Про все це дивіться в ексклюзивному інтерв’ю TSN.UA з адвокатом Ростиславом Кравцем.

АО «Кравець І Партнери»

Подробиці — дивіться в ексклюзиві TSN.UA.

АО «Кравець І Партнери»

Довкола потенційного блокування карток точиться чимало обговорень.

АО «Кравець І Партнери»

🔸Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text

🔸Постанова НБУ 24.02.2022 №18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22#Text

🔸Постанова Правління Національного банку від 19.05.2020 № 65 “Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу” – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0065500-20#Text

🔸Постанова Правління Національного банку від 28.07.2020 № 107 “Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу” – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0107500-20#Text

🔸Постанова Правління Національного банку від 30.06.2020 № 90 “Про затвердження Положення про порядок організації та здійснення нагляду у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду з питань реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)” – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0090500-20#Text

🔸ЗУ № 3048-IX від 11.04.2023 “Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану” – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3048-20#Text

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Ухилення від мобілізації

Причини блокування різні — від не проведеної вчасно ідентифікації до рішення служби фінмоніторингу банку або арешту рахунку, накладеного на вимогу виконавчої служби. Останнім часом банківські картки дедалі частіше блокують і через «ухилення від мобілізації».

«До нас дедалі частіше звертаються чоловіки призовного віку, яким заблокували картки за зверненням виконавчої служби на підставі протоколу про адмінпорушення, пов’язаного з порушенням правил військового обліку. Причому нерідко люди вперше дізнаються, що вони «ухиляються» вже від банку, кажуть, що їм навіть повістку не вручали», — розповів голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери» Ростислав Кравець. 

Борги

З травня цього року в Україні відновилося блокування банківських карток, які з початку війни тимчасово призупиняли. І банки взялися за рахунки своїх клієнтів із потрійною силою — люди скаржаться на масові блокування карток, причому найчастіше без попереджень. Людина дізнається, що її картку заблоковано вже після того, як не змогла сплатити за покупку або переказати гроші. Особливо часто на блокування скаржаться клієнти Приватбанку, Ощадбанку та monobank, хоча є проблеми й у тих, хто обслуговується в інших банках.

Чому банки блокують карти? За словами Кравця, найпоширеніша причина пов’язана з боргами та простроченими штрафами.

«Найчастіше банківські картки блокують на підставі виконавчого провадження, якщо, наприклад, людина має заборгованість за аліментами, неоплачені штрафи, невиконані рішення судів тощо», — каже юрист.

Донедавна Мін’юст обмежував доступ державних та приватних виконавців до автоматизованої системи виконавчого провадження (яка дозволяє оперативно накласти арешт на банківський рахунок боржника). Але з квітня обмеження поступово почали зніматись, і вже у травні-червні блокування через борги запрацювали повним ходом. Причому нерідко рахунки блокуються за старими виконавчими провадженнями, відкритими ще до війни. І не завжди навіть сплата людиною обов’язку гарантує швидке зняття арешту. Як розповів Кравець, останнім часом до причин блокувань з ініціативи виконавчої служби дедалі частіше стають справи щодо ухилення від мобілізації.

«Складається адмінпротокол, який передбачає сплату штрафу. І, якщо людина його не погашає, виконавча служба ініціює блокування рахунків. Причому деякі клієнти, які зверталися до нас із цією проблемою, кажуть, що їм навіть повістку не вручали. Тобто про те, що вони «ухиляються», люди дізнаються вже після того, як банк заблокував картку», — каже Кравець.

При цьому він звертає увагу на законодавчі норми, які прописують навіть у разі наявності у людини великих боргів, дозволяти їй витрачати зі свого банківського рахунку дві мінімальні зарплати (а це 13 400 гривень) на місяць. «Громадянин має звернутися до виконавчої служби, вказавши, яку саме картку просить залишити незаблокованою. А банк повинен стежити, щоб із цієї картки витрачалося не більше встановленого ліміту – 13400 гривень на місяць», – зазначив юрист.

