Тему обговорюють на форумах банківських клієнтів, а також підтверджують банкіри.

Віялові блокування виглядають так: банк звинувачує клієнта у порушенні правил фінансового моніторингу, блокує рахунок та вимагає надати документи, що пояснюють його операції. Якщо документи не підходять або не надаються, клієнт примусово закриває рахунок. Після цього починаються проблеми: людям відмовляються видавати гроші готівкою та наполягають на безготівковому переказі в інший банк або на інший рахунок клієнта. Після переказу суми історія повторюється: інший банк теж блокує рахунок, оскільки при переказі коштів бачить на переказі позначку про порушення фінансового моніторингу.

Наприклад, колишній клієнт Райффайзен Банку у своїй скарзі повідомив, що Sense Bank після переказу залишку коштів заблокував рахунок протягом місяця.

А ось колишній користувач “Приватбанку” розповів про практично миттєве блокування в “А-банку”.

“Одразу після зарахування коштів “А-банк” заблокував мій рахунок і почав вимагати документ, який підтверджує походження грошей. Надати такий документ я не міг, оскільки працюю неофіційно. В результаті мені заявили, що банк припиняє зі мною ділові відносини і закриває рахунок. Я просив, щоб залишок коштів видали готівкою, але робітниця банку прямо відповідала не як готівка, але робітниця банку прямо відповідала на те, що вона видала готівкою, але робітниця банку прямо відповідала покарання за те, що я не можу підтвердити походження коштів”, – розповів клієнт “Приватбанку” та “А-банку” під ніком apresting.

Таким чином, банки відкрито йдуть на порушення постанови Нацбанку №65, відповідно до якої фізособа має право повернути кошти після примусового закриття рахунку двома способами: безготівковим переказом та готівкою в касі (згідно з постановою НБУ №18, до 100 тисяч гривень на день).

Неофіційно банкіри визнають це і повідомляють, що таку практику негласно заохочує Нацбанк, який ніяк не створить так званий реєстр дропів, про який писала “Страна”. До цього реєстру хочуть внести не тільки власне дропів, а й порушників фінмоніторингу.

“Нацбанк нічого не має проти, щоб ми метили клієнта-порушника і передавали ці дані один одному при перерахунку коштів. Є установка так карати. Людину будуть ганяти з банку в банк, і в результаті вона може так і не встигнути отримати свої кошти після блокування”, – розповів директор казначейства одного з великих банків.

Людям дають три ключові поради у таких випадках:

Не повідомляти банку під час відкриття рахунку, що у вас є рахунки в інших банках.
Після примусового закриття рахунку не погоджуватися на безготівковий переказ до іншого банку. Наполягати на видачі готівки через касу, на що кожен має повне право у розмірі до 100 тисяч гривень на день.
Іти до суду. Юристи вже почали вигравати у банків суди за позовами клієнтів.

“Справді, залишаються три варіанти. Клієнт не зобов’язаний вказувати наявність рахунків в інших банках, коли приходить в новий банк і заповнює анкету. Потрібно не погоджуватися на виключно безготівковий переказ коштів в інший банк при примусовому закритті рахунку і обов’язково вимагати надати можливість отримати кошти готівкою через касу. Якщо це не працює, то йти в суд і там йти в суд і там йти в суд і там іти в суд і там стягнення з банку пені та штрафів за незаконне утримання коштів — це 3% від суми за кожен день утримання коштів згідно із законом про захист прав споживачів. Виграти у банку суд – реальна історія. Нових судових кейсів щодо відмови у видачі готівки ще немає, зате вже є позитивна для людей практика відновлення ділових відносин і, відповідно, розблокування рахунків”, – розповів старшій партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець.

