартал 2023 року) тощо.

Зазначимо, що за ліцензуванням процес дерегуляції останніми роками і так активно йшов, Кабмін свого часу скасував десятки ліцензій. У цьому плані додасться хіба що цифровізація ліцензій. На виконання цього пункту уряд створив міжвідомчу групу, яка в прискореному режимі займеться переглядом державного регулювання для бізнесу.

У прискореному режимі – зрозуміло чому. Терміни конкретні та досить стислі. Як і чітко зазначено у доповненні до меморандуму: “Перш ніж буде виплачено максимальну суму кредитної допомоги, Комісія має перевірити виконання всіх заходів”. У мене лише один коментар із цього приводу: сподіваюся, влада усвідомлює, які зобов’язання на себе беруть”, – написала у своєму Телеграм нардеп Ніна Южаніна (раніше вона очолювала податковий комітет Ради).

Зазначимо, що попередні спрощення щодо того ж ліцензування на легкості ведення бізнесу в країні це мало відбивалися. Так може статися і зараз – плюси від дерегуляції нівелюються на тлі скасування податкових пільг, яких війну підприємці гостро потребують. За даними голови профільного комітету Данила Гетьманцева, на 1 січня 2023 року на сплату 2% перейшло 53 457 юридичних осіб. А вже з 1 липня цю систему мають скасувати – це окремо прописано у меморандумі з МВФ.

“Як зараз встояти бізнесу – велике питання. Блокування податкових накладних (а це подвійна сплата ПДВ), невчасне відшкодування ПДВ (відстрочка, по суті, майже на півроку та ще затримки виконання Держказначейством), надзвичайно великі витрати на генератори, неповага до підприємців, спроба перевірками видавити ще більше. Назріває колапс – це очевидно”, – вважає Южаніна.

Окремо прописано посилення процесу відбору незалежних наглядових рад та керівників на великі держпідприємства, а також розвиток системи держзакупівель.

Цікаво, що окремо виділили медичні закупівлі. Зазначається, що ДП “Медичні закупівлі України” мають бути збережені як єдиний національний покупець медичного обладнання, ліків та вакцин на центральному рівні. Це держпідприємство, нагадаємо, працює через міжнародних посередників. Але, як кажуть наші джерела на ринку охорони здоров’я, останнім часом активізувалися розмови про повернення до колишньої системи, тобто допуску до закупівель ліків різних компаній. Що викликало різку критику з боку міжнародних партнерів, зацікавлених у закупівлі через свої структури.

“З посередниками тієї ж Crown Agency свого часу було пов’язано чимало скандалів. В ідеалі, навіть залишивши за “Медичними закупівлями України” монопольне право розпоряджатися бюджетними коштами, варто було б змінити саму схему закупівель, скажімо, перейти на прямі контракти з виробниками”, – вважає Ростислав Кравець.

3. Верховенство права

Тут прописано завершення відбору та призначення до 2 кварталу цього року нового керівника НАБУ, поновлення роботи Вищої ради правосуддя та ВАКС (3 квартал), розробка стратегічного плану реформування всього правоохоронного сектору (3 квартал).

Окрему увагу приділено “удосконаленню відбору суддів”. Наголошується, що необхідно впорядкувати етапи відбору, переглянути тривалість підготовки суддів, оновити положення про відбір суддів із чіткими критеріями їхнього оцінювання. Поліпшення відбору фахівців передбачено, зокрема, і для САП.

“Виходить, що міжнародні партнери визнають невдалою судову реформу, яку проводили загалом за їх вказівкою. Тепер і підготовку суддів. І їхній відбір та оцінювання потрібно переглядати. У тому числі, фактично визнаються проблеми у професіоналізмі працівників антикорупційних органів”, – вважає Кравець.

Зазначимо, що загалом це дублюють і умови, які виставив ЄС для України як кандидата у члени Євросоюзу.

Готуються також законодавчі зміни – Україна має прийняти та почати імплементувати законодавчу базу щодо криміналізації великомасштабної контрабанди всіх товарів (до 4 кварталу 2023 року). Фактично це означає, що влада має провести ґрунтовні зачистки на митниці та продемонструвати “посадки контрабандистів”.

4. Енергетика

У цьому блоці є кілька пунктів. Влада підписалася зміцнити правову та адміністративну базу під енергоефективні технології для новобудов та реконструйованих будівель (2 квартал 2023 року). Серед забудовників це пов’язують із можливим заходом на будівельний ринок іноземних компаній, які такі технології активно застосовують.

Також один із пунктів – покращення роботи газової системи, зокрема, затвердження наглядової ради “Нафтогазу” (що вже зроблено), сертифікація оператора газових сховищ та запуск корпоративної реструктуризації оператора ГТС (2 квартал 2023 року).

Крім того, мають підготувати план відновлення енергетичної інфраструктури з прив’язкою до “зеленого переходу”. Тобто відновлення “брудних” вугільних ТЕС, зруйнованих під час ракетних ударів – під питанням. До 4 кварталу цього року потрібен “прогрес” щодо інтеграції нашого ринку електроенергії до європейського.

Як видно, у цьому меморандумі пунктів менше, ніж, скажімо, у меморандумі із МВФ. Опустили, зокрема, питання тарифів для населення, соцвиплат тощо. Проте прописані ключові для кредиторів пункти – наглядові ради в держкомпаніях, судова реформа, енергетична сфера, скасування податкових пільг. Але основний наголос зроблений на “безальтернативності” реформ – якщо їх не буде грошей просто не даватимуть.

СТРАНА

АО «Кравец и Партнеры»

Если будут выявлять нарушения, коллекторскую компанию будут исключать из реестра. Банкам, финансовым компаниям запретят сотрудничать с ней. В течение месяца НБУ получает более 500 жалоб от граждан на действия коллекторов.

