А також про те, що загалом умови угоди для України вимальовуються, м’яко кажучи, не надто вигідні. Як підрахували експерти, наша країна зможе отримувати лише близько 2% від видобутку корисних копалин. 

Але на той момент ще не було порядку використання коштів, отриманих від реалізації спільних ресурсів з американцями ресурсних проектів.

Кабінет міністрів ухвалив такий порядок своїм окремим розпорядженням від 16 лютого.

Документ дуже цікавий. У ньому, по суті, прописаний “автономний” механізм вилучення грошей з українського бюджету, причому навіть без голосування парламенту з цього питання.

“Складається враження, що для нас підготували варіант Венесуели, і США просто розпоряджатимуться українськими надрами та отриманими від них доходами на свій розсуд”, – каже голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець.

Про що йдеться?

У Порядку докладно розписано механізм використання коштів, передбачених у держбюджеті за бюджетною програмою “Реалізація угоди між урядом України та урядом США щодо створення Американсько-українського інвестиційного фонду відновлення”.

Нагадаємо: цей фонд було створено наприкінці минулого року. Стартовий капітал визначено у сумі 150 млн доларів – по 75 млн від кожної із сторін. В українському бюджеті на цей рік на фінансування фонду передбачено 1,9 млрд. гривень.

І Кабмін своїм розпорядженням запустив механізм використання саме цих грошей.

Головним розпорядником бюджетних коштів у Порядку названо Мінекономіки, а одержувачем – державне Агентство з питань підтримки державно-приватного партнерства.

Зазначимо, що це Агентство було створено ще у 2019 році, хоча його діяльність важко назвати бурхливою. На рахунку організації за останні майже 7 років – лише 7 проектів (від будівництва багаторівневого паркінгу у Львові до концесії порту Херсон).

Очолює Агентство Ніко Гачечіладзе. Крім нього на офіційному сайті Агентства згадується ще двоє співробітників – начальник відділу підтримки проектів Юлія Суховерха та юрист Мирослава Бєлова.

У Порядку йде відсилання на угоду між цим Агентством та Корпорацією США щодо фінансування міжнародного розвитку, за підсумками якої і було створено Американсько-український інвестиційний фонд відновлення “у формі обмеженого партнерства”.

На що Агентство витрачатиме отримані гроші (1,9 млрд гривень у 2026 році)?

У Порядку визначено дві видаткові статті:

1. Порівняний внесок до Американсько-українського інвестиційного фонду відновлення, створений у формі обмеженого партнерства (далі – Партнерство).

2. Інші внески до Партнерства, передбачені угодою про фонд відновлення та угодою про обмежене партнерство.

За першим пунктом гроші виділяються за письмовим повідомленням Мінекономіки про внесок у капітал фонду відновлення.

Щодо другого пункту “про інші внески”, то тут йдеться про резервування 50% коштів, отриманих від “певного рівня видобутку”, сплачених інвесторами за договорами про розподіл продукції тощо.

Тобто, половина суми, отриманої Україною від інвесторів або як перший прибуток про реалізацію проектів з надр відразу йде назад – до Американсько-українського інвестиційного фонду. При цьому, як зазначається у пункті 8 Порядку, Агентство перераховуватиме кошти зі своїм рахунком, відкритих в органах Казначейства на гривневий рахунок Партнерства (фонду) або представництво Партнерства, відкритий у банку або представництві іноземного банку, що діє на території України.

Жодного додаткового голосування Ради за перерахування цих коштів уже не потрібно.

Агентство просто подаватиме щоквартальні звіти до Мінекономіки про використання бюджетних коштів.

Таким чином, Агентство з державно-приватного партнерства стане своєрідним посередником із передачі грошей з українського бюджету до Американсько-українського фонду відновлення. Останній же повністю курирує Корпорація США з фінансування міжнародного розвитку (DFC) та українське Мінекономіки.

Екс-керівник “Укрспецекспорту” Сергій Бондарчук каже, що новий Порядок розподілу коштів виписаний таким чином, “щоб запобігти розбазарюванню бюджетних грошей”.

“Всі ми знаємо, як в Україні витрачаються бюджетні кошти, у тому числі, цільові, і що “мету” можуть змінити у будь-який момент. Судячи з усього, американці вирішили заздалегідь перестрахуватися і наполягли на закріпленні такого механізму перерахування коштів, на який Рада вплинути згодом вже не зможе. Простіше кажучи, зробили все так, зробили все так, зробили все так, як зробили все так, зробили все так, як зробили все так, як зробили все так, як зробили все так, як зробили все так, як зробили. український бюджет надійдуть перші кошти за ресурсною угодою (інвестиції чи прибуток), половина відразу піде назад до Фонду, і буде вважатися черговою частиною українського внеску до наступних проектів”, – говорить Бондарчук.

Він додав, що США таким чином намагається уникнути ситуації, коли “ресурсні гроші потонуть у бюджеті та нові проекти інвестицій з боку України вже не буде або будуть копійки”.

Тобто половину грошей за ресурсною угодою Україна автоматично реінвестуватиме у нові проекти, і не зможе витрачати на бюджетні статті, скажімо, на медицину чи соціальну підтримку громадян.

І це крім обов’язкового внеску до Американсько-українського фонду (цього року – 75 млн доларів).

Бондарчук вважає, що такий механізм розподілу коштів – “по суті, продовження системи зовнішнього управління Україною”.

При цьому він вважає, що сама ресурсна угода порушує Конституцію України, за якою надра належать народу, а не Американсько-українському фонду.

Ростислав Кравець вважає, що новий Порядок розподілу коштів від ресурсної угоди Кабмін міг би будь-якої миті легко скасувати чи переписати – черговим своїм розпорядженням.

“Але зробити це без міжнародних наслідків можна лише до моменту значних інвестицій з боку США та американського бізнесу”, – каже Кравець.

Джерело: stranaua.media

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець. 

” є-чек це в першу чергу неефективне використання коштів та надмірне навантаження на банківську систему та торгові мережі, які повинні закупати та встановлювати програмне забезпечення, замість того, щоб допомогати ЗСУ. Тому е- чек не допоможе захистити права споживачів, які були знищені завдяки нардепам. І під час війни є куди витрачати сотні мільярдів гривень, зокрема надавати їх ЗСУ, а не впроваджувати е-чек. Це просто відмивання коштів та не потрібна система, яка суттєво не покращить життя українців та не призведе до принципових змін у захисті прав споживачів”, — каже Р. Кравець.

За його словами, це аналогічно коли світло у світлофорах змінювали на смарагдовий.

Крім того, адвокат підкреслив, що є-чек не гарантує захист персональних даних українців. Вони можуть опинитися де завгодно і у кого завгодно.

«Адже за попередньої та чинної каденції депутатів фактично повністю знищена банківська таємниця», — резюмує Р. Кравець.

Нагадаємо, що Запуск «єЧека» запланований на 2026 рік і відбуватиметься поетапно як експериментальний проєкт. Насамперед сервіс тестуватимуть спільно з окремими торговельними мережами та банками.

У відомстві наголосили, що сервіс є добровільним: покупці зможуть обирати між паперовим чеком, електронним або отримувати обидва варіанти одночасно. Запровадження «єЧека» не змінює теперішніх вимог щодо використання РРО чи ПРРО.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Читайте в матеріалі:

1. Людей атакують посиленим фінмоніторингом
2. Які банки найчастіше блокують рахунки
3. Нові обмеження банків з фінмону
4. За що банки блокують рахунки
5. Що робити при блокуванні рахунку
6. Вимагайте готівку з закритого рахунку
7. Люди частіше виграють суди проти банків

При цьому поширеним явищем стає відмова видавати людині її гроші готівкою чи запровадження лімітів на такі операції. Як, приміром, у випадку Райффайзен Банку — на рівні 30 тис. грн. Фінансисти роблять все, щоб накопичення клієнтів перерахувати безготівковим переказом і наразити їх на нові блокування коштів, а люди дедалі частіше подають судові позови на банки. Що робити громадянину після блокування рахунку та як повернути свої гроші, “Телеграф” з’ясовував у профільних юристів. 

Людей атакують посиленим фінмоніторингом

Ключова причина активізації блокувань банківських рахунків українців, їх примусового закриття та замороження грошей людей — посилення фінансового моніторингу банків через відповідний тиск на них з боку Нацбанку. Юристи визнають, що цьогоріч відчувається новий пік таких дій, орієнтуючись на збільшення звернень до них.

“Два пікових моменти звернень щодо блокувань рахунків, їх блокування та відмови видачі грошей готівкою припали на два часових проміжки. Це середина 2023 року та весна-літо 2025-го. У відсотковому співвідношенні ми б сміливо казали, що попит в ці проміжки збільшився на 70-80%. Це прямо пов’язано із внесенням відповідних змін до правил фінансового моніторингу та фактичними посиленнями контролю”, — повідомив “Телеграфу” юрист адвокатського об’єднання Mitrax Федір Колосов.

Його колеги підтверджують тенденцію та пояснюють все тиском Нацбанку: регулятор активніше штрафує банки, а ті починають активніше прискіпуватися до людей.

“У 2025 році кількість звернень громадян щодо блокування/закриття рахунків чи відмов у видачі готівки зросла приблизно на 50-70% у порівнянні з кількістю звернень у 2023 році. Пік фіксувався навесні – початку літа 2025 року, коли банки масово оновили політику фінмоніторингу, адаптувавшись до нових вимог НБУ. Головна причина: посилення контролю з боку банків під тиском регулятора, жорсткі “автоматичні” блокування невідповідних/неверифікованих операцій та зменшення готівкового ринку. Плюс Україна підтримує тренд в бік розвинутих країн, щодо зменшення обігу готівки”, — зазначив “Телеграфу” керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько.

Зазвичай власників рахунків мало заспокоюють пояснення банків після таких блокувань, коли їх лишають без власних грошей. Особливо коли жорсткі вимоги застосовують тільки до пересічних громадян, а привілейованим (зі зв’язками у владі, Нацбанку чи на фінансовому ринку) дозволяється робити що завгодно, про що пишуть ЗМІ. “Клієнту ж з вулиці” ніколи не вдається зворушити банк історіями про те, що в нього немає інших коштів для існування, аніж заблоковані на рахунку.

Ігор Ясько перелічив нам юридичні послуги, найпопулярніші у постраждалих від банківського фінмоніторингу:

• перше місце — консультації та супровід пояснень до банку;
• друге місце — підготовка письмових відповідей/апеляцій;
• третє місце — подача судових позовів: менша частка звернень, але значний зріст у 2024—2025 роки.

