карт – Третейський суд

Передача банківських карт третім особам, які ризики для власника рахунку

Max — Thu, 02 Nov 2023 10:06:18 +0000

Оренда та купівля чужих банківських рахунків стає поширеним явищем у 2023 році. Українці дають користуватися своїми картками стороннім особам, попри застереження фінансистів. Втім, суворої кримінальної відповідальності за це не передбачено, хоча Нацбанк і подав законопроєкт із криміналізацією низки платіжних порушень. «Мінфін» з’ясував позицію НБУ щодо використання чужих банківських рахунків, а також прояснив права власників карток у банкірів та юристів.

Чому орендують та купують рахунки

Останніми місяцями в Україні стає дедалі популярнішим бізнес із оренди/продажу банківських рахунків. Людина відкриває картковий рахунок та передає картку з усіма реквізитами третій особі. Частіше передає у користування, рідше — віддає назавжди, продає.

Середня вартість оренди картки у великому банку коливається в межах 500−600 грн на тиждень, а купити картку можна за декілька тисяч.

Найбільший попит мають карткові рахунки у великих роздрібних структурах рівня Приватбанку, monobank (Універсал Банк), Сенс Банку, ПУМБу, А-Банку. Їхні назви можна прослідковувати у відповідних оголошеннях в інтернеті.

«Це не нове явище, яке вперше з’явилося ще років 15 тому. Просто зараз ця діяльність знову активізувалася. Можна тільки здогадуватися, для чого це використовується: для обілення доходів, для виведення нечистих, вкрадених грошей. Можливо все, що завгодно», — визнав у розмові з «Мінфіном» директор Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов.

Якщо раніше була поширена передача банківських карток, переважно, знайомим чи родичам, то зараз їх віддають стороннім. Є оптовики з пачками карток та копій документів власників, які побудували на цьому цілий бізнес.

Зростання інтересу до оренди/купівлі чужих банківських карток пояснюють багатьма факторами, ось лише декілька ключових:

Посилення фінансового моніторингу з боку банків, через яке фінустанови почали частіше практикувати примусове закриття рахунків.
Жорсткі вимоги до PEPs (Politically Exposed Person) — політично значущих осіб, які намагаються приховувати від громадськості реальні доходи/витрати, та зацікавлені у використанні чужих банківських карток.
Розширення в Україні списків підсанкційних осіб, яким банки автоматично закривають усі рахунки назавжди або до закінчення термінів санкцій.
Запровадження після повномасштабного вторгнення рф санкцій щодо росіян, чиї картки у російських банках припинили приймати у всьому світі (за винятком окремих країн). Після чого вони почали перекуповувати іноземні банківські картки для поїздок за кордон, і українські в тому числі.

У банках знають про це явище і, звичайно, не заохочують його. Людям постійно нагадують, що вони не повинні передавати свої картки третім особам. Це записано у всіх базових договорах фізосіб із банками. Проте, визнають, що в чинному законодавстві немає прямої заборони на це і, відповідно, суворої відповідальності (у т.ч. кримінальної).

«Прямої заборони на таку дію ані Закон «Про платіжні послуги», ані положення Національного банку, що регулює порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, не містять. Але обидва документи зобов’язують користувача, якому надано картку, «зберігати та використовувати електронний платіжний засіб, відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом», а також «не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права», — уточнив «Мінфіну» начальник управління електронної комерції Юнекс Банку Денис Гавриков.

Що говорить Нацбанк

Щоб розібрати ситуацію, «Мінфін» надіслав відповідний запит до Національного банку, де, загалом, підтвердили відсутність прямої заборони на передачу користування рахунком третій особі, якщо ця передача не була попередньо оформлена. Наприклад, не було оформлено доручення на іншу людину.

У НБУ пройшлися всією законодавчою базою. Нагадали, що ст. 1066 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором банківського рахунку банк зобов’язується приймати та зараховувати на рахунок, відкритий клієнту (власнику рахунку), кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування та видачу відповідних сум із рахунку та проведення інших операцій за рахунком.

«Банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права з розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком та клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на кошти, що знаходяться на банківському рахунку», — йдеться в офіційній відповіді НБУ для «Мінфіну».

Порядок відкриття/закриття рахунків регулюється профільною нацбанківською інструкцією, затвердженою Ухвалою НБУ № 162 від 29 липня 2022 року. У ній обумовлено користування рахунками фізособами та ФОПами (фізособами-підприємцями):

власником рахунку;
довіреною особою на підставі нотаріально завіреної довіреності/копії;
іншою довіреною особою, визначеною законодавством: опікуни малолітньої особи (дитини до 14 років), прийомні батьки, опікуни недієздатної особи.

