📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Постанова КМУ від 27 січня 2023 р. № 76 Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#Text

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Поясню, хто саме підлягає мобілізації та які зміни у процедурі бронювання, щоб розвіяти будь-які спекуляції навколо цієї теми, яка викликає значний ажіотаж сьогодні.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⭐️ зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Власникам нерухомості, чиї права на квадратні метри були оформлені до 2013 року, необхідно самостійно внести ці дані до Державного реєстру прав. — Про це повідомляє Міністерство юстиції.

«Мінфін» розбирався, як зареєструвати свої майнові права у Держреєстрі, та чи варто це робити.

Традиційно, необхідність внести дані про свою нерухомість до Державного реєстру прав у міністерстві пояснили турботою про інтереси українців. Це, мовляв, є додатковим захистом для власників, особливо з огляду на воєнний час, — якщо паперові документи чи архіви БТІ, наприклад, будуть загублені чи знищені.

На перший погляд, нічого складного в реєстрації немає — потрібно просто звернутися до держреєстратора у центрі надання адміністративних послуг, до нотаріуса за місцезнаходженням майна чи подати електронну заявку в «Дії».

Але для деяких громадян, наприклад, пенсіонерів, процедура може виявитися досить обтяжливою.

Теоретично, можна взагалі не займатися реєстрацією. У Мін’юсті зазначили, що вона необов’язкова. Але при цьому додали, що це «необхідність в умовах воєнного стану».

Чи варто все ж таки реєструвати свої права на нерухомість знову?

Є важливий нюанс — скажімо, для тих, хто претендуватиме на компенсації за зруйноване чи пошкоджене житло за програмою «єВідновлення», реєстрація прав у держреєстрі — одна з необхідних умов. А оскільки йде війна, і від «прильоту», по суті, не застрахований жоден об’єкт у країні, виходить, що реєстрація все ж таки необхідна.

При цьому, як пояснив «Мінфіну» голова адвокатського об’єднання «Кравець і партнери» адвокат Ростислав Кравець, «щойно інформація про нерухомість з’явиться в держреєстрі, об’єкт відразу потрапить до поля зору податкових органів, і про вас точно „згадають“, нараховуючи податки на нерухомість».

Велика перереєстрація

Мін’юст розгорнув інформаційну кампанію, закликаючи громадян, які стали власниками нерухомості до 2013 року, реєструвати свої права власності у Державному реєстрі прав.

Цей держреєстр запрацював із 1 січня 2013 року, тобто пізніші угоди в ньому вже відображені. А ось ті, хто купував житло чи комерційні об’єкти до 2013 року, реєструвалися у паперових книгах БТІ.

Відповідно до Закону «Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», реєстрація у держреєстрі здійснюється лише на підставі заяви та поданих заявником документів, що підтверджують його права на нерухомість.

Тобто самостійно перенести інформацію із паперових архівів БТІ до Державного реєстру Мін’юст не може. Тому закликає громадян активізуватись — звертатися до держреєстраторів у ЦНАПи, до нотаріусів за місцем знаходження нерухомості або подавати електронні заявки в «Дії» (послуга доступна у 22 областях — усіх, крім Донецької та Луганської). Як додатковий стимул, Мін’юст обіцяє не стягувати за реєстрацію адміністративний збір.

Зазначимо, що, звертаючись до Держреєстру чи нотаріуса, необхідно надати всі документи, що засвідчують право власності на об’єкт, у тому числі витяг із БТІ. Тобто фактично доведеться пройти таку саму процедуру, як під час підготовки до продажу нерухомості, зареєстрованої до появи Держреєстру.

Навіщо взагалі потрібно реєструвати свої права власності у держреєстрі?

У Міністерстві юстиції наводять такі аргументи:

Інформація у Державному реєстрі є надійним способом захисту прав власності.

Після реєстрації для підтвердження прав власності достатньо просто замовити інформаційну довідку з держреєстру на конкретний об’єкт нерухомості. Тобто, наприклад, під час продажу нерухомості не потрібно йти в БТІ за випискою з архіву.

Держреєстр дає додаткові гарантії захисту інформації в умовах воєнного часу або у разі втрати, або знищення паперових архівів БТІ. «На жаль, з початку повномасштабного вторгнення багато таких архівів БТІ вже знищили або розікрали окупанти», — стверджують у Мін’юсті.

Реєстрація прав у держреєстрі дозволяє власнику безперешкодно розпоряджатися своєю нерухомістю, ефективно захищати права у судовому порядку, убезпечити себе від незаконних дій з нерухомістю (скажімо, від захоплення об’єкта третіми особами) та відстежувати усі реєстраційні дії з нерухомістю.