“Найбільше звернень (понад 60%) стосується блокувань рахунків і вимог до роз’яснення джерел походження коштів. Часто запитують про незаконне закриття рахунку, особливо якщо у клієнта залишалися власні кошти чи виникає відмова у видачі готівки через касу”, — уточнив він.

Якщо простим людям ще вдається якось викручуватися без рахунків, переходячи на готівку, то фізособи-підприємці без них як без рук, тож намагаються вирішити проблему максимально оперативно.

“ФОПи замовляють юридичний супровід стосовно розблокування банківських рахунків частіше за звичайних фізичних осіб. Це пов’язано із прямою залежністю фізичної особи-підприємця від конкретного відкритого банківського рахунку”, — підтвердив Федір Колосов.

Які банки найчастіше блокують рахунки

Найчастіше рахунки блокують великі роздрібні банки.

“Лідерами серед банків, на які скаржаться клієнти за фінмоніторинг, стабільно залишаються, звичайно, великі банки: як приватні, наприклад Райффайзен Банк, так і з державним капіталом, серед яких Приват, Ощадбанк. Це пов’язано не з тим, що фінмоніторинг в цих установах є жорсткішим, ніж в інших, а з тим, що ці банки обслуговують найбільшу кількість клієнтів”, — запевнив “Телеграф” керуючий партнер адвокатського об’єднання Eternix Олександр Ромасєв.

З числа фінустанов з найбільшим числом блокувань і примусового закриття рахунків юристи виокремлюють такі:

Приватбанк;
Райффайзен Банк;
А-Банк;
Ощадбанк;
Універсал Банк (monobank);
Сенс Банк;
ПУМБ;
Укрсиббанк.

“У 2024—2025 роках найбільше звернень на юридичні послуги (щодо фінмоніторингу) надходить на Приватбанк, Ощадбанк, monobank (Універсал Банк) та Райффайзен Банк. Причина: найбільша частка клієнтів і широке охоплення фізосіб. З початку 2025 до списку долучились приватні середні банки — А-Банк, ПУМБ. Приватбанк — абсолютний лідер за кількістю скарг всі роки, останніми місяцями наростає частка скарг на Райффайзен Банк і Ощадбанк”, — навів приклади Ігор Ясько.

Нові обмеження банків з фінмону

Федір Колосов з Mitrax перелічив “Телеграфу” такі нові практики фінмоніторингу щодо українців:

• Посилення ідентифікації та верифікації клієнтів, регулярне оновлення їх даних. Зниження лімітів операцій без підтвердження доходів чи джерел коштів.
• Більше уваги до ознак ризику: транскордонні перекази, часті дрібні перекази, зміна місця проживання чи контактів, нерегулярне джерело доходу тощо.
• Автоматизація і алгоритми ризику в банках: використовують програмні рішення, щоб виявляти потенційно підозрілі операції.
  Ідентифікація переказів як “дропів”.

Після того, як Національний банк оголосив тотальну боротьбу проти дропів і подав у Верховну Раду законопроект про створення реєстру дропів, у банків розпочалась справжня манія з цього приводу.

Попервах дропами називали людей, які передали свої картки стороннім, порушуючи банківський договір (на законодавчому рівні це не заборонено у разі відсутності подальших злочинів — відмивання коштів, фінансування тероризму тощо). Утім згодом в цю категорію почали потраплять й інші порушники правил, в тому числі податкових. Поняттям “дроп” вже розкидаються зовсім вільно, так називають і дрібних торгівців з ринків, яким покупці картоплі чи сала закидають гроші на картку.

Здавалося б людям не дуже важливо, як їх кваліфікують банкіри у внутрішній кухні. Та коли буде прийнятий відповідний законопроект Нацбанку й запрацює реєстр дропів, є ризик того що в нього потраплятимуть не тільки злочинці/терористи чи справжні дропери/шахраї, а й будь-які порушники фінансового моніторингу, яким колись блокували рахунки з різних причин. Тексту нацбанківського законопроєкту ще не публікували, та НБУ заздалегідь анонсував, що порушників суттєво обмежуватимуть у фінансових послугах і це дійсно може стати проблемою.

“Торік головними причинами блокувань рахунків були підозри у незаконному бізнесі, “дропінг” (мул-рахунки), неузгоджені великі перекази, недоведений статус походження грошей. У 2025 році частіше блокують і при невеликих обсягах операцій: регулярні надходження без підтвердження, операції з p2p понад 30—50 тис. грн/міс., нестандартна активність для профілю клієнта та неактуалізовані документи”, — відзначив ключові тенденції Ігор Ясько.

Ще одною популярною практикою банків з фінмоніторингу стало застосування додаткових комісій при перерахуванні грошей на інші рахунки чи знятті готівкою після примусового закриття рахунку. Не звична комісія в 1% чи 2% суми, а 15—30 разів більше, що банки застосовують, не питаючі клієнтів.

“Найбільш резонансна ситуація — це з А-Банком, де відома публічна комісія 30% суми. Час від часу тимчасово запроваджували певні утримання і деякі інші банки (у межах 5-30%), пік припав на осінь 2023 — весну 2024 років. Під суспільним тиском більшість приватних банків відмовились від такої практики на початку 2025 року. Якщо банк наполягає на комісії — варто вимагати договір та письмове роз’яснення її розміру й підстав (часто це суперечить закону/регуляторці, і суди стають на бік клієнта)”, — підкреслив Ігор Ясько.

“Фактично, це залежить від внутрішньої політики банку. З подібними позиціями ми стикались в А-Банку та Банку “Південний”. Подібні великі відсотки — це не штрафи, а частина тарифної політики. Нацбанк з цього питання висловлює досить стриману позицію, зазначаючи, що до них як до регулятора було всього пару звернень з питань застосування подібних великих відсотків”, — додав Федір Колосов.

Інша практика — це категорична відмова банку видати людині її кошти готівкою в повному обсязі після примусового закриття рахунку, попри наявність такої можливості в постанові Нацбанку №65 від 19 травня 2020 року. По соцмережах розійшовся відповідний лист Райффайзен Банку, який відмовлявся видати кешем понад 30 тис. грн і в якості альтернативи пропонував безготівковий переказ в інший банк на власний рахунок чи на благодійність. А коли клієнт погодився на ці 30 тис. грн і з’ясувалось, що на рахунку більше грошей, то в Райффайзені відмовили навіть у цій сумі. Хоча логіка дуже дивна: якби на рахунку було лише 30 тис. грн чи менше, то віддали б все, а якщо більше — не дамо нічого. Що підтвердив “Телеграфу” постраждалий клієнт.

Є й додаткові неприємні моменти: приміром, треба бути готовим, що банк запитає та підніме не тільки ваші податкові/зарплатні довідки, але й виписки по рахунках, причому в ретроспективі за 2— 5 років. Приміром, маєте білу зарплатню на картку в 500 тис. грн, чи 1 млн грн на рік, і все чудово — документи всі під це маєте. Та коли забажаєте розмістити депозит, скажімо, на 300—800 тис. грн, то банк подивиться не тільки на довідки, але й на виписки по рахунках і побачить, скільки вами було витрачено й скільки лишилось по витраті грошей. Часто-густо лишаються крихти, бо поточні зарплати уходять на життя. Тоді банк може заявити, що насправді у вас вже не має тих грошей, бо ви все витратили, й депозит не відкриє. Розповіді про те, що ви збирали гроші роками й це довгі накопичення, не спрацюють.

За що банки блокують рахунки

Вищезгадана постанова НБУ №65 з фінмоніторингу надає банкам широкі можливості щодо перевірки операцій клієнтів, блокувань рахунків і примусового закриття. Та, за словами юристів, на практиці вони роблять це з таких причин:

Невідповідність операцій профілю клієнта. Наприклад, під час відкриття рахунку ви повідомили про середньомісячний дохід на рівні 50 тис. грн, й тривалий час стільки в середньому й отримували на карту. Та раптом з часом почали надходити вже по 80-100 тис. грн, а ви не попередили банк про збільшення вашого доходу й не принесли відповідну довідку.
Підозрілі, на думку банку, операції. Поширений нині варіант — це на рахунок починають надходити регулярні чи численні перекази від різних осіб. Вони можуть бути навіть невеликими, скажімо, в районі 500-1000 грн. Та банк одразу підозрює, що ви отримали халтурку, десь підробляєте і його основна версія — підприємницька діяльність. А коли гроші надходять на приватний рахунок (рахунок фізособи), а не на рахунок фізособи-підприємця, то це незаконна підприємницька діяльність.
Будь-які операції, де банк може запідозрити торгівлю криптовалютою (з біржею, брокерами тощо), яку досі остаточно не легалізували в Україні. Не прийнятий законопроєкт щодо оподаткування, регулювання й інших моментів, хоча відповідні зобов’язання є в Меморандумі МВФ.
Нетипові для фізосіб операції чи активний обнал: коли маленькі суми потрапляють на рахунок щодня (по 100-200 грн) чи взагалі пачками, де банк відразу підозрюють незаконну підприємницьку діяльність, шахрайство чи залучення дропів. Або коли на рахунок часто (чи не через день) заходять, чи знімаються великі суми готівки. Поняття “великих” може відрізнятися в різних банках — від 10-20 тис. грн до 50 тис. грн і більше.
Призначення платежів, які вказують клієнти при переказах, які банки сприймають як підозрілі. Слова тригери можуть бути такими: “за крипту”, “обмін валют”, “за товар/послугу”, якщо надходження не на рахунок ФОПа, а на приватний, чи “повернення боргу”, коли перекази регулярні — щодня чи 1—2 разів на тиждень.
Неможливість офіційно підтвердити доходи на суму операцій по картці. Передусім банки вимагають податкові декларації, довідки з податкової (ОК-5, ОК-7), також приймають зарплатні довідки з місця роботи. Ще підходять документи про отримання спадщини, про продаж майна — квартири, машини тощо.
Ігнорування інформаційних запитів банків чи подання їм неправдивої/неповної інформації. Для ФОПів ще дуже важливо два рази на рік завантажувати у свій профіль (через інтернет-банкінг, мобільний застосунок) податкову декларацію, без якої може відбутися автоматичне блокування рахунку.

Це ключові моменти, та можуть виникати й додаткові.

“Основними причинами блокування є непідтверджене джерело коштів, невідповідність операцій фінпрофілю клієнта, регулярні надходження від великої кількості різних платників, які банки розцінюють як підприємницьку діяльність без реєстрації. Ще можна додати операції, що мають ознаки криптоактивності (конвертація криптовалют у фіатні кошти через p2p або неідентифікованих посередників), а також великі разові надходження готівкових коштів без попередньої історії подібних операцій”, — узагальнив “Телеграфу” керівник практики податкового права юрфірми “Ілляшев та Партнери” Іван Маринюк.