– Инициатива Нацбанка не решит проблемы. Скорее будет иметь рекомендательный характер. Поэтому говорить об упорядочении этого рынка или применении санкций против коллекторских компаний — бесперспективно, — рассказывает адвокат Ростислав Кравец, 47 лет. – Сегодня Уголовный кодекс предусматривает ответственность за незаконные действия кредиторов в отношении должников по кредитам. Это непосредственно статьи о вымогательстве и принуждении к выполнению гражданско-правовых обязанностей. Вопрос в том, что правоохранительные органы не работают как следует. Поэтому коллекторы позволяют себе терроризировать должников. Прежде всего надо заставить работать полицию. Проблему удастся решить после того, как появятся несколько десятков приговоров коллекторам.

Должники, которые стали жертвами преследований и угроз, должны обратиться в правоохранительные органы. В то же время чаще всего Служба безопасности или полиция просто закрывает колл-центры, которые занимаются телефонным терроризмом. Бывают случаи, когда коллекторы звонят соседям, родственникам должников. Говорят, что вы поручители по кредиту и нужно оплатить долг. Ни один человек не может стать поручителем без личного согласия и подписи. Это шантаж и вымогательство, за это предусмотрена уголовная ответственность.

Решать вопрос с должниками и коллекторами нужно комплексно. Национальный банк с 1 июля регулирует работу небанковских финансовых учреждений, которые выдают быстрые кредиты. Уже был законопроект, которым предлагали установить доходность таких организаций не выше 200 процентов. Сегодня она стартует от 500 процентов годовых. Именно этот вопрос прежде всего должен решить Нацбанк.

Маргарита ДИКАЛЮК, Gazeta.UA

АО «Кравец и Партнеры»

Рассмотрение в парламенте законопроекта о защите потребителей финансовых услуг (№ 2456-д) вышло на финишную прямую. В Нацбанке говорят, что после его появления финучреждения не смогут безнаказанно дурачить клиентов обещаниями беспроцентных кредитов, навязывать дополнительные услуги или проделывать иные трюки, позволяющие зарабатывать на неведении и доверчивости населения. Однако оптимизм регулятора разделяют далеко не все.

Контролеры возьмутся за “беспроцентные” кредиты

В НБУ подсчитали: за прошлый год портфель гривневых кредитов, выданных банками населению, вырос на 31,4% – до 135,4 млрд грн, превысив объем в докризисный период. Драйвером роста стало потребительское кредитование, на которое приходится около 85% всех займов в нацвалюте, привлеченных физлицами от банков.

Не менее активно развивают кредитование и небанковские финучреждения. Например, за первые шесть месяцев прошлого года общий объем кредитов, выданных всеми небанковскими финансовыми учреждениями, вырос на 37% по сравнению с первым полугодием 2017-го (до 20,8 млрд грн). Но если в банках декларируемые эффективные ставки по потребительским кредитам составляют 30-140% годовых, то в финансовых компаниях могут превышать 600%.

Пока ситуация еще не критична: уровень долговой нагрузки на украинские домохозяйства составляет 9,1% от размера годового дохода. Для сравнения: в Латвии этот показатель превышает 44%, в Польше – 63%, в Словакии – 78%. “При сохранении темпов роста потребительского кредитования в перспективе нескольких лет некоторые группы домохозяйств могут оказаться чрезмерно закредитованными. В 2016-2017 гг. компания GfK Ukraine по заказу Всемирного банка проводила исследование, в рамках которого респонденты сегментировались по риску несостоятельности погасить кредит (в зависимости от соотношения расходов и доходов) и риска чрезмерной закредитованности (в зависимости от наличия задолженности по кредитам, коммунальным платежам и т. д.). В категорию “незащищенные” (то есть высокие риски по обоим направлениям) попало 74% из 2410 респондентов”, – указывает Наталья Задерей, эксперт экспертной платформы НБУ.

Не исключено, что обыватели были бы менее падки на кредиты, если бы, к примеру, знали, что платить по ним придется не обещанные 0,1%, а все 500-600% годовых. Пресечь такое откровенное вранье финучреждений призван новый закон “О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно усовершенствования защиты прав потребителей финансовых услуг”. Проект документа депутаты готовы рассмотреть во втором чтении уже в ближайшее время. Документ призван не только пресечь вопиющие случаи нарушения прав клиентов финучреждений, но и наделяет нынешних регуляторов правом рассматривать жалобы населения на финансистов и наказывать нарушителей.

“Бесхозными” клиенты финучреждений оказались в 2011 г., когда Госпотребстандарт вычеркнул финансовые услуги из своего перечня. После чего объектом для тысяч писем с жалобами на нарушения со стороны финучреждений стал Национальный банк. Но сейчас, не имея законного мандата на защиту прав потребителей, НБУ может только погрозить пальчиком или написать устрашающее письмо. Ситуацию может изменить принятие законопроекта № 2456-д – именно он возложит на Нацбанк обязанность работать с нарушениями в отношении клиентов (аналогичными полномочиями разбираться с жалобами потребителей на подопечных наделяются Комиссия по ценным бумагам и фондовому рынку и Комиссия, регулирующая сферу рынков финуслуг. – “ВД”).

Законопроект обязывает все без исключения финучреждения в месте предоставления услуг разместить информацию о полной их стоимости. А также письменно проинформировать клиента перед заключением договора, сколько ему реально, с учетом всех комиссий, придется платить по кредиту или какой доход он будет получать по депозиту, включая все комиссии и налоги. Если же конкретный размер трат не может быть определен, в уведомлении ему должны будут рассказать порядок определения таких расходов.

“Ужесточатся и требования к рекламе: если шрифт информации об условиях предоставления финансовых услуг вдвое меньше, чем название финуслуги, реклама будет считаться недобросовестной. То же касается и аудиорекламы, в которой условия предоставления услуги объявляются на 25% быстрее, чем ее название. Поэтому мелкий шрифт или скороговорка должны остаться в прошлом”, – полагает Василий Андрусяк, руководитель практики налогового права MORIS GROUP.

