📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

“Страна” вже не раз писала про законопроект на цю тему. Його було подано до Ради ще у березні минулого року. Але завис там майже на рік. І лише під річницю повномасштабного вторгнення Росії до нашої країни парламент його ухвалив та направив на підпис президенту.

Головним каменем спотикання, через яке проект ніяк не могли прийняти, стали гроші. Масштаби руйнування житлових об’єктів в Україні є просто катастрофічними. І на відновлення знадобляться мільярди.

Втім, у підсумковій версії закону багато пунктів прописали так, що отримати компенсацію зможуть далеко не всі, – зазначає власник оціночної компанії Дельта Консалтинг Роман Рябов.

Розбиралися, на що можуть розраховувати українці, які залишилися без даху над головою.

Сертифікати замість грошей та заборона продавати квартири

Ще на початку війни, у березні 2022 року, у парламенті було зареєстровано законопроект №7198 “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних атак, диверсій, завданих військовою агресією Російської Федерації”.

Тоді українцям пообіцяли – все зруйноване житло відновлять. І, поки законопроект розглядався у Раді, закликали фіксувати ушкодження – складати акти, викликати комісії, оцінювати завдані збитки та завантажувати всі дані в “Дію”.

Чим багато громадян і зайнялися. Ми вже писали, що з цим були свої проблеми, зокрема, доводилося довго чекати на візит представників спеціальних комісій.

Але головне – не було ясності, як саме компенсуватимуть збитки, і на що можуть розраховувати люди.

Проект ухвалили лише до річниці війни, причому, до нього під час обговорення вносилися численні поправки,

Наприклад, спочатку було передбачено, що компенсації можуть сплачувати “живими” грошима на цільові рахунки або шляхом фінансування ремонтних чи будівельних робіт. У підсумковій версії згадка про “гроші на руки” зникла.

Що прописано у законі? Виділимо основні моменти.

