Нещодавно Мінфін оприлюднив новий законопроєкт, який передбачає низку резонансних податкових нововведень — ПДВ для фізичних осіб-підприємців, податок для тих, хто продає товари й послуги через цифрові платформи (так званий «податок на OLX»), оподаткування посилок із-за кордону вартістю до 150 євро (які наразі не обкладаються жодними зборами), а також військовий збір у розмірі 5% «назавжди» (а не лише до скасування воєнного стану).

Нагадаємо: нещодавно Верховна Рада провалила голосування за практично ідентичний проєкт. Однак влада взяла на себе зобов’язання щодо запровадження цих податкових новацій в оновленому меморандумі з Міжнародним валютним фондом — це структурний маяк, який Україна має виконати вже у березні.

Тому новий проєкт Мінфіну фактично подано як заміну тому, який депутати не підтримали. Втім, не факт, що цього разу знайдуться голоси «за».

Навіть у фракції «Слуга народу» досить скептично оцінюють перспективи успішного голосування.

«Прем’єр роздала близько сорока мільярдів, а тепер хоче, щоб Рада підвищила податки, аби зібрати ще близько 60 (саме така сума зазначена як очікувані додаткові надходження до бюджету в пояснювальній записці до нового законопроєкту — ред.). Щоб потім їх також роздати», — написав у своєму Telegram народний депутат Максим Бужанський.

Голова парламентського комітету з питань податкової політики Данило Гетманцев зазначає, що «маяк уже зірвано».

У своєму Telegram він описав хронологію «великого податкового проєкту»: «Осінь 2025 — уряд домовляється про програму з МВФ та її умови. Грудень 2025 — уряд публікує законопроєкт про скасування пільги з ПДВ для ФОП. Січень 2026 — уряд занурюється в дискусії та провалює prior action, законопроєкт не подає. Лютий 2026 — прем’єр-міністр повідомляє, що вносити законопроєкт не буде. Кінець лютого 2026 — підписується меморандум із МВФ, де податковий законопроєкт має бути повністю ухвалений до кінця березня. Березень 2026 — законопроєкт навіть не внесено. 20 березня 2026 — законопроєкт усе ще не внесено, але його публікують на сайті Мінфіну, що спричиняє нову хвилю дискусій і критики. Маяк уже зірвано. І тепер питання: навіть якщо забути про глибоку політичну кризу, які шанси підтримки будь-якої законодавчої ініціативи в парламенті, що пройшла стільки коливань, сум’яття та драм у самому уряді».

«Єдине, про що не сказав Данило Гетманцев: уся ця епопея Кабміну, що триває з осені 2025 року, відбувалася без жодних спроб обговорити її з Радою. Якщо в Кабміні є якісь свої голоси, не пов’язані з парламентом — добре. Якщо ні — теж добре. Немає так немає», — додав Бужанський.

Водночас, за словами керівника секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрія Забловського, для МВФ виконання структурного маяка щодо податків є принциповим. У Фонді вже натякали, що можуть призупинити нову кредитну програму (до якої прив’язані не лише кошти МВФ, а й близько 90 млрд від ЄС). Тобто виникають значні ризики для й без того дефіцитного українського бюджету.

З іншого боку, ухвалення нових податкових ініціатив не вирішить системних проблем із бюджетним дефіцитом і зниженням боргового навантаження на економіку, а лише посилить тиск на громадян і бізнес, вважає Забловський.

Розглянули, що саме пропонує Мінфін у новому законопроєкті та чи можуть його зрештою ухвалити.

Друга спроба щодо «податку на OLX», посилок і військового збору плюс ПДВ для ФОП

«Страна» вже писала про спроби уряду підвищити податки для населення та бізнесу. Ще торік до Ради подали проєкт щодо оподаткування продажів через цифрові платформи («податок на OLX»). Спочатку виглядало так, що податки доведеться сплачувати майже всім продавцям, навіть тим, хто продає власні вживані речі. Народна депутатка Ніна Южаніна тоді заявила про спробу запровадити «податок на старі туфлі».

Пізніше до проєкту внесли зміни, визначивши, що податок у 5% мають сплачувати ті, хто продає товари й послуги через онлайн-платформи на суму понад еквівалент 2 тисяч євро на рік.

Згодом, за результатами домовленостей із МВФ, до проєкту додали норми щодо скасування пільг для закордонних посилок і «безстрокового» військового збору. А норму про запровадження ПДВ для ФОП уряд планував подати окремо.

Однак голосів за ці податкові нововведення в парламенті не знайшлося. Тому Кабмін розробив новий законопроєкт, який нещодавно оприлюднили на сайті Мінфіну.

