Дякую за ваші коментарі, поширення та підписку 🔔✊✌️

🔸Постанова ВП ВС щодо скасування рішення ВРП про притягнення судді до відповідальності за ніби порушення правил самовідводу і наявності незаконного рішення НАЗК про конфлікт інтересів – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15898-postanova-vp-vs-shhodo-skasuvannja-rishennja-vrp-pro-pritjagnennja-suddi-do-vidpovidalnosti-za-nibi-porushennja-pravil-samovidvodu-ta-porjadok-vreguljuvannja-konfliktu-interesiv-u-suddiv/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження каналу💙

АО «Кравець І Партнери»

Цілком очікувано навколо історії з борделем, що його викрили правоохоронці у будинку Віталія Кличка, почалася політична гра. Опоненти міського голови Києва намагаються використати її з метою його дискредитації (тим більше, що Кличко, схоже, таки дотичний до стрип-клубу).

А от в оточенні самого мера поки розгублені: перша реакція партії УДАР та очільника її виконкому Артура Палатного – саме його опоненти звинувачують у організації брудного бізнесу – схожа на виправдання, що неприпустимо у залагодженні політичних конфліктів такого роду.

Деталі “загортають” в скандал особисто Кличка

Подробиці про засновників ТОВки, на якій “працював” стрип-клуб, опублікував у Facebook відомий блогер Володимир Бондаренко. Очікувано – не обійшлося без Кличків та найближчого оточення політика. Нібито, клуб “Tootsie” є насправді ПрАТ “Театральне” (назва не випадкова поруч – київська опера!), а серед бенефіціарів – Володимир Кличко, причому адреса зазначена у Монако, де той мешкає, а також Леонід та Лідія Палатні.

Двоє останніх – це батьки Артура Палатного, друга дитинства Віталія Кличка (познайомилися у ринзі неподалік ще в 1990-тих), а нині – голови виконкому партії УДАР. Саме його батько Леонід був свого часу директором магазину, який працював у цьому-таки будинку. І саме це було ахілесовою п’ятою Віталія Кличка – якщо ця інформація підтвердиться, оклигати після такого скандалу буде надзвичайно складно.

Політична кар’єра в Україні неспівставна із бізнесом такого роду – тому й складно уявити, що найближче оточення політика (брат і друг дитинства) не позбулися б такого токсичного “активу”. Реакції самого Кличка на скандал поки немає, і це цілком зрозуміло – у підручниках з політичних технологій радять не виступати одразу після нищівних скандалів.

Реакція партії УДАР: “це – не ми, це вони”

А от Артур Палатний вже вийшов з публічною комунікацією – через сайт партії УДАР. Варто зазначити, що його посил виглядає ще більш незграбним, аніж перша спроба “відбити” попередній негативний для партії інформаційний привід – з очільником УДАРу на Одещині, який пробував “вирішити питання” з забудовою землі на київській Оболоні. Тоді, нагадаємо, УДАР спочатку спробував говорити про “політичні репресії”, але дуже скоро було прийнято рішення “злити” партійця-невдаху та засудити його поведінку.

“Офіс Президента розгорнув проти політичних опонентів безпрецедентну брудну кампанію в медіа із залученням силовиків. Особливо це відчувається останнім часом, коли рейтинги влади нагадують температуру за вікном, тобто – трошки нижче нуля. Потужна активізація ОП з потужним залученням силовиків та чорного піару вже більше схожа на агонію. Наче, у нового президента США натякнули деяким особам в нашій владі, що їхнє політичне життя підходить до завершення”, – зазначив дещо абстрактно Артур Палатний у політичній відозві на сайті.

З заяви партії можна зробити декілька висновків: по-перше, там визначилися із лінією поведінки. Усі закиди щодо стрип-клубу – це “брехня та інформаційні качки”, кажуть в УДАРі, тому й говорити нема про що. По-друге, там пішли на загострення риторики щодо політичної боротьби – буквально це звучить, як “влада перетнула межу” часів “помаранчевої революції”.

