Як написав у своєму Фейсбуці глава Мінцифри Михайло Федоров, “ті, хто підтримують армію – від дронів до медпрепаратів – можуть залишатися на робочих місцях”. Тобто, “безлімітне” бронювання, за ідеєю, має стати доступним для багатьох підприємств – починаючи від енергетичних, що надають послуги зв’язку та закінчуючи харчовими та швейними. Головне – щоб у них були чинні контракти з військовими частинами чи Міністерством оборони, – каже голова адвокатського об’єднання “Кравець та партнери” адвокат Ростислав Кравець.

Ще одне нововведення – для компаній, що охороняють об’єкти паливно-енергетичного комплексу. Для них спростили умови набуття статусу критичності. Зокрема, зняли обов’язкові раніше вимоги щодо зарплат не менше 20 тисяч гривень на місяць та відсутності податкової заборгованості.

За словами Кравця, із цим рішенням уряд буквально “застрибнув в останній вагон”.

“Збільшення лімітів із бронювання до 100% багато компаній, зокрема, виробники дронів, домагалися майже рік. Багато хто через те, що ключовим фахівцям вручили повістки, навіть припиняли роботу та скорочували виробництво”, – каже Кравець.

Головне питання – чи знімуть нові послаблення проблеми з бронюванням хоча б для частини підприємств чи стануть черговою схемою. Адже тепер цінність контрактів із забезпечення військових ще більше зросте, а отже, може зрости і корупційний “поріг входу” до “клубу обраних”, які отримають замовлення Міноборони.

Розбиралися, що змінює “безліміт” із бронювання для підприємств, які забезпечують армію.

“Застрибують в останній вагон”

Ще минулого року Кабмін вніс зміни до своєї ухвали №76, дозволивши підприємствам ВПК бронювати до 100% військовозобов’язаних співробітників. Щоб отримати “безліміт”, оборонні заводи мали мати чинні контракти, на період дії яких і поширювалося “широке” бронювання.

Але тодішнє рішення торкнулося далеко не всіх компаній, які працюють на забезпечення армії. Наприклад, багато виробників дронів не отримали права бронювати всіх військовозобов’язаних.

“Вони буквально відразу ж почали бити на всі дзвони. Адже у багатьох – справжня біда з кадрами. Виробництво дронів – досить інноваційна галузь, там критично важлива роль висококласних фахівців. Наприклад, якщо мобілізують ключового інженера або програміста, можна звільняти відразу кілька рядових робітників, а то й зовсім закриватися”. Кравець.

Багато невеликих виробників дронів через проблеми з кадрами протягом останнього року навіть призупиняли роботу, і ось тільки зараз влада помітила цю проблему, – каже Кравець.

“Так, зупинялися компанії, і навіть було таке, що співробітники на роботу боялися приходити, тому що під стінами чергували представники ТЦК. Багатьох закликали, причому відправляли служити не за профілем, я з цього питання навіть торік сварився в Мінстратегпрому”, – каже нам ректор університету імені Альфреда Нобеля, виробників БПЛА (у тому числі у Київській школі економіки) Віталій Зайцев.

Але “безліміт” із бронювання отримали не тільки виробники дронів, а й усі компанії, що працюють на забезпечення військових.

Михайло Федоров говорить загалом про кулю компаній, які “підтримують армію – від дронів до медпрепаратів”.

“Це можуть бути різні підприємства, у тому числі, харчові, швейні, виробники запчастин для тих же дронів і техніки тощо. Головне – мати чинний контракт з Міністерством оборони або військовими частинами”, – зазначив Кравець.

У Мінекономіки говорять навіть не про наявність чинних контрактів, а лише про наявність у підприємства статусу критично важливих для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань. До такого переліку можна потрапити з подачі Міноборони, Міненерго та інших профільних відомств, зазначили у Мінекономіки. Але, за словами Зайцева, наявність оборонного контракту – одна з умов надання критичного статусу.

“Підприємства мають отримати статус критичних для оборони. Процедура та умови там такі самі, як і щодо отримання критичного статусу для економіки (тобто, середня зарплата не нижче 20 тисяч на місяць, відсутність податкових боргів та ін.) Але одним із обов’язкових критеріїв є також наявність контракту на виконання замовлень для армії”, – зазначив Зайцев.

