“Вчора заблокували карту, просили дати документи, що підтверджують дохід, займаюся p2p переказами на бінансі. Спочатку сказали, що скріншоти та виписки з бінансу не підходять для них, скинув їм довідку ок-7, ок-5, після чого попросили надіслати скріншоти Коли написав, що хочу закрити рахунок і вивести свої кошти, сказали, що потрібно чекати кінця перевірки, яка триватиме 60 днів. Що можна перевіряти 60 днів, я не знаю. За фактом вони не законно утримують у себе 38434 грн моїх особистих коштів. , – йдеться у скарзі Михайла Ушкалова.

Binance — одна з найбільших у світі криптовалютних бірж за обсягом торгів біткоїнами та альткоїнами, зареєстрована у 15 країнах світу. А довідки ОК-5 та ОК-7 видає наш Пенсійний фонд для застрахованих українців (дані про яких є у Держреєстрі загальнообов’язкового державного соцстраху). З них видно офіційні доходи громадян та виплачені соцвнески.

Пояснюючи блокування рахунку Михайла, monobank послався на фінансовий моніторинг та профільний закон №361-IX.

Як перевірку, “Країна” звернулася за попередньою консультацією (запитали про можливість купівлі крипти з рахунку) у службу підтримки monobank, де менеджер Юлія запевнила, що monobank перевіряє всі платежі клієнтів, і по криптовалюті в тому числі. А у разі підозр зв’язується з клієнтами та запитують документи та інформацію про грошові проводки.

Що, однак, не сходиться із заявами клієнтів, які повідомляють про несподівані закриття рахунків без жодного попередження.

“Останнім часом скарги українців на прискіпливий фінмоніторинг брали участь, і деякі навіть почали позиватися з банками з цього приводу, хоча це й дорого. Але виграти у банку з цього питання цілком реально: домогтися відновлення рахунку, відшкодування матеріальних збитків/упущеної вигоди та моральної шкоди “, – прокоментував “Країні” ситуацію старший партнер адвокатської компанії “Кравець та партнери” Ростислав Кравець.

Зазначимо, поки що в Україні не відбулася легалізація криптовалют.

17 лютого 2022 року  Верховна Рада ухвалила закон “Про віртуальні активи”, а президент підписав його у березні. Проте реально він не діє: у прийнятому документі йдеться про те, що він запрацює після ухвалення змін до Податкового кодексу. 

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»

Тепер банки зобов’язані розкривати повну й актуальну інформацію про умови надання послуг. Зокрема, вартість позик, включаючи комісії та платежі за додаткові послуги, умови дострокового повернення кредиту, можливі штрафи. До березня діятиме перехідний період, щоб банки мали час пристосуватися до нових умов роботи. У червні на сайтах фінустанов з’являться калькулятори для розрахунку витрат і доходів клієнтів від операцій. Зміниться реклама фінансових послуг. Має містити детальну інформацію про вартість, умови послуг і ризики. За порушення прав споживачів доведеться сплатити штраф у розмірі від 300 до 800 мінімумів доходів громадян. Це 5100–13 600 грн.

— Сьогодні банки масово порушують права клієнтів, — каже адвокат 46-річний Ростислав Кравець. — Найчастіше не надають повної інформації. У більшості випадків людина, яка бере споживчий кредит, не читає умов договору. Просто заповнює стандартну анкету. Текст договору їй радять знайти на сайті фінустанови. По-перше, це зробити не так просто. По-друге, документи надруковано і сформовано таким чином, що навіть фахівцям важко розібратися в них. Не вперше чуємо про вимоги законодавства, що забороняють приховані комісії, платежі. Все одно трапляються випадки, коли банки пакет документів формують так, що споживач не розуміє, за що платить. Наприклад, клієнтам нав’язують послуги страхових компаній. Погрожують, що без цього не вдасться отримати гроші. Насправді страховка не є обов’язковою умовою видачі кредиту.

Щоб не стати жертвою нечесних банкірів, слід уважно читати умови договорів. Не слухайте працівників, які кваплять підписати угоду сьогодні. Цього не можна робити, доки не дізнаєтеся всі умови отримання кредиту.

Маргаріта ДИКАЛЮК, ГазетаУА

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

«У більшості випадків людина, яка бере споживчий кредит, не читає умов договору, а просто заповнює стандартну анкету. Публічні договори їй радять знайти на сайті банку. По-перше, це зробити не так просто. По-друге, документи сформовано таким чином, що навіть фахівцям важко розібратися в них», — пояснює адвокат.

Додає, що часто споживач фінансових послуг не розуміє, за що платить.

«Клієнтам часто нав’язуються послуги страхових компаній. Погрожують, що без них не вдасться отримати гроші. Однак страховка не є обов’язковою умовою видавання кредиту», — наголошує Кравець.

Радить уважно читати будь-який документ, що підписуєте.

«Не слухайте банківських працівників, які кваплять підписати угоду вже і тільки сьогодні. Цього не можна робити, поки не дізнаєтеся про всі умови отримання кредиту», — каже адвокат.