Клиент всегда прав

Недобросовестная реклама и полнота раскрытия информации – лишь часть проблем, которые призван решить будущий закон. Существенно откорректированы будут и взаимоотношения финучреждений с клиентами в рамках договорных отношений. Прежде всего в документе оговаривается общее для всех финансовых договоров правило: содержащиеся в нем условия не могут ограничивать законодательно прописанные права потребителей. Нарушающие это правило пункты договора будут автоматически считаться недействительными.

Например, если клиент взял кредит под определенный фиксированный процент или разместил срочный депозит, то банк не сможет в одностороннем порядке увеличить процент по кредиту или изменить размер процентов по депозиту. Стандартные сейчас отговорки вроде изменения экономической ситуации или учетной ставки НБУ уже не сработают. И соответствующие условия договора, дающие финансистам такое право, работать не будут.

Изменять условия договоров финучреждения смогут только с письменного разрешения клиента. “Как это работает сейчас? Финучреждения направляют потребителю предложения об изменении условий договора (например, увеличение процентной ставки). При этом в договоре часто прописывается следующее правило: если потребитель не заявит претензий в течение определенного срока, это автоматически означает согласие с таким предложением. Все, что требуется от недобросовестных финучреждений, – это иметь доказательства отправки такого предложения и его получение потребителем. Такое получение может фальсифицироваться, отдаваться соседям, формироваться по соглашению с почтовым отделением или почтальоном. Результат – потребитель узнает о дополнительных процентах или задолженности в момент, когда она достигает значительных размеров. В случае же принятия законопроекта увеличение процентной ставки без письменного согласия потребителя будет недействительным”, – поясняет Василий Андрусяк.

Более того, законодатель позаботился о том, чтобы договоры были максимально понятны для обывателей. Отказ предоставить экземпляр договора со всеми приложениями уже будет считаться нарушением. “Также законопроект оговаривает следующее: при возникновении разночтений договора, закрепленные в нем права и обязанности клиента будут толковаться в его пользу. То есть замысловатые формулировки договора, зачастую понятные только юристу, который его составлял, уже не помогут финучреждению использовать неоднозначность в свою пользу”, – говорит Максим Олексиюк, партнер ЮФ “КМ Партнеры”.

Что не менее важно, закон должен снизить риски невозвратов. “Среди существенных моментов следует также отметить введение штрафных санкций, которые накладываются контролирующими органами, в частности, за непроведенную оценку кредитоспособности потребителя перед заключением договора о финансовой услуге. Данное нововведение должно побуждать заимодателей к более ответственному походу при принятии решения о выдаче займа”, – говорит Игорь Опадчий, партнер ЮК JN Legal.

Андрей Трембич
Адвокат АФ «Грамацкий и Партнеры»

Законопроект о защите потребителей финансовых услуг запрещает прописывать в договоре пункты, ограничивающие права клиента, предусмотренные законом. Это правило действует и сейчас. Проблема в том, что эти договоры могут «творчески» уточнять, детализировать, замалчивать права, толковать их или предусматривать особые механизмы их осуществления.

Самые одиозные положения финансовых договоров после принятия законопроекта не исчезнут. Например, очень часто в договорах прописывают так называемые третейские оговорки. Это означает, что в случае возникновения конфликта между финучреждением и клиентом спор будет рассматриваться в «постоянно действующем третейском суде», который «постоянно действует» как раз при этом же банке (их ассоциации).

Обращаться должнику банка в такой суд за защитой – все равно, что обращаться к кассиру того же банка. «Третейскими судьями» в этих судах часто работают бывшие сотрудники этих же банков. Будут ли они рассматривать конфликт беспристрастно? Вопрос риторический. И все это вполне законно. Так же законно, как и предусматривать в ипотечном договоре возможность обращения взыскания на предмет ипотеки за любое и всякое нарушение договора кредита или ипотеки. В том числе за неуведомление должником (ипотекодателем) в течение трех дней, скажем, о смене номера телефона или электронной почты. Так же законно, как предусматривать троекратные наслоения обеспечений в интересах финучреждения: залог/ипотека, поручительство, договор купли-продажи с отлагательным условием, штрафы и пени, дополнительные платежи, которые прямо не именуются неустойкой, но таковой фактически являются.

Жалуйтесь!

Безусловно, закон не может охватить все возможные практические нюансы взаимоотношений финучреждений и их клиентов. Поэтому наделяет регуляторов правом издавать разъяснения и методические рекомендации, которые в будущем позволят закрыть все спорные вопросы.

И все же многие правоведы настроены в отношении нового документа очень скептически. “К сожалению, данный законопроект слишком долго находился на рассмотрении. За это время уже были внесены изменения в Закон “О защите прав потребителей”, приняты законы “О потребительском кредитовании” и “О возобновлении кредитования”, пролоббированные НБУ и недобросовестными банкирами. Поэтому о том, что закон сможет эффективно защитить права потребителей, говорить не приходится. Все предлагаемые нормы – не более чем предоставление дополнительных полномочий регуляторам (перечень которых даже расширен), никоим образом не защищающие непосредственно потребителей финансовых услуг”, – уверен Ростислав Кравец, старший партнер адвокатской компании “Кравец и Партнеры”.

Простой пример. Законопроект предлагает считать нарушением прав потребителей навязывание дополнительных услуг (“хотите оплатить в нашей кассе – оформите карту нашего банка”, “заверяйте документы только у указанного нами нотариуса”, “хотите получить услугу – оформите страховку” и т. д). Но навязывать любые дополнительные услуги запрещено и сейчас. Обходят это требование просто – обязательство клиента приобрести что-то дополнительно документально не фиксируется. То есть не бывает таких условий договора, но бывают специфические “пакеты” страховых или других финансовых услуг. Эта же практика сохранится и после вступления в силу нового закона. Аналогичное требование – раскрывать эффективную ставку по кредиту – тоже уже имеется. Но много ли мы найдем владельцев потребительских кредитов, которые точно знают, под какой действительно процент их привлекли?

