Vesti.ua разобрались, что будет работать на выходных и как бизнес будет бороться с карантином.

Что сказал Кабмин

На сайте Кабмина есть то самое постановление №1100, в котором указаны те самые изменения, касающиеся выходного дня. В документе указано, что в период с 00 часов 00 минут субботы до 00 часов 00 минут понедельника на территории Украины с 14 ноября 2020 до 30 ноября 2020 вступают ограничения для разного рода бизнеса.

В первую очередь запрещена работа баров, ресторанов, кафе. Работать разрешается только на вынос. Нельзя принимать посетителей в ТРЦ, в других учреждениях развлекательной деятельности.

Принимать посетителей можно только субъектам, которые работают в следующих сферах:

• торговли продуктами питания на торговых площадях, не менее 60% которых предназначены для торговли продуктами питания, топливом, лекарственными средствами и изделиями медицинского назначения, ветеринарными препаратами, кормами;
• в банках,
• на почте;
• в клиниках, в том числе ветеринарных;
• СТО и заправках;

Учреждениям культуры также запрещено работать. Нельзя проводить массовые мероприятия. Разрешается только звукозапись и видеосъемка, при условии недопуска на площадку посторонних граждан. Отдельным пунктом Кабмин выделил спортзалы, фитнес-центры, бассейны.

Согласны не все

Сразу же после решения Кабмина отреагировали мэры разных городов. Против выступили во Львове, Черкассах, на Закарпатье, в Николаеве и других областных центрах. В Черкассах решительно заявили, что не собираются выполнять постановление Кабмина.

В оппозицию к “карантину выходного дня” ушли не только политики, но и бизнес. Vesti.ua узнали, что будет работать в столице, а кто собирается игнорировать ограничения.

Не собираются закрываться спортзалы. В сети тренажерных залов и бассейнов нам заявили, что будут работать, ведь не видели постановление Кабмина. Клиентов ждут и в субботу, и в воскресенье.

Администраторы крупных сетевых кафе и пабов грустно заявили, что работать они не будут из-за карантина. В лучшем случае, будут работать на вынос. На автозаправочных станциях, где есть кафе быстрого питания, сказали, что будут продавать продукты на вынос и без обслуживания.

Пиццерии активно делают рассылку с рекламой еды, которую можно у них заказать. Они сообщают, что на выходных работать не смогут, поэтому призывают есть их продукцию дома.

В одном из так называемых подпольных баров Киева, где собирается столичная богема, заявили, что закрываться не собираются. Об уходе в подполье подумывают и другие небольшие кафе, которые, как правило, расположены в подвальных помещениях.

Собственники ТРЦ ищут возможности, чтобы продолжить работу, консультируются с юристами. К слову, заместитель главы МВД Антон Геращенко уже успел резко отреагировать на заявления “Эпицентра” о том, что гипермаркет  “объявляет 72-часовую пятницу”.

“После разъяснений, полученных сегодня в Министерстве внутренних дел, руководство сети строительных гипермаркетов “Эпицентр” приняло решение о соблюдении карантинных ограничений, принятых Кабинетом министров, о чем сделало соответствующее заявление на своем интернет-сайте“, – заявил Геращенко.

Можно будет сходить постричься и побриться, несмотря на запрет работать в выходные таким предприятиям сферы обслуживания. В нескольких киевских барбершопах и салонах красоты заявили, что ждут клиентов на выходных.

Правительственные ограничения подталкивают “запрещенные сферы” хитрить. Например, “Художественный арсенал” меняет свой график работы из-за карантина. Об этом заявила его директор Олеся Островская-Люта.

“Мы не будем работать в субботу и воскресенье, но мы будем работать в понедельник и мы будем работать допоздна в четверг и пятницу. Каждый четверг и пятницу “Арсенал” будет работать до 22:00“, – заявила Островская.

Не собираются на выходных открываться кинотеатры столицы. Директор кинотеатра “Жовтень” Юлия Антипова рассказала Vesti.ua, что по выходным они работать не будут. Она подчеркнула, что 50% их дохода формируется именно в выходные дни, поэтому убытки предприятие несет колоссальные. Театры также “идут в ногу” с тяжелым временем, и в поиске выхода из финансового тупика перенесли свои самые популярные представления на будние дни.

Как будут наказывать

На выходных следить за выполнением карантинных норм будет полиция, не зря же им выделили деньги из COVID-фонда. Патрули посетят работающие бары, клубы и спортзалы. Да и, кроме полицейских, наверняка найдутся энтузиасты, которые захотят проконтролировать работу ресторана “Велюр” или других элитных заведений.

Адвокат Ростислав Кравец рассказал Vesti.ua, что полиция не сможет принудительно закрывать учреждения. В их компетенции – лишь составление протокола.

“Затем суд будет назначать штраф. Учитывая, что Конституционный суд может признать решение Кабмина незаконным, то штрафов вовсе может не быть. Точно будет много протоколов и много судов“, – говорит адвокат.

Напомним, что во время весеннего локдауна очень много предпринимателей и просто граждан без масок получили “карантинные протоколы”. Суды выносили решения хаотично. Чаще вовсе никого не наказывали, но бывало, что наказывали штрафом в 17 тыс. грн небольшое кафе в провинции.

Сегодня перед киевскими барами стоит нелегкий выбор: можно все же открыться, несмотря на решение Кабмина, при этом получить штраф, но перебить его высокой прибылью. Наверняка бизнес будет рисковать, а что делать, иначе – смерть.

ВЕСТИ

АО «Кравец и Партнеры»

Але рутина спортклубів докорінно зміниться. Нещодавно головний санітарний лікар опублікував “Проект тимчасових рекомендацій для організації протиепідемічних заходів”, згідно з яким працівникам залів знадобляться маски, а деяких відвідувачів впускати відмовляться. 

Чи зможуть клуби впровадити всі рекомендації, скільки грошей вони втратили на карантині і чи будуть вони підвищувати ціни на абонементи – в нашому матеріалі.

Чи готові клуби до нових правил роботи 

Згідно з новими рекомендаціями, на самостійні заняття в зали будуть впускати обмежену кількість людей. Максимум відвідувачів буде залежати від площі спортклубу: на кожні 10 квадратних метрів дозволяється тренування одного клієнта. Для групових занять норматив більш жорсткий: одна людина на 5 квадратів, і не більше 10 осіб. Всі вони допускаються на тренування лише за попереднім записом.  

Директор з розвитку однієї зі столичних мереж фітнес-клубів розповідає, що подібне обмеження – не проблема. 

“Складно уявити ситуацію, щоб займалося одразу 50 осіб – це не про нашу бізнес-модель”, – каже Ігор Брандін.  

Проте маленьким клубам складніше. За площі приміщення в 80 квадратів у “годину пік” зможуть займатися лише 8 осіб. В одному із спортклубів, який знаходиться у житловому масиві на околиці Києва, нам розповіли: зал розділено на чотири кімнати, і в кожній з них за новими правилами може перебувати не більше двох осіб, які тренуються.  