При цьому варто розуміти, що банкіри не відстежують клієнтські операції вручну. Немає в банку людей за моніторами, які в онлайні стежать за вашим рахунком. Перелічені критерії внесені в налаштування програмних/комп’ютерних систем банків (роботів), які спрацьовують автоматично й людині відрубають доступ до рахунку. Це робить програма. Часто клієнтів про це не попереджають, і виходить неприємний сюрприз.

“Торік головними причинами блокувань були підозри у незаконному бізнесі, “дропінг” (мул-рахунки), неузгоджені великі перекази, недоведений статус походження грошей. У 2025 частіше блокують і при малих обсягах операцій: регулярні надходження без підтвердження, операції з p2p понад 30—50 тис. грн/міс., нестандартна активність для профілю клієнта та неактуалізовані документи”, — пояснив Ігор Ясько.

“Раніше в більшості випадків після надання пояснень та документів рахунки розблокувались і клієнти отримували доступ до грошей. З урахування жорсткого контролю зі сторони НБУ наприкінці минулого року на початку 2025 року позитивна тенденція розблокування пішла на спад, але ситуація поступово вирівнюється: банки відпрацювали внутрішні процедури фінмоніторингу, клієнти стали більш обізнаними і почали швидше реагувати на запити банку або готуватися до операцій завчасно”, — при цьому додав Маринюк.

Що робити при блокуванні рахунку

Юристи хором радять завчасно думати про фінмоніторинг, ще під час відкриття рахунку та під час користування (до блокувань). Приміром, Федір

Колосов дав такі поради:

При відкритті рахунку або при підозрі на блокування одразу питати в банку ризики/категорії фінмону, щоб розуміти, чи треба підтвердження доходів/джерел коштів.
Зберігати максимально можливий документообіг: копії договорів, платіжних доручень, виписок, контактів, підтвердження діяльності.
Не тримати всі кошти на одному рахунку чи в одному банку, якщо можливі ризики, коли ви не маєте великих офіційних доходів. Мати запасні, резервні рахунки, краще в декількох банках.
Якщо доходи невеликі, вести їх максимально прозоро, не використовувати складні схеми або серії переказів, які можуть виглядати підозріло.
Звертатись до адвоката чи фахівця одразу, якщо банк надсилає лист чи повідомлення про підозру або про блокування. Бо часто можна вирішити питання на стадії консультації чи пояснень, без суду.

Якщо маєте довідок (зарплатних, податкових тощо), скажімо, тільки на 30 тис. грн (решту доходів не можете довести офіційно), то по рахунку не варто проводити переказів більш ніж на 50-60 тис. грн. А ще краще мати два-три рахунки в різних банках і в кожному не тримати понад 30 тис. грн. За потреби зможете в кожний надати довідку на 30 тис. грн. Один банк не знає, на яку суму ви здійснюєте операції в іншому.

“Якщо фізична особа не має офіційних доходів, але отримує певні зарахування на банківську картку, то про це необхідно зазначити в своєму профілі, який надаєте банку. Наприклад, зазначити такі можливі виплати, як допомогу від родичів, стипендію тощо. Також треба бути готовим пояснити кожний платіж, тому необхідно зберігати відповідні документи, чеки, боргові розписки (якщо вам винні кошти) та інші виписки”, — підказав Олександр Ромасєв з Eternix.

Та все ж юристи під різноманітні підробітки радять оформляти ФОП (фізособу-підприємця), і в рамках цієї діяльності отримувати кошти виключно на рахунок ФОПу. В жодному разі не на рахунки фізособи.

“Не використовувати особисті рахунки для ведення господарської діяльності. Касаційний цивільний суд Верховного суду чітко встановив, що у разі, якщо клієнт порушив банківське законодавство, зокрема використав рахунок фізичної особи для здійснення підприємницької діяльності, то дії банку щодо встановлення клієнту високого рівня ризику легалізації (відмивання) доходів та розірвання ділових відносин є правомірними. Отже, суди всіх інстанцій будуть дотримуватися цієї позиції Верховного суду при прийняті рішень”, — уточнив Ромасєв.

Коли ж блокування рахунку все ж відбулось, керуючий партнер юридичної компанії “Максим Боярчуков та Партнери” Максим Боярчуков порадив такий алгоритм дій:

Зв’яжіться з банком: негайно зателефонуйте на гарячу лінію або відвідайте відділення. Зберігайте спокій.
З’ясуйте точну причину: запитайте, що саме стало причиною блокування — фінансовий моніторинг, арешт виконавчою службою чи щось інше. Попросіть офіційне письмове пояснення.
Зберіть документи: підготуйте вичерпний пакет документів, що підтверджують законність операції та джерело походження коштів (довідки про доходи, договори, декларації тощо).
Надайте офіційні пояснення: подайте до банку зібрані документи разом із письмовим поясненням, де чітко і без емоцій опишіть суть операції.
Подайте скаргу до НБУ: якщо банк не реагує або його відповідь вас не влаштовує, подайте офіційну скаргу до Національного банку України. Це можна зробити онлайн на сайті Нацбанку, електронною поштою або телефоном.
Зверніться до суду: якщо всі попередні кроки не допомогли, звертайтеся до суду з позовом проти банку. На цьому етапі варто залучити юриста.

Звичайно, не факт, що Нацбанк стане на бік людини. Скоріше, навпаки: в останньому роз’ясненні (№14-0005/77674 від 9 жовтня 2025 року) він вказав, що банки можуть вигадувати власні правила фінмоніторингу й слідувати ним. Та для тих, хто планує судитися в майбутньому краще мати на руках офіційну відповідь НБУ.

Вимагайте готівку з закритого рахунку

Попри все, треба продовжувати відстоювати власні права. Найперше, якщо банк заблокує рахунок та примусово його закриє, треба вимагати видачу грошей з нього готівковою.

Загалом, за вищезгаданою постановою НБУ №65, в людини є дві можливості:

1. Безготівковий переказ на рахунок цієї людини (не іншої) в інший банк.
2. Видача готівкою через касу.

Перший варіант дуже небезпечний і його радять лише в крайньому разі, оскільки після такого переказу рахунок в іншому банку теж зазвичай блокують.

“Це “отруєний” переказ, який створює серйозні проблеми на майбутнє. Ставиться “чорна мітка” у призначенні платежу. Банк, що закриває рахунок, у призначенні платежу вкаже щось на кшталт: “Переказ залишку у зв’язку з розірванням відносин на підставі закону про фінмоніторинг”. Виникає миттєвий статус високоризикового клієнта: система моніторингу нового банку миттєво побачить, і розцінить вас як клієнта, від якого вже відмовилася інша фінансова установа через високі ризики. Новий банк одразу присвоїть вам високий рівень ризику. Це означає посилений контроль, низькі ліміти операцій та високу ймовірність повторних блокувань вже на новому місці”, — підтвердив Максим Боярчуков.

Та якщо вже погодились на безготівковий переказ, постарайтеся оперативно зняти гроші в іншому банку. Краще навіть у банкоматі й того ж дня. Будьте готові до блокування й цього рахунку, одразу підшукуйте інший банк.

Отримати всі гроші готівкою з примусово закритого рахунку — справжня проблема останнім часом. Банки або навідріз відмовляють людям в цьому, або лімітують видачу готівки — віддають не всю суму, а лише частину. Як, приміром, вищезгаданий Райффайзен Банк в розмірі 30 тис. грн. Чи взагалі відмовляють у видачі будь-яких сум кеша. Тому, коли суми на рахунках значні, то варто звернутися до суду, й, як запевнюють юристи, цілком реально в банку виграти.

Люди частіше виграють суди проти банків

Юристи розповіли “Телеграфу” про щорічне збільшення судових позовів з фінмоніторингу, Ігор Ясько з Winner навів таку заокруглену динаміку:

2021 рік — 250 позовів;
2022 рік — 350 позовів;
2023 рік — 900 позовів;
2024 рік — 1300-1350 позовів;
2025 рік — вже понад 1500 позовів.

“Цьогоріч пік подачі позовів припав на травень-липень, коли йшлося про масові блокування дрібних рахунків. Що було спровоковано у тому числі й відсутністю діалогу з банками, зростанням компетентності громадян у захисті своїх прав, роботою юристів із мас-медіа”, — зазначив Ясько.

Юристи визнають, що звернення до суду — досить серйозний крок, що вартує додаткових витрат. Оформлення одного позову в юриста може коштувати 12-15 тис., а перший етап (районний суд) судового розгляду, з адвокатськими запитами та представництвом на засіданнях тощо, — не менше 50 тис. грн (залежно від обраної юрфірми).

Водночас правознавці визнають, що банки нерідко припускають помилки і провадять непрозорий фінмоніторинг, тож і виграти судовий процес цілком реально. Приміром Федір Колосов з Mitrax підкреслив, що фінустанови порушують такі процедурні моменти:

1. Порушення строків при проведені перевірок;
2. Неповідомлення клієнтів або ненадання можливості клієнту надати відповідь на відповідний запит;
3. Необґрунтованість самого блокування.

“Всі зазначені аспекти випливають через завантаженість банків та не чіткі правила фінансового моніторингу”, — сказав Колосов.

А Ігор Ясько дав таку оцінку щодо частки виграшів клієнтами банків судових справ з питань фінансового моніторингу:

2021 рік — близько 25%;
2023 рік — до 40%;
2025 рік — вже 45–50% (майже кожен другий).

“Найкраще рахунки відновлюють через суд із приватними та невеликими банками. Привілейоване положення у спорах з держбанками рідкісне, проте останнім часом суди часто стають на бік клієнта за умови “надмірно суворих” або недостатньо обґрунтованих дій банку”, — уточнив Ясько.

Та пояснив, що найчастіше судові справи проти банків виграють, коли:

Позов поданий за “безпідставне” блокування, бо клієнт має всі документи і підтвердження походження коштів.
Відбулось порушення процедури розірвання договору або не повідомлення про закриття рахунку.

А програють:

1. Справи, коли рахунки використовувались для підприємницької діяльності всупереч призначенню.
2. Якщо клієнт не зміг надати підтвердження джерел коштів.

Потроху формується судова практика, є конкретні приклади.

“Відновити примусово закритий банком рахунок через суд цілком реально. Й ми вже маємо відповідні кейси, зокрема, у справі проти ПУМБ (справа №758/7993/23), коли людині в 2024 році повернули рахунок й вона ним досі користується. Ми виграли апеляцію, до Верховного суду справа поки не дійшла, і рахунок працює (апеляційне провадження №22-ц/824/9822/2024). Коли пощастить, то судовий розгляд справ триватиме близько пів року, залежно від регіону. Хоча більшість судів завантажена й розгляди можуть затягуватися на роки”, — розповів “Телеграфу” старший партнер адвокатської компанії “Кравець та партнери” адвокат Ростислав Кравець.