На його думку, дозвіл бронювати 100% фахівців дуже допоможе виробникам дронів.

“Кадрові проблеми є, в тому числі, і через “непродуману” мобілізацію. Наприклад, навіть щоб з машинобудівника зробити фахівця з дронів потрібно не менше року. Але все ж таки краще пізно, ніж ніколи”, – вважає Зайцев.

Ще одне нововведення – для компаній, що охороняють об’єкти паливно-енергетичного комплексу. Для них спростили умови набуття статусу критичності. Зокрема, зняли обов’язкові раніше вимоги щодо зарплат не менше 20 тисяч гривень на місяць та відсутності податкової заборгованості. Як розповіли представники паливних компаній, таке послаблення для охоронних фірм – критично важливе.

“Багато людей мають великі проблеми з кадрами, тому що не могли забронювати всіх. Нерідко люди йшли від них у структури, що охороняють, наприклад, енергооб’єкти або до силовиків, де бронюють усіх. У результаті з охорони паливних об’єктів утворилися “провали”, частина охоронялася досить умовно, із зменшеним штатом.

“Все може зіпсувати самодіяльність ТЦК”

Як нововведення щодо бронювання спрацюють на практиці – питання поки що відкрите.

На підприємствах розповідають, що на сьогодні не отримали жодних роз’яснень – хто, власне, може розраховувати на статус критичних для оборони.

Скажімо, хлібопекарі, які забезпечують своєю продукцією військових, кажуть, що зверталися за поясненнями до влади, але їм поки що так і не підтвердили “безліміт” із бронювання.

Проте надання права бронювати всіх військовозобов’язаних працівників могло б сильно допомогти хлібозаводам, як і іншим харчовикам, вирішити кадрові проблеми, що посилюються.

“Люди від нас йдуть. Високі зарплати ми платити не можемо, рентабельність бізнесу і так на межі. Бронь 50% вже нікого не вражає, навіть навпаки. Адже, щоб отримати відстрочку для половини працівників, ми все одно повинні подати дані про всіх військовозобов’язаних. І чоловіки бояться, що, якщо вони не потраплять в “видимими” для ТЦК”, – каже нам керівник одного із харчових підприємств.

Втім, як каже Кравець, навіть безліміт на бронювання не гарантує, що проблем не буде.

“ТЦК зараз активно вносять до “Резерву” навіть багатьох працівників критичних підприємств, після чого вибити для них відстрочку стає проблематичним. Особливо, якщо з незрозумілих причин такий працівник починає числитися в розшуку. Такі прецеденти були, наприклад, у великого логістичного оператора. Також ніхто не скасовував “дику” мобілізацію, коли, до, ВЛК у “чужі” ТЦК. Після цього довести, що ти маєш право на відстрочку дуже непросто”, – зазначив Кравець.

Раніше про те, що не можуть забронювати навіть дозволені ним 50% військовозобов’язаних співробітників через те, що їх з незрозумілих причин вносять у розшук або знімають із рейсів, розповідав засновник компанії “Прайм” (працює на ринках логістики та палива) Дмитро Леушкін.

“Тобто якщо ця практика не припиниться, то яка різниця скільки людей ти можеш бронювати на папері – 50% або 100%. Все одно з’являться “заборонні списки”, – каже керівник однієї з компаній.

“Оборонні контракти подорожчають”

Ще один нюанс – щодо отримання держзамовлень від Міноборони.

Відразу кілька керівників заводів, з якими поспілкувалася “Країна”, сказали нам, що побоюються, що тепер “плата за вхід” зросте, адже цінність контракту багаторазово збільшується.

“Тепер це ще й можливість бронювати 100% фахівців, що теоретично дозволить не тільки зберегти власні цінні кадри, а й залучити нові з тих сегментів, які не можуть дати гарантію відстрочення”, – каже столичний бізнесмен.

Він також розповів, що “корупція на військових тендерах нікуди не поділася, а відкати можуть сягати 10-15% від бюджету і більше”. Раніше керівник одного із швейних підприємств розповідав, що схеми з оборонних держзамовлень, після того, як розмахом корупції обурилися міжнародні партнери, стали “хитрішими”. Наприклад, у тендерних умовах стали прописувати критерії під певних учасників. Скажімо, що те чи інше обмундирування потрібно шити тільки певним типом ниток, які виробляє тільки одне підприємство і т.д.