Але ця норма часто порушується, і людині просто блокують усі рахунки, повністю перекриваючи доступ до грошей. Причому нерідко навіть у разі повного погашення заборгованості блокування з картки знімають далеко не одразу – доводиться кілька разів звертатися до виконавців із проханням дати відмашку банку. Є випадки, коли карти блокуються за боргами, яких насправді немає. Наприклад, людині виписали штраф за порушення правил дорожнього руху, вона його сплатила, але рахунок все одно заблокували. І  доводиться доводити виконавчій службі, що платіж був, надаючи підтверджуючі документи.

Дивні транзакції та підозрілі клієнти

Ще одна причина, через яку можуть заблокувати картку, — рішення банку.

«Підставою для ухвалення банком рішення про блокування картки може бути, наприклад, не пройдена вчасно ідентифікація або той факт, що клієнт, на запит банку, не пояснив походження коштів. Зазвичай, блокуванню з цих причин передують неодноразові звернення банку до клієнта з проханням виконати його вимоги – пройти ідентифікацію або пояснити походження коштів. Карту можуть заблокувати за результатами фінансового моніторингу банку – якщо він оцінить транзакції карткою чи самого клієнта як «ризикові», — каже Кравець.

Як зазначив податковий адвокат, керуючий партнер компанії ADA Group Андрій Тамошнас, службу фінмоніторингу може насторожити, наприклад, «незвичність» банківських операцій за вашою карткою, тобто їхня невідповідність вашій банківській історії.

«Причина блокувань практично завжди одна — підозрілі, на думку банку, операції», — підтвердив нам і банківський юрист Олександр Ярецький.

 «Приклади «незвичайності» – велика кількість дрібних надходжень протягом дня від різних платників або системні дрібні надходження від однієї чи кількох осіб. Такий характер переказів містить ознаки підприємницької діяльності», – пояснив Тамошюнас.

Про це говорить і Ростислав Кравець. «Якщо на карту фізособи йде багато переказів від інших фізосіб, це може бути розцінено як зайняття підприємницькою діяльністю. За законодавством, у цьому випадку гроші мають перераховуватися на банківську картку, відкриту на ФОП, а не на фізособу. А порушення цієї вимоги може сприйматися банком як системне ухилення від оподаткування», – зазначив Кравець.

Нерідко за цією ознакою блокуються карти волонтерів, на які вони збирають благодійні перекази. Особливо високим є ризик, якщо волонтер не зареєстрований у реєстрі волонтерів. На таку проблему масово скаржаться волонтери на форумі «Мінфіну». Причому, як розповів один із волонтерів, якому заблокували рахунок у ПУМБі, не допомогло навіть надання банку документів про те, що на зібрані донати було придбано автомобіль для ЗСУ. На що у банку відповіли, що надані документи «не підтверджують фінансовий стан клієнта», тому банк вирішив відмовити йому у продовженні ділових стосунків.

За словами Тамошюнаса, насторожити службу фінансового моніторингу банку можуть також:

• зняття незвичайної для вашої банківської історії суми готівки в регіоні, де ви не проживаєте
• Онлайн-шопінг на значні суми, особливо в нічний час і за умови, що зазвичай ви не скуповуєтесь онлайн
• Якщо щойно отримана на карту велика сума відразу повністю переводиться в готівку. У цьому випадку операцію можуть перевірити після зняття грошей або взагалі заблокувати її для перевірки
• Операції з криптовалютою та іншими віртуальними активами на суму від 30 тисяч гривень
• Якщо сума транзакції 400 тисяч гривень і більше, то практично, напевно, банк поставить цю операцію на контроль і до з’ясування обставин картку можуть заблокувати

Але загалом, за словами Тамошюнаса, повного переліку підстав для блокування банківських карток та операцій із них на сьогоднішній день просто немає.

«Основні закони, які регулюють ці питання, зокрема закон про запобігання та протидію легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, наділяють банки дуже широкими повноваженнями. У результаті заблокувати можуть практично будь-яку операцію. Адже банки зобов’язані проводити аналіз усіх транзакцій, які не мають явної економічної мети або, на думку фінмоніторингової служби, є «незвичайними». Ми повинні розуміти, що банки вивчають майже всі наші банківські операції з карткових рахунків для формування портрета клієнта. І саме на цей портрет банк орієнтується при подальшій оцінці операцій за вашою картою. У відповідності до цього ризик-орієнтованого підходу, все, що здається підозрілим чи незрозумілим піддається ретельним перевіркам і є однією з головних підстав для блокування карт», — пояснив Тамошюнас.