1. Закон не поширюватиметься на об’єкти, які до запровадження військового стану перебували на тимчасово окупованій території. Тобто компенсацій за пошкоджене житло на території “ДНР” та “ЛНР”, які, нагадаємо, УСтрана розраховує повернути, не передбачено. “Це дивний підхід. Виходить, УСтрана не визнає факту російської збройної агресії на Донбасі з 2014 року”, – каже голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.
2. У законі нічого не сказано також про компенсації бізнесу – за пошкоджені чи знищені промислові об’єкти та офіси. Йдеться тільки про житлову нерухомість – квартири, кімнати в гуртожитках, приватні будинки, садові та дачні будинки та інші об’єкти, в яких “зведені опорні та зовнішні конструкції”. Тобто йдеться про більш-менш капітальні споруди. До яких не належать різного роду тимчасові конструкції типу дачних вагончиків. Але натомість належать недобудовані будинки, що важливо для інвесторів у нерухомість, – каже київський ріелтор Ірина Луханіна. “Якщо побудовані несучі стіни, і людина має документи, що підтверджують внесення коштів, вона може подаватися на компенсацію”, – пояснила Луханіна.
3. Право на компенсацію отримають громадяни України, які є власниками ушкодженої нерухомості. Компенсації не зможуть отримати особи з списків санкцій, із судимістю за злочини проти основ національної безпеки, а також їхні спадкоємці. У цьому списку, найімовірніше, потраплять колаборанти та їхні родини. Подаватись на компенсації можуть також ОСББ, житлові кооперативи.
4. Отримати компенсацію “живими” грошима на руки (щоб, наприклад, за них відремонтувати будинок або придбати новий) не можна. Хоча спочатку такий варіант у законопроекті прописували. Але у підсумковій версії зупинилися на так званих житлових сертифікатах. Це документи, що підтверджують державні гарантії щодо фінансування придбання нового житла. Тобто, за логікою з цим сертифікатом, постраждалий власник повинен виходити на ринок і пропонувати його як оплату продавцям житла – нового або на вторинному ринку. Можна буде купувати на сертифікати також будматеріали та замовляти будівельні роботи. А ті, хто погодився на таку угоду, потім пред’являтимуть сертифікати до оплати. Скільки продавцям житла та будматеріалів доведеться чекати відшкодування коштів за сертифікатами – поки що незрозуміло. З тексту закону незрозуміло, як швидко держава зможе розраховуватися за сертифікатами. І тому у профільних експертів одразу постало питання – чи погодяться продавці житла їх взагалі приймати. Цей нюанс у новому законі, мабуть, найпроблемніший. Але повернемося до нього згодом.
5. Ще подробиці щодо житлових сертифікатів. У законі не прописано їх граничну суму, можливо, такі деталі пропише в підзаконних актах до закону Кабмін. Зазначимо, що часткові компенсації за пошкоджене житло є зараз. Із видають, згідно з постановами уряду №947 від 2013 року та №326 від 2022 року. Але там максимальну суму обмежено 300 тисячами гривень за один об’єкт. Зрозуміло, що цього може вистачити на невеликий ремонт, але недостатньо на покупку нового будинку. У законі наголошується, що сертифікат можна буде використати протягом 5 років від дня видачі. На п’ять років забороняється відчуження нерухомості, придбаної за житлові сертифікати (обмеження не поширюються на спадкування).
6. Подати заяви на отримання компенсацій можна як протягом воєнного стану, так і ще рік після його скасування. До заяви потрібно додати копію документа, що підтверджує право власності, а також, за наявності, матеріали фото- та відео-фіксації стану нерухомості “до” та “після” руйнувань. Розглядатимуть ці заяви спеціальні комісії при виконавчих органах місцевої влади. Встановлено пріоритети – кому житлові сертифікати видадуть насамперед. У цьому списку — багатодітні сім’ї, особи з інвалідністю, ветерани, учасники бойових дій або у разі їх загибелі, члени їхніх сімей.
7. Найцікавіше – по грошах. Точної оцінки – яка сума знадобиться для компенсації за зруйновану нерухомість, у записці пояснення до проекту немає. Але кошти просто величезні – це мільярди доларів. І з кожним днем сума лише зростає. Спочатку в записці пояснення вказувалося, що компенсації профінансують за рахунок міжнародної технічної допомоги. Тепер серед джерел фінансування фігурують також державний і місцеві бюджети, кошти міжнародних організацій, кредиторів та інвесторів, а також репарації з РФ. При цьому, якщо сума компенсацій через житловий сертифікат виявиться нижчою за вартість нового житла, то постраждалі власники зможуть отримати доплати лише за рахунок коштів, отриманих як відшкодування збитків від Росії (якщо такі будуть). Щодо грошей ситуація незрозуміла. Начебто перераховані джерела фінансування, але чи можна буде за їх рахунок закрити реальні потреби – велике питання”, – каже Ростислав Кравець. “Було б непогано, якби влада озвучила суму, яка вже є. Це дозволило б хоч приблизно прикинути як довго доведеться чекати своєї черги, особливо тим, хто не входить до списків пільговиків”, – каже Луханіна.

У Головного юридичного управління ВР спочатку виникло багато зауважень до проекту. До другого читання, як зазначено у звіті управління, вони залишилися актуальними, тому документ рекомендували доопрацювати.

Головне юридичне управління вказує, зокрема, на “вибірковий підхід” до видачі компенсацій, тобто той факт, що він, по суті, не поширюється на нерухомість, “яка станом на 24 лютого 2022 року перебувала на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України”. Це може розглядатися як дискримінація та порушення статей Конституції 22 та 24.

Крім того, незрозуміло, як бути, якщо власником об’єкта або його частини є юридична особа (яким, згідно із законом, компенсації не передбачені). Це може спровокувати численні судові позови.

Зауваження Головного юридичного управління також викликав пункт, що забороняє на п’ять років відчуження житла, придбаного на житлові сертифікати. Це порушує статтю 319 Конституції, в якій зазначено, що власник може розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, а держава не може втручатися у права власності.

Незважаючи на ці зауваження, закон все ж таки ухвалили.

“Запустить будівельний ринок та схеми”

У профільному середовищі найбільше запитань викликають житлові сертифікати.

“Спочатку документ передбачав, що держава збудує або компенсує грошима покупку нового житла. Але потім концепція змінилася – видаватимуть сертифікати. Нібито, на суму вартості втраченого житла. І тут одразу постає питання.

Як формується вартість втраченого житла? За законом про оцінку, ця оцінка має бути, як мінімум, на дату руйнувань, тобто коли житло було цілим. І тут потрібно бути дуже уважним – щоб сума в сертифікаті не виявилася нижчою від вартості житла на момент до початку війни. І щоб сума визначалася, виходячи із реальних ринкових критеріїв.