Для дітей до 14 років групові заняття і зовсім на паузі. Звідки взялася така вимога – незрозуміло, адже діти не перебувають в особливій групі ризику захворюваності на коронавірусну інфекцію. Ба більше, дані дослідників, навпаки, показують, що діти навіть менше ризикують після хвороби Covid-19 “підхопити” ускладнення.  

Що ж стосується температурного скринінгу співробітників і відвідувачів, Брандін припускає, що його буде легко проводити, – точно так само, як це зараз працює і в деяких торгових мережах. Безконтактні термометри вже закуплено, тому співробітників із підвищеною температурою допускати до роботи не будуть, як і відвідувачів. Щоправда, в ефективності такого заходу теж є сумніви, адже коронавірус може протікати і безсимптомно, а такі термометри часто схильні помилятися. Недарма ж після запуску метро обов’язковий скринінг так і не запровадили. Епідеміологи ж взагалі кажуть: краще, щоб адміністратор просто проводив візуальний огляд. 

Також клуби повинні стежити за дотриманням дистанції між відвідувачами. Як це зробити – до кінця не зрозуміло. 

“Із спірних моментів є те, що в клубах не допускається скупчення людей в окремих зонах. Але тут питання до свідомості людей, щоб вони самі розуміли, що не потрібно один до одного підходити впритул. Я слабо уявляю, як ми повинні чинити, якщо вони стануть порушувати ці вимоги”, – розповідає Брандін. 

Тренажери для кардіотренувань повинні бути за 2,5 метри один від одного. Подібне обмеження діє і в Гонконгу. Але там площі використовують більш раціонально. Між тренажерами, які щільно стоять, у тому числі і біговими доріжками, встановлюються перегородки. Як вмістити в маленькому залі тренажери з таким радіусом – загадка. 

Працівники спортзалів мають бути в масці/респіраторі й одноразових рукавичках. В “Атлетіко” нам розповідають, що для співробітників вже закуплено 5-денний запас засобів захисту, як це і було рекомендовано. Перед змінами для персоналу будуть проводити навчання про те, як ними користуватися і правильно утилізувати. А в деяких клубах збираються видавати рукавички ще і відвідувачам, щоб полегшити подальшу дезінфекцію. У згаданому ж Гонконгу це і зовсім обов’язкова вимога.  

Але рука в рукавичці потіє, ковзає, тому займатися в таких умовах не зовсім безпечно. Окрім того, останні дослідження показують, що еластичні рукавички не тільки пропускають частинки вірусу, але і затримують його в своїх “порах”. Тому, якщо голою рукою доторкнутися до тренажера, на якому займався хворий на коронавірус, а потім почухати ніс, це може становити навіть меншу загрозу, ніж якщо зробити це в рукавичці. Втім, поки що конкретних висновків епідеміологів з цього приводу немає. 

Зал за новими вимогами необхідно дезінфікувати кожні 2 години і відразу після занять. Антисептики повинні розташовуватися на вході в приміщення та біля тренажерів. Представники спортклубів коментують: цих норм дотримувалися ще до закриття на карантин, бо турбувалися про здоров’я відвідувачів. Також вони розраховують на свідомість громадян, що вони стануть протирати після себе контактні частини тренажерів. 

Провітрювати приміщення необхідно не менше 15 хвилин до відкриття і протягом дня. Для більшості мереж це стандартна процедура. Існують міжнародні норми, згідно з якими повітря в приміщенні змінюється кожні 10 хвилин завдяки механічній вентиляції. Якщо працює тільки один кондиціонер, він сушить слизові оболонки, й організм більш чутливий до вірусів. 

Душ і роздягальні може бути заповнено лише на 50%. Багаторазові тканинні рушники видавати більше не будуть – доведеться користуватися паперовими. Спеціально для їх утилізації встановлять спеціальну тару. Щоправда, найпевніше, можна буде користуватися і своїми індивідуальними рушниками – про це в рекомендаціях нічого не сказано. 

Також клубам доведеться прибрати рекламні брошури, журнали. Передбачається, що через них зараження може відбуватися швидше. Фітнес-бари, SPA, масаж – під забороною. А от щодо басейнів все неоднозначно.  

У рекомендаціях від травня їхню роботу заборонено, але 26 травня головний санлікар Віктор Ляшко заявив: їхню роботу все ж таки дозволять. Це було б логічно, адже вода в басейнах хлорується, тому коронавірус в ній не виживе. А постійна комісії з питань техногенно-екологічної безпеки КМДА вирішила басейни поки не відкривати.  

Сьогодні-завтра на сайті МОЗ повинні будуть розмістити уточнені рекомендації. Як спортклубам встигнути за кілька днів адаптуватися до нових правил – незрозуміло.  

Деякі спортзали планують впроваджувати і власні обмеження заради збереження здоров’я відвідувачів та персоналу. Один із маленьких клубів поки запускає тільки індивідуальні тренування. У деяких роздягальнях планують закрити частину шаф. Від нижніх і верхніх шафок ключі видавати не будуть, щоб люди могли дотримуватися дистанції. Мережа “Атлетіко” буде тимчасово усувати від роботи людей старше 60-річного віку.

Що буде із порушниками нових правил 

Далеко не всі зали готові до нових правил роботи. У спортклубі “5 елемент”, наприклад, нам відповіли, що тільки побачили постанову від 18 травня, і поки її вивчають. А в мережі фітнес-клубів “Дії” коментувати ситуацію відмовляються, поки немає офіційних даних про те, на яких умовах і з якої дати дозволяється робота. 

Чи будуть штрафувати тих, хто не встигне запровадити нові стандарти до 1 червня, якщо правила залишаться без змін? І чи доведеться тим клубам, які не будуть здатні виконати рекомендації, працювати “за зачиненими дверима”? 

Поки йдеться лише про рекомендації. З юридичної точки зору спортзали не зобов’язані неухильно виконувати всі приписи від Ляшка. Тим паче, що аргументації для багатьох обмежень немає. 

“Це лише рекомендації. У нас взагалі немає санітарно-епідеміологічної служби. Протоколи про штрафи, якщо їх буде виписано, можна буде легко оскаржити. На мій погляд, самі ці обмеження зовсім безглузді. Навіщо забороняти конкретно басейни – незрозуміло. В душових і спортзалах вірус, мабуть, не поширюється. Абсурд за абсурдом. Враховуючи те, з якою системністю у нас впроваджувалися карантинні обмеження, найпевніше, нас чекає друга хвиля захворюваності”, – ділиться думкою адвокат Ростислав Кравець. 

Щоб оскаржувати штрафи, спортзалам доведеться заплатити судовий збір мінімум у 420 гривень, відповідно до зміненої практики Верховного суду. Але це навряд чи стане проблемою. 

Однак, якщо згадати про те, як впроваджувався масковий контроль у магазинах, який теж мав лише характер рекомендацій, можна зробити висновок, що спортзали все ж будуть дотримуватися нових правил. В умовах “посткарантинної депресії” для маленьких спортзалів штраф у 51 тисячу гривень може виявитися вбивчим, тому, найімовірніше, вони будуть дотримуватися всього, навіть необов’язкових приписів. 

