📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Проект Закону №4427 від 26.11.2020 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо складу керівників і членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, та розміру їх винагороди – https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/4804

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

В першому читанні за основу було прийнято законопроєкт № 10225 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні”. Сталі зрозумілі основні засади, що пропонуються для виводу з тіні того, що називають віртуальними активами й токенами, які вже потроху аналізують фахівці. “Телеграф” зібрав думки експертів. 

Не лише криптовалюти. Що описує законопроєкт

Хоча в повсякденному вжитку законопроєкт охрестили криптовалютним, він оперує більш загальним поняттям — “віртуальні активи” (ВА). Це активи, які “визначені індивідуальними ознаками у вигляді унікального, незамінного цифрового контенту, що можуть передаватися та зберігатися з використанням технології розподіленого реєстру або іншої подібної технології та які можуть містити цифрове відображення об’єктів інтелектуальної власності або посилання на нього”. Таке офіційне визначення.

Згідно з законопроєктом, віртуальні активи поділяються на три види:

• Токени з прив’язкою до активів.
• Токени електронних грошей.
• Інші токени, які не входять у два перших пункти, види для яких згодом будуть визначені регулятором ринку ВА.

5% на перехідний період та врегулювання обігу NFT. Як пропонується оподатковувати

Для приватних інвесторів (фізосіб) передбачена податкова пільга по ПДФО на першому році. Як відомо, базова ставка з податку на прибуток фізичної особи становить 18%, але для крипти її попервах знижують до 5% на перехідний період — на 2026 рік. Водночас ніхто не скасовує воєнний збір в 5%. Тож загалом людині з доходу доведеться сплатити 10%.

Та вже з наступного, з 2027 року, все повернеться до повного оподаткування: 18% ПДФО + 5% воєнного збору, тобто 23% загалом.

“Кращим варіантом для легалізації криптовалютного ринку була б нульова декларація, від якої можна було б відштовхуватися. Й 10% на початку — це багато, а потім взагалі 23%, якщо нічого не зміниться. За таких умов, думаю, менше вдасться легалізувати”, — дав “Телеграфу” першу оцінку податковій пропозиції фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

При цьому всі податкові обов’язки покладаються на людину. Криптовалютні біржі не будуть адмініструвати ці податки: обраховувати, стягувати й відправляти звіти до Державної податкової служби. Власникам віртуальних активів все доведеться робити самотужки через подачу стандартної майнової декларації до 1 травня року, наступного за прибутком.

“Обов’язок сплати податків покладається на користувача, біржа не є податковим агентом, тобто не утримує і не сплачує податки за них, а отже, користувач самостійно визначає свої зобов’язання з декларування та сплаті податків. При цьому важливо, що оподатковується тільки прибуток, тим самим при збитках по операціях з криптовалютою податок с користувача не буде стягуватися. Це може бути додатковим стимулом для виходу учасників з тіні”, — зазначив “Телеграфу” керуючий партнер адвокатського об’єднання “Етернікс” Олександр Ромасєв.

Податки сплачуватимуться з чистого прибутку. Тобто можна буде вирахувати з загального доходу витрати й не платити податки зі збиткових операцій. До того ж збитки минулих періодів враховуються до повного погашення — обрахуєте всі витрати по роках і почнете платити податки, тільки коли вийдете в плюс.

Водночас не вдасться вести бізнес з ВА на спрощеній системі оподаткування. Вона забороняється як для криптобірж, обмінників й інших профучасників, що обслуговують угоди з віртуальними активами, так і для приватних інвесторів — ФОП (фізособи-підприємці) не зможуть здійснювати покупки/продажі токенів.

Є й інші виключення й пільги:

Не будуть оподатковуватися доходи від продажу криптовалюти в розмірі однієї мінімальної зарплати, яка на тепер становить 8 тис. грн.
Не будуть оподатковуватися доходи від обміну одного активу на інший, тобто коли не відбувається обміну через гривню чи долар/євро, іншу класичну валюту. Виключення робиться тільки для NFT-токенів, які можуть виступати в формі картинок, пісеньок тощо.
Не буде оподатковуватися майнінг, тобто видобуток віртуальних активів.

Щодо оподаткування юридичних осіб лишаються питання. Для них поки не передбачається жодних пільг, тож заробітки на ВА, якщо вони раптом виникнуть, мають оподатковуватися за загальною ставкою податку з прибутку підприємств — 20%.

“Виходить, що доходи з операцій з ВА мають оподатковуватися на загальних підставах. Але донині юрособи ще не ставили віртуальні активи на баланс, тому до кінця не зрозуміло, як це робити. Треба проробляти основні засади й регламенти”, — переконаний Андрій Шевчишин.

Біржі й обмінники. Офіційна реєстрація та відповідальність за ухилення від обов’язків

Згідно з законопроєктом № 10225, всі постачальники послуг ВА, що працюють в Україні, мусять офіційно зареєструватися у регулятора — біржі, обмінники й інші фінансові організації. А потім подавати звіти й проходити перевірки, як це тепер роблять банки та небанківські фінансові установи. Якщо хтось спробує ухилятися від цих обов’язків, то передбачена низка штрафів, яка прописана в документі з перших кроків.

Також профучасники мають слідкувати, щоб кожен віртуальний актив належним чином описувався для користувачів для усунення зловживань і шахрайства.

“Новим для учасників ринку є запровадження білої книги, яка є обов’язковим документом для публічної пропозиції. Це орієнтований на користувача документ, у якому міститься інформація щодо віртуального активу, його характеристик, та ризиків пов’язаних з його придбанням. Таким чином користувачі будуть мати гарантований доступ до всієї необхідної інформації про розміщувані віртуальні активи, що є дуже важливим враховуючи наші реалії”, — підкреслив Олександр Ромасєв.

А ще додав, що законопроєктом встановлюються вимоги щодо реклами ВА.

“Що має на меті мінімізацію ризиків щодо введення в оману потенційного користувача. При цьому варто зауважити, що ризики залишаються все ж таки за користувачем”, — заявив Ромасєв.

Розкриття інформації та фінмоніторинг: як контролюватимуть власників крипти

Повна регламентація й розкриття інформації передбачена не тільки для профучасників крипторинку, але й для інвесторів, попри всю їх любов до анонімності. Оскільки в законопроєкті передбачений обов’язковий фінансовий моніторинг при переказі ВА.

“Фінмоніторинг — ну куди ж без нього? Це частина нашої синхронізації зі світовим законодавством, хоча процедури ще потребують уточнень до другого читання законопроєкту. Як зараз розумію, поточні вимоги: фінмоніторинг виникає в момент переходу гривні в криптовалюту й навпаки. Решта лишається поза моніторингом”, — розповів Андрій Шевчишин.

Фінмоніторинг під час операцій з ВА майже повністю повторює поточний банківський. Встановлюються всі дані власників криптогаманців при переказах:

1. прізвище, ім’я та по батькові;
2. місце проживання або фактичного перебування;
3. дата, місце народження або номер та серія паспорта;
4. адреса розподіленого реєстру відправника (ініціатора);
5. номер рахунку віртуальних активів відправника (ініціатора).

Ці дані будуть в біржі, й вона мусить ними ділитиметься за відповідними рішеннями суду й не тільки. Приміром, Службі безпеки Україні достатньо буде надіслати листа — письмову вимогу СБУ, якщо йдеться про розслідування справ щодо боротьби з тероризмом і фінансуванням терористичної діяльності.

“Банківську таємницю в Україні вже помножили на нуль — правоохоронні органи в межах кримінальних справ вільно отримують всю потрібну інформацію від банківських і небанківських установ без рішень судів. А тепер те саме планують запровадили й для криптовалютних інструментів, хоча однією з переваг, що в них цінилися високо, була саме анонімність. Ліквідується право на приватність і прибирається судовий контроль, що є в правових державах”, — відзначив у розмові з “Телеграфом” старший партнер адвокатської компанії “Кравець та партнери” адвокат Ростислав Кравець.

Відкритість даних про власників криптогаманців пов’язують із міжнародними вимогами.

“Коли адвокат зараз в межах справи в інтересах клієнта робить інформаційний запит до західної біржі, то йому надається повна інформація про власників криптогаманців. Дійсно розкриваються всі дані про людину, аж до фотографії”, — визнав Кравець.