Джерело: stranaua.media

АО «Кравець І Партнери»

🔸ЗУ №8009 від 08.09.2022 Про внесення змін до статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо розширення підстав звільнення з військової служби деяких категорій громадян в період воєнного стану – https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40428

🔸ЗУ №8169 від 01.11.2022 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та проходження військової служби – https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40743

🔸ст. 26 ЗУ Про військовий обов’язок і військову службу – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

🔸Проект Закону №9281 від 09.05.2023 про внесення змін до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” – https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41904

🔸Список депутатів, що голосували за Проект Закону №9281 від 09.05.2023 – http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_golos?g_id=23246

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Рік, що минає, приніс позитивні зміни на фінансово-банківському ринку послуг для фізичних осіб. Банкіри зазначають, що останнім часом досить відчутно збільшився обсяг депозитів населення, причому валютних, і сподіваються на такий прогрес і в 2016 році.

Про це нещодавно заявила голова правління Нацбанку України Валерія Гонтарева. «У банківську систему починає повертатися іноземна валюта. Уперше за два роки зафіксовано збільшення обсягів вкладів фізичних і юридичних осіб в інвалюті у доларовому еквіваленті. Протягом вересня 2015-го їхній обсяг зріс на 1,4% відносно серпня цього самого року. А станом на 1 жовтня цей показник досяг 15 мільярдів доларів», — зазначила вона. Регулятор та керівники банків рапортують, що це сталося завдяки підвищенню довіри населення до фінансово-банківської системи. Приміром, директор із розвитку роздрібного бізнесу «Альфа-Банку Україна» Артур Атанов, зазначає, що зростання депозитного портфелю в його фінустанові у серпні 2015 року на 3% (на 16 мільйонів доларів) сталося саме завдяки тому, що у населення відродилася втрачена свого часу довіра.

Так це чи ні? Невже пішли у небуття великі ризики, пов’язані з неповерненням депозитів або довгим затягуванням цього процесу?

Приходьте завтра

Нагадаємо, що 3 вересня регулятор послабив частину адміністративних обмежень, запроваджених у першій половині 2015 року для стабілізації валютного ринку. Ці кроки з лібералізації закріплені у постановах правління Нацбанку України №№581 і 582, де фактично було збільшено обсяги видачі готівки в іноземній валюті з рахунків клієнтів банків із 15 до 20 тисяч гривень на добу (у гривневому еквіваленті). Також дозволили клієнтам банків знімати з гривневих карт і рахунків до 300 тисяч у день на одну особу.

Як зазначала тоді прес-служба регулятора, «…зміни діють до 4 грудня 2015 року включно. Проте, незалежно від строків дії постанов, Національний банк планує й надалі поступово лібералізовувати валютне регулювання, якщо цьому сприятиме стан валютного ринку та української економіки в цілому». Чи вплинуло саме це на бажання українців нести свої гроші в банки? Як зазначає «УК» аналітик компанії «ПростоБанкКонсалтинг» Іван Нікітченко, жодним чином. «Люди знають, як нині та кілька місяців тому було складно зняти валютний банківський депозит і на меншу суму: то банківські працівники кажуть, мовляв, сьогодні це неможливо, то вони нарікають, що такої суми у них немає. А інколи банки взагалі пропонують своїм вкладникам перевести доларовий чи євро вклад у в гривні. Звісно, що не всі погоджуються на це», — вважає експерт.

А от економіст Олександр Пасхавер зазначив кореспонденту «УК», що говорити про будь-яку тенденцію на прикладі двох-трьох місяців взагалі некоректно — такі зміни потрібно відстежувати впродовж значно тривалішого періоду. Фактично з ним погоджується й Іван Нікітченко. До того ж аналітик зазначає, що протягом 2014—2105 років обсяги валютних та й гривневих депозитів у наших банках знизилися на 20—50%, тому збільшення цього показника у вересні-жовтні на 2—3% не можна вважати великим зростанням.

Щодо причини такого незначного збільшення обсягів вкладів у банках експерти, думкою яких цікавився «УК», у своїх висновках майже одностайні: це не свідчить про те, що збідніле населення намагається покласти свої кошти на депозити, щоб отримати дохід у відсотках. «Частково я це можу пояснити тим, що люди просто перекладають свої валютні вклади з банків-банкрутів у ті фінустанови, які стали правонаступниками ліквідованих банків. А так, за умови нашої надто великої ризикованості, українці не вкладатимуть кошти, щоб отримати бодай маленький, проте прибуток. Таким чином можна втратити все: і депозити, і потенційні відсотки», — зазначає старший партнер юридичної фірми «Кравець та партнери» Ростислав Кравець.