Але набагато більше на мережі тиснуть не нові рекомендації, а фінансовий ефект від минулих 2,5 місяців. Всі опитані нами клуби заявили, що абонементи було продовжено на строк карантину. А це означає суттєві збитки. 

Середній мережевий клуб із басейном за день простою втрачає близько 100 тисяч гривень, за час карантину – до 8 мільйонів гривень. Утім, це лише приблизні оцінки. Багато що залежить від розташування точок, їхньої кількості, вартості оренди й інших нюансів. Навіть приблизні дані про втрати українські компанії називати відмовляються.  

“Є прямі і непрямі втрати. За 2,5 місяці того, як зали було закрито, ми не змогли заробити. Окрім того, карантин якраз припав на пік сезону. Перед спокійнішими річним місяцями, коли відбувається природний спад, нам не вдалося підготуватися і заробити”, – каже Ігор Брандін. 

Але великі мережеві клуби не постраждали від карантину занадто критично, оскільки в них є запас міцності за рахунок річних абонементів відвідувачів. Особливо це стосується елітних мереж, клієнти яких платоспроможні. Деякі клієнти взагалі увійшли в становище залів і сплатили абонементи авансом.  

Що ж стосується маленьких залів, то достатніх “подушок безпеки” у них не було. Власник одного із таких залів розповідає, що виручка від нього невелика. За будні дні зал тільки відбиває оренду та податки, і близько 8 днів на місяць приносить прибуток. Ніякої підтримки від держави дрібні фітнес-гравці не отримують. Під час карантину банки відмовляли їм у кредитах, тому власникам такого бізнесу доводилося позичати гроші у знайомих, щоб виплачувати хоча б частину грошей співробітникам. 

“Ми зараз у роздумах, чи є сенс відкриватися. За період карантину були суттєві фінансові втрати, і витрати зараз тільки зросли. Але і закрити зал – нереально, адже є зобов’язання перед клієнтами. Абонементи на період карантину було заморожено, і тепер ми просто зобов’язані надати оплачений час. Будемо раді, якщо вийдемо в нуль. Найпевніше, будемо в мінусі все літо. А про осінь і страшно думати”, – розповідає власник столичного клубу на Правому березі.

Чи зростуть ціни на абонементи 

Нові правила передбачають і зростання витрат: закупівлю дезінфекційних засобів та засобів індивідуального захисту, обладнання для температурного скринінгу. І це в умовах обмежень на відвідуваність. Окрім того, саме фітнес-бари, SPA-послуги, масажі, які тепер під забороною, зазвичай приносять спортклубам значну частину доходу. Зали не зможуть заробити на салатах, батончиках, коктейлях, спортивному харчуванні.  

Теоретично, зали повинні були б тепер підвищити вартість своїх послуг. Тим паче, що зростання цін назріло і раніше. Протягом останніх двох-трьох років багато спортзалів практично не розуміли ціни, орієнтуючись насамперед на масовість відвідувань.  

Спортзали дають різні оцінки повернення клієнтів. Більшість представників мереж прогнозує, що через місяць послугами спортзалів буде користуватися близько 80% від колишньої кількості клієнтів. Імовірно, що замість купівлі річних абонементів вони будуть частіше звертати увагу на місячні абонементи або, як і під час карантину, продовжать бігати в сусідньому парку і переглядати відеоуроки.  

Однак у нинішній ситуації зростання цін навряд чи можливе, вважає Ігор Брандін.  

“Звичайно, збільшаться накладні витрати. Але наша робота залежить від ситуації на ринку. Не думаю, що він дозволить спокійно підвищити ціни, оскільки платоспроможний попит населення впав. Окрім того, частина людей утримається від купівлі річних абонементів з побоювань другої хвилі епідемії. Не виключено, звичайно, що для мережі не залишиться іншого виходу, як підвищувати розцінки. Але це вже крайній випадок, коли інших варіантів для виживання не буде”, – говорить він. 

А маленькі клуби і зовсім ставлять на повернення лише 30% від весняної кількості клієнтів. Підвищувати ціни не планують: побоюються, що тоді точно втратять і тих клієнтів, які є зараз. Деякий час збираються протриматися на плаву без прибутку. 

Деякі спортзали планують переходити на нові формати роботи. Наприклад, замість річного абонемента планують пропонувати картку на обмежену кількість візитів. Багато популярних мереж світу вже зараз відмовляються від “вільного відвідування” і переходять до запланованого. З допомогою запису клуби зможуть краще розподіляти навантаження. 

Така практика використовувалася і для обходу карантинних правил. Не секрет, що двері деяких спортклубів було відчинено перед постійними клієнтами. Розрахунок відбувався тільки готівкою або ж здійснювалися перекази на картку. У деяких мережах нелегальні послуги стали дорожчими. 

Один зі спортзалів розіслав усім своїм постійним клієнтам запрошення вступити до чату у “Вайбері”. Там оголосили, що до кінця карантину клуб працює з 9-ї до 21-ї, і запропонували людям записуватися на певний час. Таку практику вирішили залишити і після пом’якшення обмежень. 

Таблиця запису відвідувань одного із маленьких столичних клубів.  

“Суворого обмеження за часом немає. Виходимо з розрахунку середнього відвідування в півтори години. Якщо збираєтеся довше – просто записуйте час з – до. Нам головне розвести потоки відвідувачів”, – пише в чаті адміністратор клубу.

Такі онлайн-таблиці, до речі, можуть скорочувати витрати клубів на адміністраторів. На тренування клієнти можуть записатися самі, отже, потреба в людському ресурсі відпадає. Також онлайн можна продовжити, заморозити свій абонемент.

Заняття із тренером у новому форматі 

Окрім запланованих відвідувань, деякі спортклуби розмірковують над продажем абонементів відразу в комплексі з індивідуальними тренуваннями і персональним онлайн-супроводом від тренера. Це необхідно, щоб підтримати працівників, які тривалий час перебували “на мілині”. Справа в тому, що частина клубів підтримувала деяких співробітників на карантині, але зробити цього для всіх фінансово не могли. 

“Біль сфери полягає в тому, що заборона на роботу клубів у карантин виявилася абсолютно безглуздою. Рівень заражуваності особливо не знизився, люди ввечері в транспорті їздять битком і зі спущеними масками. Тим часом як ще два тижні тому не можна було зайти в паркову зону, а люди, які могли годувати себе і свої сім’ї, залишилися безробітними без будь-яких соціальних виплат”, – ділиться думкою про запуск спортзалів фітнес-тренер мережі Sportlife.  

Деякі спортклуби влаштовували онлайн-марафони, щоб хоч якось монетизувати роботу тренерів на час карантину. Але особливим попитом вони не користувалися, адже домашні тренування є у відкритому доступі в інтернеті. Успішними виявилися лише проекти з двостороннього зв’язку, коли тренер міг бачити своїх підопічних і коригувати техніку вправ. Тренування адаптували, тому люди можуть займатися на невеликій площі із власною вагою. 