То же самое касается и недобросовестной рекламы. “Если честно, любой нормальный юрист с помощью нехитрых дисклеймеров вроде “администрация не несет ответственности…”, отсылок, отпугивающих пространных формулировок и креативного дизайна сделает так, чтобы формально соблюсти любые требования закона о рекламе – и при этом завлечь клиента”, – уверяет Андрей Трембич, адвокат АФ “Грамацкий и Партнеры”.

Так что все будет зависеть от того, насколько формально будут подходить к проверке подопечных и рассмотрению жалоб потребителей сами регуляторы. И будет ли у нарушителей возможность откупиться.

Максим Олексиюк
Партнер ЮФ “КМ Партнеры”

Законопроект не решает очень существенный вопрос, связанный с ведением банками депозитных, а также текущих (расчетных) счетов клиентов. Между депозитом и расчетным счетом существует принципиальная разница. Депозит – это предоставление средств банку взаймы, тогда как расчетный счет открывается только для ведения банком учета безналичных средств клиентов. Однако проблема состоит в том, что банки не делают разницы и распоряжаются всеми без исключения средствами клиента, будь то депозит или расчетный счет. То есть деньгами на текущем счету вы рискуете ровно так же, как и те, кто передал деньги на депозит. При этом по текущим счетам клиенты либо не получают проценты, либо получают, но очень незначительные.

Кроме того, собственники депозитов уже защищены законодательно: в случае банкротства банка они получают возмещение из Фонда гарантирования вкладов (по вкладам до 200 тыс. грн). Но как быть тем, кто никому не предоставлял свои деньги и просто имеет расчетный счет в банке? Как оказалось, на практике банки не видят разницы, и собственники расчетных счетов необоснованно несут те же максимальные риски. Учитывая недавний банкопад, на эту ситуацию законодатели должны были обратить внимание в первую очередь.

Елена Демина, ДС

АО «Кравец и Партнеры»

Сами финучреждения предпочитают об этом не говорить, отделываясь общими словами о том, что внедряют рискоориентированный подход в рамках требований по финансовому мониторингу.

А новые истории из практики обслуживания в отечественных банках рассказывают их клиенты.

“Активнее всего сейчас обсуждают две новые практики. Это появляющиеся повсеместно запреты на досрочное погашение ранее оформленных кредитов, если человек не может понятно пояснить и подтвердить соответствующими документами происхождение денег, которые у него появились, чтобы раньше выплатить заем. В таких случаях отказывают в погашении. Необоснованная “досрочка” – это признак сомнительной операции, согласно новому постановлению Нацбанка по финансовому мониторингу (№65), поэтому все активно проверяется. Также банки стали выяснять происхождение средств, которые дают заемщики в качестве первоначального взноса при кредитовании”, – рассказал “Стране” финансовый аналитик Василий Невмержицкий.

В каждом из случаев финансовый мониторинг работает по-своему.

• При досрочном погашении кредитов: банки требуют отчет о происхождении денег, если клиент хочет погасить весь остаток по кредиту – все 100%. Особенно если кредит оформлялся на продолжительное время (например на 5-7 лет), а погасить его хотят за через год-два. Считается, что у заемщика могли появиться нелегальные капиталы, и объяснение, что человек брал более “длинный” заем на всякий случай, для подстраховки, банковского работника не убедит. Придется доказывать, что деньги “чистые”.
• При оформлении кредита: если украинец самостоятельно собрал деньги на половину квартиры или машины и пришел в банк одалживать на вторую часть, у него спросят, как он нажил свой первоначальный взнос. Придется искать подтверждения тому, что средства заработаны честно и не имеют преступного происхождения. Это не банк будет проверять и что-то для себя выяснять – нет. Это человеку придется показывать источник средств.

Такие требования появились за последние несколько месяцев. Обслуживание в украинских банках в принципе стало сложнее из-за новых требований по финансовому мониторингу, которые внедряют финучреждения после вступления в силу новой нормативной базы в 2020 году:

• закона №361-IX, вступившего в силу 28 апреля;
• постановления Нацбанка №65, которое заработало с 22 мая.

Чтобы убедить банк в том, что ваши деньги не были заработаны нелегально, можно подавать разные документы:

• налоговую декларацию с соответствующими статьями доходов;
• свидетельство о вступлении в наследство;
• документы, подтверждающие продажу квартир, земли, машины или прочего ценного имущества;
• официально оформленный договор, по которому были получены средства и уплачены налоги и пр.

“Часто банки не дают досрочно погасить кредит, чтобы продолжать на нем зарабатывать. Видят, что человек платит аккуратно – таких сейчас ценят – и хотят подольше не отпускать. Поэтому могут долго ставить палки в колеса, чтобы он досрочно не уплатил всё. Могут настаивать на подтверждении неожиданно возникшего дохода налоговой декларацией. Если ее нет, то люди обычно меняют стратегию. Не отдают весь остаток по кредиту одним махом, а начинают систематически переплачивать по займу из месяца в месяц и быстрее все выплачивают”, – обрисовал “Стране” ситуацию старший партнер адвокатской компании “Кравец и партнеры” Ростислав Кравец.

Еще сложнее стало работать с банками представителями молодого бизнеса. По новым требованиям, их проверяют тщательнее прежнего, особенно если речь идет о новом бизнесе и начинающих предпринимателях.