У ньому об’єднані всі податкові новації, передбачені оновленим меморандумом із МВФ:

1. Оподаткування цифрових платформ («податок на OLX»).
   Цифрові платформи стають податковими агентами й зобов’язані звітувати перед податковою службою. Під контроль потрапляють операції з оренди нерухомості, надання послуг, продажу товарів і оренди транспорту.
   Продавці повинні відкривати спеціальні банківські рахунки, доступ до яких матиме податкова.
   Виняток — фізособи, які здійснюють до 30 операцій на рік на суму до 2 тисяч євро.
   Ставки:
   — до 7,2 млн грн обороту: 5% + 5% військового збору.
   — понад цю суму: 18% + 5% військового збору.

2. Військовий збір «назавжди».
   Пропонується зробити ставку 5% безстроковою, прибравши прив’язку до воєнного стану.

3. Оподаткування закордонних посилок.
   Безподаткове ввезення залишать лише для посилок між фізособами вартістю до 45 євро.
   Усі покупки з маркетплейсів (навіть дешевші) обкладатимуться ПДВ 20% і митом.

4. ПДВ для ФОП.
   ПДВ зобов’яжуть сплачувати підприємців із річним доходом понад 4 млн грн.
   Передбачено певні послаблення:
   — звітний період — 3 місяці.
   — символічні штрафи на початку.
   Нові правила можуть запрацювати з 1 січня 2027 року.

«Старт масового податкового тиску»

У Мінфіні очікують, що закон дасть бюджету додатково близько 60 млрд грн щороку.

Водночас експерти вказують на ризики: зростання тіньової економіки, падіння споживання та посилення тиску на бізнес.

Особливо критикують ПДВ для ФОП — це ускладнить ведення бізнесу, змусить наймати бухгалтерів і може призвести до зростання цін до 25%.

Також під загрозою опиняються продавці на онлайн-платформах і покупці закордонних товарів.

Чи ухвалять закон

Перспективи ухвалення залишаються невизначеними.

Депутати заявляють, що уряд не обговорював із ними документ. Крім того, підвищення податків відбувається на тлі значних бюджетних витрат на різні програми.

Багато парламентарів побоюються негативної реакції виборців і не готові підтримувати такі рішення.

Однак ключовим фактором залишається позиція МВФ, адже від неї залежить міжнародне фінансування, без якого Україні буде складно втримати бюджетну стабільність.

Джерело: strana.today

АО «Кравець І Партнери»

Основні показники і мінімуми, які ним передбачено, ми наводили тут. Зокрема, мінімальна зарплата у 2026 році становитиме 8 647 грн, а прожитковий мінімум (для працездатних осіб) – 3 328 грн. 

Мінімальний страховий внесок у 2026 році – 1902,34 грн (8647 грн х 22%).
Максимальна величина 20 мінімальних зарплат – 172 940 грн (8647 грн х 20).
Максимальна величина для військовослужбовців, поліцейських 15 мінімальних зарплат – 129 705 грн (8647)

Яким з 1 січня 2026 року буде мінімальний розмір ЄСВ, який має сплатити за себе самозайнята фізособа, ми для зручності навели в таблиці:

Джерело: protocol.ua

АО «Кравець І Партнери»

АПОСТРОФ

АО «Кравець І Партнери»

Про це в ефірі Апостроф TV розповів адвокат, голова профспілки “Українська незалежна фундація юристів” Ростислав Кравець.

“Запитань щодо його змісту чимало, але зараз варто зупинитись на трьох. Перше, до нас надходять сотні звернень від жінок-інвалідів, які перебувають під опікою своїх чоловіків і без їхньої допомоги просто не зможуть вижити. Зазначену категорію чоловіків призовного віку у вказаному проекті пропонується мобілізувати“ – сказав Кравець.

Наступний момент, за його словами, пов’язаний з мобілізацією аспірантів, які здобувають освіту за власні кошти або за кошти юридичних осіб.

“Відповідно, зазначена категорія осіб дискримінується законом, якщо порівнювати з тим, хто навчається в аспірантурі за рахунок бюджету. Омбудсмен Лубінець спочатку вказав на порушення прав людини в цій частині, а також на інші нюанси проекту, а потім через незрозумілі причини він свої заперечення зняв” – зазначив адвокат.

Третій момент – абсолютно ганебна ситуація зі штрафами та електронним кабінетом військовозобов’язаного.

