Якщо закон ухвалять у нинішньому варіанті, на боржників оголосять справжнє полювання. 

Нотаріусам заборонять засвідчувати їхні операції з нерухомістю (а це означає, що не можна буде продати нерухомість або оформити дарчу на неї), банки зможуть блокувати рахунки, сервісні центри МВС відмовлятимуть у реєстрації транспортних засобів, а держвиконавці отримають право самим обирати спосіб стягнення боргу та оцінювати майно.

Для запуску цього “маховика” знадобиться лише одне рішення суду – про визнання людини чи компанії боржником. Отримувати від служителів Феміди “добро” за кожною процедурою (блокування рахунків, стягнення майна та до) не знадобиться.

На сьогодні у Держреєстрі боржників – понад 8 млн громадян, що на 1,4 млн більше, ніж до війни. До нього потрапляють у тому числі за борги по комуналці (таких “учасників” побільшало на третину) або за адмінштрафами (плюс 38% з початку війни), включаючи штрафи за порушення військового обліку, які зараз масово накладаються на українців.

Тобто фактично за “прострочені” платіжки у людей зможуть “у спрощеному режимі” забирати квартири та машини.

Втім, як каже голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець, у проекті “зашиті” не примітні, на перший погляд, пункти, які, навпаки, відкривають лазівки для деяких боржників.

“Не виключаю, що саме під цю мету законопроект і готувався”, – каже Кравець.

Розбиралися, як працюватиме нова система стягнення боргів.

Від “продажу собак” – до відлучення квартир і машин

Законопроект №14005 “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію” було зареєстровано у Раді 4 вересня цього року. А вже за два місяці депутати прийняли його за основу з доопрацюванням. Тобто, зважаючи на все, за цим проектом включили “турборежим”, і вже незабаром він може отримати статус закону.

Серед авторів документа — депутати від СН Андрій Мотовиловець, Євгенія Кравчук, Володимир Іванов, а також Євген Брагар, який уже потрапляв у скандал, запропонувавши пенсіонерці розрахуватись із боргами з комуналки, продавши собаку.

Через що деякі опоненти закону його вже назвали “законом про продаж собак”.

У записці пояснення до законопроекту йдеться, що спрощення виконання судових рішень є рекомендацією Ради Європи, яку він дав за підсумками третього щорічного форуму “Виконання рішень національних судів в Україні”. Крім того, “індикатор 3.8 Ukraine Facility Plan передбачає набуття чинності законом про виконання судових рішень щодо майнових та немайнових зобов’язань та подальшої цифровізації виконавчого провадження”, – сказано в пояснювальній записці.

Проект передбачає внесення змін до цілого списку законів, у тому числі “Про нотаріат”. “Про банки та банківську діяльність”, “Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”, “Про виконавче провадження”, “Про дорожній рух” та ін.

“Запропоновані зміни передбачають розширення функціоналу автоматизованої системи виконавчого провадження, зокрема щодо взаємодії виконавців з державними органами, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими платіжними послугами тощо: запровадження взаємодії між Єдиним реєстром боржників та іншими реєстрами”, – наголошується в пояснювальній записці.

Суть у тому, щоб заборонити проводити операції (банківські, щодо відчуження нерухомості чи транспорту) для боржників. Зазначимо, що фактично така заборона є й досі.

“Якщо людина внесена до реєстру боржників, ми давним-давно по ньому нічого не проводимо – ні продажів, ні покупок. навіть якщо у тебе копійчаний штраф, але висить заборона, жодних дій не проводимо, доки борг не буде погашений”, – каже столичний ріелтор Ірина Луханіна.

Але відповідні пункти у чинних законах пропонують підкоригувати.

Наприклад, до закону “Про дорожній рух” пропонують внести уточнення про те, що якщо при запиті на проведення перереєстрації або зняття з обліку транспортного засобу дані на власника були виявлені в Єдиному реєстрі боржників, то сервісні центри МВС не просто відмовлять йому в переоформленні авто, але й зобов’язані не пізніше. виконавців, надавши дані про транспортний засіб, який намагалися переоформити.

Ця норма стосується не лише особистого, а й корпоративного транспорту, що дозволить виконавцям оперативніше “вилучати” майно українців за борги.

“Тобто виконавчій службі хочуть дати більш розширений доступ до даних”, – каже Кравець.

