З початком вторгнення рф на територію України, користуючись тимчасовою нестабільністю в державі, стрімкими темпами почала зростати кількість злочинів проти власності.  В народі відповідні дії одразу ж охарактеризували як мародерство та усілякими «народними методами» запобігали його розповсюдженню. Враховуючи це, законотворець також вирішив внести свою лепту в запобігання розповсюдження злочинів проти власності під час війни та законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» №2117-IX від 03 березня 2022 року, посилив кримінальну відповідальність за крадіжку вчинену в умовах дії воєнного стану.

Оскільки прийняті зміни до кримінального законодавства стали об’єктом численних публікацій як практиків, так і науковців (пік публікаційної активності припав на 2022 рік), вважаємо за необхідне проаналізувати практику притягнення до відповідальності за крадіжку вчинену в умовах воєнного стану станом на середину 2023 року.

Теоретичний аспект кваліфікації крадіжки в умовах воєнного стану

Перш ніж переходити до аналізу судової практики за середину 2023 року, що стосується крадіжки вчиненої в умовах дії воєнного стану, варто розібратися з теоретичними аспектами кримінального права в частині характеристики відповідних суспільно небезпечних правопорушень.

Крадіжка відповідно до частини 1 статті 185 Кримінального кодексу України є таємним викраденням чужого майна, яка в мирний час (до введення правового режиму воєнного стану) у випадку відсутності кваліфікуючих ознак, що переводили її в площину інших частин, вважалася проступком, санкцією за відповідні діяння було передбачено покарання від штрафу 17 тисяч гривень до обмеження волі строком до 5 років. 

Однак, 03 березня 2022 року законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» №2117-IX, частину 4 статті 185 Кримінального кодексу України було доповнено, а саме тим, що крадіжка вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років. Таким чином, по своїй суті частина 1 статті 185 Кримінального кодексу України тимчасово, на період дії воєнного стану, замінилась на частину 4, в незалежності від того, що саме особа фактично протиправно таємно привласнила собі (чи то незначну кількість продуктів з магазину, чи то цінне майно, що підпадає під кваліфікаційну ознаку «у великих розмірах»). В результаті проста крадіжка (мається на увазі без кваліфікуючих ознак) з проступку переросла в тяжкий злочин.

 Короткий аналіз практики судів щодо притягнення до відповідальності за ч. 4 ст. 185 КК України в прифронтових областях (станом на 2023 рік)

За допомогою відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ми вирішили здійснити аналіз вироків судів про притягнення винних осіб до відповідальності за ч. 4 ст. 185 КК України та зрозуміти специфіку вчинюваних злочинів, що стосуються таємного викрадення майна, на територіях наближених до фронту.

З аналізу вироків судів вбачається, що у своїй більшості суди визначають нижню межу санкції для правопорушника, а саме 5 (п’ять) років позбавлення волі, проте переважно зі звільненням від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо особа не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки протягом іспитового строку (Вирок Дзержинського міського суду Донецької області від 29.06.2023 року, посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111863542; Вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20.07.2023 року, посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112314563; Вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20.06.2023 року, посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111744767; Вирок Олександрівського районного суду Донецької області від 12.07.2023 року, посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112138114;  Вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 24.07.2023 року, посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112385625; Вирок Херсонського міського районного суду Херсонської області від 29.06.2023 року, посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111890557; Вирок Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 27.07.2023 року, посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112451634); Вирок Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 03.08.2023 року, посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112590477).

З огляду змісту представлених  вироків судів вбачається, що обставини вчинення винними особами крадіжок жодним чином не пов’язані з правовим режимом воєнного стану (окрім звичайно того факту, що усі вони вчинені під час його дії), тобто відповідні діяння могли б бути вчинені в мирний час також. Таким чином, можемо дійти до думки, що війна або запровадження правового режиму воєнного стану не впливало на полегшення вчинення відповідних діянь. В результаті випливає логічне запитання: яка різниця між крадіжкою здійсненою в мирний час та крадіжкою вчиненою в умовах правового режиму воєнного стану, якщо вона, для прикладу, була вчинена на території де бойові дії не відбуваються?