“Міністр оборони Умеров стверджує, що додаткові кошти із держбюджету не потрібні на впровадження зазначеного законопроекту. З цього випливає, що на сьогоднішній день створення вказаних електронних кабінетів буде поза законом. Також слід мати на увазі, що примус громадян самим реєструвати електронні кабінети, а потім постійно контролювати, що там відбувається, несучи при цьому відповідальність у вигляді штрафів та блокування банківських рахунків – все це буде просто руйнівним ударом по економіці країни”, – резюмував Кравець.

Апостроф

АО «Кравець І Партнери»

Деякі скандальні норми, які були в першому варіанті, дещо пом’якшили. Так, примусові заходи проти порушників військового обліку (арешт рахунків, обмеження прав на водіння авто, обмеження прав на виїзд за кордон) запроваджуватимуться не рішенням військкомів, а через суд.

Однак усе це з лишком перекривається фактичною скасуванням ключового нині чинного принципу вручення повістки – повістка вважається отриманою лише за умови вручення особисто. У оновленому законопроекті ця норма перестає діяти. Порядок денний буде вважатися врученим після появи в електронному кабінеті військовозобов’язаного, який повинні всі військовозобов’язані створити протягом 60 днів з моменту набрання чинності законом. 

Докладніше про те, що змінює законопроект, читайте у статті “Країни”. 

Порядок денний надішлють до кабінету

Головними новаціями оновленого законопроекту є одностороннє декларативне вручення повістки військовозобов’язаному.

Кожен чоловік віком від 18 до 60 років (при цьому мобілізаційний вік буде з 25 до 60 років, а не з 27 років, як зараз) буде зобов’язаний створити електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста. У цей кабінет і надсилатимуть повістки. Якщо раніше повістка вважалася врученою за умови “особистого вручення” за підписом під нею адресата повістки, то тепер нарівні з цим повістка вважатиметься врученою, коли її буде відправлено до електронного кабінету. Днем вручення електронного порядку денного буде вважатися день отримання Територіальним центром комплектування повідомлення про доставку такого порядку денного до електронного кабінету призовника. Якщо повістка з’явиться в електронному кабінеті пізніше 17 годин, то вона вважатиметься врученою в робочий день, наступний за днем ​​її відправлення (зазначимо, що приблизно така норма міститься в прийнятих ще минулого року поправках до закону про заклик до РФ – там повістка вважається врученою після появи у електронному реєстрі).

Власне, факт вручення повістки досі був вирішальним моментом для старту адміністративного і навіть кримінального провадження за порушення правил мобілізації. Тепер спрощується і схема пошуку ухилістів, і притягнення їх до кримінальної відповідальності.

А крім адмінвідповідальності їм загрожує новація – накладення обмежень через суд. 

Зазначимо, що в початковій версії законопроекту низка обмежень могла директивно вводити військкомат. Тепер же ТЦК має звернутися до суду, який може накласти на військовозобов’язаного такі обмеження: 

– арешт банківських рахунків та цінностей, що зберігаються в банках;
– Обмеження виїзду за кордон;
– Обмеження права на водіння машини.

Обмеження вводяться термін виконання призовником вимог ТЦК. 

При цьому звернення ТЦК до суду виглядає як проста формальність – суд розглядає вимогу військкомату протягом 15 днів, скарга на відмову у відкритті справи прийматиметься протягом 10 днів. Якщо сторони не прийдуть до суду, він розгляне справу у письмовій формі. Також у новому законопроекті вводиться норма “заходи впливу”, за якою, якщо викликана повісткою людина не з’явиться до ТЦК протягом 15 днів, до її електронного кабінету надішлють вимогу виконати обов’язки, які пропише ТЦК. Форму вимоги має встановити Міноборони.

Взагалі мати при собі військовий квиток для чоловіків після ухвалення законопроекту стане прямим обов’язком. Громадяни України від 18 до 60 років будуть зобов’язані пред’являти його на вимогу представника ТЦК чи поліції, а також співробітникам прикордонної служби. Під час перевірки документів представник ТЦК або поліцейський може здійснювати фото-, відеофіксацію процесу та використовувати технічні пристрої з доступом до Єдиного реєстру призовників. Права поліції щодо перевірки документів значно розширять.

Поліцейські матимуть змогу не просто перевіряти військовий квиток, а й доставляти порушників мобілізаційного законодавства до ТЦК. Зазначимо, що норма про порушників у проекті звучить так: “особи, які скоїли порушення” (хоча ніхто не може вважатися винним, доки його провину не визнає суд). 

А що зі штрафами 

Відзначимо важливий момент. Разом із першим законопроектом про мобілізацію наприкінці грудня Кабмін вніс ще один законопроект №10379, яким запропонував посилити відповідальність за порушення правил військового обліку та законодавства щодо мобілізації.