За самим сертифікатом – це буде цінний папір? Якщо так, то вона має бути емітована та випущена в обіг відповідно до законодавства. Якщо це не цінний папір (а в законі ясності з цього приводу немає), то які види таких сертифікатів, їх номінали?

Щоб купити щось за сертифікат, треба заручитися згодою власника, наприклад, забудовника – чи погодиться він обміняти квадратні метри на папір, якщо йому на той момент потрібні будуть гроші? Тобто незрозумілий механізм конвертації сертифіката у кошти. Варіант придбання за сертифікат квартири на вторинному ринку виглядає ще екзотичнішим. Якщо я продаю квартиру, і до мене приходить людина, яка хоче купити за сертифікат, як продавати. На вторинному ринку розрахунок за житло у нас прив’язаний до долара, та й багато власників не хочуть світити повністю всю суму угоди. Тобто, сертифікати, щоб вони повноцінно ходили на ринку нерухомості, мають бути ліквідними – мати прозорий та зрозумілий механізм обміну на гроші. Інакше це будуть просто папірці, які ніхто не захоче приймати, або їх братиме певне коло забудовників. У цьому випадку вони зможуть виставляти свої умови покупцям із сертифікатами, скажімо, більш високі ціни. На житло або дисконт на сертифікат (скажімо, сертифікат на мільйон прийматимуть за 700 тисяч тощо).

Незрозуміло також щодо розподілу. Якщо у квартирі до її руйнування проживало, скажімо, троє людей, то як їм ділити сертифікат? Загалом, питань поки що більше, ніж відповідей”, – каже Роман Рябов.

На думку голови адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислава Кравця, виконати новий закон на практиці буде вкрай проблематично,

“По-перше, плутанина з такими поняттями як відшкодування збитків і компенсація. Відшкодування збитків, а саме на це розраховують громадяни, які втратили дах над головою, передбачає виплату вартості загубленого майна в повному обсязі. Але саме цього в законі немає. Є компенсація, а вона може бути і частковою, і як її розраховуватимуть із закону незрозуміло, тепер все залежить від підзаконних актів, які має прийняти Кабмін.

По-друге, викликає питання створення фактично всесильних комісій, які вирішуватимуть, кому дати компенсацію, а кому відмовити. Це загрожує зловживаннями та створенням корупційних схем.

По-третє, незрозуміло як конвертуватимуться житлові сертифікати. Чи не вийде так, що з’явиться якийсь пул наближених до влади забудовників, які зможуть отримувати від держави гроші замість сертифікатів, тоді як іншим у кращому разі доведеться шикуватися в чергу і чекати. Зрозуміло, що у такій ситуації приймати житлові сертифікати будуть далеко не всі, а ті, хто будуть, можуть підняти цінники на житло”, – зазначає Кравець.

При цьому самі забудовники, з якими поспілкувалася “Страна”, поки що не визначилися, наскільки вигідно їм працюватиме “за сертифікатами”. З одного боку, вже сам факт, що компенсації будуть, явно піде галузі на користь, оскільки запустить будівельний ринок та сприятиме надходженню інвестицій.

З іншого, питання у сертифікатах. “Самі по собі житлові сертифікати мають право на існування. Головне, щоб за ними виконувались гарантії – оперативно та в повному обсязі. Якщо цього не буде, забудовники просто заморозять в об’єктах величезні гроші, а затримки з їх відшкодуванням загрожуватимуть компаніям банкрутством”, – каже нам забудовник, який працює у Київській області.

Ірина Луханіна також побоюється “як би цей човен не розбився про айсберг корупції”.

“Те, що нарешті ухвалили закон, дуже добре. Але тепер важливо, як він працюватиме на практиці. Головне-щоб був контроль за процесом розподілу коштів. Уявіть собі ситуацію: Ви постраждалий житель, наприклад, Ірпеня. Вам в рамках нового закону, положена компенсація у розмірі півтора млн. І ось до Вас приходить якийсь ділок з паперами, який за відкат у 50% від суми пропонує вирішити питання за спрощеною схемою. Щоб цього не було, потрібен жорсткий контроль з боку громадських організацій. Не можна допустити, щоб корупційна складова торкнулася і цього Закону.  Адже люди й так постраждали від війни”, – каже Луханіна.