А в законі «Про платіжні послуги» уточнюється, що ініціювати платежі можуть як власники рахунку та уповноважені особи, так і ті, хто провадить стягнення — йдеться про випадки з примусовим стягненням за рішеннями судів (судовими виконавцями).

Людині забороняється передавати інформацію про рахунок не уповноваженим особам. А якщо користувач хоче комусь відкрити доступ до свого рахунку, то має оформити довіреність. Крім того, власник картки зобов’язаний відразу повідомити банк про втрату платіжного інструменту, як тільки це виявить.

Проте, якщо власник рахунку порушить усі свої зобов’язання та не виконає всіх цих правил, йому ніхто штраф не випише та до в’язницю не посадить. Якщо його провина не призведе до інших порушень українського законодавства, наприклад, до фінансування тероризму, відмивання грошей або інших порушень, що караються кримінально або адміністративно.

«Справді, у законодавстві України відсутня пряма заборона на передачу (тимчасово/назавжди) права на користування рахунком іншій особі (на кшталт надати рахунок в „оренду“), однак і не передбачено таке право. Відповідно, не передбачено як адміністративної, так і кримінальної відповідальності», — підтвердили в Національному банку.

Що загрожує порушникам

Головний наслідок для людей, яких викриють у передачі карток стороннім, — фінансові втрати. Банк не відшкодує людині збитки, якщо з рахунку пропадуть кошти, хоча зазвичай робить це після розслідування (таке розслідування, зазвичай, триває до 3 місяців).

Якщо переданий в оренду картковий рахунок використовуватиметься для незаконних операцій, то власника можуть притягнути до відповідальності за співучасть, за що йому загрожує від штрафу до кримінальної відповідальності.

«Якщо карткою в обхід усіх правил користувалися PEPs (політично значущі особи), то це може характеризуватися, як відмивання коштів. Те ж саме, якщо рахунок використовувався для виплат «сірих» зарплат. Ще суворішими будуть заходи, якщо мова зайде про правопорушення, пов’язані з фінансовим моніторингом та легалізацією коштів, отриманих злочинним шляхом.

Якщо ви передавали під це свою картку — ви співучасник із відповідальністю, що випливає з чинного законодавства. До того ж, прогнозую, що може понести відповідальність і банк, який не вгледів за таким клієнтом. До фінустанови можуть застосовуватися жорсткі санкції за таке, аж до позбавлення ліцензії”, — запевнив Олександр Карпов.

Водночас, у банках визнають, що самі вкрай рідко виявляють несанкціоноване використання карток сторонніми особами. Найчастіше це трапляється у двох випадках: або в людини зникли гроші з рахунку і банк проводить розслідування, або виникла підозра у відмиванні грошей — спрацював фінмоніторинг. В інших випадках банки не стежать за своїми клієнтами.

«Окрім випадків, коли користувач картки сам повідомить банк про її використання третьою особою, банк не має інструментів дізнатися про це самостійно. Звичайно, якщо не йдеться про якісь підозрілі операції, на які може відреагувати система моніторингу», — підтвердив Денис Гавриков.

Але якщо власника рахунку вже спіймали на передачі картки (без довіреності), то потрібно бути готовим до блокування і навіть примусового закриття рахунку.

«У разі наявності у банку підозри щодо несанкціонованого використання рахунку/платіжної картки/мобільного додатка банк має право їх заблокувати та вимагати від клієнта надати пояснення щодо проведених операцій. У разі виникнення підозри на використання рахунку з метою вчинення кримінальних протиправних діянь банк звертається до правоохоронних органів», — повідомили «Мінфіну» у пресслужбі ПУМБ.

Хоча фінансисти й визнають, що людина завжди може заявити силовикам та банку, що втратила картку та операції за рахунком здійснювала не вона. Це може підтверджуватись даними з відеокамер у банкоматах та торгових мережах, якщо карткою користувалася третя особа, яка отримала рахунок в оренду. Те, що рахунок не був вчасно заблокований, найчастіше у таких випадках виправдовують тим, що власник із запізненням помітив втрату пластику.

