Постанова НБУ про заборону конвертувати валютні кредити для бізнесу протирічить нормам діючого законодавства, адже існує свобода договору. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив адвокат Ростислав Кравець.

Я вважаю, що ця постанова прямо протирічить нормам діючого законодавства з огляду на те, що відповідно до законодавства у нас існує свобода договору – зазначив Кравець.

Однак, через дію цієї заборони, навіть якщо клієнт і банк домовляться про конвертування валютного кредиту чи його частини у гривні, банк не може на це піти через заборону.

Адвокат також пояснив, що пробувати скасувати таку заборону можна через суд, однак таке оскарження може затягнутися на роки і не дасть ніякого ефекту.

Формально банківська система в Україні на сьогоднішній день потребує кардинального оздоровлення, і прибирання іноземного капіталу задля того, щоб Україна мала самостійність у виборі фінансових інструментів. Я вважаю, що іноземний капітал банківського сектору не може перевищувати 5% задля забезпечення національної безпеки, – вважає Ростислав Кравець.

Додамо

Як зазначають у коментарях УНН експерти, постанову про заборону конвертувати валютні кредити у гривні для бізнесу не обов’язково скасовувати, але варто пом’якшити. Зокрема, дозволити банку і клієнту в індивідуальному порядку вирішувати це питання.

Контекст

Український бізнес з початку повномасштабного вторгнення продемонстрував стійкість і готовність швидко підлаштовувати роботу під поточні виклики.

У випадку з забороною конвертувати валютні кредити у гривню український бізнес нерідко вдається до непопулярних кроків, щоб лишитися на плаву та не втратити все.

Одними з представників українського бізнесу, що мають валютний кредит, який тягнеться ще з 2006 року, є власники столичного ТРЦ “Гулівер”. До речі, на момент отримання кредиту компанія, що отримала позику, мала інших власників. Кризи 2008 та 2014 років завдали непоправного удару бізнесу, що кредитувався у валюті. Це призвело до того, що теперішні власники “Гуліверу” були змушені піти у 2020 році на реструктуризацію боргу. Однак, конвертувати кредит в гривні тоді не вдалося.

Джерело: unn.ua

АО «Кравець І Партнери»

🔸Постанова ВП ВС про неможливість відступлення права вимоги за іпотечним договором з банком фізичній особі і витребування квартири з незаконного володіння – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15087-postanova-vp-vs-pro-nemozhlivist-vidstuplennja-prava-vimogi-za-ipotechnim-dogovorom-z-bankom-fizichnij-osobi-i-vitrebuvannja-kvartiri-z-nezakonnogo-volodinnja/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

🔸параграф 8 гл. 49 Цивільного кодексу України “Довірча власність” – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6350

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

🔸Закон №9051 від 22.02.2023 про внесення змін до розділу ІV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про споживче кредитування” щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану – https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41427

🔸Закон №9052 від 22.02.2023 про внесення зміни до пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану – https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41428

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Зруйнована квартира, яку тільки-но взяли в іпотеку, пошкоджена автівка, а на додачу — кредит на шиї. В такій ситуації опинилося багато переселенців та українців, які проживають у зоні бойових дій. Через війну люди, які взяли кредити на майно до 24 лютого та втратили його під час вторгнення, мають роками платити за «повітря».

Ці проблеми має вирішити новий закон, що передбачає призупинення виплат по кредитах, а також їх анулювання. Документ вже ухвалив парламент та підписав Президент України Володимир Зеленський, він набуде чинності 28 січня.

Які можливості надає закон

Як вже розповідав Донбас24 нові норми поширюються лише на фізичних осіб-позичальників кредитів, майно яких:

— пошкоджене або знищене внаслідок воєнних дій.

— опинилося на тимчасово окупованій території або на території активних бойових дій.

Такі особи мають право заморозити свій кредит на час дії воєнного стану та трьох наступних місяців з моменту його скасування. Вже після завершення війни кредит можна буде анулювати. Закон говорить, що виплати по кредитах банкам надасть держава. Вона перерахує лише тіло позики без відсотків та комісій. Передбачається, що ці гроші банки зможуть стягнути з держави-агресора.

Скористатися такими можливостями можуть українці, які мають кредит на купівлю житла (будинку чи квартири) або на автомобіль. Заморозити та анулювати кредит можна лише в тому разі, якщо це єдине житло, яке було у власності родини. Те ж саме стосується і автомобіля. Крім того, станом на 23 лютого 2022 року заборгованість за кредитом не може перевищувати сім днів.