Хто контролюватиме криптовалютний ринок

Важливим питанням лишається — хто в Україні контролюватиме профучасників і увесь ринок віртуальних активів. Раніше в ЗМІ називали кількох кандидатів: Нацбанк, Нацкомісію з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР), Мінцифри. Й у кожного було своє бачення на цей сегмент, яке деякі навіть оформлювали у відповідні документи.

В законопроєкті № 10225 поки що вказаний один регулятор — Національний банк. Буквально, що він “здійснює державне регулювання та нагляд на ринку віртуальних активів у межах та відповідно до компетенції, визначених Законом України “Про ринки віртуальних активів”. Та експерти припускають, що це не останнє слово й в цій главі можуть бути зміни.

“Слід зазначити, що наразі тривають дискусії щодо визначення остаточного регулятора/регуляторів. В даному законопроєкті попередньо за Нацбанком вже закріплена роль одного з регуляторів, і він може залишитись або єдиним регулятором, або Кабмін за погодженням з НБУ мають визначити другого регулятора. Серед потенційних кандидатів НКЦПФР і Мінцифри. Але головною проблемою для НКЦПФР є необхідність реформування цього органу, при цьому саме Комісія має досвід на ринку цінних паперів, який характеризується певними спільними рисами з ринком віртуальних активів. А Мінцифри володіє розумінням ринку та процесів, але має занадто ліберальний підхід, про що неодноразово зазначалося”, — пояснив ситуацію Олександр Ромасєв.

При цьому в законопроєкті № 10225 прописується робота з ВА наших банків і небанківських фінустанов, що зараз є перепоною, через що фінансисти часто-густо блокують українцям рахунки після операцій на криптобіржах. В документі ж чітко вказано, що “банк має право розпочати надання послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, за умови проходження процедури авторизації діяльності”.

Також обмін ВА на валютні активи офіційно визнається валютною операцією, а регламент їх здійснення згодом має бути затверджений Нацбанком. Та в банках поки що обережно коментують питання блокувань рахунків.

“Скоріш за все, норми законопроєкту будуть значно перероблені та доопрацьовані до наступного читання, і не зрозуміло, коли друге читання відбудеться. Тому поки що говорити про якісь зміни на ринку передчасно. Нагадаю, що зараз фізичні особи можуть абсолютно законно вкладати кошти у віртуальні активи, але обсяг цих операцій обмежений вимогами постанови НБУ № 18: до 100 тис. грн на календарний місяць з усіх рахунків фізичної особи в одному банку. Блокуватись можуть рахунки тих клієнтів, які намагаються обходити вимоги НБУ та використовують для цього операції р2р (перекази коштів між двома особами, що здійснюються за участі електронних сервісів. – Ред.)”, — зазначила в коментарі “Телеграфу” перша заступниця голови правління Глобус Банку Олена Дмітрієва.

Окремо також виписано, що віртуальні активи можуть арештовуватись і стягуватися у судовому порідку. Відповідні зміни вносяться в закон “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, де ВА визнається рухомим майном разом із грошами, валютними цінностями, цінними паперами.

Ще передбачено декларування віртуальних активів — як тих, що належать суб’єкту декларування, так і членам його родини. До декларації прописано вносити дані про вид активу, його найменування, розмір, вартість на дату набуття права у гривні, а також ідентифікатор адреси або рахунку розподіленого реєстру, на якому містяться декларовані ВА тощо.

Чи відбудеться легалізація крипторинку? Експерти вказують на “білі плями”

Певно, що питань і аспектів роботи з віртуальними активами в законопроєкті № 10225 прописано багато, утім, як зазначають фахівці, ще далеко не все.

“Поки це оболонка, із загальними напрямками та побажаннями. До другого читання вони можуть змінитися і стати якіснішими. Приміром, не визначено, що входить в документарне підтвердження купівлі/обміну/безкоштовного отримання/емісії віртуального активу. А це наріжний камінь для визначення видаткової частини для легалізації або розрахунку результату для оподаткування. До того ж не зрозуміло, як враховувати комісію мережі, у яких документарних підтвердженнях”, — навів приклади Андрій Шевчишин.

Його колеги також очікують зауважень і непростих узгоджень.

“В цілому в законопроєкті № 10225-д враховано необхідні ключові моменти, однак наразі перед законодавцем стоїть виклик, що полягатиме у проведенні ефективної роботи для врахування всіх наявних зауважень та узгодження пропозицій органів державної влади, які акцентують увагу на проблемних аспектах цього законопроєкту. Серед таких органів є Держана податкова служба України, Мін’юст, Мінекономіки, Мінфін тощо. Більш гостро буде стояти питання не в доповненнях до законопроєкту, а саме в узгодженні пропозицій до вже наявних напрацювань”, — вважає Олександр Ромасєв.

До того ж всі наголошують на тому, що після прийняття закону певний час піде на розробку великої кількості підзаконних актів, тож він не запрацює одразу. Навіть при тому, що Україна застосовуватиме світовий досвід і передусім європейські принципи. Саме синхронізація з принципами ЄС — одна з причин появи законопроєкту, що визнають у Верховній Раді.

“Україна входить в число країн, де стрімко зростає суттєвий обсяг користувачів віртуальних активів, але немає запроваджених чітких правил гри для всіх учасників ринку, що гарантував би захист їх прав. Немає одностайності розуміння для всіх учасників ринку, також не відбувається наповнення бюджету. Така правова невизначеність, негативно впливала як на звичайних користувачів криптовалют, так і на великих гравців на ринку. Зокрема, варто зазначити, що через таку правову невизначеність у 2025 році з українського ринку вийшла низка криптовалютних бірж”, — зазначив Ромасєв.

Він нагадав, що наразі в Європейському Союзі діє Регламент про ринки віртуальних активів (Markets in Crypto-Assets, MiCA) — це нормативно-правова база, прийнята ЄС для регулювання випуску, надання послуг, пов’язаних з віртуальними активами. MiCA покликана сприяти інноваціям, одночасно захищаючи споживачів та учасників ринку віртуальних активів. Цей регламент встановлює правила та ліцензійні вимоги для постачальників послуг, пов’язаних з віртуальними активами, які працюють на території ЄС.

Нещодавно дослідники помістили Україну на четверте місце у світі за накопиченою криптовалютою з 463 51 біткоїном в активі. Причому вивчаючи тільки ті ВА, що задекларували наші держслужбовці різних щаблів і активи інших держав, які арештовувала влада. Оцінка приблизна й навіть суперечлива, та все одно доводить велику прихильність українців до таких інвестицій.

Утім, фахівці не очікують швидкої й активної легалізації хоча б цих (“засвічених”) криптоактивів.

“Поки на легалізацію підуть, по-перше, ті, хто вирішив легалізуватися за будь-що, по-друге, — ті в кого заробіток на крипті понад 10%. Масовість у легалізації може з’явитися, коли почнеться обмін інформацією між іноземними біржами, податковими органами різних країн та нашою Державною податковою службою. Або між українськими криптобіржами та ДПС”, — спрогнозував Андрій Шевчишин.

Його ж колеги не виключають зміну настроїв у рядах криптовалютників.

“Думаю, що на початку, тобто за перехідний період, що становить один рік, навіть буде суттєвий обсяг учасників ринку, що вийдуть з тіні, оскільки цей період передбачає спеціальну ставку оподаткування у розмірі 5% ПДФО та 5% військового збору. Потім оподаткування буде здійснюватися за звичайною ставкою у розмірі 18% та 5% відповідно. Таким чином, після завершення перехідного періоду є ризик повернення значної частини користувачів ринку в тінь”, — припустив Олександр Ромасєв.

В банках окремо зазначають другий бік легалізації крипторинку — пояснення походження грошей, яке доведеться давати інвесторам.

“Для рядових продавців/покупців збільшуються можливості з погляду проведення легальних операцій та отримання легальних доходів, але з’являється оподаткування операцій з криптовалютами та необхідність показати походження коштів постачальнику послуг, який буде виступати суб’єктом первинного фінансового моніторингу”, — сказала Олена Дмітрієва.