Наприклад, щоб запустити провадження, достатньо лише одного рішення суду про визнання наявності боргів, а інших (на арешт, конфіскацію) отримувати вже не потрібно.

Автори проекту вважають, що запропоновані нововведення сприятимуть “оптимізації стадій виконавчого провадження, термінів виконання виконавчих дій та підвищать ефективність виконавчого провадження”. До речі, зараз стягнення боргів через суд через державних та приватних виконавців в Україні справді триває довго – воно може тривати роками. Але експерти пов’язують це не так з недосконалістю законодавства, як із нестачею самих виконавців, які буквально “завалені справами”.

“Спроба відкрити лазівки”

Але, як каже Кравець, головна “фішка” нового проекту не стільки в “удосконаленні” системи стягнення боргів, скільки у різного роду “лазівках”

“Схоже, щоби їх протягнути, цей проект і розробили”, – вважає Кравець.

Наприклад, до того ж закону “Про дорожній рух” пропонують внести пункт про те, що наявність даних у Єдиному реєстрі боржника не є перешкодою для реєстрації транспортних засобів у кількох випадках:

• якщо перереєстрація не пов’язана з відчуженням (скажімо, йде на родичів або, наприклад, оформляється довіреність, – пояснив Кравець);
• придбання транспортного засобу або його одержання йде за рахунок погашення боргу;
• конфіскований транспортний засіб передається безоплатно.

Ці винятки стосуються насамперед відомчого транспорту.

До Закону “Про нотаріат” хочуть внести новий пункт про те, що за проведення нотаріальних дій за кордоном щодо засвідчення правильності переведення медичних документів, необхідних для направлення на огляд громадян щодо інвалідності або лікування осіб “з сил оборони” консульський збір не стягується.

“Як скасування консульського збору пов’язане із цифровізацією виконавчої служби та стягненням боргів – незрозуміло. Крім того, в пояснювальній записці сказано, що впровадження нового закону не позначиться на надходженнях до держбюджету. Але скасування консульського збору на них точно позначиться, хоча конкретних розрахунків автори документа не наводять”, – каже Кравець.

До “Закону про депозитарну систему України” хочуть внести новий пункт про те, що у разі закриття або відкриття рахунку в цінних паперах депозитарна установа зобов’язана перевіряти особу за Єдиним реєстром боржників та повідомляти про результати виконавчої служби. А та отримає право накладати арешти на цінні папери за власним рішенням, а не лише за рішенням суду.

Закон про держреєстрацію майнових прав на нерухомість планується доповнити винятком про те, що заборона на реєстрацію не поширюється, якщо йдеться про продаж об’єкта іпотекодержателем “третій особі”.

А державна реєстрація обтяжень з майна може проводитись на підставі не лише рішення суду, а й ухвали державного або приватного про накладення (або зняття) арешту з об’єкта. Плюс – з’явилися винятки щодо самого Держреєстру боржників.

У разі ухвалення проекту, до нього не стануть вносити відомості про таких боржників:

• державні органи та органи місцевого самоврядування;
• банки (якщо борги не перевищують 50 млн. гривень, а для тих, що не визначені Нацбанком як системно важливі – 20 млн. гривень).

Цікаво, що схожий проект “про цифровизацію” виконавчого провадження – №9363, але “без хотілок” – вже подавався до Ради в 2023 році і навіть отримав схвалення профільного комітету, але в результаті не набрав потрібної кількості голосів і вважається відхиленим.

А у зауваженнях Головного науково-експертного управління Ради зазначається, що частина положень проекту не має відношення до виконавчого провадження, зокрема, про відміну консульського збору за посвідчення медичних документів. Також Головне науково-експертне управління ВР має питання щодо винятків із заборони на реєстрацію транспортних засобів. “З пропозицій не вдається чітко встановити, кого саме вони стосуватимуться”, зазначили в управлінні. Загалом зауважень до проекту у Головного науково-експертного управління Ради – на кілька аркушів.

Усі питання пропонується зняти до другого читання, але незрозуміло, чи це буде зроблено, адже, як показує практика, депутати досить часто ігнорують висновки Головного науково-експертного управління.