Багато тренерів стали вести клієнтів самостійно, активніше розвивати свої сторінки в instagram, продавати плани харчування, приїжджати до людей додому. Деякі були змушені порушувати протиепідеміологічні заходи. 

“Спершу дістав TRX-петлі і тренував небагатьох своїх клієнтів у парку. Потім парки закрили, я докупив гантелі, вішав ті ж петлі на перила на вулиці і тренував у себе у дворі. У нас двір закритий, земля не муніципальна, тому ніхто нічого мені там робити заборонити не міг. Коли нам повідомили що відкриття не буде ледь не до липня, то я плюнув і пішов тренувати в інший зал, який працює по-тихому в карантин. Туди підтягнулися більшість моїх підопічних. Решта ж чекають офіційного відкриття нашого клубу з 1 червня. Я відносно безболісно все це пройшов. Загальна картина гірша, ніж із моїх слів”, – розповідає тренер.  

Однак співробітники спортклубів насторожено ставляться до обіцянки відкрити спортзали з початку літа. Через колишні заяви вже виникали проблеми з організацією роботи, бо карантинна політика влади постійно змінювалася.  

“Велика частина співробітників після оголошення карантину виїхала зі столиці. Дізнавшись про те, що з 23 числа нам дозволено працювати, ми попросили їх повернутися, багато хто купив квитки. Але виявилося, що це був фальстарт. Вийшли накладки. Ситуація вимушена, на владі лежить велика відповідальність, і ми це розуміємо”, – каже Ігор Брандін.  

Чи приживеться практика купівлі абонементів разом з індивідуальними заняттями – невідомо. Самі тренери розповідають, що всі їхні постійні клієнти вже “стають у чергу”, тому потреби в ній немає. Вартість індивідуальних тренувань поки також підвищувати не планують. 

Що ж до обмежень, то їх тренери не критикують. Маски особливо заважати не будуть, оскільки є досить легкими і невідчутними. За їхніми словами, набагато важливіше, щоб фітнес-бізнес не стали “кошмарити” перевірками і штрафами. Решта – дрібниці. 

Анна Пєшкова, 112.UA

АО «Кравец и Партнеры»

Слід зазначити, що відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 установлено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

Однак, не завжди роботодавець йде на зустріч та вважає, що найкраще такого працівника звільнити, оскільки він не може прибувати до місця своєї роботи і під тиском звільняють таких працівників.

При цьому, ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) визначено виключний перелік підстав розірвання трудового договору.

Таким чином, підставами припинення трудового договору є:

1) угода сторін;

2) закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;

3) призов або вступ працівника або власника — фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу;

4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45);

5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;

6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці;

7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;

7-1) укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції», встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення;

7-2) з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади»;

7-3) набрання законної сили рішенням суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави стосовно особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках;

8) підстави, передбачені контрактом;

9) підстави, передбачені іншими законами.

Сергій Хребет

Разом з цим, Стаття 40 КЗпП України визначає розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Отже, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці;

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

5) нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

8) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;

10) призову або мобілізації власника — фізичної особи під час особливого періоду;

11) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

Таким чином, вбачається, що працівник може бути звільнений тільки з підстав передбачених КЗпП України і така підстава, як звільнення під час карантину у Кодексі відсутня.

У свою чергу, що ж робити з п. п. 4, 5 ст. 40 КЗпП України, якими передбачено, що працівника може бути звільнено через систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення; прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

То тут потрібно вказати, що законодавцем 30 березня 2020 року було ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» № 540-IX.

Зазначеним Законом внесено зміни у низку нормативно-правових актів, в тому числі і у КЗпП України.

Таким чином, вказаним законом було запроваджено поняття гнучкого режиму робочого часу, а також дистанційної (надомної) роботи, які не тягнуть за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливають на обсяг трудових прав працівників.

Отже, відповідно до ст. 60 КЗпП України за погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватися гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу, так і згодом. На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.

Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором.

Тому, буде доцільно написати заяву роботодавцю із проханням перевести вас на надомну роботу та ознайомитись із відповідним наказом (розпорядженням) про встановлення дистанційної роботи працівникам.

Слід зазначити, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» надано право піти у відпустку без збереження заробітної плати певним категоріям громадян, як приклад, для осіб, які мають дітей віком до 14 років. Термін перебування у такій відпустці не включається до загального терміну, встановленого законодавством, і може бути продовжений на такий період, на який буде запроваджено режим карантину. У разі наявності у працівника невикористаних днів щорічної відпустки, за його бажанням та за згодою роботодавця, можуть бути надані щорічна основна або додаткова відпустки, а також інші оплачувані відпустки, передбачені законодавством.

Тому, в будь-якому разі слід домовитись із роботодавцем щодо можливості дистанційної (надомної) роботи, що не позбавить вас можливості заробляти собі на життя і залишатися при роботі.

Зверніть увагу, що п. 4, 5 ст. 40 КЗпП України передбачено звільнення через систематичне невиконання працівником обов’язків, а також прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Хоч КЗпП України і не визначає поважні причини невиконання обов’язків працівником та його прогулу, однак якщо це не залежить від волі працівника, зокрема введення карантинних заходів щодо пересування громадян тощо, то у разі неможливості належного виконання посадових обов’язків, а також прибуття до місця своєї роботи працівником, то вказані причини можуть бути визнано поважними.

Що стосується зменшення заробітної плати під час карантину, то тут слід зазначити, що відповідно до ч. 1, 3 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Ст. 22 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що суб’єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Як вже зазначалось вище, ст. 60 КЗпП України передбачено, що дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше.

Таким чином, в односторонньому порядку роботодавець не має права зменшувати заробітну плату працівнику.

Отже, як звільнення працівника так і зменшення заробітної плати не може відбуватись в порушення КЗпП України та Закону України «Про оплату праці», тому в будь-якому разі краще звернутись до роботодавця письмово щодо можливості виконання роботи дистанційно, для того щоб у разі відмови ви мали право офіційно захистити свої порушені трудові права та законні інтереси, адже якщо цього не зробити доведення порушених прав буде фактично не можливе без доказів.

Якщо ж так сталося, що ваші трудові права було порушене, радимо не затягувати і звернутися до кваліфікованого юриста, оскільки відповідно до ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору можна звернутися в тримісячний строк з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення — в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Хоча цей строк і подовжено на час дії карантину, однак зволікати з захистом своїх прав не варто.

Тому, бережіть себе і будьте обачливі адже звернення до органів судової влади завжди забирає багато сил, коштів і здоров’я.

Автор консультації: Сергій Хребет

Юрист, АО Кравець і партнери для Протокола

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Сергій Хребет, юрист АО «Кравець і Партнери»

Загальні положення

Постановою запроваджено карантинні заходи з метою протидії поширенню коронавірусу COVID-19. Також введені обмежувальні заходи щодо протидії поширенню вірусу й на рівні територіальних одиниць.

Варто зазначити, що через впровадження таких заходів, тимчасово припинилися міжміські перевезення на громадському транспорті та обмежено внутрішньоміські. Це, звичайно, стало проблемою для багатьох працівників, які добираються до місця своєї роботи громадським транспортом.

