Такий крок покликаний забезпечити економічну безпеку, стимулювати зростання виробництва, створення нових робочих місць та залучення інвестицій.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко впевнена, що річний мораторій на перевірки «дасть бізнесу більше свободи». Плюс, уже розпочато аудит кримінальних справ проти бізнесу, за підсумками якого обіцяють закрити «безпідставні», а нові справи санкціонуватимуть виключно генпрокурор чи керівники обласного та районного рівнів.

Також влада обіцяє підприємцям суттєво обмежити перевірки податкової та митної служб. — Вони будуть лише щодо високоризикових платників/секторів.

Проте насправді широко розрекламоване замороження перевірок має низку застережень. Так, депутат Ярослав Железняк опублікував у своєму телеграм-каналі лист керівництва ДСНС до регіонів із інструкціями щодо нових перевірок та штрафів.

Як пояснили «Мінфіну» юристи, багато видів перевірок залишаться і під час дії. Безумовно, навіть скорочення ревізій уже полегшить життя бізнесу, який скаржиться останнім часом на «закручування гайок» контролерами. Але може виникнути інша проблема.

«Відсутність перевірок ненайкращим чином позначиться на захисті прав українських споживачів. Адже, як показує практика, далеко не весь бізнес за відсутності контролю готовий працювати чесно. Крім того, мораторій дозволяє контролюючим органам відмовляти громадянам, які скаржаться.

Під час дії попереднього мораторію (він діяв на початку війни — ред.) були прецеденти, коли поза увагою залишалися заяви людей про порушення їхніх трудових прав роботодавцем”, — каже голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери» адвокат Ростислав Кравець.

«Мінфін» розбирався, як в Україні працюватиме мораторій на перевірки бізнесу.

Мораторій 2.0: як він працюватиме

Перший мораторій, нагадаємо, почав діяти у 2022 році, але вже з 2023 року його почали плавно скасовувати. Так, першою зняли заборону на проведення документальних планових та позапланових перевірок, а минулого року скасували й обмеження на документальні перевірки ФОП першої та другої груп, та компаній із податковою адресою на територіях, охоплених воєнними діями.

І буквально відразу ж бізнес почав скаржитися на те, що контролери «викручують їм руки», ускладнюючи і так непросте завдання вижити в умовах війни.

Жорсткі та далеко не завжди справедливі перевірки та надмірна увага силових структур останнім часом лідирували у опитувальниках головних проблем українського бізнесу. Підприємці також активно скаржилися владі на контролерів, які «розперезалися». За підсумком з’явився, наприклад, «Клуб білого бізнесу», куди увійшли благонадійні платники податків — їх перевіряють у щадному режимі і загалом рейдів небагато.

Але більшість підприємців до цього клубу не потрапили, тож проблема із перевірками для них залишалася.

21 липня РНБО прийняла рішення про запровадження мораторію на перевірки бізнесу та після його підписання Президентом документ оперативно набув чинності. Як заявив у зверненні Президент Володимир Зеленський, «впроваджуємо мораторій — заборону на перевірки бізнесів та взагалі будь-яке втручання правоохоронних органів, контролюючих, різних державних структур у діяльність бізнесу. Звісно, окрім дуже ризикових «тіньових» галузей, таких як сфера підакцизних товарів — алкогольних, тютюнових. Щоб там не було нових «сірих схем».

Що написано у рішенні РНБО щодо перевірок бізнесу?

Як і більшість рішень Ради нацбезпеки, воно містить, радше, список рекомендацій, аніж перелік конкретних норм.

Так, Кабміну з Нацполіцією, СБУ, Фондом держмайна, БЕБ, ДБР та іншими профільними структурами протягом трьох місяців необхідно вжити додаткових заходів щодо встановлення та ідентифікації активів осіб, щодо яких діють санкції.

У ці ж строки уряд має забезпечити заходи щодо захисту прав та законних інтересів іноземних інвесторів. Ще один пункт — терміново вжити заходів щодо підвищення ефективності роботи ДПС та Держмитслужби, а саме:

обмежити перевірки авторизованих економічних операторів та суб’єктів із незначним ступенем ризику, за винятком тих, чия діяльність пов’язана з обігом підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, автомобільне паливо тощо);
удосконалити методику застосування ризик-орієнтованого підходу під час прийняття рішення щодо доцільності перевірки.