“Забиратимуть квартири за борги по комуналці”

У Держреєстрі боржників на даний момент – понад 8 млн. “учасників”, що на 1,4 млн. більше, ніж до війни. До нього потрапляють, зокрема, за борги з комуналки (таких побільшало на третину) або адмінштрафи (плюс 38% з початку війни). Тобто фактично за “прострочені” платіжки у людей зможуть “у спрощеному режимі” забирати квартири та машини. А зобов’язання окремим відомствам оперативно (не пізніше за наступний день) давати виконавцям “наведення”, повідомляючи про спроби переоформлення майна ще більше прискорять цей процес.

“Приміром, щоб потрапити до Держреєстру боржників, людині достатньо накопичити прострочених платежів по комуналці на суму близько 160 тисяч (що зробити не так складно, враховуючи безліч спірних нарахувань, наприклад, за газ у зруйнованих ще на початку війни приватних будинках). Якщо ви опинилися в “чорному списку”, то ви опинилися в “чорному списку” І тут же виконавці можуть накладати арешт на квартиру (не отримуючи на це окремого дозволу суду) і одразу виставляти її на продаж. комунальних послуг Олег Попенко.

Кравець додав, що тоді як одних громадян пустять за жорсткою схемою стягнення боргів, іншим, навпаки, “відкривають лазівки”, що робить загальну систему стягнення “вкрай несправедливою”.

Джерело: strana.today

АО «Кравець І Партнери»

Не рідкість і випадки, коли мешканцям приватних будинків продовжують надходити платіжки за газ, хоча самі будинки можуть бути взагалі зруйновані. Третій масовий варіант — так звані «помилкові» платіжки.

Йдеться про нарахування з «космічними» цифрами. «Наприклад, нещодавно ми отримали скаргу від мешканця Кременчука, якому нарахували за місяць 32 тисячі гривень, хоча за лічильником він спожив електрики всього на 1,5 тисячі. А мешканець Черкаської області отримав платіжки відразу від двох постачальників газу», — каже голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

Як показує практика, розгляди таких платіжок можуть вимагати чимало часу і сил, і при цьому далеко не завжди гарантують позитивний результат.

«Мінфін» розбирався, що робити, якщо прийшла «дивна» платіжка і чи можна убезпечити себе від її отримання у майбутньому.

Мешканці роз’їхалися — лічильники крутяться

Тема різноманітних спірних платіжок для нашої країни — не нова. «Дивні», на думку споживачів, нарахування були і раніше. Але останнім часом кількість таких платіжок помітно збільшилася, що в тому числі пов’язане з реаліями воєнного часу — великою кількістю НП по житловому фонду і дефіцитом фахівців у постачальників послуг.

Найпоширеніші скарги, за словами Олега Попенка, на нарахування за комунальні послуги, які продовжують надходити, навіть якщо людина у квартирі не живе.

Причому нерідко платіжки можуть навіть перевищувати ті, які людина отримувала раніше, мешкаючи у квартирі.

Як розповіла «Мінфіну» киянка Тетяна, яка зараз мешкає в Німеччині, її квартира на Оболоні порожня. Але під кінець опалювального сезону вона отримала платіжку за тепло майже 3 тисячі гривень, що на тисячу більше, ніж раніше.

«З такими скаргами люди звертаються дуже часто», — каже голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери» адвокат Ростислав Кравець.

Якою може бути причина?

За словами Попенка, навіть якщо людина у квартирі не проживає, їй продовжують нараховувати платежі за більшість комунальних послуг — воду, опалення, обслуговування мереж, вивіз сміття та прибирання прибудинкової території тощо.

«Це цілком законно — комунальники не повинні самостійно з’ясовувати, чи живе споживач у квартирі, чи ні. Послуга надається, отже, за неї треба платити», — пояснив експерт.

Отримання платіжок із цифрами «більше звичайного» він пояснює тим, що, поїхавши, багато громадян забувають вчасно передавати показники лічильників (а деякі не передають їх, вважаючи, що якщо показання нульові, то й повідомляти про них не потрібно). Але в цьому випадку житловий калькулятор спрацьовує з точністю до навпаки.

«Якщо показники лічильника не отримані, споживачеві нараховують плату за нормами, які враховують максимальне споживання», — пояснив Попенко.

Керівник КП «Тепловик» Олександр Душенко каже, що, навіть якщо у квартирі споживача встановлено автономне опалення і він його на час своєї відсутності відключив, платіжки все одно будуть.