“Тут все залежить від апетитів тих, хто ці тендери курирує. Учасники, зрозуміло, підлаштовуватимуться”, – каже Кравець.

Віталій Зайцев додав, що цю тему мають ретельніше контролювати правоохоронні органи.

“Питання і з держзамовленнями, і з бронюванням – вкрай серйозне. Усі підприємства, які працюють на потреби армії, повинні отримати можливість зберегти свій кадровий потенціал. Заклики збирати безпілотники на кожній кухні, навіть якщо це даватиме “всього лише 20-25% шлюбу”, як на мене, це простий злочин в умовах війни.” підсумував Зайцев.

Джерело: strana.today

АО «Кравець І Партнери»

Попри старт зовнішнього незалежного аудиту діяльності Національного антикорупційного бюро України ще у вересні 2024 року, Кабінет Міністрів досі не має результатів перевірки. Про це йдеться у відповіді уряду на інформаційний запит УНН.

Як зазначено у листі, Комісію з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) НАБУ було сформовано розпорядженням Кабміну від 3 вересня 2024 року № 832-р. До складу комісії увійшли міжнародні експерти — Мартін Арпо, Роберт Вестбрукс та Герміона Тереза Кроньє.

Водночас у відповіді Кабміну не надається жодної інформації про проміжні або фінальні результати аудиту. Зазначається лише, що “робота Комісії розпочата у вересні 2024 року та триває по теперішній час”, а ознайомитись з інформацією про її діяльність можна на Урядовому порталі.

Таким чином, попри законодавчу вимогу щорічно проводити незалежну оцінку ефективності НАБУ, громадськість і надалі залишається без доступу до її результатів.

На цьому тлі дедалі більше питань викликає й сама ефективність команди НАБУ. 16 квітня виповнилося 10 років з дня створення бюро. Журналіст і публіцист Сергій Лямець підбив символічні підсумки діяльності структури, порівнявши її з біблійним Давидом, який кинув виклик Голіафу. Та на відміну від біблійної історії, реальний “Давид” — за словами автора — втратив суспільну довіру, занурившись у привілеї та політичні ігри.

У своїй аналітиці Лямець розкритикував:

• дрібʼязковість справ, які здатні розслідувати інші органи;

• низьку якість розслідувань, які часто розсипаються в судах;

• внутрішнє кумівство та відтік кадрів;

• піар-залежність Ради громадського контролю;

• і навіть ознаки корупції всередині самого бюро.

“Час показав, що варто придивлятися не лише до Голіафа, а й до Давида”, — зазначає Лямець, підкреслюючи, що НАБУ дедалі більше грузне у власних скандалах, аніж переймається тим, заради чого було створено.

Попри це, він визнає: всередині структури залишаються окремі чесні професіонали. Проте загалом система антикорупції в Україні, на його думку, втратила ореол надії і дедалі більше перетворюється на бюрократичний механізм із політичним підтекстом.

Нагадаємо, юрист і адвокат Ростислав Кравець звертає увагу на відсутність реакції на корупційні скандали, фігурантами яких є самі детективи НАБУ. Зокрема йдеться про маніпуляції з криптовалютою: розслідування щодо махінацій на мільйони, а також справу “зливів” ексзаступника директора НАБУ Гізо Углави.

За словами Кравця, антикорупційний блок виявився неефективним і підлягає ліквідації.

Паралельно з критикою з боку адвокатської спільноти, антикорупційна вертикаль дедалі активніше концентрує увагу на найближчому оточенні Президента Володимира Зеленського. Нещодавно стало відомо про нову підозру колишньому заступнику керівника Офісу Президента Андрію Смирнову. Активісти з орбіти НАБУ розповсюдили меседжі про те, що учасниками справи є люди з близького кола Володимира Зеленського — згадували “подругу сім’ї з Кривого Рогу”, “доньку викладача Зеленського” і керівництво італійської компанії, на яку нібито оформлено віллу Президента у Форте-дей-Мармі.