Чого не варто робити — це опускати руки й лишати кошти банкам. Це ваші кошти, й якщо не доведені факти відмивання чи фінансування тероризму, їх мають повернути за 30 днів, попри всі перепони. Інколи навіть можна повернутися на обслуговування в конкретний банк, бо там належним чином не підтримують внутрішні бази даних і просто безлад.

“Бувають навіть курйозні випадки, коли одного року в конкретному банку людині примусово закривають рахунок, називаючи її злісним порушником фінансового моніторингу. А коли наступного року вона наче вперше приходить у відділення, то той же банк без проблем відкриває їй рахунок, а потім нормально обслуговує. Без зайвих питань і нарікань. По-різному буває”, — підкреслив Кравець.

Через постійне підвищення вимог банків з фінансового моніторингу юристи прогнозують подальше збільшення випадків блокувань рахунків українцям і судових спорів з цього приводу.

Джерело: news.telegraf.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Під час подачі необхідних для бронювання документів людина може опинитися в розшуку за лічені години, що відповідно робить неможливою саму процедуру. Про це заявив засновник компанії-виробника оборонної продукції First Contact Валерій Боровик на каналі День.LIVE. 

“Документ подали о 9:15, але згодом людину поставили в розшук, і для зняття потрібно платити штрафи”, – каже Боровик.

Для виробника така ситуація незрозуміла, адже мова йде про бронювання працівників оборонного сектору. Боровик додає, що ще однією проблемою є часткове бронювання (50% персоналу). Працівники уникають легального влаштування, оскільки можуть не потрапити в квоти під захист.

Примітно, що кілька днів тому до редакції УНІАН зі схожою історією звернувся киянин на ім’я Дмитро. Він намагався офіційно працевлаштуватися на підприємство з бронюванням, але в процесі лише потрапив в розшук.

“У мене до того був розшук, ще з березня. Дивно, думаю, ніби повісток ніяких не отримував, дані в Резерв+ оновив вчасно. Знайшов роботу з “бронькой”. Але для бронювання треба, аби не було розшуку. Вирішив сплатити штраф. Але і платити не довелось – за строком давності справу закрили, там ніби три місяці тільки, чи щось таке”, – розповідає Дмитро УНІАН.

Але радість чоловіка тривало недовго – далі почалося найцікавіше.

“Подався на бронювання. Потім мені з відділу кадрів: так ти прибрав з “Резерву” розшук чи як? Не можемо тебе забронювати. Заходжу в “Резерв”, а я знову у розшуку! Причому вони закрили перший і одразу ж, тією самою датою, відкрили новий розшук на мене!” – бідкається Дмитро.

Наш співрозмовник божиться, що статусу “в розшуку” в “Резерв+” в нього не було кілька днів, поки він подавав документи, і що у розшуку вдруге він опинився заднім числом. Що тепер робити, чоловік не знає.

“Є варіант, що вони вирішили “струсити” з мене ті гроші, які недоотримали, бо я ж штраф не платив. Але ніхто не гарантує, що далі я заплачу і знову не отримаю те саме. Донатить ТЦК на всі гроші я точно не збираюся. І тепер я точно впевнений, що і перший раз у розшуку я опинився тільки тому, що комусь так захотілося”, – резюмує Дмитро.

Правила бронювання: що важливо знати

Нагадаємо, умови бронювання нещодавно змінилися. Верховна Рада на минулому тижні прийняла закон, за яким бізнес отримав право на бронювання людей у розшуку та без військового квитка.

Раніше підприємства могли забронювати особу, яка відповідає наступним вимогам: перебуває на військовому обліку; працевлаштована офіційно; вчасно уточнила свої військово-облікові дані; не перебуває у розшуку.

Джерело: unian.ua

АО «Кравець І Партнери»

Тему обговорюють на форумах банківських клієнтів, а також підтверджують банкіри.

Віялові блокування виглядають так: банк звинувачує клієнта у порушенні правил фінансового моніторингу, блокує рахунок та вимагає надати документи, що пояснюють його операції. Якщо документи не підходять або не надаються, клієнт примусово закриває рахунок. Після цього починаються проблеми: людям відмовляються видавати гроші готівкою та наполягають на безготівковому переказі в інший банк або на інший рахунок клієнта. Після переказу суми історія повторюється: інший банк теж блокує рахунок, оскільки при переказі коштів бачить на переказі позначку про порушення фінансового моніторингу.

Наприклад, колишній клієнт Райффайзен Банку у своїй скарзі повідомив, що Sense Bank після переказу залишку коштів заблокував рахунок протягом місяця.

А ось колишній користувач “Приватбанку” розповів про практично миттєве блокування в “А-банку”.

“Одразу після зарахування коштів “А-банк” заблокував мій рахунок і почав вимагати документ, який підтверджує походження грошей. Надати такий документ я не міг, оскільки працюю неофіційно. В результаті мені заявили, що банк припиняє зі мною ділові відносини і закриває рахунок. Я просив, щоб залишок коштів видали готівкою, але робітниця банку прямо відповідала не як готівка, але робітниця банку прямо відповідала на те, що вона видала готівкою, але робітниця банку прямо відповідала покарання за те, що я не можу підтвердити походження коштів”, – розповів клієнт “Приватбанку” та “А-банку” під ніком apresting.

Таким чином, банки відкрито йдуть на порушення постанови Нацбанку №65, відповідно до якої фізособа має право повернути кошти після примусового закриття рахунку двома способами: безготівковим переказом та готівкою в касі (згідно з постановою НБУ №18, до 100 тисяч гривень на день).

Неофіційно банкіри визнають це і повідомляють, що таку практику негласно заохочує Нацбанк, який ніяк не створить так званий реєстр дропів, про який писала “Страна”. До цього реєстру хочуть внести не тільки власне дропів, а й порушників фінмоніторингу.

“Нацбанк нічого не має проти, щоб ми метили клієнта-порушника і передавали ці дані один одному при перерахунку коштів. Є установка так карати. Людину будуть ганяти з банку в банк, і в результаті вона може так і не встигнути отримати свої кошти після блокування”, – розповів директор казначейства одного з великих банків.

Людям дають три ключові поради у таких випадках:

Не повідомляти банку під час відкриття рахунку, що у вас є рахунки в інших банках.
Після примусового закриття рахунку не погоджуватися на безготівковий переказ до іншого банку. Наполягати на видачі готівки через касу, на що кожен має повне право у розмірі до 100 тисяч гривень на день.
Іти до суду. Юристи вже почали вигравати у банків суди за позовами клієнтів.

“Справді, залишаються три варіанти. Клієнт не зобов’язаний вказувати наявність рахунків в інших банках, коли приходить в новий банк і заповнює анкету. Потрібно не погоджуватися на виключно безготівковий переказ коштів в інший банк при примусовому закритті рахунку і обов’язково вимагати надати можливість отримати кошти готівкою через касу. Якщо це не працює, то йти в суд і там йти в суд і там йти в суд і там іти в суд і там стягнення з банку пені та штрафів за незаконне утримання коштів — це 3% від суми за кожен день утримання коштів згідно із законом про захист прав споживачів. Виграти у банку суд – реальна історія. Нових судових кейсів щодо відмови у видачі готівки ще немає, зате вже є позитивна для людей практика відновлення ділових відносин і, відповідно, розблокування рахунків”, – розповів старшій партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець.

Джерело: stranaua.media

АО «Кравець І Партнери»

Тонкощі, які важливо пам’ятати щодо фінансової спадщини.

Які загальні правила вступу у спадщину?

Прийняти спадщину можна за заповітом або якщо ви є рідною людиною померлому навіть без заповіту. З моменту, як людина пішла у засвіти, у її спадкоємців є шість місяців, щоб подати заяву на прийняття спадщини, розпочавши процедуру передачі майнових прав. Першочергове право успадкування – у дітей спадкодавця, того з подружжя, хто його пережив, і батьків.

Заява про прийняття спадщини пишеться в нотаріуса, проте набуває чинності лише тоді, коли минуть 6 місяців після смерті спадкодавця (про це читайте в колонці для Mind юриста Максима Боярчукова).

Нотаріус видає свідоцтво про спадщину, у якому зазначає майнові права та активи, які перейшли у спадок. Якщо відомо про кошти в банках чи страховиків, вони наслідуються як і все інше майно.

За українським законодавством, спадкоємець успадковує не лише майно, а й борги спадкодавця. «Якщо спадкоємець приймає майно, то приймає і зобов’язання. Якщо відмовляється від спадку, зобов’язань перед кредитором, наприклад банком, не виникає», – зазначає Крістіна Дрогозюк, юристка Громадського центру правосуддя в Одеській області.

Як пояснюють у Незалежній асоціації банків України (НАБУ), якщо власник вкладу при житті не зробив розпорядження щодо своїх коштів, то підставою звернення в банк є нотаріально оформлений документ про право на спадщину, де зазначається спадкоємець, частка в загальній сумі спадщини та реквізити рахунку. Отже, для банківських рахунків у свідоцтві про право на спадщину будуть вказані реквізити із зазначенням сум, аналогічно – для коштів накопичувального страхування.

З цим нотаріальним свідоцтвом про право на спадщину та паспортом треба звертатися до банку чи страховика, де лежать гроші, що переходять у спадок. Після перевірки всіх документів банк має перерахувати кошти на рахунок спадкоємця або видати їх готівкою.

До речі, якщо спадкоємець перебуває за кордоном, йому для оформлення спадщини не обов’язково приїздити до України. Можна надати нотаріальну довіреність своєму юристу або іншій довіреній особі, яка оформить прийняття спадщини в Україні. Саму нотаріальну довіреність видає, наприклад, українське консульство.

Як визначається місце відкриття спадщини?

Координатор Комітету з питань правового забезпечення діяльності банків та захисту прав кредиторів НАБУ Інна Пушкар розповідає, що місцем відкриття спадщини вважатиметься останнє місце проживання спадкодавця.

«Якщо воно невідоме, то місцем відкриття спадщини вважатимуть місцезнаходження основної частини рухомого майна», – пояснює вона, маючи на увазі депозит. Отже, звертатися треба до нотаріуса за місцем проживання спадкоємця чи місцем відкриття банківського або страхового накопичення, а потім зі свідоцтвом про право на спадщину – до філії банку чи страховика, де відкрите накопичування.

У період дії воєнного стану законодавство спростили. Якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт на тимчасово окупованій території або на територіях, де ведуться бойові дії, заява про прийняття спадщини подається будь-якому нотаріусу.

Що і коли може повідомити банк спадкоємцям?