Та зазначила, що профучасники разом із можливостями отримають і великі виклики.

“Обсяг операцій з віртуальними активами стрімко зростає та дає можливість отримання значного прибутку, але непрозорість цього ринку та його волатильність будуть вимагати від учасників ринку адекватної оцінки ризиків та життєздатної бізнес-моделі”, — підкреслила Дмітрієва.

Прийняття ж законопроєкту № 10225-д в цілому, за різними очікуваннями, може затягнутися до листопада-грудня 2025 року. Та все ж має відбутися цьогоріч, оскільки воно входить у вимоги МВФ, з яким Україна проводить не прості перемовини щодо нової програми розширеного кредитування.

Джерело: telegraf.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Що стоїть за цією ініціативою, та чим може обернутися перезавантаження антикорупційної системи для України. 

Масові обшуки у співробітників Національного антикорупційного бюро України, які відбулися 21 липня, стали не лише гучною подією у правоохоронному полі, а й сигналом можливого зламу всієї антикорупційної архітектури держави. Вперше за роки існування НАБУ одночасно було проведено близько 70 обшуків у регіональних офісах бюро. За офіційною версією, йдеться про розслідування державної зради та, зокрема, про зв’язки окремих співробітників з депутатом забороненої ОПЗЖ, нині фігурантом справ ФСБ, а також про начебто схему збуту наркотиків до Дагестану.

Але на цьому скандал не завершується. У Верховній Раді готуються розглядати законопроєкт №12414, який може кардинально змінити підходи до роботи НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). За словами нардепів, документ передбачає передачу реального контролю над САП генеральному прокурору, який отримає повноваження визначати прокурора у конкретних справах НАБУ. Ба більше, генпрокурор зможе вилучати справи у детективів НАБУ та передавати їх іншим органам. Це не просто технічна зміна — це крок до повного підпорядкування бюро вертикалі виконавчої влади.

Паралельно з цим скасовується норма, яка забороняє вилучати справи з НАБУ, а підозри топчиновникам фактично можна буде підписувати без участі антикорупційного прокурора. Тобто ключові механізми, які забезпечували незалежність розслідувань — особливо проти високопосадовців — можуть бути зруйновані.

Народний депутат Ярослав Железняк назвав ситуацію початком кінця незалежних антикорупційних органів. За його словами, такі рішення повертають країну у часи повного політичного контролю над слідством. Його колега, депутатка Анастасія Радіна, наголосила: це катастрофа для реформ, що впроваджувалися з 2015 року. Вона також звернула увагу на жорсткі дії силовиків під час обшуків у НАБУ, заявивши про можливе застосування сили та грубі порушення процедури.

Зі свого боку, у НАБУ також відреагували на законодавчі ініціативи, заявивши, що у разі їх ухвалення, незалежність бюро буде лише формальністю. Водночас антикорупційна прокуратура втратить можливість самостійно вести розслідування, а її керівник стане фігурою без реального впливу.

“Було знищено антикорупційну інфраструктуру. Те, що створювалось як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією сьогодні було знищено”, — сказав на брифінгу директор НАБУ Семен Кривонос.

Своєю чергою посли країн G7 заявили про серйозну стурбованість ситуацією та закликали українську владу зберегти незалежність антикорупційних органів. А посол ЄС Катаріна Матернова прямо наголосила: від цього рішення залежить як продовження реформ, так і подальша підтримка України Заходом — політична, фінансова та оборонна.
Генпрокурор — монополіст: чим обернеться нове підпорядкування НАБУ та САП

Колишній співробітник СБУ Іван Ступак звертає увагу, що йдеться про поправки, які, судячи з усього, вносилися на рівні комітету, тому ще рано говорити про повну ліквідацію бюро.

“Я особисто не підтримую цю історію і вважаю її шкідливою. В нас є орган — НАБУ — який працює за зрозумілою процедурою. А тепер пропонують надати Генеральному прокурору повноваження вилучати справи, зупиняти розслідування, змінювати підслідність. Це, на мою думку, неправильно.

Обшуки, які відбулися, — окрема історія. Ми вже обговорювали це раніше. Так, у НАБУ можуть бути проблеми, і якщо є питання до окремих співробітників, їх треба вирішувати. Але це не підстава, щоби законодавчо “різати” всю структуру. Я вважаю, що бюро має залишитись, але працювати над помилками. Варто вдосконалити правила набору кадрів, доступу до матеріалів, внутрішнього контролю. Але руйнувати цю систему — недалекоглядно”, — каже Фокусу Ступак.

І НАБУ і САП створювалися саме для того, щоби уникнути перетинів і впливу один на одного. Особливо в умовах, коли є антикорупційні прокурори. А тепер система повертається до старої моделі, від якої колись і намагалися відійти.

“Я не кажу, що не треба реагувати на помилки. Але робити це треба обережно. Не треба відразу всіх звільняти чи ліквідовувати орган. Нехай внутрішньо працюють, вносять зміни, проводять кадрову ревізію. Жодна структура не ідеальна — ні МВС, ні СБУ, ні прокуратура, які існують десятиліттями. Але в них же не виникає бажання одразу закрити все повністю. Йдеться не про ліквідацію, а про адекватну реакцію на помилки.

Бо зараз складається враження, що систему просто хочуть розрізати “під ніж”. А це надто радикально. І це викликає занепокоєння”, — продовжує Ступак.

За його словами, у разі ухвалення законопроєкту, генпрокурор отримає монопольний контроль. Він зможе вирішувати, що НАБУ розслідує, а що — ні. Це загроза незалежності.

“Моя позиція проста: залишити НАБУ як є, але підкоригувати його роботу без законодавчих змін. Це як у випадку, коли людина вибігає на червоне світло, а їй кажуть: давай тепер руку відріжемо і приш’ємо в інше місце — це ж нібито виправлення”, — каже експерт.

Ветеран війни, громадський активіст і юрист Олег Симороз також вважає, що цими правками НАБУ та САП фактично втрачають незалежність.

“Тепер всі важливі процесуальні дії — підозри, юрисдикція, негласні слідчі дії — потребуватимуть погодження з генеральним прокурором, який є людиною з оточення президента. Ба більше, тепер генпрокурор матиме право вилучати справи з НАБУ і передавати їх іншим силовим структурам — що повністю підриває фундамент системи, створеної після Майдану”, — каже Фокусу Симороз.

За його словами, коли генпрокурором була Ірина Венедіктова, справа проти заступника голови Офісу президента Олега Татарова, підозрюваного у корупційній схемі з забудовником Микитасем, була вилучена з НАБУ і передана до СБУ. Але в результаті, через рік справу було закрито, попри вагомі підстави для підозри.

“Саме до цього все йде. Це антидемократична ініціатива, яка віддаляє Україну від європейських стандартів правосуддя. Ми вже бачимо негативну реакцію наших міжнародних партнерів, зокрема з боку ЄС. У той час, як ми ведемо війну з Росією, всередині країни ухвалюються рішення, які наближають нас до російської моделі, а не до цивілізованої Європи”, — вважає Симороз.
“НАБУ та САП мають працювати в межах держави, а не поза нею”: аргументи прихильників законодавчих змін

Попри хвилю критики, деякі експерти не бачать нічого небезпечного у законопроєкті, що змінює принципи роботи НАБУ і САП. Навпаки — переконані: ці зміни потрібні, щоб упорядкувати систему і повернути її у правове поле.

“Я бачу в цьому лише позитив. Розмови про те, що комусь “зменшують повноваження” — це маніпуляції. Жодного зменшення фактичного впливу не буде. Просто суспільству намагаються нав’язати думку, ніби в Україні є держава, а є окремо НАБУ і САП — і ці органи мають бути незалежними навіть від самої держави. Але такого немає в жодній країні світу”, — каже Фокусу адвокат Ростислав Кравець.

Він підкреслює, що в Україні є Конституція, яка чітко визначає, як працює прокуратура. Тому зміни до законодавства, які зараз пропонуються, — це не загроза, а просто спроба привести закони у відповідність до Основного Закону. І твердження, що після цього НАБУ і САП нібито не зможуть ефективно працювати — це, на його думку, відверта маніпуляція.