Неквапливість або навіть дурість користувача — ще не злочин. Тож силовикам доведеться докласти зусиль, щоб довести його злий намір, брехню та злочини, якщо вони захочуть його у чомусь звинуватити. Банкіри ж, зі свого боку, заблокують рахунок і, найімовірніше, закриють його в примусовому порядку за порушення умов договору, що не повинно завадити цій людині відкрити рахунок в іншому банку. Лише деякі банки обмінюються своїми «чорними» списками клієнтів, а більшість навіть не дізнаються про пригоди нового клієнта в інших фінустановах.

«У нашій країні діє презумпція невинуватості. Це означає, що власник картки не повинен виправдовуватись за використання рахунку або щось доводити. Правоохоронні органи мають довести свої підозри, якщо людині будуть пред’явлені офіційні звинувачення. Але, треба сказати, що якщо силовики матимуть мету, то, найімовірніше, зможуть простежити використання карти.

Це вже доведено на фактах декількох справ, про які мені відомо, хоча, напевно, їх значно більше. Відмивання коштів та фінансування тероризму — це серйозні злочини, які вміють розслідувати, коли справді хочуть”, — запевнив «Мінфін» старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець.

Побутові порушення та шахрайства

Втім, якщо після передачі рахунку в оренду він не використовувався в жодних злочинних схемах, відмиванні грошей, а застосовувався для звичайних оплат — банк про це, найімовірніше, ніколи не дізнається. Так само, до речі, як і про випадки, коли однією карткою користуються члени сім’ї, наприклад, рахунком батька/чоловіка користується дружина чи дитина.

Українські касири у торгових мережах, аптеках, АЗС давно не перевіряють імена, вказані на пластиці. До того ж, у багатьох магазинах працюють точки самообслуговування, де покупець взагалі розплачується, як хоче. Головне для торговців — отримати оплату.

«Якщо йдеться про звичайні, нічим не видатні розрахункові операції карткою, банк не може жодним чином з’ясувати, хто фактично прикладав картку до терміналу в магазині. Але в цьому, насправді, немає сенсу, адже передача картки дитині або дружині/чоловіку на короткий час — неймовірно поширена в усьому світі операція. Будь-які спроби боротися з цим приречені», — вважає Денис Гавриков.

Про такі побутові порушення відомо й регулятору.

«Існує практика використання карток родичами за згодою власника платіжної картки (здійснення оплат у магазинах, зняття готівки тощо). Оскільки операції здійснюються з використанням вірних даних картки (фізична присутність картки в терміналі, номер, пін-код, CVV тощо), для банку такі операції класифікуються, як проведені користувачем. До Управління захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ періодично надходять звернення, в яких заявники, окрім іншого, повідомляють про факт використання платіжної картки, емітованої на ім’я заявника, родичами за згодою заявника або з його відома», — повідомили «Мінфіну» в Нацбанку.

Що можна робити з рахунком

«Мінфін» уточнив у юристів можливості з використання своїх банківських рахунків.

Помічник адвоката АБ «Сергій Пагер» Світлана Попадюха уточнила нам, що за чинним законодавством клієнт банку має право:

Самостійно розпоряджатися грошима на своїх рахунках із дотриманням вимог та обмежень, встановлених законодавством та умовами договору.
Використовувати для здійснення розрахунків платіжні інструменти, передбачені законодавством та договором.
Отримувати інформацію про надходження коштів на рахунки у вигляді виписок.
Отримувати готівку за умови наявності коштів на рахунку, відповідно до режиму рахунків та умов договору.
Вимагати своєчасного та повного здійснення розрахунків та інших послуг, обумовлених договором.
Отримувати у банку поточні та/або позачергові виписки, що відображають рух коштів за рахунками.
У разі незгоди зі зміною банком тарифів та/або інших умов обслуговування, відмовитися від послуг банку та розірвати договір із урахуванням його вимог.
Подавати усні та письмові звернення та отримувати відповідь банку тощо.

Вона також уточнила, за що перед клієнтами несуть відповідальність фінустанови, що надають платіжні послуги:

Порушення постачальником платіжних послуг платника терміну виконання платіжної операції.
Порушення постачальником платіжних послуг одержувача терміну зарахування коштів за платіжною операцією на рахунок одержувача, виплати їх у готівковій формі та/або забезпечення доступності коштів.
Порушення постачальником платіжних послуг терміну повернення коштів у разі неможливості встановлення належного одержувача або у разі неявки одержувача готівкового переказу.
Помилкова платіжна операція на рахунок неналежного одержувача.
Помилкова платіжна операція з рахунку неналежного платника.
Платіжна операція з рахунку платника без законних підстав або внаслідок інших помилок.