Рієлтори також не вважають зайвим послухати пораду Мін’юсту.

«Чому це важливо? До 2013 року право власності на нерухомість оформлялося через БТІ (технічні паспорти, реєстраційні справи, паперові реєстри). З 1 січня 2013 року в Україні діє Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРП), який замінив усі попередні форми обліку прав. І фактично лише реєстрація у цьому реєстрі визнається повним юридичним підтвердженням права власності», — пояснює столичний рієлтор та юрист Ірина Луханіна.

Що дає «парасолька» держреєстру

Формально реєстрація в Держреєстрі прав — справа суто добровільна. Як зазначає Мін’юст, громадяни не мають зобов’язань «перереєстрації» майнових прав. При цьому в міністерстві додають, що «це необхідність в умовах воєнного часу».

Факично влада м’яко підштовхує українців не зволікати з перереєстрацією.

Наприклад, для тих, хто претендує на компенсації за пошкоджену чи знищену нерухомість за держпрограмою «єВідновлення», реєстрація об’єкта у Державному реєстрі прав є обов’язковою умовою. Оскільки в країні йде війна, і від «прильоту» ніхто не застрахований, виходить, що похід до ЦНАПу чи до нотаріуса не такий вже й «необов’язковий».

Луханіна каже, що, якщо не перереєструвати нерухомість, можуть виникнути й інші ризики:

складнощі з підтвердженням права власності онлайн (наприклад, для угод, банків або того ж таки отримання компенсацій).

У разі втрати документів БТІ або їхнього знищення, довести право власності буде дуже важко.

Захист у суді, якщо до нього дійде справа, може бути ускладненим, оскільки запис у держреєстрі є головним доказом права власності.

Можуть виникнути проблеми під час продажу, дарування чи оформлення спадщини на нерухомість.

Водночас Ростислав Кравець вважає всі перелічені проблеми надто перебільшеними.

«Є постанова Великої палати Верховного суду, з якої випливає, що володіння нерухомим майном, засвідченим державною реєстрацією права власності, може бути як правомірним, так і неправомірним. Таке рішення було ухвалено ще у 2021 році у справі № 359/3373/16-ц про визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування держактів права власності на земельні ділянки.

Виходячи з висновків Великої палати Верховного суду, факт права власності підтверджують виключно правовстановлюючі документи (договір купівлі-продажу, документи на об’єкт тощо) та законність їх отримання, а зовсім не держреєстрація.

Таким чином, громадяни, які не хочуть перереєструвати своє право власності, можуть не робити цього, не побоюючись наслідків”, — вважає Кравець.

Податковий нюанс

Кравець також говорить про потенційні мінуси перереєстрації.

«Мін’юст замовчує, що щойно ви зареєструєте право власності у держреєстрі, ваша нерухомість автоматично стане «видимою» для податкових органів, зокрема, для нарахування податку на нерухомість. До сьогодні об’єкти, яких у держреєстрі немає, нерідко «губляться» та «листи щастя» багатьом власникам взагалі не надходять. Реєстрація позбавить власників такого «бонусу». Причому нарахувати податки їм можуть відразу за останні три роки, — пояснив «Мінфіну» Кравець.

Він також додав, що цей нюанс може бути важливим для українців, які володіють декількома об’єктами нерухомості та мають «зайві» квадратні метри (наприклад, квартиру понад 60 квадратних метрів, будинок більший за 120 квадратів).

Кравець не відкидає, що перереєстрацією нерухомості можуть скористатися і зловмисники. «Наприклад, спробують легалізувати об’єкти, що належать підсанкційним російським громадянам чи компаніям, переписавши їх на інших власників через „своїх“ нотаріусів», — припустив юрист.

Джерело: minfin.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Верховна Рада продовжила загальну мобілізацію ще на 90 днів – до 6 серпня. Вчора ж президент Володимир Зеленський підписав закон, який дає змогу військовозобов’язаним отримати знижку на штрафи за неуточнення даних від ТЦК. Штраф можна буде сплатити на 50% менше. Про це йдеться у проекті закону. Кому буде корисним даний закон? Чи змінить він ставлення в українців до необхідності оновлення даних у ТЦК та СП?

Потрібна зміна підходів до процесу мобілізації та рекрутингової роботи Адвокат, голова ВГО “Правозахисна організація “Спільна Мета” Ігор Печенкін так прокоментував ситуацію: “Щодо продовження мобілізації на 90 днів, то таке рішення унормовує господарські, адміністративні процеси та допоможе духовно підтримувати протистояння невмотивованої військової агресії ворога”. 