“Вони мали повну свободу. То де результат? Де вироки, а не підозри, які роками лежать у Вищому антикорупційному суді? До речі, сам цей суд — теж проблема. Він має спеціальний статус, що прямо суперечить Конституції. Я вважаю, що наступним кроком має стати його ліквідація. У нас не може існувати “спецсудів”, це прямо заборонено”, — зазначає адвокат.

Він додає, що діяльність антикорупційної інфраструктури, на яку витрачено мільярди гривень, не виправдала себе. Натомість, за його словами, саме ці структури стали джерелом скандалів, провокацій, падіння довіри до державної влади.

“Подивіться самі — кожна друга справа НАБУ побудована на тому, що їхній агент сам ініціює передачу хабара. Тобто, створюється ситуація, щоб потім відзвітувати: ми зловили чиновника. Це не боротьба з корупцією, а гра в провокації. І найгірше — це вже стало нормою. Суспільство вже навіть не дивується, коли НАБУ говорить про “корупцію”. А виявляється — це не чиновники в міністерствах, а директори комунальних підприємств, завгоспи, лісники. Хіба для цього створювали НАБУ?” — продовжує Кравець.

За його словами, розслідування в НАБУ можуть тягнутися роками, і при цьому витрати на зарплати детективів і прокурорів іноді у десятки разів перевищують ту шкоду, яку завдали засуджені. І саме тому, вважає він, запропоновані зміни — це спроба навести лад.

“Цей закон змусить НАБУ і САП не вигадувати злочини й не провокувати їх, а нарешті почати виконувати свою пряму функцію — боротьбу з реальною корупцією. Якщо вони не здатні це робити, тоді справді постане питання про їх ліквідацію”, — підсумовує позицію адвокат.

Обшуки у співробітників НАБУ — як вони проходили?

Співробітники Служби безпеки України та Офісу генпрокурора 21 липня влаштували серію обшуків у різних регіонах України у кількох детективів НАБУ, яких підозрюють у державній зраді.

Спецслужба заявляла про факти неофіційного впливу російських агентів на НАБУ. Як стверджується, депутат від забороненої партії ОПЗЖ Федір Христенко міг впливати на роботу відомства, перебуваючи за кордоном.

У СБУ також повідомляли, що глава регіонального управління НАБУ Руслан Магамедрасулов допомагав своєму батькові продавати коноплю в російський Дагестан.

У НАБУ заявили про проведення майже 70 обшуків щодо щонайменше 15 працівників органу.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

АО «Кравець І Партнери»

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

🔸Проект №8401/П від 20.02.2023 Постанови про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану – https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41387

🔸Пояснення Мінфіну – https://mof.gov.ua/uk/news/verkhovna_rada_priiniala_v_pershomu_chitanni_zmini_do_zakonodavstva_v_chastini_vidnovlennia_dovoiennogo_stanu_sistemi_opodatkuvannia-4030

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Об этом заявил адвокат Ростислав Кравец.

«Что касается работы Этического совета, конкурсной комиссию по отбору членов УККС и совета по проверке членов ВСП, я считаю, что главная их цель и основная задача — это не столько какое-то очищение судов или поднятие к ним доверия, сколько непосредственно установление внешнего контроля над судебной ветвью власти. Это навязывание своих креатур, навязывание своих судей, которые будут учитывать желания наших иностранных партнеров. То есть сама цель в принципе этой реформы, на мой взгляд, — полное подчинение целой ветви власти иностранным агентам, иностранным правительствам», — отметил юрист.

Он считает, что с 2014 года в стране проводилась целенаправленная политика по разрушению отечественной судебной системы.

«В 2016 году началась судебная реформа и рядовые граждане фактически потеряли возможность защищать свои права в судах. Была введена адвокатская монополия, чем ограничили доступ к судам простым гражданам. При Яценюке были в десятки раз увеличены судебные сборы, что опять же ограничило доступ к судам. Благодаря различным грантовым организациям, которые финансируются иностранными правительствами, был заблокирован отбор судей и проведена настолько циничная и, на мой взгляд, безграмотная реформа, что тысячи профессиональных судей, не желавших принимать участие в этом унижении, просто ушли в отставку, не передав тот накопленный опыт, который у них есть. Украина в принципе утратила такое понятие как правовая определенность. Мы видим сотни решений Большой палаты Верховного суда, которые отменяют свои же предыдущие решения, что еще больше подрывает доверие к судебной ветви власти. То есть нет ни одного действия за это время, а все они проводились под полным контролем тех же иностранных партнеров, которое привело бы к повышению доверия к судам», — отметил он.

Юрист убежден, что и нынешняя реформа ситуацию не исправит.

«Мы видим лишь безосновательные обвинения судей в коррупции, безосновательное поливание их грязью… А очередные реформы, которые задуманы уже новой властью — это снова сокращение количества судов. То есть если раньше людей отстраняли от возможности защищать свои права по материальному признаку, то сейчас уже отстраняют физически. У нас большая страна, которая занимает большую территорию. И подобные сокращения приведут к тому, что люди физически не смогут добраться в суд, не смогут подать заявление, даже имея какие-то сбережения для того, чтобы подать иск и нанять адвоката, защитить свои права. Они не смогут это сделать, потому что добраться до этого суда за 300-400-500 км будет просто невозможно», — отметил адвокат.

Он считает нынешнюю реформу неконституционной из-за вмешательства в ее проведение иностранцев.

«Все, что сейчас связанно с действиями иностранцев по запуску реформы и давлению на президента, на исполнительную и законодательную ветви власти, весь этот шантаж с запуском работы Этического совета, — это лишь попытка Запада окончательно установить внешнее управление над судебной ветвью власти. Но если мы посмотрим на Конституцию, то ней четко указано, что носителем власти является народ. Народ не делегировал иностранным структурам, послам, каким-то международным экспертам полномочия по назначению целой ветви власти. Иностранцы не назначают в Украине ни депутатов, ни Кабинет министров, ни президента, а здесь решили провести некий эксперимент. Но подобные вещи в соответствии с украинским законодательством оцениваются однозначно — как государственная измена», — отметил Кравец.

«Фактически, получив под контроль над судам, иностранцам не нужно уже будет считаться с законодательной ветвью власти, с исполнительной, они смогут с помощью судебной ветви власти полностью управлять нашей страной», — убежден юрист.

Напомним, что 14 июля украинский парламент одобрил закон, который наделяет международных экспертов ведущей ролью при формировании состава Высшего совета правосудия (ВСП). Закон предполагает создание Этического совета, который будет определять соответствие кандидата на должность члена ВСП. Закон содержит ключевую правку о том, что ни одно решение Этического совета не будет считаться принятым, если за него не проголосовали по меньшей мере два международных эксперта.

КАПИТАЛ

АО «Кравец и Партнеры»

Сегодня парламент принял во втором чтении соотвествующий законопроект №5153.

Мы уже подробно писали об этом документе – его в пакете с другими законопроектами по налоговой амнистии (о внесении изменений в валютное законодательство, УК и другие кодексы) в феврале этого года подал в Раду президент Владимир Зеленский, обозначив как безотлагательный.

Законопроект буквально сразу же был принят в первом чтении, несмотря на массу замечаний к нему и откровенных ляпов. Но ко второму чтению документ “подчистили”.

На налоговую амнистию украинцам дадут год – с 1 сентября 2021 по 1 сентября 2022 года (изначально планировалось провести кампанию с 1 июля 2021 по 1 июля 2022 года).

За это время граждане могут в добровольном порядке задекларировать имущество и деньги, с которых в свое время не были уплачены налоги, и заплатить по “льготным” ставкам – от 2,5% до 9% в зависимости от вида актива. С этого момента они будут считаться “чистыми” перед законом и смогут свободно пользоваться активами и деньгами – те станут полностью легальными.

Главный вопрос – побегут ли украинцы массово декларировать свое добро и стоит ли это вообще делать. Ведь если “амнистия” – дело сугубо добровольное, то непонятно, зачем “светить” имущество и платить с него налог. Тем более что, как говорит глава адвокатского объединения “Кравец и партнеры” Ростислав Кравец, появляется немало рисков – вплоть до того, что части активов (к примеру, денег) вообще можно лишиться.