Банківські вклади є банківською таємницею. Тому фінустанова надає спадкоємцям довідки щодо рахунків, у тому числі про наявність грошей, у разі смерті їх власників для подальшого оформлення свідоцтва на спадщину лише у двох випадках:

якщо клієнт залишив для банку відповідне заповідальне розпорядження з вказанням імен спадкоємців;
якщо до банку від імені спадкоємця із запитом звернувся нотаріус, який оформляє спадщину.

Запитати можна про наявність рахунків, вкладів, електронних гаманців і залишку коштів на них, індивідуальних банківських сейфів. Також можна звернутися із запитом про рухоме майно, що перебуває на збереженні або в заставі банку: предмети мистецтва, вироби з коштовних металів тощо.

Навіть якщо банку стало відомо про смерть клієнта, він самостійно не має права шукати спадкоємців і повідомляти їм про рахунки померлого. Тому, якщо родина не знає про стан таких рахунків, а заповідального розпорядження померлий не зробив, рідним доведеться самим шукати інформацію. Це можна робити через нотаріальні запити банкам.

«Перелік спадкоємців відповідно до чинного законодавства встановлює виключно нотаріус. Без розпорядження клієнта банк не має юридичного права вчиняти такі дії. Наявність грошей на рахунку клієнта – це банківська таємниця. Про факт смерті клієнта фінансова установа може дізнатися, наприклад, внаслідок звернення спадкоємця або нотаріусів спадкоємця для встановлення наявності коштів на рахунку загиблого», – пояснюють процедуру у пресслужбі Sense Bank.

«Банки та страховики не мають шукати спадкоємців померлих клієнтів. Процедуру прийняття спадщини ініціюють спадкоємці. Відповідно фінансова установа дізнається про факт смерті клієнта при зверненні спадкоємців або при надходженні запиту від нотаріуса», – підтверджує заступник виконавчого директора, голова Проєктного офісу НАБУ Дмитро Глінський.

Які є обов’язки у страхових компаній?

Страхова компанія (СК) повідомляє спадкоємців про відповідні активи померлого, якщо в договорі страхування його життя чи накопичувального страхування вигодонабувачами вказані спадкоємці. У інших випадках СК не мають обов’язків, а головне – підстав для пошуку рідних померлого клієнта.

«Якщо за накопичувальним договором перестали надходити чергові платежі та клієнт не вимагає припинення договору, то може бути ситуація, що страхова сума буде зменшуватися до закінчення строку договору. Зі свого боку СК завжди спробує знайти клієнта, щоб повідомити йому про необхідність сплачувати черговий платіж. Якщо людина померла, то такі листи можуть побачити її рідні», – каже голова Асоціації «Страховий бізнес» (АСБ) В’ячеслав Черняхівський.

За його словами, СК не має доступу до реєстрів померлих громадян. Щоб прийняти спадщину необхідно підтвердити свою спорідненість із померлою особою. А саме надати: паспорт або паспортний документ; документи, що підтверджують родинні стосунки з померлою особою. Наприклад, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб.

Звісно, тут, як і у випадку з банками, можна звертатися через нотаріуса.

Щоб не було проблем із набуттям спадщини, треба скласти відповідні розпорядження в банку чи СК, надавши детальну інформацію про спадкоємця: ФІО, номер паспорта, адресу тощо. А також заздалегідь повідомити спадкоємцям про всі рахунки з назвою банків чи СК та суми на рахунках.

Що відбувається, коли за грошима загиблого ніхто не звернувся?

У рідкісних випадках банк може запідозрити, що клієнт помер, наприклад, якщо тривалий час немає жодних операцій. Зазвичай строки давності – це декілька років. Тоді спочатку рахунок переводиться в категорію неактивних.

Як пояснює адвокат Ростислав Кравець: «У разі відсутності спадкоємців і наявності інформації про смерть власника рахунку, рахунок буде закритий, а кошти перераховані на спеціальний рахунок у банку».

Віктор Гальчинський, спікер Кредобанку, каже, що спадщина, яка не має спадкоємців, має бути визнана відумерлою (безгосподарним майном, яке не переходить до його спадкоємців. – Mind) та перейти у власність територіальної громади. Спадщина визнається відумерлою в разі відсутності спадкоємців (немає заповіту або рідні не звернулися самі), усунення їх від права на спадкування, а також відмови ними від прийняття спадщини.

Хто визнає спадщину відумерлою?

Зазвичай це відбувається за двома сценаріями.

За першим сценарієм, орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням рухомого майна зобов’язаний після спливу одного року з дати відкриття спадщини подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Як про це дізнається орган місцевого самоврядування?

Відділ реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) передає інформацію про факт смерті до Державного реєстру актів цивільного стану громадян (ЄДРАЦС), Єдиного державного демографічного реєстру (паспортна система), а також у деяких випадках – до виконавчого комітету місцевої ради, якщо це передбачено процедурою в конкретному населеному пункті.

У невеликих громадах РАЦС і виконком зазвичай співпрацюють, тому орган місцевого самоврядування відразу дізнається про смерть мешканця. Місцева влада має право отримати кошти померлого при відсутності або бездіяльності інших спадкоємців.

Якщо в померлого були пенсійні чи зарплатні рахунки, то про них автоматично дізнається місцева влада, отримуючи право зробити нотаріальні запити у відповідні банки.

«Банк не може просто перерахувати кошти померлого до місцевого бюджету – це можливо тільки після визнання судом спадщини відумерлою та на запит відповідної територіальної громади. До визначення спадкоємців і визнання спадщини відумерлою банк продовжує зберігати кошти на рахунках померлої особи», – каже Віктор Гальчинський.

Другий сценарій – заява кредиторів. Гальчинський уточнює, що заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця. Кредитор має право на розшук майна боржника за законом, тобто може подати відповідні нотаріальні запити.

До звернення спадкоємців або ж органу місцевого самоврядування з рішенням суду про визнання спадщини відумерлою банк продовжує зберігати кошти померлого клієнта. Рахунки з такими коштами блокуються.

Що робити родичам із грошима, які перераховані до місцевого бюджету?

Якщо сповіщення про смерть рідного та/або інформація про існування в нього банківського рахунку прийшло родині із запізненням, і банк уже перерахував гроші до місцевого бюджету, то можна ініціювати процедуру їх повернення.
«Якщо банк здійснив перерахування коштів до місцевого бюджету, то рідні мають звертатись до органу, якому були перераховані кошти з рахунку клієнта», – запевняють в Ощадбанку.

Крістіна Дрогозюк розповідає, що, коли спадкоємці не звернулись яз заявою про відкриття спадщини в шестимісячний строк, а суд ухвалив рішення про визнання спадщини відумерлою, спадкоємці спочатку повинні звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

«Якщо нотаріус відмовить у вчиненні нотаріальних дій у зв’язку з пропущенням строку на прийняття спадщини, та при наявності поважних причин для поновлення цього строку, спадкоємці мають звернутисья до суду з відповідним позовом про поновлення строку на прийняття спадщини», – каже Дрогозюк.

Щоб повернути майно також потрібно подавати позов до суду. У випадку описаному вище (якщо нотаріус відмовив у відкритті спадкової справи) в одній судовій справі розглядаються обидві позовні заяви. Але позитивне рішення суду для спадкоємців можливо лише в разі наявності дійсно поважних причин.

Причинами для поновлення строку на прийняття спадщини може бути тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних силах України тощо.

«Із судової практики – необізнаність про існування майна не є поважною причиною. Якщо родичі, які рідко спілкувалися, не знали про смерть і не прийняли спадщину вчасно – це не є поважною причиною», – зазначає юрист Катерина Гутгарц.

«Наприклад, якщо спадкоємцем є військовозобовʼязана особа, яка тривалий час перебувала за кордоном, була обізнана про смерть спадкоємця, але не вступила у спадок через те, що не хотіла перетинати кордон через проведення мобілізації в Україні, суд може визнати таку причину пропущення строків на прийняття спадщини неповажною», – попереджає Дрогозюк.

Які наслідки при користуванні кредитним лімітом померлого?

Часто в рідних є доступ до кредитних карток одне одного. Після смерті людини родина може продовжити користуватися кредитними грошима. Проте бажано цього не робити.

Олександр Супрунович, директор департаменту роздрібних продуктів Кредобанку акцентує, що «при отриманні документально підтверджених відомостей про смерть клієнта, у якого наявна кредитна заборгованість, банк блокує кредитний ліміт і встановлює його на нульовому рівні».

За його словами, вся заборгованість, що існувала на момент смерті, з погашення кредиту переходить до спадкоємців у повному обсязі в разі прийняття ними спадщини.

Як було сказано вище, до моменту прийняття спадщини спадкоємець не має зобов’язань за коштами позичальника. У разі ж вступу у спадщину він переоформлює на себе заборгованість у сумі, що зафіксована на день смерті спадкодавця.

«Банк вживає передбачених законодавством заходів, спрямованих на погашення заборгованості, зокрема направляє спадкоємцям вимоги про задоволення вимог банку як кредитора. Спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, згідно зі статтею 1282 Цивільного кодексу України», – уточнюють в Ощадбанку.

До моменту вступу спадкоємців у володіння боргом відсотки за кредитом не нараховуються. «У разі отримання інформації про смерть клієнта банк визнає заборгованість за кредитом проблемною та припиняє нарахування процентів», – пояснюють в Ощадбанку.

«Якщо кредитним лімітом померлої людини випадково користувалися спадкоємці – відповідальності немає. Банк скасує і не нараховуватиме відсотки на борг у період від смерті позичальника до прийняття спадщини спадкоємцем», – каже Віктор Гальчинський.

Але водночас він попереджає: «Якщо кредитним лімітом користувався не спадкоємець – можливі варіанти».

Що робити, якщо депозити відкриті за кордоном?

«Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право», – уточнює Інна Пушкар.

Як пояснюють у Sense Bank, коли в загиблого спадщина перебуває за кордоном, то спадкування відбувається за законами тієї держави, де перебуває об’єкт спадкування: «Якщо ми говоримо про банківські рахунки, то для одержання коштів доцільно звертатися до банку, у якому перебували кошти, за отриманням переліку необхідного пакету документів».

Що відбувається, якщо спадкоємцями є малолітні та неповнолітні діти?

«Малолітні та неповнолітні діти спадкодавця вважаються автоматично такими, що прийняли спадщину, без будь-яких дій з їхнього боку», – наголошує Катерина Гутгарц.

За її словами, спадщина оформляється на дитину її рідними. Проте якщо дитина сирота, то їй призначається опікун або піклувальник. З 14 до 18 років дитина вже може розпоряджатися майном за згоди піклувальника.

Борги дитина теж успадковує, проте лише в розмірі вартості іншого успадкованого майна. Якщо жодного майна, крім боргів, немає, пишеться відмова від спадщини.