“На днях была история: молодой парень получил после учебы от отца $ 20 тысяч. У него золотые руки, закончил техникум, вот отец и сделал ему подарок на свой бизнес – на открытие СТО. Отец не олигарх и не видный бизнесмен, а копил эту сумму всю свою жизнь и чеки не собирал, чтобы вложить в ребенка. Тот компанию открыл быстро: как малый бизнес. А внести средства на счет и в белую купить оборудование не может. Банки требуют объяснения, где он взял этот капитал. Ответ “папа подарил” никого не устраивает. Отделу финмониторинга в банке нужно бумаги в дело подколоть, и все”, – развел руками Василий Невмержицкий.

Все понимают, что таким образом начинающих бизнесменов толкают на полулегальную деятельность. И единственный выход видят лишь в смене банка.

“Рискоориентированный подход, о котором идет речь в новом законе по финмониторингу, – общее и невнятное понятие. Каждый трактует его как ему выгодно. Поэтому не стоит опускать руки, если попался странный банк. Клиент не должен тратить на него время, а сразу идти в более адекватную структуру. В других финучреждениях к нему могут отнестись нормально и обслужить без лишних придирок”, – посоветовал Ростислав Кравец.

СТРАНА

АО «Кравец и Партнеры»

В этом видео Вы узнаете, что необходимо сделать в первую очередь и каким образом можно сделать предложение кредитору для отсрочки погашения кредита и процентов.

Если видео будет для вас полезным, не забывайте поставить лайк, подписаться на канал и поделиться ссылкой со своими друзьями. А также присоединяйтесь к каналу Ростислава Кравца в Телеграм.

Запись на консультацию: https://wa.me/380442296950 (сам номер телефона +380-44-229-6950) или по электронной почте info@knpartners.com.ua

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Рассмотрение в парламенте законопроекта о защите потребителей финансовых услуг (№ 2456-д) вышло на финишную прямую. В Нацбанке говорят, что после его появления финучреждения не смогут безнаказанно дурачить клиентов обещаниями беспроцентных кредитов, навязывать дополнительные услуги или проделывать иные трюки, позволяющие зарабатывать на неведении и доверчивости населения. Однако оптимизм регулятора разделяют далеко не все.

Контролеры возьмутся за «беспроцентные» кредиты

В НБУ подсчитали: за прошлый год портфель гривневых кредитов, выданных банками населению, вырос на 31,4% — до 135,4 млрд грн, превысив объем в докризисный период. Драйвером роста стало потребительское кредитование, на которое приходится около 85% всех займов в нацвалюте, привлеченных физлицами от банков.

Не менее активно развивают кредитование и небанковские финучреждения. Например, за первые шесть месяцев прошлого года общий объем кредитов, выданных всеми небанковскими финансовыми учреждениями, вырос на 37% по сравнению с первым полугодием 2017-го (до 20,8 млрд грн). Но если в банках декларируемые эффективные ставки по потребительским кредитам составляют 30-140% годовых, то в финансовых компаниях могут превышать 600%.

Пока ситуация еще не критична: уровень долговой нагрузки на украинские домохозяйства составляет 9,1% от размера годового дохода. Для сравнения: в Латвии этот показатель превышает 44%, в Польше — 63%, в Словакии — 78%. «При сохранении темпов роста потребительского кредитования в перспективе нескольких лет некоторые группы домохозяйств могут оказаться чрезмерно закредитованными. В 2016-2017 гг. компания GfK Ukraine по заказу Всемирного банка проводила исследование, в рамках которого респонденты сегментировались по риску несостоятельности погасить кредит (в зависимости от соотношения расходов и доходов) и риска чрезмерной закредитованности (в зависимости от наличия задолженности по кредитам, коммунальным платежам и т. д.). В категорию «незащищенные» (то есть высокие риски по обоим направлениям) попало 74% из 2410 респондентов», — указывает Наталья Задерей, эксперт экспертной платформы НБУ.

Не исключено, что обыватели были бы менее падки на кредиты, если бы, к примеру, знали, что платить по ним придется не обещанные 0,1%, а все 500-600% годовых. Пресечь такое откровенное вранье финучреждений призван новый закон «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно усовершенствования защиты прав потребителей финансовых услуг». Проект документа депутаты готовы рассмотреть во втором чтении уже в ближайшее время. Документ призван не только пресечь вопиющие случаи нарушения прав клиентов финучреждений, но и наделяет нынешних регуляторов правом рассматривать жалобы населения на финансистов и наказывать нарушителей.

«Бесхозными» клиенты финучреждений оказались в 2011 г., когда Госпотребстандарт вычеркнул финансовые услуги из своего перечня. После чего объектом для тысяч писем с жалобами на нарушения со стороны финучреждений стал Национальный банк. Но сейчас, не имея законного мандата на защиту прав потребителей, НБУ может только погрозить пальчиком или написать устрашающее письмо. Ситуацию может изменить принятие законопроекта № 2456-д — именно он возложит на Нацбанк обязанность работать с нарушениями в отношении клиентов (аналогичными полномочиями разбираться с жалобами потребителей на подопечных наделяются Комиссия по ценным бумагам и фондовому рынку и Комиссия, регулирующая сферу рынков финуслуг. — «ВД»).

Законопроект обязывает все без исключения финучреждения в месте предоставления услуг разместить информацию о полной их стоимости. А также письменно проинформировать клиента перед заключением договора, сколько ему реально, с учетом всех комиссий, придется платить по кредиту или какой доход он будет получать по депозиту, включая все комиссии и налоги. Если же конкретный размер трат не может быть определен, в уведомлении ему должны будут рассказать порядок определения таких расходов.

«Ужесточатся и требования к рекламе: если шрифт информации об условиях предоставления финансовых услуг вдвое меньше, чем название финуслуги, реклама будет считаться недобросовестной. То же касается и аудиорекламы, в которой условия предоставления услуги объявляются на 25% быстрее, чем ее название. Поэтому мелкий шрифт или скороговорка должны остаться в прошлом», — полагает Василий Андрусяк, руководитель практики налогового права MORIS GROUP.