Ми звернулися до трьох банків, які найчастіше блокують картки українцям — Приватбанку, Ощадбанку та monobank – з проханням пояснити, як працює їхній фінмоніторинг та на якій підставі блокуються картки. Але в жодному з них на запит «Інформатора» не відповіли. У неофіційних розмовах банкіри підтверджують слова податкового адвоката Андрія Тамошюнаса.

«Є базове правило – все, що викликає підозру, є підставою для перевірок і блокування. Це необов’язково мають бути великі перекази чи транзакції зі значними сумами. Може бути дивна операція з тисячею гривень чи навіть менше. Наприклад, одному клієнту ми заблокували картку, з якою він уночі, нібито, сплатив передплату на одному з інтернет-ресурсів за 20 доларів. Пізніше клієнт зв’язався з банком щодо блокування, і виявилося, що ніякої підписки він не оформлював, працювали шахраї. Більше того, вже після того, як картку було заблоковано, фіксувалися ще спроби списання коштів цим же онлайн-ресурсом. Карту довелося перевипустити. Зрозуміло, що не обговорюється пильна увага до операцій на суму від 400 тисяч гривень, на вимогу банку клієнт має підтвердити джерело походження коштів, а також вчасно проходити ідентифікацію», — розповів співробітник одного з київських відділень Приватбанку.

Та перевірки можуть тривати довго.

“Нещодавно я вирішив купити нерухомість, і, звісно ж, я вирішив скористатися своїм рахунком в Монобанку для здійснення цієї угоди. Проте, коли я намагався перевести кошти, моя операція була заблокована на «перевірку». Я відразу надав всі необхідні документи на запит банку. Така «перевірка» триває вже три дні, і, що найгірше, я не отримав жодної конкретної інформації про те, скільки ця процедура може тривати. Це абсолютно неприйнятно. Я, як клієнт, повинен мати можливість вільно розпоряджатися своїми коштами, роблячи це прозоро та маючи всі підтверджуючі документи. Та обмеження, які зараз існують, роблять мене заручником ситуації. Найгірше для мене в цій ситуації, це невідомість про те, скільки днів чи тижнів Монобанку треба для перевірки цього переказу, адже я маю певні зобов’язання перед продавцем з яким я уклав договір, в тому числі і терміни оплати”, -пише клієнт monobank на форумі “Мінфіну”. На що банк відповів, що детально вивчає ситуацію.

Як врятувати банківську картку від блокування

Якщо вашу картку заблокували, Ростислав Кравець рекомендує терміново звернутися до банку для з’ясування причин та уточнення умов зі зняття «блоку». Це може бути, наприклад, проходження ідентифікації, подання пояснень щодо карткових транзакцій або сплата боргів та зняття арешту з рахунку через виконавчу службу. Не завжди питання вдається вирішити швидко. Можливо, на розбірки з банком підуть дні, а то й тижні. В деяких українців епопея з рахунками триває місяцями.

Чи можна запобігти блокуванню банківської картки?

Андрій Тамошюнас каже, що потрібно своєчасно реагувати на всі запити банку (зокрема, за ідентифікацією, підтвердженням джерела походження коштів). Про наявність відповідних документів варто подбати ще до здійснення транзакції. І краще заздалегідь ознайомити з ними представників банку;. Наприклад, якщо ви чекаєте на великий переказ, можна надати договір позики, купівлі-продажу, довідку про доходи, податкову декларацію (для підтвердження джерела походження коштів), докази набуття спадщини, наявності родинних зв’язків з відправником коштів, дарчу і т.п.

«Якщо ви отримали кошти від однієї людини, і вам потрібно їх перекинути на інші карти, краще зробити тимчасову паузу, не розсилати кошти одразу ж», – радить фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

«Якщо дотримуватися фінансової гігієни і мати підтверджуючі документи, незвичайна на думку банку, транзакція, стане зрозумілою і ви додасте до свого «банківського» портрета ще одну рису, яка більше не турбуватиме банк або, якщо й турбуватиме, то не так сильно», — підсумував Тамошюнас.

