Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«В Україні дуже часто застосовують за калькою теж саме, що відбувається в рф. Зокрема, це обмеження карткових переказів. Наразі цю практику запровадили і в Україні. Тобто банки вимагають доведення легальності коштів, які надходять на карту. Як це працює на практиці важко сказати. Чи одразу розморожують кошти, або ж нескінченно вимагають довідки. Адже законом ця процедура непередбачена. Тому деякі банки можуть цим зловживати фактично позбавляючи українців доступу до власних коштів. Адже перерахувати зараз 150 тисяч гривень чи зняти цю суму, українці через обмеження не можуть. А це вже порушення права власності», — каже адвокат.

За його словами, Нацбанк та Кабмін має переглянути підхід до права власності у цьому випадку.

«Фактично таким чином Нацбанк робить ще один крок до знищення економіки та внутрішнього споживання. Адже не бачу великою шкоди, коли обмежень на банківські перекази не існує. А коли нам кажуть, подивіться, як відбувається на Заході, то там немає таких обмежень. Крім того, на Заході немає війни. Тому нашим можновладцям треба поглянути з власних вікон авто на простих українців. Крім того, будь-яку особу, що посилається на вимоги партнерів попросити навести приклади виконання вимог партнерів, які призвели до покращення економіки чи ведення бізнесу. Цього немає. Тому всі посилання на вимоги партнерів є підтвердженням держзради чиновників, які про це говорять. Адже вони діють не в інтересах власної держави, а виконують завдання іноземців», — зазначає Р. Кравець.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

«Ця ініціатива Нацбанку виникла після ініціативи, щодо обмеження перерахування грошових коштів в межах 100 тисяч гривень на місяць. Це заподіє шкоду національній економіці країни. Адже під час війни в будь-якій країні треба підтримувати внутрішні платежі та розвиток бізнесу. Однак Нацбанк спонукає банки до зловживань та блокуванню бізнесу. Тобто тиску та гальмування розвитку бізнесу в Україні», — каже адвокат Ростислав Кравець.

«Не треба цю функцію перекладати на банки, які фактично таким чином остаточно вб’ють малий та середній бізнес та призведуть до повного колапсу та залежності України від іноземних інвестицій. Тому дана ініціатива покликана на те, щоб повністю вбити економіку країни. Все буде переходити в тінь — це все, чого такими діями добивається Нацбанк. Тому СБУ має розібратися, що це за людина проштовхує такі ініціативи», — резюмує адвокат.

Нагадаємо, що НБУ візьметься за масштабну перевірку карткових рахунків.

Заступник Голови НБУ Дмитро Олійник зазначив, що Національний банк та більшість банків активно борються з «дропами», однак окремі установи не «заважають» таким клієнтам, вважаючи зростання клієнтської бази важливішим за ризики використання банку для відмивання коштів.

«Ми радимо банкам домовитися на рівні асоціації, щоб головним орієнтиром для застосування лімітів був підтверджений рівень доходів клієнтів, зазначений вказаний в анкеті. І щоб ліміти були встановлені одночасно по всьому ринку задля уникнення зміни клієнтами одного банку на інший, — зазначив Дмитро Олійник.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Головним завданням виконавчої служби є своєчасне, повне і примусове виконання рішень, передбачених законом. Зокрема, блокування та списання заборгованих коштів з рахунків громадян. 

Чи має право виконавча служба заблокувати зарплатну картку військового та що робити у таких випадках – дізнавалися Факти ICTV.

Чи можуть заблокувати зарплатну картку військового під час війни

Військовослужбовці ЗСУ мають такі самі права, як і звичайні громадяни. Тому у разі заборгованостей за кредитами або, наприклад, несплати аліментів суд може накласти арешт на майно та рахунки військового, а виконавча служба своєю чергою може заблокувати рахунки та здійснити списання коштів. 

– На сьогодні немає жодного мораторію, щоби не блокувати карти військовослужбовців. У разі заборгованості компанія або особа звертаються до суду і стягується заборгованість. Отримують рішення суду, передають його виконавцю державному чи приватному, а той уже розшукує ці рахунки. Відповідно відправляє запит на їхнє блокування і списання цих коштів. Всі кошти, які там є, спишуться, – розповідає голова Адвокатського об’єднання Кравець і партнери адвокат Ростислав Кравець.

Експер зазначає, що у такому разі військовослужбовець може оскаржити рішення суду.  Втім, поки триватиме судова тяганина, арешт з майна або рахунків не знімуть. 

Також військовий може клопотати, аби банк списував не всі гроші, що є на рахунках, а частинами. 

– Були внесені зміни у Закон Про виконавче провадження та положення, що фактично військовий може позначити це як виплату заробітної плати, тоді банк зобов’язаний не списувати 13 400 грн щомісячно, які військовий має право використовувати на власні потреби. А всі інші кошти можуть бути списані, – наголосив адвокат.

АО «Кравець І Партнери»