Цей статус був скасований 4 травня 2024 року. А чоловікам, які раніше його мали, потрібно впродовж 9 місяців пройти ВЛК та отримати новий: придатність або непридатність. Цей термін спливає 4 лютого.

Останнім часом в новинах активно ширяться заклики з боку військкоматів: громадянам пропонують проявити ініціативу та самостійно прийти на комісію в строк, не очікуючи повістки або виклика. Так, речник Полтавського ТЦК Роман Істомін каже, що це особистий обов’язок громадянина і ніхто його окремо викликати не буде, треба йти самому. А речниця Черкаського ТЦК Аліна Кривошея заявляє, що ті, хто у визначені строки не прийдуть на медкомісію, вже з наступного дня – 5 лютого – почнуть отримувати штрафи в розмірі 17-25 тисяч гривень.

Що насправді відбувається довкола цієї ситуації? Що з цього приводу каже законодавство? Яка думка в юристів? Та чи потрібно, врешті, самим йти в ТЦК? Агентство UA.News разом із експертами розібралося в питанні.

«Йдіть самі, бо гірше буде»: позиція воєнкомів

Представники ТЦК стверджують наступне: всі громадяни, які мають статус обмеженої придатності, мають пройти перекомісію. На це давалося 9 місяців, а зараз терміни вже спливають.

Йти до військкомату необхідно самостійно. Так, той же Роман Істомін з Полтавського ТЦК каже, що ніхто не зобов’язаний викликати кожного чоловіка окремо, виписувати йому повістку і все в такому дусі. Навпаки: необхідно проявити ініціативу та з’явитися самому.

«ТЦК в цьому випадку не зобов’язані нікого викликати. Вся інформація про придатність до військової служби, про дату проходження ВЛК є в базі даних «Оберіг»… Тут не йдеться про принцип «з’явитися за викликом», адже повторний медогляд визначений законом», – зазначив Істомін.

Він також наголосив на тому, що особи, які до 4 лютого самостійно не прийдуть на перепроходження ВЛК, ризикують отримати штраф за порушення військового обліку. Сума – від 17 до 25,5 тисяч гривень.

Такої самої думки колега Істоміна з Черкас, речниця міського ТЦК Аліна Кривошея. Вона зазначає, що порушників правив обліку штрафуватимуть вже на наступний день після того, як спливе 9-місячний термін.

«Є часові обмеження, коли люди мають прийти. Тобто на наступний день після визначеного крайнього терміну ми вже можемо притягнути людину до відповідальності за порушення військового обліку. Це загальна стаття і штраф однаковий для всіх: від 17 до 25,5 тисяч гривень… Тобто, проходження ВЛК – це не тільки проблема військовозобов’язаних. Просто це треба зробити, і все», – каже Кривошея.

Позиція військових зрозуміла. У них є мільйони військовозобов’язаних, а ще є плани по мобілізації та постійні доповіді «нагору». Розшукувати кожного чоловіка в ТЦК немає ні часу, ні ресурсу, ні сенсу. Тож воєнкоми працюють «на страх» і закликають українців самостійно приходити на ВЛК, загрожуючи штрафами. Однак наскільки все це законно?

Що каже законодавство

Насправді, представники ТЦК не зовсім праві. Точніше, вони і праві, і ні. Тут все залежить від трактування закону.

Якщо відкрити Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців…», то дійсно: там прописано, що всі особи зі статусом обмеженої придатності мають знову пройти ВЛК та отримати новий статус впродовж 9 місяців.

«Установити, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев’яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби», – сказано в документі.

Закон, як відомо, має не рекомендаційний, а наказовий, тобто обов’язковий до виконання характер. Тож у цьому контексті питань немає.

Однак є ще один документ: постанова Кабінету Міністрів «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів». І там написано, що призовники, військовозобов’язані та резервісти повинні прибути за викликом до ТЦК у строки, зазначені в мобілізаційних розпорядженнях, повістках чи розпорядженнях для проходження медичного огляду.

«Органи ТЦК та СП здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов’язаних та резервістів за місцем їх проживання», – сказано в постанові.