Що ж до спрощення сплати адміністративних санкцій за порушення ст.210 КУпАп, то, на думку адвоката, це має зменшити фінансове навантаження на порушників та змінить підхід, коли вони просто відмовлялися платити взагалі та “йшли у підпілля”, що мало негативну динаміку і справедливість до відповідальності за такі порушення. Це сприяло типізації економіки та збільшення кількості втікачів за кордон. 

“Потрібна зміна підходів до процесу мобілізації та рекрутингової роботи з чоловіками відповідного віку. Людей потрібно заохочувати та приваблювати до потреби захисту Вітчизни, а не лякати та бусифікувати. Це ганебна практика і я, як адвокат, досить часто стикаюся з цим. А це є соті і тисяч зламаних доль та розбитих відносин. Публічне управління, як завжди, бюрократизоване, неефективне та з обвинувальним ухилом і підходом. Потрібна зміна державного підходу в цьому та відношення посадових осіб органів влади до людини!”, – підсумував співрозмовник порталу “Коментарі”. 

Влада хоче підштовхнути громадян до сплати хоча б якоїсь суми штрафу Голова профспілки Українська незалежна фундація юристів, голова АТ “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець зазначив, що продовження мобілізації було логічним, однак, з огляду на те, яким чином вчора поводили себе і голова Верховної Ради Стефанчук, і голова фракції Слуга народу Арахамія, а саме, які розміщували вони повідомлення, складається враження у пересічних громадян України, що щось йде не дуже гладко з голосуванням у Верховній Раді щодо продовження воєнного стану і мобілізації. 

Ростислав Кравець зауважив, самі собою напрошуються думки, що з цим, ймовірно, є якісь проблеми. 

“Що стосується підписаного президентом закону щодо так би мовити знижки в 50% на штраф ТЦК, то можна сказати, що фактично таким чином намагаються хоч щось, хоча б якийсь штраф отримати, тому що, коли штраф був 850 грн, звичайно, більшість громадян платили і не звертались до адвокатів. Коли він став 50,000 грн, то звичайно, що більшість громадян почала звертатись до адвокатів і, як показує судова практика і судова статистика, близько 90% рішень про скасування штрафів на користь громадян. Тим більше пряма норма статті 210 Кодексу України про адмінправопорушення свідчить про те, що штрафи на сьогоднішній день за порушення правил мобілізації і військового обліку в принципі незаконні. Єдиний штраф, який можна стягнути – це за втрату військово-облікового документу і то у разі, якщо є підтвердження, що цей військово-обліковий документ видавався. Тому сам штраф і сама ця знижка виключно, як я і говорив, направлені на те, щоб громадяни, все ж таки, їх сплачували, а не йшли до суду”, – зазначив адвокат. 

За його словами, не дивлячись на такий високий відсоток скасування штрафів, все одно ТЦК продовжують перевищувати повноваження і у більшості випадків, на жаль ніхто за це відповідальності не несе, а це найголовніше, що й підриває довіру суспільства до процедур мобілізації, коли представники ТЦК перевищують повноваження, порушують закон, однак жодної відповідальності для них не настає. “Тому я думаю, що звичайно ця знижка змусить більшість громадян, яким виписують штраф, звертатись не до суду, а просто їх сплачувати, ну а далі вже діяти по ситуації. Тому що сплата штрафу, і це треба розуміти, жодним чином не припиняє розшук громадянина України, жодним чином не знімає з нього обов’язки зробити ті дії, у зв’язку з якими на нього було накладено цей штраф”, – підсумував Ростислав Кравець.

Джерело: society.comments.ua

АО «Кравець І Партнери»

🔸Законопроект «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-skhvalyv-zakonoproekt-pro-vnesennia-zmin-do-statti-23-zakonu-ukrainy-pro-mobilizatsiinu-pidhotovku-ta-mobilizatsiiu

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

На перший погляд, новий закон має захистити тих, хто свого часу купив «актив із сюрпризом», наприклад, у недобросовісних продавців, які його отримали не зовсім законно. Донедавна такі власники змушені були відстоювати своє право на придбаний об’єкт у судах, а то й зовсім ризикували його втратити, хоча свого часу купили його чесно, не знаючи про «нечисту» передісторію.

Водночас експерти вже б’ють на сполох, стверджуючи, що новий закон допоможе «узаконити схеми». «Свого часу багато земельних ділянок та нерухомості були просто „віджаті“ у місцевих громад, співвласників багатоквартирних будинків та простих громадян. Йдеться про землю в прибережних зонах, комерційних приміщеннях, підвалах та цокольних поверхах багатоповерхівок. Тепер, виходить, „відіграти“ все назад і повернути таку власність буде практично неможливо», — каже голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

«Відповідь» прокурорам

7 квітня Президент Володимир Зеленський підписав затверджений нещодавно Радою новий закон. Він передбачає внесення до Цивільного кодексу змін, які мають посилити захист прав добросовісних вигодонабувачів.