Можливість працювати дистанційно

Одразу необхідно наголосити, що роботодавець не може примусово відправити співробітника у відпустку за свій рахунок або в оплачувану відпустку, для цього необхідна ініціатива працівника. Зокрема, якщо йому не надається можливість працювати віддалено, одним із варіантів є відпустка.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 153 Кодексу, на всіх підприємствах мають створитися нешкідливі та безпечні умови для роботи. Їх забезпеченням займається власник.

Якщо працівники хочуть, щоб їх перевели на дистанційний режим роботи, потрібно колективно звернутися до роботодавця і найкраще, якщо таке звернення буде письмовим. Адже у разі відмови роботодавця у такому переведенні, наступні кроки матимуть більше результату для захисту трудових прав працівників.

Звернення до роботодавця щодо переведення на дистанційний режим роботи є актуальним, оскільки забезпечення безпечних умов праці є обов’язком працедавця.

Водночас заробітна плата працівникам повинна сплачуватись, оскільки карантин не звільняє працедавця від такого обов’язку.

Актуальні зміни

Верховна рада 30 березня поточного року ухвалила Закон, яким було внесено зміни у низку нормативно-правових актів, зокрема, у Кодекс.

Статтю 21 викладено по-новому, виключено словосполучення «підлягання внутрішньому трудовому розпорядку» (ВТР).

Отже, трудовий договір – угода між співробітником і працедавцем, відповідно до якої, співробітник повинен займатися виконанням роботи, а роботодавець – платити йому зарплату і надавати умови для її виконання. Тобто співробітник не підлягає ВТР, що дає можливість гнучкості виконання робіт.

Крім цього, ч. 1 ст. 24 Кодексу доповнено новим пунктом 6-1. Укладається трудовий договір, зазвичай, письмово. Дана умова є обов’язковою, зокрема, якщо йде мова про дистанційну/надомну працю.

Гнучкий режим роботи

Варто також зазначити, що стаття 60 Кодексу тепер має назву: «Гнучкий режим робочого часу» (ГРРЧ). Якщо працедавець і співробітник не проти, для останнього можна встановити ГРРЧ на певний термін/безстроково (це можна зробити під час працевлаштування або пізніше).

На час, коли існує загроза поширення епідемії, пандемії, умова про надомну працю та ГРРЧ зазначається у наказі працедавця (укладати письмово трудовий договір не є обов’язком).

Цією ж статтею визначено, що ГРРЧ допускає впровадження режиму праці, який може відрізнятися від того, який зазначений у ПВТР.

Надомна праця

Статтею 60 Кодексу визначено, що дистанційна/надомна робота – форма організації праці, за якої роботу співробітник виконує там, де проживає, зокрема, використовуючи інформаційно-комунікаційні технології.

Співробітники самі розподіляють час роботи, ПВТР на них не поширюються. У сумі тривалість робочого часу не має бути вищою норм, які передбачені ст. 50 і 51 Кодексу.

Трудові права співробітників не обмежуються, вони можуть розраховувати на повноцінну зарплату у зазначені строки.

Зарплата під час простою та карантин

У статті 113 Закону, зокрема, в ч. 1, йдеться про те, що в період простою підприємства не з вини співробітника, зокрема в карантинний період, працівник повинен отримувати зарплату (не менше від двох третин тарифної ставки встановленого окладу).

Звернення до суду

Статтю 113 доповнили Главою XIX в якій говориться, що в карантинний період, терміни, визначені ст. 233 Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Зі свого боку ст. 233 Кодексу передбачає строки, в які можна звернутися в суди, щоб вирішити трудові спори.

Поки в Україні запроваджено карантин, у разі порушення трудових прав співробітника в цей період позовна давність за зверненням до суду за захистом своїх прав та законних інтересів у трудових спорах продовжується.

Отже, внесення змін в законодавство безумовно матиме позитивний вплив для працівників та надасть гарантії здійснити належний захист своїх трудових прав. Але досі постає питання щодо впливу таких законодавчих змін на економіку країни та ділову активність, оскільки роботодавець повинен мати прибуток для виплати заробітної плати працівникам, оплати податків. А в умовах карантину деякі види робіт не можуть здійснюватись дистанційно, що нанесе шкоду бізнесу, а відповідно й економіці.

The Point

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Анна Мартиненко

Мабуть, єдиною порадою при складенні протоколу буде – не допомагайте поліції та не вказуйте їм на допущені недоліки оформлення протоколу, оскільки саме ці недоліки будуть використані вами для визнання протоколу недопустимим доказом, оскільки його складено з порушенням закону, тому бережіть свій час та здоров’я і почекайте на протокол.

В той же час зверніть увагу на наступне відповідно до п. 8 р. ІІ Наказу МВС України «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» №1376 від 06.11.2015 року (надалі – Наказ), протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому зробіть собі копію примірника протоколу і того, що залишається в поліції, оскільки саме цей примірник буде надано до суду, це потрібно для того, що згідно п. 7 р. ІІ Наказу, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.

На жаль, з практичного досвіду, неодноразово траплялися випадки, коли до примірника протоколу, що залишався у поліції вносилися корективи без участі особи, яка притягується до відповідальності, найбанальніший приклад – спочатку вказати лише про порушення постанови КМУ, а потім дописати пункт постанови КМУ, яка була порушена, це при тому що відсутність такої деталі як конкретний пункт може бути підставою як для повернення матеріалів судом, так і до закриття провадження загалом, тому Вам обов’язково слід зафіксувати примірник протоколу поліції після того як Ви його вже підписали.

Тут варто відразу розібрати питання – чи підписувати протокол.

По-перше, наявність чи відсутність підпису не врятує від судового розгляду матеріалів за таким протоколом, тим більше, що відповідно до п. 12 р. ІІ Наказу, у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписати протокол про адміністративне правопорушення у ньому робиться запис про це, тобто у графі підпис буде вказано або ваш підпис, або повідомлення що особа відмовилась від підпису.

По-друге, відсутність підпису поставить під сумнів можливість застосування п. 7 р. ІІ Наказу, щодо заборони внесення корективів, бо буде відсутній момент, з якого діятиме ця заборона – після підписання особою, що притягується до відповідальності.

По-третє, якщо ви не погоджуєтесь з протоколом, то про це ви можете зазначити в самому протоколі, оскільки відповідно до п. 12 р. ІІ Наказу, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому слід пам’ятати, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно зі статтею 63 Конституції України не несе відповідальності за відмову давати пояснення щодо себе, членів своєї сім’ї чи близьких родичів. В даному випадку золотою, серединою між тим чи мовчати, чи писати пояснення, — буде зазначення в протоколі, що ви з його змістом не погоджуєтесь і вважаєте його незаконним, всі інші аргументи з посиланнями на Конституції України і обставини краще висловити в суді, бажано попередньо проконсультувавшись з юристом.

Ще одне, щодо підписання протоколу, хоч бланк протоколу і містить графи щодо понятих і свідків, однак їх наявність при складенні протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 44-3 КУпАП не є обов’язковою, хоч ви самостійно можете знайти свідків чи понятих та попросити внести їх дані до протоколу.