Тобто згідно з цим нормативно-правовим актом не передбачено, що військовозобов’язаний має проявляти якусь ініціативу з проходження медичного огляду. Виходить, що необхідно чекати повістку або виклик і вже тоді йти до військкомату.

«В законодавстві чітко визначений механізм. Тобто ТЦК повинен відправити… громадянина на ВЛК. Тому я вважаю, що у разі, якщо ви не отримали відповідне оповіщення від ТЦК, то адміністративне стягнення до вас не можна застосувати. За умови, якщо ви оновили свої дані у ТЦК. Тобто якщо ви вчасно оновили дані в ТЦК, але не отримали сповіщення від ТЦК щодо перепроходження ВЛК, ніхто не може вас притягнути до адміністративного штрафу», – вважає нардеп від «Слуги народу» Олександр Федієнко.

Виходить що тут, як влучно сказав колись ексмер Сум Геннадій Мінаєв, є певна «колізія: підпис здесь і підпис здесь». Закон України зобов’язує громадян зі статусом обмеженої придатності пройти перекомісію в 9-місячний термін. І він дійсно спливає вже 4 лютого. А от постанова Кабміну регулює ситуацію таким чином, що особа не повинна самостійно та без виклику прибувати в ТЦК: для цього потрібна повістка, мобілізаційне розпорядження або інша форма виклику. Якщо ж цього не було, то ні про які штрафи йтися не може.

Однак справа в тому, що згідно з українським законодавством і табелем про нормативно-правові ранги, саме Закон України, ухвалений Верховною Радою, має вищу юридичну силу в порівнянні з постановою Кабміну. Таким чином, якщо між парламентським законом та кабмінівською постановою виникає юридичний конфлікт, пріоритет має саме документ, за який проголосували народні депутати. А вже після цього йдуть постанови Кабміну та інші подібні документи.

Однак і тут залишається певна юридична «лазівка». Адже в законі сказано, що громадяни категорії обмежено придатних «підлягають» повторному медичному огляду. Однак чітко не прописано, як саме має проходити цей огляд, і точно не написано, що особа повинна самостійно приходити на ВЛК без виклику. Тобто документ залишає поле для трактувань, і кожен трактує це по-своєму: воєнкоми – що необхідно прийти самому, а юристи та окремі нардепи – що проявляти ініціативу ніхто не зобов’язаний і варто чекати офіційного сповіщення від ТЦК.

Думки юристів

Відомий адвокат, партнер юридичної компанії «Кравець і партнери» адвокат Ростислав Кравець вважає, що в даному випадку йдеться виключно про «фантазії» окремих воєнкомів. Тоді як по закону українські громадяни самостійно йти у ТЦК в цьому випадку не зобов’язані.

«Тут справа в тому, що немає ніяких зобов’язань, а є виключно фантазія представників ТЦК. Насправді закон чітко передбачає, що обмежено придатні не мають жодних обов’язків іти самостійно на ВЛК. В законі прямо зазначено, що громадяни, які були визнані обмежено придатними до військової служби, протягом 9 місяців підлягають повторному огляду. Але жодних обов’язків, що громадяни зобов’язані прийти, немає. Написано — «підлягають». Будь ласка, ну так організуйте медичний огляд», – звертається до ТЦК наш співрозмовник.

За словами Кравця, все, що стосується військовозобов’язаних, повинні робити представники ТЦК. Сьогодні ж їхні заяви — це спроба уникнути відповідальності за свою повну бездіяльність.

«Той же реєстр військовозобов’язаних працює вже багато років. Чому він не заповнювався раніше? Чому відповідальність за уточнення даних перекладають на громадян? Незрозуміло. Насправді в ТЦК намагаються зняти з себе відповідальність і залякувати громадян якимись штрафами. Однак якщо ми відкриємо кодекс про адміністративні правопорушення, то там в примітках чітко зазначено, що норми цих статей не застосовується, якщо тримач реєстру має доступ до інших реєстрів. А вони в ТЦК мають доступ до всіх реєстрів, вони беруть інформацію з інших реєстрів. Тому про штрафи чи необхідність кудись іти самому – це відкрита, цинічна брехня, яку розповсюджують представники ТЦК. Я вважаю, що це треба оцінювати з точки зору кримінального кодексу. Це намагання підвищити рівень соціальної напруги в суспільстві під час війни з агресором. В таких заявах і коментарях, на мою думку, є ознаки державної зради», – зазначив Кравець.