Підприємці, котрі купували нерухомість для ведення бізнесу, на ануляцію розраховувати не можуть.

Як взяти участь у програмі

Для того, щоб заморозити кредит, потрібно подати відповідну заяву до банку. Це можна зробити, поки в Україні діє військовий стан, а також протягом наступних трьох місяців після його закінчення.

Після цього позичальник має 90 днів, щоб зібрати документи, які доводять, що майно в окупації, знищене або серйозно пошкоджене.

Коли банк їх схвалить, людина може припинити виплачувати кредит до 90-го дня після зняття воєнного стану. Після цього, згідно закону, в неї буде право подати заяву на ануляцію кредиту. Його мають списати повністю — і тіло, і відсотки.

Чи реально зібрати документи

Експерти зазначають, на практиці домогтися анулювання кредиту дуже важко, і найбільші проблеми постають з наданням підтверджуючих документів. У законі чітко не визначені ані їх перелік, ані місця, де їх можна отримати.

Можна пропустити, що на території, де наразі не ведуться активні бойові дії, акт про пошкодження житла може видати обласна військова адміністрація або спеціально створена комісія. Але на лінії фронту отримати такі документи ще складніше. До того ж невідомо — чи буде їх достатньо.

Юрист, старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець вважає, що закон, ухвалений владою — не працюючий, і списувати кредити за ним можливостей немає.

«Перелік документів, який потрібно надати, буде визначати тільки кредитор, а не держава. В законі нічого не сказано про те, що в них має міститися, хто їх видає. Тож, можна тільки фантазувати, які це мають бути документи, і як довести, що житло постраждало саме від російської агресії, — говорить Ростислав Кравець. — До того ж, кредитору не має сенсу з вами домовлятися, якщо у вас є інше майно, на яке можна зробити стягнення».

Особливо складно довести пошкодження та знищення автівок — у багатьох власників вони згоріли після прильотів, були вкрадені або знищені окупантами. Врешті, від транспортного засобу залишився тільки металобрухт.

Крім того, всі кошти, які людина вже сплатила за кредитом, автоматично пропадуть — про них в законі навіть не йдеться.

«В подальшому, якщо наші високопосадовці домовляться дипломатичним шляхом зробити стягнення російських коштів, які нібито заарештовані за кордоном, за їх рахунок теоретично можна розраховувати на отримання якихось компенсацій. Проте, на сьогоднішній день закону, який би передбачав ці виплати, не прийнято», — говорить юрист.

Незважаючи на це, він все одно радить українцям звертатися до кредиторів та надавати існуючі документи. Можливо, вдасться хоча б заморозити кредит на період війни, а це вже — значне полегшення для гаманця.

АО «Кравец и Партнеры»

Історії про те, як діти розраховуються із боргами своїх батьків чув кожен. Навіть у дитячих казках можна зустріти вислів “залишив по собі лише борги”. Через це у багатьох українців склалася думка, що непогашені кредити чи інші зобов’язання неодмінно переходять у спадщину і важким тягарем лягають на плечі родичів.

Про те, чи переходять борги у спадок, сайт Pro Гроші запитав у голови профспілки “Українська незалежна фундація юристів”, голови АО “Кравець і партнери” Ростислава Кравця.

За словами експерта, борги дійсно входять до складу спадщини, але лише ті, що не пов’язані з особою померлого. Тобто іпотечний кредит можна залишити спадкоємцям, а сплату аліментів − ні.

Але і тут не все так просто, наголошує Кравець, адже якщо спадкодавець накопичив заборгованість за аліментами, вона входить до складу спадщини, а от надалі обов’язок платити їх зникає.

У разі, якщо у померлої особи є непогашений кредит, або інші боргові зобов’язання, вони передаються у спадок, але виключно в межах вартості спадкового майна. Тобто якщо у спадкодавця немає нічого, окрім боргів, кредитори нічого не можуть стягнути зі спадкоємця.

РОСТИСЛАВ КРАВЕЦЬ

Голова профспілки “Українська незалежна фундація юристів”, голова АО “Кравець і партнери”

Тобто платити за чужі борги з власної кишені точно не доведеться.

Квартира в іпотеці

Якщо у спадок дістається кредит під заставу нерухомого майна, тобто іпотека, усі зобов’язання так само діють лише в межах вартості цього майна.

На період оформлення свідоцтва про спадщину усі нарахування штрафів та пені припиняються, а якщо цей термін спливе, кредитор може звернутися за сплатою усієї суми заборгованості одразу.