«Квартира в багатоповерховому будинку все одно, так чи інакше, опалюється. Якщо в ній відключено автономне опалення, підігрів йде за рахунок теплих стін сусідніх квартир, і в приміщенні зберігається плюсова температура, труби не розмерзаються і не псується майно.

У таких випадках ми нараховуємо плату за методикою 315. Наприклад, якщо йдеться про п’ятиповерхівку, 20% загального рахунку за опалення порівну розподіляється між усіма власниками квартир, а 80% — між тими, хто підключений до централізованого опалення. Плюс — усі платять абонплату, до якої входять перевірка чи заміна лічильників, зарплати спеціалістів абонентського відділу тощо”, — пояснив Душенко.

За словами керівника спеціальних проєктів НТЦ «Психея» Геннадія Рябцева, у випадку з комунальними послугами в Україні не діє «індивідуальний підхід». «У нас близько 12 млн споживачів, і постачальники послуг не зобов’язані знати, чи хтось проживає в квартирі і що взагалі з цим будинком. Про всі нюанси їм потрібно повідомляти», — каже Рябцев.

Що потрібно робити, щоб не отримувати «завищені платіжки» тим, хто не проживає у квартирі?

Олег Попенко радить написати заяву до обслуговуючої компанії (ЖЕК). «Таким чином можна зняти плату за деякі послуги, наприклад, вивезення сміття та прибирання прибудинкової території», — каже він. Але самої заяви може виявитися мало — знадобиться факт непроживання (для цього підійдуть довідки з консульства України за кордоном, копії квитків на транспорт тощо) і те, що житло, наприклад, не здається в оренду.

За словами Рябцева, людина також може звернутися до водоканалу та газової контори з проханням перекрити воду та газ. «Служби можуть поставити пломби на труби і перекрити подачу ресурсу. Але варто враховувати, що надалі, якщо буде потреба знову підключитися до цих послуг, доведеться побігати та додатково заплатити за підключення. Все це може коштувати не одну тисячу гривень», — попереджає він.

Але якщо написати заяву до ЖЕКу та відключитися від газу та води, є можливість скоротити платіжку приблизно вдвічі.

«При цьому в ній все одно залишаться нарахування за опалення та абонентську плату за обслуговування будинкових мереж», — уточнює Рябцев.

Платіжки за зруйновані будинки

Чимало випадків, коли люди отримують платіжки, хоча сам будинок може бути нежитловим (наприклад, постраждав внаслідок ворожих атак або зовсім зруйнований). Є прецеденти, коли нараховують за споживання у зруйнованих будинках чи будинках у прифронтових територіях, звідки всі мешканці вже поїхали.

Можуть надходити, наприклад, платіжки за газ у приватних будинках.

Як каже Попенко, для комунальників сам факт руйнування будинку чи його нежитловий стан «нічого не означає». Причому щодо таких об’єктів ситуація для колишніх мешканців може бути однією з найскладніших — люди не відразу дізнаються, що їм продовжують нараховувати платежі, формуються величезні борги, на які згодом можуть почати нараховувати пеню та штрафи.

Щоб зупинити нарахування, власнику квартири чи будинку потрібно повідомити про руйнування будинку місцевою владою та поліцією. «У цьому випадку спеціальні комісії, які формуються на місцях, мають виїхати на об’єкт, зафіксувати ушкодження та скласти відповідний акт. Копії такого акту варто надати всім постачальникам комунальних послуг, після чого нарахування мають припинити», — рекомендує Ростислав Кравець.

Якщо цього не зробити, платіжки й надалі можуть розсилати, причому навіть завищені. «Людина, виїхавши зі зруйнованого будинку, часто не передає свідчення лічильників, оскільки самих лічильників уже немає. Але для постачальників це може бути основою для нарахування плати за комунальні послуги за нормами», — каже Попенко.

Помилкові нарахування та подвійні платіжки

Ще одна категорія «дивних» платіжок — різноманітні помилкові нарахування. Наприклад, можуть нарахувати в рази більше за електроенергію чи воду, ніж реально спожито за лічильником. Попенко наводить, як приклад, платіжку на 32 000 грн, яку отримав нещодавно мешканець Кременчука за електроенергію, хоча насправді його лічильник накрутив електрики лише на 1 500 гривень.