В Україні 20 січня запрацював закон про захист прав споживачів. Тепер банки зобов’яжуть розкривати повну та актуальну інформацію про умови надання послуг. Йдеться про вартість позик, включаючи комісії та платежі за додаткові послуги, умови дострокового повернення кредиту, можливі штрафи.

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

«Банки відчувають безкарність. Бажання зловживати зникне, якщо змусити їх заплатити 1% від вартості своїх активів. Виручені мільйони треба направити на компенсацію відсоткових ставок боржникам. Сьогодні у кращому разі Нацбанк може накласти штраф 1700 гривень на голову правління банку», — каже адвокат.

За його словами, від цього страждає економіка країни. Позичальники йдуть «у тінь», щоб не платити податків і не показувати майно, яке банки можуть неправомірно відібрати.

«Позичальники, права яких порушили, мають звертатися до суду. Щоправда спочатку варто спробувати вирішити питання у позасудовому порядку. У той же час відверто не раджу брати кредити. Якщо ж вирішили ризикувати, потрібно уважно ознайомитися з умовами договору. З’ясувати на яку суму нараховують відсотки, за що встановлені штрафні санкції. Бувають випадки, коли банк нараховує 3-5% на все тіло кредиту. Хоча погасити залишилося кілька гривень», — наголошує експерт.

Кредитори навмисно ускладнюють договори. Навіть досвідчені юристи не завжди можуть розібратися з ними.

«Часто банки не знайомлять позичальників із умовами договору. Кажуть, що їх можна знайти на сайті банку. По-перше — це зробити дуже складно. По-друге — ніхто не гарантує, що вони будуть дійсні на момент звернення до суду. Крім того, кредитори зловживають прихованими відсотками, незрозумілими комісіями, непотрібними страховками», — резюмує адвокат.

В Україні 52,8% кредитів — проблемні, свідчать дані Нацбанку. З них 83% видані державними банками.

Маргаріта ДИКАЛЮК, Gazeta.ua

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Одразу пригадала випадок дворічної давнини, коли знайома позичила своїй подрузі декілька тисяч гривень готівкою. Згодом та віддала борг, внісши гроші на зарплатну картку знайомої. Банк ідентифікував цю операцію як підозрілу й попросив жінку прийти для уточнення певної інформації. Тоді спостерігалися непоодинокі випадки, коли за неявку банк міг навіть заблокувати на деякий час картковий рахунок.

Хоч-не-хоч, але у відділення довелося завітати й мені. Привітна співробітниця, почувши мету візиту, заспокоїла: «Така постанова Нацбанку, мусимо виконувати». «Але ж у мене тільки зарплатна картка у вашому банку, — кажу. — Жодних підозрілих операцій я не проводила, грошові перекази у вашому банку не отримувала. Чому установа проявляє до мене таку увагу?»

«Не хвилюйтеся, ми тільки оновимо дані», — відповіла вона, попросивши паспорт. А далі — пішло-поїхало. Після питання «Яка ваша зарплата?», співробітниця ніби мимохіть сказала: «Для вас у нашому банку є унікальна кредитна пропозиція…».

— Постанова №417 «Про затвердження Положення про здійснення банком фінансового моніторингу» була прийнята ще у 2015 році, — розповідає адвокат Ростислав Кравець. — З того часу банки зобов’язані періодично проводити ідентифікацію, оновлення даних своїх клієнтів, встановлювати інформацію, що відноситься до них (паспортні, контактні дані), а також джерела походження коштів у разі значних переказів (при здійсненні переказів фізичною особою без відкриття рахунку на суму 15 тисяч грн і вище, а також при проведенні разової фінансової операції без встановлення ділових відносин на суму 150 тисяч грн і вище. — Авт.). Усе це заради однієї мети — щоб запобігти відмиванню коштів, здобутих злочинним шляхом.

Хоча насправді така ідентифікація на практиці призводить не до запобігань, а до зловживань з боку фінансових установ.

— Що маєте на увазі?

— Деякі банки, навпаки, використовують проведення цього фінансового моніторингу, щоб безкарно затримувати платежі й не повертати вкладникам депозитні кошти під будь-яким приводом, вимагаючи від них досить велику кількість додаткових документів.

Раніше перелік документів, які банк міг вимагати від клієнта, був конкретно затверджений Нацбанком. Тепер же кожен банк має власну програму фінансового моніторингу з переліком документів для ідентифікації. Нерідко банк намагається отримати інформацію не тільки про свого клієнта, але й про його родичів, їхнє місце роботи, про доходи, наприклад, чоловіка чи дружини.

Дуже часто банки використовують це оновлення даних клієнтів і для додаткової реклами своїх послуг.

— Чи може банк заблокувати картку, якщо людина не з’явилася на ідентифікацію у зазначений строк?

— Так, банк може в окремих випадках обмежити рух коштів, доки особа не пройде так звану ідентифікацію та верифікацію. У попередні роки це робили досить часто комерційні банки, особливо «Приватбанк». Цьогоріч про подібні випадки ще не чув.

Леся ЯСИНЧУК, Експрес онлайн

Адвокатская компания Кравец и Партнеры