У такому випадку може бути підписаний новий договір зі спадкоємцем, але це виключно за бажанням кредитора і не є його обов’язком.

Платити доведеться обов’язково?

Ні, оскільки ви можете відмовитись від права на спадщину. На жаль, спадщину не можна отримати частково, тобто лише певну її частину.

Можна або прийняти все (разом із боргами), або відмовитись від такого права взагалі. У такому випадку, боргових зобов’язань у вас не буде, але і майно, яке вам могли залишити у спадок, теж втратите.

На сьогоднішній день, якщо дивитись на старі кредити, сенсу приймати спадщину немає. Оскільки вартість предмету іпотеки значно нижче, ніж сума заборгованості. А може і бути таке, що є сенс викупити за нинішніми цінами той предмет іпотеки, тут кожен ухвалює рішення самостійно, – наголошує експерт.

Адвокат радить оцінювати ситуацію самостійно, спираючись на суму боргів та вартість того майна.

Пропущені терміни

Може статись така ситуація, що кредитор не звернеться до спадкоємця протягом шести місяців після отримання свідоцтва про право на спадщину.

У такому випадку він втрачає право на стягнення з нього заборгованості.

Не так давно були внесені зміни у законодавство про кредитування і ось цей термін у 6 місяців почали відраховувати не з моменту відкриття спадщини, а з моменту отримання свідоцтва. У зв’язку з низькою фаховою підготовленістю деяких банківських юристів, звичайно, кредитори можуть забути звернутись до суду вчасно, – розповідає Кравець.

Кому дістанеться майно, якщо відмовитись від спадщини?

У такому випадку, ваша частка поділиться між іншими спадкоємцями. Борги також рівномірно діляться між усіма спадкоємцями і їх, на відміну від спадщини, не можна розділити за заповітом.

Якщо ж інших спадкоємців зовсім немає, то усе майно, зокрема і нерухоме, перейде у власність місцевої влади. А якщо квартира була в іпотеці, то повернеться кредитору, тобто скоріше за все, банку.

Pro Гроші

АО «Кравец и Партнеры»

Станом на весну 2014 року, коли відбулася анексія Криму Росією, загальний кредитний портфель за даними Нацбанку України там складав 24,2 мільярда гривень. Відтоді банки намагаються повертати надані кредити, вдаючись при цьому до різних методів. Національний банк заборонив їм мати будь-які відносини з банками або фінансовими установами, що розташовані в Криму.

Обхідним шляхом

Тому деякі українські банки приймають оплату від своїх клієнтів через російські банки, які відправляють кошти не безпосередньо в Україну, а на рахунки українських банків за кордоном. До таких банків належить, приміром, «Хрещатик». «Оплату можна проводити (в доларах — Ред.) через Deutsche Bank Trust Company Americas, а в євро — Deutsche Bank і Commerzbank», — розповідає начальниця управління моніторингу кредитних програм банку Олена Трояновська.

Клієнти деяких банків мають виїжджати «на материк» — до сусідніх із Кримом областей України, щоб сплатити кредит. Інші фінустанови пропонують своїм кримським клієнтам повертати гроші через інтернет.

Збір коштів на місці

Частина банків винаймає колекторські компанії, що опікуються стягненням боргів на півострові. Приклад — «ОТП Банк», який співпрацює для збору заборгованості на території Криму з російською компанією «ЦЗ Інвест». «Сума зборів становить орієнтовно 9-10 відсотків від загальної суми боргу. Погашення кредиту здійснюється за допомогою внесення необхідної суми на рахунок компанії «ЦЗ Інвест» з рахунком в (російському — Ред.) «Крайинвестбанк», яка є уповноваженою «ОТП Банком» для збору кредитної заборгованості»,- повідомив DW начальник відділу збору кредитів банку Олександр Лисенко.

Утім, трапляються і випадки шахрайства. Старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець каже, що кримчани розповідають про те, що до них звертаються «якісь люди» й розповідають, що «купили кредити в українських банків». «Але у більшості випадків це просто шахраї, у яких немає ніяких підтверджувальних документів на стягнення цих боргів»,- пояснив він у розмові з DW.

Судовий шлях «Ощадбанку»

Між тим українські банки також сподіваються повернути втрачені в Криму кошти через суди. Державний «Ощадбанк», у якого на півострові залишилися кредитні портфелі на 650 мільйонів доларів та 170 мільйонів гривень, подав повідомлення про арбітражний розгляд проти Російської Федерації. «Ми відправили Росії претензію на 15 мільярдів гривень. Сума наших майнових позовів може бути збільшеною», — розповів голова правління «Ощадбанку» Андрій Пишний. Процес відстоювання інтересів може тривати від двох до чотирьох років, зазначив він.