Далі згідно п. 18 р. ІІ Наказу протокол про адміністративне правопорушення та матеріали про вчинене адміністративне правопорушення відповідно до статті 257 КУпАП надсилаються (надаються) органу (посадовій особі), уповноваженому(ій) розглядати справи про адміністративні правопорушення, в даному випадку – до суду.

Відразу варто звернути увагу на те, що ні вказаний п. 18 р. ІІ Наказу, ні КУпАП не містить визначеного строку для передання матеріалів до суду, тобто це може відбутися як на наступний день, так і через декілька місяців, тому найпершим стратегічним кроком, коли прийде повістка до суду, буде перевірка строків притягнення до відповідальності станом на момент проведення судового засідання, в якому ймовірно буде винесено постанову.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

При цьому ст. 38 КУпАП стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

З огляду на зазначене, варто відразу ж на початку судового засідання подати клопотання про закриття провадження у справі у зв’язку із закінченням строків притягнення до відповідальності. Слід відразу зазначити, що в даній ситуації судова практика склалась по-різному: одні судді відразу розглядають таке клопотання і закривають провадження, інші – слухають справу по суті, а потім закривають провадження, однак що той, що той варіант є прийнятним, оскільки в будь-якому випадку особа не притягується до відповідальності.

Після того як суд вирішить питання про розгляд клопотань у особи, яка притягується до відповідальності запитають чи визнає вона свою вину і власне заслухає пояснення, які варто, щоб складалися і як з пояснень щодо обставин правопорушення, так і щодо правомірності складення протоколу та дотримання закону під час оформлення матеріалів.

І так, мова йтиме про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП — порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Найбільш дискусійним питанням на даний час, є правомірність постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – постанова) з її подальшими змінами та власне правомірність ведення нею карантину та обмеження прав людини.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов’язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

Дійсно, хоч карантинні заходи і можуть мати ознаки дискримінації та обмежувати права, що може здаватися несправедливим чи нераціональним, тим не менше, постанова КМУ від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» є чинною, ніким не скасованою та в розумінні ст. 44-3 КУпАП може бути застосована.

Звісно можна зазначити про втручання у конституційні права і протиправність постанови, однак як показала вже складена судова практика, суди, що вирішують питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності не вирішуватимуть питання законності акту, оскільки це виходить за межі їх підсудності, тому ці аргументи мало ймовірно врятують від притягнення до адміністративної відповідальності.

В той же час, варто звернути увагу яке саме порушення карантину вказано в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, при цьому лише зазначення про порушення постанови КМУ від 11 березня 2020 року №211 не свідчить про вчинення правопорушення, логічно, що ви не могли порушити всю постанову одразу.

Слід зазначити, що на щастя, судова практика в переважній більшості за таких обставин є позитивною, і у випадку, якщо в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення не вказано конкретного пункту постанови КМУ від 11 березня 2020 року №211 чи не описано конкретний зміст порушення правил карантину, то судді або повертають матеріали на доопрацювання (при цьому строки притягнення до відповідальності не зупиняються) або взагалі закривають провадження за відсутністю складі і події правопорушення.

На вашу користь в даному випадку зіграють і недоліки нормотворчої техніки, що застосована в постанові КМУ від 11 березня 2020 року №211, зокрема щодо використання в ній зворотів і понять без конкретних визначень і без узгодження з іншими нормативно-правовими актами.

Так, наприклад, постанова не містить власного застереження з приводу того, що слід розуміти під громадським місцем, в той же час визначення громадського місця, яке міститься в Законі України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» не відносить до громадських місць вулиці і двори.

Наприклад, переміщення групою осіб у кількості більше ніж дві особи не обмежено площею, тому не виключено, що на певному проміжку ділянки, де вже переміщаються 2 особи їх може наздогнати ще 1 одна особа і певний час вони йтимуть неподалік один від одного, але це ж не означає, що вони переміщаються групою, оскільки в них відсутній єдиний умисел на порушення карантину групою осіб, що виключає можливість притягнення до відповідальності.

Що стосується відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, спортивних та дитячих майданчиків, то власне тут знову ж таки поняття «відвідування» не визначено постановою, тому можна говорити, що особа не відвідувала, а перетинала територію, прямуючи до магазину чи аптеки.

Крім того, в даному випадку також можна звертати увагу на те чи наявні докази місця вчинення правопорушення, так як в даному випадку це є обов’язковою ознакою складу правопорушення.

Наприклад, поняття «парк» містить в Законі України «Про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об’єктах благоустрою зеленого господарства м. Києва» та передбачає, що парк — самостійний архітектурно-організаційний комплекс, основним елементом якого є зелені насадження, площею понад 2 гектари, який виконує санітарно-гігієнічні функції та призначений для короткочасного відпочинку населення.

Тобто, тактикою захисту при розгляді правопорушення щодо відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, спортивних та дитячих майданчиків, може бути доведення відсутності доказів одного з основних елементів складу правопорушення – місця вчинення, що є кваліфікуючою ознакою, відсутність якої виключає можливість притягнення особи до відповідальності або може бути використано як підставу для повернення матеріалів на доопрацювання.

Таким чином, при кожному окремому правопорушенні слід детально аналізувати законодавство та перевіряти наявність доказів на підтвердження усіх ознак складу правопорушення, оскільки відсутність складу правопорушення матиме наслідком закриття провадження, тому відстоюйте свої права, вимагайте законності і самі дотримуйтесь закону, в його широкому розумінні, та змінюйте світ на краще.

Автор консультации: Анна Мартиненко

Адвокат, АО Кравець і партнери для Протокола

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Ті хто не встиг приєднатись або кому не вистачило місця тут мають можливість її переглянути та поставити свої питання вже під відео або за допомогою вище зазначених контактів.

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

«Насправді там чітко вказано, що винаймач площі звільняється від сплати оренди у випадку, коли буде доведено, що він не може використовувати її під час карантину. Але це поняття дуже широке і тут можуть виникати колізії. Так, приміром, закритий офісний центр чи кінотеатр, які не можуть використовуватися орендарем, бо це заборонено владою робити саме під час карантину, справді звільняються від сплати за користування площею. А, приміром, будь-який склад, яким дозволено користуватися, не може бути звільнено — він спокійнісінько працює, довозити на роботу своїх людей така компанія може», — зазначає «Урядовому кур’єру» старший партнер юридичної фірми «Кравець та партнери» Ростислав Кравець.

За його словами, є вже десятки випадків, коли орендар та орендодавець в кожному окремому випадку вирішували ці питання тихо та спокійно. Приміром, у столичному «Дрім-Тауні». Як вважає Кравець, у випадку, коли орендар не хоче сплачувати орендну платню, орендодавець може звернутися до суду. Це ж саме може зробити й орендар.

Олег ГРОМОВ, «Урядовий кур’єр»

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Для того, щоб знати як себе вести у випадку, коли зупинила поліція з порушення карантину, в першу чергу необхідно знати які заходи карантину передбачені законодавством та на коло яких осіб вони поширюються.