На думку адвоката, враховуючи все вищезазначене, окремі представники ТЦК як мінімум не мають права обіймати свої посади. А взагалі-то за такі коментарі потрібно притягати до кримінальної відповідальності, резюмував Ростислав Кравець.

А от адвокат Національної асоціації адвокатів Україні Ігор Печенкін дотримується іншої думки. Він каже, що все ж таки бажано самостійно йти на ВЛК у випадку, якщо громадянин досі перебуває в статусі обмежено придатного. Адже такої категорії вже немає і потрібно отримати нову.

«Обмежено придатний громадянин має проходити ВЛК згідно з законодавством. Але по направленню від ТЦК. Також якщо ВЛК ви не проходили більше року, то тут також є відповідальність. Тому не треба зволікати, треба сходити і отримати направлення на проходження комісії. А якщо є підстави для відстрочки, то необхідно подати документи на цю відстрочку, аби все було законно. Зазначу також, що зараз обмежено придатних, згідно з законом, взагалі немає, тож отримати нову категорію придатності потрібно.

Це необхідно зробити, аби не було ніяких проблем. Бо якщо людина протягом цього терміну, або протягом року, не пройшла нове обстеження на ВЛК, не оновила даних, то вона підпадає під адміністративну відповідальність. Тому потрібно не чекати, а до 5 лютого це зробити. Прийти і сказати — «дайте мені направлення на ВЛК», – зазначив експерт.

То чи потрібно йти в ТЦК самостійно

Насправді, якусь однозначну пораду тут дати не можна ані з юридичної, ані з моральної точки зору. Якщо громадянин вже оновив дані, має статус обмежено придатного, дотримується законів України, побоюється штрафу та, можливо, має бажання в перспективі стати на захист Батьківщини – в такому випадку він може самостійно пройти ВЛК за власною ініціативою. Якщо особа вже отримала повістку або іншу форму виклику до ТЦК – вона тим паче за законом має відвідати військкомат.

Однак варто нагадати, що станом на осінь 2024-го в Україні 6 мільйонів осіб досі навіть не оновили дані, хоча мали зробити це згідно з новими нормами законодавства. І звичайно ж, далеко не всім з них прийшли якісь штрафи, адже держава та конкретно її судова гілка фізично не здатні накласти таку кількість адміністративних стягнень. Скоріше за все, і в кейсі обмежено придатних ситуація буде плюс-мінус такою самою. Але якщо ви не прийдете на ВЛК за викликом – тоді вам гарантовано випишуть штраф згідно з законом.

Резюмуючи, поки що найбільш виваженою стратегію видається почекати фінального офіційного роз’яснення. Наприклад, на рівні Верховної Ради чи Генерального штабу, як це колись робилося з питаннями про оновлення даних. І вже після цього ухвалювати якесь власне рішення. В будь-якому разі, якщо буквально слідувати законодавчим нормам, то громадянин не зобов’язаний проявляти ініціативу та самостійно приходити на перекомісію без виклику з ТЦК. В законі такої норми просто немає, що і підтверджується більшістю юристів та правників.

Автор: Микита Трачук

Джерело: ua.news

АО «Кравець І Партнери»

Таку думку в коментарі нашому виданню висловив відомий адвокат, партнер юридичної фірми «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.

4 лютого спливає 9-місячний термін, виділений законодавством для військовозобов’язаних з категорією «обмежено придатний». Представники ТЦК кажуть, що до завершення зазначеного строку необхідно самостійно прийти на ВЛК, інакше будуть штрафи. Однак Ростислав Кравець з цим не згоден.

Юрист вважає, що в даному випадку йдеться виключно про «фантазії» окремих воєнкомів. Тоді як по закону українські громадяни самостійно йти у ТЦК в цьому випадку не зобов’язані.

«Тут справа в тому, що немає ніяких зобов’язань, а є виключно фантазія представників ТЦК. Насправді закон чітко передбачає, що обмежено придатні не мають жодних обов’язків іти самостійно на ВЛК. В законі прямо зазначено, що громадяни, які були визнані обмежено придатними до військової служби, протягом 9 місяців підлягають повторному огляду. Але жодних обов’язків, що громадяни зобов’язані прийти, немає. Написано — «підлягають». Будь ласка, ну так організуйте медичний огляд», – каже Кравець.