Державна регуляторна служба повинна у місячний строк проаналізувати нормативні документи щодо державного нагляду, щоб «мінімізувати їх можливий негативний вплив на суб’єктів господарювання». Також протягом місяця це відомство має підготувати пропозиції щодо дерегуляції ліцензійної та дозвільної системи.

Рекомендації парламенту стосуються переважно прискорення прийняття низки законопроєктів:

№ 12439 (обумовлює зміни до Кримінального кодексу щодо гарантій захисту суб’єктів господарювання);
№ 13414 та № 13415 (зміни до Митного та Податкового кодексів щодо компенсацій інвестицій через податки);
№ 5837 (про держнагляд);
№ 13268 (про справедливе використання заарештованих активів рф та її резидентів) тощо.

Офісу Генпрокурора, БЕБ, ДБР, СБУ, Нацполіції рекомендовано у місячний строк завершити перегляд матеріалів кримінальних справ, за якими в рамках досудового розслідування дається оцінка законності дій суб’єктів господарювання, та, за його результатами, ухвалити рішення щодо доцільності подальшого розгляду таких справ.

Також силовикам доручили посилити контроль за дотриманням норм захисту бізнесу.

Тобто, як бачимо, поки що йдеться лише про рекомендації. Зрозуміло, що ані з кінця липня, ані з початку серпня мораторій повноцінно не почне працювати — на його запуск знадобиться щонайменше три місяці.

Прем’єр Юлія Свириденко заявила, що уряд уже готує своє рішення щодо річного мораторію на перевірки бізнесу. Затверджено план заходів (він фактично дублює пункти рішення РНБО), який почав діяти з 24 липня.

«Що змінилося станом на зараз? Поки що нічого. Рішення РНБО стосується впровадження правових та організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу. Але законодавство України не передбачає можливості проведення «безпідставних перевірок».

Для будь-якої перевірки завжди є підстава. Якщо це планова перевірка, то контролюючі органи знаходили причину включення суб’єкта до плану. Якщо позапланова — законодавство також прописує перелік підстав для її проведення. Інше питання, що ці підстави могли бути формальними. І, зважаючи на все, саме цей аспект зараз вирішили врегулювати”, — пояснив «Мінфіну» радник, адвокат АО «LESHCHENKO & PARTNERS» Сергій Заянчуковський.

Які перевірки обмежать, а які — залишаться

Як працюватиме мораторій на перевірки бізнесу, і які перевірки можуть скасувати, а які — все ж таки залишаться?

Заянчуковський каже, що у рекомендаціях РНБО Кабміну згадки про перевірки з’являються лише у третьому підпункті: уряду доручено вжити заходів щодо встановлення обмежень на перевірки суб’єктів, які мають статус авторизованих економічних операторів та суб’єктів із незначним ступенем ризику.

«Напевно, цей пункт вже можна вважати виконаним, оскільки прем’єр-міністерка повідомила, що заходи вже почали вживати. Інше питання, що вони мають бути підкріплені щонайменше проєктом урядового нормативно-правового акта щодо внесення змін до чинних порядків проведення перевірок. Від розробки до ухвалення такого акту може минути й декілька місяців», — каже Заянчуковський.

Керуючий партнер адвокатського об’єднання EvrikaLaw, голова комітету Національної асоціації адвокатів з питань інвестиційної діяльності та приватизації Андрій Шабельников сказав «Мінфіну», що жоден мораторій на перевірки бізнесу не варто сприймати як абсолютний (тобто такий, що стосується всіх перевірок).

«Згідно з указом Президента, обмеження стосуватимуться перевірок авторизованих економічних операторів та бізнесу з незначним ступенем ризикованості.

Водночас на позапланові перевірки суб’єктів господарювання зі значним ступенем ризикованості та перевірки в інших невідкладних випадках (у разі виявлення порушень) мораторій не поширюватиметься. Але мораторій все одно є важливим кроком з боку держави щодо підтримки бізнесу в умовах воєнного часу. Для підприємців він означатиме тимчасове зменшення адміністративного тиску та зменшення ризиків втручання держорганів без вагомих правових на те підстав”, — вважає Шабельников.

Юристи назвали перевірки, які триватимуть, попри мораторій. Це, зокрема, планові документальні перевірки (щодо звітності, сплати податкових зобов’язань тощо), перевірки РРО, і навіть цільові позапланові перевірки (наприклад, за зверненням громадян).