Так, згідно вказаних вище постанов заборонено зокрема для пересічних громадян до 24 квітня 2020 року:

• перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно;
• переміщення групою осіб у кількості більше ніж дві особи, крім випадків службової необхідності та супроводження осіб, які не досягли 14 років, батьками, усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, іншими особами відповідно до закону або повнолітніми родичами дитини;
• відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою та в разі службової необхідності;
• відвідування спортивних та дитячих майданчиків;
• перебувати на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус;
• самовільно залишати місця обсервації (ізоляції).

Відповідно до ст. 255 КУпАП органи внутрішніх справ (Національна поліція) віднесено до органів, які мають право скласти адміністративний протокол про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП — порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Перш ніж проводити правовий аналіз слід зазначити, що дотримання правил карантину – це не лише питання Вашого особистого права чи інтересу, це, в тому числі, забезпечення прав інших на безпечне середовище, однак якщо Національна поліція налаштована до Вас агресивно та порушує етичні правила поведінки, то Вам можуть стати в нагоді наступні поради.

Перш за все, Вам треба зафіксувати поведінку працівників Національної поліції, наприклад, за допомогою підручних гаджетів. Забігаючи наперед – під запис повідомте точний час та дату початку перебігу подій.

У випадку, якщо Вам кажуть про необхідність отримання згоди на відеозйомку, то відповідно до ст. 21 ЗУ «Про інформацію» до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості: про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Крім того, ст. 307 ЦК України передбачає, що згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Наступним кроком має бути перевірка того чи дійсно перед Вами представник Національної поліції.

Згідно ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію» звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов’язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

Варто звернути увагу, що службове посвідчення поліцейський зобов’язаний пред’явити тільки на вимогу, тому не забувайте це вимагати.

Далі слід пересвідчитися чи вимоги працівника Національної поліції не виходять за межі його повноважень та чи не буде в подальшому зауважень до протоколу. В той же час, це все стосуватиметься правових питань, і якщо особа не має достатнього досвіду чи не володіє відповідною інформацією, то вона має чітко про це повідомити працівникам поліції та заявити, що бажаєте згідно ст. 59 Конституції України користуватися професійною правничою допомогою. Навіть, якщо Вам відмолять, а в цьому, на жаль, є велика вірогідність, бо як правило поліція забезпечує участь адвоката тільки в тих випадках, де його участь є обов’язково, однак відмову в реалізації права на правничу допомогу можна буде використати на Вашу користь під час розгляду провадження про адміністративне правопорушення.

Отже, які повноваження мають працівники поліції.

Відповідно до ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, однак таке право у поліцейського виникає виключно при наявності таких умов: якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.

Тобто, в даному випадку перш ніж пред’явити документи Ви маєте право попросити роз’яснити Вам, по-перше, з яких підстав у Вас вимагають документи, адже ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» передбачено аж 6 таких підстав, по-друге, якщо Вам скажуть, що з існує достатньо підстав вважати, що Ви вчинили або має намір вчинити правопорушення, то попросіть пояснити про яке саме правопорушення йдеться, якщо у відповідь Вам повідомлять – за ст. 44-3 КУпАП, то попросіть уточнити за які саме дії.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський може опитати особу, якщо існує достатньо підстав вважати, що вона володіє інформацією, необхідною для виконання поліцейських повноважень. Для опитування поліцейський може запросити особу до поліцейського приміщення. Надання особою інформації є добровільним. Особа може відмовитися від надання інформації. Проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога. Перед проведенням опитування особи поліцейський роз’яснює їй підстави та мету застосування поліцейського заходу, якщо це не перешкодить виконанню поліцією повноважень, покладених на неї цим Законом.

Згідно ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція може застосувати такий превентивний захід як поверхнева перевірка.

Відповідно до ст. 34 ЗУ «Про Національну поліцію» поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу. Поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб. Поверхнева перевірка здійснюється поліцейським відповідної статі. У невідкладних випадках поверхневу перевірку може здійснити будь-який поліцейський лише з використанням спеціального приладу або засобу.

В даному випадку, слід звернути увагу на те, що повноваження у працівника поліції на проведення поверхневої перевірки виникають виключно у випадку наявності у Вас речі, яка є забороненою або несе загрозу, при цьому Ви самі як живий організм не є річчю, оскільки згідно ст. 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки. Поруч з цим карантинне законодавство не містить переліку речей, які несуть загрозу життю чи здоров’ю. У зв’язку з цим Вам варто поцікавитися наявність яких саме речей у Вас потребує проведення поверхневого огляду, зазначивши про цьому, що у випадку її наявності у Вас можливо Ви надасте її добровільно.

В той же час з аналізу ст. 34 ЗУ «Про національну поліцію», можна дійти висновку, що у випадку, якщо Вас зупинили та вважають, що Ви вчинили адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП, то поверхневий огляд не є допустимим, оскільки відсутні речі, обіг яких заборонено або які несуть загрозу.

Серед іншого варто звернути увагу на те, що ст. 264 КУпАП також передбачає право органів Національної поліції на проведення особистого огляду та огляду речей.

На відміну від ЗУ «Про Національну поліцію» та передбаченого ним поверхневого огляду, КУпАП не передбачає ні визначення що є «особистим оглядом», ні власне чітких умов його застосування.

З огляду на те, що фактично проведення поверхневого огляду при вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП не допускається, то власне може мати місце особистий огляд згідно КУпАП, однак при цьому слід пам’ятати про наступне.

Відповідно до ст. 264 КУпАП особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі. Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.

Тобто, за даних обставин вимагайте, щоб Вам чітко повідомити яка процесуальна дія має місце – поверхневий огляд чи особистий огляд, і вже з огляду на вид такої процесуальної дії слідкуйте за правилами її виконання.

Відповідно до ст. 37 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція уповноважена затримувати особу на підставах, у порядку та на строки, визначені Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також іншими законами України.

З огляду на те, що мова йде про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, то відповідно і затримання буде розглянуто з точки зору КУпАП.

Згідно ст. 262 КУпАП адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України. Адміністративне затримання провадиться органами внутрішніх справ (Національною поліцією) виключно в таких випадках: при вчиненні дрібного хуліганства, вчиненні насильства в сім’ї, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, при поширюванні неправдивих чуток, вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог поліцейського, при прояві неповаги до суду, вчиненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, порушення правил про валютні операції, правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної спекуляції, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією, при порушенні правил дорожнього руху, правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України.

Тобто, знову ж таки право на адміністративне затримання працівниками поліції виключно за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП не передбачено, однак будьте обережні оскільки таке затримання може відбутися за злісну непокору законній вимозі поліцейського чи його образу.

Якщо ж працівники поліції вирішили застосувати адміністративне затримання, то Вас варто пам’ятати наступне.

По-перше, відповідно до ст. 29 Конституції України кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз’яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правничою допомогою захисника. Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.