Якщо людина хоче, щоб її рахунком користувався хтось ще, вона має право випустити до неї додаткову картку та оформити її на свою людину.

Світлана Попадюха пояснила відповідальність тих, хто користується карткою незаконно, пославшись на позицію Великої Палати Касаційного кримінального суду в ухвалі від 14.02.2019 у справі № 454/420/17. Судді дійшли висновку, що незаконне заволодіння банківською карткою кваліфікується за ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України, як викрадення, присвоєння, вимагання офіційних документів, та карається штрафом до 50 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн) або обмеженням волі на термін до 3 років.

«Згідно із Законом України „Про інформацію“, документ — це матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передача у часі та просторі. Верховний суд дійшов висновку, що банківська картка підпадає під характеристику офіційного документа, а тому є предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу», — уточнила Світлана Попадюха.

Водночас, юристи не наводять прикладів із притягненням до відповідальності людей, які передавали/отримували рахунки в оренду. Найчастіше до суду залучають тих, хто викрав гроші з чужого рахунку — за карткою, яку вкрали чи втратили. Однак, навіть у цих випадках справа не доходила до в’язниці, а лише до громадських робіт.

«Наприклад, вироком Шевченківського районного суду Чернігова у справі № 727/3355/21 від 19.04.2021 було встановлено, що чоловік на дорозі знайшов банківську картку (з безконтактною технологією проведення платежів). Надалі викрав із банківського рахунку кошти шляхом безконтактного розрахунку. Особа визнана винною у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1. ст. 357 КК України та ч. 1 ст. 185 КК України, йому призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та громадські роботи на термін 100 годин», — розповіла представник АБ «Сергій Пагер».

Як НБУ пропонує боротися з картковими злочинами

У Національному банку «Мінфіну» повідомили, що виступають за криміналізацію відповідальності за картковими злочинами. За участю НБУ було розроблено та спрямовано до Верховної Ради відповідний законопроєкт (№ 6295).

Парламентський Комітет із питань правоохоронної діяльності вже рекомендував Раді прийняти законопроєкт за основу. Хоча документ ще не виносився на голосування.

Документом передбачено підвищення низки штрафів, а також запровадження позбавлення волі на термін до 3 років та 5-ти (при повторному порушенні) за підробку платіжних інструкцій та інструментів (карток у тому числі) та іншого доступу до банківських рахунків, електронних гаманців, а також їх використання та збут.

Це не стосується добровільної передачі банківських карток, банківської інформації, тому за це не передбачається позбавлення волі.

АО «Кравець І Партнери»

Мошенники придумали новую схему воровства денег с карт, используя “вслепую” покупателей на кассах

Max — Sun, 20 Dec 2020 09:24:17 +0000

В Киеве стала популярна схема по обналичиванию денег с украденных либо подделанных банковских карт. Мошенники пристают к людям на кассах супермаркетов/магазинов – предлагают своей карточкой оплатить небольшую покупку в обмен на наличные деньги.

“К покупателю подходят и предлагают свою карту. “Очень нужны наличные, а банкомат не работает. Давайте я оплачу своей картой вашу покупку, а вы мне – наличную оплату”. Обыватель не видит в этом подвоха, ведь его покупка оплачена и чек он получил, потому спокойно соглашается. Ему и в голову не приходит, что он имеет дело с преступником, который украл чужую карту или подделал ее”, – рассказал “Стране” финансовый аналитик Василий Невмержицкий.

Схема работает только на небольших покупках: до 500 грн с картами MasterCard и до 1000 грн с VISA. Поскольку выше этих сумм, нужно вводить пин-код, которого жулик не знает.

Цель схемы – получить наличные деньги с карты (преступники не знают пин-кода, потому не могут снять кэш в банкомате).

Обычно счета обворовывают в двух случаях:

Если карточку украли, скажем, карманники. В этом случае, жуликам важно по скорее ее обналичить, пока хозяин не заметил пропажу и не заблокировать карту.
Если банковскую карту подделали после кражи карточных данных. Либо после взломов в интернете, либо после установки на банкоматах считывающих устройств: преступники делают это скрытно, а потом собирают данные о карточках. После чего происходит подделка пластика. Деньги также стараются украсть быстро, ведь люди получают от банка смски о транзакциях и могут быстро заблокировать карту, если увидят чужую операцию.

Людям настоятельно советуют не помогать мошенникам – отказывать, когда посторонний человек предлагает оплатить покупки на кассе. А лучше даже обратить на это внимание охранников торговой точки.