Мешканцю Черкаської області декілька місяців надходили дві ідентичні платіжки за газ від двох місцевих постачальників (хоча реально він отримував ресурс лише від одного з них).

На перший погляд, із такими платіжками розібратися найпростіше. «Потрібно просто звернутися до постачальника, і вимагати провести звірку та провести перерахунок», — пояснив Кравець.

Але насправді можуть виникнути неприємні нюанси. «Наприклад, споживач із Кременчука, який пішов розбиратися щодо завищених нарахувань за світло, начебто всі питання зняв. Але через час виявив, що борг у 32 000 нікуди не подівся, і, як і раніше, „висить“ на його квартирі», — розповів Попенко.

Мешканець Київщини Юрій раз на декілька місяців отримує «дивні» платіжки за розподіл газу ще за довоєнний період.

«Тоді нас обслуговував Київоблгаз, усі платили через електронний кабінет, боргів не було. Але наразі цього постачальника вже немає, йому на зміну прийшов „Нафтогаз“. І він десь вишукує старі борги по 300−400 гривень, ще за 2018−2019 роки, просить їх сплатити і погрожує у разі відмови подати до суду. Електронний кабінет Київоблгазу давно не працює, паперові платіжки, зрозуміло, ніхто не зберігав. Виходить замкнене коло», — бідкається Юрій.

Кравець радить у разі неправильних, на думку споживача, нарахувань, насамперед звертатися до постачальника послуг із вимогою провести звірку та перерахунок. А якщо піде відмова або перерахують «неправильно», можна звертатися до суду.

При цьому, як каже Попенко, звертаючись до суду, потрібно максимально зібрати доказову базу — платіжки за спірні періоди, квитанції про оплату тощо.

Як показує практика, відстояти свої інтереси в суді споживачам комунальних послуг не так просто. На комунальників працює штат юристів, і суди нерідко ухвалюють рішення на користь монополістів.

Крім того, судова тяганина може тривати місяцями. Тому в ідеалі краще убезпечити себе наперед, і зробити все, щоб не отримувати «незрозумілих» платіжок, наприклад, у разі виїзду, написати відповідні заяви постачальникам послуг, не забувати передавати свідчення лічильників, навіть якщо вони нульові, а, помітивши борг, відразу ж почати розбиратися щодо нього, не чекаючи «накопичувального ефекту», — радить Попенко.

Джерело: minfin.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Водночас борги українців, які навіть не користуються послугами, накопичуватимуться з кожним місяцем, і рано чи пізно платити за рахунками доведеться.

Вимикають, незважаючи на заборону

До кінця воєнного стану в Україні заборонено підвищувати тарифи на деякі комунальні послуги. Таким чином, зафіксовано ціну на газ для побутових споживачів та його розподіл, опалення та гарячу воду. А ось електрика, холодна вода, водовідведення, обслуговування прибудинкової території та інші послуги можуть подорожчати. Відповідний закон №2479-IX запрацював з 19 серпня.

Кабінет міністрів України виніс ухвалу про заборону на припинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі.

Водночас діє заборона на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, відсотків річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Така заборона діє на період воєнного стану, запровадженого указом президента України від 24 лютого 2022 року.

При цьому відключення певних категорій споживачів проводиться з урахуванням особливостей, про що йдеться у наказі Міністерства енергетики України № 148 від 13.04.22 “Про врегулювання питань постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні військового стану” .

Повірити, що побутових споживачів не відключатимуть за борги, дуже непросто. Наприклад, в одному із ЖК у с. Петропавлівська Борщагівка, що під Києвом, борги за обслуговування прибудинкової території, вивіз сміття змушують платити дуже оригінальним чином – у квартирі боржника перекривають воду. Зафіксовано також випадки відключення електроенергії із закриттям щитової на замок.

Як зазначає адвокат Ростислав Кравець, ОСББ не належать до комунальних підприємств, і на них розпорядження Кабміну не відключатиме за борги від комуслуг не поширюється. І в цій ситуації мешканець виявиться заручником ситуації.

“Так, можна піти до суду та оскаржити неправомірні дії та перевищення повноважень. Скільки це займе часу, невідомо. Для початку можна викликати поліцію, щоб зафіксували факт. Як показує практика, в Україні стало простіше порушувати закон, ніж відстоювати свої права. На жаль , відповідальність ніхто практично не несе. Простіше порушити чиїсь права та розповідати людям, щоб вони йшли до суду і доводили це, чим дотримуватись законів”, – каже Ростислав Кравець.