У той же час, за словами Кравця, передбачити все і повністю перестрахуватися від блокувань карток практично нереально. “Немає універсальної поради – як уникнути блокувань”, – підтвердив і банківський юрист Олександр Ярецький. Експерти також визнають, що нерідко банківський фінмон виходить за всі межі. І у разі явних причіпок з боку банку радять звертатися зі скаргами до НБУ.

Інформатор

АО «Кравець І Партнери»

Із 21 травня 2022 року своєю постановою №102 Нацбанк відпустив у вільне плавання готівковий курс валюти. Як писав Фокус, для операцій із платіжних карток банкам дозволено конвертувати гривню у валюту за ринковим курсом. Тобто з гривневих карток, якими розраховуються українці за кордоном або використовуються для зняття готівки, надалі може списуватися сума, скажімо, за курсом 37,0 UAH/USD, а не 29,25 UAH/USD, як раніше.

Удар по кишені можуть відчути мільйони українських біженців. Проте, як пояснюють у банках, це захід проти валютних спекулянтів. “Мета заходу — зменшити відтік валюти через зняття готівки з гривневих карток за кордоном, оскільки частина таких операцій була однією із складових чорного валютного ринку. Схема передбачала зарахування гривні на картки, а потім конвертацію в інвалюту шляхом зняття готівки в банкоматах за кордоном“, — пояснює Анна Золотько, директорка департаменту казначейських операцій “Юнекс Банку”.

Як зазначає співрозмовниця Фокусу, коли розрив між офіційним курсом НБУ та курсом чорного ринку суттєво зріс, цей механізм став особливо вигідним, і тому НБУ скасував фіксований курс для таких операцій, а також знизив ліміт на зняття готівки з гривневих карток за кордоном.

За оцінками Нацбанку, щодня обсяг таких угод становив близько $ 100 млн, хоча далеко не всі вони були частиною чорного ринку.

Джерела Фокусу на чорному валютному ринку підтвердили, що, знімаючи з гривневих карток валюту за кордоном і перепродаючи її в Україні, на чорному ринку вдавалося заробляти не менше 5%, але тепер схема зруйнована.

Проте Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер АК “Кравець і партнери” за офіційним мотивом припинення схем зі спекуляцією валютою в прикордонних областях України бачить крок, спрямований на підтримку банків і надання їм можливості заробляти на різниці в курсах.

Водночас для власників валютних карток курс конвертації залишається затиснутим у межі 29,25 UAH/USD. “Валютні надходження від працівників і валютні заощадження українців є досить значними. Благодійна допомога також часто надходить у валюті, і ці гроші витрачаються в Україні на придбання речей першої необхідності та спорядження для армії. Але банкам учергове дають можливість заробляти”, — зазначає Кравець.

У ситуації, що склалася, програють і підприємці, які отримують виручку у валюті, зокрема представники IT, фрілансери тощо. “Продавати валюту ФОП ми не можемо, а купувати в них валюту можна тільки за курсом НБУ+1%. ФОП “щасливі”, — пише у своєму профілі у “Фейсбуці” співзасновник monobank Олег Гороховський. Він просить НБУ подивитися на цю ситуацію очима клієнтів і обговорити з банками, як зробити так, щоб були і вовки ситі, і вівці цілі.

Нагадаємо, від обмежень на валютному ринку продовжують відчувати незручності експортери. “Імпортери виграють від фіксованого курсу, тоді як експортери воліли б продавати виручку за курсом ближче до готівкового “, — зазначає Анна Золотько. Проте співрозмовниця Фокусу вважає, що поки що користі від фіксованого курсу більше, хоча у звичайному житті таке навряд чи можна було б вітати.

Як раніше повідомлялося, для операцій із платіжних карток українських переселенців банки тепер можуть переводити гривню у валюту за ринковим курсом, а не за курсом НБУ.

ФОКУС

АО «Кравец и Партнеры»

АО «Кравец и Партнеры»