Тяжіння до інших

Щодо споживчого кредитування банками, то кількість установ, які його надавали впродовж 2015 року, постійно зменшувалася. Понад те, з ринку йшли найбільші банки, які надавали такі позики, а достойну заміну їм не завжди знаходили. Приміром, збанкрутував «Дельта-банк», який мав чимало програм споживчого кредитування.

До кого ж звертається населення, коли йому конче потрібні гроші, і куди воно готове вкладати свої кревні задля отримання прибутку за ними?

Ось у чому полягає весь парадокс ситуації. За словами директора Центру економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» Сергія Мамедова (донедавна він керував великим банком), саме в 2015 році люди більше довіряли в цьому питанні небанківським фінансовим установам. «У всіх у нас на слуху такі назви, як «Кредит маркет» чи «Гроші до зарплати» тощо. Це мікрокредитні установи, де взяти позику, на відміну від банківських установ, можна дуже швидко і без зайвого клопоту. Пред’являєш паспорт та ідентифікаційний код — і протягом 20 хвилин гроші у тебе в кишені», — наголошує він.

Це справді так. І дарма, що такі кошти надають на невеликі терміни і під дуже високі відсотки (700—1000% річних). Коли конче необхідні гроші, то люди йдуть і на таке. А у банки треба нести безліч довідок, які ви тільки можете взяти (навіть ті, яких вам ніколи ніхто не дасть). І нерідко навіть після цього вам відмовлять у наданні кредиту.

Такі самі невибагливі умови і в ломбардах, які вже давно вподобав простий люд. У багатьох цих установах не треба показувати навіть ідентифікаційний код — лише паспорт. Люди несуть туди золото та інші цінності й отримують замість цього гроші. «Середній місячний відсоток за кошти під заставу коштовностей становить 20—25%. Багатьох це влаштовує. Тому роботи у ломбардів дуже багато, чимало з них узагалі працюють цілодобово, що означає лише одне — суперпопулярність у населення», — каже «УК» незалежний економічний експерт Валентин Самійлик.

Хоча цього не можна сказати про інші фінустанови — кредитні спілки (КС). Так, на відміну від банків, членам КС можна набагато простіше отримати кредити. Але тільки членам, а не, так би мовити, людям з вулиці. Однак КС також переживають кризу. Так, за даними президента Всеукраїнської асоціації КС Вікторії Волковської, у другому кварталі 2015 року ринок і надалі відчував спад, який почався ще в першому: 10 кредитних спілок було закрито, на 17% зменшилися обсяги вкладів, а кількість їхніх членів знизилася на 20%. Хоча, попри ці обставини і те, що ставки за такими кредитами КС становлять 35—37% річних (значно вищі, ніж у банках), вони й досі видають споживчі кредити.

Задля зменшення частки неповернень (у КС — до 20%, у банках, за неофіційними даними, — до 50%) ці фінустанови зменшили розміри своїх позик. Скажімо, якщо раніше можна було отримати кредит від кредитних спілок в розмірі 20—50 тисяч гривень, то тепер — не більше 10 тисяч гривень.

Від редакції. Тож на фінансово-банківському ринку країни — лише невелике пожвавлення. Правда, це стосується лише депозитів банків. Однак ризики повернення вкладів залишаються доволі високими, і нещодавні пом’якшення вимог Нацбанку не відіграли в цьому питанні значної ролі. Якщо брати до уваги кредитний аспект, то ці фінустанови безсилі — позики видають дуже мляво, з великими вимогами, і вони, як і раніше, надто дорогі. І про іпотеку не може йтися — це питання середньострокової перспективи. Про зростання довіри населення і особисто автора статті до банків теж говорити не варто. Її в такий надто складний час просто замало — адже нерідко ці фінустанови роблять так, що відбивають будь-яке бажання лишати там гроші.

Кризу переживають і КС, хоча вони й досі кредитують своїх членів. Проте підвищується роль кредитодавців таких установ, як ломбарди та мікрофінансові сервіси.

УК

Адвокатская компания Кравец и Партнеры