Комунальні ЖЕКи та ОСББ часто борються з боржниками незаконними методами, відключають ліфти або ж вигадують інші методи впливу. Адже заборона на відключення мешканців від комунальних послуг поширюється лише на тепло, гарячу воду, газ та транспортування газу. І це стосується комунальних підприємств.

“Якщо самоврядністю займаються ЖЕКи, голови ОСББ або інші обслуговуючі компанії, тоді їх потрібно міняти. Будинок – це власність мешканців, і мешканці наймають, запрошують на роботу обслуговуючі компанії”, – зазначає голова правління Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

Водночас, як вважають юристи, гарантувати те, що не прийдуть, наприклад, з обленерго та за борги не вимкнуть світло споживачеві, сьогодні не можна.

“Якщо їм дуже потрібні будуть гроші, вони зможуть намалювати борг. На жаль, у нас ніхто не контролює монополістів. Немає комісії з ЖКГ, не працює Антимонопольний комітет. Права українських громадян ніхто не захищає. Навіть якщо будуть докази, що вони не мають рації, відповідальність все одно ніхто не понесе. Як це було зі скасуванням плати за паркування у Києві. Ніхто не відшкодував шкоду громадянам внаслідок дії незаконної постанови, ніхто не поніс відповідальності. Чому ж не порушувати закон, якщо нікого не карають?” – каже Ростислав Кравець.

Запасатися довідками та показниками

Але найцікавіше в тому, що незалежно від того, чи користуєшся ти комунальними послугами, платити за них все одно доведеться. Якщо не платити, тоді борг зростатиме.

Наприклад, у Києві центр комунального сервісу звернувся до жителів столиці, які вимушено виїхали з міста і не споживали гарячу воду, з попередженням, що якщо вони не передаватиму свідчення лічильників, їм нараховуватимуть плату за середнім обсягом споживання послуг за попередній період. Те саме чекає і на тих киян, у кого лічильники не встановлені. Але після надання споживачем уточнених даних показники скоригують та проведуть перерахунок. Передавати показання потрібно виключно за телефоном або на сайті постачальника послуги, в особистому кабінеті, навіть якщо відключили гарячу воду та клієнт користується бойлером.

“Борги накопичуватимуться. І в нинішній ситуації, згідно з усіма нормативними актами, які прийняті, “Київтеплоенерго” виставлятиме рахунок, незалежно від того, що ти її не споживав. Потім усім споживачам гарячої води це заново доведеться переузгодити. До кожного має приїхати інспектор і перевірити лічильник. Але зробити це фізично для 2 млн квартир у Києві неможливо. Тому я гарантую, що, отримавши платіжки, всі кияни будуть змушені заплатити повністю ту суму, яку їм буде нараховано”, – розповідає Олег Попенко.

Окрім гарячої води люди отримають додаткові платежі за каналізацію, хоча нею не користувалися. А це щонайменше 100 грн на місяць.

“Киянам доведеться доводити, що вони не користувалися гарячою водою та холодною, а потім, на підставі того, що змінилися свідчення по воді, віднести ці дані до водоканалу, щоб скасувати плату за каналізацію. Це все розтягнеться на кілька місяців. Багато хто не зможе або не захочуть бігати по підприємствах і заплатять, а це 200 млн. грн. на місяць”, – пояснює Олег Попенко.

У Харкові ще на початку літа КП “Харківські теплові мережі” повідомили, що харків’яни, які виїхали з міста, не платитимуть за гарячу воду, навіть якщо вони не мають лічильників. Однак для цього потрібно надати дані про місце фактичного проживання. Для цього підійдуть відомості про реєстрацію тимчасового переселенця у будь-якому зручному вигляді (на сайт, кол-центр, інформаційне вікно КП “ХТМ”). З моменту надання такої інформації нарахування за послуги буде припинено до повернення додому. Крім того, всім абонентам, які не мають лічильників гарячої води в квартирі, розраховуватимуть плату за зниженим коефіцієнтом 0,876.

Головне – постійно платити, хоч трохи

Фахівці наголошують, якщо українці не проживали у своєму будинку чи квартирі понад 30 днів і у них відсутні лічильники обліку, можна не сплачувати за комунальні послуги (виняток – постачання теплоенергії), якщо підтвердити свою відсутність документально.