Адвокат Verity Group Дарина Старовойтова каже, що поява законопроєкту № 12089 про захист прав добросовісних вигодонабувачів стала своєрідною відповіддю законодавців на неоднозначну судову практику, що сформувалася останніми роками, особливо за позовами прокурорів на користь держави.

«Депутати вбачали необхідність законодавчих змін через неоднозначну судову практику на рівні Верховного суду щодо віндикаційних та негаторних позовів. Негаторний позов — це вимога власника прибрати перешкоди у праві користування майном, яке належить позивачеві. Віндикаційний позов — вимога власника про витребування назад свого майна з чужого незаконного володіння.

Верховний суд стверджує, що для повернення земельних ділянок, які взагалі не могли перебувати у приватній власності, прокурор має звертатися з негаторним позовом, а земельних ділянок, які за певних умов можуть бути передані у приватну власність, — з віндикаційним позовом. Основною відмінністю між цими позовами є той факт, що до негаторних позовів взагалі не застосовується позовна давність”, — зазначили у юридичній компанії Arzinger.

Майну понад 10 років? Вже не заберуть

Про що йдеться у новому законі? Основних нововведень декілька:

Встановлення об’єктивної позовної давності — не більше 10 років. «Раніше терміни звернення до суду з позовом щодо повернення нерухомості могли визначатися довільно. Це дозволяло оскаржувати угоди навіть через 20 років після придбання майна. Тепер термін позовної давності вираховуватиметься не з моменту порушення права, а з дати державної реєстрації права власності особи, яка її порушила, або з дати передачі вигодонабувачу. Це мінімізує можливість маніпуляцій та правову невизначеність», — пояснила «Мінфіну» адвокатка Verity Group Дарина Старовойтова.
Захист добросовісних вигодонабувачів. Якщо з моменту державної реєстрації права власності минуло понад 10 років, вимагати таке майно назад вже неможливо. «Якщо земельна ділянка знаходиться у вашій власності понад 10 років, або якщо перший власник землі, якою ви зараз володієте, придбав її до 2015 року, то підстав для витребування такої ділянки зараз немає», — зазначили в юридичній компанії Arzinger. Але є винятки — землі стратегічного значення, об’єкти критичної інфраструктури, природоохоронного фонду та культурної спадщини. На них загальні правила не поширюються, і місцеві громади чи держава, як і раніше, можуть вимагати їх повернення.

Обов’язкова компенсація при витребуванні майна. «Якщо нерухомість повертається у власність держави чи громади, добросовісний вигодонабувач не залишиться ні з чим. Перед витребуванням майна орган державної влади чи місцевого самоврядування має внести його ринкову вартість на депозитний рахунок суду. Це гарантує отримання компенсації нинішньому власнику», — пояснила Старовойтова.

Вона також звернула увагу, що новий закон набув чинності з 9 квітня, але при цьому має зворотну чинність. Тобто його положення застосовуватимуться і до тих справ, які ще перебувають у судах без остаточного вердикту.

«Затверджені зміни забезпечать баланс інтересів держави та приватних власників, зменшать кількість випадків безпідставного витребування майна, гарантують чіткіші правила компенсації при поверненні майна державі чи громаді, а також підвищують правову визначеність у сфері захисту власності. Цей закон захистить сумлінних власників від несподіваних ризиків втрати майна», — вважає Старовойтова.

На перший погляд, ці новації справді зіграють у плюс тим, хто свого часу придбав землю чи нерухомість, не знаючи про їхню «нечисту» передісторію.

«Наприклад, на початку 2000-х на ринках землі та нерухомості процвітали схеми, коли шахраї обманом переписували на себе майно пенсіонерів або громадян, які потрапили у скрутні обставини. Потім таку нерухомість (найчастіше квартири) швидко перепродували, іноді ланцюжком. Ті, хто їх купував, нічого не знали про схеми — вони купували майно чесно, з дотриманням усіх законодавчих норм. І якщо обман спливав, і законні власники чи їхні спадкоємці вимагали повернення об’єкта, нові власники виявлялися „крайніми“, і були змушені або відстоювати своє право власності в суді, або взагалі ризикували втратити і його, і сплачених за нього грошей», — пояснив «Мінфіну» голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

Новий закон має зняти ризики і для потенційних іноземних інвесторів. Адже серед західного бізнесу одна з основних «страшилок» про Україну — нібито, тут легко можуть забрати актив, навіть якщо ти купиш його чесно і з дотриманням усіх законів. І для багатьох це було вагомою підставою взагалі відмовитися від вкладень у нашу країну, щоб зайвий раз не ризикувати.