“Если человека обманом подтолкнули к содействию преступлению – он жертва. Жертва обмана, которого использовал мошенник. Но если выяснится, что преступник вступил в сговор, например, с кассиром супермаркета, чтобы тот поставил воровство на поток (брал у людей наличные, а проводил безналичную оплату) – это будет соучастие, и кассира будут привлекать к уголовной ответственности. Впрочем, это не значит, что простым людям нужно помогать жуликам из-за безнаказанности. Этого все равно делать нельзя”,- прокомментировал “Стране” ситуацию старший партнер адвокатской компании “Кравец и партнеры” Ростислав Кравец.

Отдельной статистике по “магазинной” схеме карточного мошенничества нет.

Есть лишь общая статистика о карточном мошенничестве за предыдущий период, которая подтверждает лишь общую тенденцию – по активизации атак преступников на карточные счета населения.

Нацбанк зафиксировал за первое полугодие 2020 года увеличение количества незаконных операций с картами на 36,9% (до 47,5 тысяч штук), а объем финансовых потерь вырос на 19% (до 86,4 млн гривен).

СТРАНА

АО «Кравец и Партнеры»

“Спрашивают – где подпись?”. Появилась новая схема воровства денег с банковских карт украинцев

Max — Sat, 07 Nov 2020 13:35:09 +0000

Мошенники стали активно пользоваться новой схемой воровства денег с карточных счетов людей — она завязана на отсутствие подписи владельца карты на оборотной стороне пластика.

Преступники звонят людям, представляются работниками службы безопасности банка, и требуют сфотографировать карточку и бросить фото (через мессенджер). На человека давят угрозами блокировки счета.

“Жулик заявляет, что у человека не подписана банковская карта, и на это пожаловалась торговая точка, в которой он рассчитывался. Потому банк заблокирует ему карточный счет, поскольку нарушено правило о наличии подписи. Единственная возможность не блокировать — это, если держатель карты сфотографирует карту с двух сторон, и отправит ему. Якобы так банк сможет удостоверится, что карту уже подписали. Как только мошенники получают фото карты, — со счета начинают исчезать деньги. Такую информацию нельзя никому предоставлять”, — рассказал “Стране” финансовый аналитик Василий Невмержицкий.

Отсутствие подписи на платежной карте — распространение явление, потому мошенники, которые обзванивают людей и запугивают, почти всегда угадывают с этим нарушением. Согласно требованиям банка, каждая карта должна быть подписана человеком на оборотной стороне: роспись должна стоять рядом с CVV-кодом банка (он вводится при расчете в интернете). Без такой подписи карта считается недействительной, и, де-юре, ей нельзя пользоваться.

То есть торговые точки не должны ее принимать к оплате, а человек не должен платить. Однако на практике это не так. Большинство банковских карт украинцев не подписаны, однако везде принимаются к оплате. Кстати, не только в Украине, но и за границей.

Кассиры чаще всего пренебрегают этим правилом. Требование по подписи было жестким пока люди подписывали чеки во время оплаты картой с магнитной полосой. Торговец сличал подпись на своем чеке с подписью на карте, чтобы удостоверится, что карту не украли и с ним рассчитывается настоящий держатель пластика. Однако со временем банковские карты стали массово переводить на чипы (еще снабдили PayPass — бесконтактная технология), и подпись на чеке больше не нужна. Ее не нужно сличать с росчерком на карте. Теперь человек вводит в терминале PIN-код, то есть подписывает расчеты им.

Потому кассиры перестали следить за подписью на картах. А вспомнили об этом мошенники, когда выдумывали новую схему, и стали запугивать людей, которым даже не объяснили эти нюансы.

“Очевидна недоработка банка. Есть правила, и подпись должна присутствовать на оборотной стороне карты, просто этим пренебрегают, поскольку транзакции подписывают PIN-кодом. Хотя на самом деле, в самом банке при выдаче карты человеку должны были объяснить этот момент, и более того — настоять, чтобы человек подписал карту в присутствии банковского работника. Тогда проблемы бы не было”, — прокомментировал “Стране” ситуацию директор Украинской межбанковской Ассоциации членов платежных систем ЕМА Александр Карпов.

Согласно действующим правилам, если человек разглашает банковскую информацию, такую как реквизиты карты (номер, CVV-код, PIN-код и пр.), и после с нее исчезают средства, то банк не компенсирует ему этот убыток. Держателя признают виновным в нарушении правил пользования пластиком.