Водночас має скоротитися кількість планових перевірок малого бізнесу, а самі контролери, як очікують адвокати, з якими поспілкувався «Мінфін», надаватимуть перевагу консультативному, а не каральному методу, тобто може зменшитися вал штрафних санкцій.

«Зрозуміло, що підстави для перевірки можна знайти навіть під час мораторію. Скажімо, позапланова перевірка за заявою споживача під обмеження не підпадає. Але ж „заяву споживача“ можуть ініціювати і самі контролери, і, як показує практика, такі прецеденти — не рідкість. Але, якщо є політичне рішення зняти тиск на бізнес, найімовірніше, перевіряльники його виконуватимуть», — вважає Ростислав Кравець.

Мінуси мораторію

Водночас чимала частина експертної та бізнес-спільноти налаштована щодо мораторію досить скептично.

Так, голова Advanter Group та Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України Андрій Длігач у своєму Телеграм пише, що держава робить все, щоб витиснути інвесторів, це викликає багато питань у громадянського суспільства, і тоді влада йде на показові заходи, які, на її думку, мають сподобатися бізнесу.

«Виникає ідея запровадити мораторій на перевірки. Але бізнес у нього не вірить. Під час мораторію розквітне сірий бізнес та контрабанда, а добропорядний бізнес все одно страждатиме від перевірок. Нам потрібна реформа кримінально-процесуального кодексу, перезапуск лержавної митної та податкової служб та подальша дерегуляція», — вважає Длігач.

Депутат Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі написав, що 21 липня було рішення РНБО щодо мораторію на перевірки бізнесу. А вже 22 червня перший заступник голови ДСНС запускає по регіонах окреме доручення із вказівками все перевіряти та штрафувати (Желєзняк також опублікував копію цього листа).

Тобто поки що, попри політичне рішення зняти тиск на бізнес, перевіряльники не тільки не знизили, а й, навпаки, посилюють тиск.

Доки мораторію офіційно не дали старт, контролери можуть навідуватись до підприємців ще частіше, ніж раніше.

З іншого боку, мораторій, навіть за умови збереження частини перевірок, може негативно вплинути на захист прав споживачів, — каже Кравець.

Керівник спеціальних проєктів НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев зазначає, що під час попереднього мораторію було фактично припинено окремі перевірки на паливному ринку (хоча він фактично потрапляє до винятків, оскільки стосується підакцизної продукції), зокрема, щодо контролю якості бензину, дизеля та автогазу.

«Це призвело до того, що недобросовісні заправники отримали можливість „експериментувати“ з паливом, додаючи до нього все, що вважають за потрібне. Те, що раніше вважалося „бодяжництвом“ та каралося за законом, стало фактично дозволеною діяльністю. Зрозуміло, що споживачам це не йде на користь. Як і „підкручування“ лічильників бензоколонок, за рахунок чого йде недолив палива в баки», — каже Рябцев.

Кравець зазначає, що в період дії мораторію контролюючі органи можуть відмовлятися виїжджати навіть на «дозволені» перевірки.

«Якщо у них немає зацікавленості у конкретному рейді, можуть відмовитись на підставі мораторію. Це стосується, зокрема, перевірок за скаргами громадян. Під мораторій вони не підпадають, але, наприклад, під час дії попереднього мораторію були прецеденти відмов виїжджати на перевірки за скаргами людей на роботодавця за порушення трудових прав», — вважає Кравець.

Джерело: minfin.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

🔸ЗУ Про санкції – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

За результатами аналізу було сформовано такі номінаційні списки:

• «Лідери ринку. ТОП-50 юридичних компаній України – 2017», в якому визначено 50 найкращих компаній.
• «Рейтинг юридичних компаній України – 2017. Group#2», де ми відзначили всі компанії, які надали анкети, були допущені до ранжування та мали достатні показники для релевантного аналізу.
• «Лідери практик 2017» – дослідження за окремими напрямками юридичної практики, де в кожній із запропонованих в анкеті практик визначалися найкращі представники юридичного бізнесу.
• «Лідери практик 2017. Group#2» – дослідження за окремими напрямками юридичної практики, що були представлені в рейтингу Group#2. Ці компанії були проранжовані відповідно до поданих кейсів (угод/судових спорів).

Методологія

Основні критерії ранжування компаній:

• Показник доходу компанії за досліджуваний період (який є не лише показником успішності компаній, а й одним із найважливіших критеріїв успішності будь-якого суб’єкта господарювання) та показник ефективності компанії (обчислюється за формулою співвідношення доходу до загальної кількості юристів компанії; засвідчує проефективність менеджменту, високий професійний рівень співробітників та роботу команди загалом).