Легалізація схем?

Водночас, як вважає Попенко, під захист нового закону потраплять не лише чесні власники, а й ті, хто свого часу «намутив» нерухомість або землю.

«Забудова біля водойм, виведені з власності співвласників багатоквартирних будинків підвали, горища, цокольні поверхи — все це, виходить, уже в законі, навіть якщо свого часу дісталося нинішнім власникам за допомогою схем. У нас і раніше було багато схем, і досі вони працюють. Свіжий приклад — на Печерську керуюча компанія у змові з головою ОСББ оформила на себе цокольні поверхи та підвали багатоповерхівки загальною вартістю 1,2−1,4 млн доларів. І таких випадків у межах усієї країни тисячі. Намутив чи віджав — оформив у власність — швидко перепродав, іноді через декількох підставних осіб. Так, нинішні власники, яким такий об’єкт дістався чесно через декілька перепродажів, наразі захищені. Але що робити тим, у кого свого часу майно забрали незаконно? Забути чи „відкупляти“ назад із компенсацією?», — каже Попенко.

Голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери» адвокат Ростислав Кравець вважає, що новий закон захищає насамперед тих, «хто свого часу вкрав майно та землю у держави чи місцевих громад». «Сам закон вочевидь антиконстутиційний, і навіть прописує, що має зворотну силу», — говорить Кравець.

У громадському русі «Чесно» звертають увагу на той факт, що межі земель природоохоронного фонду чи культурної спадщини не завжди чітко визначені та не зафіксовані у Державному земельному кадастрі, а новий закон цього не враховує. За ним і природоохоронні зони, і культурна спадщина — у списку винятків, тобто законні власники й надалі можуть зажадати таких об’єктів. Але з огляду на розмиті кордони, держава та місцеві громади можуть назавжди втратити можливість повернення цінних активів.

Активісти також упевнені, що новий закон може фактично легалізувати скандальні будівельні схеми, наприклад, у Києві — з садибою Терещенка, спробою забудови Жукового острова тощо.

«Новий закон справді викликає багато питань та створює ризики. Він, зокрема, обмежить термін, протягом якого незаконно відчужені землі можна буде повернути до державної чи комунальної власності. Тобто дозволяє легалізувати будь-яку незаконно виведену понад 10 років тому із державної або власності територіальних громад землю. Тим паче, що „добросовісні вигодокористувачі“ у більшості випадків могли бути ланками корупційних схем», — прокоментував адвокат Андрій Шабельников.

До речі, після ухвалення нового закону було створено петицію про накладення на нього вето, яка набрала необхідні 25 тисяч підписів. Але, як бачимо, так і залишилася без відповіді.

У Головному юридичному управлінні ВР, готуючи звіт щодо законопро’кту № 12089, зазначили, що він може бути предметом розгляду в Конституційному суді України, є концептуальні недоліки. Таких недоліків експерти Головного юридичного управління знайшли на декілька сторінок — починаючи від того, що закону раптом дали зворотну силу, і до можливих складнощів із поверненням активів, які зараз перебувають на окупованих росією територіях, зокрема, в Криму, адже там із моменту заволодіння багатьма об’єктами вже минуло понад 10 років.

Джерело: minfin.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

1. Діти: закон на їхньому боці

Права неповнолітніх — це особлива зона правового захисту. Жодна дитина, зареєстрована у квартирі, не може бути виселена без згоди обох батьків чи органів опіки, навіть якщо вона не проживає фактично за цією адресою.

Особливо жорсткий підхід діє, якщо житло державне або комунальне, уточнює адвокат Ростислав Кравець. У таких випадках дитина зберігає реєстрацію до 18 років, і суди зазвичай не погоджуються на її зняття навіть у разі формального прописування.
2. Діти без батьків: виселення тільки через рівноцінне житло

Якщо йдеться про сиріт або дітей під опікою, виселення можливе лише за однієї умови: забезпечення їх новим житлом, яке дорівнює або перевершує попереднє. При цьому потрібне не просто обіцянка, а документи — договір купівлі-продажу чи нотаріальне зобов’язання про надання іншої площі. Без цього органи опіки не дадуть згоду, а суд стане на захист дитини.
3. Утриманці: якщо годуєш — не виселиш

