У Раді з’явився законопроект №8401, який передбачає внесення цілого переліку змін до Податкового кодексу. Йдеться фактично про скасування податкових пільг, які дали бізнесу на початку війни. У тому числі, щодо переходу на сплату податку в 2% від обороту та податкових перевірок.

Сам законопроект не став особливим сюрпризом. Його розробку раніше анонсував голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев. Адже на відміну податкових послаблень українська влада підписалася у меморандумі з МВФ.

“Мета законопроекту – виконання Україною зобов’язань у рамках меморандуму про економічну та фінансову політику, відповідно до якого Україна взяла на себе зобов’язання якнайшвидше відновити довоєнний стан податкової політики”, – написав у своєму Телеграм постійний представник Кабміну в парламенті Тарас Мельничук.

Тобто особливі проблеми із ухваленням цього проекту навряд чи будуть. Очікується, що його норми почнуть діяти із липня цього року.

Що це означає для бізнесу?

“Для великого бізнесу, імпортерів, які свого часу перейшли на “спрощенку” під 2% великої катастрофи не буде. Багато хто вже й так повернувся на колишню схему зі сплатою ПДВ, а ті, хто не повернувся, може платити. А от дрібний бізнес може серйозно постраждати, адже доведеться вираховувати вдвічі більше податків”, – каже аналітик АЦ “Об’єднана Україна” Олексій Кущ.

“А що, війна хіба вже закінчилася, чи ми можемо розраховувати на довоєнні умови ведення бізнесу? Підприємці й так ледве виживають. Багато хто, попрацювавши кілька місяців на генераторах, уже закривається – не тягне витрат на паливо, а цінники на свій товар підвищити не можуть “Якщо ще за податками доведеться платити більше, буде масове закриття дрібного бізнесу”, – зазначив голова громадського об’єднання SAVEФОП Сергій Доротич.

Розбиралися у ситуації з податками.

Скасування пільг, повернення податкових перевірок та касових апаратів

Законопроект №8401 розробив і подав до парламенту Кабмін.

У пояснювальній записці необхідність вносити зміни до Податкового кодексу пояснюють тим самим меморандумом з МВФ. “Зобов’язання, зокрема, передбачають внесення змін до законодавства щодо обмеження з 1 липня 2023 року дії мораторію на проведення податкових перевірок, особливостей застосування спрощеної системи оподаткування у вигляді єдиного податку у розмірі 2%, норм про незастосування відповідальності за порушення вимог закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тощо”, – наголошується в пояснювальній записці. В уряді підрахували, що тільки скасування схеми з податком 2% дозволить додатково залучити до бюджету цього року близько 8 млрд гривень. Загалом очікується велике зростання надходжень як до місцевих, так і до державного бюджету.

Які саме зміни прописані у проекті? Зазначимо ключові пункти.

1. Скасується можливість сплати податку 2% від обороту. Підприємства повертаються на колишні схеми зі сплатою прибуток і ПДВ. У проекті прописано, що для фізосіб-підприємців 1 та 2 груп зберігається можливість до закінчення військового стану сплачувати єдиний податок у розмірі 2% від обороту. Але наступна приписка – “але не пізніше 1 липня 2023 року” практично ставить хрест на можливості збереження пільг. Якщо, звісно, війна не закінчиться до липня. “Бізнес чекає на дворазове підвищення єдиного податку – платили 2% від обороту, буде 5%. Зараз, коли на рахунку буквально кожна копійка, ці витрати для багатьох можуть стати критичними. Тим більше, що зростуть і інші податки”, – каже Сергій Доротич.
2. Скасовується можливість для ФОПів 1 та 2 груп не платити ЄСВ.
3. Скасовується мораторій для проведення документальних перевірок. Зазначимо, що податківці вже активно готуються до поновлення перевірок. Є план більш ніж на 4 тисячі рейдів.
4. Повертаються обмеження щодо термінів подання податкової звітності, адміністративного опротестування тощо. Такий фактор, як, наприклад, перебої з електроенергією, через які підприємець може не встигнути подати звіт вчасно, у новій податковій реальності, схоже, не враховується.
5. Скасовується мораторій на штрафи. На початку війни з бізнесу зняли штрафи за багато порушень з податків та ЄСВ, а також за невикористання касових апаратів. З липня усі ці “бонуси” знімуть.
6. По касових апаратах окремо прописано поновлення заборони працювати офлайн – без виданих фіскальних номерів (чеків).
7. За штрафами – за порушення, виявлені під час перевірок з 1 липня 2023 року та протягом 30 днів після закінчення військового стану, будуть штрафи, але не буде пені. Але сума податкового зобов’язання не підлягає оскарженню.