Загалом навіть ті банки, які не мають таких великих втрат, все одно визнають, що кримські кредити зараз сплачуються дуже погано. «У нас в Криму залишився невеликий кредитний портфель. Але зараз там майже нічого не сплачується. Виплати по позиках проходять лише у деяких поодиноких випадках»,- розповідає заступник голови правління «УкрСиббанку» Костянтин Лежнін.

Російський закон

Між тим у Росії 10 січня набрав чинності закон, який регулює процес погашення кредитів українських банків на анексованому півострові. Згідно з ним, вимагати погашення заборгованості від позичальників на ньому мають право лише кредитні організації, створені відповідно до законодавства РФ. Валютні кредити мають сплачуватися в рублях за курсом Банку Росії на 18 березня 2014 року. Тобто 50,94 рубля за євро та 36,65 рубля за долар США.

Але для українських банків цей російський закон нічого не змінює й вони продовжують повертати видані в Криму кредити згідно з українським законодавством. «Наш банк періодично здійснює розсилку нагадувань та повідомлень боржникам про варіанти можливостей погашення кредитів. Позичальники здійснюють погашення у відділеннях банку у місті Херсон»,- наводить приклад директор департаменту реструктуризації та стягнення «Кредобанку» Роман Позняков.

З депозитами простіше?

Водночас питання повернення депозитів, які кримчани розмістили в українських банках до анексії півострова, за даними українського Нацбанку, вже майже вирішено. Там кажуть, що з початку 2014 року повернули 19,35 мільярда й залишились винні громадянам і підприємствам на півострові лише 9 мільйонів гривень. Приміром, в «Укрсоцбанку» стверджують, що повернули депозити всіх своїх клієнтів, які звернулися до них. «При зверненні до відділення клієнт міг скористатися коштами на свій розсуд: або перерозмістити на новий депозит, або зняти»,- розповіла DW начальниця відділу депозитних продуктів і поточних рахунків банку Ірина Стрепетова.

Подвійна вигода

Примітно, що одночасно з поверненням вкладів українськими банками виплатою цих же коштів займався і російський Фонд захисту вкладників. Він повертає гроші клієнтам українських банків, які перестали вести діяльність на півострові. За даними Фонду, станом на 15 січня він вже виплатив 236 тисячам кримчан 27,1 мільярда рублів.

Крім того, минулого літа і український Фонд гарантування вкладів фізичних осіб почав повертати жителям півострова гроші за збанкрутілі банки. Для отримання цих депозитів кримчани мають виїжджати на материкову територію і пред’являти українські паспорти. «Ми ніяк не можемо перевірити, яке громадянство у вкладника. Так само ми не зможемо перевірити, чи отримала уже людина якісь виплати з російського фонду, чи ні», — визнають в Фонді гарантування вкладів.

Олена Губар, DW

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

«Неважливо, що саме говориться в кредитному договорі або угоді, підписаній з кредитним поручителем. Там може бути сказано, що позовна давність за вимогою взагалі п’ятдесят років. Однак по факту буде, як сказав ВСУ – півроку. Якщо банк не прийшов до поручителя протягом шести місяців з моменту першого неплатежу по кредиту, і не вимагає розрахуватися за позичальника, то він запізнився. І не має права більше нічого з нього вимагати», – зауважив адвокат компанії «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець.

Такий стан речей стає нормою, оскільки позичальники не в змозі платити по своїм кредитам.

«Дійсно, банки розгорнули безліч судових процесів щодо стягнення заборгованостей за кредитами, за якими зараз погано платять. Зазвичай, подають одразу два позови – і до самого позичальника, і до його поручителя. І дивляться, де вдасться швидше отримати гроші. Але на перевірку це виходить далеко не завжди, причому, навіть, коли на користь кредитора виносяться судові рішення. Все спускає на гальма Державна виконавча служба, яка давно потребує реформування», – додав він.

Тому, якщо фінустанова намагатиметься стягнути з поручителя прострочені борги, яким більше 6 місяців, юристи радять тут же подавати позов – запевняють, що претензію кредитора можна буде легко оскаржити. А ще краще – відразу повідомити про закінчення строку позовної давності.

Businessua

Адвокатская компания Кравец и Партнеры