Возмещение всего украденного с карточного счета человека происходит по принципу невиновности. Если банк может доказать, что его клиент что-то нарушил — не возмещает ничего, если не докажет — обязан компенсировать. Как только исчезает сумма, финансисты обязаны провести свое расследование. Когда выясняется, что оплата (в интернете/торговой точке/снятие в банкомате) проводилась с введением PIN-кода, который знает только человек, то его, скорее всего, признают виновным во всем.

“В банках проводят расследование по каждому случаю хищений, и после принимают решение. Бывает, что людям возмещают ущерб, но чаще им все-таки приходится судиться с финучреждением, чтобы получить компенсацию. Обычно судятся по пропажам крупных сумм на дебетных картах или когда разворовывают кредитный лимит. При пропаже 500-1000 грн тяжбы возникают крайне редко”, — рассказал “Стране” старший партнер адвокатской компании “Кравец и партнеры” Ростислав Кравец.

Схема с подписью на карте, конечно, не единственный трюк карточных преступников. В последнее время они активно наживаются на теме коронавируса, поскольку она остается актуальной в Украине и по всему миру.

“Вариантов мошенничества и взломов карточных счетов масса. Например, людям предлагают бесплатные мобильные приложения/программы, которые якобы отслеживают заболеваемость COVID-19 на вашей улице. Или звонят под видом врачей, заявляя, что близкий оказался в больнице или обсервации, и просят срочно оплатить какой-то анализ или препарат, и сразу дают номер своей карты. Стариков жулики пугают тем, что в карантин не будет работать их пенсионное удостоверение. И уговаривают перевести пенсию и все сбережения на новый счет. И по ходу выуживают данные их карт, чтобы обобрать. Когда шли отмены и переносы туристических поездок, появлялась масса мошеннических сервисов, которые якобы помогали получить возврат денег за поездку. А на самом деле грабили счета людей после ввода банковских реквизитов”, — привел “Стране” несколько примеров Александр Карпов.

Активизацию карточных мошенников недавно подтвердил Нацбанк, когда публиковал отчет: по его данным, в январе-июне 2020 года количество мошеннических операций с картами выросло в 1,4 раза (до 47,5 тысяч штук), а их общий объем — на 10% (до 86,4 млн гривен).

Чем активнее люди пользуются пластиком во время карантина, тем чаще попадаются на удочку жуликов.

СТРАНА

АО «Кравец и Партнеры»

Важная информация для собственников банковских карт в Украине

Max — Fri, 05 Jun 2020 20:54:58 +0000

Новые банковские технологии позволяют сторонним организациям и кредиторам выдававшим кредиты списывать без какого-либо согласия средства с банковских карт должников. Как это не допустить и как это возможно Вы узнаете из этого видео.

Если видео будет для вас полезным, не забывайте поставить лайк, подписаться на канал и поделиться ссылкой со своими друзьями. А также присоединяйтесь к каналу Ростислава Кравца в Телеграм.

✔ Запись на консультацию: https://wa.me/380442296950 (сам номер телефона +380-44-229-6950) или по электронной почте info@knpartners.com.ua

АО «Кравец и Партнеры»

Адвокат сообщил о новых правилах для владельцев банковских карт

Max — Sat, 02 May 2020 13:37:32 +0000

После вступления в силу закона Украины, направленного на борьбу с легализацией доходов, полученных в результате преступлений, если клиент банка имеет карточку банка, то он может в течение суток пополнять эту карточку несколько раз в сумме до 5000 грн.

Об этом в комментарии ГолосUA cообщил адвокат Ростислав Кравец.

«Если вы клиент банка, и данные о вас есть у банка, вы можете пополнять свою карточку несколько раз в сутки суммами, которые не превышают 5000 гривен», — пояснил адвокат.

Р.Кравец отметил, что есть разница в условиях пополнения карточки на сумму до 5000 грн и на сумму свыше 400 тысяч гривен.

«Если карточка пополняется на сумму свыше 400 тысяч гривен, то эти средства подпадают под финмониторинг, нужно будет объяснить происхождение суммы. А если до 5000 грн, то личность человека, который осуществляет платеж, должна быть идентифицирована», — пояснил юрист.

Как сообщалось, 28 апреля, в Украине начал действовать закон, направленный на борьбу с легализацией доходов, полученных в результате преступлений. Согласно документу, с сегодняшнего дня банки будут жестко мониторить все финансовые операции с наличными (внесение, перевод, получение денежных средств), а также денежные переводы в Украине и из-за границы от 5 тыс. грн. Пополнить карту через терминал на сумму более 5 тыс. грн без идентификации будет невозможно. Однако это не касается переводов денег с карты на карту, поскольку банковская карта — это уже идентифицированный продукт, и банк имеет информацию о владельцах карт.