За словами адвоката, все що стосується військовозобов’язаних повинні робити представники ТЦК. Сьогодні ж їхні заяви — це спроба уникнути відповідальності за свою повну бездіяльність.

«Той же реєстр військовозобов’язаних працює вже багато років. Чому він не заповнювався раніше? Чому відповідальність за уточнення даних перекладають на громадян? Незрозуміло. Насправді в ТЦК намагаються зняти з себе відповідальність і залякувати громадян якимись штрафами. Однак якщо ми відкриємо кодекс про адміністративні правопорушення, то там в примітках чітко зазначено, що норми цих статей не застосовується, якщо тримач реєстру має доступ до інших реєстрів. А вони в ТЦК мають доступ до всіх реєстрів, вони беруть інформацію з інших реєстрів. Тому про штрафи чи необхідність кудись іти самому – це відкрита, цинічна брехня, яку розповсюджують представники ТЦК. Я вважаю, що це треба оцінювати з точки зору кримінального кодексу. Це намагання підвищити рівень соціальної напруги в суспільстві під час війни з агресором. В таких заявах і коментарях, на мою думку, є ознаки державної зради», – зазначив Кравець.

На думку адвоката, враховуючи все вищезазначене, окремі представники ТЦК як мінімум не мають права обіймати свої посади. А взагалі-то за такі коментарі потрібно притягати до кримінальної відповідальності, резюмував Ростислав Кравець.

Раніше ми писали, що голові ВЛК на Київщині повідомили про підозру в незаконному збагаченні.

Джерело: ua.news

АО «Кравець І Партнери»

Під час повномасштабного вторгнення працівники ТЦК та СП неодноразово зловживали своїм становищем та порушували права людей. Народний депутат, член комітету Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко зауважив, що до нього надходить багато звернень від українців та організацій щодо протиправних дій військкоматів.

“Змушений констатувати що намітилась нова тенденція — працівники ТЦК примусово мобілізують працівників, які мають при собі документи, які підтверджують їх бронювання”, — сказав Олександр Федієнко.

За його словами, представники ТЦК аргументують це тим, що дані особи відсутні в системі “Оберіг”, а паперові документи не визнаються.

Мобілізація заброньованих: чому ТЦК не визнає паперові документи

Нардеп та член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Федір Веніславський заявив у розмові з Фокусом, що не бачить підстав для мобілізації заброньованих, якщо ті мають документ, що посвідчує бронювання, та справжність якого не викликає сумнівів.

“Хоча оскільки ми запровадили електронний реєстр “Оберіг”, де має бути інформація про бронювання, то, звичайно, якщо документ є справжнім, то він має бути обов’язково продубльований в системі “Оберіг”. Зараз це робиться дуже швидко, просто, відповідні алгоритми розроблені”, — сказав Федір Веніславський.

Він наголосив, що якщо людина має лише паперовий документ, якого немає в системі “Оберіг”, то в працівників ТЦК можуть виникнути сумніви щодо його справжності. Наразі вся інформація про бронювання повинна бути в “Оберіг”, проте паралельно особа може мати паперовий документ.

Начальник звʼязків з громадськістю Полтавського ТЦК Роман Істомін повідомив Фокусу, що військкомати не займаються бронюванням особи. Тоді як паперові документи щодо цього військовозобовʼязаний громадянин отримує на підприємстві, яке його забронювало.

“У плані бронювання ТЦК та СП виконують за великим рахунком лише роль внесення інформації до бази даних та обліку заброньованих осіб”, — сказав Роман Істомін.

За його словами, людина після отримання документа про бронювання повинна прийти до ТЦК для внесення змін у базу даних.

На запитання, яким чином зʼявляється інформація про бронювання особи в “Резерв+” Істомін зазначив, що ТЦК не займається функціонуванням додатка, проте заявлено, що в “Резерв+” інформація підтягується з бази даних “Оберіг”. Таким чином, якщо в системі “Оберіг” немає інформації про бронювання, то вона не зʼявиться в “Резерв+”.