Особа, яка перебуває на утриманні у власника житла — наприклад, колишній чоловік, літня родичка або інша особа, якій платять аліменти, — не може бути виселена просто так. Якщо зобов’язання з утримання не припинені, суд найімовірніше відмовить у примусовому виселенні.
4. Колишні родичі без житла: суд може дати їм час

Ви хочете виселити колишнього зятя або співмешканку? Якщо ця особа не має де жити, не володіє іншим житлом, не може орендувати квартиру через відсутність доходів, суд може призупинити виселення. Максимальна відстрочка — до одного року. Такий “перепочинок” дається, щоб особа знайшла нове місце проживання без порушення її прав.
5. Відмова від приватизації

Цей пункт добре знають старші люди: якщо мешканець добровільно відмовився від участі в приватизації, але залишився зареєстрованим, його не можна виселити. Такі особи мають довічне право користування квартирою. Судові спроби позбавити їх цього права майже завжди провальні, наголошують експерти порталу Zagorodna.
6. Морози — захист від виселення

Згідно з постановою Кабінету міністрів №844, в опалювальний сезон — з 1 жовтня по 1 квітня — виселення без надання альтернативного житла заборонене. Це правило діє як для орендарів, так і для мешканців приватизованих квартир. Закон не дозволяє залишити людину без даху над головою в зимовий холод.
7. Борги не завжди привід для виселення

Борг за комунальні послуги — серйозна підстава для судового позову, але не автоматичного виселення. Суд зважує на обставини: хвороба, втрата роботи або форс-мажор можуть зупинити процедуру. А без рішення суду жодних дій здійснити не можна.
8. Люди з інвалідністю: особливий захист

Відповідно до Закону “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, будь-яке виселення осіб з інвалідністю без надання іншого житла заборонене. Це означає, що навіть за рішенням суду виселення не відбудеться, доки держава або власник не знайде відповідне альтернативне житло.

Зазначимо, зараз інформація про офіційно зареєстрованих мешканців у квартирі перестає бути просто цікавою деталлю, а стає важливою необхідністю. Ці знання можуть знадобитися в різноманітних ситуаціях, починаючи від купівлі чи оренди житла і закінчуючи оформленням соціальних виплат або вирішенням юридичних питань.

Також кількість зареєстрованих у квартирі осіб має прямий вплив на комунальні платежі та певні юридичні аспекти. Хоча прописка не є правом власності, вона важлива для розрахунку комунальних послуг, отримання державних субсидій і може мати значення у спадкових справах.

Джерело: novyny.live

АО «Кравець І Партнери»

З 1 грудня в Україні запроваджуються певні зміни щодо бронювання. За словами народного депутата і члена комітету з питань економічного розвитку Богдана Кицака, в додатку до постанови Кабміну №1332 йдеться про те, що деякі робітники критично важливих підприємств втратять бронювання від мобілізації.

Хто втратить бронювання від мобілізації

Він наголосив, що в самій постанові уряду не багато змін, проте в додатку є пункт 12, який передбачає, що працівники підприємств, які були працевлаштовані після 18 травня 2024 року “частково позбавляються можливості бути заброньованими”.

“Уявімо, що у вас на підприємстві, станом на 18 травня є 100 працівників, і ви можете забронювати 50%. Після 18 травня ви, наприклад, відкрили додаткову філію чи розширили свої можливості, й у вас стало тепер 200 працівників. Але забронювати, згідно з цим, ви можете тільки працівників, які були, станом на 18 травня”, — розповів Фокусу Кицак.

Нардепу зараз складно оцінити, яка кількість людей втратить бронювання через нову постанову. Зокрема, в Україні кількість заброньованих зросла з 900 тисяч, станом на 18 травня, до приблизно 1,5 мільйона. Проте постанова має й певні виключення, під них підпадають представництва міжнародних організацій, неурядові організації, наглядові ради тощо. В результаті нові обмеження на них не діятимуть.

Богдан Кицак зауважив, що в Україні продовжать працювати комісії, які визначатимуть і перевірятимуть підприємства на відповідність критеріям, які визначають критичність. Зокрема, комісії здійснюватимуть щомісячний моніторинг, аби зʼясувати, чи сплачуються податки. В результаті це зменшить корупційні ризики.

Корупційні ризики та схеми: що говорить адвокат

Адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець зауважив у розмові з Фокусом, що випадки корупції будуть мінімальні. Він вважає, що порушення щодо бронювання — це одиничні випадки по всій країні.