Джерело: mind.ua

АО «Кравець І Партнери»

Проте дозволити собі навіть бюджетний варіант можуть далеко не всі. Але виявляється, що зараз з’явилася можливість придбати квартиру без грошей або з мінімальними вкладеннями. Інша річ, що у такого варіанту, окрім беззаперечних плюсів, є свої серйозні мінуси.

Вирішивши скористатися такою можливістю, покупець ризикує втратити все — і квартиру, і гроші, — попереджає голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери» адвокат Ростислав Кравець.

«Мінфін» дізнався, як можна придбати квартиру без грошей, а також за допомогою рієлторів та юристів проаналізував плюси та мінуси подібних схем, що існують на ринку нерухомості.

Квартира без грошей: основні схеми та ризики

Володимир Копоть, керівник проєкту Monitor Estate, описує п’ять основних схем придбання квартири без грошей чи з мінімальними вкладеннями.

Схема 1: купівля з перепродажем чи трейдинг нерухомості

«Ви знаходите житло за зниженою ціною, яке виставлене на терміновий продаж, наприклад, через борги або виїзд власника. Укладаєте попередній договір із правом відкладеного платежу або невеликою передоплатою. Доки відбувається оформлення документів, знаходите нового покупця та перепродуєте квартиру дорожче. А різницю в ціні — кладете собі до кишені», — пояснює експерт.

Він наводить, як приклад, реальний кейс: Олександр знайшов квартиру за $ 30 тис. Власник продавав її дешевше через терміновий виїзд за кордон. Домовився про завдаток у декілька тисяч доларів, які взяв у борг у знайомих. А потім знайшов нового покупця, який готовий придбати цей об’єкт вже за $ 35 тис., та заробив $ 5 тис., взагалі не вкладаючи власних коштів.

Втім, як каже Копоть, тут є ризики. По-перше, далеко не всі власники погодяться продати квартиру з відкладеним платежем. По-друге, не факт, що вдасться швидко знайти нового покупця, який погодиться заплатити за об’єкт дорожче. Часом це складніше, ніж переконати власника продати житло за такою схемою, — додав Копоть.

Схема 2: іпотека на субсидіях

«Можна оформити купівлю житла за держпрограмою пільгового кредитування „єОселя“ з мінімальним внеском у 10−20% (його також є можливість оформити в кредит або, наприклад, позичити). Потім придбану квартиру здаєте в оренду, платежі за якою віддаєте банку, як сплату за іпотеку», — уточнює Володимир Копоть.

Він наводить у приклад такий кейс: Ірина купила в іпотеку квартиру за $ 50 тис. з першим внеском $ 5 тис., які позичила у знайомих. Потім здала житло в оренду за $ 400 на місяць, при тому, що щомісячні платежі за кредитом становили $ 300. «Квартира себе окупає, а через 10−15 років вона стає вашою власністю!, — зазначає Копоть.

Але ця схема теж має ризики. По-перше, якщо орендарі з’їдуть, а з пошуком нових виникнуть проблеми, доведеться платити в банк за кредитом вже свої гроші. По-друге, банки можуть заборонити здавати кредитну квартиру в оренду. «Тому ця схема — частково в сірій зоні», — попереджає Копоть.

Схема 3: придбання квартири в новобудові на етапі котловану

«Ви інвестуєте в житло в новобудові на ранньому етапі будівництва (можливо, в кредит). Через два-три роки продаєте на 30−50% дорожче. Реальний кейс: Роман позичив $ 5 тис. та вніс їх, як перший внесок за квартиру у новобудові за $ 40 тис. Через два роки продав її за $ 55 тис., віддав борг та отримав прибуток $ 10 тис.», — розповідає Копоть.

Головний ризик цієї схеми, за його словами, — затягування або повна зупинка будівництва. Тому потрібно ретельно вибирати проєкт і забудовника. Плюс, якщо ви володієте нерухомістю менш ніж три роки та продаєте її, доведеться сплачувати податки (щонайменше 7%, якщо це перший продаж за рік: 5% ПДФО, 1% у Пенсійний фонд та 1% держмита. Під час продажу додаткових об’єктів нерухомості цього ж року доведеться сплачувати 18% ПДФО).

Зазначимо, що схема придбання житла на етапі котловану в Україні геть не нова. До війни вона була досить популярною серед численних інвесторів, але з 2022 року інтерес до неї різко знизився, зокрема через кризову ситуацію на первинці та масове заморожування об’єктів.

Але ще наприкінці 2023 року забудовники почали говорити про поступове повернення інвесторів.

Як розповіла «Мінфіну» керівник відділу маркетингу компанії Alliance Novobud Ірина Міхальова, попит на квартири комфорт-класу на початковій стадії будівництва поступово зростає. Хоча більшість покупців, особливо тих, хто переїхав до столиці нещодавно, все ж обирають готові або майже готові об’єкти.

«З весни минулого року ми спостерігаємо чітку тенденцію — дедалі більше покупців цікавляться і новобудовами, які тільки стартують. Наприклад, у проєкті Krona Park II ми торік оголосили старт продажів у новому будинку і реалізували близько 25 квартир на етапі котловану. Зараз готуємо старт фінального будинку в „Лісовому кварталі“ у Броварах і вже маємо 40 заявок від клієнтів, які хочуть купити саме на ранній стадії», — каже Міхальова.

За її словами, причина зацікавленості потенційних покупців — нижчий цінник. На етапі котловану житло дешевше щонайменше на 15%, а часто — й більше.

«Для забудовника це теж вигідно — попит на ранньому етапі будівництва дає змогу швидше запустити проєкт і залучити додаткове фінансування», — пояснила Міхальова.

Вона також каже, що під час подальшого перепродажу об’єкта клієнт може оформити переуступку прав (договір про заміну сторони). «Зазвичай, пошуком того, на кого оформляється переуступка прав (тобто нового власника — ред.), займається сам клієнт або рієлтор. Але потрібно розуміти, що ця послуга не є безоплатною. У кожного забудовника своя комісія, у нас, наприклад, 6%», — додала Міхальова.

«Мінфін», складаючи рейтинг забудовників Києва за 2024 рік, вже писав, що затягування термінів здачі об’єкта в експлуатацію залишається серйозною проблемою. Вважається, що якщо терміни зриваються на пів року — то це дуже пощастило. Деякі об’єкти зриваються на рік, а деякі — здаються і на декілька років пізніше від спочатку заявлених термінів.

Ростислав Кравець також попереджає, що в Україні, як і раніше, фактично немає гарантії повернення коштів інвесторам у первинку.

«Попри спроби законодавців хоч трохи навести лад на цьому ринку, поки що все, що ми отримали, — це подорожчання квадратних метрів. За рахунок вимог про створення фінансових компаній, фонду будівництва, відкриття окремих рахунків квадратний метр нового житла може стати дорожчим до 15%.

Але 100%-х гарантій інвестору це все одно не дає. На щастя, торік Верховний суд усе ж таки визнав можливість права власності на майнові права, які в подальшому трансформуються у квадратні метри. Тобто людина може хоча б відстоювати свої права в суді, адже до цього вона тільки мала право мати право. Але все одно ринок первинки все ще залишається вкрай непередбачуваним. Тому інвестиції в нього дуже ризиковані”, — попереджає Кравець.

Схема 4: проживання в обмін на ремонт

Володимир Копоть так описує суть цієї схеми: ви знаходите «вбиту» квартиру, робите там власним коштом ремонт і домовляєтеся з власником через якийсь час викупити житло зі знижкою. Він наводить, як приклад, такий кейс: Василь знайшов квартиру без ремонту, яку власник довгий час не міг продати через її поганий стан, а на ремонт грошей у нього не було.

За $ 4 тис. Василь зробив косметичний ремонт, а потім викупив житло на 20% дешевше за ринкову ціну. Цей варіант — не зовсім «квартира без грошей», оскільки покупець усе ж таки повинен мати кошти і на ремонт, і на подальший викуп об’єкта. Але він дає змогу помітно заощадити на придбанні житла. До того ж до викупу новий власник може жити у квартирі фактично безкоштовно.

Щоправда, і тут, за словами Копотя, є ризик. «Власник на якомусь етапі може передумати і змінити умови, а то й зовсім відмовитися від продажу. Тому потрібно оформляти всі домовленості документально», — попереджає Володимир Копоть.

Експерт ринку нерухомості Михайло Артюхов каже, що реально винайняти житло без орендної плати або під невелику ставку в обмін на зобов’язання акуратно платити за комуналку або зробити у квартирі ремонт. На такі умови йдуть власники, у яких багато житла у власності, але є проблеми з пошуком орендарів. Щоправда, у цьому разі квартиру у власність вам оформити не вдасться, але є можливість заощадити на оренді.

Схема 5: квартира у подарунок чи спадок

Володимир Копоть каже, що цілком реально стати власником житла за договором утримання нинішнього власника. «Допомагаєте йому в догляді, купуєте продукти, оплачуєте медичні витрати тощо. Натомість власник переписує на вас квартиру за договором утримання або оформляє у спадок», — розповідає Копоть. Він наводить, як приклад, такий кейс: Юрій доглядав за пенсіонером п’ять років, у результаті той переписав на нього житло. Усі етапи угоди були оформлені в нотаріуса.

Але можуть бути й ризики. Скажімо, несподівано знайдуться спадкоємці за лінією спорідненості, які оскаржать договір утримання або спадкування в судовому порядку, — попереджає Копоть.

Кравець каже, що нерідко договори утримання «скасовують» і самі власники, наприклад, якщо вважатимуть, що за ними доглядають недостатньо добре. «Тому потрібно скрупульозно фіксувати всі витрати, щоб потім можна було довести факт належного догляду через суд», — радить Кравець. До того ж він нагадує, що, якщо ви вступаєте у спадок не за лінією споріднення, то виникають додаткові податки — 18% ПДФО, а у випадку з квартирою — це щонайменше декілька тисяч доларів.

Як каже Копоть, купити квартиру без грошей — цілком реально. «Але потрібно включати підприємницьке мислення. Знаходити вигідні варіанти і бути готовими до ризику», — зазначив він.

Кравець додав, що вигідні варіанти житла за зниженими цінами можна знайти, наприклад, на розпродажі заставного житла банками або Фондом гарантування вкладів. «Цінник там може бути істотно нижчим за ринковий. Але потрібно бути готовим до того, що колишні власники можуть оскаржити стягнення майна та його продаж через суд, і, якщо виграють, новий власник ризикує залишитися і без грошей, і без квартири. Доведеться хіба що вибивати свої кошти у фінансової компанії-продавця в судовому порядку», — підсумував Кравець.