Ці події вкладаються у загальну тенденцію: останніми роками НАБУ, САП і ВАКС сформували окремий антикорупційний блок із надзвичайно високим рівнем автономії. Фактичне поєднання слідчих, прокурорських і судових функцій дозволяє їм не лише вести розслідування, а й формувати політичний порядок денний, паралельне правосуддя.

У минулорічному міжнародному аудиті діяльності НАБУ прямо рекомендувалося активізувати розслідування щодо представників Офісу Президента. Тоді наголошувалося, що таких справ на момент звіту не існувало, і що підслідність НАБУ слід розширити саме в цьому напрямку.

Заяви близьких до антикорупційного середовища активістів про “мінне поле” навколо чинного Президента вказують на те, що антикорупційний блок дедалі більше стає політичним інструментом впливу.

Джерело: unn.ua

АО «Кравець І Партнери»

Повістки через електронний кабінет призовника, блокування банківських рахунків, заборона на отримання паспорта за кордоном без військово-облікових документів — ось кілька пропозицій, якими влада хоче посилити призов. Фокус разом з експертами розбирався, про що новий законопроєкт про мобілізацію.

У Верховній Раді зареєстрували нову редакцію законопроєкту про мобілізацію. Документ опубліковано на сайті парламенту.

Попередня версія, висунута Кабміном наприкінці 2023 року, викликала широкий резонанс, а політики не захотіли брати відповідальність за запропоновані норми .

Нова версія законопроєкту про мобілізацію виявилася стриманішою за попередню, хоча низку положень законодавці зберегли — наприклад, норму про зниження призовного віку з 27 до 25 років. Однак цього разу влада спробувала акцентувати увагу на перевагах. Для цього Міноборони представила презентацію з ключовими пунктами документа.

Серед них:

• Встановлено мінімальну грошову платню для військовослужбовців у розмірі 20 тисяч грн, плюс додаткова винагорода від 30 до 100 тисяч грн у період воєнного стану;
• Передбачено щорічну відпустку не менше 15 календарних днів;
• Визначено підстави для звільнення з військової служби військовослужбовцям у разі безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців;
• Запроваджено обов’язкову підготовку після мобілізації протягом 2-3 місяців, перед відправкою на фронт.

Водночас деякі положення законопроєкту, як і раніше, викликають питання.

Електронні повістки

У новому законопроєкті автори пропонують надсилати повістки через електронний кабінет призовника. Поки що невідомо, як це працюватиме на практиці. Експерти в бесіді з Фокусом зазначають, що для нововведення знадобиться деякий час. Необхідно запустити програмне забезпечення, визначити перехідний період, у який усі військовозобов’язані українці мають зареєструватися в застосунку. Однак сама ідея для України не нова.

“Реєстрацію в електронному кабінеті віднесли до обов’язків українців у межах військового обліку. За порушення відповідно передбачається адміністративна відповідальність. Як це працюватиме на практиці — поки що невідомо. Можливо, інформацію про те, хто зареєструвався в електронному кабінеті, ТЦК та СП відстежуватимуть через реєстр “Оберіг”. Програма, ймовірно, визначатиме людей, які є в реєстрі, але в них немає кабінету. Це вважатиметься порушенням і застосовуватимуть відповідні обмеження щодо такої людини”, — вважає адвокатка АО “Бачинський і партнери” Анастасія Герич.

Експерти додають, що незнання закону не звільняє від відповідальності. Законодавці припускають, що військовозобов’язаний після реєстрації в електронному кабінеті має періодично туди заходити та перевіряти інформацію.

“Можна провести паралель з електронним судом. Якщо є електронний кабінет в е-суді, потрібно слідкувати за повістками і датами засідання. Якщо цього не робити і пропустити засідання, суд все одно вважатиме, що поінформував особу належним чином”, — додає Герич.

У документі зазначено, що днем вручення повістки вважається день, коли ТЦК та СП отримують повідомлення, що повістка доставлена в електронний кабінет призовника. Інформацію про людину, яка у встановлений термін не з’явилася до ТЦК і не зареєструвалася в “електронному кабінеті призовника”, військкоми, ймовірно, направлятимуть до Нацполіції, де призовника оголосять у розшук.