“Это имеет смысл только если государство сделает следующий шаг – после проведения налоговой амнистии “закрутит гайки” и введет жесткий контроль за доходами и расходами украинцев”, — говорит глава Экономического дискуссионного клуба Олег Пендзин.

Будет ли сделан этот шаг и когда именно – пока неясно.

“Вопрос политический. И Гетманцев (глава профильного парламентского комитета) и Марченко (министр финансов) – однозначно за. Но на Банковой пока думают, что и понятно: если власти решат залезть в карман каждому украинцу, рейтинги просто рухнут. Поэтому эту тему пока оттягивают, хотя ясно, что рано или поздно к ней вернутся”, — сказал нам наш источник, принимающий участие в работе над проектом по налоговой амнистии.

“Страна” разбиралась, как в итоге переписали закон о налоговой амнистии и как он будет работать на практике.

Декларирование под 2,5-9%, льготы для чиновников и новый налог на квартиры

Как украинцам предлагают декларировать свое имущество?

1. Под декларирование подпадают активы в Украине или за рубежом, приобретенные за счет доходов, которые были незадекларированными на 1 января 2021 года (то есть, с них не уплачены налоги).

2. Под налоговую амнистию попадают физлица-резиденты или нерезиденты, если на момент приобретения активов они были гражданами Украины.

3. Важный пункт по запрету на декларирование. В первом варианте легализироваться было запрещено тем, кто с 1 января 2005 года подавал декларации по антикоррупционному законодательству (чиновникам, госслужащим, депутатам). Эту норму сразу же раскритиковали в экспертной среде. Ведь, если человек поработал на госслужбе хотя бы год, он уже не мог идти под “налоговую амнистию”, хотя, предположим, с тех пор успел поменять несколько рабочих мест или заняться бизнесом. В финальном варианте закона эту норму переписали. Из-под запрета вывели чиновников и госслужащих низшего и среднего ранга, плюс поменяли дату “Ч” (с какого года учитывается госслужба) с 2005 на 2010 год.

“Фактически сейчас под запретом на налоговую амнистию остались только публичные лица”, – говорит Пендзин. Еще один важный нюанс – уточнили перечень близких лиц, на которых может распространяться запрет по декларированию – сейчас это только лица первого и второго уровня родства (то есть, супруги, дети). “Убрали ограничения для дальнего круга родственников, которые были в законопроекте изначально”, – отметил Пендзин. На самом деле эти поправки можно трактовать по-разному. С одной стороны, действительно убрали слишком жесткие ограничения, с другой – теперь чиновники через налоговую амнистию смогут протащить свое имущество, даже нажитое откровенно коррупционным путем, к примеру, оформив его на родственников.

4. Из проекта убрали целый блок норм по подаче “анонимной” декларации через нотариусов. То есть, декларирование может быть только с личной подачей.

5. Ставки на декларируемое имущество следующие: на деньги и активы, которые находятся в Украине – 5%, за границей – 9%. Можно выбрать “рассрочку” и платить 6% с украинских активов и 11,5% с зарубежных тремя равными частями ежегодно. Еще вариант – можно на незадекларированные средства купить ОВГЗ и нужно будет заплатить 2,5% или 3% тремя равными частями ежегодно.

6. Деньги, которые готовятся под легализацию, обязательно должны быть размещены на банковском счете. Что, как считает Ростислав Кравец, может стать настоящей бомбой замедленного действия как для самих декларантов, так и для банковской системы. Но вернемся к этому нюансу позже.

7. Определен список имущества, которое не нужно декларировать – оно и так будет считаться легальным. Это квартира до 120 квадратов или дом до 240 квадратов, нежилая недвижимость до 60 квадратов, одно транспортное средство (кроме авто, рассчитанное на перевозку 10 лиц и более, с мотором больше 3 литров), земля до 2 гектаров, другие активы стоимостью не больше 400 тысяч гривен.

8. Ко второму чтению в законопроекте появился новый пункт, который формально не имеет никакого отношения к налоговой амнистии – о налоге с продажи недвижимости. Определено, что с продажи третьего объекта недвижимости в год нужно платить налог в 18%. Но с учетом госпошлины в 1% и военного сбора речь идет о налоге в 20,5%. Эта правка появилась в законе с подачи главы профильного парламентского комитета Данила Гетманцева.

Стоит отметить, что такая норма прописана также в новом законопроекте №5600. Но, как видно, новый налог решили узаконить раньше, не дожидаясь принятия “сложного” законопроекта №5600, прохождение которого через сессионный зал  может затянуться. Фактически этот налог направлен против так называемых “инвесторов” – украинцев, у которых есть “лишние” деньги, и которые зарабатывают, скупая квартиры (к примеру, на этапе котлована в новостройке), а затем продавая их дороже.

Кто пойдет под амнистию

Формально большинство украинских семей не попадают в целевую аудиторию по налоговой амнистии – у них попросту нет “лишнего” имущества, сверх того, которое можно не декларировать.

Но есть исключения.

“Первыми под прицелом окажутся заробитчане. По ним, кстати, ударит и новый налог на продажу жилья. Если работающие в Украине граждане уже хотя бы частично “легализировались”, то заробитчане не платят никаких налогов, зато заводят немалые суммы, который идут преимущественно, на скупку квартир”, – говорит Олег Пендзин.

Тут, впрочем, стоит отметить, что многие заробитчане уже платят налоги по месту работы, то есть, в Европе, а некоторые и претендуют на местные пенсии. Но вот имущество, приобретенное в прошлые годы, вполне подпадает под “легализацию”.

Также “на амнистию” ждут представителей среднего класса, которые получали зарплаты в конвертах (скажем, уходили от налогов по схеме ФОПов), зарабатывали на фрилансе (к примеру, IT-шники) и др.

“В законе осталось несколько неоднозначных пунктов. Скажем, под декларирование подпадает все имущество, которое приобретено в независимой Украине, то есть, с 1991 года. Но идентификационные налоговые коды, которые позволяют отследить полноту уплаты налогов, появились только с 1997 года. До этого времени информация неполная, а во многих случаях и вообще утеряна. То есть, даже если человек исправно платил налоги и купил на заработанные средства, к примеру, несколько квартир с 1991 по 1997 год, не исключено, что ему придется заплатить за них еще раз”, – отмечает Олег Пендзин.

Стоит ли  легализироваться?

Главный вопрос, который теперь предстоит решить украинцам – декларировать ли свое имущество и платить ли с него налоги, которые даже с учетом “льготной” ставки будут немалыми.

Формально легализация – дело сугубо добровольное. То есть, по идее, вы можете ничего не декларировать, никаких санкций за это в законе не прописано.

Более того, как считает Ростислав Кравец, те, кто решит “легализироваться”, лишний раз рискуют своим имуществом, в частности, деньгами.

“В законе есть пункт о том, что для легализации средств их нужно положить на банковский счет. Плюс размещены они там должны быть до окончания легализации. То есть, фактически человек несет деньги в банк и оставляет их там на год. При этом нет никаких дополнительных государственных гарантий сохранности этих средств. А если банк за это время выведут с рынка, можно будет получить компенсацию от ФГВФЛ только 200 тысяч. Но, даже если все обошлось, банк не лопнул, и через год вы можете забрать свои уже легализированные деньги, появляется еще один нюанс. Банки могут потребовать у вас источник происхождения средств. Так сегодня работает схема с депозитами – деньги у всех принимают, но вот при выдаче нужно подтвердить происхождение средств. Обратите внимание: источник происхождения и “легальность” денег – не одно и то же. В первом случае нужно указать, откуда у вас средства. Так как Украина присоединилась к международной системе BEPS, важно доказать, что деньги не были получены преступным путем, от продажи наркотиков, оружия, коррупционным путем и пр. “Легальность”, которую обещает налоговая амнистия – это уплаченные налоги. Но нельзя уплатить налоги с преступных денег и спать спокойно. Не подтверждение источника происхождения средств может означать, что вам их из банка попросту не вернут. Вот и вся легализация. Точно также в случае с иностранными банками – им недостаточно “бумаги” от украинской налоговой, что ваши деньги “чистые” – нужен подтвержденный источник их получения. Не удивлюсь, если уже в разгар кампании по декларированию в закон будут внесены изменений и там тоже появятся уточнения по “источникам происхождения”, — говорит Кравец.