“А що – війна вже закінчилася?”

Однією з найсерйозніших змін експерти вважають скасування “схеми 2%”. Вона працювала з початку війни, і, по суті, дозволила багатьом компаніям “стати ФОПами”, перейти на спрощенку і платити лише 2% від обороту.

Поступово цю схему почали блокувати, зокрема, для імпортерів, яким повернули ПДВ на продукцію, що поставляється. Але на податку 2% і зараз залишається багато компаній.

За даними “Опендатабот”, на ставку 2% перейшло понад 160 тисяч фізосіб-підприємців та близько 40 тисяч компаній. Згідно з опитуваннями цього ресурсу, 26% підприємців вказали, що така податкова модель сильно допомогла їхньому бізнесу.

Тому зараз чимало противників скасування цієї схеми.

“Незважаючи на те, що це одна з домовленостей з МВФ, в умовах війни бізнес потребує підтримки, у тому числі, за рахунок фіскальних механізмів та мінімального втручання у господарську діяльність. Тому потрібно шукати інші компенсаторні механізми, особливо для дрібного та середнього бізнесу”, – каже голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

“Платили 2% від обороту, з липня доведеться знову платити 5%. Плюс – повертається ЄСВ. Тобто зростання з податків для бізнесу – більше ніж удвічі. А у нас що – війна закінчилася вже? Сьогодні бізнесу і так важко – повітряні тривоги, перебої з електроенергією, і все це на тлі зниження купівельної спроможності людей. Дивлюся, як гасне ейфорія з приводу генераторів. Багато хто знайшов гроші на покупку, попрацював пару місяців, а зараз розуміє, що не тягне: витрати на паливо, обслуговування різко знизили прибутковість бізнесу. Декого взагалі в мінус загнали. А “генераторна націнка” не скрізь можлива – люди просто не готові платити більше. Тому і без підвищення податків зростає кількість підприємців, які або вже закриваються, або думають зробити це найближчим часом. “Зайві” податки тільки прискорять цей процес. Я вже не кажу про те, що за традицією податкові новації у нас чомусь плануються не з початку нового звітного періоду, а якраз у середині року”, — обурюється Сергій Доротич. Він також дивується, що не зробили послаблень із податків навіть для підприємців-переселенців. “Вони і так усі втратили, і їх з податками потрібно дати спокій на найближчі п’ять років. Але про це чомусь не подумали”, – додав Доротич.

“Податкові послаблення і вводили дивно, і скасовують так само. На початку війни дозволили перейти на податок у 2% торговим мережам та імпортерам, які і так навряд чи закрилися б. При цьому така схема не підходить для виробничих підприємств, тому вітчизняні товари відразу стали програвати імпорту. Те, що зараз 2%-й податок для компаній скасовують, на мою думку, правильно. Вони цілком в змозі платити. Але ось для ФОП скасування податкових пільг може стати просто вбивчою, так як податки зростуть більш ніж у два рази. При цьому очікуване зростання податкових надходжень на 8 млрд на рік це не так і багато – менше відсотка видаткової частини бюджету, які ризики “вбити ФОПу” є.