Як радить Олег Попенко, навіть якщо споживач відсутній, в ідеалі щомісяця виділяти невеликі суми та платити, особливо за світло, оскільки підключення коштує щонайменше 2 тис. грн.

АНТИКОР

АО «Кравец и Партнеры»

Оглядачі зауважують низку проблем, як у формуванні нових тарифів, так і у системі субсидій. Вони також вважають, що підвищення тарифів навряд чи призведе до покращення якості послуг.

Бюджет більше не може нести тягар дотування тарифів, які не відповідають ринковій собівартості комунальних послуг — таким є головне пояснення підвищення від уряду та МВФ.

Впродовж кількох наступних років тарифи будуть підвищуватися і зростуть до ринкового рівня.

Мільйони українців, чиї доходи не дозволять оплачувати комірне за ринковими розцінками, отримають мільярди гривень цільових субсидій, вже закладених у державний бюджет. Так влада описує те, що відбуватиметься після першої хвилі найрізкішого підвищення комунальних тарифів в історії незалежної України.

Тарифи: майже прозорі, але не дуже зрозумілі

Однією з ключових умов при підвищенні тарифів, обов’язковість виконання якої визнають усі сторони, є прозорість і зрозумілість формування тарифів.

Деякі компанії вже почали оприлюднювати на своїх сайтах структуру тарифів на свої послуги.

Одна з таких компаній — ПАТ «АК Київводоканал». Там кажуть, що тарифи, які будуть запроваджені з 1 травня (загальне зростання тарифу в Києві — 16%), є обґрунтованими і економічно необхідним, аби не допустити банкрутства підприємства. Як каже генеральний директор «Київводоканалу» Андрій Білик, «передумовами для коригування тарифів на водопостачання та водовідведення стало суттєве подорожчання енергоносіїв».

До того ж, як твердить заступник генерального директора «Київводоканалу» з економіки та фінансів Ганна Циганок, «Київ на сьогодні має найвищу середню заробітну плату в країні, при цьому новий тариф третій з кінця». Вона підкреслила, наразі у платіжці за житлово-комунальні послуги холодне водопостачання та водовідведення становить лише 10%, а за середню двокімнатну квартиру у Києві, в якій проживає 3 особи, збільшення платежу за воду в середньому становитиме близько 24 гривень на місяць.

При цьому у тариф не закладено прибутковість компанії.

До структури тарифу на постачання води та водовідведення також вперше включено так званий тариф виконавця послуг, який передбачає обслуговування лічильників, їх перевірку та друк квитанцій.

Таке рішення ухвалила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) по тому, як впродовж півроку кияни мали оплачувати перевірку лічильників на воду власним коштом, хоча за законом повинно відбуватися за гроші компанії, яка надає послуги. Проте постачальник послуг казав, що витрати на це не передбачені у його бюджеті.

Як каже голова постійної комісії Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Олександр Клюс, навіть після цих змін до структури тарифів залишаються претензії:

«Підтверджую, тарифи збільшилися на дві складові: через зростання плати за електроенергію та через те, що підприємство, яке згідно із законом Про метрологію та метрологічну службу, повинно робити повірку, ремонт, монтаж та демонтаж лічильників, не має джерела виконання цієї роботи».

Крім того, каже пан Клюс, за тим самим тарифом за перевірку лічильників платитимуть і ті, хто взагалі їх немає:

«У Києві близько 25% споживачів, які не мають лічильників, і платять за нормативами використання. Чому вони повинні сплачувати за повірку лічильників по півтори гривні з кубу?»

Більше того, плата за перевірку лічильників залежить від обсягів споживання води.

«Та людина, яка споживала 2 куби, платить три гривні, а ті, що спожили 10, платять у п’ять разів більше. Але ж вартість повірки лічильника є незмінною і не залежить від обсягів споживання», — каже він.

І це лише один приклад нелогічності лише однієї із складових нових тарифів.

Споживач також не уявляє, що буде далі із тарифами, каже директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич:

«Наприклад, той самий «Київводоканал». У них є чудова презентація, де вони пояснюють, чому у них підвищився тариф з травня. Вони також кажуть, що цей новий тариф їх повністю влаштовує. Таке вони казали і раніше, але тариф підвищився. Що буде далі? Якщо далі зросте інфляція, ціна електрики, вони знову підвищить тариф. І так доти, доки взагалі ніхто не зможе платити?»