СТРАНА

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Если видео будет для вас полезным, не забывайте поставить лайк, подписаться на канал и поделиться ссылкой со своими друзьями. А также присоединяйтесь к каналу Ростислава Кравца в Телеграм.

✔ Запись на консультацию: https://wa.me/380442296950 (сам номер телефона +380-44-229-6950) или по электронной почте info@knpartners.com.ua

АО «Кравец и Партнеры»

Фактично все, що потрібно знати про відшкодування компенсації з перевізника міститься в Повітряному кодексі України (№3393-VI від 19 травня 2011 року) та в Авіаційних правилах України «Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу», затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 26 листопада 2018 року №1239 (далі – «Авіаційні правила України»).

При цьому сам кодекс встановлює, що Авіаційні правила України розробляються відповідно до стандартів і рекомендованої практики міжнародних авіаційних організацій та з урахуванням законодавства Європейського Союзу у галузі цивільної авіації.

Повітряний кодекс України передбачає, що основні вимоги до перевізників встановлюються однаковими як для внутрішніх, так і міжнародних рейсів. Це стосується, зокрема, вимог з обслуговування та перевезення пасажирів, багажу, вантажу; встановлення критеріїв віднесення до класу обслуговування (бізнес-клас, економклас, преміум-клас); виплати компенсації та надання допомоги пасажирам у разі відмови від прийняття на борт або скасування польоту чи затримки вильоту, зниження класу обслуговування пасажирів, повернення плати за ненадану послугу з повітряного перевезення, розмір та спосіб виплати компенсації і обслуговування пасажирів, яким відмовлено у прийнятті на борт (ч. 3 ст. 11 ПКУ).

Крім Авіаційних правил України кожен авіаперевізник встановлює свої правила (правила авіаперевізника), які не повинні суперечити правилам, які затверджені Державною авіаційною службою України.

Авіаперевізник у своїх правилах повинен, зокрема, встановити та довести до відома пасажирів порядок виплати компенсації і надання допомоги пасажирам у разі відмови від прийняття на борт або скасування польоту чи затримки вильоту, зниження класу обслуговування пасажира, повернення плати за не надану послугу з повітряного перевезення, розмір та спосіб виплати компенсації і обслуговування пасажирів, яким відмовлено у прийнятті на борт (ч. 6 ст. 100 ПКУ). 

Умови виплати компенсації

Частина 16 ст. 100 ПКУ передбачає право пасажира на отримання компенсації від авіаперевізника і надання допомоги, яке виникає у випадку:

• відмови у перевезенні,
• скасування чи тривалої затримки рейсу,
• зниження класу обслуговування пасажиру.

На компенсацію в цих випадках мають право пасажири з підтвердженим бронюванням на відповідний рейс та які присутні для проходження реєстрації в передбачений час (якщо час реєстрації не зазначено – не пізніше ніж за 45 хвилин до відправлення), чи забронював рейс, який затримано або перенесено авіаперевізником.

Правила виплати компенсації встановлені розділом 8 Повітряного кодексу України та розділом 15 Авіаційних правил України, і застосовуються до пасажирів, які перелітають між двома аеропортами якщо хоча б один з них розташований на території України.

Компенсація не сплачується пасажирам, які подорожують безоплатно або за зменшеною вартістю, яка безпосередньо або опосередковано не доступна іншим пасажирам. Однак пасажири, які купували квитки згідно з програмою лояльності авіаперевізника (пасажири, які часто літають) мають повне право на компенсацію.

Відмова в перевезенні

Авіаперевізник може відмовити пасажиру в перевезенні з причини відсутності вільних місць або з інших причин. У разі такої відмови він повинен знайти добровольців, які відмовляться від рейсу на погоджену між пасажиром та авіаперевізником винагороду. За відсутності таких добровольців авіаперевізник може відмовити пасажиру в перевезенні проти його волі з подальшою виплатою компенсації, розмір якої встановлено Повітряним кодексом.

Крім виплати винагороди, авіаперевізник зобов’язаний запропонувати пасажиру на вибір:

• відшкодування впродовж семи днів, повної вартості квитка і за потреби забезпечити зворотний рейс у початковий пункт відправлення за першої можливості;
• зміну маршруту, яка здійснюється за відповідних умов: до кінцевого пункту призначення — за першої можливості або у пізніший час за бажанням пасажира та за наявності вільних місць.