Думаю, скасування “схеми 2%” було запропоновано МВФ нашим Мінфіном, щоб продемонструвати “радикальні реформи”. Як відомо, для МВФ наша спрощенка у будь-якому вигляді вже давно є сильним подразником, оскільки вони бачать у ній спосіб тінізації економіки”, – зазначив Олексій Кущ.

М’яко кажучи, не тішить підприємців та повернення податкових перевірок.

Зазначимо, що фіскали вже активно готуються до перевірок. У плані ДПС на 2023 рік зазначено 2225 документальних планових перевірок юридичних осіб, 1461 – ФОПів, 328 перевірок щодо правильності нарахування ЄСВ. Усього – близько 4 тисяч перевірок.

“Бізнес побоюється, що буде справжній колапс”, – каже Доротич.

“Вже пішли перевірки. На Рівненщині, зокрема, відновили перевірку заправок. Подібні накази з’явилися і в інших регіонах. Відпрацьовують, збирають данину, загалом, усе у найкращих традиціях”, – розповів власник мережі “Прайм” Дмитро Леушкін.

Щодо касових апаратів, то ще до війни їхнє масове запровадження викликало паніку у дрібних підприємців. Адже РРО – це необхідність найму бухгалтера, обслуговування апарату, звітності перед податковою. Тобто мікропідприємець, який працює сам чи з членами сім’ї, мають готуватися до додаткових витрат – на першому етапі близько 100 тисяч гривень. Така сума, особливо зараз, по кишені не всім.

“Особливе питання – як враховуватимуть проблеми з електроенергією, адже під час відключень світла касові апарати – офлайн”, – додав голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець. У законопроекті про перебої з електроенергією нічого не сказано. Але можливо з’являться доповнення під час роботи над документом у парламенті.

СТРАНА

АО «Кравец и Партнеры»

Занятие английским и французским, мастер-классы для любителей спорта — вот к чему вынудила бывшего банкира Андрея Онистрата деятельность Нацбанка. Госрегулятор в 2014 году взялся реформировать систему финучреждений в стране, и одной из жертв этого процесса стал принадлежавший Онистрату банк Национальный кредит — 5 июня 2015‑го НБУ отобрал у него лицензию.

За два года, пока НБУ проводил большую чистку, рынок покинул 71 банк из 181, ряд олигархов утратили карманные финучреждения, а десятки тысяч служащих этих структур испортили репутацию. И не смогут работать в банковской сфере кто три, а кто и все десять лет.

На сегодня НБУ не только отфильтровал ненадежные и сомнительные банки. По словам Виктории Страховой, проектного менеджера реформы финсектора Нацсовета реформ, регулятор вынудил владельцев раскрыть структуру собственности банков, внести дополнительные средства в их капитал. Также в стране появилась уголовная ответственность акционеров и менеджмента за доведение финучреждений до банкротства.

В итоге система прошла болезненную реформу, которой ожидала еще с 1990‑х. 110 банкам, которые ее пережили, теперь осталось лишь начать полноценно работать, то есть кредитовать население и бизнес. Но для этого НБУ должен убрать ряд введенных им слишком жестких ограничений, а экономика — пойти в рост.

Куй систему, пока горячо

Онистрат в одном из интервью вспоминал, что процесс закрытия его банка был стремительным и беспощадным. После прихода Валерии Гонтаревой и ее команды в НБУ дела Нацкредита шли неплохо, и он даже подумывал о расширении бизнеса. Но затем, по словам банкира, его позвали к главе Нацбанка и на повышенных тонах потребовали влить деньги в банк. Это было в апреле 2015 года, а в июне в Нацкредите появилась временная администрация.