До речі, лінія на заперечення може бути хибним шляхом: у Єдиному реєстрі судових рішень є відомості й про більш ранні обшуки у ПрАТ “Театральне” (до якого, нагадаємо, дотичні й батьки Палатного, і молодший Кличко особисто). Було й вилучення – печаток, грошових коштів (вересень 2022 року), комп’ютерної техніки, мобільних телефонів, флеш-накопичувачів тощо (грудень 2020 року). Усі ходи записані, треба лише переглянути історію.

Політичні реакції в різних таборах

Але для продовження аналогії з “репресіями зразка 2004 чи 2014 року” потрібні певні силові дії. Яких поки немає: влада, візуально, й не збирається дарувати Кличкові такі приводи. Там взагалі немає жодної “офіційної” реакції на викриття нібито “клубу Кличка” у середмісті Києва. Не зважаючи на “високі стосунки” між Слугами народу та УДАРівцями, жоден із депутатів-слуг (байдуже, Київради чи Верховної Ради) не випустив ані пари з вуст – і це також показовий момент.

Натомість політтехнологи, схоже, обрали дискредитаційний трек: соцмережі буяють “праведним обуренням” з приводу “борделя у центрі Києва”. Повторюється декілька тез: “звичайно, мер Кличко як завжди “нічого не знав”, а також “найтемніше місце – воно біля світильника”. Обидві, до речі, є цілком слушними зауваженнями, але це зовсім не значить, що їх не вкидають спеціально.

Також з ситуації користають політичні сили масштабом поменше. Так, один з лідерів партії “Народовладдя”, ветеран та відомий активіст Олег Симороз присвятив скандалу два пости в себе на Facebook. В одному – наніс Кличкові хук аргументами (ще й додав подробиць: каже, що з-під “Tootsie” не евакуйовували автівки клієнтів за окрему плату завдяки Муніципальній охороні), в іншому – “добив” фактажем (пише – Кличкові-молодшому належало 40% частки ПрАТ “Театральне”, а Палатним-старшим – 33%). Ще й жорстко покпинив з міського голови: той, каже, включив “режим окуня” – нічого не коментує й не звертає увагу на негаразди.

“Цікаво, а чи після скандала з Кличком та Палатним й наркопритоном у будинку Кличка Зеленський введе санкції? Чи це інше? Хоча Кличко ні в чому не винен, ну звідки він міг знати, що в будинку де він живе та приміщенні яке йому належить таке неподобство відбувається. І тим більше співробітники тієї самої Муніципальної варти, яку давно потрібно розпустити та припинити створення цих збройних формувань, ще це все і охороняли”, – резюмує у своєму Telegram-каналі відомий адвокат Ростислав Кравець.

УДАРівцям не дуже вдаються антикризи: реакція на затримання адвоката та “адміністратора” Кличка у КМДА

Нагадаємо, попереднього разу вмикати політичний антикриз УДАРу довелося не так і давно – у грудні 2024 року, коли СБУ затримала адвоката у фойє київського готеля, який нібито за 1 млн доларів мав вирішити важливе земельне питання. “Ниточки” у цій історії можуть вести просто до міського голови, Віталія Кличка. Адже, по-перше, йдеться про улюблений парк міського голови Києва, “Наталку” на Оболоні. А по-друге, адвокат був водночас і керівником одеського осередку партії УДАР.

А рік тому, у грудні 2023-го, Інформатор писав, що ДБР дотягнулася до “по-справжньому” важливих людей у КМДА. Тоді йшлося про підозру для керівника апарату КМДА Дмитра Загуменного, без підпису якого не відбувається жодна важлива подія у Києві. Загуменного підозрюють у незаконному “направленні” депутатів Київради та помічника одного з них з військової частини, де ті проходили службу, у відрядження до військової адміністрації столиці. “Схема” працювала досить довго – а депутати ще й отримували забезпечення по місцю служби, хоч і були “мертвими душами”.