У випадку відмови пасажиру від посадки на рейс за рахунок перевізника має бути здійснено перевезення пасажира з аеропорту, де сталася відмова у перевезенні, до аеропорту, з якого починається запропонований перевізником альтернативний маршрут, та від аеропорту альтернативної посадки до аеропорту, куди пасажир мав прибути рейсом, на який йому відмовлено у перевезенні.

Повітряний кодекс в даному контексті має зауваження про те, що якщо пасажирів, які б виявили бажання відмовитися від подорожі цим рейсом, не виявлено або їх кількість є недостатньою, перевізник має право відмовити пасажиру у перевезенні проти його волі, при цьому, сплативши компенсацію.

Розміри компенсації при відмові у перевезенні пасажирів проти їхньої волі, становлять:

• 250 євро — для рейсів дальністю до 1500 кілометрів;
• 400 євро — для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів;
• 600 євро — для рейсів дальністю понад 3500 кілометрів.

Перевізник може зменшити вказаний розмір компенсації на 50 відсотків, якщо пасажиру пропонується заміна маршруту перевезення до його пункту призначення альтернативними рейсами, час прибуття яких не перевищує запланованого:

• на дві години — для рейсів дальністю до 1500 кілометрів;
• на три години — для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів;
• на чотири години — для рейсів, не зазначених у абзацах другому та третьому цієї частини.

Скасування рейсу

Перш за все, варто зазначити, що авіаперевізник, скасовуючи або затримуючи рейс, повинен надавати пасажирам на їх запит пояснення щодо підстав скасування чи затримки рейсу.

У разі скасування рейсу пасажирам має бути запропоновано такі ж самі варіанти обслуговування як при відмові в перевезенні (відшкодування вартості квитка чи зміна маршруту) та компенсація (250, 400 та 600 євро).

При цьому пасажир має право на компенсацію, якщо його не поінформовано про скасування рейсу:

• щонайменше за два тижні до запланованого часу відправлення;
• у період не більше ніж за два тижні і не менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення та запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за дві години до запланованого часу відправлення та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через чотири години після запланованого часу прибуття;
• менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення та запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за годину до запланованого часу відправлення та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через дві години після запланованого часу прибуття.

Авіаперевізник не зобов’язаний виплачувати компенсацію, якщо він може надати підтвердження того, що причиною скасування рейсу була дія непереборної сили або надзвичайна ситуація, якій не можна було запобігти, навіть якби ним було вжито усіх необхідних заходів.

Якщо перевізник скасовує запланований рейс і пропонує альтернативний варіант рейсу, то він має безплатно запропонувати та забезпечити пасажирам наступне:

• харчування та прохолодні напої відповідно до часу очікування нового рейсу;
• місця в готелі у разі, якщо пасажири змушені чекати на відправлення впродовж однієї або більше ночей;
• наземний трансфер за маршрутом аеропорт — готель — аеропорт;
• два телефонні дзвінки або телекс-, факс-повідомлення, або повідомлення електронною поштою, якщо для цього є технічні умови аеропорту.

Крім цього і Повітряний кодекс України, і Авіаційні правила України передбачають, що авіаперевізник зобов’язаний приділити особливу увагу потребам пасажирів з інвалідністю, та осіб, які їх супроводжують, а також потребам дітей, які подорожують без супроводу дорослих.

Затримка рейсу

У разі затримки рейсу

• до двох годин — для рейсів дальністю до 1500 кілометрів;
• до трьох годин — для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів;
• на чотири години і більше від запланованого часу відправлення — для інших рейсів

Авіаперевізник повинен надати пасажирам:

• харчування та прохолодні напої відповідно до часу очікування нового рейсу;
• два телефонні дзвінки або телекс-, факс-повідомлення, або повідомлення електронною поштою, якщо для цього є технічні умови аеропорту.

Якщо виконання затриманого рейсу відкладається на наступний день, перевізник повинен надати пасажирам

• номери у готелі,
• харчування
• забезпечити трансфер за маршрутом аеропорт — готель — аеропорт.

Якщо затримка рейсу перевищує п’ять годин, пасажирам має бути запропоновано обслуговування, яке передбачено у випадку відмови від перевезення (відшкодування вартості квитка чи зміна маршруту).