У пресслужбі Сухопутних військ повідомили, що згідно з законодавством, підприємства, що здійснюють бронювання військовозобовʼязаних, повинні оформити відстрочку у ТЦК та СП, на території відповідальності якого вони розміщуються. Тоді як у разі оформлення бронювання через портал “Дія” переведення особи на спеціальний військовий облік засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів здійснюється автоматично.

Натомість бронювання, оформлені без використання “Дії”, не зʼявляються в реєстрі автоматично. Тому підприємствам потрібно надати ТЦК інформацію про бронювання.

“Без наявності повідомлення про бронювання ТЦК та СП немає підстав для внесення даних про бронювання в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів”, — йдеться у повідомленні.

ТЦК та СП перевищують свої повноваження

Адвокат, партнер компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець розповів Фокусу, що представники ТЦК та СП можуть примусово мобілізувати людей з бронюванням через те, що відчули “свою повну безкарність” та “щоденно перевищують повноваження”. Так військкомати завдають шкоди не лише національній економіці, але й обороноздатності та власне ТЦК.

“Після того, як особа звернеться до суду, звичайно ця мобілізація буде визнана незаконною, з ТЦК будуть стягнути кошти на правову допомогу. І доки вони не несуть жодної відповідальності за свої дії, на жаль, це буде продовжуватись. Їх повністю покриває й Національна поліція, й Державне бюро розслідувань, які фактично продемонстрував свою повну нездатність і неспроможність працювати”, — заявив Ростислав Кравець.

Він переконаний, що невизнання представниками ТЦК паперових документів про бронювання є протиправним, так військкоми порушують закон. За словами Кравця, ТЦК мають всі повноваження перевірити інформацію про бронювання, якщо та була їм повідомлена. З огляду на те, що вони це не роблять та все одно мобілізують громадян з бронюванням, адвокат вважає, що їх можна притягнути до відповідальності не лише за перевищення повноважень, а в тому числі й за держзраду.

“Передбачена відповідальність у вигляді позбавленої волі строком до 13 років. На жаль, представники ДБР нічого не роблять для того, щоб навести лад в цій галузі”, — пояснив Ростислав Кравець.

Натомість адвокат радить військовозобовʼязаним громадянам, які опинилися в подібній ситуації, відмовлятися від мобілізації, вимагати складання відповідних протоколів у зв’язку з наявністю бронювання і виконання ДБР своїх повноважень.

Нагадаємо, адвокат Олексій Панасенко повідомив, що заброньовані від мобілізації українці можуть виїхати за кордон у відрядження. Важливо, аби поїздка була повʼязана саме з роботою, а не розв’язанням особистих питань.

Раніше повідомлялося, що заявку на бронювання можна подати через “Дію”. На її опрацювання потрібна доба, тоді як повідомлення про результат надійде на електронну пошту та в розділ “Зверніть увагу”.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

Банки закривають очі на проблеми з кредитними портфелями, щоб заощадити кошти акціонерів. Визнати їх зараз – означає змусити власників під час війни інвестувати гроші у покриття збитків. Найяскравіше це видно на прикладі кредитів фізосіб, катастрофічну несплату за якими банки вважають за краще «не помічати». Хоча, за даними юристів, щонайменше 30% вимушених переселенців мають проблеми з поверненням боргів фінустановам, включаючи звичайні споживчі кредити. Мова йде про декілька мільйонів громадян, які зараз з об’єктивних причин не можуть розраховуватися за позиками. Mind дослідив дві сторони проблеми, поспілкувавшись як з банками, так і з позичальниками, та спробував дізнатися, як її можна розв’язати.

Чи були спроби унормувати полегшення вимог до позичальників? Перші кроки щодо підтримки системи масового кредитування були визначені законом № 2120-IX  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». Метою закону називалася спроба полегшити ситуацію для українців-позичальників на час війни та післявоєнного відновлення економіки.

«Для цього новий закон передбачає, що на час дії воєнного стану та в 30-денний строк після дня його припинення або скасування споживач не буде нести відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов’язань за споживчим кредитом. Крім того, у разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань», – зазначали в Національному банку.