Джерело: minfin.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Тим паче, що зараз при примусовому закритті рахунку через непроходження фінмона банки все частіше знімають при видачі грошей до 20−30% від суми.

Мінфін з’ясував позицію банкірів, які забирають у клієнтів до третини грошей, думку Нацбанку на цю тему, а також запитав експертизу незалежних юристів.

НБУ: не штраф, а комісія

Новий імпульс історії з великими стягненнями з клієнтів банків у рамках фінансового моніторингу дав коментар Національного банку, в якому повідомлялося таке:

“Банки не мають права застосовувати до клієнтів фінансові покарання у вигляді штрафних санкцій за порушення правил фінансового моніторингу. Накладання банками на клієнтів штрафів за фінансовий моніторинг не відповідає дійсності, це фейк. Банк може стягувати з клієнта «стандартну комісію» при поверненні клієнту грошей після застосування фінансового моніторингу — або під час переказу коштів до іншого банку, або під час видачі їх готівкою через касу. Ключове слово тут — «стандартна», — така комісія в середньому на ринку зараз становить 1% суми, одиниці стягують 2%. У медіа та телеграм-каналах поширюється недостовірна інформація про те, що банки нібито почали штрафувати своїх клієнтів за порушення з питань фінансового моніторингу та стягують на свою користь 20% від суми коштів, що зберігаються клієнтами на їхніх банківських рахунках. Національний банк зазначає, що таке твердження не відповідає дійсності! Банк може стягувати стандартну звичайну комісію за проведення такої платіжної операції”, — буквально йдеться у заяві НБУ від 28 серпня у його соцмережах.

У відповіді на офіційний запит «Мінфіну» в НБУ підкреслили, що з людей можуть стягнути тільки комісії, але не штрафи за фінмоніторинг.

«Наголошуємо: законодавством із питань фінансового моніторингу не передбачено застосування банками „будь-яких фінансових покарань щодо порушників правил фінансового моніторингу“. Тобто за порушення правил фінансового моніторингу, банк не може накладати стягнення, штрафи або будь-яку іншу фінансову санкцію на клієнта».

У ньому також уточнюється, що українські банки розривають відносини зі своїми клієнтами не лише через порушення правила фінмоніторингу, а й з інших причин:

• Неплатоспроможність, незаконне використання картки або токена, надання недостовірної інформації та виникнення підозри у можливому незаконному використанні картки.
• Отримання інформації від міжнародної платіжної системи щодо незаконного використання картки.
  Порушення власником картки умов договору.
• Ненадання власником картки документів, згідно з договором.
• Припинення доручень (гарантій), наданих третьою особою за зобов’язаннями клієнта перед банком.
• Виникнення несанкціонованої чи простроченої кредитної заборгованості за рахунком, кредитом чи кредитною лінією.
• Отримання від клієнта повідомлення про втрату картки або телефону та підозра у їх незаконному використанні.
• Встановлення факту провадження протиправної діяльності на підставі офіційних документів, повідомлень правоохоронних органів та інших організацій.
• За наявності обґрунтованих підозр на підставі висновків служб банку щодо факту здійснення протиправної діяльності. Використання карток для переказу коштів, отриманих незаконним шляхом.
• Інші випадки, передбачені договором.

У чому проблема фінансового моніторингу

Пояснення НБУ зводиться до того, що безпосередньо за порушення правил фінмоніторингу банк 20−30% не стягує. Він проводить стягнення не за сам фінмон, а за повернення коштів після нього вже в рамках розрахунково-касового обслуговування (РКО). Коли людина хоче повернути собі заблоковані кошти.

Річ у тім, що фінансовий моніторинг за своєю формою та суттю не є послугою, яку замовляє клієнт. Це обов’язкова процедура оцінки будь-якої фізособи/ФОП/юрособи, яку кожен український банк зобов’язаний проводити на підставі Закону № 361-IX від 6 грудня 2019 року та Постанови НБУ № 65 від 19 травня 2020 року.

У нацбанківському документі перераховано близько 70 ознак підозрілих операцій, на підставі яких можна зупинити транзакцію/угоду. Причому цей перелік не є остаточним: НБУ офіційно зобов’язав банки самостійно додавати нові ознаки, і на практиці їх список давно перевищив сотню.

Головне тут, що всі ці ознаки не розголошуються, і клієнти банків навіть не уявляють собі мотивацію банку, який застосував до них покарання. Спершу заблокувати рахунок, а потім стягнути величезний відсоток на поверненні власних коштів. Це самостійно визначає кожен банк окремо і, по суті, може зробити з кожним клієнтом все, що завгодно.

У своїх офіційних відповідях на скарги клієнтів банкіри саме так і відповідають: ви порушили правила, які ми не можемо вам розголошувати, але доступ до рахунку/грошей закрито на невизначений термін.

Насправді перед великим стягненням є два кроки:

• банк в односторонньому порядку фіксує порушення у рамках фінмоніторингу та блокує клієнту рахунки, після чого може його закрити в односторонньому порядку.
• йде повернення коштів у рамках розрахунково-касового обслуговування (готівкою або переказом) за вирахуванням вищезгаданих 20−30% (залежно від банку), якщо не було зафіксовано відмивання грошей, фінансування тероризму чи іншого кримінального злочину.

Через причинно-наслідковий зв’язок люди сприймають це відрахування, як стягнення за фінмоніторинг, оскільки стандартна комісія за таку послугу становить 1%. Нацбанк у відповіді для «Мінфіну» каже таке: «Варто ще раз наголосити, що банки мають право самостійно визначати свою тарифну політику в рамках чинного законодавства». У Нацбанку також звернули увагу нашого видання на незначну кількість клієнтських скарг/звернень щодо комісій, які надійшли до нього від споживачів, та розібрали кейс Абанку.

«Щодо застосування Абанком 30% стягнення при примусовому закритті рахунку повідомляємо таке. За період з 01.01.2020 до 31.07.2024 з цього питання до НБУ надійшло лише два звернення, одне звернення надійшло у 2022 році та одне — у 2023 році. При цьому, згідно зі ст. 47 Закону від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки та банківську діяльність» із змінами та доповненнями, «Банк самостійно встановлює відсоткові ставки та комісійну винагороду за надані послуги, якщо інше не передбачено законом». Інформація про комісію за перерахування коштів при припиненні ділових відносин з ініціативи банку розміщена на офіційному сайті Абанку”, — наголосили нам у Нацбанку.

Що кажуть у банках

«Комісію у розмірі 30% було запроваджено банком з осені 2023 року», — підтвердила в коментарі для «Мінфіну» перша заступник голови правління Абанка Наталія Крашеніннікова, що видно в публічному договорі банку.

Крашеніннікова назвала нам дві причини впровадження цих 30% в Абанку:

• Зменшити появу нових дропів у банку, щоб використання Абанку в шахрайських операціях було невигідним. Основна мета запровадження комісії — загороджувальна для відсікання дропів.
• Компенсувати фінансові витрати банку на розробку рішень щодо фінансового моніторингу та антифроду (збільшення штату співробітників, ІТ-доопрацювання тощо).

Боротьбою з дропами пояснили «Мінфіну» високі комісії і у Південному.

«У вересні 2023 року банк «Південний» запровадив комісію у розмірі 30% за видачу/перерахування коштів у разі припинення ділових відносин із ініціативи нашого банку. Ця комісія — не штраф, це реакція на масове використання банківської інфраструктури для проведення нелегальних операцій за допомогою p2p-переказів влітку 2023 року, що зафіксував Національний банк загалом у системі. Комісія спрямована на боротьбу з таким явищем, як дропи — транзакційна інфраструктура для обслуговування тіньового сектора економіки в різних сферах (підпільний гральний бізнес, ухилення від оподаткування, легалізація кримінальних доходів тощо). Комісія виступає бар’єром для зазначених клієнтів у використанні банку «Південний» для проведення нелегальних операцій”, — йдеться у коментарі пресслужби банку «Південний» для «Мінфіну».

Там також відзначили роботу з фінансового моніторингу щодо запобігання та протидії відмиванню доходів. При цьому жоден банк, із яким спілкувався «Мінфін», не надав рішень судів щодо клієнтів із заблокованими рахунками в рамках фінмоніторингу, і не назвав кількість таких постанов, що доводять скоєння злочину. Стягнення у людей 20−30% коштів при примусовому закритті рахунку банкіри визнають, але називають це саме комісією.

«Наприкінці 2023 року банком було переглянуто тарифи з обслуговування клієнтів, які користуються карткою izibank. Зокрема, було запроваджено комісію для клієнтів — фізичних осіб у розмірі не більше 20% від суми балансу після погашення кредитних зобов’язань (не більше 10 тис. грн) при знятті готівки або переказі коштів у нацвалюті за реквізитами на рахунки в інших банках при припиненні ділових відносин за ініціативи банку. Зазначена комісія не належить до штрафів і є складовою тарифної політики”, — наголошується в коментарі пресслужби Таскомбанку для «Мінфіну».

Незадоволеним клієнтам пропонують, як арбітра, залучати Нацбанк.

«Якщо клієнт вважає, що комісію стягнули несправедливо, він має право звернутися до Національного банку України. Щодо кожного випадку ми надаємо відповідні дані перевірки регулятору для підтвердження, що стягнення зроблено в рамках запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом», — запевнили у пресслужбі банку «Південний».

Але, як видно з коментаря Нацбанку, регулятор вважає дії банків законними, тому навряд чи допоможе клієнтам.

Що в судах

Люди все частіше звертаються з цією проблемою до незалежних юристів, адвокатів та до суду.
«Справді, встановлення таких «штрафів» чи «комісій» на рівні договорів про надання послуг клієнтам є неординарним і, вочевидь, не може розглядатися як «стандартні звичайні комісії».

Проте жоден нормативно-правовий акт НБУ не обмежує банки у можливості встановлення таких умов, а особливо з огляду на готовність клієнтів приймати такі умови. Отже, єдиним реальним механізмом боротьби з «несправедливими» умовами договорів про надання послуг є лише оскарження таких положень у судовому порядку. Але тут є логічна проблема, адже діючі клієнти вже погодилися на відповідні умови, коли ухвалили умови договору та користуються послугами банку”, — визнав у коментарі «Мінфіну» радник юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Олександр Руденко.

Більшість банків працюють за принципами відкритої оферти. Розміщують свої договори на сайтах, і там публікують зміни до них. Хоча не всі роблять це своєчасно і за формою, тому кожен випадок можна розглядати окремо.

Руденко також зазначив, що банки припиняють обслуговування на підставі «встановлення клієнту неприйнятно високого ризику», згідно з ч.1 ст. 15 Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню поширення зброї масового знищення», а також внутрішніх правил фінансового моніторингу. Він оцінив практику у таких справах, як неоднозначну. Його колеги запевняють, що виграти у банків суперечки та відсудити все за фінансовим моніторингом цілком реально. У тому числі й величезні комісії, стягнуті банками.