“Имеет ли смысл пользоваться налоговой амнистией?  Конечно, каждый сам должен дать себе ответ на этот вопрос, но некоторые вводные для размышлений можно дать.

Во-первых, варианта частичной амнистии, когда часть активов была приобретена с уплатой всех налогов, а часть – нет, не предусмотрено. Поэтому в случае декларирования показывать придется все активы без исключений и платить налоги по предложенным ставкам в 5 и 9% тоже придется со всех активов, невзирая на законность/незаконность приобретения каждого из них.

Во-вторых, поскольку речь идет о легализации приобретения активов без уплаты налогов, то стоит помнить о процессуальных сроках. И тут у нас тоже интересная ситуация. Сроки, в которые возможно провести налоговую проверку и доначислить недоимку с финсанкциями – 3 года. А срок, в течение которого можно привлечь к уголовной ответственности за уклонение от уплаты налогов – 10 лет. Получается, что чтобы привлечь к ответственности по этой статье, надо в большинстве случаев провести налоговую проверку. А законно это сделать можно только за трехлетний период. Поэтому если актив находится в собственности свыше 10 лет, то в общем случае переживать особо незачем.

Ну и в-третьих, о способности государства справится с проблемой проверки законности происхождения активов граждан можно судить по кейсу с декларированием активов по закону о предотвращении коррупции. В 2016 году в первую кампанию по электронному декларированию активов чиновников вся страна немного офигела от уровня их благосостояния, когда были задекларированы миллиарды налички и других активов. И что? А ничего. Никто не пострадал. Фактически тогда первая амнистия для всех декларантов прошла весьма успешно и практически бесплатно. Тогда чего опасаться в этот раз всем остальным? С другой стороны я не вижу особых бенефитов от специального декларирования в рамках предложенной налоговой амнистии. Ну разве что для очень ограниченного числа граждан, у которых все активы были приобретены “в черную”, без уплаты налогов и их уровень никакой “клубникой в Польше” не объяснишь, а хочется просто уже легализироваться, чтобы банковский финмон не доставал”, — отмечает юрист Александр Ярецкий.

Что будет после “амнистии”

Впрочем, не все так просто. Хотя декларирование и добровольное, но есть нюансы.

К примеру, в законе говорится, что лица, которые могут воспользоваться налоговой амнистией, но не сделают этого, считаются такими, что сообщили контролирующему органу об отсутствии у них активов, приобретенных за средства, с которых не уплачены налоги.

“Другими словами, плательщики налога, которые не хотят реализовать свое право на декларирование, тем самым совершают юридически значимые действия, которые могут повлиять на их правовой статус (попросту говоря – обманывают налоговую – Ред). С учетом этого, такое декларирование не может считаться добровольным”, – говорится в замечаниях Главного юридического управления Верховной Рады к законопроекту.

Кроме того, в законе о налоговой амнистии появился пункт, обязывающий Кабмин в течение 9 месяцев разработать законопроект об усилении контроля за полнотой налогообложения доходов физлиц.

Какие именно нормы там пропишут – вопрос пока открытый.

Но, как говорят эксперты, понятно, что, по логике, следующий шаг после налоговой амнистии – закручивание гаек и введение жесткого контроля за доходами и расходами граждан.

Другими словами, пока дается год на добровольное декларирование и уплату налогов по льготным ставкам, а дальше, если найдут “лишнее” – придется платить уже по полной, в несколько раз дороже.

“Если не будет ужесточения контроля, то, получается, никакого смысла в этой налоговой амнистии нет. Разве только владельцы дорогой заграничной недвижимости рассчитывают отбиться от тамошних налоговиков, предоставив “справку” об уплате в Украине налогов с денег, которые были потрачены на элитные дома  где-нибудь на Лазурном побережье”, – говорит Пендзин.

Впрочем, как отмечает наш источник, пока власти думают стоит ли запускать методы косвенного контроля расходов украинцев. Якобы, по этому вопросу нет политического решения. На Банковой бояться, что слишком явное закручивание налоговых гаек может окончательно добить рейтинги. Поэтому, скорее всего, на непопулярные меры пойдут уже после президентских выборов.

СТРАНА

АО «Кравец и Партнеры»

Президент объявил судьям войну. Сначала хотел вообще уволить их решением Рады (хоть это полностью противоречило Конституции Украины).

Затем заблокировал его деятельность руками лояльных судей, которые отказывались принимать участие в заседаниях из-за чего не собирался кворум.

Наконец, 29 декабря отстранил на 2 месяца от исполнения обязанностей главу КСУ Александра Тупицкого, после того как ему объявили подозрение. С нового года Тупицкого не пускает охрана на рабочее место. Правда, срок действия указа истекает уже на этой неделе. Но, по данным “Страны”, его хотят продлить.

А на прошлой неделе Рада назначила по своей квоте судьей КСУ Виктора Кичуна – креатуру нардепа от “Слуги народа” Федора Вениславского, который сам является представителем президента Владимира Зеленского в Конституционном суде. А в ближайшее время “слуги” планируют заполнить и вторую вакансию.

Это происходит на фоне все более жестких требований Запада провести судебную реформу, которая бы передавала контроль над формированием органов судейского управления в руки представителей Запада.

Что происходит сейчас в КСУ и в судебной системе, анализирует “Страна”.

Кичун с вопросами по декларации

Кандидатуру юриста Виктора Кичуна на должность судьи Конституционного Суда Украины по квоте парламента еще прошлым летом одобрила фракция “Слуги Народа”. За это назначение ратовал Федор Вениславский, представитель Зеленского в Конституционном суде и нардеп президентской политсилы. Кичун – его давний друг, они знакомы еще со студенческих времен.

Будущий судья КС является доцентом кафедры конституционного права одного из мощнейших юридических вузов – Национальной юридической академии им. Ярослава Мудрого – и имеет опыт работы адвокатом.

Но, несмотря на такой “багаж”, к самому Кичуну есть много вопросов. Еще летом прошлого года у Нацагенства по противодействию коррупции возникли претензии к декларации Кичуна. Там указана сумма в 171 миллион 717 431 гривна и 18 копеек, которую он получил как бенефициар публичного акционерного общества “Тепловозоремонтний завод”. Частью акций этой компании владеет его супруга – Елена Кичун. Компания неоднократно выигрывала тендеры – в 2008, 2009, 2010, 2011 и 2018 годах.

При этом, по данным НАПК, сумма денежных активов декларанта и его семьи в более чем 10 раз превышает сумму всех доходов Кичуна и его семьи. Были вопросы и по денежным активам юриста – наличностью он хранит сумму свыше 5 миллионов гривен.

Уже перед голосованием по его кандидатуре сам Кичун сделал ряд неоднозначных политических заявлений. Например, что на сегодня Конституционный суд фактически является “сверхинституцией”. “Если вы меня выберете, то у вас будет еще минимум один сторонник сдерживания Конституционного суда. Я считаю, что мы создали чрезмерную судебную сверхинституцию, которая сегодня фактически доминирует в государстве”, — сказал Кичун.

“Это выступал не юрист, а политикан, который имеет политическую заангажированность, который готов уже тут демонстрировать лояльность, не став даже судьей, но уже ставя под сомнение все следующие свои голосования и решения”, – возмутилась его заявлениям депутат от “Евросолидарности” Ирина Геращенко.

Порция критики досталась и тому факту, что монобольшинство решило дозаполнить квоты в Конституционном суде до судебной реформы, которую требуют провести посольства и организации-доноры. Они же рекомендовали не заполнять квоты до изменения законов (то же рекомендовала и Венецианская комиссия, к которой за разъяснениями обратился сам Зеленский).

Но тем не менее за Кичуна проголосовали.

По аналогичной схеме в Конституционный суд собираются завести еще одну кандидатуру. Это Ольга Совгиря, которая также ныне депутат от “Слуги народа” и представляет Верховную Раду в Конституционном суде.