Чи вдалися банки до кредитних канікул для своїх клієнтів-фізосіб? У квітні 2022 року НБУ рекомендував банкам надати позичальникам кредитні канікули. «Такі кроки (канікули) з боку фінансових установ дадуть можливість громадянам, які зараз опинилися в скрутному становищі, тимчасово не обслуговувати кредити та повернути їх тоді, коли це буде можливим», – йшлося у листі Національного банку.

Як зараз банки працюють із проблемною заборгованістю громадян? Кожен банк проводить реструктуризації кредитів фізичних осіб (зокрема, переселенців) на свій розсуд та організовує її за власними критеріями. Через це інформація, отримувана від банків, щодо цієї теми вкрай різна.

Наприклад, ОТП Банк повідомив Mind, що з початку війни врегульовано майже 40 000 угод на суму близько 1,5 млрд грн. «Усі вимушені переселенці можуть отримати чи відстрочку, чи зменшення платежу за кредитом, але банк може попросити вказати поточні фінансові можливості», – кажуть у банку.

Для порівняння, Ощадбанк провів лише… 800 реструктуризацій. «Діючі програми реструктуризації базуються на індивідуальному підході для кожного позичальника, враховуючи причини виникнення фінансових труднощів та можливість вибору для клієнта зручного способу подання заяви на реструктуризацію до банку», – кажуть в Ощаді.

Чи є «особливі умови» для вимушених переселенців? Володимир Пономарьов, директор департаменту ризик-менеджменту Укргазбанку, розповів Mind, що майже 30% клієнтів, які вийшли на зв’язок із банком, перемістилися в межах України або за кордон. «Ми пропонуємо короткострокові, тобто до 12 місяців, зміни до кредитних угод – подовження терміну дії кредитних договорів, встановлення індивідуального графіку погашення, надання відтермінування по сплаті тіла та відсотків – кредитні канікули. Слід зазначити, що канікули зі сплати відсотків надаються на максимальний строк у три місяці. Завдяки таким інструментам банк реструктуризував майже 10% роздрібного кредитного портфеля», – уточнює Пономарьов.

У Юнекс Банку  окремої статистики по ВПО не ведуть. «Проте всім без винятку переселенцям, які звернулися до банку за реструктуризацією боргу, були запропоновані різні програми та пільгові умови із зменшенням як суми щомісячного платежу, так і розміру відсоткової ставки», – каже Юрій Мельничук, директор департаменту ризиків цього банку.

Член Ради НБУ Василь Фурман нагадує, що хоча на сьогодні законодавством України не передбачено пом’якшення умов кредитних договорів для вимушених переселенців, проте було змінено низку правил роботи банків та небанківських фінансових установ, зокрема, й тих, що надають послуги з кредитування. «Штрафи, пеня та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані після 24 лютого 2022 року, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню. Тобто, обов’язкові платежі за кредитом є, але у разі їх прострочення штрафи, пені та інші платежі на нараховуються» – каже він.

Кредити фізичним особам, млрд грн

Джерело: НБУ

Що кажуть клієнти? Журналіст Mind дослідив, що розповідають про кредитну політику банків українські біженці. Нагадаємо, що за даними ООН лише до Європи виїхало понад 7 млн українців. Здебільшого це жінки з дітьми та батьками похилого віку.

Наприклад, Інна Звягінцева, яка зараз як біженка проживає в Австрії, розповідає, що monobank нарахував їй повні відсотки за січень та лютий плюс 7000 грн боргу. «Потім вони пообіцяли, що будуть нараховувати за зниженими відсотками. І хоч у формулюванні стоїть «до кінця воєнного стану», фактично із серпня вони нараховують повні відсотки», – розповідає вона.

На подібні ситуації скаржаться і клієнти інших установ. «Ось ПУМБ каже, що кредитні канікули у них закінчилися для всіх ще влітку, і платити по 6000 [грн] на місяць це нормально. Ні на які прохання про реструктуризацію не реагують. Клієнту з восьмирічним стажем прикро, чесно кажучи», – скаржиться переселенка Ярослава.

«Мені Альфа-банк ще й штрафи нараховує за кредитною карткою. І дає «пораду»: домовтеся з вашим орендодавцем, щоб йому не платити, а платити нам», – розповідає інша біженка, Тетяна Мітіна.