ГолосUA

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Важная информация для всех держателей карт Ощадбанка | Адвокат Ростислав Кравец

Max — Tue, 18 Feb 2020 11:56:31 +0000

В связи с особенностями предоставления кредитных лимитов держателям карт Ощадбанка и в первую очередь по зарплатным проектам бюджетников, учителей, врачей. А кроме того подключение услуг смс-информирования для пенсионеров и возникающих непредвиденных и незапланированных долгах рекомендую посмотреть это видео и обратиться с письменным заявлением в отделение выдавшее Вашу карту об закрытии кредитных лимитов, а пенсионерам, которым не нужна услуга смс-информирования об отключении данной услуги.

Будьте внимательны. За последние несколько лет НБУ и государственные институции устранились от защиты прав клиентов финансовых учреждений превратив их исключительно в декларативные из ранее существующих реальных.

Запись на консультацию: https://wa.me/380442296950 (сам номер телефона +380-44-229-6950) или по электронной почте info@knpartners.com.ua

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

За долги по коммуналке с карт украинцев спишут деньги

Max — Tue, 08 Aug 2017 11:32:29 +0000

Счета должников будут вычислять с помощью единой автоматизированной системы.

В Украине планируют арестовывать банковские счета и блокировать карточки должников по коммуналке. Под раздачу могут попасть и те, кто не выплатил кредит. Такой законопроект внес в парламент президент. Причем делать это будут с помощью автоматизированной системы ареста счетов. Эксперты говорят, что если это случится, то люди совсем перестанут доверять банкам.

Долг могут снять с карточки

В Верховную Раду подан неотложный президентский законопроект №6232, одна из статей которого вводит систему автоматизированного ареста средств. С ее помощью можно по решению суда накладывать арест на средства, находящиеся на банковских счетах должников, и изымать их.

По словам экс-министра ЖКХ Алексея Кучеренко, в случае принятия законопроекта, он развязывает руки монополистам, которые смогут беспрепятственно списывать свои долги.

«Например, если у вас задолженность по квартплате или вы пытаетесь доказать, что вам начислили лишнее за тепло и временно не оплачиваете коммуналку, в это время у вас могут снять деньги со счета в банке. А если у вас кредитная карта, то могут еще и в кредит вогнать», — возмущается он.

«В банках перестанут держать депозиты»

Эксперты говорят, что запуск такой системы — одно из требований МВФ, которое ранее было отсрочено. По словам юриста Ростислава Кравца, загвоздка в том, что на активы и счета арест будет накладываться автоматически, а сам должник узнает об этом уже по факту. «Человека могут и не вызвать в суд, а узнать о том, что ему заблокировали карту, он сможет только уже когда придет снимать с нее деньги», — поясняет Кравец.

Финансовый эксперт Алексей Кущ также подтверждает, что украинцы могут даже не знать о судебном заседании. «Сейчас обнаружить счета должников сложно. А вот когда все банки будут подключены к единой автоматизированной системе ареста счетов, то все будет как на ладони. Поэтому должник не сможет открыть другой счет — система его сразу заблокирует. Но по законопроекту заблокировать счет можно не только по решению суда, но и с помощью судебного приказа (что делается гораздо быстрее). Должника в суд могут по разным причинам не вызвать, а решение он может также и не получить, например, потому что не живет по этому адресу или почта документы задержала. В результате если в течение 10 дней судебный приказ не оспорен в суде, то деньги с должника будут сняты и перечислены кредитору», — говорит Кущ.

Такие действия приведут лишь к тому, что люди еще больше не будут доверять банкам. «Люди и так откладывают платежки, потому что не могут потянуть такие суммы. А если такой проект будет принят, то украинцы перестанут держать в банках депозиты», — уверен экономист Андрей Блинов.

Когда законопроект будет принят, неизвестно. Как рассказал «Вестям» первый замглавы комитета ВР по вопросам правовой политики и правосудия (который и отвечает за этот законопроект) Леонид Емец, вряд ли в ближайшие две недели. «Теоретически он пока может быть рассмотрен разве что на комитете», — сказал он.