При этом, по информации “Страны”, на счет Совгири еще не решено окончательно. Собеседник поясняет “Стране”, что изначально в прошлый четверг планировалось провести сразу две кандидатуры в Конституционный суд по квоте Рады, но затем второе назначение президентский офис поставил на паузу.

Впрочем, можно не сомневаться, что ту или иную кандидатуру “слуги” все-таки протянут.

Вопрос – почему они так торопятся?

Конституционный расклад

Согласно Конституции Украины, в состав КС входят 18 судей. По шесть кандидатур назначают президент Украины, Верховная рада и съезд судей. Кворум КС составляет 12 судей.

На сегодня назначенными на должности (уже вместе с Кичуном) являются 16 судей. В суде еще две вакансии: по квоте Верховной Рады (на это место как раз и сватают Совгирю) и по квоте съезда судей, который запланирован на 9-11 марта (предположительно, съезд назначит судьей КС Александра Коровайко, председателя Херсонского апелляционного суда).

Для принятия решений нужно 10 судей. Но даже если двое будущих судей будут лояльны Зеленскому (что далеко не факт по Коровайко), то президент вряд ли получит контроль над судом.

Во-первых, глава КСУ Александр Тупицкий, которого отстранил от работы президент Зеленский, хоть и передал печать своему заместителю Сергею Головатому, уходить в отставку не намерен. Срок полномочий Тупицкого и еще двух “стародонецких” (назначенных во времена Януковича) судей – Литвинова и Касминина – истекает только в 2022 году.

Головатый, который в прошлом году вошёл в число четырёх судей КСУ, которые осуществили демарш и отказались участвовать в заседаниях суда (считается, что это было сделано с ведома Офиса президента, а самих судей из-за этого посчитали лояльными Банковой), не может сплотить вокруг себя остальных судей.

Если к этим четырем судьям присоединится Кичун и еще двое будущих судей, то наберется всего 7 человек – далеко не большинство в суде. Максимум, что эти люди смогут сделать, это вновь блокировать работу КСУ, чтобы не набралось 12 судей для кворума.

Остальные судьи находятся в оппозиции к Банковой. При этом даже в отсутствие Тупицкого теоретически они могут собрать 10 голосов для принятия решений. Хотя на практике в отсутствие полноценного председателя это сделать трудно.

Собственно, единственное, что пока может сделать Зеленский, – это и дальше блокировать работу суда. Именно поэтому, скорее всего, отстранение Тупицкого продлят.

“У Зеленского нет задачи запустить Конституционный суд, чтобы он работал. Все президенты понимали, что Конституционный суд нужно держать под контролем. Но Зеленский не понимает, как это сделать, и поэтому и совершает разные хаотичные движения, которые вряд ли приведут к результату. Обратите внимание, что все задачи, которые сейчас стоят перед властью, – конституционный кризис, вакцинация, ФОПы и прочее, – это не решают, а подвешивают. Можно сравнить с тем, что укол делают, чтобы орган онемел. Это его не вылечит, но и временно не будет болеть. То же самое они делают с Конституционным судом”, – говорит глава общественной организации “Всеукраинская Ассоциация судей в отставке”, ранее работавший советником главы Конституционного суда Святослава Шевчука, Денис Невядомский.

Как считает источник “Страны” в юридических кругах, у Зеленского сейчас две задачи по Конституционному суду.

Первая – блокировать его деятельность с целью не дать принять решения по резонансным темам – земля, язык, закон о санкциях и прочие, которые могут вызвать резкое недовольство Запада и националистов.

Вторая – заведя своих людей, попытаться перетянуть на свою сторону колеблющихся судей и создать лояльное президенту большинство.

“Именно для этого сейчас и заводятся в экстренном порядке новые судьи из числа “слуг народа”. Фактически вопреки рекомендациям западных послов. Для Зеленского главное – чтобы была перспектива получить лояльный суд. Но это пока вилами по воде писано, мягко говоря. Все, что делал президент с КСУ в последние месяцы, только настраивало против него судей. Да и до того успехов в коммуникации у него было немного. Целые легенды ходят о том, как Вениславский рассказывал Зеленскому, что он с Тупицким договорился о полной поддержке Конституционного суда, но где эта поддержка и где теперь Тупицкий”, – говорит источник.

О том, что ситуация в ближайшее время будет “подвешена”, говорят и эксперты.

“На Банковой заинтересованы максимально подвесить все проблемные законы, которые рассматривает КС: по земле, по языку и так далее, чтобы никакие решения по ним и дальше не выносились”, – говорит “Стране” политолог Руслан Бортник.

Война за судебную систему

Миссия МВФ, которая в середине февраля безрезультатно завершила свою работу в Украине, так и не утвердив пересмотр кредитной программы, в качестве одного из главных условий выставила принятие судебной реформы.

Ее суть в том виде, в котором ее хотят видеть на Западе, заключается в следующем: к отбору членов Высшего совета правосудия и Высшей квалификационной комиссии судей должны иметь решающее отношение так называемые международные эксперты. То есть люди, отобранные западными странами-донорами.

Сразу после заявления миссии МВФ Зеленский внес в Раду целый пакет судебных законов, которые по форме напоминали то, что требует Запад.

В первую очередь это касается закона о Высшем совете правосудия. В этот ключевой орган по контролю за судебной системой входит 21 член, из которых 10 назначают сами судьи, по двое выбирают съезды адвокатов, ученых и прокуроров, также по двое предлагает президент и Верховная Рада. И еще одним членом ВСП является председатель Верховного суда. В данный момент в ВСП есть 8 вакантных мест, и 4 из них могут быть заполнены уже на съезде судей в марте.

Зеленский внес в Раду законопроект, согласно которому на 6 лет в Украине будет создан Совет по этике в составе трех судей или судей в отставке, делегированных советом судей, и трех международных экспертов, предложенных западными донорами. Такой Совет по этике будет оценивать добропорядочность кандидатов в ВСП. А дальше подавать списки рекомендованных кандидатов субъектам назначения.

При этом в президентском проекте прописано, что для принятия решения в Совете по этике требуется минимум 4 из 6 голосов, в том числе три голоса международных экспертов. Что формально означает, что для того, чтобы прошло любое решение, его должен поддержать хотя бы один судья.

Аналогичная ситуация и в случае недобропорядочности действующих членов ВСП. Чтобы уволить такого члена ВСП, соответствующее решение должен принять также Совет по этике, и все так же 4 голосами, в том числе три голоса международных экспертов. То есть решение международных экспертов должен поддержать как минимум один судья из Совета.

В принципе такой подход логичный – в конце концов решение принимается простым большинством голосов. Да и формально требование Запада соблюдено – без “международных экспертов” ни одно решение пройти не сможет.

Но грантовым активистам и этого мало. Они хотят, чтобы у “экспертов” был вообще решающий голос. И называют законопроект от Зеленского “обманом западных партнеров”.

Впрочем, даже в таком виде у него немного шансов пройти через Раду.

“Голосов под законопроект нет в принципе. Там слишком широки полномочия рекомендуемых Западом международных экспертов, а отдавать внешним силам полностью контроль над судебной системой желающих мало”, – говорит источник во фракции “Слуги народа”.

Но в любом случае законопроект не успеют уже принять к съезду судей. То есть как минимум половина вакансий в ВСП будет заполнена по старым правилам, без участия “международных экспертов”.

“Что касается в целом требования ввести процедуру отбора международными экспертами, это абсурдно. ВСП формируется не просто властью или не просто Зеленским. Есть съезд судей, который сам избирает своих кандидатов, а им их навязывают, говорят, что, нет, вы не можете выбрать, кого захотите, вы должны выбрать из тех, кого мы вам предложим. И такое же говорят адвокатам, прокурорам, ученым. Если хотите уменьшить влияние власти на судебную систему – вводите экспертов для отбора представителей от Верховной Рады и президента. Но навязывать это требование для всех – это уже слишком. Думаю, что в таком виде проект не пройдет”, – говорит “Стране” старший партнер адвокатской компании “Кравец и партнеры” Ростислав Кравец.

“А почему Запад решил, что Зеленский отдаст им судебную систему? Зачем это ему? А кто отдал бы? Порошенко тоже не отдавал. И Зеленский не отдаст. Он бы и сам не против сконцентрировать в своих руках полное влияние на судебную систему. И шансы такие есть. А если нет, всегда есть механизм идти через СНБО, действовать персонально, назидательно и с санкциями”, – комментирует политолог Вадим Карасев.