Є навіть історії, коли банки не надали реструктуризацію, а навпаки пробують стягувати борги навіть із родин, які є переселенцями з Маріуполя, Скадовська, Мелітополя, знищених районів Харкова, тощо. Тобто, з тих, у кого почасти взагалі нічого не залишилося. А в деяких випадках одразу після закінчення кредитних канікул банки навіть попросили клієнтів доплатити більше, аби покрити недоотримане.

Що кажуть юристи? «Діюче законодавство не надає жодних переваг переселенцям та особам, що втратили житло у зв’язку з агресією росії. Верховна рада поки не розглядала це питання і НБУ цього також не ініціював», – каже юрист Ростислав Кравець.

Юрист Катерина Гутгарц розповідає, що війна є форс-мажором, але у тому випадку, коли вона безпосередньо впливає на неможливість виконання стороною зобов’язань. «Наприклад, боржник перебуває на окупованій території або на території, де ведуться бойові дії, і фізично не може виконати зобов’язання за договором”, – розповідає юрист. За її словами, «форс-мажор не звільняє від обов’язку виконання, а лише дає відстрочку на час дії обставин непереборної сили та звільняє від відповідальності за прострочення (штраф, пеня…)», – уточнює Гутгарц.

Як юристи радять діяти позичальникам? «Перш за все слід звернутися до кредитора, пояснивши ситуацію. Це не означає, що кредитор неодмінно піде на прощення боргу, тож сплачувати за кредитом все ж доведеться. Але графік погашення, а відтак і щомісячна сума можуть бути дуже суттєво дисконтовані. Так, щоб людина мала змогу все ж платити за кредитом», – каже Юрій Мельничук, директор департаменту ризиків Юнекс Банку.

Ростислав Кравець пояснює, що у разі неможливості сплачувати кредит, потрібно у першу чергу дізнатись про програми банку, які існують щодо прострочення та можливої реструктуризації. «Після цього бажано реально оцінити шанси виконання запропонованих графіків погашення заборгованості. У разі можливості їх виконання, можна підписувати відповідні додаткові угоди. Якщо ж можливості виконання запропонованих програм нема, потрібно запропонувати власне бачення з чітким графіком погашення заборгованості, що виникла», – розповідає Кравець.

За його словами, поки не буде досягнуто саме письмове погодження додаткової угоди з графіком, який влаштує позичальника, погашення заборгованості робити не варто, адже це призводить виключно до її збільшення. «Суми, які сплачуються в цей період у неповному розмірі, направляються на погашення пені та штрафів, а не кредиту», – зазначає юрист.

Як загалом почувається банківська система в такій ситуації? На перший погляд, добра новина – це прибуткова діяльність банків. ПриватБанк відзвітував про майже 14 млрд грн прибутку за вісім місяців 2022 року, Універсал Банк (monobank) показав 0,65 млрд грн прибутку за цей же період.

«Приват» та monobank входять до трійки найбільших банків – кредиторів фізичних осіб. Тобто за вісім місяців війни вони майже не відчули впливу скрутного становища клієнтів та знищення української економіки. Можливо, через прибуткову діяльність банки поки що не розробили єдиного підходу до реструктуризації кредитів.

Яким мав би бути єдиний підхід до реструктуризації та чому він досі не напрацьований? Він має стати результатом спільної роботи Нацбанку та Податкової служби. На жаль, політика останньої не заохочує банки списувати проблемні кредити, бо податківці розглядають такі списання як прибутки банку – навіть якщо предмет застави знищений у Маріуполі. Друге питання – самі акціонери банків не хочуть докапіталізовувати свої установи у скрутний час. Тому банки вважають за краще «не помічати» реальної ситуації з кредитами.

Фінансисти передбачають, що реальну картину ми побачимо за результатами річної аудованої звітності, і вона відкриє всі збитки системи. «Банкам буде необхідно йти назустріч клієнтам та проводити реструктуризації та списання вже зараз. Наразі ми цього не бачимо, але слід дочекайтися результатів 2022 року», – резюмує фінансовий експерт Олена Домуз.

Mind 

АО «Кравец и Партнеры»