Субсидії: спрощені, але не такі прості

Представник Київради Олександр Клюс нагадує, що плата за воду — не єдине і далеко не найбільше, що зросте у платіжках:

«Якби підвищилися тарифи лише на воду, то якось би пережили. Але через те, що у кілька разів підвищилися ціни практично на все, то тепер кожна копійка стає важливою».

А відтак, надзвичайно важливим питанням стають субсидії та порядок їх надання.

Представники влади неодноразово заявляли, що очікують суттєвого збільшення кількості тих, хто отримуватиме комунальні субсидії. Кількість отримувачів субсидій може зрости із нинішніх 1,5 млн до 3-4 млн домогосподарств.

Проте чиновники не кажуть, приблизно з якої суми середня родина має реальні шанси отримати субсидію, подавши усі дані про родину в декларації.

Чиновники пояснюють це складним механізмом розрахунків, що залежить від індивідуальних доходів кожної родини, площі житла та обсягу послуг.

«Ми розраховували, що одна особа, яка отримує два прожиткових мінімумі, може сплачувати 15% від сукупного доходу (за комунальні послуги. — Ред.). Але для кожної родини все залежатиме від того, скільки осіб, який дохід, яка житлова площа. Тому сказати точну суму ми не можемо», — каже Марія Зубарева із відділу житлових субсидій КМДА.

За її словами, нині в столиці субсидії отримують 49 тис родин. У Києві близько 1 млн домогосподарств. У КМДА очікують, що по субсидію можуть звернутися до півмільйона родин — у десять разів більше, ніж зараз.

Політики та експерти звертають увагу, що і у питанні отримання субсидій не все так просто, як намагається подати влада.

Олександр Клюс звертає увагу, що від осені минулого року уряд встановив різні нормативи споживання, розділивши їх на соціальні та звичайні:

«Офіційно заявляю: уряд платитиме субсидії виключно за цими соціальними стандартами. Якщо людина, яка має право на субсидію, спожила, наприклад, не 2,4 кубів холодної води, а 4, то субсидію їй нарахують лише на 2,4 куби. А за різницю у півтори куби споживач буде сплачувати за загальними стандартами із власної кишені».

На ще одну деталь порядку отримання субсидій звертає увагу директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич:

«Минулого року (уряд.- Ред.) не тільки знизив соціальні норми споживання, але й змінив шкалу, за якою нараховувалися субсидії. Раніше ваші виплати за комунальні послуги не повинні були перевищувати 10% доходів для пенсіонерів і 15% для працездатних осіб. Зараз запроваджена прогресивна шкала від 7% до 30%. Якщо у вас трохи більший дохід, то ви будете платити не 15%, а 30% від платіжки».

Якість: за що платимо?

Окремим питанням є підвищення якості послуг. Це дуже важливо для іншої категорії споживачів — тих, хто не претендуватиме на субсидії і поки що може платити за комунальні послуги самостійно.

Поки що компанії, що надають комунальні послуги, кажуть, що навіть за нових тарифів їхні плани із ремонтних робіт, скорочення втрат у мережах та модернізації є обмеженими.

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що при зростанні тарифів «якість послуг є завданням номер один, адже тільки тоді люди повірять у справедливість».

Як каже адвокат Ростислав Кравець, навіть ті, хто наважуються відстоювати свої права на якісні комунальні послуги у суді, зазвичай не можуть домогтися справедливості.

«У позовах під умовною назвою «За що платимо?» більшість ЖЕКів відповідають: у ваш тариф не включене прибирання під’їздів, а ми це робимо. При цьому ніхто не каже, що ремонт у під’їзді має проводитися раз на десять років, а він не проводить і раз на 25, — каже Ростислав Кравець. — Формально інформацію про тарифи та їх структуру вже можна отримати, але, за великим рахунком, пересічному громадянину ця інформація нічого не дасть. Бо як можна контролювати якість послуг, що надаються за цим тарифом?».

Правник також додає, що попередні підвищення тарифів — ще за часів попередньої влади — показали, що в українських умовах «чим більше платиш, тим гірше якість послуг».

Анастасія Зануда, BBC Україна

Адвокатская компания Кравец и Партнеры