Клиент всегда прав

Недобросовестная реклама и полнота раскрытия информации — лишь часть проблем, которые призван решить будущий закон. Существенно откорректированы будут и взаимоотношения финучреждений с клиентами в рамках договорных отношений. Прежде всего в документе оговаривается общее для всех финансовых договоров правило: содержащиеся в нем условия не могут ограничивать законодательно прописанные права потребителей. Нарушающие это правило пункты договора будут автоматически считаться недействительными.

Например, если клиент взял кредит под определенный фиксированный процент или разместил срочный депозит, то банк не сможет в одностороннем порядке увеличить процент по кредиту или изменить размер процентов по депозиту. Стандартные сейчас отговорки вроде изменения экономической ситуации или учетной ставки НБУ уже не сработают. И соответствующие условия договора, дающие финансистам такое право, работать не будут.

Изменять условия договоров финучреждения смогут только с письменного разрешения клиента. «Как это работает сейчас? Финучреждения направляют потребителю предложения об изменении условий договора (например, увеличение процентной ставки). При этом в договоре часто прописывается следующее правило: если потребитель не заявит претензий в течение определенного срока, это автоматически означает согласие с таким предложением. Все, что требуется от недобросовестных финучреждений, — это иметь доказательства отправки такого предложения и его получение потребителем. Такое получение может фальсифицироваться, отдаваться соседям, формироваться по соглашению с почтовым отделением или почтальоном. Результат — потребитель узнает о дополнительных процентах или задолженности в момент, когда она достигает значительных размеров. В случае же принятия законопроекта увеличение процентной ставки без письменного согласия потребителя будет недействительным», — поясняет Василий Андрусяк.

Более того, законодатель позаботился о том, чтобы договоры были максимально понятны для обывателей. Отказ предоставить экземпляр договора со всеми приложениями уже будет считаться нарушением. «Также законопроект оговаривает следующее: при возникновении разночтений договора, закрепленные в нем права и обязанности клиента будут толковаться в его пользу. То есть замысловатые формулировки договора, зачастую понятные только юристу, который его составлял, уже не помогут финучреждению использовать неоднозначность в свою пользу», — говорит Максим Олексиюк, партнер ЮФ «КМ Партнеры».

Что не менее важно, закон должен снизить риски невозвратов. «Среди существенных моментов следует также отметить введение штрафных санкций, которые накладываются контролирующими органами, в частности, за непроведенную оценку кредитоспособности потребителя перед заключением договора о финансовой услуге. Данное нововведение должно побуждать заимодателей к более ответственному походу при принятии решения о выдаче займа», — говорит Игорь Опадчий, партнер ЮК JN Legal.

Жалуйтесь!

Безусловно, закон не может охватить все возможные практические нюансы взаимоотношений финучреждений и их клиентов. Поэтому наделяет регуляторов правом издавать разъяснения и методические рекомендации, которые в будущем позволят закрыть все спорные вопросы.

И все же многие правоведы настроены в отношении нового документа очень скептически. «К сожалению, данный законопроект слишком долго находился на рассмотрении. За это время уже были внесены изменения в Закон «О защите прав потребителей», приняты законы «О потребительском кредитовании» и «О возобновлении кредитования», пролоббированные НБУ и недобросовестными банкирами. Поэтому о том, что закон сможет эффективно защитить права потребителей, говорить не приходится. Все предлагаемые нормы — не более чем предоставление дополнительных полномочий регуляторам (перечень которых даже расширен), никоим образом не защищающие непосредственно потребителей финансовых услуг», — уверен Ростислав Кравец, старший партнер адвокатской компании «Кравец и Партнеры».

Простой пример. Законопроект предлагает считать нарушением прав потребителей навязывание дополнительных услуг («хотите оплатить в нашей кассе — оформите карту нашего банка», «заверяйте документы только у указанного нами нотариуса», «хотите получить услугу — оформите страховку» и т. д). Но навязывать любые дополнительные услуги запрещено и сейчас. Обходят это требование просто — обязательство клиента приобрести что-то дополнительно документально не фиксируется. То есть не бывает таких условий договора, но бывают специфические «пакеты» страховых или других финансовых услуг. Эта же практика сохранится и после вступления в силу нового закона. Аналогичное требование — раскрывать эффективную ставку по кредиту — тоже уже имеется. Но много ли мы найдем владельцев потребительских кредитов, которые точно знают, под какой действительно процент их привлекли?

То же самое касается и недобросовестной рекламы. «Если честно, любой нормальный юрист с помощью нехитрых дисклеймеров вроде «администрация не несет ответственности…», отсылок, отпугивающих пространных формулировок и креативного дизайна сделает так, чтобы формально соблюсти любые требования закона о рекламе — и при этом завлечь клиента», — уверяет Андрей Трембич, адвокат АФ «Грамацкий и Партнеры».

Так что все будет зависеть от того, насколько формально будут подходить к проверке подопечных и рассмотрению жалоб потребителей сами регуляторы. И будет ли у нарушителей возможность откупиться.

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Примечательный законопроект принят в первом чтении Верховной радой: он позволит банкам в одностороннем порядке менять ставку по кредиту уже после заключения договора. Впрочем, такой ли это подарок самим банкам? Ведь если учесть ситуацию с кредитованием, то банки первые должны быть недовольны таким решением: новый закон явно не улучшит ситуацию с ипотекой, которая составляет четверть всех кредитов (еще 73% кредитов выдаются на потребительские нужды и 3% на покупку автомобиля).

«На первый взгляд — адекватный механизм. Но не для нас, а для международных рынков, где ипотека стоит людям по 1,5?3% годовых — ее платят всю жизнь и еще активно перекредитовываются в других банках, если графики выплат хотят поменять. В Украине же совсем другая история: люди сначала получают кредиты на квартиры под 28?30%, а затем банки начинают им что-то поднимать под разными соусами и просто ставят перед фактом. Всё переходит в категорию шантажа — не нравится новая ставка, отдайте нам, что одалживали», — предупреждает о проблемах, которые может принести законопроект, старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец в комментарии UBR.ua.