У процесі дослідження редакція керувалася тим принципом, що фінансові й статистичні дані, надані компаніями, є достовірними. У випадках, коли компанії не надавали повну необхідну для аналізу інформацію, Оргкомітет дослідження самостійно здійснював експертну оцінку та визначав показник з відкритих баз даних та іншої інформації, отриманої з відкритих джерел, користуючись методом аналогії та порівняння даних. Якщо в результаті роботи Оргкомітет виявляв неточності чи розбіжності, він звертався до респондента за додатковими роз’ясненнями даних, вказаних в анкеті.

• Результат, отриманий компанією в рейтингу «Лідери практик».
• Репутаційна складова у процесі дослідження забезпечувалася голосуванням колег з ринку. Юридичні компанії мали змогу в анкеті стати експертами та визначити компанії з найвищою професійною репутацією у запропонованих практиках.

На думку редакції, дотримання балансу між репутаційними та фінансовими критеріями ранжування забезпечує об’єктивність підходу до оцінки, враховуючи запити реального сектору економіки. Додатковим критеріями, які мали вплив на підсумковий бал, були позиції компаній в інших авторитетних міжнародних рейтингах. Кожен із зазначених критеріїв має визначену шкалу балів.

Для отримання додаткових даних та перевірки достовірності поданої інформації Оргкомітет дослідження користувався бізнес-пошуковою cистемою YouControl.

Юридична Газета

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Метою дослідження є аналіз ринку та демонстрація зрізу стану сфери юридичних послуг на сучасному етапі: виявлення його найсильніших сторін і здобутків, оцінка та перебіг розвитку, тенденції, позиціонування найсильніших гравців (лідерів ринку серед юридичних компаній, які суттєво впливають на формування вітчизняного ринку юридичних послуг), надання достовірної та об’єктивної інформації. Місія дослідження полягає в просуванні та  поширенні серед юридичної спільноти нового тренду  максимальної відкритості та прозорості, що відповідає запитам сучасного сектору реальної економіки не лише у вигляді репутаційних бонусів і профітів   компанії, а й сприятиме покращенню вітчизняного бізнес-клімату та  розвитку інвестиційної перспективи. Предмет дослідження – кількісні (фінансові й статистичні) показники, репутаційні характеристики комерційної діяльності респондентів у сфері права за підсумками досліджуваного періоду.

Респондентами дослідження є юридичні компанії України. Списки респондентів складалися за даними з відкритих джерел, серед яких: вітчизняні та міжнародні довідники, ЗМІ, рейтинги та ренкінги, державні реєстри. Опитування відбувалося шляхом анкетування. Для участі у рейтингу потрібно було заповнити анкету і надіслати її на адресу представника редакції «Юридичної Газети», що входить до складу Оргкомітету дослідження. Ми не рейтингували компанії, які не надіслали заповнену анкету, а також ті компанії, які розпочали свою діяльність у 2016 р. Це правило не стосувалося компаній, які провели ребрендинг та є правонаступниками компаній, що діяли у 2015 р.

Оргкомітет дослідження складається з представників редакції «Юридичної Газети», що мають відповідний багаторічний досвід роботи з оглядами, рейтингами та дослідницькими програмами.

Основні принципи рейтингового дослідження:

Редакція керувалася принципом, що фінансові й статистичні відомості, надані компаніями в анкетах для дослідження, є достовірними. У випадках, коли респонденти не надавали повну базову інформацію для аналізу, Оргкомітет дослідження самостійно здійснював експертну оцінку передбачуваних показників респондента, виходячи з публічних даних та інших відкритих даних компаній аналогічного рівня ділової репутації та сегменту ринку. Якщо в результаті роботи над проектом Оргкомітет дослідження виявляв розбіжності, він звертався за додатковими роз’ясненнями даних, вказаних респондентом в анкеті. Після отримання пояснень від представника респондента Оргкомітет дослідження самостійно приймав рішення про коригування наданих відомостей. Усі відомості, отримані за допомогою анкетування, використовувалися на умовах конфіденційності, не публікуються та не можуть бути передані третім особам. Кількісні показники переводилися у бали, описові питання використовувалися для аналізу, статистики й публікуватимуться в оглядових тематичних матеріалах підсумкового журналу, який вийде друком у жовтні.