Зокрема, Кабмін запропонував збільшити штрафи за порушення правил військового обліку у 10 разів, і якщо документ буде ухвалено, то штрафи становитимуть від 8500 до 17 000 грн. Порушення законодавства про оборону, військовий обов’язок та військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію — штраф від 25 500 до 34 000 грн для громадян та від 34 000 до 85 000 грн для посадових осіб. А за порушення цього ж законодавства у особливий період штраф становитиме від 34 000 до 51 000 грн. для громадян та від 153 000 до 204 000 грн. для посадових осіб. Крім того, Кабмін запропонував запровадити кримінальну відповідальність за відмову від проходження медогляду та прирівняти це до ухилення від призову під час мобілізації. Незважаючи на те, що проект зайшов до Ради разом із базовим документом про мобілізацію, він не був відкликаний, як перший варіант проекту про мобілізацію. 

Тобто тепер не можна виключати, що якщо буде ухвалено новий проект про мобілізацію, то разом з ним і посилять відповідальність за порушення правил мобілізації. І, повторимося, відліком для старту адмінділів стане потрапляння повістки до електронного кабінету військовозобов’язаного. А якщо військовозобов’язаний відмовиться створити такий кабінет, то очевидно, що порушення настане після 60 днів, які дадуть усім військовозобов’язаним після ухвалення закону для того, щоб вони уточнили свої дані. 

Які зміни щодо інвалідів

Відстрочення та звільнення від мобілізації у зв’язку з інвалідністю (або інвалідністю родичів) зберегли у нинішньому вигляді, крім однієї важливої ​​норми: право на відстрочку втратять особи, батьки дружини (чоловіка) яких є інвалідами. Тепер таке послаблення можливе лише для родичів першого порядку. А зять, наприклад, таким не є.

Крім того, військовозобов’язані, які раніше були визнані обмежено придатними, протягом 9 місяців мають пройти повторний медогляд, і військово-лікувальна комісія вирішить, чи придатні вони чи ні.

Те саме стосується і осіб, які отримали інвалідність 2 та 3 груп після 24 лютого 2022 року (вони мають підтвердити свою інвалідність до кінця 2024 року), крім тих, хто отримав інвалідність внаслідок контузії чи втрати кінцівки. 

Нові категорії під мобілізацію

За новим проектом під мобілізацію потраплять нові категорії осіб. Наприклад, відстрочки не буде у тих, хто здобуває другу вищу освіту.

Відстрочення не буде у аспірантів, які навчаються за контрактом, а також у наукових та науково-педагогічних співробітників, якщо вони працюють менш як на 0,75% ставки. 

Також пропонується включити до категорії підлягаючих мобілізації раніше засуджених. Як сказано в тексті, постановці на облік у ТЦК підлягають “покарання, що прибули після відбування, за нетяжкий злочин із установ виконання покарань або тяжкий (особливо тяжкий) злочин, якщо раніше не перебували на військовому обліку”.

Кого звільнять від мобілізації

Нардепів від мобілізації все-таки звільнять (всупереч чуткам, що раніше ходили).

Загалом список тих, хто звільнений від мобілізації, виглядає так:

– заброньовані за органами держвлади, іншими органами влади, місцевого самоврядування, підприємствами та організаціями;

– учні, які здобувають освіту вище раніше отриманого (ті, хто після школи вступив до технікуму, після школи або технікуму – до вузу, а також аспіранти, докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури). Тобто відстрочку від мобілізації для тих, хто здобуває ще одну вищу освіту, як писалося вище, скасовують;

– наукові та науково-педагогічні співробітники, які працюють не менше ніж на 0,75% ставки;

– Люди, “визнані особами з інвалідністю”;

– особи, які відповідно до висновку ВЛК тимчасово непридатні до служби терміном від 6 до 12 місяців (з подальшим проходженням ВЛК повторно);

– жінки та чоловіки, на утриманні яких 3 та більше дітей;

– жінки та чоловіки, які мають дітей віком до 18 років, якщо другий батько помер, позбавлений батьківських прав або зник безвісти;

– опікуни дітей з різними розладами та хворобами, опікуни дітей-інвалідів 1 та 2 групи;

– усиновлювачі дітей до 18 років – зайняті доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною або своїми батьками, які за висновком закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду (звідси зникла норма про догляд за батьками дружини/чоловіка);

– опікуни осіб, визнаних недієздатними у судовому порядку;

– члени сім’ї 1 ступеня спорідненості (не більше однієї) особи з інвалідністю 1 групи, зайняті постійним доглядом за ним, якщо немає інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

– члени сім’ї 1 ступеня спорідненості особи з інвалідністю 2 групи, зайняті постійним доглядом за ним, якщо немає інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

– жінки та чоловіки, які мають дітей до 18 років та чоловіка (дружину), які проходять військову службу!

