Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі – ЛЛК)) приймають постанови. Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі – ЦВЛК); ВЛК регіону. Наказом Міністерства оборони України від 18 серпня 2023 року № 490, відбулись певні зміни до Положення, раніше були ще ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази. До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров’я комунальної або державної форми власності.

Відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі- Положення), постанови центральної ВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку, постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

За наслідками проходження медичного огляду ВЛК виносить постанову про придатність (непридатність, тимчасову непридатність) до військової служби. Саме за наявності позитивного висновку ВЛК особа залучається до несення військового обов’язку.

Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.  Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов’язкові до виконання.

У разі незгоди з висновком ВЛК оформленим постановою, відповідно до підпункту 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення, постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

І Досудовий порядок

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку. Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Розділ I доповнено новою главою згідно з Наказом Міністерства оборони № 490 від 18.08.2023 щодо вимог до звернень військовослужбовців та інших осіб.

Вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов’язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735.

Скарги до штатних ВЛК подаються протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця із часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК Київського міського ТЦК та СП, Севастопольського міського ТЦК та СП, обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

Якщо скарга обґрунтована, приймається рішення про перегляд або направлення на повторний огляд. 

Наказ встановлює обов’язковий медичний огляд для військовослужбовців, які перебували в полоні внаслідок збройної агресії проти України для визначення придатності.

Таких військових на ВЛК направляють за рішенням начальника (керівника) закладу охорони здоров’я (установи) на підставі подання начальника (керівника) лікувального відділення, у якому обстежується (лікується) військовослужбовець після звільнення з полону або за направленням прямих начальників від командира військової частини, йому рівних та вище.

Наказ доповнено порядком реалізації права на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при медичному обстеженні. 

Відомості про стан здоров’я (у тому числі про встановлення, зміну групи інвалідності), що збираються з метою визначення придатності для виконання військового обов’язку, антропометричні дані, дані про групу крові та резус-фактор, вносяться до Єдиного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Відстрочка за станом здоров’я раніше надавалася до 2 місяців і продовжувалася такий же строк, відтепер відстрочка одразу може встановлюватися від 2 до 6 місяців і відповідно продовжується за медичними показами на такий же строк. 

Установлено обов’язковість медичного огляду ВЛК військовослужбовцям, які направляються для лікування за кордон.

Строк дії довідки ВЛК про придатність військовозобов’язаних продовжений із шести місяців до одного року. 

Обмежена придатність повинна визначатися включно із зазначенням придатності або непридатності за конкретною військовою спеціальністю. 

Удосконалена процедура направлення на ВЛК.

Зокрема, прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних і вище направляють на ВЛК для визначення придатності за рекомендацією лікаря, якщо під час обстеження або лікування у військовослужбовця виявлені захворювання, наслідки травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть обмежувати придатність або зумовлювати непридатність до військової служби.

Керівники органів управління та підрозділів Військової служби правопорядку ЗСУ, за потреби, направляють на ВЛК військових, які засуджені до тримання в дисциплінарному батальйоні або  арешту.

Також установлено, що окрім результатів безпосередньо проведеного медичного огляду, для встановлення придатності штатними ВЛК враховуються також результати проведеного медичного огляду в позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.

При встановленні обмеженої придатності  та непридатності до військової служби за військовою спеціальністю, командир перед переміщенням військовослужбовця на іншу посаду для визначення можливості  виконувати обов’язки за станом здоров’я на посаді може направити його на ВЛК з обов’язковим зазначенням у направленні мети медичного огляду ВЛК — визначення придатності до військової служби за військовою спеціальністю (із зазначенням посади, на яку переміщується військовослужбовець, виду, роду військ (сил)).

ІІ Судовий порядок

Оскарження рішення ВЛК в суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

На оскарження висновку ВЛК у судовому порядку надається строк:

– 3 місяці – якщо спочатку застосовано досудовий порядок. Відлік починається із дня вручення рішення щодо розгляду заяви про оскарження постанови;

– 6 місяців із дня винесення відповідної постанови ВЛК.

У позовній заяві зазначаються: 

– найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

– повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

– зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

– виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

– відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору – у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

– перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

– обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

– власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

За подання адміністративного позову потрібно сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( на 1 січня 2023 року – 1073,60 грн) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору. 

адвокат Дар’я Симонок

Адвокатське об’єднання «Кравець і партнери»

АО «Кравець І Партнери»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

За інформацією від нашого джерела, ТСК – це швидше інструмент для точкових рішень в окремо взятих питаннях, ніж спроба системно вирішити давно перезрілі проблеми у земельних відносинах на місцях.

Як прокоментував ситуацію для AgroPolit.com старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець, робота ТСК може суттєво нашкодити не лише АПК чи вдарити по підсиленню державних інститутів. Якщо комісія почне зловживати своїми функціями, це може спричинити розкол та спробу федералізації окремих регіонів.

З огляду на те, що сьогодні багато нардепів не демонструють бажання виконувати навіть присягу, яку вони давали народу України, то особисто я бачу загрози, які може нести громадам ця комісія. Комісія може стати інструментом, який дозволить віднімати землю у громад або тиснути на осіб, які не хочуть виконувати якісь угоди поза законом або не хочуть співпрацювати з людьми, які можуть стояти за депутатами. Наприклад, комісія може визначити, що якась громада неналежним чином використовує землі, і тому потрібно ці землі передати у держвласність. Або вона може встановити, що певна ділянка забруднюється і, відповідно до закону, законсервувати цю землю, не даючи можливість використовувати угіддя у подальшому. Механізмів є дуже багато, включаючи і прямий тиск за допомогою правоохоронних органів. Якщо такі зловживання виникнуть, це може призвести до протидії з боку громади за допомогою територіальної оборони. Що, у свою чергу, може призвести до розпаду країни на невеликі анклави. І такий крок може стати шляхом до роз’єднання країни», – повідомляє про ризики Ростислав Кравець.

Наостанок варто додати, що відкриття ринку землі та впровадження реформи децентралізації сприяло передачі з державної до комунальної власності територіальних громад значного обсягу земель. Поряд з цим існує низка фактів про незаконну передачу у власність та користування земель державної власності, а також повідомлення про незаконне та неефективне користування та розпорядження комунальними землями сільськогосподарського призначення.

AgroPolit.com

АО «Кравец и Партнеры»