Правилами перевезень також встановлений граничний розмір матеріальної відповідальності авіаперевізника за шкоду, завдану внаслідок затримки рейсу який складає 4694 СПЗ стосовно кожного пасажира (спеціальне право запозичення — розрахункова грошова одиниця, яка використовується Міжнародним валютним фондом), на даний час це є еквівалентом 152 695,82 грн.

Зміна класу

Авіаперевізник має право як з технічних, так і комерційних причин підвищити або понизити клас обслуговування. У разі пониження класу обслуговування він зобов’язаний якомога раніше повідомити про це пасажира та запропонувати компенсацію.

Авіаперевізник не має права вимагати будь-якої додаткової плати, якщо він розміщує пасажира у класі, вищому за зазначений у квитку.

Якщо авіаперевізник розміщує пасажира у класі, нижчому за зазначений у квитку, то він впродовж семи днів повинен відшкодувати пасажиру:

• 30 відсотків тарифу — для рейсів дальністю до 1500 кілометрів;
• 50 відсотків тарифу — для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів;
• 75 відсотків тарифу — для інших рейсів.

Затримка багажу

Компенсація за затримку багажу сплачується в разі неприбуття багажу до пункту призначення разом з пасажиром і якщо пункт призначення не є країною постійного проживання пасажира.

Розмір такої компенсації встановлюється з огляду на необхідність забезпечити пасажира засобами першої потреби. У будь-якому разі ця компенсація обмежується сумою 50 доларів США.

Тут слід пам’ятати, що у разі затримки в перевезенні багажу до виходу з багажного відділення аеропорту важливо оформити Акт про неналежне перевезення багажу в службі розшуку багажу.

Куди і як скаржитись

Пасажирам, в яких виникло право на компенсацію, необхідно дотримуватись такого порядку дій.

Перш за все, потрібно зібрати необхідні документи, які підтверджують відмову від рейсу, його скасування чи затримку та понесені витрати:

• Квиток і посадковий талон.
• Довідку від адміністрації аеропорту або від авіаперевізника про факт затримки чи скасування рейсу.
• Квитанції та чеки, що підтверджують витрати на житло, харчування, проїзд.
• Письмову відмову представника авіакомпанії у наданні обслуговування чи у виплаті компенсації.

Зібравши всі ці документи потрібно писати претензію авіаперевізнику і чекати відповідь, яку він має надати протягом трьох місяців (якщо авіаперевезення мало бути здійснене кількома перевізниками, строк розгляду претензії може бути у двічі подовжено). Скаргу, як і всі інші документи, варто надсилати поштою та дублювати на електронну адресу.

Часто такі претензії вирішуються мирним шляхом, тому не слід відразу готувати позовну заяву до суду.

Якщо ж у претензії буде відмовлено, то знадобиться більше часу та фінансових витрат щоб отримати компенсацію, але її все ще можна буде отримати. У такому випадку варто скаржитися до Державної авіаційної служби (на дії авіаперевізника) або до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (на дії туроператора). Обидва ці державні органи повинні надати відповідь протягом 30 днів відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Насамкінець, якщо претензія і скарга не дали позитивних результатів, то необхідно подавати позовну заяву до суду, при цьому можна подати колективний позов від всіх пасажирів затриманого або скасованого рейсу. У випадку виграшу в суді всі судові витрати додатково також можна буде стягнути з авіаперевізника.

Важливо зауважити, що звернення з позовом до авіаперевізника щодо неналежного перевезення багажу можливе лише після поданої в строк претензії а звернення з позовом про стягнення компенсації можливе без попереднього надсилання претензії.

Отже, отримати компенсацію цілком реально, якщо знати свої права і чітко розуміти, які дії необхідно вчиняти, однак при вирішенні питання про звернення до суду необхідно також враховувати і судову практику з даного питання.

Наприклад, страйки персоналу авіакомпаній прирівнюються до форс-мажорної обставини, яка виключає відповідальність авіаперевізника, оскільки такі страйки знаходяться поза волею авіакомпанії. Крім того, технічні проблеми так само можуть бути підставою для звільнення від відповідальності у випадку, якщо авіаперевізник не мав можливості їх передбачити та своєчасно усунути або змінити повітряне судно.

Бабенко Юрій

Адвокат Адвокатської компанії «Кравець і Партнери»

Адвокатская компания Кравец и Партнеры