Анастасия Кучкина, Тарас Козуб, ВЕСТИ

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

На Закарпатье мошенники обокрали владельцев карт «ПриватБанка»

Max — Tue, 12 May 2015 13:27:23 +0000

Один звонок с банковского вполне официального телефонного номера, и все деньги с банковской карты «улетели».

На какую сумму обчистили людей в Закарпатской области?

И о скандале в соцсетях расскажет корреспондент «Подробностей» Марина Коваль.

Все эти женщины работают в одной гимназии — в горном селе Буштино в закарпатской области. И все они в один день стали, говорят, жертвами мошенников.

«Позвонили и представились, что это Служба Безопасности банка и сказали, что с моей карточки пытаются перевести деньги», — рассказывает потерпевшая Ольга Рущак.

Звонили с официального номера «Приватбанка», он сохранился в телефоне одной из женщин во входящих звонках.

«Полностью назвали мою фамилию, мой домашний адрес, мое место работы, все, номер карты все переводы, даже которые я делала два дня назад», — рассказывает потерпевшая Ольга Рущак.

Не поверить, что кто-то другой, а не сотрудник банка может располагать такими данными, было трудно.

Поэтому женщины назвали три цифры кода с обратной стороны карты. Звонившие, а всем троим обманутым женщинам звонили разные люди, был мужской голос и женский. Объяснили одно и то же — это нужно для блокировки карты, чтобы с нее не украли деньги.

«Я ему назвала, уже дальше я узнала, что это такое тайная информация», — рассказывает потерпевшая Ольга Рущак.

И буквально сразу же деньги начали «утекать». В тот день заявления в Тячивскую районную милицию подали не только эти три женщины. Еще четверо их коллег по гимназии, и двое жителей села — все они клиенты «ПриватБанка».

В общем украли больше 100 тысяч гривен и перевели на счет интернет-магазина, зарегистрированного в России.

Так, во всяком случае, указано в распечатке Приватбанка, которые получили пострадавшие.

Официальный же ответ из банка — был такой.

«Анализ сложившейся ситуации показал, что ваше отношение с третьими лицами носят гражданско-правовой характер и находятся вне зоны ответственности банка. Мы рекомендуем вам обратиться в правоохранительные органы», — рассказывает об ответе «ПриватБанка» потерпевшая Ольга Подлужная.

«Это мошенничество с использованием электронно-вычислительной техники с помощью сети Интернета», — объясняет начальник сектора по борьбе с киберпреступностью УМВД в Закарпатской области Любомир Цьока.

Эксперты же считают, что получить данные клиентов, да еще и такие подробные, без помощи сотрудников банков практически невозможно.

«По статистике, как раз нарушение информационной безопасности в этих нарушениях задействованы внутренние, это называется — инсайдерские стороны», — объясняет ведущий научный сотрудник института кибернетики, доцент кафедры математических методов защиты информации КПИ Алексей Фаль.

Скандал разгорелся публично на странице зампредседателя правления «Приватбанка» Олега Гороховского в Facebook.

Люди завалили его жалобами — мол, они рассчитывали на один курс, указанный на сайте финансового учреждения, а банк задним числом, по операциям еще с первого сентября прошлого года, списал теперь совсем по-другому.

– У меня снята банком крупная сумма денег с таким примечанием: «Корректировка сумм по операциям в иностранной валюте». Причем деньги сняты даже с карт, по которым вообще не было операций в иностранной валюте! Как же так? Я переводила деньги по курсу банка, который был на сайте «Приват24″.

– Списали деньги, непонятно за какую корректировку. Мало того, что «Приват» поимел своих клиентов на двойной конвертации, так еще и нагло обокрал.

– На каком основании Вы задним числом делаете корректировку? А двумя годами раньше?

– Завтра будет минус миллион, потому что просто так захотелось «ПриватБанку».

Гороховский возмущенным клиентам посоветовал «обсуждение корректировок вести на других страницах». Те же, кто обратился в банк официально получили стандартные ответы — клиент обязан погасить задолженность.

«Ответственность должно нести само финансовое учреждение, которое, так поступило со своими вкладчиками. Тяжело говорить о технических сбоях — это маловероятно. Это просто было сделано с целью заработать денег. Ничего личного — исключительно бизнес», — объяснил адвокат Ростислав Кравец.

Одураченные мошенниками клиенты в селе Буштино теперь ждут расследования. Возмущенные клиенты, написавшие в Фейсбук, обещают дойти до суда.

Марина Коваль. Юрий Ковалев. Ольга Теребинская. Подробности, Телеканал «Интер». Закарпатская область.

Адвокатская компания Кравец и Партнеры