“Якщо все буде відбуватися в рамках закону, то корупції не буде. Єдине питання, що новим порядком встановлено певні зміни для місцевих органів, органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств щодо бронювання своїх представників. Тут, звичайно, можуть бути вже корупційні ризики, коли не зрозуміло, за якими параметрами та яким чином без чітких і прозорих норм будуть встановлюватися дозволи щодо віднесення підприємства до критично важливого. От тут дійсно ризик є”, — сказав Кравець.

На запитання, чи можна особу оформити на роботу “заднім числом”, адвокат наголосив, що нині це зробити неможливо.

Зміни в бронюванні з 1 грудня: нові правила

Перша віцепрем’єр-міністерка — міністерка економіки Юлія Свириденко розповіла, що з 1 грудня українських працівників можна буде бронювати через “Дію”.

За її словами, Кабмін вдосконалив 76 постанову щодо бронювання, а саме:

• бронювання триватиме й надалі;
• змінений підхід до бронювання, аби виключити виявлені проблеми — зловживання підприємствами (зниження зарплатні після отримання статусу критичності, пошук способів для понаднормового збільшення заброньованих). Тому галузеві й регіональні критерії критичності погоджуватимуться Міноборони й Мінекономіки;
• алгоритм визнання підприємства критичним не змінюється, проте потрібно відповідати двом з восьми визначених критеріїв;
• середня зарплата на підприємстві повинна бути не менше 20 тисяч гривень, а зарплатня працівника, якого бронюють, — не менше 2,5 мінімальних зарплат;
• підприємство не повинно мати заборгованості зі сплати податків;
• щоквартально відбуватиметься моніторинг відповідності підприємств встановленим вимогам щодо зарплатні, рівня сплати податків та кількості військовозобовʼязаних;
• критичність підприємства анульовуватиметься, якщо моніторинг дасть негативний результат.

Нагадаємо, 25 листопада нардепка Ірина Констанкевич повідомила, що Кабмін ініціював зміни правил бронювання працівників критично-важливих підприємств через проблеми з процесом мобілізації. Йдеться про дефіцит бійців у ЗСУ, понад мільйон заброньованих та порушення під час отримання відстрочки.

Тоді ж нардеп Богдан Кицак зауважив, що отримати бронювання чи відстрочку можуть лише 50% працівників ДБР, Нацполіції, прокуратури, НАБУ. Проте міністр оборони окремим розпорядженням може збільшити кількість та можливість забронювати таких працівників до 100%.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

З 1 серпня деякі категорії військовозобов’язаних чоловіків втратять право на відстрочку від мобілізації. Це пов’язано з набуттям чинності нових положень закону про мобілізацію, ухваленого в травні 2024 року.

Зокрема, права на відстрочку позбудуться:

1. студенти й аспіранти, які навчаються за заочною або вечірньою формою;
2. студенти та аспіранти, які здобувають другу, третю вищу освіту;
3. багатодітні чоловіки, які мають заборгованість зі сплати аліментів (розмір заборгованості має перевищувати суму платежів за три місяці, але в разі погашення і своєчасної сплати відстрочку можна оформити);
4. батьки-одинаки, у разі якщо матір не позбавлена батьківських прав, не визнана померлою або зниклою безвісти, не відбуває покарання;
5. особи, які працюють на підприємствах, установах та організаціях Міністерства оборони;
6. особи, які мають статус “обмежено придатний” — через скасування такої категорії (якщо ВЛК визнає чоловіка придатним);
7. чоловіки, які під час повторної ВЛК були визнані здоровими;
8. неповнорідні брати загиблих на війні військових (право мають тільки рідні);
9. військовозобов’язані, які доглядають за особою з інвалідністю III групи. А також ті, хто доглядають за особою з інвалідністю I і II групи, якщо є інші родичі, які зобов’язані це робити.

Батьки-одинаки мають підтвердити статус у суді

Найбільше запитань у експертів викликають пункти, пов’язані з найбільш чутливими питаннями. Наприклад, надання права на відстрочку від мобілізації чоловікам, які самостійно виховують неповнолітніх дітей. Наявність живої та правоздатної матері не завжди означає, що за дітьми буде кому доглядати, якщо батька заберуть на фронт. Однак законодавців цей момент не турбує.

Нардеп Федір Веніславський у бесіді з Фокусом зазначає, що в профільному комітеті Верховної Ради довго обговорювали питання щодо надання відстрочки для батьків-одинаків і вирішили прописати цей пункт так, щоб уникнути корупційних ризиків.