«За рішенням суду можна поновити обслуговування у банку. Це підтверджено рішенням Верховного суду (остання інстанція) у справі нашого клієнта, який зміг повернути усі свої гроші та рахунок. Разом із усіма банківськими комісіями. Процес тривав 5 років, але людина відстояла свої права», — повідомив у розмові з «Мінфіном» старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» адвокат Ростислав Кравець.

Він вважає, що затягування справ у судах — на руку банкам.

«Вони розуміють, що судитиметься кожен сотий чи тисячний клієнт, уражений у правах, і вони трохи на цьому втратять. Хоча виграти справу з докорами щодо фінансового моніторингу реальніше, ніж здається, навіть завдяки тому, що банки додумують і «пишуть на коліні» багато своїх правил, за якими згодом і закривають рахунки. Ці правила не публічні, не виписані у законодавчій базі, і коли банк намагається до них апелювати під час процесу, судді частіше стають на бік саме клієнта, а не банку. Оскільки банк покарав людину за надуманим приводом, який не відображений у чинній нормативній базі, — це важливий аргумент”, — запевнив Кравець.

Він бачить вирішення проблеми у прозорішому застосуванні фінансового моніторингу в Україні, та у зрозумілому регулюванні. А також розраховує на активнішу участь Нацбанку, який міг би чітко регулювати відносини щодо цієї частини та карати банки за зловживання та перегини.
У самих же банках тиснуть на те, що вищезгадана Постанова НБУ № 65 дозволяє їм писати власні правила, не оприлюднюючи їх клієнтам, але караючи їх порушення.

Джерело: informator.ua

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Ще з 30 червня минулого року було прийнято рішення про передачу даних українців. Зараз просто другий етап, який набирають чинності. А банківської таємниці вже давно не існує. Банківська таємниця — це міф. Вона існувала у 80-х роках минулого століття. Далі вона перестала існувати і на сьогодні вона існує виключно тільки в хибному уявленні громадян України. Адже правоохоронні та податкові органи мають необмежений доступ до судового контролю до будь-якої інформації, яка стосується банківської таємниці», — каже адвокат.

За його словами, всі ці зміни у законодавство були внесені при цій владі. Тому на сьогодні будь-який правоохоронний орган має доступ до будь-яких рахунків. Включаючи податкову та правоохоронців”, — каже адвокат.

За його словами, що стосується іноземних рахунків, то відповідно до угод, які були підписані при цій владі, Україна надала всім іноземним органам доступ до рахунків українців.

«А також отримала доступ до рахунків українців, які перебувають за кордоном. Банківські установи зобов’язані фіксувати українців за кордоном і відповідно раз на рік надавати всю базу даних, а відповідні служби, зокрема, податкова буде перевіряти та встановлювати інформацію щодо сплати податків, декларування і так далі», — підкреслює Р. Кравець.

За його словами, іноземним фіскальним органам надали доступ до рахунків українців.

«Однак це порушує закон про персональні дані та основоположні права громадян України. Однак ніхто не це не звертає увагу. Нашій владі просто оподатковувати українців, яки працюють за кордоном. Миють посуд чи авто, кладуть бруківку чи займаються іншою важкою працею. Адже наша влада зробила все можливе, щоб українці не поверталися в Україну та не перераховували сюди кошти. Тому вони хочуть таким чином забирати з них гроші. Для цього буде виписане відповідне податкове рішення. Після чого введуть відповідні штрафи за несплату податків та відмову від подачі декларації», — резюмує Р. Кравець.

Нагадаємо, що ДПС найближчим часом зʼявиться інформація про стан банківських рахунків резидентів України за кордоном, а також цілий ряд фінансової інформації.

Державна податкова служба України отримала позитивну оцінку Глобального форуму ОЕСР щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Раніше для отримання допомоги ВПО достатньо було довідки про взяття на облік, тобто мав значення сам факт внутрішнього переміщення. Та віднедавна в уряді та парламенті почали розробляти чіткий перелік підстав для відмови у призначенні чи скасування допомоги на основі майнових критеріїв. Що це означатиме для тих, хто через агресію РФ став біженцем у власній країні?

Українці, які через бойові дії змушені були покинути домівки, мають право на допомогу від держави. Умови надання державної допомоги цим категоріям населення з часу початку широкомасштабного вторгнення зазнавали змін. Крім того, у Раді зареєстрували новий законопроєкт №9653, що також пропонує відкоригувати критерії скасування виплат переселенцям. Фокус дізнався, як зараз відбувається призначення допомоги, що зміниться в разі ухвалення ініціативи та яка допомога від держави дійсно покращить життя тим, хто опинився в складній життєвій ситуації.

Хто в Україні має право на отримання виплати ВПО

Державна допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО) на проживання регламентуються постановами КМУ від 20 березня 2022 року № 332 “Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам” та від 11 липня 2023 № 709 “Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб”. Виплата допомоги на проживання надається тим ВПО, які

• перемістилися з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії;
• тимчасово окупованих Російською Федерацією;
• мають зруйноване або непридатне для проживання житло.

“Щоб отримати цю допомогу, перш за все, потрібно мати докази факту внутрішнього переміщення, які засвідчуються довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб“, — каже юристка RIYAKO&PARTNERS Катерина Голубцова Фокусу.

• для осіб з інвалідністю та дітей – 3 000 гривень;
• для інших осіб – 2 000 гривень.

Згідно з постановою №709, з 1 серпня виплати допомоги ВПО автоматично продовжили тим, хто її вже отримував, на один шестимісячний період, за винятком тих, хто:

• перебував за кордоном понад 30 календарних днів поспіль;
• відбуває покарання в місцях позбавлення волі;
• засуджений за окремі види злочинів проти основ національної безпеки або оголошених в розшук;
• повернувся до покинутого місця проживання.

Крім того, ця постанова передбачила верифікацію за “майновими критеріями”. “Стало важливо враховувати майновий стан отримувача при призначенні допомоги. Це означає, що фінансова ситуація особи тепер впливає на рішення про надання допомоги”, — сказала Катерина Голубцова.

• діти з інвалідністю;
• особи, які доглядають за особою з інвалідністю;
• особи пенсійного віку;
• особи, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років;
• неповнолітні та малолітні діти, які прибули без супроводу законного представника;
• якщо сукупний дохід на одного члена сім’ї не перевищує чотирьох прожиткових мінімумів (на 1 січня 2023 — 10 356 грн).

Закріплення критеріїв та збільшення лімітів на покупки: що пропонує законопроєкт №9653

Згідно з пояснювальною запискою законопроєкту №9653, його метою є закріплення на рівні закону України основних критеріїв для отримання внутрішньо переміщеними особами допомоги на проживання. Загалом ідея закріпити критерії в законодавстві раціональна. “Адже закон не можна так швидко змінювати в ручному режимі, як це роблять в Кабінеті міністрів. Це певна гарантія стабільності у визначенні підстав відмови у наданні допомоги”, — сказав Фокусу юрист Ростислав Кравець.

Крім того, нині не враховується можливість допомоги громадянам, які стали ВПО через техногенну катастрофу на Каховській ГЕС, оскільки частина територій Херсонської області є деокупованою. Проєктом закону пропонується внести зміни до ЗУ “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, зокрема:

• доповнити категорії ВПО, які мають право на отримання допомоги на проживання, особами, які перемістилися з територій техногенних аварій та катастроф, спричинених збройною агресією РФ проти України;
• визначити, що допомога призначається на кожного члена сім’ї у закріпленому розмірі без обмеження максимального розміру;
• не враховувати розмір отриманої допомоги під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Отже, депутати пропонують закріпити такий перелік підстав для відмови у призначенні чи припиненні виплат щомісячної допомоги:

• ВПО знята з обліку;
• особа повернулася до покинутого місця проживання;
• було виявлено факт надання ВПО недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, що впливають на призначення допомоги;
• перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування та ін., що підтверджується відповідними документами);
• має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 200 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред’явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 200 тис. гривень;
• ВПО під час отримання допомоги здійснила на суму, що перевищує 200 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів, інших товарів довгострокового вжитку (крім будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, та автомобілів);
• внутрішньо переміщена особа відбуває покарання в місцях позбавлення волі;
• засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), 111 (державна зрада) або частинами третьою — восьмою статті 111՛ 5 ККУ (колабораціонізм), або оголошені в розшук у разі отримання такої інформації;
• є заява ВПО про припинення виплат.

Так, законодавець пропонує не припиняти виплату допомоги, якщо за результатами верифікації встановлено наявність депозиту на суму до 200 тис. грн, а не 100 тис. грн, а також факт купівлі товарів до 200 тис. грн та автомобілю.

Консолідація даних та переїзд за вимогою ринку праці: як уряд може покращити підтримку переселенців

Загальна кількість ВПО в країні — 4,9 млн, зокрема 3,6 млн — з початку широкомасштабного вторгнення. З них 2,6 млн отримують виплати. Загалом цьогоріч на фінансування програм для підтримки ВПО було виділено понад 82,7 мільярда гривень, на наступний рік сума приблизно така ж. Формування критеріїв для непродовження виплат продиктоване потребою попередити зловживання серед отримувачів допомоги — з одного боку, а також актуалізувати перелік осіб, які дійсно потребують підтримки.

На думку економіста Бориса Кушнірука, чинні та запропоновані майнові критерії не показові. “В умовах проблем з фінансуванням державного бюджету, намагаємося скоротити кількість осіб, які потребуватимуть соціальних виплат. Але за великим рахунком, 200 тисяч гривень – це невеликі кошти, як і 100 тисяч. Наприклад, 100 тисяч лежить на депозиті під 15% річних. Ці 15 тис. гривень забезпечують покриття людині на рік? Навряд. Думаю, потрібно “танцювати” не від суми депозиту, а від доходу людини“, — сказав він Фокусу.

При цьому, експерти наголосили: дохід варто співставляти з реальним прожитковим мінімумом та обраховувати не один показник інфляції, а три – для трьох соціальних груп. “Бо структура споживання у малозабезпечених людей геть інша, ніж загалом. Для них окремо потрібно розраховувати індекс споживчих цін і виходячи з цього переглядати прожитковий мінімум”, — розповів у коментарі Фокусу економіст Борис Кушнірук.

• громадам — створити адекватний реєстр ВПО з даними про те, хто ці люди, з якими спеціальностями;
• співставляти їх профілі з потребами на ринку праці в громаді і рекомендувати переїзд у регіони, де в них є потреба;
• уряду — запровадити квоти на працевлаштування ВПО.

АО «Кравець І Партнери»