Впрочем, в ответ на вероятный провал судебной реформы в том виде, в котором ее хочет видеть Запад, может означать еще большие проблемы с получением кредита МВФ и прочей западной помощи. И тут уже вопрос – готова ли идти на это украинская власть, которая до сих пор четко следует прозападным курсом предшественников, да и сейчас соревнуется с Порошенко, кто активнее борется с “пророссийскими” силами.

СТРАНА

АО «Кравец и Партнеры»

Граждан Украины могут скоро начать “рейтинговать” как в Китае. У “отличников” — людей без долгов, штрафов и правонарушений — будет доступ ко всем социальным благам. А “двоечников”, кто задолжал за коммуналку, не выплачивает вовремя кредиты или вообще не платит налоги, но отдыхает на дорогих курортах, могут не взять на престижную должность в госструктуру или устроить усиленный контроль на таможне.

Как говорят источники “Вестей”, сейчас группа юристов разрабатывает для “слуг народа” проект по “китайскому образцу”, который может сделать такой тотальный контроль над гражданами легитимным.

“Цифровая диктатура”

В Верховной Раде разрабатывается проект, который позволит ввести в Украине “цифровую диктатуру”. Об этом нам рассказали источники в парламенте.

“Новый проект может сделать законным госконтроль государства над разными сферами жизни человека. Это оценка граждан по разным параметрам, как в Китае система социального кредита. За полезную общественную деятельность, например, донорство, волонтерство, которое сейчас вообще никак не регулируется, участие в социальных проектах, к примеру, в разработке социальных бюджетов, или своевременную выплату кредитов будут начисляться баллы. А за штрафы, долги в разных сферах, включая алименты, уклонение от налогов, баллы будут вычитаться. В итоге человеку станет сложнее устроиться на работу, взять кредит или даже выехать за границу. Все это станет возможным, когда все базы, которые уже сейчас имеются в Украине, объединят в Единую базу. На данный момент обсуждаются такие идеи. А что из этого выйдет и когда, еще неизвестно“, — говорит “Вестям” один из нардепов.

По некоторым данным, эти идеи воплотятся в новом Гражданском кодексе, над изменением которого работает группа юристов под руководством нардепа Руслана Стефанчука. Об этом “Вестям” рассказал адвокат, старший партнер АК “Кравец и партнеры” Ростислав Кравец.

“Некоторое время назад Стефанчук приглашал юристов присоединиться к разработке нового Гражданского кодекса в связи с тем, что хотят убрать Хозяйственный кодекс. Но я не захотел в этом участвовать, поскольку не вижу целенаправленной задачи улучшить права граждан, все сводится к усилению прав государственных органов, к упрощению взыскания несуществующих долгов“, — объяснил нам Кравец.

Об этом же говорит и его коллега адвокат Иван Либерман. “Вместе с Гражданским кодексом будут глобальные изменения и в Уголовно-процессуальном кодексе. Они приведут к тому, что с внедрением все новых и новых баз данных свобода украинцев будет ограничена только одной “кухней”. Все будет отслеживаться, все данные будут в Едином государственном реестре, доступ к которому будут иметь все кому надо и кому не надо. Уже сейчас многие базы доступны практически каждому третьему гражданину — это адвокаты, юридические и нотариальные конторы, судьи, представители клиентов в суде, сотрудники правоохранительных органов, юристы больших компаний. По этим базам, когда их объединят, можно будет путем “одного клика” узнать обо всей истории деятельности людей. А на основании данных присвоить и оценку человеку, а, соответственно, ограничить его в получении благ“, — говорит “Вестям” Либерман.

Сам Руслан Стефанчук уверил “Вести”, что о рейтинговании речь не идет.  “Все граждане равны в своих правах, это сказано в Конституции. В то же время, законодательство дает возможность каждому гражданину создавать свой специальный статус, в том числе на основании договоров. То есть гражданин, пользуясь свободой договора, может заключать любой договор, и, соответственно, приобретать специальные права и создавать обязанности. Но это только по собственной воле. Отдельно хочу обратить  внимание, что это только проект концепции, которая еще будет проходить широкое обсуждение, и на ее основании будет готовиться соответствующий законопроект. Цель одна – сделать гражданское законодательство Украины современным и отвечающим современным европейским тенденциям”, – сказал “Вестям” Стефанчук.

Как в Китае

Кстати, система социального рейтингования в Китае действительно появилась на основании Гражданского кодекса. Единый информационный орган Поднебесной анализирует людей по 160 критериям. При низком рейтинге человека могут уволить с госслужбы, отказать в аренде, не выдать кредит, усиленно осматривать на таможне и даже не продать билеты на скоростной транспорт.

Потерять рейтинг можно также за неуплату налогов и штрафов, курение в общественном месте и транспорте, нарушение ПДД, участие в протестах против властей, гневный пост в соцсетях. Именно эти примеры перечислил в своем посте в социальной сети и вице-премьер-министр — министр цифровой трансформации Михаил Федоров: “Это определенная “геймификация” государства, где люди зарабатывают “баллы”. Логика как в кредитных историях в финансовой сфере. Чем быстрее вы отдаете кредиты, тем лучше у вас история, и следующий взять уже легче. Люди с низким рейтингом не могут устроиться на хорошую работу, им не дают кредиты, им даже могут отказать в аренде велосипеда“.

Правда, как Федоров сказал “Вестям”, сам он против введения таких мер в Украине.  “Я лично против системы рейтингования. Считаю, что государства и так слишком много в жизни людей. Мы свободолюбивая нация и имеем все предпосылки стать самой свободной страной в мире (самые быстрые услуги, минимум регуляций, свобода передвижения и т. д.). Так что украинское правительство точно не задумывается об этом“, — сказал “Вестям” Федоров.

Контроль уже ведут банки и кадровики

Зато, как рассказал “Вестям” финансовый аналитик Василий Невмержицкий, контроль над гражданами, используя разные базы, даже мобильных операторов, уже ведут банки.

“Банки очень активно пользуются базами, различными реестрами и даже данными мобильных операторов. Если у какого-то юридического лица плохой банковский рейтинг (он что-то “схимичил”, проштрафился перед банком), то этот рейтинг автоматически касается не только его конечного контролера, акционеров, топ-менеджмента, но и его персонала. И даже если сотрудник перешел в другую структуру, в банке понимают, что риск по нему увеличивается“, — объясняет Невмержицкий.

Также в банках пользуются реестрами судебных решений, недвижимости, реестрами юридических лиц и должников. А с недавних пор еще и данными мобильным операторов. “В первую очередь это интересно банкам, специализирующимся на беззалоговых займах, кеш-кредитах, когда важна скорость принятия решения. Операторы не предоставляют персональной информации о клиенте, а лишь по номеру телефона дают оценку по десятибалльной шкале: как часто он бывает в роуминге, сколько тратит на мобильную связь, как часто перемещается по Украине, как много пользуется мобильной связью. Чем выше оценка, тем надежнее клиент. Я знаю, что все базы сейчас накапливаются, и цель этого — выводить финансовую деятельность из серой в белую“, — говорит Невмержицкий.

При приеме на работу, особенно на престижную, а также на государственную службу, как рассказала “Вестям” эксперт по вопросам трудоустройства Татьяна Пашкина, также пользуются различными базами и изучают социальные сети.

“Правда, посты в соцсетях рассматриваются не столько на предмет лояльности к власти, а на адекватность и вменяемость человека: какие темы обсуждает, как проявляет себя в дискуссиях. В зависимости от должности спецслужбы крупных компаний также могут воспользоваться доступными реестрами и выяснить, не было ли неуплаченных штрафов или других крупных правонарушений. Так что я и многие мои коллеги за диджитализацию. Но не уверена, что это произойдет быстро. Пока у нас нет никаких предпосылок создания таких баз даже по зарплатам и пенсиям. А по некоторым профессиональным сферам серый рынок труда достигает 60–70%“, — говорит Пашкина.

ВЕСТИ

АО «Кравец и Партнеры»