Реформа, жертвой которой стал Онистрат, многим обязана еще одному бывшему банкиру — Владиславу Рашковану, ставшему замглавы НБУ. Еще в декабре 2014 года тот в интервью НВ озвучил актуальные задачи Нацбанка: стабилизировать макроэкономическую ситуацию, отучить украинцев от доллара, вывести с банковского рынка слабые учреждения и банки-“мойки”, сделать систему прозрачной и подготовить ее к работе по новым, цивилизованным правилам.

Многое из намеченного, по словам самого Рашкована, НБУ уже сделал. Регулятор не допустил кризиса платежей — ситуации, которая сложилась в Украине в 1993–1995 годах: тогда многие предприятия не могли ни покупать сырье, ни получать выручку, и наступила эпоха бартера и разрухи.

Кроме того, несмотря на кризис и войну на востоке, Нацбанк стабилизировал макроэкономическую ситуацию: экономика пока не слишком растет, но уже и не летит в пропасть, как это было в 2014–2015 годах. “Стабильность дает почву под ногами и вкладчикам, и банкам”,— уверяет Рашкован.

Самые же радикальные изменения произошли в структуре банковской отрасли. Когда в 2014 году в Нацбанке под руководством Гонтаревой начались реформы, отрасль представляла собой запутанную конструкцию. “Рынок был наполнен банками, которые занимались чем угодно — обналичкой, отмыванием денег, вытягиванием депозитов у населения и кредитованием этими деньгами связанных лиц,— но только не банковским бизнесом”,— говорит Сергей Наумов, председатель правления украинской “дочки” греческого Piraeus Bank.

Кто владеет финучреждениями, сколько им на самом деле необходимо денег для устойчивой работы и куда уходит рефинансирование НБУ вместе с деньгами вкладчиков — все это было вопросами без ответов. Сегодня, как утверждает Рашкован, НБУ контролирует ситуацию, а проблемные банки покинули рынок.

Очищение стало следствием целенаправленной политики регулятора. Она заключалась не только в фильтрации игроков, но и в ряде других мер.

Так, в 2014 году НБУ де-юре знал конечных владельцев лишь 45 % банков. Но уже в 2015‑м, после проведения регулятором стресс-тестов, 35 крупнейших финучреждений страны раскрыли собственников — таким образом система стала прозрачной на 85 %. А к 1 апреля 2016‑го 100 % банков должны раскрыть НБУ своих конечных владельцев. В противном случае их выведут с рынка. К 29 марта в зоне риска осталось пять финучреждений.

Также НБУ заставил банкиров влить в свои структуры капитал: регулятор пролоббировал в Верховной раде законопроект, который позволил банкам отразить реальное состояние дел — признать проблемы и внести необходимые средства на протяжении трех лет. Благодаря этому только в 2014 году в систему поступили дополнительные 50 млрд грн. В прошлом году пять банков из топ-20 уже не нуждались в добавочных средствах, шесть банков их внесли, остальные сейчас находятся в процессе докапитализации.

Александр Павлов, руководитель департамента по работе с финансовыми учреждениями ЕБРР в Украине, считает, что НБУ проводит реформы лучше и быстрее, чем кто‑либо другой в экономическом блоке правительства. “Говорят, что рыба гниет с головы. В данном случае можно сказать, что с головы она начала выздоравливать”,— уверяет он.

Отголоски реформ

Чистка авгиевых конюшен выбросила с рынка не только собственников и менеджмент сомнительных контор, но и ряд профессионалов. В июне 2015‑го НБУ постановил, что владельцам, руководителям и целому ряду должностных лиц обанкротившихся структур запрещается владеть финучреждениями или заниматься банковской деятельностью на протяжении трех лет. А если банк лишился лицензии из‑за отмывания денег или рискованной деятельности, то запрет составит 10 лет. Эта санкция коснулась тысяч представителей отрасли и оказалась настолько жесткой, что в декабре прошлого года центробанк начал подумывать о ее смягчении.