ИА REGNUM

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Ця iсторiя тягнеться з 2013 року, коли ‘Ощадбанк’ придбав 2 млн облiгацiй ТОВ ‘ЕСУ’ (кiнцевим бенефiцiаром якого є Ринат Ахметов) на 2 млрд гривень. Одна облiгацiя коштувала тодi тисячу гривень. У березнi цього року ‘ЕСУ’ мав погасити облiгацiї на 839 тисяч гривень, однак не зробив цього, мотивуючи фiнансовою скрутою.

‘Ощадбанк’ подав на Ахметова до суду. I ось з’явилося перше рiшення в цiй справi. Через рiк ‘ЕСУ’ повинна виплатити ‘Ощадбанку’ майже мiльярд гривень заборгованостi за облiгацiями, а якщо точнiше — 955 мiльйонiв гривень. Зокрема, 802,4 млн грн — основного боргу, 29,7 млн грн — 3% рiчних та 122,7 млн грн — iнфляцiйних втрат.

Юристи ‘ЕСУ’ подавали клопотання щодо вiдстрочення виконання рiшення на п’ять рокiв, — до липня 2022-го. Суд пiшов назустрiч олiгарховi, але вiдстрочив виплату платежу лише на рiк. До речi, у червнi ‘Укрексмiбанк’ звернувся до того ж Господарського суду Києва з позовом до ТОВ ‘ЕСУ’ щодо стягнення 2,83 млрд грн.

— Чотири роки тому пiд облiгацiї ‘ЕСУ’ пан Ахметов отримав в ‘Ощадбанку’ та ‘Укрексiмбанку’ позику на 4,24 млрд гривень, — розповiдає юрист Ростислав Кравець. — Облiгацiй на 2 млрд гривень купив ‘Ощадбанк’, ‘Укрексiмбанк’ — на 2,24 млрд грн. Власне, за цi грошi олiгарх i придбав ‘Укртелеком’ за дуже заниженою цiною. Як на мене, ситуацiя абсурдна, бо стратегiчне пiдприємство було приватизоване суто за державнi кошти. Тобто пан Ахметов випустив облiгацiї, за них отримав кредит i за цей же кредит викупив у держави державне пiдприємство.

Судячи з матерiалiв справи, ‘ЕСУ’ не дотримався строкiв погашення облiгацiй, тобто пропустив сплату майже 1 млрд гривень. Тому суд ухвалив рiшення стягнути на користь ‘Ощадбанку’ з компанiї Ахметова ‘ЕСУ’ цi грошi.

— Чому Фемiда надала вiдстрочку олiгарховi? I чи можна сподiватися, що ‘Ощадбанк’ таки виб’є цей борг з Ахметова?

— Теоретично Ахметов мiг би погасити свої борги як перед ‘Ощадбанком’, так i перед ‘Укрексiмбанком’. Адже ‘Укртелеком’ — доволi потужна компанiя, має чимало нерухомостi. Перед приватизацiєю ‘Укртелеком’ придбав лiцензiю 3G-зв’язку, яка тодi коштувала 1 млрд гривень. Тобто вартiсть усiх активiв ‘Укртелекому’ набагато вища, нiж сума позики. Але, мабуть, вони теж перебувають у заставi.

Та Ахметов грає за своїми правилами. Як i Коломойський, вiн не любить вiддавати борги. Думаю, так буде й тепер. Ахметов не погасить нi цей мiльярд, нi три iншi. Усi олiгархи успiшно кредитувалися й кредитуються за рахунок державних грошей та звикли перекладати все на плечi платникiв податкiв.

Леся ЯСИНЧУК, Експрес онлайн

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

«У Постанові Верховного Суду України від 5 березня 2012 року (справа № 21-421а11) міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Отже, оскільки у справі, яка розглядається, містяться відомості, що Селезньов В.В. – засновник та директор ТОВ «Торенія» ( контрагента ТОВ «Фозі-Фуд») заперечує свою участь у створенні та діяльності ТОВ «Торенія», зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, то перевірка та встановлення такої обставини має значення для правильного вирішення спору.»

Таким чином ВСУ у зазначеній Постанові, приймаючи доводи податкової інспекції, намагається покласти відповідальність на сумлінного платника податків за дії контрагентів.

Варто відзначити, що у податкових спорах щодо відновлення порушеного права платників ПДВ на податковий кредит по взаємовідносинам із «сумнівними», «недобросовісними» постачальниками товарів (робіт, послуг), адміністративні суди у своїх рішеннях посилаються в тому числі і на практику Європейського суду з прав людини у контексті застосування права кожної особи мирно володіти своїм майном, задекларованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (надалі — Конвенція). Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права (ст.1 Протоколу 1 Конвенції).

У цій категорії справ найбільш відомі рішення Європейського суду з прав людини щодо захисту прав платників ПДВ на податковий кредит за операціями з постачальниками є справи «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Європейським судом з прав людини при розгляді справ зазначено, що «…платник податку не повинен відповідати за наслідки невиконання постачальником його зобов’язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. Такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності».

Дотримання положень Конвенції державами-учасницями забезпечено через такий контролюючий механізм, як Європейський суд з прав людини. Але закріплення на національному рівні самих лише положень Конвенції, як частини національного законодавства України, унеможливлює виконання одного з основних завдань Конвенції, а саме забезпечення та подальше удосконалення забезпечення здійснення прав та основних свобод людини.