“Ми вирішили, що має бути встановлений юридичний факт самостійного виховання дитини. Тоді людина зможе отримати право на відстрочку. В іншому разі матимуть місце масові зловживання. Тож, відповідно до закону, чоловіки та жінки, які мають дітей віком до 18 років, чий другий з батьків помер, позбавлений батьківських прав, визнаний безвісти зниклим, або відбуває покарання в місцях позбавлення волі, має право на відстрочку від мобілізації. Також це стосується тих, хто самостійно виховує та утримує неповнолітню дитину за рішенням суду”, — зазначає політик.

Як відомо, до набрання чинності новими правилами, в Україні почастішали випадки, коли військовозобов’язані зверталися до судів, щоб отримати статус батька-одинака. У реєстрі судових рішень були сотні вердиктів про встановлення факту виховання та утримання дитини батьком без участі матері.

Відповідно до закону, статус батька-одинака може підтверджувати свідоцтво про смерть матері або рішення суду про те, що жінка зникла безвісти або її позбавили батьківських прав. Але на практиці, суди виносили рішення про встановлення факту самостійного виховання дитини на підставі твердження самої матері, що та не бере участі у вихованні дітей. А як доказ суд брав акт огляду приміщень, де батько проживає з дитиною. А також документи, які підтверджують, що чоловік самостійно утримує дитину. Наприклад, оплачені рахунки за додаткові позашкільні заняття.

Водночас експерти говорили Фокусу, що наявність офіційного статусу батька-одинака однаково не гарантувала військовозобов’язаному 100% відстрочку від мобілізації. Рішення ухвалювала спеціальна комісія, куди входили начальник ТЦК, а також представники органів місцевого самоврядування — соцзахист, ЦНАП, служба з прав дитини. І вони, за словами адвоката Олега Леонтьєва, не зобов’язані були надавати відстрочку тільки за фактом рішення суду.

Тепер законодавці наполягають на тому, що юридичний статус дає право на відстрочку. Але за словами адвоката Ростислава Кравця, на сьогодні Верховний суд поки що не ухвалив рішення, у який спосіб суди мають встановлювати факт самостійного виховання дитини одним із батьків.

“Є юридичне позначення “батько-одинак”, а є — народне, коли дружина не виховує дитину, проживає за кордоном, але ніхто її не позбавляв батьківських прав, і юридично вона мати. У Великій палаті Верховного Суду розглядається питання, яким чином встановлювати факт самостійного виховання дитини чоловіком для надання відстрочки. І тому цю категорію справ зараз не розглядають”, — зазначає в бесіді з Фокусом адвокат Ростислав Кравець.

У зв’язку з цим батьки-одинаки, які не мають юридично підтвердженого статусу, поки що не можуть його підтвердити, а відтак не можуть оформити право на відстрочку. Експерт вважає, що ТЦК не стануть враховувати обставини кожної справи. І найімовірніше, чоловіки, які самостійно виховують дітей, намагатимуться оскаржувати рішення через суд, якщо їх мобілізуватимуть. Хто буде в цей час опікуватися їхніми дітьми, залишається під питанням.

Право на відстрочку тим, хто доглядає за людьми з інвалідністю

Військовозобов’язані, які доглядають за дружиною з інвалідністю ІІІ групи, також позбавляються права на відстрочку. А разом із ними ті, хто доглядають за особами з інвалідністю І та ІІ груп, якщо в сім’ї є інші невійськовозобов’язані працездатні родичі, зобов’язані їх утримувати.

На практиці номінальна наявність працездатних членів сім’ї не означає, що людина, якій потрібен догляд, його отримає. Проте в профільному комітеті Верховної Ради керувалися формулою — зберегти відстрочку від мобілізації для тих, хто доглядає за людьми з інвалідністю, але водночас зробити так, щоб нормою не могли скористатися ті, хто ухиляються від призову.

І все б нічого, але олії встигли підлити міністри, які по-своєму витлумачили цю норму закону та додали до переліку документів, необхідних для надання відтермінування, висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про необхідність постійного догляду для осіб з інвалідністю II групи. Що вкрай здивувало деяких політиків, серед яких нардеп Ігор Фріс. Однак не призвело до якихось серйозних дій з боку нардепів.

“Спроба все виправдати боротьбою з корупцією стала мовитоном. Ми вже подали звернення до суду, щоб оскаржити рішення Кабміну, що стосується осіб з інвалідністю. Я дуже сподіваюся, що це питання буде швидко розглянуто. Тому що люди з інвалідністю повинні мати право на догляд”, — резюмує Кравець.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

🔸відповідь від Міністерства оборони України щодо можливості отримання персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи – https://t.me/rkravetsUA/13176

🔸Примітка до ст. 210 КУпАП – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0.%20%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B9,%D1%94%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8.

🔸ст. 426-1 ККУ Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3232

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»