НБУ очищает рынок от украинских банков

Ростислав Кравец, старший партнер адвокатской компании Кравец и партнеры, считает, что с десяток банков, которые ушли с рынка, можно было спасти. Но НБУ действовал слишком жестко. “НБУ очищает рынок от украинских банков и отдает его на откуп российским”,— заключает эксперт. Мол, сейчас, когда в стране существенно сократилось число финучреждений с отечественным капиталом, освободившуюся нишу нужно кому‑то заполнять. Представители Запада сюда не идут, а значит, наращивать долю будут структуры из РФ. Иллюстрацией этому тезису, по мнению Кравца и ряда других критиков регулятора, служит продажа итальянской UniCredit своего украинского банка российской Альфе.

Но многие участники рынка в экспансию с севера не верят. Виталий Шапран, член общества финансовых аналитиков, отмечает иную тенденцию: бизнес россиян в Украине сейчас столкнулся с проблемами. Так, российский государственный Внешэкономбанк ищет деньги для докапитализации своего дочернего украинского Проминвестбанка даже у будущих пенсионеров, привлекая средства пенсионного фонда РФ.

Все впереди

Большинство экспертов и банкиров уверены — большая чистка дала позитивный результат. Но почивать на лаврах НБУ рано. Несмотря на все усилия, система все еще не выполняет одну из своих главных задач — кредитование экономики. “Наша цель — возобновить кредитование в 2016 году”,— говорит Рашкован.

Клиенты, по мнению экспертов, ощутят нынешнюю реформу лишь тогда, когда НБУ отнимет лимиты по расчетам и снятию средств, а также ограничения на валютные операции.

Есть над чем поработать и самим банкам. В международной консалтинговой компании McKinsey&Company считают, что этот сектор в Украине имеет большой потенциал. Но для его реализации необходимо, чтобы банковские услуги “пошли в народ”.

По уровню охвата ими населения Украина заметно отстает от соседей: банковский счет имеют только 53 % жителей страны, в то время как в Турции их доля достигает 57 %, а в Польше — 78 %. Потребительские кредиты в Украине в последние годы стали редкостью, они занимают примерно 20 % от всего объема кредитования, и этот уровень вдвое ниже, чем в Турции и Польше.

Да и весь национальный банковский сектор не может похвастать размерами, уверена Ирина Швакман, старший партнер компании McKinsey.

Павлов из ЕБРР объясняет: объем украинской банковской системы в долларах за последние пару лет сократился примерно со $  150–160 млрд до $  60–70 млрд.

И банки еще не скоро начнут показывать докризисный уровень доходности — для этого им нужно наращивать бизнес.

Также украинским банкам, по мнению экспертов, стоило бы значительно повысить производительность труда. В сфере обслуживания физлиц она составляет примерно 16 % от уровня США и 39 % от уровня Польши. Причина отставания — высокая доля операций с наличными и массовое распространение ручной обработки платежей. По данным McKinsey, из 210 тыс. человек, работающих в банковском секторе, около двух третей — 140 тыс. сотрудников — заняты именно подобной работой: обслуживанием трансакций, оформлением кредитов, счетов и депозитов физлиц.

Но даже решив все вышеописанные проблемы, банки вряд ли вступят в полосу процветания. Для этого нужны реформы в других областях: в судах, исполнительной службе. Например, до сих пор на законодательном уровне не защищены права кредиторов. Все это дает возможность олигархам выводить из банков активы или умышленно не возвращать кредиты, говорит Александр Ярецкий, советник председателя правления банка Новый.

Но что более важно — финансовой системе нужен устойчивый экономический прогресс и макроэкономическая стабильность. Об этом говорит Леонид Антоненко, депутат Киевсовета и один из участников реформы НБУ. Лишь когда украинцы почувствуют, что экономика растет, а банкам можно доверять, нынешние новации принесут реальные плоды.

Леся Выговская, Андрей Юхименко, Новое время

Адвокатская компания Кравец и Партнеры