Період дослідження охоплює 2015 р. Редакція отримала 91 анкету для аналізу, з них 2 анкети до участі у ранжуванні не були допущені, оскільки компанії розпочали свою діяльність у 2016 р. і не мали достатніх показників для релевантного аналізу. Задля отримання додаткових даних та перевірки достовірності поданих, Оргкомітет дослідження залучив до роботи над проектом партнера – бізнес-пошукову систему YouControl, що стало додатковою гарантією об’єктивності інформації. Аналітики YouControl надали дані респондентів на підставі фінансової звітності за 2015 р. Інформаційним партнером дослідження є БізнесЦензор.

За результатами аналізу анкет було сформовано 2 рейтинги:

• «Лідери ринку – рейтинг юридичних компаній 2016», де визначили 50 компаній, які отримали найвищі бали (чим вищий бал набрала юридична компанія, тим вище її позиція у рейтингу);
• «Лідери практик» – дослідження за окремими напрямками юридичної практики, де в кожній із запропонованих в анкеті практик визначалися найкращі 10 представників юридичного бізнесу.

Методологія «Лідери ринку – рейтинг юридичних компаній 2016»

Основними критеріями ранжування компаній були: показник річного сукупного доходу компаній, що є одним із найважливіших критеріїв успішності будь-якого бізнес-суб’єкту, та показник ефективності компанії, який розраховується за формулою співвідношення доходу до загальної кількості юристів компанії та свідчить про ефективність менеджменту й високий професійний рівень співробітників. Додатковим критерієм ранжування виступав рік заснування компанії, а також враховувався результат, отриманий компанією в рейтингу «Лідери практик». Кожний із зазначених критеріїв мав визначену шкалу балів.  

Методологія «Лідери практик»

Для ранжування юридичних компаній використовувалися такі критерії: рекомендації колег, що свідчить про авторитетність компанії у бізнес-середовищі, та сукупна вартість угод у відповідній практиці. Загальний показник вираховувався на підставі аналізу та зіставлення даних кожної юридичної компанії зі значеннями інших респондентів. Додаткового критерієм виступав показник позиціонування компанії в інших рейтингах, а саме: Chambers and Partners, Legal 500, Best Lawyers.

Новації

Новий підхід у методології окреслює низку найбільш принципових методичних новацій:

• Дотримання балансу між репутаційними й фінансовими критеріями ранжування. Щодо окремих позицій експертами виступали юристи, тобто юридичним компаніям було запропоновано визначити та вказати колег з найвищою професійною репутацією в зазначених практиках. Додатковими критеріями, які впливали на підсумковий результат, були позиції компанії в інших рейтингах та рік заснування компанії, як фактор її стабільного розвитку.
• Підтвердження отриманої від компанії інформації через бізнес-пошукову систему YouControl. Компанії, які не змогли підтвердити свої результати, були виключені із рейтингування.
•  Відсутність зовнішньої Експертної групи як принцип мінімізації суб’єктивного впливу та додаткова гарантія умов конфіденційності роботи з наданою респондентами бізнес-інформацію. Однією з умов залучення зовнішніх експертів повинна бути їх відмова від анкетування та подання кейсів для дослідження.
• Аналіз річних фінансових результатів (за 4 квартали  Компанії мають час та змогу надати повний аналіз не лише за фінансовими показниками, але й за виконанням власних бюджетів, стратегічних планувань тощо. Отже, у дослідженні ми користуємося більш системними матеріалами.

Під час попередніх обговорень підходів до методології рейтингових програм редакція «Юридичної Газети» засвідчила, що на ринку сформувався новий пласт компаній, які використовують у своїй діяльності інноваційні моделі ведення бізнесу та на підставі сформованого тренду, ці компанії пропонують виключити критерій доходу, а рейтингувати, як приклад,  за критерієм найкращого платника податків. Цей, а також інші підходи до методології є цінними для нас, і редакція «Юридичної Газети» ініціює їх обговорення на сторінках своїх видань для   використання у рейтинговому дослідженні 2017 У підсумковому номері, який вийде друком у жовтні, будуть опубліковані переможці номінацій:

• Топ-15 ефективних менеджерів за версією колег;
• Топ-10 ефективних державних службовців – в минулому партнерів юридичних компаній.

Олена Осмоловська, «Юридична газета»

Адвокатская компания Кравец и Партнеры