Проте, досить часто зустрічаються й вироки якими дійсно винних осіб позбавляють волі на визначений ч.4 ст. 185 КК України строк (Вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 січня 2023 року, посилання –  https://reyestr.court.gov.ua/Review/108417551, Вирок Димитровського мiського суду Донецької областi від 15 червня 2023 року, посилання  https://reyestr.court.gov.ua/Review/111572929, Вирок Мар’їнського районного суду Донецької області від 06 червня 2023 року, посилання –  https://reyestr.court.gov.ua/Review/111436572), Вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17.05.2023 року, посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/110933362). Однак, здебільшого вищезазначені вироки стосуються осіб, які вже раніше притягувалися до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини та/або особа вчинила ще один злочин, передбачений іншою статтею Кримінального кодексу України.

Короткий аналіз практики судів щодо притягнення до відповідальності за ч. 4 ст. 185 КК України в областях віддалених від зони бойових дій (станом на 2023 рік)

Провівши короткий аналіз нещодавніх вироків судів перших інстанцій щодо притягнення до відповідальності за ч. 4 ст. 185 КК України в прифронтових областях, цікаво буде проаналізувати тенденцію розгляду аналогічних справ на територіях досить віддалених від зони бойових дій.

Здійснивши аналіз досить свіжих вироків судів, бачимо аналогічну ситуацію з ситуацією, що відбувається в судах прифронтових областей (Вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 серпня 2023 року, посилання –  https://reyestr.court.gov.ua/Review/112601588; Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 серпня 2023 року, посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112622129; Вирок Шевченківського районного суду міста Львова від 04 серпня 2023 року, посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112620776; Вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 02 серпня 2023 року, посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112576785); Вирок Деснянського районного суду міста Києва від 03 серпня 2023 року, посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112609019).

Досить цікавий, на нашу думку, вирок Оболонського районного суду міста Києва від 03 серпня 2023 року (посилання – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112609182) згідно з яким студентку 2 курсу професійного училища було визнано винною у вчиненні замаху на злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: за спробу викрадення «Кіндер Сюрпризів».  З обставин справи, що викладені у вироку вбачається, що «27 лютого 2023 року близько 13 год. 42 хв., у ОСОБА_6 , яка перебувала в приміщенні магазину «Метро», який розташований за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 26-В, виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, взяла товар, який належить ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА», а саме шоколадні яйця «Кіндер Сюрприз», у кількості 169 шт., загальною вартістю 5 563 грн. 48 коп. (без урахування ПДВ), які, у подальшому, сховала до рюкзака, що був при ній. Виконавши усі дії, які ОСОБА_6 вважала необхідними для доведення свого умислу до кінця, остання направилася до виходу з магазину, та не розрахувавшись за викрадене майно, намагалася залишити приміщення магазину, однак свої дії не довела до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки була зупинена працівниками охорони магазину. Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_6 могла б спричинити ТОВ «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» майнову шкоду на загальну суму 5 563 грн. 48 коп. (без урахування ПДВ)».

Попри той факт, що згідно з кримінальним законодавством діяння особи кваліфікувалися як замах на злочин передбачений ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України, суд взяв до уваги наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченої, та прийшов до висновку про доцільність застосування ст. 69 КК України із призначенням покарання нижчим від найнижчої межі, встановленої в частині 4 статті 185 КК України. Відповідно, особі замість п’ятирічного терміну позбавлення волі суд призначив покарання у виді громадських робіт на строк вісімдесят годин із відбуттям не більш як дві години на день у вільний від навчання час. Таким чином, суд виконав формальні вимоги законодавства, притягнув до відповідальності особу за ч.2 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України, проте з урахуванням дійсних обставин справи, знизив межу покарання для особи в міру її вини.

Підведення підсумків та суб’єктивна думка автора

Провівши короткий аналіз судової практики щодо розгляду кримінальних справ за ч. 4 ст. 185 КК України (крадіжка вчинена в умовах воєнного стану) станом на середину 2023 року, можна дійти до висновку, що попри мінімально допустиму межу санкції ч.4 ст.185 КК України, суди з розумінням підходять до розгляду кожної справи. Тобто, покарання призначається в залежності від низки факторів (сукупність злочинів, значні суспільно небезпечні наслідки діяння, притягнення особи до відповідальності за аналогічні правопорушення і т.д.), а не лише від формальної складової того, що діяння було вчинене в умовах воєнного стану.  На наше глибоке покарання, викладення ч. 4 ст. 185 КК України в чинній редакції є досить некоректним, оскільки вчинення крадіжки в мирний час та вчинення крадіжки під час дії правового режиму воєнного стану на території віддаленій від активних бойових дій по своїй суті нічим не відрізняється. Крадіжка вчинена на території віддаленій від фронту не несе більшої суспільної небезпеки, аніж вчинення крадіжки без дії правового режиму воєнного стану. Виходячи з цього, вважаємо, що відповідне доповнення ч. 4 ст. 185 КК України має бути переглянуто з урахуванням реального стану речей та наявної судової практики.