З метою подолання зазначеної прогалини та удосконалення системи дотримання прав та свобод людини, забезпечених як Конвенцією, так і Конституцією України, зокрема, шляхом реалізації висновків Європейського суду з прав людини, зроблених під час розгляду заяв стосовно порушень державами-учасницями прав та основоположних свобод людини, законодавець, з прийняттям Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. №3477-ІV, на національному рівні закріпив практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Так, статтею 17 Закону передбачено застосування судами при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права для реалізації на практиці таких основних принципів Конвенції, як верховенство права, справедливість, справедливий баланс тощо. Крім того у ч. 2 ст. 8 КАС України зазначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Таким чином, законодавець закріпив пріоритетне значення над національним законодавством України не тільки положення Конвенції, а й практики Європейського суду з прав людини, що в свою чергу може досить позитивно вплинути на забезпечення принципу верховенства права, як одного з основних принципів демократичної держави.

З огляду на наведене вище, необхідно відмітити існуючу правову позицію Верховного Суду України щодо вирішення зазначеної категорії податкових спорів, яка на сьогоднішній день не є однозначною.

Так, в адміністративних справах протягом 2007-2010р.р. Верховним Судом України прийнято Постанови, де зазначається, що платник податку не повинен відповідати за невиконання постачальником його зобов’язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню, що узгоджується із зазначеною вище практикою Європейського Суду з прав людини.

У Постанові від 11.12.2007 року у справі № 21-1376во06 Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов’язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи.

У Постанові від 13.01.2009 року у справі № 21-1578во08 Верховний Суд України зазначив, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ самі по собі не можуть слугувати підставою недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи.

Протилежна за змістом правова позиція викладена у Постановах ВСУ та від 5 березня 2012 року (справа № 21-421а11) та від 22 вересня 2015 року (справа № 21/887а15).

У Постанові Верховного Суду України від 5 березня 2012 року (справа № 21-421а11) міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Аналогічна ситуація склалась і у прийнятій 22 вересня 2015 року Постанові, що зазначена на початку статті.

Маючи на меті усунення розбіжностей у правозастосуванні судами касаційної інстанції у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у вищевказаних Постановах закріплює різний за змістом підхід у вирішенні такого роду справ.

У справі за позовом ТОВ «Фоззі-Фуд» з контрагентом ТОВ «Торенія» вказано, що по ТОВ «Торенія» є всі підстави вважати діяльність фіктивною, що підтверджується ухвалою про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, щодо засновника та директора підприємства (в одній особі), у зв’язку із закінченням строків давності. Відповідальність за неправомірне нарахування податкового кредиту в адміністративній справі в такому випадку повинні нести винні особи ТОВ «Торенія», або встановлені «невідомі» особи, але в будь-якому випадку така відповідальність не може покладатись на добросовісного платника, при умові відсутності з його боку порушень податкового законодавства.

Крім того, згідно Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251-XII зі змінами і доповненнями для платника податку не передбачено обов’язку (ст. 9) та не надано права (ст. 10) вимагати від іншого платника податку будь-яких відомостей (в т.ч. і щодо реєстрації в якості платника податку, ведення останнім будь-яких бухгалтерських книг, журналів тощо), а також перевіряти відповідність його установчих документів нормам діючого законодавства та встановлювати дійсний намір його засновників на ведення господарської діяльності. Так само, Податковий кодекс України не передбачає обов’язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності по податку на додану вартість іншого платника податку.

При необхідності податковий орган та його підрозділи податкової міліції мають можливість ініціювати слідчі дії за фактом протиправної діяльності із залученням відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державної реєстраційної служби. Адже під час державної реєстрації юридичної особи власником або уповноваженою особою (на підставі нотаріальної довіреності) подається вичерпний комплект документів, що дає змогу встановити або перевірити в тому числі правоздатність осіб, інші фактичні обставини справи.

В даній категорії справ суттєвим є факт доведення, чи дійсно мало місце загублення особою документів, (про що своєчасно заявлено до правоохоронних органів), або подання до реєстраційної служби підроблених документів, тощо.

Але в будь-якому разі не повинна на судовому рівні закріплюватись можливість податковому органу обмежитись у своїх рішеннях наявною інформацією щодо недобросовісного контрагента, про те, що «…особа заперечує свою участь у діяльності підприємства», для позбавлення добросовісного платника ПДВ права на податковий кредит.

На думку авторів, така інформація не може вважатись належним доказом в адміністративній справі. Крім того, якщо відсутні докази участі у такій діяльності підприємства, в даному випадку ТОВ «Фоззі-Фуд», то сам по собі факт здійснення невідомими особами протиправної діяльності від імені підприємства-контрагента не може слугувати підставою для винесення стосовно ТОВ «Фоззі-фуд» рішення про донарахування податкового зобов’язання та штрафних санкцій. Таким чином на підприємство покладається відповідальність за незаконну діяльність третіх осіб, що суперечить чинному законодавству та нормам міжнародного права.

В такому сенсі висновки Верховного Суду України, викладені у зазначених Постановах, на сьогоднішній день встановлюють певні обмеження у єдиному застосуванні національними судами зазначеної судової практики Європейського суду з прав людини, та потребують подальшого роз’яснення.

Якщо аналізувати аналогічні судові провадження, зокрема щодо постачання пального групою компаній ВЕТЕК, то в даній категорії справ, напевно, не може бути єдиного підходу, оскільки доказова база підприємства -позивача може обмежуватися видатковими накладними по операціями з контрагентами у штаті яких є одна людина при обороті роздрібної торгівлі наприклад в 1 млрд. грн. в день. І навпаки, може бути архів первинної документації, що включає договори, товаро-транспортні накладні, довіреності, штат, склади, наявність ліцензій, тощо.

Тому при розгляді вищезазначеної категорії справ всі ці обставини повинні бути враховані і чітко відображені в рішенні.

Светлана Савченко
Начальник відділу по роботі з юридичними особами
Адвокатської компанії «Кравець і партнери»

Ростислав Кравець
Адвокат, старший партнер
Адвокатської компанії «Кравець і партнери»

Адвокатская компания Кравец и Партнеры