Після цього до порушника можуть через суд застосовувати обмеження, передбачені в законопроєкті. А саме — арештовувати банківські рахунки, обмежувати виїзд за кордон, а також — водіння авто.

“Неявка до ТЦК за повісткою — це підстава трактувати дії як адміністративне правопорушення. Військовозобов’язаний може оскаржити рішення ТЦК через суд, якщо вважає, що умислу не було, він просто не побачив повістку”, — зазначає експерт.

Економісти пояснювали Фокусу, що подібні обмеження щодо військовозобов’язаних, які вчасно не оновлять дані в ТЦК та СП, можуть серйозно вплинути на економіку країни. Так, за словами економіста Олега Гетмана, у разі блокування банківських рахунків виникає загроза депозитним рахункам, на яких зберігається понад 1,5 трлн грн.

Якщо законопроект ухвалять, військовозобов’язані почнуть масово знімати гроші з депозитних рахунків. Навіть якщо частина з них піде в готівкову сферу, це завдасть серйозної шкоди економіці, оскільки на ці кошти банківська система може видавати кредит. Якщо немає депозитів — немає кредитів.

За кордоном — на облік

Що стосується військовозобов’язаних за кордоном, для них законодавці придумали складніше завдання. Оформити паспорти громадянина України або закордонний паспорт, а також звернутися за будь-якими консульськими послугами під час дії воєнного стану чоловіки призовного віку можуть тільки за наявності військово-облікових документів.

Фокус уже писав, що наприкінці минулого року за кордоном подібна ініціатива влади викликала хвилювання. У країнах ЄС у грудні 2023 року вишикувалися черги чоловіків, охочих терміново оновити закордонні паспорти. Українці в Австрії розповіли Фокусу, що доводилося їздити з Відня до Братислави, де є сервісний центр, і проводити там по кілька днів. Також черги спостерігали в Польщі та Чехії.

За словами адвоката Анастасії Герич, для тих, хто на законних підставах виїхав з України і перебуває за кордоном, необов’язково повертатися додому, щоб за запитом ТЦК і СП оновити дані або підтвердити право на відтермінування. Консульські установи ведуть військовий облік. Тому, за словами експерта, оновити дані за потреби можна за місцем перебування.

“Військовозобов’язані можуть звернутися в українське консульство й уточнити всі свої дані”, — зазначає експерт.

Бронь для держслужбовців

Один з основних пунктів, на якому акцентували увагу в Міноборони — “рівність”. Ймовірно, у такий спосіб влада спробувала збалансувати більш жорсткі положення документа.

Йдеться про скасування права на відстрочку для співробітників державних структур. А саме — БЕБ, ДБР, Державної виконавчої служби, Нацполу, НАБУ, прокуратури, Служби судової охорони та патронатної служби. У них більше не буде права на відстрочку, проте їх можуть забронювати від мобілізації.

Згідно з документом, установи з держслужбовцями категорії “Б” і “В” можуть забронювати 50% військовозобов’язаних.

Право на бронь буде також у голів міських і селищних рад або територіальних громад та у військовозобов’язаних, які працюють на посадах в органах місцевого самоврядування.

За словами експертів, ця норма кардинально нічого не змінює. Адвокат Ростислав Кравець каже Фокусу, що фактично слово “відстрочка” просто змінюють на слово “бронь”. На думку експерта, масової мобілізації серед представників держструктур не буде.

Герич також зазначає, що пропозиція від законодавців зводиться до того, що таких працівників потрібно бронювати, а не давати їм відстрочку за фактом особливої роботи.

“Це просто ускладнює процедуру”, — зазначає юрист.

Скасують строкову службу

У новому законопроєкті пропонується замінити строкову службу на базову військову підготовку. Українці віком від 18 до 24 років можуть самостійно обрати, коли їм проходити навчання. Підготовка розрахована на 5 місяців. У цей час за військовозобов’язаним зберігається робоче місце.

За словами Кравця, після проходження базової військової підготовки призовника не мобілізуватимуть протягом двох років.

“Якщо ми збираємося воювати все життя, то після проходження військового вишколу у 18 років військовозобов’язаного не мобілізуватимуть протягом двох років. Ця норма стосується воєнного стану, а не мирного часу”, — додає експерт.

ФОКУС

АО «Кравець І Партнери»