По-друге, відповідно до ст. 261 КУпАП про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

По-третє, відповідно до ст. 263 КУпАП адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години. При цьому згідно ст. 37 ЗУ «Про Національну поліцію» відлік часу утримання затриманої фізичної особи в спеціально відведених для цього приміщеннях рахується з моменту її фактичного затримання. Саме в цій ситуації Вам стане в нагоді Ваше повідомлення під запис, коли саме розпочалися події, адже Ваше обмеження пересування відбулося саме в момент Вашої зупинки працівниками поліції.

Окрім зазначених вище превентивних заходів відповідно до ст. 42 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція також має право під час виконання повноважень, визначених цим Законом, застосовувати такі заходи примусу: фізичний вплив (сила); застосування спеціальних засобів; застосування вогнепальної зброї.

Як показує практика, найчастіше застосовуються такі заходи примусу як фізичний вплив, тому саме про ці випадки буде йти мова надалі.

Так, ст. 43 ЗУ «Про Національну поліцію» визначено порядок застосування заходів примусу, зокрема: поліцейський зобов’язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського; поліцейські зобов’язані надавати невідкладну медичну допомогу особам, які постраждали в результаті застосування заходів примусу; заборонено застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї до жінок з явними ознаками вагітності, малолітніх осіб, осіб з явними ознаками обмежених можливостей або старості, крім випадків учинення ними збройного чи групового нападу, учинення збройного опору поліцейському, що загрожує життю і здоров’ю інших осіб або поліцейських, якщо відбити такий напад або опір іншими способами і засобами неможливо.

Відповідно до ст. 44 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом. Поліцейський зобов’язаний письмово повідомити свого керівника, а той зобов’язаний повідомити прокурора про завдання особі тілесних ушкоджень унаслідок застосування фізичної сили.

Отже, фактично поліція може застосувати фізичну силу до осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП, особливо, якщо має місце триваюче правопорушення таке наприклад як перебування на вулиці без засобів особистого захисту або якщо ситуація призвела до необхідності здійснення затримання.

У випадку, якщо відбулося застосування сили – обов’язково вимагайте надання невідкладної медичної допомоги, оскільки необхідно зафіксувати і факт і тяжкість нанесених тілесних ушкоджень, бо відсутність цих документів призведе до безкарності тих поліцейських, які зловживають такими своїми повноваженнями, на жаль, в недалекому минулому вся країна в цьому пересвідчилась.

Серед іншого вважаємо за необхідне надати пораду, про яку не напишуть в жодному нормативному акті, — збережіть свої сили і здоров’я та не сперечайтеся поліцейськими щодо нераціональності обмеження Ваших прав карантинним законодавством, але вимагайте дотримання Ваших прав при вчиненні будь-яких процесуальних дій відносно Вас.

На жаль, у нашій країні, з точки зору власних оціночних суджень, поки склалося так, що переважна більшість поліцейських бачать лише завчені свої прав та сліпо не бачать застережень щодо їх умов реалізації, а тим більше не хочуть ні бачити, ні чути про права громадян, тому збережіть свої сили та здоров’я для суду та притягнення поліцейських до відповідальності за перевищення своїх повноважень, хоч це й не легка справа, але вода камінь точить.

І на завершення — знайте свої права, відстоюйте їх в рамках раціонального, бережіть своє здоров’я та змінюйте світ на краще!

Автор статті: Анна Мартиненко

Адвокат, АО Кравець і партнери для Протокол

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Українцям не можна виходити на вулицю без паспорту чи, наприклад, посвідчення водія. І це має бути оригінал.

– Не можна носити з собою електронні документи, лише оригінал, – пояснює адвокат, старший партнер адвокатської компанії Кравець та партнери Ростислав Кравець.

В електронному вигляді українці можуть носити лише водійські права, але лише ті, які були збережені у додатку Дія.

– Уряд запровадив Державу у смартфоні. І там є додаток Дія. І у цьому додатку є посвідчення водія. Це буде підтвердженням встановлення особистості. Якщо там немає посвідчення водія, то ні, – додає експерт.

Водночас фотографії, скани документів не можна використовувати. Це не є підтвердженням особистості.

ФАКТЫ

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Інформуємо Вас, що через зростання загрози поширення коронавірусу (COVID-19) починаючи з 18 березня 2020 року, частина співробітників нашого офісу переходить на віддалену роботу. У зв’язку з цим можуть виникати деякі затримки в опрацюванні запитів.

Просимо утриматися від відвідування нашого офісу без нагальної потреби. У робочий час всі співробітники нашої компанії залишаються на зв’язку по телефону, email, skype, viber, telegram, whatsapp. Всі контакти Ви можете отримати у розділі Команда. Користуйтеся, будь ласка, послугами кур’єрських служб для передачі документів.

Вся команда АО «Кравець і партнери» здорова. Ми продовжуємо обслуговувати клієнтів у штатному режимі й будемо намагатися вчасно опрацьовувати всі запити.

Також звертаємо увагу, що в такому режимі наш офіс працюватиме попередньо до 04 квітня 2020 року. Ми проінформуємо Вас про будь-які зміни та подальший режим роботи нашої компанії.

Ми готові надати фахову консультацію з юридичних питань онлайн. Для цього Ви маєте можливість у нижньому правому кутку сайту скористатись формою зв’язку і ми з радістю надамо Вам відповідь.

Також Ви можете звернутись до нас за допомогою соціальних мереж та персонально за допомогою у Skype, WhatsApp або у мережі Facebook.

У зв’язку з карантином та введеними певними обмеженнями, ми зняли декілька роликів для того щоб Ви буди поінформовані щодо останніх змін законодавства та юридичних ситуацій, що можуть виникнути у Вас. Ми завжди на зв’язку та готові своєчасно й у повному обсязі надати юридичну допомогу.

Карантин и права сотрудников с детьми — https://www.youtube.com/watch?v=uKigYnqkkpc

Карантин – мораторий на налоги, кредит, коммуналку, проверки — https://www.youtube.com/watch?v=JHTE2CxBHsI

Карантин — ответственность, форс-мажор, работа дома, отпуска и гарантии внутренне перемещенным лицам — https://www.youtube.com/watch?v=tLXWz1-0fgA

Ответственность за несоблюдение карантина и ближайшие изменения о запрете выселений и оплате ипотеки — https://www.youtube.com/watch?v=jUxziUL3XSs

МФО, кредиты и рассрочки при карантине — https://www.youtube.com/watch?v=L4oyRdsgDDY

Аренда при карантине и форс-мажор — https://www.youtube.com/watch?v=cyuMW_RMuZo

Коронавирус, советы и юридические аспекты карантина — https://www.youtube.com/watch?v=YqRV_OHrj5o

Как получить отсрочку по кредиту на время карантина — https://www.youtube.com/watch?v=x56L25Mqapo

Завжди раді допомогти і найголовніше — міцного здоров’я. А всі юристи, які готові приєднатись до надання консультації ОНЛАЙН, можуть підтримати цю ініціативу та встановити на своїх аватарках у мережі Фейсбук відповідне повідомлення за посиланням www.facebook.com/profilepicframes/?selected_overlay_id=877526602698716.

Адвокатская компания Кравец и Партнеры