Мазій Віталій

адвокат, АО “Кравець і партнери”

+380-44-229-6950

АО «Кравець І Партнери»

Для лісників це період рейдів у місцях, де ростуть молоді ялинкові насадження. Адже щороку знайдеться кілька зловмисників, які захочуть незаконно зрізати новорічне дерево.

Факти ICTV запитали в експерта, яка відповідальність передбачена в Україні за незаконне зрубування ялинок та який штраф доведеться сплатити.

Крадіжка ялинки: що передбачено

За словами адвоката та юриста Ростислава Кравця, в Україні передбачена адміністративна відповідальність за крадіжку ялинки.

– Звичайно, в Україні передбачена відповідальність за незаконне зрубування ялинок. Можуть накласти штрафи, і вони доволі значні. У випадку незаконних вирубок лісу, зокрема зрізання ялинок, особи будуть нести адміністративну відповідальність за Кодексом про адміністративне правопорушення, – каже адвокат.

Крім накладання штрафів, порушників можуть притягнути й до кримінальної відповідальності. За словами юриста, це залежить від розміру завданої шкоди. 

Кримінальна відповідальність накладається у разі, коли завдана шкода у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

– Якщо йдеться про одну-дві ялинки, то в такому разі буде адміністративна відповідальність (накладений штраф). На мою думку, це цілком правильно, оскільки для доведення кримінального злочину та притягнення особи до відповідальності потрібен певний час. А накладання штрафу відбувається значно швидше. Держава отримує відповідні кошти для відновлення зелених насаджень, – додає юрист.

Розмір штрафу та кримінальна відповідальність за крадіжку ялинок

За кожне незаконно зрубане дерево правопорушнику доведеться сплатити штраф залежно від розміру дерева:

• у лісах – від 599 до 2 709 грн;
• у межах міста та інших населених пунктів – від 1152 до 1852 грн;
• у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду – від 908 до 4 132 грн.

Також відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення:

• стаття 65 – незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка тягнуть за собою накладення штрафу: на громадян – від 510 до 1020 грн, на посадових осіб від 2550 до 5100 грн;
• стаття 153 – знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев за межами населених пунктів та в їх межах, що не віднесені до лісового фонду, або їх незаконна порубка тягнуть за собою накладення штрафу: на громадян – від 170 до 510 грн; на посадових осіб або фізичних осіб-підприємців – від 510 до 850 грн.

Щодо кримінальної відповідальності, то згідно зі ст. 246 Кримінального кодексу України, незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насаджень, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев крається обмеженням волі до 3 років, від 3 до 5 років, у разі тяжких наслідків – від 5 до 7 років.

ФАКТИ

АО «Кравец и Партнеры»

Тим не менш, відомий адвокат, віце-президент Світового конгресу українських юристів і голова профспілки «Українська незалежна фундація правників» Ростислав Кравець заради сміху вже чотири рази направляв президентам Порошенку й Зеленському листи з пропозицію призначити його генеральним прокурором.

Про свої художні витівки Ростислав Юрійович розповів за чаркою чаю в Кабаре «У тітоньки Феміди», куди він завітав разом з колишнім виконувачем обов’язків генерального прокурора України Юрієм Севруком. А Юрій Григорович, зі свого боку, поділився спогадами про те, як міжнародний аферист Сакварелідзе, призначений у лютому 2015 року на вимогу Порошенка заступником генерального прокурора України, «проводив реформування» прокуратури. Робив він це настільки успішно, що в невідомому напрямку зникли 2,5 млн. доларів американської урядової допомоги, які були виділені на реформування кримінальної юстиції України, а всю роботу, доручену Сакварелідзе, довелось виконувати Севруку.

Адвокатская компания Кравец и Партнеры