Джерело: informator.ua

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Конфлікт в НАБУ свідчить, що антикорупційні органи самі себе знищують. Їх зробили настільки незалежними, що від них нічого не залежить і вони вирішили бути вище закону. Плюс втручання громадських активістів, які фінансуються іноземцями мають вплив на антикорупційні органи. Тому СБУ потрібно звернути на це увагу та вирішити питання, щодо втручання у внутрішні справи України через професійних громадських активістів», — каже адвокат.

Він нагадав, що відповідно норм Кримінального кодексу, що втручання у діяльність державних органів та намагання змінити управління державою, тобто отримання повного доступу до держтаємниці та приватних переписок. Тому цей конфлікт рано чи пізно повинен був виникнути у будь-якому вигляді. Адже до нього призвела відсутність контролю над органами, які були штучно створені іноземцями”, — резюмує адвокат.

Нагадаємо, що перший заступник директора НАБУ Гізо Углава тепер має статус викривача та імунітет від звільнення.

Раніше він подав до НАЗК заяву про наявність у свого безпосереднього начальника — директора НАБУ Семена Кривоноса — реального конфлікту інтересів щодо свого першого зама.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

З огляду на вказану проблему спробує розібратися з питанням конфлікту інтересів у суддів під час розгляду судових справ.

Частина 1 статті 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлює, що правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів визначаються законами, які регулюють статус суддів та засади організації діяльності судів.

Таким нормативно-правовим актом для суддів є Закон України «Про судоустрій і статус суддів».

Власне це не заперечується і в роз’ясненнях НАЗК, що стосуються вирішення питання про конфлікт інтересів.

https://wiki.nazk.gov.ua/category/konflikt-interesiv/6-osoblyvosti-vregulyuvannya-konfliktu-interesiv-shho-vynyk-u-diyalnosti-okremyh-kategorij-osib-upovnovazhenyh-na-vykonannya-funktsij-derzhavy-abo-mistsevogo-samovryaduvannya/

Отже, при вирішенні питання про наявність або відсутність конфлікту інтересів у суддів, а також способами його врегулювання в першу чергу підлягають застосуванню норми спеціального права — Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на чому власне і наголошується в ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції».

Водночас за порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів суддів чинним законодавством встановлено два види відповідальності – дисциплінарну та адміністративну (стаття 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»; стаття 172-7 КпАП України).

Критерієм розмежування виду відповідальності, до якої може бути притягнуто суддю за порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, є характер конфлікту інтересів. Порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів суддею під час відправлення правосуддя (конфлікту, який врегульовується у спосіб, визначений процесуальним законом) тягне за собою дисциплінарну відповідальність, встановлену законом України «Про судоустрій та статус суддів».

На відміну від зазначеного порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, який виникає у діяльності судді поза відправленням правосуддя, і який не може бути врегульований у спосіб, визначений процесуальним законом, тягне за собою адміністративну відповідальність відповідно до норм КпАП України.

Свого часу Рада суддів України в рішенні №46 від 07.09.2017 року надала роз’яснення, згідно з яким порушення правил відводу або самовідводу може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності відповідно до статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

https://court.gov.ua/konflikt_interesiv/Richena_46_17

Складання уповноваженими державними органами протоколів про притягнення судді до адміністративної відповідальності за порушення правил відводу або самовідводу у зв’язку з конфліктом інтересів у розгляді певних справ містить ознаки втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя (рішення РСУ №46 від 07.09.2017 року).