– керівники міністерств, заступники, керівники держорганів;

– Народні депутати;

– судді, члени Вищої ради правосуддя, ВККС;

– Співробітники органів військового управління;

– особи, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти у Луганській та Донецькій областях під час дії військового стану, а також під час АТО.

За закордонним паспортом – з військовим квитком

Громадяни, які знялися з військового обліку в Україні та поїхали за кордон, мають стати на облік за кордоном протягом 30 днів після того, як Кабмін ухвалить відповідну постанову. Після цього моменту будь-які консульські дії для чоловіків віком від 18 до 60 років здійснюватимуться за умови наявності у них військово-облікових документів. Виняток становитимуть оформлення посвідчення на повернення в Україну, консульські дії щодо дітей, якщо другий батько іноземець, та оформлення спадщини.

Оформлення внутрішнього та закордонного паспорта буде можливим лише за умови наявності військово-облікових документів (а це стосується і тих чоловіків, які перебувають в Україні).

Для виїзду за кордон усім особам чоловічої статі від 18 до 60 років (хто входить до дозволених до виїзду категорій) необхідно додатково пред’являти військовий квиток з позначкою про зняття з обліку (норма не поширюється на дипломатів та членів їх сімей). Це те, що вже фактично ввели на кордоні.

Чи буде дембель

Щодо законопроекту про мобілізацію кілька важливих моментів для військових:

1. Збереглася норма про демобілізацію через 36 місяців (тобто через три роки) служби під час воєнного стану. Щоправда, у проекті йдеться про те, що звільнення таких військовослужбовців здійснюватиметься у строки, визначені рішенням Ставки Верховного головнокомандувача.

2. Зникла розкритикована раніше Залужним норма про обов’язкову ротацію бійців ЗСУ після півроку на передку.

3. Бійців ЗСУ-строковиків, які служили на момент оголошення військового стану (і, відповідно, воюють досі) відправлять на дембель у строк не пізніше 6 місяців з моменту набрання чинності цим законом.

4. Демобілізуватися до припинення дії військового стану зможуть військовослужбовці з-поміж осіб з інвалідністю (всіх груп, але з проходженням ВЛК) та звільнені з полону.

Інші норми законопроекту

Після набрання чинності всім новобранцям буде покладено виплату у розмірі 2 прожиткових мінімумів (трохи менше 6 тисяч гривень). Щоправда, при цьому в пояснювальній записці до проекту йдеться, що він не тягне за собою додаткових витрат з Держбюджету.

Керівників лікарень хочуть зобов’язати повідомляти ТЦК про перебування на стаціонарі осіб віком 18-25 років. Звітувати військкомату про їх надходження на лікування потрібно протягом трьох днів. Таку норму закладено в сьогоднішній законопроект про мобілізацію. Нагадаємо, що вік мобілізації у ньому знизили до 25 років.

Місцеві адміністрації, місцеві органи влади “забезпечують прибуття” призовників до ТЦК.

Громадяни, які перебувають у запасі, можуть залучатися до робіт оборонного характеру.

Взагалі очевидно, що документ готувався нашвидкуруч. Замість “аліментів” у тексті “елементи” періодично пропущені назви органів влади або відсутні слова. 

Що означає цей закон

Цей закон ще більше посилює процедуру мобілізації, ніж перший варіант законопроект через запровадження норми про вручення повістки через електронний кабінет.

Зрозуміло, що ті, хто не хоче йти служити до армії, добровільно не створюватимуть електронні кабінети. Але для того, щоб за це для них не настала відповідальність через 60 днів після набуття чинності цим законом, вони повинні будуть “зникнути” з поля зору держави – не бути офіційно ніде працевлаштованим і щонайменше пересуватися поза межами свого житла. Тому що через 60 днів після набрання чинності законом будь-якого чоловіка зможуть зупинити на вулиці і перевірити наявність у нього електронного кабінету.

Деякі послаблення, які внесли у новий варіант законопроекту (наприклад, з приводу того, що блокувати рахунки та заарештовувати майна тепер будуть не рішенням військкома, а через суд), на цьому фоні вирішальної ролі не відіграють. 

“Загалом складається враження, що ті, хто готували ці зміни, окрім покарання та нового приниження українців більше нічого нового не вигадали. Спроби за рахунок покарання змусити служити у ВСУ – це дуже погана ідея”, – коментує адвокат Ростислав Кравець.

КРАЇНА

АО «Кравець І Партнери»