Варто зауважити також про те, що незалежність та недоторканність суддів як один з конституційних принципів здійснення правосуддя в Україні гарантує судді неможливість його притягнення до відповідальності за ухвалене ним рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. Необхідність дотримання такого принципу не може ставитися під сумнів будь-ким з учасників правовідносин у державі, в тому числі Національним агентством з питань запобігання корупції як центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Така позиція також була висловлена Радою суддів Україні в листі від 27.12.2022 року №9рс-515/22.

https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2022/12/Rada-suddiv-Ukrayiny.pdf

https://rsu.gov.ua/uploads/article/apdporadok-1cdba4fdb0.pdf

Рада суддів України є вищим органом суддівського самоврядування та діє як виконавчий орган з’їзду суддів України; її повноваження визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та положенням про Раду суддів України, затвердженим з’їздом суддів України. РСУ наділено повноваженнями згідно з пунктом 6 частиною 8 статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на: (1) здійснення контролю за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників; (2) прийняття рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб (у разі якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом).

Додатково рішенням Ради суддів України від 07.12.2017 року №75 роз’яснено норми Закону «Про судоустрій та статус суддів» щодо повноважень РСУ як єдиного компетентного органу з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, до якого мають звертатися судді у відповідних випадках.

https://rsu.gov.ua/uploads/article/risenna-rsu-no-75-vid-07122017-p-7725627cd6.pdf

З метою запобігання і врегулювання конфлікту інтересів судді застосовують окремі рішення Ради суддів України, якими роз’яснена позиція Ради щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів: рішення від 04.02.2016 № 2 «Про Порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів»; рішення від 12.05.2016 № 36 «Щодо роз’яснення про наявність чи відсутність конфлікту інтересів у діяльності суддів»; рішення від 04.11.2016 № 75 «Про роз’яснення щодо наявності конфлікту інтересів»; рішення від 04.11.2016 № 77 «Щодо наявності конфлікту інтересів у проведенні таємного голосування в суді»; рішення від 08.06.2017 № 34 «Про роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів у діяльності суддів»; рішення від 07.09.2017 № 46 «Щодо роз’яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів у діяльності суддів»; рішення від 07.12.2017 № 75 «Про роз’яснення щодо повноважень РСУ як єдиного компетентного органу, до якого звертаються судді у випадку конфлікту інтересів».

https://rsu.gov.ua/uploads/article/posibnikosoblivosti-konfliktu-in-de7be4c810.pdf

В той самий час, здавалося б, що все окреслене є достатньо зрозумілим в тій частині, що порушення правил самовідводу чи наявність іншого конфлікту інтересів під час судового розгляду справи це питання процесуального закону та дисциплінарної відповідальності, все, що за межами судового провадження та процесуального кодексу – адміністративна, однак існують непоодинокі випадки складення протоколів про притягнення судді до адміністративної відповідальності за порушення правил відводу або самовідводу у зв’язку з конфліктом інтересів у розгляді певних справ.

Варто зазначити, що навіть залишення такого протоколу в силі, не є підставою для перегляду рішення суду, що прийняв рішення ніби з конфліктом інтересів. Це в чергове дає підстави вважати, що втручання НАЗК та прокуратури, що підтримує такі протоколи у суді, є нічим іншим як намагання помститись та втрутитись у сам процес здійснення правосуддя та примусити суд прийняти рішення під тиском бути внесеним до реєстру корупціонерів.

Досить часто складається враження, що такі протоколи якраз і створюються для «короткого повідка» і важко їх віднести до демократичних механізмів стримування. В цьому випадку, якби дивно це не звучало якраз саме судочинство і має стати стражем дотримання балансу управлінських важелів. При цьому мова не йде, про те, щоб звільнити від відповідальності винних осіб, мова йде про те, що має бути забезпечено не втручання в здійснення правосуддя, оскільки незалежний суд – це основа будь-якої держави, одночасно суд має вказати на обмеженість повноважень на складення протоколів, а в разі наявності ознак порушення визначити мають вони ознаки адміністративного чи дисциплінарного порушення, оскільки рано чи пізно кожен суддя може потрапити на такий «повідок», тому висновок один – кожен може змінити світ на краще.

Анна Мартиненко, адвокат

Ростислав Кравець, адвокат

Адвокатське об’єднання Кравець і партнери

АО «Кравець І Партнери»